Зміст журналу № 8, 2019
Н. В. Даційд. держ. упр., проф., професор кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняЖитомирського національного агроекологічного університетуВ. Я. Капитуламагістр спеціальності «Публічне управління та адміністрування» кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняЖитомирського національного агроекологічного університетуВ. Д. Нуждамагістр спеціальності «Публічне управління та адміністрування» кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняЖитомирського національного агроекологічного університету
ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕГІОНУ
Nadiia Datsiidoctor of sciences in public administration, professor, professor of the department of economic theory, intellectual property and public administrationZhytomyr National Agroecological UniversityViktor KapytulaMaster of specialty \"Public management and administration\" of the department of economic theory, intellectual property and public administrationZhytomyr National Agroecological UniversityVladyslav NuzhdaMaster of specialty \"Public management and administration\" of the department of economic theory, intellectual property and public administrationZhytomyr National Agroecological University
APPROACH TO THE FORMATION OF INNOVATION AND INFORMATION PROVISION OF THE REGION
Визначено, що процеси децентралізації в Україні призвели до того, що регіони здійснюють велику кількість різноманітних функцій державного управління і регулювання, мають у своєму розпорядженні значні матеріальні, трудові і фінансові ресурси. Тому органи публічного управління зацікавлені в статистичній інформації, що дозволяє здійснювати обґрунтовану економічну політику і оцінювати прийняті управлінські рішення, як на регіональному рівні, так і на рівні держави.
Доведено, що ефективний перерозподіл прав і повноважень між центром і регіонами – процес життєво необхідний в період становлення ринкових відносин і, на жаль, тривалий. Відсутність чіткого розмежування функцій центру і регіонів гальмує вироблення механізмів їх економічної взаємодії. У зв'язку з цим вдосконалення управління і реалізація економічних реформ передбачає здійснення проекту інноваційної інформатизації соціального і економічного розвитку на регіональному рівні.
Проаналізовано, що соціально-економічні завдання регіональної політики в даний час не можуть бути вирішені без інноваційно-інформаційного забезпечення з застосуванням сучасних інноваційних та інформаційних технологій. Для вирішення складних завдань економічної та соціальної політики необхідно застосування конкретних методів та механізмів державного регулювання економіки регіонів. Це вимагає проведення ефективного моніторингу результатів прийнятих управлінських рішень, що, в свою чергу, висуває жорсткі вимоги до якості інноваційно-інформаційного забезпечення органів влади.
Визначено, що система забезпечення управління розвитком регіону включає таку категорію, як інноваційно-інформаційний простір, який являє собою систему елементів (об'єктів), які надають на неї вплив або, навпаки, на які вона впливає. Його складова частина, єдиний інноваційно-інформаційний простір органів публічного управління формується на основі статистичних даних, отриманих від об'єктів спостереження, і охоплює офіційну статистичну інформацію.[||]It has been determined that decentralization processes in Ukraine led to the fact that the regions carry out a large number of different functions of public administration and regulation, have considerable material, labor and financial resources. Therefore, public administration bodies are interested in statistical information, which allows for the implementation of sound economic policy and the assessment of the management decisions made, both at the regional level and at the state level.
It has been proved that an effective redistribution of rights and powers between the center and the regions – the process is vital in the period of the formation of market relations and, unfortunately, long-lasting. The lack of a clear separation of functions of the center and regions impedes the development of mechanisms for their economic interaction. In this regard, the improvement of management and implementation of economic reforms involves the implementation of a project of innovative informatization of social and economic development at the regional level.
It has been analyzed that socio-economic problems of regional policy can not be solved at the present time without innovation and information support with the use of modern innovation and information technologies. To solve complex tasks of economic and social policy, it is necessary to apply specific methods and mechanisms of state regulation of the regional economy. This requires an effective monitoring of the results of the management decisions that, in turn, imposes strict requirements for the quality of innovation and information provision of the authorities.
It has been determined that the system for ensuring the management of regional development includes such category as innovation-informational space, which represents a system of elements (objects) that influence it or, on the contrary, it influences it. Its constituent part, the only innovation and information space of public administration bodies, is formed on the basis of statistical data obtained from observation objects and covers official statistical information.
It has been proved that an effective tool for innovation and information provision of the authorities and regional authorities of Ukraine should be a regional innovation and information system that accumulates and effectively processes large volumes of statistical information. Improving the management of socio-economic development of the region on the basis of such a system is aimed at: improving the efficiency of public administration; provision of complete, reliable, optimal statistical information in time for the purpose of management and forecasting of socio-economic development of the region; unification of the processes of providing information services with the use of information and communication technologies; creation of a system of feedback with consumers of information services; eliminating duplication of information.
Г. П. Ситникдоктор наук з державного управління, професор,професор кафедри державного управління філософського факультетуКиївського національного університету імені Тараса Шевченка
G. P. SytnykDoctor of Sciences of Public Administration, Full Professor,Professor at the Department of Public Administration, Taras Shevchenko National University of Kyiv
У статті показано, що атрибутом соціальної системи є безперервні трансформації, в яких можна виявити взаємопов’язані етапи, які змінюють один одного: стабільний стан і кризові ситуації, які заперечують її природну визначеність. Розкрито філософсько-управлінські аспекти сутності кризових ситуацій соціального характеру у контексті національної безпеки, що дозволило з’ясувати особливості цілепокладання суб’єктів управління. Встановлено, що в умовах стабільного стану цілями суб’єктів управління є збереження функцій системи, що зумовлює їх діяльність, спрямовану на прийняття адміністративних рішень та надання адміністративних послуг у контексті чинного законодавства, тому на цьому етапі здійснюється публічне адміністрування. Встановлено, що в умовах кризової ситуації цілі суб’єктів управління спрямовані на перебудову структури системи та зміну її якісно-кількісних характеристик, тому визначальна роль належить публічному управлінню, яке передбачає не тільки використання адміністративних методів, врахування інших соціальних процесів, взаємодію з інститутами громадянського суспільства та міжнародними суб’єктами тощо, а й значну варіативність рішень, зумовлену ступенем невизначеності динаміки цих ситуацій. Визначена принципова відмінність стратегічного планування в умовах кризової ситуації в системі від планування в умовах її стабільного стану та цілепокладання при плануванні розвитку соціальних систем і забезпеченні їх безпеки. Доведено, що кризові ситуації зумовлюють нестандартні управлінські рішення при підготовці та імплементації яких необхідно враховувати нелінійну динаміку розвитку системи в цих ситуаціях, через це очікувані результати управлінського впливу на систему, як правило, не пропорційні витраченим зусиллям; розрізняти цілі у сфері національної безпеки зумовлені необхідністю управління ймовірністю виникнення кризової ситуації та рівнем захищеності об’єктів національної безпеки.[||]The article shows that the attribute of a social system is continuous transformation, in which it is possible to detect interconnected stages that replace each other: a stable state and crisis situations that deny its natural certainty. The philosophical and managerial aspects of the essence of crisis situations of a social nature in the context of national security are disclosed, which made it possible to clarify the peculiarities of the goal setting of the subjects of management. It has been established that in a stable state the goals of management entities are to maintain the functions of the system, which leads to their activities aimed at making administrative decisions and the provision of administrative services in the context of current legislation, therefore, public administration is carried out at this stage. It has been established that in a crisis situation the goals of management entities are aimed at restructuring the system structure and changing its qualitative and quantitative characteristics, therefore, the decisive role belongs to public management, which involves not only the use of administrative methods, taking into account other social processes, interaction with civil society institutions and international subjects, etc., but also significant variability of decisions due to the degree of uncertainty in the dynamics of these situations. The fundamental difference between strategic planning in a crisis situation in the system and planning in the conditions of its stable state and goal-setting is determined when planning the development of social systems and ensuring their security. It is proved that crisis situations determine non-standard managerial decisions in the development and implementation of which it is necessary to take into account the non-linear dynamics of the development of the system in these situations, therefore, the expected results of managerial impact on the system are usually not proportional to the efforts expended; distinguish between goals in the field of national security due to the need to manage the likelihood of a crisis and the level of security of national security facilities.
Н. Г. Клименкокандидат наук з державного управління, доцент, начальник відділу організації фундаментальних та прикладних досліджень Інституту експертно-аналітичних та наукових досліджень Національної академії державного управління при Президентові України
ЕВОЛЮЦІЯ ЗМІСТУ КОНЦЕПТУ “БЕЗПЕКА” ЗА РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ ТА ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ
N. G. KlymenkoPh.D. in Public Administration, Associate Professor, Head of the Department for the Organization of Fundamental and Applied Research of the Institute of Expert-Analytical and Scientific Research of the National Academy for of Public Administration under the President of Ukraine
У статті здійснено спробу системно дослідити еволюцію змісту концепту “безпека” в працях філософів, юристів, соціологів та представників інших галузей починаючи від античних часів до сучасності. Це дозволило авторові простежити основні зміни у тлумаченні концепту “безпека” та визначити основні етапи еволюції його змісту, а також виявити зміни, що відбулися у поглядах мислителів на роль держави у забезпеченні (гарантуванні) безпеки особи, суспільства, держави. На основі проведеного дослідження автором було виокремлено 5 етапів його розвитку: 1) починаючи з античних часів до ХVІ ст. основна увага акцентувалася на забезпеченні фізичної безпеки людини від небезпеки, а призначенням держави вважалося як забезпечення безпеки людини так і власної зовнішньої та внутрішньої безпеки; 2) у ХVII‒ХVIII ст. під впливом праць прогресивних мислителів безпека починає усвідомлюватися як невід’ємне природнє право людини, гарантування якої є обов’язком держави; 3) у ХІХ ст. з’явилось усвідомлення існування загрози для безпеки особи з боку держави і навпаки. Засобами для гарантування безпеки особи визнаються захист природних прав людини, розвиток свободи та рівності, запровадження принципу розподілу влади, а для забезпечення безпеки держави ‒ захист її території, укладання та дотримання міжнародних угод; 4) з ХХ ст. поняття “безпека” стосується як особи, так і суспільства та держави, при цьому на державу покладається захист прав і свобод, життя і здоров’я людини, демократичних цінностей суспільства, охорона навколишнього природного середовища, забезпечення добробуту та створення умов для сталого розвитку, а також захист конституційного ладу держави, її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; 5) у ХХІ ст. до змісту поняття “безпека” запропоновано додати здатність підтримувати сталість традицій, мови, культури, а також ідентичність, релігію та прийнятні зміни. Водночас значна увага дослідників починає зосереджуватись на міжнародному вимірі безпеки.[||]The analysis of scientific literature shows that the majority of domestic researchers focus on the study of the content of the concepts of “person safety”, “economic security”, “social security”, “political security”, “state security”, “security of society”, etc. In this connection, the study of the evolution of the content of the concept of “security” from ancient times to the present, conducted by them in the framework of the above-mentioned studies, are quite fragmented, since with the advent of the concept, which is devoted to research, scientists focus all the attention on it.
The purpose of the article is an attempt to carry out a systematic study of the evolution of the content of the concept of “security” in the writings of philosophers, lawyers, sociologists and representatives of other branches from antiquity to the present and determine the main stages of its development.
During the study of the formation and development of the concept of “security” in the teachings of philosophers, lawyers, sociologists and representatives of other industries during the development of human civilization from antiquity to modern times, it has been established that: 1) from the ancient times to the XVII century the main attention was focused on ensuring the physical safety of a person from danger, and the appointment of the state was considered as ensuring the safety of man and his own external and internal security; 2) in the ХVII-‒ХVIII centuries under the influence of works of progressive thinkers, security begins to be perceived as an inalienable natural human right, the guarantee of which is the responsibility of the state; 3) in the ХIХ century there was an awareness of the existence of a threat to the security of the person on the part of the state and vice versa. The means for ensuring the security of a person are recognized as the protection of natural human rights, the development of freedom and equality, the introduction of the principle of the distribution of power, and to ensure the security of the state - the protection of its territory, the conclusion and compliance with international agreements; 4) from the ХХ century the concept of “security” refers to both individuals and society and the state, while the state puts the protection of rights and freedoms, life and health of a person, democratic values of society, environmental protection, welfare and creation of conditions for sustainable development, and also protection of the constitutional order of the state, its sovereignty, territorial integrity and inviolability; 5) in the XXI century the concept of “security” is proposed to add the ability to maintain the continuity of traditions, language, culture, as well as identity, religion and acceptable changes. At the same time, much of the researchers' focus is on the international dimension of security.
І. П. СкібінЖитомирський національний агроекологічний університет
Ivan Pavlovich SkibinZhytomyr National Agro-Ecological University
SUSTAINABLE ENVIRONMENTAL DEVELOPMENT AS A PUBLIC POLICY IMPLEMENTATION OPERATION: FOREIGN PRACTICES
В статті здійснено аналіз та узагальнення позитивного зарубіжного досвіду щодо формування та реалізації державної політики у сфері природокористування на засадах сталого розвитку. Показано, що екологічні проблеми на сьогодні переступили межі національних систем і набули глобального виміру. На основі проведеного та узагальнення позитивного зарубіжного досвіду встановлено, що розробка державної екологічної політики включає два сильно взаємопов’язаних процеси: визначення цілей та вибір інструментів впровадження політики. Останній часто впливає на розподіл витрат, ризиків та вигод, а значить і на підтримку різних зацікавлених груп та населення окремих виборчих округів. На вибір політичних інструментів справляють свій вплив різні політичні та економічні інтереси не в меншій мірі, ніж це є при визначенні екологічних цілей.[||]The article analyzes and generalizes positive foreign experience in the formulation and implementation of state policy in the field of environmental management on the basis of sustainable development. Environmental problems have now crossed the boundaries of national systems and become global. Until the 1970s, it was shown that public environmental policy in developed countries was largely formulated on a disparate basis and was not integral, each environmental component was considered in isolation, and the environmental impacts of different industries and agriculture were not taken into account in their totality. At the same time, improving the condition of one of the environmental components could result in losses for some other. The first countries to embark on the path of integrated public environmental policy and management were the Netherlands and the United Kingdom. The Netherlands has adopted a comprehensive and effective public environmental policy program. The kingdom's small area and high population density help to optimize the environmental planning process. Since the 1960s, the Netherlands, like many other industrial countries, has begun phasing out environmental issues. Prior to 1980, they came to the conclusion that developing a comprehensive comprehensive problem-solving plan was the direction in which they needed to move to make effective use of the relationship between problems and their solutions.
Based on the accumulated and generalized positive foreign experience, it has been established that the development of state environmental policy involves two highly interrelated processes: the definition of goals and the choice of instruments for policy implementation. The latter often affects the sharing of costs, risks and rewards, and thus the support of various stakeholders and the population of particular constituencies. The choice of policy instruments is influenced by different political and economic interests, no less than it is when defining environmental goals.
В. Г. КорнієнкоЖитомирський національний агроекологічний університет
СПЕЦИФІКА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Vyacheslav KornienkoZhytomyr National Agro-Ecological University
SPECIFICITY OF STATE POLICY FOR SUSTAINABLE ECOLOGICAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE SOCIETY
Проведено теоретичний аналіз специфіки державної політики щодо забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку суспільства. Враховуючи проблеми, якими визначаються диспропорції в соціальному, економічному та екологічному розвитку, необхідність врахування певних соціально-екологічних складових стійкого зростання економіки, обґрунтованим є специфічне втручання держави, що вимагає інституційних змін та неодмінного переосмислення цінностей. В сфері еколого-економічних систем державне управління повинно бути невід'ємною і природною часткою існуючої інституційно-правової системи, якою формується економічне зростання виробництв при використанні екологічного середовища та природних ресурсів. Важливе значення при цьому має розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та центральними органами влади.[||]Theoretical analysis of the specifics of the state policy for ensuring sustainable ecological and economic development of the society is carried out. It is shown that with increasing dangers of civilization scale combined with the progress of modern society, the instability and diversification of economic, social and environmental components of progress, the inability of the usual economic mechanisms based on cost and utility, - exacerbated the contradictions. This may indicate a divergence of ideas of modern science about the dynamism of reality and directions of sustainable social development.
Social, economic, and environmental problems are urgent for Ukraine and its regions, which are undergoing dramatic changes in industrial relations. There are no effective mechanisms for the rational use of technical, scientific, and natural potentials. The reform of the structure and the inefficiency of the economy have led to an increase in the negative impact on the environment. Most fixed assets in Ukraine do not meet environmental requirements
Given the problems that determine the disparities in social, economic and environmental development, the need to take into account certain socio-ecological components of sustainable economic growth, the specific intervention of the state is justified, which requires institutional changes and inevitable rethinking of values. In the field of ecological and economic systems, public administration should be an integral and natural part of the existing institutional and legal system, which shapes the economic growth of industries using the environment and natural resources. Important is the division of powers between local self-government bodies, local executive authorities and central authorities.
М. М. Александровакандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів і кредитуДержавний університет «Житомирська політехніка»В. В. Довгалюккандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів і кредитуДержавний університет «Житомирська політехніка»
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
Maryna AleksandrovaPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and CreditZhytomyr Polytechnic State UniversityVita DovgaliukPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and CreditZhytomyr Polytechnic State University
PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN THE SOCIAL SPHERE
Дана стаття присвячена питанням дослідження стану державно-приватного партнерства (ДПП) в соціальній сфері країни, вивченню закордонного досвіду застосування ДПП у вітчизняних реаліях в умовах модернізації економіки та громадянського суспільства в Україні. В статті систематизовано проблеми концесійного договору ДПП та сформовано напрямки їх вирішення стосовно соціальної сфери України. Проаналізовано сфери застосування ДПП в частині застосування таких договорів. Зокрема, зосереджено увагу на соціальній сфері, в т.ч. визначено основні специфічні риси ДПП, так як галузь охорони здоров’я та освіти, науки й культури постійно знаходяться в центрі уваги держави. Тому успішний розвиток ДПП як засобу залучення приватних інвестицій у соціальну сферу можливий при взаємоврахуванні інтересів держави і приватного інвестора, адже на сьогодні існує брак довіри та непрозорість відносин між бізнесом і державою.[||]This article is devoted to the issues of researching the state of public-private partnership (PPP) in the social sphere of the country, studying the foreign experience of applying PPP. The article systematizes the problems of PPP concession agreement and outlines directions of their solution in relation to social sphere in Ukraine. To achieve this goal it is necessary to solve the following tasks: to summarize the world experience in the spheres of public-private partnership, including in the social sphere, to explore the possibilities of its adaptation to domestic realities in the conditions of modernization of the economy and civil society in Ukraine. In Ukraine, the social sector, especially health care, education, science and culture, is constantly in the spotlight of the state. Stimulating the development of PPP mechanisms by the state are aimed at overcoming the negative tendencies in this area - low quality of social services and low level of their accessibility - and are enshrined in the program documents of socio-economic development of the state. Modern domestic practice of partnership between government and the private sector is largely limited to investment treaties. The best known and most common form of PPP in other countries of the world are concession contracts.
Domestic experience also shows that the most promising scheme to build partnerships in Ukraine in the social sphere is a concession form of PPP because it involves long-term partnership, which allows the parties to carry out strategic planning of their activities. Particularly acute problem of social lending to PPP projects, which are undoubtedly expensive and require significant investment. The solution to this problem is to take state financial institution that can not only stimulate the investment attractiveness of projects, but also provide consulting and other services. On the development of public-private partnership in Ukraine have high hopes, although the introduction of PPPs in practice is very slow. However, a proper use of PPP is the basis for a rapid improvement of the social sphere in the state. The successful development of PPPs as a tool to attract private investment in the social sector is possible if the will ensure a balance of interests of the state and the private investor. Here it is crucial to find partners with self-interest, which is necessary for the implementation of socially significant projects. All problems arising in the field of PPP in Ukraine are primarily linked with the lack of trust and lack of transparency of relations between business and government. Ideally, the partnership envisages cooperation to address common issues and benefit both sides.
І. І. Криловакандидат юридичних наук, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, Київ, Україна
ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
I. I. KrylovaCandidate of Law, Doctoral student of National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine
EFFECTIVE MANAGEMENT BY WATER SUPPLY AND WASTEWATER ENTERPRISES. BASIC PRINCIPLES
В цій статті аналізується питання ефективності управління у сфері водопостачання та водовідведення. Підприємства водопостачання та водовідведення працюють в умовах наявності зовнішніх інституційних проблем галузі, що безпосередньо впливають на їх ефективність. Це спонукає керівників підприємств до постійного пошуку резервів та шляхів підвищення ефективності використання у процесі своєї діяльності всіх ресурсів. Власних коштів ледь вистачає на підтримку функціонування підприємств водопостачання та водовідведення, а кредитні чи грантові кошти надаються за умови, що реформи, які забезпечуються ними, призведуть до «ефективного управління», «хорошого урядування» країни, міста, сфери та підприємств цієї сфери. Автор статті аналізує поняття «Хороше урядування», «ефективне управління» та його визначення у вітчизняній науковій літературі та напрацюваннях міжнародних фінансових та водних організацій. Автор вказує на відсутність принципів чи стандартів хорошого та ефективного управління у вітчизняних нормативних документах і практиці, окрім як показників ефективного використання комунального майна. Автор розглядає принципи хорошого врядування, зазначені міжнародними організаціями; принципи хорошого водного врядування, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку, атрибути та принципи ефективного управління підприємствами водопостачання та водовідведення, розроблені американськими та європейськими підприємствами – лідерами у сфері послуг з водопостачання та водовідведення. Стаття може бути цікавою для дослідників питання ефективного управління підприємствами комунальних послуг та керівників підприємств водопостачання та водовідведенням, які можуть впроваджувати міжнародні атрибути та принципи в своїй діяльності.[||]This article analyzes the issues of efficiency in the management of water supply and wastewater. Water supply and wastewater companies operate in the presence of external institutional problems of the industry, which directly affect their efficiency. This encourages business leaders to constantly search for reserves and ways to improve the efficiency of use of all resources in their operations. Own funds are hardly sufficient to support the functioning of water supply and wastewater companies, and credit or grant funds are provided that the reforms they provide will lead to "effective management", "good governance" of the country, city, sphere and enterprises in this field. The author analyzes the concepts of "Good Governance", "Effective Governance" and its definition in the domestic scientific literature and the developments of international financial and water organizations. The author points to the absence of principles or standards of good and effective management in national regulations and practice, except as indicators of efficient use of communal property. The author reviews the principles of good governance as outlined by international organizations; principles of good water governance, developed by the Organization for Economic Co-operation and Development, attributes and principles for the effective management of water supply and wastewater companies, developed by US and European leaders in the field of water supply and wastewater services. The efficiency of managing and organizing the operation of a water supply and wastewater company can be assessed by determining appropriate performance indicators. Given the lack of national standards and principles for the effective management of water supply and wastewater companies, in addition to the indicators of efficiency of municipal property and profit, the attributes and principles of effective management developed by leading international water associations can be taken into account. The article may be of interest to researchers on the effective management of utilities and water supply and wastewater managers who can implement international attributes and principles in their activities.
Н. А. Клименкокандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. КиївІ. І. Штанькомагістр з економічної кібернетики, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА НА РИНКУ ФІКСОВАНОГО ІНТЕРНЕТУ УКРАЇНИ
N. KlymenkoPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, KyivI. Shtankomaster in specialty Economic Cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
АNАLYSІS ОF THE СОMРETІTІVE ENVІRОNMENT ІN THE FІXED ІNTERNET MАRKET ОF UKRАІNE
У статті розглянуто основні визначення поняття "конкуренція", "конкурентоспроможність". Наведено аналіз ринку надання послуг фіксованого інтернету України та досліджено його особливості. Представлений аналіз конкурентного середовища на ринку фіксованого інтернету та висвітлено вплив конкурентів на тенденції ринку. Сформульовані висновки щодо моделі українського ринку фіксованого доступу до інтернет. У статті розглянуто роль телекомунікаційної галузі для економіки України, обґрунтовано необхідність інвестування для подальшого її розвитку, визначено можливі шляхи підвищення інвестиційної привабливості галузі для іноземних інвесторів. У статті проаналізовано динаміку індексу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІDІ) як основного показника моніторингу глобального інформаційного суспільства для виявлення тенденцій інноваційного зростання у національному, регіональному та світовому масштабах. Встановлено, що динаміка ІDІ свідчить про позитивний тренд розвитку вітчизняного інформаційного суспільства. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості прогнозування розвитку телекомунікаційного ринку і визначенню пріоритетних напрямів розвитку.[||]The article deals with the basic definitions of "competition", "competitiveness". The analysis of the market of providing fixed Internet services to Ukraine is presented and its features are investigated. The understanding of the essence of the concept of competition largely depends on scientific and methodological approaches to solving most of the problems of competitiveness
The analysis of the competitive environment on the fixed internet market is presented and the influence of competitors on the market trends is highlighted. Formulated conclusions on the model of the Ukrainian market of fixed access to the Internet. In the article the role of the telecommunications industry of the Ukrainian economy was considered, the necessity of investment for its development was explained; possible ways to increase the investment attractiveness for foreign investors were defined. One of the priorities is to stimulate the development of the communications market, to create a competitive environment to ensure the needs of Ukrainian citizens in high-quality telecommunications services, to provide comprehensive and periodic information to consumers about the quality of telecommunications services, which are provided by telecommunications operators. The constant call of information-telecommunication and information-communication is the most important tool for promoting the competitiveness of the economy. The article analyzes the dynamics of the Information and Communication Technology Development Index (IDI) as the main monitoring indicator of the global information society to identify trends of innovative growth at national, regional and global scales. It is established that the dynamics of IDI testifies to the positive trend of development of the domestic information society. The Herfindahl-Hirschman ndex (HHI) was used to assess competition in the fixed internet market. By index, this market is closer to a market with monopolistic competition than oligopolies. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of forecasting the development of the telecommunications market and determining priority directions of development.
М. С. Каракайк. н. з держ. упр., доцент,доцент кафедри Обліку оподаткування та економічної безпекиДонбаська державна машинобудівна академіяС. В. Касьянюкк. т. н., доцент, доцент кафедри Економіки підприємстваДонбаська державна машинобудівна академія
НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
M. KarakaiPhD of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Taxation and Economic SecurityDonbas state machine-building academyS. KasianiukPhD of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of economy of enterprises,Donbas state machine-building academy
У статті визначено можливості та доцільності адаптації іноземного досвіду у сфері впровадження елементів електронного урядування в Україні. Наведені дані про країн-лідерів в сфері впровадження е-урядування за даними ООН. Розглянуто окремі приклади реалізації архітектур е-урядування в різних країнах.
Федеральна Архітектура США (FEAF) методологічно відрізняється високим ступенем комплексності політики, процесів та моделей, що відображає багатий історичний досвід використання ІКТ в урядових структурах США. На сучасному етапі розвитком програми Е-Уряду в ЄС є такі програми: «Електронна митниця» (eCustoms), «Електронний паспорт» (ePassport), «Електронне голосування» (eVoting). SAGA (Standards and Architecture for e-government Applications) виступає одночасно і методикою розробки, і описом реалізації системи е-урядування в Німеччині. Базовими принципами реалізації є: децентралізована реалізація з централізованим моніторингом і забезпечення підтримки та цілісний погляд на ініціативу з точки зору адміністративних послуг. Велика Британія приділяє велику увагу стандартам і протоколам, що повинні гарантувати сумісність державних систем і технологій. Ключові стандарти забезпечення сумісності і єдності державних систем визначені в документі «Середовище міжвідомчої взаємодії в уряді» (Government Interoperability Framework, e-GIF) і встановлюють основні вимоги для надання інтегрованих онлайнових державних послуг.
Узагальнюючи проаналізований досвід, можна визначити дві групи напрямів удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні. Перша група напрямів стосується різновидів архітектури інформаційно-аналітичної системи державного управління в Україні. Друга група відображає напрями удосконалення забезпечення функціонування ІАС.[||]The article identifies opportunities and feasibility of adapting foreign experience in the field of implementation of e-governance elements in Ukraine. The data on the leading countries in the field of implementation of e-government according to the UN data are given. Some examples of implementation of e-governance architectures in different countries are considered.
The Federal Architecture of the United States (FEAF) is methodologically distinguished by a high degree of complexity of policies, processes and models, reflecting the rich historical experience of using ICT in US governmental structures. At the present stage, the development of the eGovernment program in the EU includes the following programs: eCustoms, ePassport, eVoting. SAGA (Standards and Architecture for eGovernment Applications) is both a method of development and a description of the implementation of eGovernment in Germany. The basic principles of implementation are: decentralized implementation with centralized monitoring and providing support and a holistic view of the initiative in terms of administrative services. The UK pays close attention to standards and protocols that must guarantee the interoperability of government systems and technologies. Key standards for ensuring the interoperability and unity of government systems are set out in the Government's Interoperability Framework (e-GIF) and set out the basic requirements for the provision of integrated online government services.
Summarizing the experience analyzed, there are two groups of directions for improving the information and analytical support of public administration in Ukraine. The first group of directions relates to the types of architecture of the information-analytical system of public administration in Ukraine and includes: creation of architecture of administrative processes of public administration; simplification of procedures for providing administrative services and minimizing their duration; development of communications architecture; creation of a single electronic document flow; creation of the National Depository of Electronic Information Resources; creation of software standards for information and analytical activities and the like. The second group reflects the directions of improving the functioning of the IAS: improving the level of information literacy of the population and skills of civil servants, enhancing the motivation of civil servants; improving information security technologies and increasing accountability for the illegal disclosure of confidential information by public officials; introduction of a monitoring system for the provision of administrative services.
П. Х. Лук’янчукДиректор Державного архіву Одеської області
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФСПІЛКОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Petro LukyanchukDirector of the State Archives of Odessa region
Статтю присвячено проблематиці правового регулювання профспілкового контролю та захисту прав працівників у сучасних українських реаліях. З огляду на пряму залежність дієвості профспілкового контролю від тієї позиції, яку профспілки займають в системі публічного управління і від дозволеного їм впливу на соціально-економічну сферу публічного управління, основну увагу сконцентровано на наявних правових колізіях, які обмежують діяльність профспілок.
Дослідження чинного законодавства, що регулює діяльність професійних спілок дає підстави говорити про наявність невідповідностей у окремих статтях Законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та «Про громадські об'єднання». В першому з них досі наявні посилання на нормативно-правові акти, які вже втратили чинність, що унеможливлює належне функціонування профспілкових організацій. Другий зі згаданих законів не містить інформації про профспілкові організації, незважаючи на те, що вони є наймасовішими громадськими об’єднаннями в Україні.
Окрему увагу в статті присвячено наданню визначення дефініції «профспілковий контроль». Здійснено аналіз численних наукових підходів, щодо змістовного наповнення дефініцій «контроль» та «громадський контроль», враховано позиції ряду дослідників у галузях права, державного управління, політології. На підставі дослідження сформульовано авторське визначення профспілкового контролю, який запропоновано розуміти як основу функцію профспілок в системі публічного управління, спрямовану на захист соціально-економічних та правових інтересів працюючих в частині створення безпечних умов праці, форм, систем і норм оплати праці, всіх видів компенсаційних і гарантійних виплат, соціального, медичного та інших видів страхування, збереження здоров’я, пенсійних гарантій.
В якості узагальнення результатів дослідження, запропоновано ряд змін до чинного законодавства, орієнтованих на усунення наявних правових колізій та удосконалення правового регулювання контрольної діяльності профспілок.[||]The article is devoted to the issue of legal regulation of trade union control and protection of workers' rights in modern Ukrainian realities. Given the direct dependence of the effectiveness of trade union control on the position that trade unions occupy in the public administration system and on their allowed influence on the socio-economic sphere of public administration, the main focus is on existing legal conflicts that limit trade unions.
A study of the current legislation governing the activities of trade unions gives grounds to speak about the existence of inconsistencies in certain articles of the Laws of Ukraine "On Trade Unions, their rights and guarantees of activity" and "On public associations". In the first of them there are still references to the Lows that have already expired, which makes it impossible for trade unions to function properly. The second of these laws does not contain information on trade unions, despite the fact that they are the largest public associations in Ukraine.
Particular attention in the article is paid to the definition of "trade union control". An analysis of numerous scientific approaches to the content of the definitions of "control" and "public control", taking into account the positions of some researchers in the fields of law, public administration, political science. Based on the study, the author's definition of trade union control is formulated, which is proposed to be understood as the basis of the function of trade unions in public administration, aimed at protecting socio-economic and legal interests of workers in creating safe working conditions, forms, systems and norms of remuneration. guarantee payments, social, medical and other types of insurance, health care, pension guarantees.
As a summary of the results of the study, a number of changes to the current legislation are proposed, aimed at eliminating existing legal conflicts and improving the legal regulation of trade union control activities.
О. Ф. Якимчуккерівник групи розрахунків відділу бізнес-систем департаменту інформаційних технологій та телекомунікацій ПрАТ «Рівнеобленерго», м. Рівне, Україна, аспірант, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ, УкраїнаЄ. А. Куріловголовний державний ревізор-інспектор Департаменту податків та зборів з юридичних осіб Державної фіскальної служби України, м. Київ, Україна
O. YakymchukHead of the Group of Calculations of Business Systems Division of the Information Technologies and Telecommunications Department of PJSC «Rivneoblenergo», Rivne, Ukraine, Postgraduate Student, Interregional Academy of Personal Management, Kyiv, UkraineE. KurilovChief State Auditor-Inspector of the Department of Taxes and Charges for Legal Entities of the State Fiscal Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Енергетична безпека нині є важливою складовою частиною національної безпеки України. Нині стан енергетичної безпеки позначається не лише на стані соціально-економічного розвитку держави, але й суттєво проявляється у показниках еколого-економічної безпеки. У галузі електроенергетики нині існує чисельна кількість проблем, вплив на соціально-економічний розвиток держави їх істотний. Тому важливою складовою національної безпеки України, що вказує на зв’язок між економічною могутністю країни, національною безпекою та наявним потенціалом, є її економічна, екологічна, екологічна й кліматична безпека, досягти яких можливо шляхом реалізації форм й методів економічної політики, спрямованої на ефективну діяльність усіх підсистем. Ефективне управління еколого-економічною безпекою держави можливе завдяки дієвій системі державного управління. Компанія монополіст «Обленерго» має змогу формувати по суті державну енергетичну політику й встановлювати тарифи за електроенергію. В сучасних умовах, щоб проводити ремонт й модернізацію споживачі енергії повинні оплачувати вищі тарифи, оскільки компанія «Обленерго» нині не має змогу реалізовувати надійну інвестиційну програму з оновлення інфраструктури. Тому керівництво вирішило перейти на нову систему, так званий «РАБ» тариф. Суть його полягає у тому, що власники компанії зможуть отримати певний відсоток прибутків від «старих» і «нових» активів. Це, з одного боку, збільшить прибутки, але з іншого боку, створить стимул формувати технологічно оновлені активи. Як підсумок дослідження, автором розроблено комплекс заходів задля зміцнення системи державного управління інформаційним забезпеченням еколого-економічної безпеки на прикладі компанії «Обленерго» відповідно до перспективи впровадження концепції сталого розвитку. Нова система державного управління забезпеченням інформаційної безпеки України повинна ґрунтуватися на врахуванні запропонованих концептуальних засад досягнення еколого-економічної безпеки в умовах гібридної війни.[||]Energy security is now an important part of Ukraine's national security. Now the state of energy security affects not only the state of socio-economic development of the State, but also significantly manifested in the indicators of ecological and economic security. In the power sector now there is a numerical number of problems, the impact on the socio-economic development of the state is significant. Therefore, an important component of national security of Ukraine, which indicates the connection between the economic power of the country, national security and existing potential, is its economic, environmental, ecological and climatic security, which can be achieved through the implementation of Forms and methods of economic policy aimed at the effective activity of all subsystems. Effective management of ecological and economic security of the state is possible thanks to the effective system of public administration. The company "Oblenergo" monopolist "has to form essentially the state energy policy and set electricity tariffs. In modern conditions to carry out repair and modernization, consumers of energy must pay higher rates as the company "Oblenergo" now does not have the opportunity to implement a reliable investment program to update the infrastructure. Therefore, the management decided to move to the new system, the so-called "SLAVE" tariff. Its essence lies in the fact that the owners of the company will be able to get a certain percentage of profits from the "old" and "new" assets. This, on the one hand, will increase profits, but on the other hand, create an incentive to form technologically-updated assets. As a result of the study, the author has developed a set of measures to strengthen the system of state management of ecological and economic safety information on the example of the company "Oblenergos" in accordance with the perspectives of Sustainable development. The new system of state management of information security of Ukraine should be based on meritocratic proposed conceptual bases of environmental and economic security achievements in the conditions of hybrid war.
О. О. Миколаєцьздобувач Міжрегіональної академії управління персоналом
ФОРМУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЩОДО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Oleksandr MykolaietsPostgraduate Student of the Interregional Academy of Personnel Management
FORMATION OF OPPORTUNITIES FOR THE DEVELOPMENT OF STATE SOCIAL POLICY
Визначено, що у сучасному розвиненому суспільстві все сильніше відчувається обмеженість можливостей соціальної політики держави і її недостатня ефективність не тільки в силу наявних завжди ресурсних обмежень, але і в силу самої специфіки державних форм впливу на суспільство, регулювання суспільного життя. Тому посилюється тенденція до розвитку суспільних інститутів, службовців саморегулювання і самоорганізації суспільства, інститутів, що базуються, зрозуміло, на встановлених державою правових нормах суспільного життя, але досить автономних від держави. Такі інститути - важливий елемент громадянського суспільства, їх підтримка -й риса соціальної держави.
Зазначено, що в даний час ми з упевненістю можемо говорити про трансформацію функцій держави в процесі глобалізації. Причому ці зміни будуть відбуватися за кількома напрямками, тому що сучасне світове господарство включає в себе держави, відрізняються соціальною структурою, політичним устроєм, рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Іншими словами, зміни в кожній країні будуть відбуватися згідно з її конкретним рівнем розвитку. Функції соціальної політики формулюються по-різному. Так, одні вчені виділяють економічну (стимулювати різні види економічної діяльності), соціальну (створювати об'єктивні, соціально-економічні передумови для збереження стабільності в суспільстві, для сприйняття існуючої соціальної стратифікації як справедливої, «природною») і резервну, або стратегічну (створювати соціально економічні умови для збереження і розвитку «людського потенціалу», забезпечувати для всіх соціальних груп необхідний рівень життя, доступ до медичного обслуговування, утворення і культурних цінностей). Інші вчені зводять функції соціальної політики до стабілізуючою (створення економічних передумов для підвищення рівня зайнятості та рівня доходів населення, розширення податкової бази та збільшення коштів, що спрямовуються на соціальні потреби і розвиток соціальної сфери), розподілу ресурсів (розподіл повноважень на основі принципу, що забезпечує єдність дій органів державної влади, органів державної влади України та органів місцевого самоврядування, в питаннях праці.[||]It is determined that in a modern developed society, the possibilities of social policy of the state and its insufficient effectiveness not only because of the always available resource constraints, but also because of the specific nature of state forms of influence on society and regulation of public life, are becoming increasingly felt. Therefore, there is an increasing tendency for the development of public institutions, employees of self-regulation and self-organization of society, institutions based, of course, on the legal norms of public life, but quite autonomous from the state. Such institutions are an important element of civil society, and their support is a feature of the welfare state.
It is stated that at present we can confidently speak about transformation of functions of the state in the process of globalization. Moreover, these changes will occur in several directions, because the modern world economy includes states, differing in social structure, political order, level of development of productive forces and industrial relations. In other words, changes in each country will occur according to their specific level of development. The functions of social policy are formulated differently. Thus, some scholars distinguish between economic (stimulate different types of economic activity), social (create objective, socio-economic preconditions for maintaining stability in society, for the perception of existing social stratification as fair, "natural") and reserve, or strategic (create socio-economic conditions for the preservation and development of "human potential", providing for all social groups the necessary standard of living, access to health care, education and cultural values). Other scholars have reduced social policy functions to a stabilizing one (creating economic preconditions for raising employment and income levels, expanding tax base and increasing funds for social needs and social development), allocating resources (allocating powers based on the principle of providing unity of actions of state authorities, state authorities of Ukraine and local self-government bodies in matters of labor.
ТОВ "ДКС Центр"