Зміст журналу № 9, 2021
В. І. Токаревад. держ. упр., професор, в.о. ректора,Донецький державний університет управлінняА. С. Кумачовак. держ. упр., доцент кафедри управління персоналом та економіки підприємства, Донецький державний університет управлінняВ. В. Хорошихк. держ. упр., доцент, завідувач кафедри маркетингу,Донецький державний університет управління
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В PR-КОМУНІКАЦІЯХ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
V. TokarevaDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Acting Rector, Donetsk State University of ManagementA. KumachovaPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of HR Management and Business Economics, Donetsk State University of ManagementV. KhoroshykhPhD in Public Administration, Associate Professor, Head of the Department of Marketing, Donetsk State University of Management
INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN PR-COMMUNICATIONS OF PUBLIC ADMINISTRATION
У статті узагальнено досвід використання інформаційно-комунікативних технологій в PR-комунікаціях публічного управління. Досліджено пропозиції науковців щодо створення онлай-платформи колективної роботи органів самоорганізації населення та запропоновано удосконалення її модулів за рахунок впровадження «модуля зворотного зв’язку» та «модуля чат-бот», що дозволить удосконалити спілкування органів влади та місцевого самоврядування з громадськістю. Виділено проблеми, які необхідно вирішити для побудови ефективної інформаційно-комунікативної системи, що стосуються формування позитивного іміджу органів публічного управління, формування інформаційно-комунікативних якостей громадськості, впровадження інформаційно-комунікативних технологій, формування інформаційних систем та електронних засобів комунікації, удосконалення інформаційної інфраструктури, використання ІТ-технологій тощо. Доведено, що діагностика проблем в публічному управлінні вимагає ретельного аналізу стану комунікацій та тенденцій їх розвитку.[||]The article is devoted to the topical issue of PR-communications with the use of information and communication technologies in the field of public administration. The article summarizes the experience of using information and communication technologies in PR-communications of public administration, formulates the concept of information and communication technologies in PR-communications, which includes a set of certain methods, techniques and tools used by public authorities and local governments to create, processing, transmission, management, storage of information, receiving appropriate feedback from the public to improve the effectiveness of interaction. It has been studied the works of scientists in the field of creation an online platform for collective work of self-organization bodies and proposed improvement of its modules through the introduction of "feedback module" and "chat-bot module", which will improve communication between government and local government with the public. The use of chatbots by official structures, namely the State Border Guard Service of Ukraine, the Ministry of Education and Science of Ukraine, the Ministry of Justice of Ukraine, the Committee for Digital Transformation, etc. was studied. It is highlighted main problems that need to be solved to build an effective information and communication system, which relate to the formation of a positive image of public administration, the formation of information and communication qualities of the public, further development of e-government in public administration, implementation of electronic interaction, sustainable operation of document management systems, introduction of information and communication technologies, formation of information systems and electronic means of communication, improvement of information infrastructure, use of IT technologies, etc. It is proved that the diagnosis of problems in public administration requires a careful analysis of the state of communications and trends in their development. Conclusions are made and prospects of further investigations in the direction of information and communication activity of public administration are determined.
Л. М. Ільїчд. е. н., доцент, завідувач кафедри управління,Київський університет імені Бориса ГрінченкаІ. В. Яковенкок. е. н., доцент, доцент кафедри управління,Київський університет імені Бориса ГрінченкаО. В. Акілінак. е. н., доцент, доцент кафедри управління,Київський університет імені Бориса Грінченка
МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ СФЕРОЮ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
L. IlichDoctor of Economic Sciences,Assosiate Professor, Head of the Department of Managment,Borys Grinchenko Kyiv UniversityI. YakovenkoPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management,Borys Grinchenko Kyiv UniversityO. AkilinaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management,Borys Grinchenko Kyiv University
MODERNIZATION OF THE SOCIAL SPHERE MANAGEMENT SYSTEM IN THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION
У статті розглянуто проблеми дієвості функціонування управлінської вертикалі після проведення ряду структурних змін у 2020-2021 рр. в рамках реформи децентралізації, зокрема створення нових укрупнених районів та посилення повноважень новостворених територіальних громад. Дослідження було спрямоване на обґрунтування та визначення функціонально-компетентнісних навантажень на районну ланку в умовах проведених змін та побудову нової управлінської моделі. Під час дослідження був проаналізований досвід Польщі та Франції, зокрема, щодо поєднання адміністративно-вертикальних та асоціативно-горизонтальних підходів для побудови зазначеної моделі. Було запропоновано запровадити на проміжному районному рівні систему управління розвитком галузей соціальної сфери, зокрема, освіти та охорони здоров'я, яка би спиралася на співробітництво громад при збереженні лідерської ролі виконавчого органу району.[||]This article considers the problems of the effectiveness of the functioning of the chain of command after a number of structural changes in 2020-2021 within the framework of decentralization reform, including the creation of new enlarged areas and strengthening the powers of newly created territorial communities. The study was aimed at substantiating and determining the functional and competence loads on the district level in the context of changes and building a new management model. It is argued that the recent decisions and measures aimed at further development of decentralization, while having a significant positive effect on improving the management system, at the same time leave unresolved a number of issues of distribution for allocation of responsibilities between different levels. t is estimated that the transfer of a number of functions, which until recently were assigned to the district level, to territorial communities will not be able to ensure the creation of a fully effective management model, in particular in the social sphere.
The proposals for the introduction of a number of specific elements of the experience of organizing the chain of command in such countries as Poland and France, in particular for the use of community coordination functions by intermediate management units, have been made. The scheme of functional and competence loads in the education and health care management system is developed. The author proposed a new organizational and legal form of functioning of the intermediate management level in the form of association of territorial communities located in the territory of the district, communal establishments according to education and health care, and also the enterprises, establishments and the organizations of all patterns of ownership taking in this or that to a greater extent in the development of the infrastructure of both spheres of activity, and / or are related to the provision of educational or medical services. The introduction of such a structure will optimally combine democratic principles in the form of community cooperation with coordination by the district executive body.
В. І. Андріяшд. держ. упр., доцент, Чорноморський національний університет імені Петра МогилиН. А. Громадськак. політ. н., доцент,Чорноморський національний університет імені Петра МогилиО. А. Малікінастарший викладач кафедри публічного управління та адміністрування,Чорноморський національний університет імені Петра Могили
ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ: МОДЕЛІ ТА КРИТЕРІЇ
V. AndriyashDoctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Black Sea National University of Petro MohylaN. HromadskaPhD in Political Sciences, Associate Professor, Black Sea National Petro Mohyla University Mykolayiv, UkraineO. MalikinaSenior Lecturer of the Department of Public Administration and administration,Black Sea National University of Petro Mohyla
EVALUATION OF PUBLIC ADMINISTRATION DECISIONS: WAYS TO IMPROVE EFFICIENCY
Прийняття державно-управлінських рішень є основним інструментом керуючого впливу, оскільки саме розробка рішення, його прийняття, реалізація та контроль лежить в основі діяльності всього апарату управління. Встановлено, що оцінювання ефективності прийняття державно-управлінських рішень відіграє головну роль в належній діяльності системи державного управління. Наголошено, що саме на етапі прийняття державно-управлінських рішень необхідно виконувати вагому дослідницьку роботу щодо розробки найоптимальнішого варіанту рішення, аби в подальшому уникати неякісної та неефективної роботи. Вказано, що державні органи повинні відповідати за рішення, котрі вони приймають та результати власної роботи, що також передбачає здійснення відповідних заходів за умов отримання незадовільного результату. Доведено, що оцінювання державно-управлінських рішень повинно гарантувати об’єктивні аналітичне дослідження діяльності органів публічної влади та бути фундаментом для подальшого прийняття державно-управлінських рішень й здійснення ефективних управлінських дій.[||]Modern processes of democratization of Ukrainian society, decentralization reform, the state's focus on European integration, informatization of all spheres of human life require effective and efficient mechanisms for public administration decisions. The article emphasizes that the adoption of public administration decisions is the main tool of management influence, because it is the development of the decision, its adoption, implementation and control is the basis of the entire administration. It is established that the evaluation of the effectiveness of public administration decisions plays a major role in the proper functioning of the public administration system. It is emphasized that it is at the stage of making public administration decisions that it is necessary to perform important research work to develop the best solution to avoid poor and inefficient work in the future. It is emphasized that state bodies should be responsible for the decisions they make and the results of their own work, which also involves the implementation of appropriate measures in case of unsatisfactory results. Formation and development of domestic public administration requires a scientifically sound approach to the development and implementation of public administration decisions. It is established that the effectiveness of public administration requires the use of models for evaluating the effectiveness and efficiency of public authorities and public administration decisions, which would be based on existing world quality standards and would take into account national characteristics. It is proved that the evaluation of public administration decisions should guarantee an objective analytical study of the activities of public authorities and be the basis for further public administration decisions and the implementation of effective management actions. It is the evaluation of the effectiveness of public administration decisions that will provide opportunities to improve the quality of work of public authorities and to achieve the set strategic and tactical goals of social development as effectively as possible.
А. С. Близнюкд. держ. упр., професор кафедри публічного адміністрування, Міжрегіональна академія управління персоналом
ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ РЕКРЕАЦІЇ
A. BliznyukDoctor of Sciences in Public Administration, Professor of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management
EFFICIENCY OF THE QUALITY MANAGEMENT SYSTEM OF PUBLIC MANAGEMENT IN THE FIELD OF RECREATION
Визначено етапи процесу управління якістю рекреаційної послуги.
Сутність методу оцінки ефективності державного регулювання рекреаційної галузі базується на основі зіставлення таких показників виконання запланованого та виконаного в галузі рекреації як: виконання цільових програм, які направлені на розвиток інфраструктури галузі; динаміки рекреаційних потоків на території; забезпеченість галузі фінансовою підтримкою з боку держави; проведення пропагандистської роботи для популяризації галузі; обсяг інвестицій.
Визначено загальні критерії, що дозволяють оцінити майбутню ефективність державної політики у рекреаційній сфері, відносини у сфері рекреації, ; стиль і методи регулювання діяльності в рекреаційній індустрії.[||]The stages of the process of quality management of recreational services are determined: analysis of the process of providing recreational services to determine the compliance of key activities (accommodation, food, transport); analysis of key activities of the process of providing recreational services, which must be controlled for the timely correction of the production of services; selection of operations that are key and necessary for the management of the process, ensuring compliance of each characteristic with the values set for it. The essence of the method of assessing the effectiveness of state regulation of the recreation industry is based on the comparison of such indicators of planned and implemented in the field of recreation as: implementation of targeted programs aimed at developing the infrastructure of the industry; dynamics of recreational flows in the territory; provision of the industry with financial support from the state; conducting advocacy work to promote the industry; volume of investments. The general criteria that allow to assess the future effectiveness of state policy in the recreational sphere are determined: fundamental - key values, state strategy, strategic priorities, mechanisms of state management of the development of the recreational industry; organizational and legal - the state and structure of the state apparatus that regulates relations in the field of recreation; style and methods of regulating activities in the recreational industry; the level of participation of public organizations in the implementation of state policy in the field of recreation; regulatory framework; socio-economic - the level of socio-economic development and stability in the country.
Currently, there are all the necessary prerequisites for the development of the recreational sphere in Ukraine, which is influenced by both positive and negative factors related to the political, legislative and socio-economic situation in the country and the world. Accordingly, positive factors in the development of the recreational services market should be: stability and openness of politics and economy, reduction of working hours and increase of free time, development of transport, means of communication and information technologies, building an intellectual society, encouraging national and foreign investments. development of the recreation industry, strengthening Ukraine's position in the global recreational market, simplification and harmonization of tax, currency, customs, border, visa and other forms of regulation, stimulating recreation for children, youth, the elderly, the disabled and low-income families by providing benefits, promoting the development of industry as a priority recreational activity. Ukraine, recognizing recreational activities as one of the priority sectors of the national economy, should regulate it in accordance with the following principles: promotion of recreational activities and creation of favorable conditions for its development; identification and support of priority areas of recreational activities; forming an idea of Ukraine as a country conducive to recreation.
С. П. Кошовак. держ. упр., доцент кафедри управлінняохороною здоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л.ШупикаВ. М. Михальчукд. мед. н., професор, завідувач кафедри управління охороноюздоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л.ШупикаЯ. Ф. Радишд. держ. упр., професоркафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика
ЄДИНИЙ МЕДИЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ – НОВА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
S. KoshovaPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, UkraineV. MykhalchukDoctor of Medical Sciences, Professor,Head of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, UkraineYa. RadyshDoctor of Sciences in Public Administration,Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, Ukraine
Охорона здоров’я є надзвичайно складною системою державних і громадських заходів правового, економічного, соціального, наукового, культурного, освітнього, організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного тощо характеру. Процес створення єдиного медичного простору в Україні – складний, поступовий і багатоетапний. Це пояснюється передусім тим, що формування єдиного медичного простору не може здійснюватися адміністративно–командними методами. Мета дослідження: висвітлення проблеми єдиного медичного простору України як нової парадигми розвитку національної системи охорони здоров’я. Матеріали та методи. Проаналізовано наукові джерела за темою (18) з використанням методів системного підходу та системного аналізу. Результати. Політика та управління у сфері охорони здоров’я як складової політики держави становлять фундамент вектора розвитку державності для людини. У державному управлінні охороною здоров’я сучасної України відбуваються глибинні трансформації. Саме в такий спосіб уможливлюється раціоналізація управлінських процесів та впроваджуються ідеї адаптивного управління з ресурсозберігаючою тенденцією. Ключовим стандартом прав людини і юридичним викликом у сфері охорони здоров’я України може стати єдиний медичний простір. Єдиний медичний простір - система організації надання медичної допомоги, яка об’єднує всі медичні ресурси держави спільним управлінням і визначеними механізмами фінансування та забезпечує доступність, якість і ефективність усіх видів медичної допомоги всім громадянам України, у тому числі і військовослужбовцям. Систему державного управління охороною здоров’я в єдиному медичному просторі України ми розглядаємо не як окрему галузь права, а як структурне поняття, подібне цивільному чи фінансовому праву, принцип виділення його – функціональний.
Висновки. Охорона здоров’я України є надзвичайно складною системою державних і громадських заходів правового, економічного, соціального, наукового, культурного, освітнього, організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного тощо характеру. У процесі реформування національної сфери охорони здоров’я моделлю загальнодержавної системи медичного забезпечення громадян України має стати єдиний медичний простір.[||]Health care is an extremely complex system of state and public measures of legal, economic, social, scientific, cultural, educational, organizational, technical, sanitary and hygienic nature, etc. The process of creating a single medical space in Ukraine is complex, gradual and multi-stage. This is primarily due to the fact that the formation of a single medical space can not be carried out by administrative-command methods. The purpose of the study: to highlight the problem of a single medical space of Ukraine as a new paradigm for the development of the national health care system.
Materials and methods. Scientific sources on the topic (18) are analyzed using the methods of system approach and system analysis.
Results. Health policy and management as a component of state policy are the foundation of the vector of statehood development for man. There are profound transformations in the state health care management of modern Ukraine. In this way the rationalization of management processes is enabled and the ideas of adaptive management with a resource-saving tendency are introduced. A single medical space can be a key standard of human rights and a legal challenge in the field of health care in Ukraine. The single medical space is a system of medical care organization that unites all medical resources of the state under joint management and certain funding mechanisms and ensures the availability, quality and efficiency of all types of medical care to all citizens of Ukraine, including servicemen. We consider the system of public health management in the single medical space of Ukraine not as a separate branch of law, but as a structural concept similar to civil or financial law, the principle of its allocation is functional.
Conclusions. Health care in Ukraine is an extremely complex system of state and public measures of legal, economic, social, scientific, cultural, educational, organizational, technical, sanitary and hygienic nature, etc. In the process of reforming the national sphere of health care, the model of the national system of medical care for the citizens of Ukraine should become a single medical space.
Я. П. Цецикк. і. н., доцент кафедри державного управління, документознавста та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористуванняВ. І. Корбутякк. т. н., доцент кафедри державного управління, документознавста та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористуванняЛ. О. Маланчукк. е. н., доцент кафедри державного управління, документознавста та інформаційної діяльності, Національний університет водного господарства та природокористування
Ya. TsetsykPhD in Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activity, National University of Water Management and Nature ManagementV. KorbutiakPhD in Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activity, National University of Water Management and Nature ManagementL. MalanchukPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Public Administration, Documentation and Information Activity, National University of Water Management and Nature Management
На початку ХХ століття на українських землях, що перебували у складі Російської імперії спостерігалася активізація органів місцевого самоврядування у напрямі покращення інфраструктури міст. Ці тенденції не оминули й Волинську губернію. Більшість повітових міст приділяли значну увагу розвитку інфраструктури. Однак ті законодавчі обмеження, що існували в імперії часто гальмували їхню ініціативу. Всі значні проекти мали погоджувати з губернатором чи Міністерством внутрішніх справ.
Опрацювання архівних документів, які висвітлюють діяльність органів місцевого самоврядування дає змогу об’єктивно з’ясувати їхню роль у розвитку інфраструктури повітових міст Волинської губернії на початку ХХ століття.
При підготовці статті авторами враховано, що міста регіону перебували в неоднаковому фінансовому становищі, адже вони мали змогу виділяти кошти на благоустрій міст лише з власного бюджету, однак як свідчить аналіз документів вони часто не мали змоги виділяти значні кошти на ці потреби.
З’ясовано, що на початку ХХ століття органи місцевого самоврядування для вирішення багатьох ключових завдань з благоустрою міст залучали приватних інвесторів з якими укладалися концесійні угоди.
Враховуючи ситуацію, що була у регіоні на основі архівних документів детально проаналізовано ключові напрями діяльності органів місцевого самоврядування у даному напрямі.
Доведено, що органи міського самоврядування були змушені багато питань своєї діяльності узгоджувати з губернатором, а окремі питання вирішувалися на рівні центральних органів влади. Наявність названих бюрократичних процедур великою мірою гальмувала їхні ініціативи. Як свідчать документи багатьох потенційних інвесторів додатково перевіряли щодо їх політичної благонадійності. Однак навіть незважаючи на таку непросту ситуацію докладалися значні зусилля щодо покращення інфраструктури регіону. Багато планів було не реалізовано у зв’язку з початком Першої світової війни.[||]At the beginning of the twentieth century in the Ukrainian lands, which were part of the Russian Empire, there was an intensification of local self-government in the direction of improving urban infrastructure. These trends did not bypass the Volyn province. Most county towns have paid considerable attention to infrastructure development. However, the legal restrictions that existed in the empire often hampered their initiative. All significant projects had to be agreed with the governor or the Ministry of the Interior.
Elaboration of archival documents that cover the activities of local governments makes it possible to objectively determine their role in the development of infrastructure of county towns of Volyn province in the early twentieth century.
In preparing the article, the authors took into account that the cities in the region were in a different financial situation, as they were able to allocate funds for urban development only from their own budgets, but analysis of documents often did not allow them to allocate significant funds for these needs.
This was due to the fact that the executive authorities approved the budgets of the cities of the region and first of all paid attention to the allocation of funds to finance the needs of state institutions in accordance with the law.
It was found that in the early twentieth century, local governments to address many key issues of urban development attracted private investors with whom concession agreements were concluded.
Given the situation in the region, on the basis of archival documents, the key areas of activity of local governments in this area were analyzed in detail.
It has been proved that the city self-government bodies were forced to coordinate many issues of their activity with the governor, and some issues were resolved at the level of central authorities. The existence of these bureaucratic procedures has greatly hampered their initiatives. According to the documents, many potential investors were additionally checked for their political credibility. However, despite this difficult situation, significant efforts have been made to improve the region's infrastructure. Many plans were not realized due to the outbreak of the First World War.
І. М. Дорошстарший викладач кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, Національний університет «Львівська політехніка», м. ЛьвівО. І. Дорошк. е. н., доцент, доцент кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів
ІНСТРУМЕНТАРІЙ АДМІНІСТРУВАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
I. DoroshSenior Lecturer of the Department of Administrative and Financial Management, Lviv Polytechnic National University, LvivO. DoroshPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Economic and Customs Activities, Lviv Polytechnic National University, Lviv
SET OF INSTRUMENTS FOR THE ADMINISTRATION OF STRESSFUL SITUATIONS IN PUBLIC AUTHORITIES
У статті досліджено генезис поняття «адміністрування», запропоновано визначення процесу адміністрування стресових ситуацій в органах публічної влади. Згенеровано інструментарій стрес-менеджменту та ризик-менеджменту, з метою виокремлення тих методів, які консолідуються з галуззю публічного управління та адміністрування. Обгрунтовано доцільність їх використання, коли предметом дослідження є стресові ситуації, які мають низку відмінностей від поняття «стрес» та можуть мати як конструктивні, так і деструктивні наслідки. У підсумку основну увагу акцентовано на необхідність активного розвитку публічно-приватного партнерства, з метою отримання додаткових можливостей для адміністрування стресових ситуацій в органах публічної влади, оскільки сьогодні галузь публічного управління особливо потребує впровадження інноваційних інструментів управлінського впливу. Окрім цього раціональне поєднання інструментів ризик-менеджменту та стрес-менеджменту допоможе під іншим кутом глянути на бюрократичні управлінські процеси, що нерідко стають джерелами кризових явищ.[||]In the article researched the genesis of the concept of "administration", defined the process of administration of stressful situations in public authorities as a managerial activity within the legal field, in order to implement managerial influence on stressful situations in professional activities of public servants by directing their consequences to constructive way. Stress management and risk management tools have been generated in order to identify those methods that are consolidating with the public administration sphere. The expediency of their using is substantiated, while the subject of research is stressful situations, which have a number of differences from the concept of "stress" and can have constructive and destructive consequences.
According to the results of the study, it is worth noting a fairly wide range of tools for the administration of stressful situations in public authorities, but its practical use has its own characteristics. This primarily concerns the legal field, which creates a number of restrictions, for example, on the methods of transferring risky functions. In addition, the current tools for responding to crises for local governments are quite resource-intensive. At the same time, today the branch of public administration especially needs the implementation of innovative tools of managerial influence, as it is the link that connects all spheres of society. That is why it is necessary to actively develop public-private partnerships, in order to obtain additional opportunities for the administration of stressful situations in public authorities. An example of such cooperation can be approbation of carriers of artificial intelligence, special software, etc. Of course, such methods can be applied to management processes that do not contain state secrets or confidential information.
A rational combination of risk management and stress management tools for effective management of stressful situations in public authorities will help to look at the bureaucratic management processes from a different angle, which often become sources of crisis. For example, the maximum simplification of procedural moments with the involvement of qualified personnel and carriers of artificial intelligence (transfer method), assessment of psycho-emotional state of public servants at the beginning of the working day using the same artificial intelligence (internal reduction method), adjusting the burden on the official, depending on his psycho-emotional state (method of adoption), etc.
Н. М. Махначовак. е. н., доцент, завідувач кафедри менеджменту та адміністрування,Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУІ. Ю. Семенюкк. е. н., доцент кафедри менеджменту та адміністрування,Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУГ. В. Іванченкок. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та адміністрування,Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
N. MakhnachovaPhD in Economics, Associate Professor, Head of the Department of Management and Administration, Vinnytsia Institute of Trade and Economics of KNUTEI. SemeniukPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management and Administration, Vinnytsia Institute of Trade and Economics of KNUTEH. IvanchenkoPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Administration, Vinnytsia Institute of Trade and Economics of KNUTE
PROSPECTS FOR DEVELOPMENT OF GENDER POLICY IN THE PUBLIC GOVERNANCE SYSTEM
У статті проаналізовано сутність гендерної політики та запропоновано напрямки подальшого впровадження і дотримання ідеї гендерної рівності у публічній службі. Визначено поняття гендерної рівності в системі державної служби і з’ясовано її сутність. Проаналізовано основні положення законодавства у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проведено аналіз кадрового забезпечення на державній службі з урахуванням проблеми рівноправності та рівних можливостей для жінок і чоловіків. Наведено приклад реалізації зазначених положень нормативно-правових актів у Державній прикордонній службі України. Проаналізовано зміни до штатного розпису органу публічної влади із впровадження посад помічників (радників) з гендерних питань. Обґрунтовано необхідність подальшої реалізації принципів та цілей сталого розвитку 2030.[||]The article analyzes the essence of gender policy and proposes directions for further implementation and observance of gender equality idea in public service. The concept of gender equality in the civil service system has been defined and its essence has been clarified. It has been proved that the problem of gender equality has acquired particular acuteness, since the struggle for the establishment of democratic norms and principles is intensifying in the world. In this context, gender partnership (levels of gender relations), gender equality are becoming increasingly important and are implemented through purposeful state policy, as well as by international organizations (in particular, the UN) in countries where legislation or traditions do not define equality between men and women. The article revealed common gender stereotypes about the position of men and women in society. It has been proved that public administration in Ukraine is characterized by a lack of gender equality, 76% of employees are women and only 24% are men. It is noted that gender policy in the civil service system of Ukraine should be aimed at ensuring a balanced participation of women and men in decision-making, and not the number of employees. This will contribute to the formation of a new worldview about the role of women in the field of management, and then, the establishment of gender equality. It has been established that in the context of the implementation of the Sustainable Development Goals 2030 (Goal No. 5 "Gender Equality"), the problem of gender equality becomes particularly relevant. The main provisions of the legislation in the field of ensuring equal rights and opportunities for women and men have been analyzed. The analysis of staffing in the civil service is carried out, taking into account the problem of equality and equal opportunities for women and men. An example of the implementation of these provisions of regulatory legal acts in the State Border Guard Service of Ukraine is given. Changes in the staffing table of the public authority on the introduction of the positions of assistants (advisers) on gender issues have been analyzed. It was determined that the understanding by civil servants and local government officials of the importance of gender approaches will help make public administration reform more effective and promote compliance with European standards and principles of good governance. The necessity of further implementation of the principles and goals of sustainable development 2030 has been substantiated.
О. А. Яремчукслухач магістратури кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. ШупикаВ. П. Писаренкод. держ. упр., професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика
O. YaremchukMaster's student of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, UkraineV. PysarenkoDoctor of Sciences in Public Administration,Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, Ukraine
В статті розглянуто питання національних меншин, реалізму принципу толерантності та змісту поняття культурна самоідентифікація в контексті державної етнополітики. На даний час Україна знаходиться на шляху побудови демократичної правової держави, проводить формування соціально орієнтованої економіки та створює цивілізоване громадянське поліетнічне суспільство. В умовах викликів ХХІ століття та з метою успішного подолання міжетнічних протиріч багатонаціональний склад вітчизняного суспільства потребує виваженої та по-новому побудованої етнополітики. Одним з головних завдань державної етнополітики України є підтримка толерантної атмосфери та нейтралізація чинників міжнаціональних конфліктів і напруженості Доведено, що вітчизняна етнополітика визначає збереження та відродження культурної й духовної спадщини не тільки українців, а й кожного з етносів, що мешкають на її території. Держава на принципах рівності всіх членів громадянського суспільства перед законом та реалізуючи принцип толерантності повинна забезпечити вільний розвиток культурної та мовної самоідентифікації представників різних національностей, які проживають на її території.
Визначено, що головною метою державної етнополітики є сприяння забезпеченню національної єдності через вдосконалення міжетнічних відносин, збереження культурної спадщини та забезпечення прав національних меншин. В умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів необхідною та важливою є участь національних меншин у вдосконаленні суспільних відносин, що є запорукою збереження цілісності держави. Доведено, що структуру процесу державного управління формують етнічна складова та соціокультурні детермінанти, до яких відносять: ментальні риси, культурну самоідентифікацію та політичну свідомість суспільства. Визначено, що необхідною умовою успішного управління, яке виступає ключовим вектором практичного перетворення та прогресивного розвитку суспільства є реалізація в етнополітиці принципу толерантності та розуміння сутності міжетнічних процесів і механізмів розвитку етнічного життя суспільства в усій їх діалектичній суперечливості. Стратегічною метою етнополітики повинна стати гармонізація міжетнічних відносин.[||]The article considers the issues of national minorities, the realism of the principle of tolerance and the content of the concept of cultural self-identification in the context of state ethnopolitics. At present, Ukraine is on the way to building a democratic state governed by the rule of law, forming a socially oriented economy and creating a civilized polyethnic civil society. In the context of the challenges of the XXI century and in order to successfully overcome interethnic contradictions, the multinational composition of domestic society needs a balanced and rebuilt ethnopolitics. One of the main tasks of the state ethnopolitics of Ukraine is to maintain a tolerant atmosphere and neutralize the factors of interethnic conflicts and tensions. The state, on the principles of equality of all members of civil society before the law and implementing the principle of tolerance, must ensure the free development of cultural and linguistic self-identification of representatives of different nationalities living in its territory.
It is determined that the main goal of the state ethnopolitics is to promote national unity through the improvement of interethnic relations, preservation of cultural heritage and ensuring the rights of national minorities. In the context of globalization and European integration processes, the participation of national minorities in the improvement of social relations is necessary and important, which is the key to preserving the integrity of the state. It is proved that the structure of the process of public administration is formed by the ethnic component and socio-cultural determinants, which include: mental traits, cultural self-identification and political consciousness of society. It is determined that a necessary condition for successful management, which is a key vector of practical transformation and progressive development of society is the implementation in ethnopolitics of the principle of tolerance and understanding of the essence of interethnic processes and mechanisms of ethnic life in all their dialectical contradictions. The strategic aim of ethnopolitics should be the harmonization of interethnic relations.
О. Г. Липовськаздобувач магістратури кафедри управлінняохороною здоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л.ШупикаО. Г. Завадазавідувач навчальним кабінетом кафедри ракетних військ факультету ракетних військ і артилерії,Національна академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
O. LypovskaMaster's student of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, UkraineO. ZavadaMaster of Public Administration,Chief of the Department of Rocket Forces of the Department of Forces and Artillery of Petro Sahaidachny,National Academy of Ground Forces
PUBLIC ADMINISTRATION AND LABOR PROTECTION IN UKRAINE
У даній статті опрацьовується науковий та нормативно-правовий підхід до визначення категорії «охорони праці», а також охарактеризовані категорії «роботодавець» та «працівник», принципи їх взаємодії з метою забезпечення комфортних та безпечних умов праці. Досліджені базові принципи державного регулювання, до яких відноситься забезпечення працівникам гідних умов діяльності, створення таких виробничих умов, в яких ймовірність виникнення шкідливих або небезпечних ситуацій для життя та здоров’я зводиться до мінімуму. Дослідження проведені на основі шостого розділу Закону України «Про охорону праці». В дослідженні виділені економічні методи управління, які дозволять покращити заходи із охорони праці, а також особливості інформування працівників, їх навчання основам охорони здоров'я на виробничому підприємстві. Визначено питання регулювання охорони праці на всіх щаблях державного регулювання у вертикальному напрямі від Кабінету Міністрів України до профспілок. Зроблено попередній висновок, що державне управління охороною праці є багаторівневим та складним функціональним процесом, який на всіх рівнях виконавчої влади контролює та координує дотримання охорони праці на підприємствах та установах не залежно від їх форм власності. Визначено, що існуюча в Україні система державного нагляду за безпекою праці потребує удосконалення та приведення її до міжнародних стандартів. За результатами аналізу наукових праць запропоновано розглядати державне управління охороною праці згідно із системними та структурно-функціональним характеристиками (підходами), що дозволяє з’ясувати компетентність усіх органів влади та управління за відповідною сферою регулювання. Проаналізовані основні функції державного, громадського та відомчого контролю за дотриманням законів щодо охороною праці. Проведено оцінку ефективності системи управління охороною праці. Надано визначення та проаналізовано основну сферу компетенції Держпраці України. На основі проведеного дослідження зроблено висновок щодо удосконалення бази нормативно-правового регулювання, що в результаті допоможе у реалізації ефективного контролю за дотриманням прав працівників на безпеку праці.[||]This article deals with the scientific and regulatory approach to defining the category of "labor protection", as well as the described categories of "employer" and "employee", the principles of their interaction to ensure comfortable and safe working conditions. The basic principles of state regulation, which include the provision of decent working conditions for employees, the creation of such working conditions in which the likelihood of harmful or dangerous situations for life and health is minimized. The research was conducted on the basis of the sixth section of the Law of Ukraine "On labor protection". The study identifies economic management methods that will improve health and safety measures, as well as the features of informing employees, their training in the basics of health care in the industrial enterprise. The issue of labor protection regulation at all levels of state regulation in the vertical direction from the Cabinet of Ministers of Ukraine to trade unions has been identified. It is a preliminary conclusion that the state management of labor protection is a multilevel and complex functional process, which at all levels of executive power controls and coordinates compliance with labor protection at enterprises and institutions, regardless of their form of ownership. It is determined that the existing system of state supervision over labor safety in Ukraine needs to be improved and brought to international standards. Based on the results of the analysis of scientific works, it is proposed to consider the state management of labor protection in accordance with systemic and structural-functional characteristics (approaches), which allows to determine the competence of all authorities and management in the relevant field of regulation. The main functions of state, public and departmental control over compliance with labor protection laws are analyzed. The efficiency of the labor protection management system is evaluated. The definition and the basic sphere of competence of the State Labor Service of Ukraine are given. On the basis of the conducted research the conclusion on improvement of base of normative-legal regulation is made that as a result will help in realization of effective control over observance of the rights of workers to labor safety.
Р. І. Даніваспірант, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України
R. DanivPostgraduate student, Institute for Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine
У статті зазначено, що економічний аспект суспільної небезпеки контрабанди передусім полягає у тому, що вона суттєво порушує встановлений в державі порядок зовнішньоторговельної діяльності, а також знижує прибуткову частину державного бюджету. Розкрито зміст чинної редакції статті 201 Кримінального кодексу України. Проаналізовано Європейський досвід встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду. Розкрито зміст та мету законопроєкту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів». Наголошено, що той рівень товарної контрабанди, який фіксується сьогодні в Україні чинить негативний вплив на її економічний розвиток, а отже потребує належного ефективного та швидкого державницького реагування та впливу на проблему.[||]The article states that the economic aspect of the public danger of smuggling is primarily that it significantly violates the order of foreign trade established in the state, as well as reduces the profitable part of the state budget. Thus, according to the current legislation, since 2012, movement across the customs border of Ukraine outside customs control or with concealment from customs control of goods is not smuggling and is not considered a crime. The content of the current version of Article 201 of the Criminal Code of Ukraine, which provides for criminal liability only for movement across the customs border of Ukraine outside customs control or with concealment from customs control of cultural property, poisonous, potent, explosives, radioactive materials, weapons or ammunition (except smoothbore) hunting weapons or ammunition), parts of firearms, as well as special technical means of covert information. It was emphasized that officially the logic of decriminalization was to humanize punishment, but in fact expanded the sources of illegal income. This commutation has paid off in the form of budget and business losses and the enrichment of smugglers, as they now do not go to jail for smuggling, but only pay fines and confiscate vehicles and illegal goods. It is noted that over the last year the number of manifestations of smuggling of goods and their inaccurate declaration has significantly increased, which has the effect of reducing revenues to the State Budget of Ukraine, stimulating unfair competition, which, in turn, negatively affects the national economy and threatens economic and social security of Ukraine, as well as access to the domestic market of products of inadequate quality, which negatively affects the health of citizens. The European experience of establishing criminal liability for smuggling is analyzed. The content and purpose of the bill «On Amendments to the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine on the criminalization of smuggling of goods and excisable goods, as well as inaccurate declaration of goods». It is emphasized that the level of commodity smuggling, which is recorded today in Ukraine, has a negative impact on its economic development, and therefore requires a proper effective and rapid state response and impact on the problem.
К. Л. Добровольськаздобувач кафедри публічної політики, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
K. DobrovolskaСandidate for a degree of the Department of Public Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv
LEGAL PROVISION OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS PROTECTION IN UKRAINE
У статті проведено аналіз сучасного стану правового забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Досліджено походження поняття “інтелектуальна власність”, співвідношення понять “охорона” та “захист” прав інтелектуальної власності. Визначено, що серед форм правового регулювання особливу роль відіграють конституційні засади державного управління. У статті проаналізовано первинні форми правового регулювання охорони та захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі міжнародні договори. Досліджено, що Україна є учасницею більше двадцяти міжнародних договорів. Перелічено чинні нормативно-правові акти охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Також у статті проаналізовано вторинні форми правового регулювання до яких належить урядова діяльність. З’ясовано, що у сформованій нормативно-правовій базі у сфері інтелектуальної власності, залишається велика кількість неврегульованих питань.[||]The article analyzes the current state of legal support for the protection and defense of intellectual property rights in Ukraine. The origin of the concept of “intellectual property”, the relationship between the concepts of “protection” and “defense” of intellectual property rights is studied. It is determined that among the forms of legal regulation a special role is played by the constitutional principles of public administration. The article analyzes the primary forms of legal regulation of protection and defense of intellectual property rights, including international agreements. It is investigated that Ukraine is a participant more than twenty international agreements. The current normative legal acts of protection and defense of intellectual property rights in Ukraine are listed. The article analyzes the secondary forms of legal regulation to which government activities belong. It was found that a large number of unresolved issues remain in the current regulatory framework in the field of intellectual property. In particular, Ukraine's accession to international treaties in the field of intellectual property raises questions about the supremacy of the norms of an international treaty over the legislative acts of Ukraine in case of divergence of these norms. In the field of copyright and related rights, there is a need to improve regulations taking into account the rules of European law. With regard to industrial property - a unified approach is required, according to which in the field of industrial property is the state registration of intellectual property rights. The article also proposes amendments to the current legislation in order to regulate national legislation, as the protection and defense of intellectual property rights are necessary elements for achieving high economic and social development of any state and requires legal support. The results of the study confirm that within the current legislation on intellectual property of Ukraine the main attention is paid to the implementation of the regulatory function (protection and defense of intellectual property), resulting in legal protection and defense of intellectual property rights from the standpoint of organizing and coordinating influences on all components spheres of intellectual property in the interests of innovative development of the national economy of our country remain without due attention.
М. С. Крепакздобувач магістратури кафедри управління охороноюздоров’я та публічного адміністрування,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. ШупикаВ. В. Горачукд. мед. н., професор, професор кафедри управління охороною здоров’я та публічного адміністрування, учений секретар,Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. ШупикаВ. В. Коцурд. і. н., доцент, в.о. ректора, Університет Григорія Сковороди в Переяславі
МІСЦЕВІ РАДИ ТА ЇХ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ: ВЗАЄМОВІДНОСИНИ, РОЗПОДІЛ КОМПЕТЕНЦІЙ, ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ ФУНКЦІЙ
M. KrepakMaster's student of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, UkraineV. HorachukDoctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Academic Secretary, Shupyk National Healthcare University of Ukraine Kyiv, UkraineV. KotsurDoctor of Historical Sciences, Associate Professor, Acting Rector, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav
Новий етап розвитку децентралізації призвів до реформи на обласному рівні, що спричинило зменшення кількості районів із 490 до 136. Об’єднання районів призвело до укрупнення районних рад і районних державних адміністрацій та звільнення великої кількості працівників, основна частина яких перейшли працювати в територіальні громади. В свою чергу, територіальні громади отримали на власне утримання будівлі культури, освіти, медицини та інші об’єкти, які знаходилися на отриманні районних рад та адміністрацій, але одночасно і отримали в своє розпорядження земельні ресурси та повноваження. Наразі система місцевого самоврядування – це не завершена форма, а лише перехідна модель, яка із урахуванням нововведень у виборчу систему, наразі застосовується для обрання представницьких органів місцевого самоврядування, набуває форми моделей «слабка рада – сильний мер» або «сильна рада – слабкий мер». Проблематика комунікації між місцевою радою, головою та виконавчим комітетом слугує запорукою сильного зв’язку в управлінні та розвитку територіальної громади. Складність організації роботи та взаємодії органів місцевого самоврядування полягає в тім, що кожна громада має право формувати структуру виконавчого органу згідно із своїх потреб, тому єдиного підходу до формування немає. Ще однією важливою проблемою, як показали місцеві вибори є питання, яке виникає при формуванні нового виконавчого органу, коли міський голова і міська рада займають протилежні сторони при поглядах на запропонованих кандидатів, тобто голова надає пропозиції, рада не підтримує, як наслідок виконавчий орган залишається працювати, який був сформований раніше при минулій владі. В цій ситуації ми маємо нову міську раду, нового міського голову і старий виконавчий комітет, тобто у нас є три погляди, як управляти містом, замість однієї стратегії розвитку міста. Як наслідок, у громаді не має яскраво вираженої коаліції чи опозиції, міський голова і міська рада водночас чергуються в політичних ролях, а виконавчий орган працює по старій програмі, та не спішить оперативно приймати рішення, що призводить до накопичення проблем та хаосу в управлінні громадою. Місцеве самоврядування має стати необхідним елементом ефективного механізму управління суспільством у всіх його складових – ідеологічних і організаційно-практичних, духовних і матеріальних, закладених у вітчизняному досвіді й загальнолюдських цінностях.[||]The new phase of decentralization led to reform at the oblast level, which reduced the number of districts from 490 to 136. The amalgamation of districts led to the consolidation of district councils and district state administrations and the dismissal of a large number of employees, most of whom moved to local communities. In turn, the territorial communities received for their own maintenance the buildings of culture, education, medicine and other facilities, which were received by the district councils and administrations, but at the same time received land resources and powers. Currently, the system of local self-government is not a complete form, but only a transitional model, which, taking into account innovations in the electoral system, is currently used to elect representative local governments, takes the form of "weak council - strong mayor" or "strong council - weak mayor". . The issue of communication between the local council, the chairman and the executive committee serves as a guarantee of a strong connection in the management and development of the local community. The difficulty of organizing the work and interaction of local governments is that each community has the right to form the structure of the executive body according to their needs, so there is no single approach to the formation. Another important problem, as shown by the local elections, is the issue that arises when forming a new executive body, when the mayor and city council take opposite sides when looking at the proposed candidates, ie the mayor makes proposals, the council does not support, as a result the executive body remains , which was formed earlier under the previous government. In this situation, we have a new city council, a new mayor and an old executive committee, so we have three views on how to run the city instead of one city development strategy. As a result, there is no strong coalition or opposition in the community, the mayor and city council alternate in political roles, and the executive works on the old program and is slow to make decisions that lead to problems and chaos in community management. Local self-government should become a necessary element of an effective mechanism for governing society in all its components - ideological and organizational-practical, spiritual and material, embedded in domestic experience and universal values.
ТОВ "ДКС Центр"