Зміст журналу № 8, 2018
Д. А. Міщенкодоктор наук з державного управління, професор, професор кафедри фінансів, Університет митної справи та фінансів
D. A. MishchenkoDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Finance, University of Customs and Finance
У статті розглянуто основні перешкоди на шляху розвитку вітчизняного органічного сільськогосподарського виробництва, проаналізовано основні фактори здійснення органічного виробництва сільськогосподарської продукції, проаналізовано основні показники обсягу світового та вітчизняного ринків органічної продукції, вивчено обов’язкові умови здійснення виробництва органічної сільськогосподарської продукції, виділено основні напрями розвитку виробництва органічної сільськогосподарської продукції, які притаманні різним країнам, виділено заходи, які мають здійснити органи державної влади щодо сприяння та регулювання діяльності суб’єктів господарювання у сфері виробництва органічної продукції, на основі вивчення досвіду розвинених країн зазначено, що державне регулювання ринку органічної сільськогосподарської продукції має передбачати підтримку органічних виробників, перевірку якості їх продукції на всіх стадіях руху товару, розробку нормативно-правових актів, щодо виробництва і реалізації органічної продукції, підтримку наукових досліджень в даній сфері, надання інформаційної підтримки виробникам та споживачам, регулювання експорту та імпорту; запропоновано заходи, які мають бути здійснені органами державної влади з метою сприяння розвитку ринку органічної сільськогосподарської продукції.
The article considers the main obstacles to the development of domestic organic agricultural production, analyzes the main factors of the organic production of agricultural products, analyzes the main indicators of the volume of world and domestic markets for organic products, examines the mandatory conditions for the production of organic agricultural products, identifies the main trends in the production of organic agricultural products that are inherent in different countries, you The measures to be taken by public authorities to promote and regulate the activities of business entities in the field of production of organic products, based on the experience of developed countries, states that the state regulation of the organic agricultural market should provide support for organic producers, checking the quality of their products on all stages of the movement of goods, the development of regulatory acts on the production and sale of organic products, support for scientific research in this field, on provision of information support to producers and consumers, export and import regulation; proposed measures to be implemented by state authorities in order to promote the development of the market for organic agricultural products.
Т. І. Доцевичдоктор психологічних наук, доцент, професор кафедри практичної психології, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків
ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
T. I. Dotsevychdoctor of psychological sciences, associate professor, professor of practical psychology department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv
ORGANIZATIONAL ASPECTS OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF CIVIL OFFICERS
Побудовано функціональну модель організації підвищення кваліфікації як процесу надання освітніх послуг: визначено основні процеси та їх складові (вхід, вихід, керування, механізм). Виявлення потреб службовців у підвищенні кваліфікації визначено як процес консолідації інформації методами вербального аналізу: формулювання критеріїв оцінки курсів, їх порядкова класифікація, упорядкування на основі переваг службовців, вибір найвідповідніших курсів для вивчення. Розроблено порядкову класифікацію курсів на п’ять класів відносно п’яти груп критеріїв. Обчислена кількість всіх гіпотетично можливих варіантів курсів. Побудовано приклад моделі траєкторії навчання службовця у вигляді зв’язного зваженого орієнтованого графа та показано її використання для визначення та мінімізації вартості та (або) часу проходження підвищення кваліфікації за рахунок обрання відповідного маршруту.
The functional model of the organization of professional development as process of providing educational services is constructed: basic processes and their components (input, output, control, mechanism) are defined. Detection of needs of civil officers for professional development is determined as process of consolidation of information by methods of the verbal analysis: formulation of criteria for evaluation of courses, their serial classification, ordering on the basis of preferences of civil officers, selection of the corresponding courses for studying. Serial classification of courses on five classes relative to five groups of criteria is developed. The quantity of all hypothetically optional versions of courses is calculated. The example of model of a trajectory of tutoring of the civil officer in the form of the connected weighted directed graph is constructed and its use for definition and minimization of cost and (or) time of passing of professional development due to the selection of the corresponding route is shown.
В. В. Морозк. держ. упр., доцент кафедри економічної політики та врядування Національної академії державного управління при Президентові України, м. КиївВ. В. Димааспірант кафедри економічної політики та врядування Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ
V. V. MorozPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Economic Policy and Governance of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, KyivV. V. Dymapost-graduate student of the Department of Economic Policy and Governance at the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv
THE GOVERNMENT INCENTIVE MECHANISMS FOR THE DEVELOPMENT OF "GREEN" ECONOMY IN UKRAINE
У статті розглянуто основні державні механізми стимулювання розвитку «зеленої» економіки в Україні. Досліджено сутність нормативно-правового, організаційно-економічного, інформаційно-комунікативного, бюджетно-податкового механізмів стимулювання та їх потенційний вплив на розвиток екологічно-орієнтованого виробництва та споживання. Проаналізовано формування таких категорій та понять як «механізм державного управління», «механізм державного регулювання» та «механізм державного стимулювання». Доведено, що крім механізмів державного стимулювання у розвитку зеленої економіки значний потенціал належить також громадському сектору та органам місцевого самоврядування, які завдяки децентралізації отримали додаткові фінансові ресурси, що можуть спрямовуватися на забезпечення бюджетної підтримки реалізації «зелених» інвестиційних проектів на місцевому рівні. Окреслено пріоритетні напрями формування «зелених» секторів економіки та досягнення позитивних структурних зрушень національної економіки в сучасних умовах господарювання.
The article considers the main state mechanisms for stimulating the development of the "green" economy in Ukraine. The essence of legal, organizational and economic, informational and communicative, fiscal and tax incentive mechanisms and their potential influence on the development of ecologically-oriented production and consumption is explored. The formation of such categories and concepts as "mechanism of state administration", "mechanism of government regulation" and "government incentive mechanism" are analyzed. It has been proved that in addition to state incentives in the development of the green economy, the public sector and local self-government bodies also have significant potential, which due to decentralization received additional financial resources that can be used to provide budget support for the implementation of "green" investment projects at the local level. The priority directions of formation of "green" sectors of the economy and achievement of positive structural changes of the national economy in modern economic conditions are outlined.
Р. В. Палагусинецьк. е. н., заступник Посла України в Республіці Північна Македонія
ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА КАДРОВУ ПОЛІТИКУ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Rostyslav PalagusynetsPhD, Deputy Head of Mission, Embassy of Ukraine in the Republic of North Macedonia
THE INFLUENCE OF PUBLIC ADMINISTRATION ON THE PERSONNEL POLICE OF THE DIPLOMATIC SERVICE
У статті досліджено сутність впливу державного управління на кадрову політику дипломатичної служби України, яка відображається в функціональній та організаційній структурі кадрового забезпечення. Встановлено, що діюче державне управління є неефективним. Встановлено взаємозалежність впливу людського потенціалу на ефективність здійснення державного управління та навпаки. Визначено недоліки правового регулювання в сфері кадрової політики дипломатичної служби України. Встановлено внутрішні проблеми дипломатичної служби України: недосконале правове регулювання; кадровий голод працівників дипломатичної служби; недостатній рівень заробітної плати; непрофесійність працівників дипломатичної служби; недостатня самостійність та незалежність у виконанні функцій, покладених на співробітників зазначеної служби; недостатньо прозора схема формування кадрового складу дипломатичної служби; відсутність встановлених меж в державному управлінні та інше. Визначено основні шляхи вирішення вказаних проблем: зміна та удосконалення правового регулювання діяльності дипломатичної служби, що полягатиме у адаптації національного законодавства до міжнародно-правових актів та перейняття позитивного досвіду у зарубіжних країн; перезавантаження кадрової системи зазначеної служби; здійснення розстановки працівників у структурі служби відповідно до їх оцінки; залучення професійних кадрів з інших сфер життєдіяльності країни; збільшення фінансування дипломатичної служби, зокрема в частині заробітної плати; забезпечення виконання трудових гарантій; встановлення меж державного управління кадровою політикою дипломатичної служби.[||]The article examines the essence of the influence of public administration on the personnel policy of the diplomatic service of Ukraine, which is reflected in the functional and organizational structure of staffing. It is determined that the current public administration is inefficient. The interdependence of the influence of human potential on the efficiency of public administration and vice versa has been revealed. The shortcomings of legal regulation in the field of personnel policy of the diplomatic service of Ukraine are identified. Internal problems of the diplomatic service of Ukraine have been found out: imperfect legal regulation; lack of employees of the diplomatic service; insufficient level of wages; unprofessionalism of employees of the diplomatic service; insufficient autonomy and independence in performing the functions assigned to the employees of the diplomatic service; insufficiently transparent method of personnel formation of the diplomatic service; lack of established boundaries in public administration etc. The solution of these problems has been proposed: change and improvement of legal regulation of the diplomatic service, which will consist of adaptation of national legislation in line with international legal acts and the adoption of positive experience in foreign countries; reboot of the personnel system of the diplomatic service; engagement of employees in the structure of the service in accordance with their assessment; involvement of professional staff from other areas of state activity; increase funding for the diplomatic service, in particular in terms of salaries; ensuring the implementation of labor guarantees; establishing the boundaries of state management of the personnel policy of the diplomatic service.
Л. А. Мельникк. держ. упр, головний консультант Управління культурно-мистецького фонду, Державне управління справами
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ
L. A. MelnukThe candidate of sciences in public administration, chief consultant of the Department of cultura and artistic fund, State Administration of Affairs
THEORETICAL PRINCIPLES OF STATE REGULATION OF THE RESORT AND RECREATIONAL SPHERE
У статті розглянуто поняття “курорт”, “рекреація”, “курортно-рекреаційна сфера”, “рекреаційна послуга”.
Акцентовано увагу на тому, що сьогодні існують розбіжності в розумінні й трактуванні термінів “курорт” і “рекреація”. Дані поняття використовуються в різноманітних сферах суспільно-економічної активності (медицина, культура, освіта, туризм), використовуються на різних рівнях управління та регулювання соціокультурною діяльністю.
Виявлено, що поняття “курорт” в різних країнах має різне значення. В нормативно-правових документах України курорт – це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації. У той же час, рекреація – це процес відтворення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою заходів і здійснюється у вільний від роботи час на спеціалізованих територіях.
Акцентовано увагу на тому, що з одного боку, курортно-рекреаційна сфера є фундаментальною основою для розвитку внутрішнього оздоровчого туризму, міжнародної рекреації, торгівлі послугами відпочинку, а також курортної реабілітації (абілітації) як функціональної складової медичного туризму. З іншого боку, курортно-рекреаційна сфера не може ефективно функціонувати без туризму і, більше того, успішно розвиватись у ринковій сфері.
Встановлено, що курортно-рекреаційна сфера є одночасно соціальним і економічним явищем та може позитивно вплинути на структуру економіки. З одного боку її розвиток стимулює зростання виробництва в інших галузях економіки (торгівля, транспорт, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання і т.д.), з іншого - значно впливає на зайнятість населення.
Виявлено, що санаторно-курортна сфера в зарубіжних країнах є однією з самих високодохідних та динамічних сфер господарства, що розвиваються. Ефективне функціонуванню даної сфери у багатьох країнах призводить до значної кількості туристів, постійного надходження фінансових коштів, активного розвитку інфраструктури територій, створення додаткових робочих місць.
Встановлено, що головними джерелами механізму державного регулювання курортно-рекреаційної сфери є спроможність населення у самофінансуванні курортно-рекреаційних послуг та бюджетне фінансування необхідного мінімуму соціально значущих послуг санаторно-курортного лікування й курортної реабілітації.
Виявлено проблеми, які негативно впливають на соціальну й економічну доцільність використання наявного курортно-рекреаційного потенціалу регіонів України.[||]Emphasis is placed on the fact that today there are differences in the understanding and interpretation of the terms "resort" and "recreation". These concepts are used in various areas of socio-economic activity (medicine, culture, education, tourism), are used at various levels of management and regulation of socio-cultural activities.
It was found that the concept of "resort" in different countries has different meanings. In the normative legal documents of Ukraine, a resort is a developed natural territory on health-improving lands, which has natural medical resources necessary for their operation of buildings and structures with infrastructure, is used for treatment, medical rehabilitation, disease prevention and recreation. At the same time, recreation is a process of reproduction of physical, spiritual and neuropsychological forces of the person which is provided by system of actions and is carried out in free time from work in the specialized territories.
Emphasis is placed on the fact that on the one hand, the resort and recreational sphere is a fundamental basis for the development of domestic health tourism, international recreation, trade in leisure services, as well as resort rehabilitation (habilitation) as a functional component of medical tourism. On the other hand, the resort and recreational sphere cannot function effectively without tourism and, moreover, successfully develop in the market sphere.
It is established that the resort and recreational sphere is both a social and economic phenomenon and can positively affect the structure of the economy. On the one hand, its development stimulates the growth of production in other sectors of the economy (trade, transport, agriculture, production of consumer goods, etc.), on the other - significantly affects employment.
It is revealed that the sanatorium-resort sphere in foreign countries is one of the most highly profitable and dynamic spheres of the developing economy. The effective functioning of this area in many countries leads to a significant number of tourists, a constant inflow of funds, the active development of the infrastructure of the territories, the creation of additional jobs.
It is established that the main sources of the mechanism of state regulation of resort and recreational sphere are the ability of the population in self-financing of resort and recreational services and budget financing of the necessary minimum of socially significant services of sanatorium treatment and resort rehabilitation.
Problems that negatively affect the social and economic feasibility of using the existing resort and recreational potential of the regions of Ukraine have been identified.
А. В. Тресковаспірант Національного університету цивільного захисту України
A. TreskovPostgraduate of the National Defense University of Ukraine
Статтю присвячено науковому обґрунтуванню та дослідженню проблематики визначення та формування шляхів удосконалення системи державного регулювання розвитку паливно-енергетичним комплексом України в контексті інтеграційних процесів.
Доведено, що у процесі державного регулювання паливно-енергетичного комплексу дуже важливо враховувати поточні ринкові умови, а також приймати до уваги економічні, геополітичні та технологічні фактори, що включають залучення інвестицій в галузь, посилення міжнародної конкуренції у всіх напрямках національного господарства, наявність високоефективних технологій, оновлення основних фондів і виробничого обладнання. В той же час, доктринальний та комплексний аналіз енергетичної стратегії України, а також окремих наукових праць дозволив виділити окремі принципи формування шляхів удосконалення системи державного регулювання розвитку паливно-енергетичним комплексом, зокрема: принцип змішаного управління сталим розвитком; принцип стратегічного розвитку паливно-енергетичного комплексу; принцип узгодження інтересів держави і ринкових механізмів; принцип адекватності застосовуваних механізмів, способів, методів та інструментів управління.
Запропоновано, механізм державного регулювання визначити як сукупність заходів адміністративного та організаційного характеру, спрямованих як на стійке функціонування суб’єктів паливно-енергетичного комплексу, так і на зовнішнє по відношенню до них середовище за допомогою розробки і реалізації державно-управлінських рішень. Основною метою функціонування якого є створення передумов для ефективної роботи галузі в цілому та досягнення загальнонаціональних цілей та стандартів.[||]The article devoted to the scientific justification and research of the problem of determining and forming ways to improve the system of state regulation of the development of the fuel and energy complex of Ukraine in the context of integration processes.
It proved that in the process of state regulation of the fuel and energy complex it is very important to take into account current market conditions, as well as take into account economic, geopolitical and technological factors, including attracting investments in the industry, strengthening international competition in all areas of the national economy, the availability of highly efficient technologies, updating fixed assets and production equipment. At the same time, the doctrinal and comprehensive analysis of the energy strategy of Ukraine, as well as individual scientific works, made it possible to distinguish separate principles for the formation of ways to improve the system of state regulation of development by the fuel and energy complex, in particular: the principle of mixed management of sustainable development; the principle of strategic development of the fuel and energy complex; the principle of harmonizing the interests of the state and market mechanisms; the principle of adequacy of the used mechanisms, ways, methods and instruments of management.
It proposed that the mechanism of state regulation be defined as a set of administrative and organizational measures aimed both at the sustainable functioning of the entities of the fuel and energy complex, and at the external environment in relation to them through the development and implementation of state-management decisions. The main purpose of its functioning is to create the prerequisites for the effective work of the industry as a whole and to achieve national goals and standards.
It was stated that one of the possible mechanisms of influence is the state regulation of innovation in the fuel and energy complex. The state should provide and create economic and organizational conditions for enterprises of the entire complex, because the creation of such conditions is aimed at the development and implementation of research and design and survey activities. The state acts as a certain guarantor in the development of the branch of scientific research that is fundamental and applied to the industry. In addition, the state is responsible for developing the regulatory framework in the field of new technologies and innovative solutions.
Р. Б. Примушкандидат наук державного управління, докторант
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ОБЛАСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
R. PrimushPhD in Public Administration, doctoral candidate
METHODOLOGICAL FUNDAMENTAL CONCEPTS OF STATE POLICY IN THE FIELD OF NATIONAL SECURITY
У статті проведено дослідження методології процесу державної політики у сфері національної безпеки. З’ясовані завдання, що обумовлені значною кількістю аспектів та визначені функції держави, які забезпечують рішення завдань національної безпеки України
Реалізація державної політики забезпечення національної безпеки, що ґрунтується на досягненні стратегічних національних пріоритетів, має супроводжуватися підвищенням ефективності державного регулювання. Як визначає Стратегія національної безпеки України, це диктує необхідність удосконалення процедур та інструментів стратегічного планування, оптимізації системи забезпечення національної безпеки держави та забезпечення стійкості економіки, соціальної сфери, науково-технічного та науково-технологічного потенціалу країни, її інформаційних ресурсів, підвищення конкурентоспроможності.
Вирішення такого роду завдань потребує розвитку науково-методологічних та теоретичних засад стратегічного планування як найважливішої складової частини загальної теорії національної безпеки, розробки нових заходів щодо забезпечення стабільності громадянського суспільства, протидії технологіям створення кризових ситуацій у фінансово-економічній та суспільно-політичній сферах, а також підвищення можливостей системи забезпечення національної безпеки України адекватно реагувати на нові виклики та загрози.
При розгляді питання про оцінку ефективності державної політики в області забезпечення національної безпеки, слідує виходить з того, що сама методологія цієї політики, яка повинна забезпечити послідовний перехід від імперативу безпеки, побудованого на принципі захищеності особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, до політики забезпечення їх безпеки на основі стійкого соціально-економічного розвитку, пов'язаного з прагматичною стратегією попередження небезпек і загроз, сформована доки лише частково. Багато в чому це пов'язано з тим, що дослідженням проблем національної безпеки серйозна увага в Україні стала приділятися лише останніми роками. Довгий час завдання забезпечення національної безпеки розглядалися виключно з точки зору задіювання силової компоненти і переважно в контексті протидії зовнішнім загрозам.
Сучасна наука розглядає усю сферу забезпечення національної безпеки як складну комплексну систему, що включає ряд взаємозв'язаних підсистем : «людина — громадянське суспільство — державна влада — міжнародне співтовариство». В той же час питання взаємодії і взаємовпливу цих підсистем в умовах нових викликів і загроз, а також зміни елементів і зв'язків у світовій політичній системі вимагають детальнішого аналізу.[||]The article examines the methodology of the state policy process in the field of national security. The tasks caused by a significant number of aspects and the functions of the state that provide solutions to the problems of national security of Ukraine were clarified.
The implementation of state policy on national security, based on the achievement of strategic national priorities, should be accompanied by increased efficiency of state regulation. According to the National Security Strategy of Ukraine, this dictates the need to improve procedures and tools of strategic planning, optimize the national security system and ensure the stability of the economy, social sphere, scientific, technical and scientific-technological potential of the country, its information resources and competitiveness.
Solving such problems requires the development of scientific, methodological and theoretical foundations of strategic planning as an important part of the general theory of national security, development of new measures to ensure the stability of civil society, countering crisis management technologies in financial, economic and socio-political spheres and also increasing the capacity of the national security system of Ukraine to adequately respond to new challenges and threats.
In addition, the stability of the national security system is significantly increased by the uncertainty factor, as the traditional boundaries between external and internal dangers, threats and challenges are blurred - almost all of them are interconnected. Analysis of the foreign policy situation shows that the formation of a new polycentric system of world order is accompanied by growing instability and deepening contradictions related to the revision of traditional spheres of influence, struggle for resources, markets and control over strategic communications, the emergence of new cross-border tensions.
Considering the effectiveness of public policy in the field of national security, it follows that the methodology of this policy, which should ensure a consistent transition from the security imperative, built on the principle of protection of the individual, society and state from external and internal threats to policies to ensure their security on the basis of sustainable socio-economic development, associated with a pragmatic strategy to prevent dangers and threats, formed so far only in part. This is largely due to the fact that the study of national security issues in Ukraine has received serious attention only in recent years. For a long time, the task of ensuring national security was considered solely in terms of using the power component and mainly in the context of countering external threats.
Modern science considers the whole field of national security as a complex integrated system that includes a number of interconnected subsystems: ‘man - civil society - state power - the international community.’ At the same time, the issues of interaction and interaction of these subsystems in the face of new challenges and threats and also changes in elements and relationships in the world political system require more detailed analysis.
О. В. Банчук-Петросовак. держ. упр., доцент кафедри державного управління і права, Київський університет культури, м. Київ
ДЕРЖАВНО-РИНКОВІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
O. Banchuk-PetrosovaAssociate Professor of the Department of Public Administration and Law, Kyiv University of Culture, Kyiv
STATE-MARKET CONCEPTS OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY
Зазначено, що вітчизняна державно-ринкова концепція полягає у реалізації пропозицій щодо розширення прямої участі держави в регулюванні економічних та загальносуспільних відносин, що пояснюють кризовий стан української економіки швидким та великомасштабним відходом держави від економічних процесів. Ця концепція виходить з нібито існуючої необхідності посилення податкових та інших фінансових вилучень на користь державного інвестиційного та поточного фінансування суб'єктів господарювання. Думки прихильників державно-ринкової концепції зводяться до наступного: оскільки ринкові інституційні реформи не завершені в українській економіці все частіше не спрацьовує, то необхідно використовувати методи прямого втручання державних структур в економіку, скорочуючи масштаби застосування адміністративних методів регулювання поступово, мірою становлення ринкової економіки.
Визначено, що практика використання широкої прямої участі держави у господарському житті у постсоціалістичних країнах успіху не мала. Надмірна участь держави в економічних процесах (зокрема вкладення широкомасштабних державних інвестицій) пригнічує розвиток підприємницької діяльності, гальмує впровадження нових світових технічних досягнень. У результаті продовжує зберігатись технологічне відставання вітчизняних підприємств, низька конкурентоспроможність національної продукції на зовнішніх та внутрішніх ринках. Збільшення оподаткування, необхідного для фінансування державних інвестицій та інших витрат, сприятиме не лише витоку капіталів за кордон, а й ще більшому посиленню корупції та криміналізації економіки. Представники даної концепції вважають, що, відмовляючись від низки своїх соціальних зобов'язань, одночасно держава зобов'язана взяти на себе і справно забезпечувати ті соціальні гарантії, які суспільство та економіка самостійно забезпечити не можуть. співтовариство із застосуванням відповідних методів захисту вітчизняних товаровиробників від недобросовісної конкуренції із боку зарубіжних учасників ринку.[||]It is noted that the domestic state-market concept is to implement proposals to expand direct state participation in the regulation of economic and social relations, which explains the crisis of the Ukrainian economy by rapid and large-scale departure of the state from economic processes. This concept is based on the alleged need to increase tax and other financial deductions in favor of public investment and current financing of economic entities. Proponents of the state-market concept are as follows: as market institutional reforms are not completed in the Ukrainian economy is increasingly not working, it is necessary to use methods of direct government intervention in the economy, reducing the use of administrative methods of gradual development of the market economy.
It is determined that the practice of using the broad direct participation of the state in economic life in post-socialist countries has not been successful. Excessive participation of the state in economic processes (including large-scale public investment) inhibits the development of entrepreneurial activity, inhibits the introduction of new world technical advances. As a result, the technological backwardness of domestic enterprises and the low competitiveness of national products in foreign and domestic markets continue to persist. Increasing the tax needed to finance public investment and other expenditures will not only contribute to the outflow of capital abroad, but will further increase corruption and criminalize the economy. Representatives of this concept believe that, giving up a number of its social obligations, at the same time the state is obliged to take on and properly provide those social guarantees that society and the economy alone can not provide. community with the use of appropriate methods of protection of domestic producers from unfair competition from foreign market participants.
В. А. Кручиненкоздобувач, Навчально-науково-виробничий центр НУЦЗУ
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
V. KruchynenkoСandidate for a degree, Training, Research and Production Center of the National University of Civil Defence of Ukraine
FINANCIAL MECHANISM OF STATE SUPPORT FOR SMALL ENTERPRISES DEVELOPMENT
У статті проводиться порівняльний аналіз структурних елементів фінансового механізму державної підтримки малого бізнесу України і розвинених країн світу. В якості ключової особливості фінансового механізму державної підтримки малого бізнесу України, що відрізняє її від розвинених країн, обгрунтована орієнтованість на підтримку вже існуючих, діючих суб'єктів малого бізнесу. Найбільш слабким елементом в структурі механізму державної підтримки малого бізнесу України виділена нерозвиненість фінансової підтримки для початківців в підприємницькій діяльністі, «start-up» проектів.
Загальновідомо, малий бізнес грає величезну роль в рішенні поточних соціально-економічних проблем і розширення зайнятості. У країнах з розвиненою економікою мале підприємництво є важливим ресурсом ліквідації дисбалансу в розвитку територій, боротьби з бідністю і розвитку інновацій. В той же час, виконання малим підприємництвом своїх функцій безпосередньо пов'язано з ефективністю державної підтримки в цих країнах. Розвиток малого підприємництва в західних країнах характеризується більш високою динамікою в порівнянні з Україною, оскільки органи державної влади усвідомлюють роль і значення підприємств малого бізнесу, що виражається в розвиненій системі підтримки на національному рівні.
Неможливим видається і пряме копіювання форм, принципів і механізмів підтримки малого підприємництва, що підтвердили свою спроможність в зарубіжних країнах оскільки неадаптований до українських умов переносимий зарубіжний досвід може не лише виявитися неефективним, але і мати негативні наслідки. Виділяється ряд особливостей умов функціонування українського малого бізнесу, що склалися за час його становлення в пострадянський період і, на наш погляд, що не втратили актуальність до теперішнього часу і відрізняють його від зарубіжних аналогів :
- прагнення до максимальної самостійності, тоді як значна частина зарубіжних малих підприємств працює на умовах субпідряду, франчайзингу і т. п.;
- загальний низький технічний рівень і низька технологічна оснащеність у поєднанні зі значним інноваційним потенціалом;
- прагнення успішно функціонуючих малих підприємств вийти за рамки локальних ринків, у тому числі і на міжнародні ринки.
Одним з напрямів вдосконалення фінансового механізму державної підтримки малого бізнесу запропонована адаптація до українських умов принципу селективності, що дозволяє оптимізувати витрати і риски держави підтримки нових малих підприємств.[||]The article provides a comparative analysis of the structural elements of the financial mechanism of state support for small business in Ukraine and developed countries. As a key feature of the financial mechanism of state support for small business in Ukraine, which distinguishes it from developed countries, a well-founded focus on supporting existing, existing small business entities. The weakest element in the structure of the mechanism of state support for small business in Ukraine is the underdevelopment of financial support for beginners in business, "start-up" projects.
It is well known that small business takes on enormous importance in in solving current socio-economic problems and expanding employment. In developed economies, small business is an important resource for eliminating imbalances in territorial development, poverty alleviation and innovation. At the same time, the performance of small businesses in their functions is directly related to the effectiveness of government support in these countries. The development of small business in Western countries shall be characterized by higher dynamics compared to Ukraine, as public authorities are aware of the role and importance of small businesses, which shall be expressed in a developed system of support at the national level. As a result, small business in these countries is currently the middle class of society, which serves as a platform for economic stability as a whole.
It also seems impossible to directly copy the forms, principles and mechanisms of small enterprises support that have proven their ability in foreign countries, albeit with the same state system, as unadapted to Ukrainian conditions portable foreign experience may not only be ineffective but also have negative consequences. There are a number of features of the conditions of functioning of Ukrainian small business, which developed during its formation in the post-Soviet period and, in our opinion, have not lost relevance to the present time and distinguish it from foreign counterparts:
- combination of several activities within one small enterprise, the inability in most cases to focus on a single-product model of development;
- the desire for maximum independence, while a significant part of foreign small enterprises operate on a subcontracting basis, franchising, etc.;
- general low technical level and low technological equipment in combination with significant innovation potential;
- underdeveloped system of self-organization and infrastructure to support small business;
- the desire of successfully operating small enterprises to go beyond local markets, including international markets.
One of the ways to improve the financial mechanism of state support for small enterprises is to adapt to the Ukrainian conditions the principle of selectivity, which allows to optimize the costs and risks of the state to support new small enterprises.
Саван Чоудріздобувач Національного університету цивільного захисту України, м. Харків
ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНИ
S. Choudhrypostgraduate student of the National University of Civil Defense of Ukraine, Kharkiv
STATE STRATEGY FOR THE DEVELOPMENT OF HEALTH CARE IN UKRAINE
Визначено, що нові умови, що склалися побудови світу на основі процесів його «глобалізації» зажадають партнерства від всіх країн. Співпраця людей і організацій з різних країн світу, з різних підрозділів та інститутів, що працюють разом для досягнення єдиної мети, становить основу успіху реалізації стратегії поліпшення «здоров'я для всіх». Необхідність партнерства і його контекст (оцінка проб демонстрації і втручань суспільства, методів і обмежень, характеристик досліджень і партнерств зі співробітництва) грунтуються на доказах: ефективності співпраці (доведено взаємним впливом і більш віддаленими результатами станом здоров'я населення); впливів на зміну поведінки суспільства, на зміну суспільних систем, на умови і зміни середовища, на суспільство з поліпшенням здоров'я населення (доведено за величиною тривалості і проникненню змін в суспільство); методологічних змін (доведено результатами досліджень партнерства зі співробітництва); чинників і умов, що впливають на здатність створювати здорове суспільство шляхом змін систем охорони здоров'я (доведено оцінками місій, плануванням, діями, розвитком і підтримкою керівництва, документації і зворотним зв'язком в прогресі, технічною допомогою і підтримкою фінансовими ресурсами); ефективності партнерства і його вкладу в здоров'я суспільства (доведено соціальними і економічними чинниками, соціальним капіталом, громадським контролем); інших дослідницьких рекомендації, впроваджених в практику і службовців показником умов успіху. В Україні в рамках європейської «регіональної стратегії по досягненню здоров'я для всіх», рішення проблем медичної допомоги співзвучно проблемам Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я.[||]It is determined that the new conditions for building a world based on the processes of its "globalization" will require partnerships from all countries. The cooperation of people and organizations from around the world, from different departments and institutions working together to achieve a common goal, is the basis for the success of the strategy to improve "health for all". The need for partnership and its context (assessment of demonstration samples and public interventions, methods and constraints, characteristics of research and collaborative partnerships) are based on evidence of: effectiveness of cooperation (proven by mutual influence and longer-term health status); influences on change of behavior of a society, on change of social systems, on conditions and changes of the environment, on a society with improvement of health of the population (it is proved on size of duration and penetration of changes into a society); methodological changes (proven by the results of research on cooperation partnerships); factors and conditions that affect the ability to create a healthy society through changes in health systems (proven by mission assessments, planning, actions, leadership development and support, documentation and feedback on progress, technical assistance and financial resources support); the effectiveness of the partnership and its contribution to public health (proven by social and economic factors, social capital, public control); other research recommendations implemented in practice and employees an indicator of the conditions of success. In Ukraine, within the framework of the European "Regional Strategy for Health for All", the solution of health care problems is in line with the problems of the European Bureau of the World Health Organization. It is noted that during the years of market reforms, health care in Ukraine was aimed at treating a growing number of patients and the disabled, rather than at preventing morbidity. Heads of health authorities did not seek to reduce the incidence by conducting medical examinations, preventive measures, detection and treatment of diseases at an early stage. At the same time, a passive health care development policy is less cost-effective than an active one. Because inpatient treatment requires more financial costs than preventive measures, it is a more economical use of resources. Measures to widely cover the population with such preventive measures as mass preventive examinations, medical examinations, immunization against infectious diseases, and universal sanitary and educational work have proved to be quite economical.
І. С. Федороваспірант навчально-науково-виробничого центру Національного університету цивільного захисту України
I. FedorovGraduate student of the educational research and production center of the National University of Civil Protection of Ukraine
У статті комплексно досліджено концептуалізацію національних інтересів у сфері міжнародних відносин. Автором шляхом комплексного аналізу науково-методологічної літератури визначено, що виходячи із концептуалізації механізмів формування стійкого розвитку регіонів, механізм реалізації стратегії сталого розвитку на регіональному рівні повинен розглядатися як інструмент безпосереднього впливу на соціально-економічну систему, причому, з позицій вибудовування жорстких вертикальних зв'язків. Аналіз соціально-економічного становища в конкретних регіонах, спрямований на вироблення активної політики сталого розвитку, показав, що потрібен особливий підхід до вирішення проблеми стійкості розвитку, пов'язаний зі структурою економіки округу, його демографічним, національним і конфесійним складом, природними умовами, станом використання надр та їх перспективних можливостей. Проведення такого аналізу засвідчило, що для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку даного регіону необхідно дотримуватися певної ієрархії цілей і пріоритетів.
Акцентовано увагу на тому, що серед численної кількості механізмів формування стійкого розвитку особливої уваги застосовують такі методи як організаційно-технологічні, соціально-економічні; адміністративні. Зокрема, організаційно-технологічний метод, перш за все, передбачає створення спеціалізованої, виділеної організаційної структури, зоною відповідальності якої є створення, підтримка і експлуатація всієї конструкції розглядуваного механізму. Виконання посадових обов'язків здійснюється за допомогою сучасного програмно-апаратного комплексу, окремі аспекти якого використовуються для вирішення поставлених завдань, в рамках досягнення цілей сталого розвитку. Констатовано, що беззаперечним постає той факт, що всі проблеми соціального і економічного розвитку регіону неможливо вирішити без фінансового забезпечення, маючи на увазі весь комплекс бюджетного фінансування, кредитно-грошового обігу, ліквідності, а також функціонування ринку цінних паперів, адже для ринкової економіки мобілізація фінансових ресурсів і ефективне їх використання набувають провідного значення в реалізації соціальних і економічних програм.[||]The article comprehensively examines the conceptualization of national interests in the field of international relations. The author through a comprehensive analysis of scientific and methodological literature determined that based on the conceptualization of mechanisms for the formation of sustainable development of regions, the mechanism for implementing sustainable development strategies at the regional level should be considered as a tool for direct impact on socio-economic system. Analysis of the socio-economic situation in specific regions, aimed at developing an active policy of sustainable development, showed that a special approach to solving the problem of sustainable development, related to the structure of the district's economy, its demographic, national and religious composition, natural conditions, state of use subsoil and their prospects. Such an analysis showed that in order to ensure sustainable socio-economic development of the region, it is necessary to adhere to a certain hierarchy of goals and priorities.
Emphasis is placed on the fact that among the many mechanisms for the formation of sustainable development, special attention is paid to such methods as organizational and technological, socio-economic; administrative. In particular, the organizational and technological method, first of all, involves the creation of a specialized, dedicated organizational structure, the area of responsibility of which is the creation, maintenance and operation of the entire structure of the mechanism. Performance of official duties is carried out by means of the modern software and hardware complex which separate aspects are used for the decision of the set tasks, within the limits of achievement of the purposes of sustainable development. It stated that the fact that all the problems of social and economic development of the region cannot be solved without financial support, bearing in mind the whole range of budget financing, monetary circulation, liquidity, and the functioning of the securities market, because for a market economy mobilization of financial resources and their effective use are gaining importance in the implementation of social and economic programs.
Т. Д. Ганцюкаспірант кафедри публічного управління та адміністрування, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ
T. D. HantsiukPostgraduate, Department of Public Management and Administration, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk
У статті здійснено спробу систематизації поглядів зарубіжних та українських науковців і практиків щодо різних сторін становлення, формування та реалізації механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади в Україні. У роботі визначено відповідні класифікаційні ознаки, за якими пропонується систематизувати дискурсне поле науково-практичного розуміння змісту, сутності та характерних ознак інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади в Україні та запропоновано авторську п’ятикластерну класифікацію дослідницьких підходів. На основі проведеного джерелознавчого аналізу за темою дослідження, автором виокремлено п’ять основних груп класифікаційних ознак: за філософсько-сутнісним змістом соцієтального феномену інформаційно-аналітичного забезпечення будь-якої управлінської діяльності, стратегії розвитку та шляхах подолання існуючих проблем і протирічь; за ознаками фокусування наукової уваги дослідника на категоріально-понятійних концептуальних складових інформаційно-аналітичного забезпечення, розкритті їх власної сутності та взаємозв’язку з іншими категоріями даного феномену; за концентруванням на соціально-політичних та правових аспектах інформаційно-аналітичного забезпечення органів публічної влади як механізму взаємодії влади та громадянського суспільства, встановленню зворотного зв’язку органів публічної влади з населенням; за структурно-функціональною побудовою та життєвим циклом спеціалізованих підрозділів органів публічної влади, відповідальних за інформаційно-аналітичне забезпечення владних структур; за ознаками фокусування наукової уваги на організаційно-технічних та програмно-технологічних аспектах діяльності інформаційно-аналітичних служб та інституцій.
The paper attempts to systematize the views of foreign and Ukrainian scholars on the various aspects of public authorities’ information and analytical support mechanisms formation and implementation. The research identifies the classification features for the information and analytical support discourse systematization which helps to improve scientific and practical understanding of the content, essence and features of public administration information and analytical support. The paper offers an author's five-cluster classification of public administration information and analytical support research approaches.
On the basis of the conducted source-study analysis, the author identified five main classification clusters: the philosophical and substantive content of the management activity information and analytical support societal phenomenon, development strategies and ways existing problems and contradictions overcoming; on the basis of categorical and conceptual components of information and analytical support focusing, ostending essence of information and analytical support components and their interrelation with other categories of this phenomenon; focusing on social, political and legal aspects of public administration information and analytical support as a mechanism for authorities and civil society interaction and feedback establishment; focusing on structural and functional construction and life cycle of public administration specialized units which are responsible for public authorities’ information and analytical support; on the basis of organizational, technical, program and technological aspects of information and analytical services and institutions activity.
Ю. Ю. Почтарицяаспірант кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України, м. Київ
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ СЕКРЕТАРІВ МІНІСТЕРСТВ: ДОСВІД ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
Yu. Yu. Pochtarytsiapostgraduate student of the regional administration, local self-government and city management department, the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv
У статті розглянуто повноваження, покладені на найвищих посадових осіб міністерств у Великій Британії, а саме: постійного секретаря або постійного заступника міністра (permanent secretary/permanent under-secretary of state), молодшого міністра або заступника міністра (junior ministers), парламентського секретаря чи парламентського заступника міністра (parliamentary secretaries/parliamentary under-secretaries of state), особистого парламентського секретаря міністра (parliamentary private secretary), державного секретаря (Secretary of State).
Звернено увагу на обов’язки постійного секретаря як найвищого за ієрархією державного службовця у міністерстві, зокрема, з позиції радника з питань політики міністра, адміністративного керівника міністерства, члена команди вищого управління державною службою. З’ясовано, що до основних повноважень постійного секретаря належать: керівництво апаратом установи, надання підтримки міністрові та забезпечення діяльності міністерства згідно з визначеними пріоритетами. Встановлено, що особливістю його посади є її збереження при зміні уряду.
The article describes authorities assigned to the highest officials of the ministries in the United Kingdom, namely permanent secretary/permanent under-secretary of state, junior ministers, parliamentary secretaries/parliamentary under-secretaries of state, parliamentary private secretary, Secretary of State.
The main attention was paid to the duties of the permanent secretary as the highest hierarchical civil servant in the ministry, namely as minister’s policy adviser, administrative head of the ministry, member of the team, responsible for civil service’s highest management. It was clarified that the main powers of the permanent secretary include: management of the institution’s personnel, providing support to the minister and ensuring of his activities in accordance with the defined priorities. The author points out that the peculiarity of his position is its maintenance during governmental changes.
Ю. М. Білийаспірант кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Національної академії державного управління при Президентові України
Y. М. BilyiPostgraduate student of division of European integration and globalization and management of national security of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine
Метою статті є обґрунтування концептуальних засад розробки та впровадження в державно-управлінську практику паспортів загроз фінансовій безпеці України.
Для вирішення завдань дослідження використовувалися системно-ситуаційний та системно-діяльнісний підходи.
Встановлено, що з причин складності фінансово-кредитної сфери в умовах фінансової глобалізації, трансграничного характеру сучасних загроз фінансовій безпеці існує нагальна необхідність удосконалення системи забезпечення фінансової безпеки України.
Доведено, що важливими напрямами удосконалення системи забезпечення фінансової безпеки України є паспортизація загроз фінансовій безпеці та впровадження їх у державно-управлінську практику.
З метою забезпечення цілісності та функціональної єдності системи забезпечення фінансової безпеки України запропоновано виокремити такі напрями та рівні діяльності суб’єктів забезпечення фінансової безпеки, а саме: стратегічний, тактичний та оперативний напрями діяльності; міжнародний, загальнодержавний, регіональний і місцевий (локальний) рівні управління фінансовою безпекою.
The purpose of the article is to substantiate the conceptual framework of the development and introduction of the passports of the financial security threats to Ukraine in the public administrative practices.
It is used the system-situational and system-activity approaches to solve the problems of the study.
It is established that due to the complexity of the financial and credit sphere in the conditions of the financial globalization, the transboundary nature of the modern threats to the financial security, there is an urgent need to improve the financial security system of Ukraine.
It is proved that the important directions of improvement of the system of providing financial security of Ukraine are certification of the threats to financial security and their introduction in the public administrative practice.
In order to ensure the integrity and functional unity of the financial security system of Ukraine, it is proposed to identify the following directions and levels of activity of the entities providing financial security, namely: strategic, tactical, and operational directions of activity; international, national, regional and local levels of the financial security management.
М. В. Семененкоаспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АПК В УКРАЇНІ
M. V. Semenenkopostgraduate student, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv
STATE SUPPORT FOR INNOVATION-INVESTMENT DEVELOPMENT OF AGRICULTURE IN UKRAINE
Проведено аналіз сучасного стану державної підтримки інноваційно-інвестиційного розвитку АПК України. Виявлено проблемні аспекти, що стримують розвиток вітчизняних сільськогосподарських підприємств та акцентовано увагу на необхідності впровадження інноваційних технологій.
Відзначено низьку інвестиційну привабливість в інноваційні технології та техніку АПК через нестабільну ситуацію в країні та недосконалу законодавчу базу.
Проаналізовано нормативно-правові та законодавчі акти, якими регулюються види державної підтримки галузі АПК та виявлено недосконалий механізм відбору підприємств для застосування пільгового режиму дотацій та компенсацій.
Здійснено аналіз статтей витрат на АПК відповідно до бюджету України на 2018 рік. Запропоновано розприділяти фінансову допомогу сільськогосподрським виробникам зважаючи на інноваційну складову.
Доведено, що інноваційно-інвестиційний розвиток є єдиною реальною основою соціально-економічних перетворень агропромислової галузі, вихід на нову траєкторію розвитку та конкурентноспроможності національного продукту на світових ринках.
The analysis of the current state of state support of innovation and investment development of Ukrainian agribusiness complex is carried out. The problematic aspects that hinder the development of domestic agricultural enterprises and emphasize the need for the introduction of innovative technologies have been identified. The investment attractiveness of innovative technologies and machinery of agroindustrial complex is low due to the unstable situation in the country and the imperfect legislative framework.
The normative and legal acts regulating types of state support of the agroindustrial complex are analyzed, and the imperfect mechanism of selection of enterprises for application of the preferential regime of subsidies and compensations is revealed.
The article analyzes the expenditures for agroindustrial complex in accordance with the budget of Ukraine for 2018. It is proposed to allocate financial assistance to agricultural producers, taking into account the innovative component.
It is proved that innovation and investment development is the only real basis of socio-economic transformations in the agro-industrial sector and the emergence of a new trajectory of development and competitiveness of the national product in world markets.
С. В. Полегенькоаспірант кафедри публічної політики та політичної аналітики, Національна академія державного управління при Президентові України
СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НЕУРЯДОВИХ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ
S. V. PolehenkoPostgraduate Student of the Public Policy and Political Analytics Department, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
NON-GOVERNMENTAL THINK TANKS: WORLD TRENDS
У статті наведено огляд основних тенденцій функціонування неурядових аналітичних центрів в у світі. Представлено результати дослідження щорічного світового рейтингу аналітичних центрів за 2018 рік «2017 Global Go To Think Tank Index Report». Серед основних тенденцій розвитку неурядових аналітичних центрів визначено посилення їх впливу на вирішення конкретних проблем в площині публічної політики, розмивання меж між аналітичними та консалтинговими фірмами, зміна системи їх фінансування зростання політичного тиску та конкуренції в аналітичному середовищі. Разом з тим, відзначено зростання ролі експертів, здатних вчасно надати об’єктивний аналіз та пропонувати альтернативні сценарії вирішення проблеми, окреслювати пріоритетні напрямки реформ. Порушується питання ролі неурядових аналітичних центрів у виробленні публічної політики.
The article deals with the main trends in the functioning of non-governmental think tanks in the world based on the results of the «Global Go To Think Tank Index Report» (2018). Among the main trends of the non-governmental think tanks’ development has been determined the strengthening of their influence on solving specific problems in the area of public policy, the blurring of the boundaries between analytical and consulting firms, the change in the scheme of their financing, the growth of political pressure and competition in the analytical environment. At the same time was noted the growth of the role of experts, able to provide objective analysis in a timely manner and suggest alternative scenarios for solving the problem, to outline the priority directions of reforms. It is violated the question of the role of non-governmental think tanks in the development of public policy.
І. М. Клименкоаспірант кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії державного управління при Президентові України
КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
I. M. Klymenkopost-graduate student of the Department of Public Policy and Political Analysis of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine
CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT
У статті досліджуються засади корпоративної соціальної відповідальності як чинника сталого розвитку. Автором проаналізовано еволюцію розвитку поняття «сталий розвиток» (sustainable development). Розглянуто головні підходи до трактування поняття корпоративна соціальна відповідальність та тенденції становлення КСВ у світовій бізнес-практиці; розкрито роль КСВ та встановлено чинники, що визначають вплив цього суспільного інституту на соціально-економічний розвиток організацій в сучасних умовах. Встановлено, що сталий розвиток є керівним принципом діяльності ООН, урядів, приватних та неурядових організацій, а корпоративній соціальній відповідальності відводиться роль базового підходу у побудові стратегії сталого розвитку. Доведена взаємозалежність цілей сталого розвитку та головних принципів КСВ. Обґрунтувано необхідність розбудови національної моделі корпоративної соціальної відповідальності на основі цілей та принципів сталого розвитку.
The article examines the principles of corporate social responsibility as a factor of sustainable development. The author analyzes the evolution of the concept of "sustainable development". The main approaches to the interpretation of the concept of corporate social responsibility and the trends of CSR formation in world business practice are considered; the role of CSR are revealed and the factors determining the influence of this social institute on the socio-economic development of organizations in the present conditions are established. Sustainable development has been found to be the guiding principle of the United Nations, governments, private and non-governmental organizations, and corporate social responsibility has taken the role of a basic approach in building a sustainable development strategy. The interdependence of the goals of sustainable development and the main principles of CSR is proved. The necessity of developing a national model of corporate social responsibility based on the goals and principles of sustainable development is substantiated.
В. В. Пальохаздобувач наукового ступеня кандидата наук з державного управління, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
V. PalyohaPhd. candidate, National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine, Kyiv
У статті наведений варіант удосконалення аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України та запропоновані шляхи його додаткового фінансування. Зокрема розроблено модель аналітично-прогностичного забезпечення системи публічного управління України, в основі якої знаходиться трьохстороння співпраця суб’єктів аналітично-прогностичної діяльності (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, науково-дослідні інститути; неурядові аналітичні організації (у тому числі організовані державою (GONGO); комерційні аналітичні центри та окремі незалежні експерти), кожен із учасників якої має одну чи кілька профільних функцій, однак залучений до кожного із етапів розробки аналітично-прогностичних документів на трьох рівнях управління – місцевому, регіональному й центральному. Зазначена модель співпраці дозволяє компенсувати слабкі сторони кожного із учасників, формує надійні запобіжники різноманітним корупційним факторам, забезпечує якісні висновки та високу легітимність результатів аналітично-прогностичних досліджень.
The article provides an option for improving the analytical and forecast provision of the system of public administration of Ukraine and proposes ways of its additional financing.
In particular, the model of analytical and prognostic support of the system of public administration of Ukraine is developed, based on which there is a tripartite cooperation between the subjects of analytical and forecasting activity (state authorities, local self-government bodies, research institutes, non-governmental analytical organizations (including those organized by the state (GONGO ), business analytical centers and individual independent experts), each of whose members has one or more profile functions, but involved in each stage of development analyte Forecasting documents at three levels of government - local, regional, and central. This model of cooperation allows to compensate the weaknesses of each participant, creates reliable safeguards for various corrupt factors, provides qualitative conclusions and high legitimacy of the results of analytical and prospective research.
С. В. Селівановаспірант кафедри публічного управління та публічної служби Національної академії державного управління при Президентові України, начальник Управління персоналу Державної міграційної служби України
СУТНІСТЬ ТА СКЛАД КОМПЛЕКСНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ
S. V. SelivanovPh. D candidate, Department of public administration and public service, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Head of Human Resources Department, State Migration Service of Ukraine
У статті доведено актуальність дослідження теоретико-методичних засад управління кадровим потенціалом державної служби в Україні. Сутність розвитку кадрового потенціалу державної служби обґрунтовано з урахуванням засад компетентнісного підходу, що надає змогу зосередитись на навичках, знаннях та інших здібностях, які мають найбільший вплив на продуктивність праці та забезпечує зв᾿язок між компетенціями державних службовців і необхідними заходами з розвитку їх кадрового потенціалу. Уточнено компоненти теоретико-методологічних засад, які мають забезпечити ефективне управління розвитком кадрового потенціалу державної служби в умовах її модернізації. З’ясовано сутність та склад комплексного механізму розвитку кадрового потенціалу державної служби як складного державно-управлінського та соціально-економічного утворення. В його рамках ідентифіковано та охарактеризовано такі складові механізми, як: організаційно-правовий; адміністративно-економічний; інформаційно-комунікативний; соціально-психологічний. Зроблено висновок, що визначені в роботі механізми розвитку кадрового потенціалу державної служби, базуються на взаємозв’язках і взаємодіях між собою у публічній сфері та формують характерні ознаки сформованого комплексного механізму.
Immediacy of the research of theoretical and methodological principles of HR management of civil service in Ukraine is proved in the article. The core of the HR development of civil service is based on the principles of a competent approach that allows to focus on skills, knowledge and other abilities that have the greatest impact on productivity and provide a link between the competencies of the civil servants and the necessary measures on HR development. Components of theoretical and methodological principles, that should provide effective management of HR development of civil service under conditions of its modernization, are specified. Core and structure of complex mechanism of HR development of civil service as a complex state-management and socio-economic formation are found out. Within its framework, the following components are identified and characterized: organizational and legal; administrative and economic; informational and communicative; socio-psychological. It is concluded that the mechanisms of HR development of civil service defined in work are based on interrelations and interactions with each other in public sphere and form the characteristic features of formed complex mechanism.
І. І. Овсакаспірант, Міжрегіональна академія управління персоналомI. I. Ovsakpostgraduate student of the Interregional Academy of Personnel Management
МЕХАНІЗМИ ФАКТОРИНГОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
Зазначено, що при зовнішньому розширенні можуть мати місце такі труднощі: правильна всебічна оцінка стану купується фірми до її покупки; оперативна інтеграція нових видів діяльності та її наслідки (звільнення персоналу, переміщення підрозділів та тощо.); встановлення взаємовідносин з влившись фахівцями, особливо, якщо вони раніше вважалися конкурентами. Короткострокові і довгострокові кредити складають значну частину капіталу, що використовується підприємствами будівельного виробництва. І так як у багатьох підприємств на їх частку припадає близько половини використовуваного капіталу, велике значення набуває ліквідність підприємства, яка характеризується відношенням оборотного капіталу до короткострокових зобов'язань. Чим вища ліквідність, тим краще фінансове становище підприємства. Зниження ліквідності підприємств і комплексів у багатьох випадках відбувається через зростання їх дебіторської заборгованості, яка в свою чергу виникає через затримку сум, що підлягають виплаті замовниками.
Визначено, що власник підприємства і керуючі повинні завчасно відчувати перші ознаки спаду ділової активності (через погіршення загальноекономічної ситуації, розорення клієнтів, зниження ліквідності активів, оборотів підприємства, його прибутку та тощо) і своєчасно приймати необхідні управлінські рішення щодо попередження банкрутства. В цьому випадку випереджала реакція системи управління підприємством може носити наступальний або оборонний характер. Для наступальної тактики необхідний пошук нових джерел доходу, нових клієнтів і ринків збуту, оновлення та диверсифікація продукції, зміна керівництва, методів управління та тощо. Як захисної тактики використовується скорочення витрат і виробництва. Однак масовий розвиток процесу неспроможності підприємств означає зниження економічної безпеки країни, падіння темпів економічної зростання і втрату робочих місць. Тому держава не повинна залишатися осторонь від цих проблем і, забезпечуючи свої соціальні та економічні цілі втручатися в справи про неспроможність підприємств.[||]It is noted that the external expansion may have the following difficulties: proper comprehensive assessment of the state of the company is purchased before its purchase; prompt integration of new activities and their consequences (dismissal of staff, relocation of units, etc.); establishing relationships with the merged professionals, especially if they were previously considered competitors. Short-term and long-term loans make up a large part of the capital used by construction companies. And since many enterprises account for about half of the capital used, the liquidity of the enterprise, which is characterized by the ratio of working capital to short-term liabilities, is of great importance. The higher the liquidity, the better the financial position of the company. In many cases, a decrease in the liquidity of enterprises and complexes is due to an increase in their receivables, which in turn arises due to a delay in the amounts payable to customers.
It is determined that the business owner and managers should feel the first signs of a downturn in advance (due to worsening of the general economic situation, ruin of clients, decrease in liquidity of assets, turnover of the enterprise, its profits, etc.) and to make the necessary management decisions in time to prevent bankruptcy. In this case, the advance reaction of the enterprise management system may be offensive or defensive. Offensive tactics require finding new sources of revenue, new customers and markets, updating and diversifying products, changing leadership, management practices, and more. Cost reduction and production are used as a defensive tactic. However, the massive development of the enterprise insolvency process means a decrease in the country's economic security, a fall in economic growth and job losses. Therefore, the state should not stay away from these problems and, while providing its social and economic goals, intervene in business insolvency cases.
In modern conditions, the success of the national economy is determined not only by the level of science and education in the country, but also by a complex set of organizational and technological conditions that ensure the efficiency of the collection, processing and use of information, the dissemination of knowledge and their use in order to improve technology. This complex significantly influences the speed of innovative processes, contributing to the rapid creation of spaces for the development and increase of the pace of implementation of fundamentally new technological solutions.
Hence another very important characteristic of modern competitiveness - the high speed of processes occurring in the economy of the enterprise, in turn, provides a high speed of capital turnover and the overall increase in the efficiency of the entire economic system.
Significant features of the modern world economy are the acceleration of change, the mobility of agreements between countries in the world markets, the rapid change of leaders, the constant emergence of new options for international specialization, the deepening of intra-industry and inter-sectoral specialization, the accelerating growth of international trade. There is a tendency towards convergence in the levels of labor productivity across countries (especially in the group of developed countries), which is expected to continue in the near future.
В. В. Войтенкоаспірант Міжрегіональної академії управління персоналом
ВИДИ І ПРИНЦИПИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Volodymyr VoitenkoPostgraduate Student of the Interregional Academy of Personnel Management
TYPES AND PRINCIPLES OF FINANCIAL CONTROL IN THE PUBLIC GOVERNANCE SYSTEM
Визначено, що теоретичні розробки, передовий досвід розвинутих держав переконливо показує, що в Україні слід сформувати єдину систему фінансового контролю в сфері державного управління, що об'єднує внутрішній та зовнішній контроль з єдиною методологічною базою. При цьому така система повинна функціонувати на всіх рівнях державного управління. Одночасно дотримання принципу розмежування компетенції суб'єктів фінансового контролю в сфері державного управління відповідно до конституційного принципу поділу влади дозволить уникнути дублювання і паралелізму в діяльності органів контролю.
Проаналізовано види фінансового контролю в сфері державного управління, які класифікуються за рядом ознак: суб'єкти контролю; за сферами контролю; формам здійснення; рівнями управління; інформаційній базі контролю.
Для здійснення фінансового контролю сформульовані базові принципи, до яких відносяться законність, незалежність, об'єктивність, відповідальність, гласність, системність. З цих базових принципів випливають й інші, що носять прикладний характер: результативність; чіткість та логічність вимог, що пред'являються суб'єктами контролю (професіоналізм); непідкупність суб'єктів контролю; узгодженість дій різних контролюючих органів; принцип дотримання професійної етики та ін. Запропоновано прийняти вищевикладені принципи в законодавчому порядку, заклавши основу об'єднання зусиль всіх зацікавлених сторін щодо створення єдиної системи фінансового контролю в системі державного управління, що дозволить охопити внутрішнім і зовнішнім контролем управління всіма державними активами.[||]It is determined that the theoretical developments, the advanced experience of the developed countries convincingly show that in Ukraine a unified system of financial control in the sphere of public administration should be formed, combining internal and external control with a single methodological base. In doing so, such a system must function at all levels of government. At the same time, adherence to the principle of differentiation of competence of financial control entities in the sphere of public administration in accordance with the constitutional principle of separation of powers will avoid duplication and parallelism in the activities of control bodies.
The types of financial control in the sphere of public administration are analyzed, which are classified according to a number of features: subjects of control; control areas; forms of implementation; management levels; control information base.
For exercising financial control, basic principles are formulated, which include legality, independence, objectivity, responsibility, transparency, systematic nature. From these basic principles follow others that are applied in nature: efficiency; the clarity and logic of the requirements of the subjects of control (professionalism); the integrity of the subjects of control; coherence of actions of different control bodies; the principle of adherence to professional ethics, etc. It is proposed to adopt the above principles in the legislative order, laying the basis for the joint efforts of all stakeholders to create a unified system of financial control in the public administration, which will allow to cover the internal and external control of the management of all state assets.
І. О. Платоновааспірант, Міжрегіональна академія управління персоналом
Inessa Platonovagraduate student, Interregional Academy of Personnel Management
Здійснено аналіз тенденцій розвитку механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі державотворення.
Визначено основні проблеми функціонування механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які впливають на рівень конкурентоспроможності національної економіки та формулювання перспективних напрямів її покращення.
Розглянуто та конкретизовано основні недоліки сучасної зовнішньоекономічної політики до яких віднесено: сировинний характер значної частини експорту; відсутність чітковизначеної політики структурних змін у галузі експорту; незначна частка продукції з високою часткою доданої вартості у структурі українського експорту; відсутність правових основ запровадження фінансових механізмів державної підтримки розвитку експорту; недостатній рівень інвестування в модернізацію експортоорієнтованих виробництв та гостра нестача новітніх технологій; застаріла транспортна інфраструктура, що не відповідає сучасним вимогам ефективного транспортного сполучення; поширення практики вжиття обмежувальних та протекціоністських заходів з боку окремих країн та провідних транснаціональних корпорацій; наявність диспропорцій у двосторонній торгівлі з основними партнерами; високі ризики фінансових втрат при проведенні експортних операцій.
Зауважено, що іншим суперечливим моментом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у порівнянні з задекларованими принципами є низький рівень законодавчого забезпечення.
Доведено необхідність побудови дієвої зовнішньоекономічної політики України, за допомогою використання парадигмальної комбінації існуючих стратегій на основі поступової трансформації механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.[||]The analysis of tendencies of development of mechanisms of state regulation of foreign economic activity at the present stage of state formation is carried out. The main problems of functioning of the mechanism of state regulation of foreign economic activity, which influence the level of competitiveness of the national economy and formulation of perspective directions of its improvement are determined.
The main shortcomings of modern foreign economic policy are considered and specified, which include: the raw material nature of a significant part of exports; lack of a clearly defined policy of structural changes in the field of exports; insignificant share of products with a high share of value added in the structure of Ukrainian exports; lack of legal basis for the introduction of financial mechanisms for state support for export development; insufficient level of investment in the modernization of export-oriented industries and an acute shortage of new technologies; outdated transport infrastructure that does not meet modern requirements for efficient transport; dissemination of restrictive and protectionist practices by individual countries and leading multinational corporations; the presence of disparities in bilateral trade with major partners; high risks of financial losses during export operations.
It is noted that another contradictory point of state regulation of foreign economic activity in comparison with the declared principles is the low level of legislative support.
The necessity of building an effective foreign economic policy of Ukraine by using a paradigmatic combination of existing strategies based on the gradual transformation of mechanisms of state regulation of foreign economic activity is proved.
О. В. Арцатбановааспірант Донецького державного університету управління (м. Маріуполь)
ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
O. V. Artsatbanovapostgraduate student of the Donetsk state University of Management (Mariupol)
THEORETICAL CHARACTERISTICS OF THE MEDICAL SERVICES STRUCTURE IN THE HEALTHCARE SYSTEM
В статті виявлено теоретичні характеристики медичних послуг в системі охорони здоров’я. Проаналізовано термінологічний апарат понять «охорона здоров’я» або «система охорони здоров’я». Виявлено недоліки, що недвозначно впливають на зміст і характер зобов’язань суб’єктів публічного управління із забезпечення надання медичних послуг та реалізації інших форм ОЗ. Виявлено та обґрунтовано крок до подолання перешкод на шляху раціональності організації та економічного забезпечення надання медичних послуг. З урахуванням визначеної в статті характеристики структури ОЗ, підходів до трактування суті та властивостей послуг, специфіки професійний вимог до медичної діяльності було запропоновано трактування поняття медична послуга.[||]An important characteristic of the institutional preconditions for the formation of the health care system is the predominant syncretism of public perception of health care (so, as a holistic phenomenon without its components), which clearly affects the content and nature of public administration obligations to provide medical services and implement other forms of Health Care. Such syncretism is an important obstacle to the rational organization and economic provision of medical services, as in practice it complicates the modification and combination of individual institutions of the health care system and institutions of society in general in the course of reforms of this system. The first step towards overcoming such syncretism should be the decomposition of the content and components of medical services. First of all, it is necessary to understand the reason and necessity of such step. The study showed that the discussion in domestic academic circles about the relationship between the concepts of "health care", "medical care" and "medical services" is based on legal rather than economic and managerial positions. It has led to a situation where domestic science and legislation indoctrinate its payment as a criterion for determining medical services (as opposed to assistance, the gratuity of which is enshrined in the constitution). Taking into account the characteristics of the structure of health care, approaches to the interpretation of the nature and properties of services, the specifics of professional requirements for medical activities, the following interpretation of the concept of medical service-product or quasi-product in the form persons for prevention, diagnosis, treatment, rehabilitation, improvement and care, the implementation of which in the interaction with the patient (patients), aimed at obtaining consumer in the course of such activities intangible and related material benefits, the purpose of which is to change the physiological and psychological functions of the patient. Medical services, along with pre-medical and medical-social services, are components of health services, but do not exhaust this concept. In fact, all medical care is a set of services.
О. І. Громикоздобувач навчально-науково-виробничого центруНаціонального університету цивільного захисту України, м. Харків
Olena GromykoPostgraduate Student of the Educational-scientific-production center, National University of Civil Protection of Ukraine, Kharkiv
У статті доведено, що система державного управління України постійно змінюється. Активний розвиток цифрових технологій в країні та світі впливає на інструменти взаємодії державний суспільства. З’ясовано, що електронне урядування все ширше впроваджується в органах державної влади і місцевого самоврядування в Україні. Україна поступово стає цифровою державою. Нові виклики суспільства інформаційної доби змінюють діяльність органів державної влади. Швидкі темпи цифровізації суспільства сприяють переосмисленню традиційних управлінських технологій, змушують розробляти та застосувати нові механізми реалізації державної влади. Зокрема, шляхом впровадження та розвитку електронного урядування. Е-урядування названо першочерговим пріоритетом реформування системи державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства. Електронному урядуванню відведено роль «цифрової форми» організації державного управління. Е-урядування орієнтовано на задоволення потреб інформаційного суспільства з використанням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Проаналізовано ключові ознаки базових моделей електронного урядування - E-Gov 1.0 та E-Gov 2.0. Модель електронного урядування Е-Government 1.0 орієнтовано виключно на забезпечення доступу до одержання електронних послуг громадянам через веб-ресурси органів державної влади та місцевого самоврядування. Доведено, що модель E-Gov 2.0 є більш комплексною. Вона охоплює ключові напрямки інформаційної політики держави. Таку модель використовують найрозвиненіші демократичні країни. Зроблено висновок, що результатом впровадження Україною моделі Е-Gov 2.0 стане трансформація самої системи державного управління у всіх її проявах та побудова цифрової держави. Виявлено особливості впровадження технологій «електронного врядування» в Україні та обґрунтовано необхідність залучення кращих практик «електронного врядування» в систему державного управління. Зважаючи на щорічне покращення умов для впровадження електронного урядування, практична реалізація е-урядування в Україні є завданням реальним у найближчій перспективі.[||]The article proves that the system of public administration of Ukraine is constantly changing. The active development of digital technologies in the country and the world influences the instruments of interaction between the state and society. The author proved the necessity of bringing in of the best practices of «electronic government» to the system of state administration. Ukraine is gradually becoming a digital state. New challenges of the information age society are changing the activity of public authorities. The rapid paces of society's digitalization contribute to the rethinking of traditional management technologies, force to develop and apply new mechanisms for the implementation of state power. In particular, in the way of introduction and development of e-government. E-government is called the top priority of reforming the public administration system under conditions of the development of the information society. E-government is assigned the role of "digital form" of public administration organization. E-government is focused on meeting the needs of the information society using modern information and telecommunications technologies. The keyfeatures of the basic models of e-government – E-Gov 1.0 and E-Gov 2.0 have been analyzed. The e-government model “E-Government 1.0» is focused exclusively on providing access to obtaining e-services by citizens through the web resources of public authorities and local governments. It has been concluded that the introduction of the E-Gov 2.0 model in Ukraine will result in the transformation of the public administration system in all its manifestations and the construction of a digital state. The features of implementation of technologies of «electronic government» in Ukraine are shown up. The author proved the necessity of bringing in of the best practices of «electronic government» to the system of state administration. Considering the annual improvement of conditions for implementation of electronic government, practical realization of е-government in Ukraine is an attainable goal in the near-term outlook.
ТОВ "ДКС Центр"