Зміст журналу № 7, 2019
О. Ф. Сальніковадоктор наук з державного управління, старший науковий співробітник, начальник навчально-наукового центру стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. КиївВ. О. Кушніркандидат наук з державного управління, професор кафедри стратегічних комунікацій навчально-наукового центру стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. КиївІ. В. Прощинвикладач кафедри стратегічних комунікацій навчально-наукового центру стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ
ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
O. F. SalnikovaDoctor of Public Administration, senior researcher, Chief of the educational and research center of strategic communications in the sphere of national security and defense of the National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, KyivV. O. KushnirCandidate of Public Administration, professor of department of strategic communications of the educational and research center of strategic communications in the sphere of national security and defense of the National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, KyivI. V. ProshchynLecturer of department of strategic communications of the educational and research center of strategic communications in the sphere of national security and defense of the National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Kyiv
CIVIL-MILITARY COOPERATION AS AN ELEMENT OF THE STRATEGIC COMMUNICATIONS SYSTEM
У даній статті досліджено цивільно-військове співробітництво як елемент системи стратегічних комунікацій з урахуванням досвіду держав-членів НАТО, а також на прикладі діяльності та функціонування Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, в частині розроблення основних методів та складових оцінки цивільного середовища. Визначено, що до технологій впливу на цивільне середовище належить сукупність методів, процесів, засобів та матеріалів, які можуть бути використані для вирішення певної проблеми у цивільному середовищі, а саме технології ведення спілкування та перемовин, технології інформаційного впливу (протидії інформаційному впливу противника) та поширення інформації, форми та порядок спільного з об’єктами цивільного середовища планування заходів цивільно-військового співробітництва, порядок проведення заходів цивільно-військового співробітництва тощо.[||]This article explores civil-military cooperation as an element of the strategic communications system, taking into account the experience of NATO member states, as well as the example of the operation and functioning of the Civil-Military Cooperation Directorate of the Armed Forces of Ukraine, in developing the main methods and components of the assessment of the civilian environment. It has been determined that the technologies of influence to the civil environment include a set of methods, processes, means and materials that can be used to solve a certain problem in the civilian environment, namely, communication and negotiation technologies, information influence technologies (counteracting the informational influence of the enemy), and dissemination information, forms and procedure for joint civilian-military planning of civil-military cooperation measures, procedures for carrying out civil-military cooperation activities and so on.
The assessment of the civilian environment in the interests of civil-military cooperation of the operation is carried out on the following components: political; public safety and public order; economic; social; informational; infrastructure. If necessary, an assessment of the situation in the civilian environment is carried out in addition to the following components: protection of the civilian population; preventing and protecting children in armed conflict; prevention of gender-based violence; protection of cultural and historical heritage; the introduction of transparency, integrity and the fight against corruption during the conduct of the operation (hostilities).
It has come to the conclusion that the establishment of communication is a fundamental direction of civil-military cooperation, which is most often carried out through civil-military cooperation units, equipped outside of the deployment of military units and units, access to which is open to the local population and representatives of civilian organizations. Accordingly, the exchange of information is one of the functions of civil-military cooperation to provide the commander with reliable, up-to-date information on the activities of civilian players, organizations that have or may have an impact on the course of an operation that occurs at the level of local administrations and authorities, international organizations, government and non-governmental organizations in order to create favorable conditions for planning and coordination of their activities with the military component.
I. V. ZablodskaDoctor of Economics, Professor, Professor of Department of Management, Marketing and Public AdministrationVolodymyr Dahl East Ukrainian National University, SeverodonetskD. Y. DrozhzhinCandidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professorof Department of Management, Marketing and Public AdministrationVolodymyr Dahl East Ukrainian National University, SeverodonetskN. О. DerzhakCandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Management, Marketing and Public AdministrationVolodymyr Dahl East Ukrainian National University, Severodonetsk
MODERN INNOVATION STRUCTURES: MANAGEMENT ASPECT
І. В. ЗаблодськаДоктор економічних наук, професор, професор кафедрипублічного управління, менеджменту та маркетингуСхідноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. СєвєродонецькД. Ю. Дрожжинкандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедрипублічного управління, менеджменту та маркетингуСхідноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. СєвєродонецькН. О. Держаккандидат економічних наук, доцент, доцент кафедрипублічного управління, менеджменту та маркетингуСхідноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк
СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ СТРУКТУРИ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
In the article, the content of modern innovation structures was investigated through the prism of managing their activities, because the implementation of innovation activity and the implementation of state innovation policy is possible through the mechanisms of innovation activity state support in order to build the national innovation system and competitive development of the national economy. It is determined that the main activities of innovative structures are: creation and commercialization of innovative products; ensuring innovative development of countries economy and its regions; promoting the development of national and regional innovation infrastructure, the realization of rights and legitimate interests of innovation structures in the field of innovation and other, not prohibited by the law, economic activity; protection and representation of rights and legitimate interests of innovative structures, as well as the rights and legitimate interests of their founders in public authorities and local self-government bodies, as well as in relations with other economic entities; intensification of information exchange between subjects of innovation; development of international cooperation in the field of innovation development, promotion of attracting foreign investments in the economy of Ukraine. Characteristics of the main activities of technology parks, science parks, industrial (manufactured) parks, innovation clusters, innovation centers, innovative business incubators, technopoles, innovation networks, technological platforms are given. It was noted that the regional innovation structures are formed with the involvement of higher educational establishments and research institutions, business representatives, organizations representing the national and world scientific community, based on the results of predictive-analytical research in the fields of science, technology and development of innovations, as well as forecast indicators. Socio-economic development of regions, aimed at ensuring the respective regions innovation. It is established that the modern innovative structures are "diverse" and multifunctional, because they have many areas of activities. Prospects for further research on this issue should be devoted to assessing the effectiveness of managing innovative structures.[||]У статті досліджено контент сучасних інноваційних структур через призму управління їхньою діяльністю через те, що провадження інноваційної діяльності та реалізації державної інноваційної політики можлива за допомогою механізмів державної підтримки інноваційної діяльності з метою розбудови національної інноваційної системи та конкурентного розвитку національної економіки. Визначено, що основними напрямами діяльності інноваційних структур є: створення та комерціалізація інноваційних продуктів; забезпечення інноваційного розвитку економіки країни та її регіонів; сприяння розвитку національної та регіональної інноваційної інфраструктури; реалізація прав та законних інтересів інноваційних структур у сфері інноваційної та іншої, не забороненої законом, господарської діяльності; захист та представництво прав та законних інтересів інноваційних структур, а також прав та законних інтересів їх засновників в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими суб'єктами господарювання; активізація інформаційного обміну між суб’єктами інновацій; розвиток міжнародного співробітництва у сфері розвитку інновацій, сприяння залученню іноземних інвестицій в економіку України. Надано характеристики основних напрямів діяльності технологічних парків, наукових парків, індустріальних (промислових) парків, інноваційних кластерів, інноваційних центрів, інноваційних бізнес-інкубаторів, технополісів, інноваційних мереж, технологічних платформ. Зазначено, що регіональні інноваційні структури формуються із залученням вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, представників бізнесу, організацій, що представляють вітчизняну і світову наукову спільноту, за результатами прогнозно-аналітичних досліджень у сферах науки, техніки та розвитку інновацій, а також прогнозних показників соціально-економічного розвитку областей, і спрямовані на забезпечення розвитку інновацій відповідних регіонів. Встановлено, що сучасні інноваційні структури друже «різноманітні» та багатофункціональні, через те, що мають багато спрямувань діяльності. Перспективи подальших досліджень цього питання мають бути присвячені оцінці ефективності управління інноваційними структурами.
Д. О. Грицишенд. е. н., професор, декан факультету публічного управління та права, Державний університет "Житомирська політехніка"С. В. Свіркопрофесор кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет \"Житомирська політехніка\"І. В. Супруновак. е. н., доцент, докторант кафедри обліку і аудиту, Державний університет \"Житомирська політехніка\"
ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ: АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ
D. GrytsyshenDoctor of Economic Sciences, Professor, The Dean of the Faculty of Public Administration and Law,Zhytomyr Polytechnic State UniversityS. SvirkoDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Economic Security, Public Management and Administration, Zhytomyr Polytechnic State UniversityI. SuprunovaPhD in Economics, Associate Professor, PhD Student in Accounting and Auditing Department, Zhytomyr Polytechnic State University
PUBLIC PROCUREMENT IN THE CONDITIONS OF PUBLIC FINANCE MANAGEMENT SYSTEM REFORM: ANALYTICAL ASPECT
Опрацьовано теоретичні засади аналізу публічних закупівель через визначення власне поняття “публічні закупівлі”, ролі аналізу в системі управління державними фінансами, принципів аналізу публічних закупівель та його функцій. Пропонується під публічними закупівлями розуміти складову СУДФ, що являє собою унормований механізм фінансово-економічних відносин між державою та суб’єктами господарювання з приводу реалізації державного замовлення на товари, послуги, роботи на засадах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, цільового використання бюджетних коштів, відкритості і прозорості на всіх стадіях закупівель, рівноправності учасників, об’єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів, запобігання корупційним діям і зловживанням на досягнення цілей державної соціально-економічної політики з метою задоволення відповідних суспільних потреб. Умотивовано представлено такий склад принципів аналізу публічних закупівель: достовірність; повнота; достатність інформації; відповідність; значущість; зручність; конкретність; комплексність; системність; регулярність; об'єктивність; дієвість; економічна доцільність; порівняність; науковість. До функцій аналізу публічних закупівель віднесено: інформаційну, контрольну, оціночно-диагностичну, пошукову, прогностичну, захисну, науково-пізнавальну. Представлений базовий інструментарій уможливить розбудову науково-обґрунтованого механізму аналізу публічних закупівель.[||]The issue of public procurement in modern conditions of the need to strengthen control in the general government sector is pervasive in the general system of public administration, as it concerns various object areas and branches of the latter. Based on the study of global approaches to the formation of the mechanism of public procurement within the control function of public administration, the article elaborates the theoretical foundations of public procurement analysis by defining the concept of "public procurement", the role of analysis in public finance management, principles of public procurement analysis and its functions. It is proposed to understand public procurement as a component of the public financial management system, which is a standardized mechanism of financial and economic relations between the state and business entities on the implementation of public procurement for goods, services, work on fair competition, maximum economy and efficiency, targeted use of budget funds, openness and transparency at all stages of procurement, equality of participants, objective and impartial evaluation of competitive bidding proposals, prevention of corruption and abuse to achieve the goals of state socio-economic policy to meet relevant public needs. The following composition of the principles of public procurement analysis is motivated and substantiated for application and presented: reliability; completeness; adequacy of information; conformity; significance; convenience; specificity; complexity; systematicity; regularity; objectivity; effectiveness; economic feasibility; comparability; scientificity. The functions of public procurement analysis include: informational, control, evaluation-diagnostic, search, forecasting, protective, scientific-cognitive. The presented basic tools will allow the development of a scientifically sound mechanism for analyzing public procurement in terms of methodological and organizational provisions as a tool of public administration at all levels in the direction of budgetary and economic relations.
В. В. Євдокимовд. е. н., професор, Державний університет «Житомирська політехніка»
ОСВІТНІЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
V. IevdokymovDoctor of Economic Sciences, Professor, Zhytomyr Polytechnic State University
Система галузевої освіти правоохоронної системи завжди була і залишається специфічною сферою державного управління. Однак, в умовах реформування правоохоронної системи та власне системи освіти в Україні, сьогодні накопичилося багато невирішених питань. Зазначенні питання вкрай ускладнюють проведення реформ в правоохоронній сфері з одного боку, а за іншого унеможливлюють налагодження ефективної комунікації між системи освіти та правоохоронної діяльності, що відбивають на результативності як правоохоронних органів так і закладів освіти. Це дозволило сформувати мету статті, яка полягає в дослідженні освітнього механізму формування та реалізації державної політики в сфері правоохоронної діяльності. В процесі дослідження залежність розвитку освітнього механізму формування та реалізації державної політики в сфері правоохоронної діяльності від сукупності факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Слід відмітити, що складовими освітнього механізму в правоохоронній сфері є: первинна підготовка, підготовка в закладах вищої освіти цивільного та галузевого рівня, післядипломна підготовка. Зазначенні складові дозволили сформувати єдиний ланцюг підготовки та перепідготовки правоохоронців. Також було систематизовано положення щодо підготовки правоохоронців в кранах Європи, слід відмітити, що в них існують різні підходи до організації підготовки та перепідготовки правоохоронців. В процесі дослідження було визначено основні складові, за якими має здійснюватися змістовна підготовка правоохоронців за спеціальністю 262 “Правоохоронна діяльність”. В свою чергу було запропоновано освітні програми розробляти за наступними напрямами: за видами злочинів, за складовими правоохоронної діяльності, за сферами поширення.[||]The system of sectoral education of the law enforcement system has always been and remains a specific area of public administration. However, in the context of reforming the law enforcement system and the education system in Ukraine, many unresolved issues have accumulated today. These issues make it extremely difficult to carry out reforms in the law enforcement sphere on the one hand, and on the other hand make it impossible to establish effective communication between the education system and law enforcement activities, which affect the effectiveness of both law enforcement agencies and educational institutions. This allowed to form the purpose of the article, which is to study the educational mechanism of formation and implementation of state policy in the field of law enforcement. In the process of research the dependence of the development of the educational mechanism of formation and implementation of the state policy in the field of law enforcement activity on the set of factors of internal and external environment. It should be noted that the components of the educational mechanism in the law enforcement sphere are: initial training, training in higher education institutions of civil and branch level, postgraduate training. These components allowed to form a single chain of training and retraining of law enforcement officers. Provisions on the training of law enforcement officers in European countries have also been systematized, and it should be noted that they have different approaches to the organization of training and retraining of law enforcement officers. In the course of the research, the main components were identified, according to which meaningful training of law enforcement officers in the specialty 262 “Law enforcement activity” should be carried out. In turn, it was proposed to develop educational programs in the following areas: by type of crime, by components of law enforcement, by area of distribution.
Л. В. Литвиновакандидат психологічних наук, доцент,доцент кафедри публічної політики та політичної аналітикиНАДУ при Президентові України (Київ, Україна)
ДО ПИТАННЯ НАУКОВОГО ОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТТЯ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА АНАЛІЗ КОНЦЕПЦІЙ
L. V. LytvynovaPh. D (psychological sciences),Associate Professor of the Department of Public Policy and Public AnalystNational Academy of Public Administration under the President of Ukraine(Kiev, Ukraine)
У статті досліджено філософські, соціологічні, філологічні та інші підходи до розуміння комунікативного простору як соціокультурного феномену, проаналізовано погляди дослідників на співвідношення комунікативного інформаційного та культурного просторів. Досліджено наукові підходи щодо тлумачення специфіки поняття комунікативного простору, проаналізувати теоретичні концепції та сучасний стан наукової думки щодо перспектив розвитку сучасного публічного комунікативного простору.
Аналіз наукових джерел дозволяє виявити основні характеристики сучасного комунікативного простору, якими стають багатовимірність і мінливість. Не зважаючи на відмінності у науковому трактуванні комунікативного простору, в якості основних проблем його функціонування названо проблему взаємодії та взаємообмінів, а також проблему взаєморозуміння, яка пов'язана з ціннісними аспектами функціонування комунікативного простору. Комунікативний простір соціуму завжди є ціннісно навантаженим, оскільки в ньому встановлюються людські взаємостосунки, а людини, що живе поза аксіологічним простором, не існує. Домінуючою тенденцією сучасного комунікативного простору визнана його віртуалізація. Актуальним стає розвиток гуманістичних цінностей поваги та визнання унікальності кожного з учасників комунікації.
Констатовано, що універсальні гуманістичні цінності виступають беззаперечною підставою для формування та розвитку універсального комунікативного простору на засадах «волі до взаєморозуміння», без якої неможливо людське існування. Для розвитку взаємодії і розширення розуміння необхідне визнання системоутворюючих цінностей культури людської взаємодії, у яких міститься вся повнота ціннісного світу, цінностей діалогу в умовах ускладнення та збагачення комунікативного простору сучасного соціуму. Рішення цих проблем вимагає спільних зусиль науковців і практиків, які вибудовують комунікативний простір сучасного соціуму.[||]Philosophical, sociological, psychological, philological and other approaches to the understanding of the communicative space as a sociocultural phenomenon are researched in the article. The scientific approaches to the interpretation of the specifics of the notion of communicative space, to analyze theoretical concepts and the current state of scientific thought regarding the prospects of development of modern public communicative space are investigated.
The views of researchers on the correlation of communicative information and cultural spaces are analyzed. An analysis of scientific sources can reveal the main characteristics of the modern communicative space, which become multidimensional and volatile. Despite the differences in the scientific interpretation of the communicative space, the main problems of its functioning are called the problem of interaction and interchange, as well as the problem of mutual understanding, which is associated with the value aspects of the functioning of the communicative space. The communicative space of society is always valuable, since it establishes human interactions, and a person who lives beyond the axiological space does not exist. The dominant tendency of the modern communicative space is recognition of its virtualization. The development of humanistic values of respect and recognition of the uniqueness of each of the participants in communication is becoming relevant.
It is stated that universal humanistic values serve as an indisputable basis for the formation and development of a universal communicative space on the basis of the "will for mutual understanding", without which it is impossible for human existence. For the development of interaction and expansion of understanding, it is necessary to recognize the system-forming values of the culture of human interaction, which contains all the completeness of the value world, the value of dialogue in the conditions of complication and enrichment of the communicative space of modern society. The solution of these problems requires joint efforts of scientists and practitioners who build the communicative space of modern society.
Н. С. Грабарк. держ. упр., провідний фахівець відділу з координації наукової роботи та докторантури, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
N. HrabarPhD in Public Administration, leading specialist in the coordination of scientific work and doctoral studies, Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
INFORMATION SECURITY IN THE CONTEXT OF THE FORMATION OF A GLOBAL INFORMATION SOCIETY
Наукова стаття присвячена дослідженню інформаційної безпеки в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. У статті з урахуванням комплексного науково-методолічного аналізу дослідженні різних підходів вчених щодо визначення поняття інвестиційної діяльності та надано авторське визначення зазначеної дефініції. За підсумками теоретичного аналізу всіх поглядів, зроблено висновок, що інформаційна безпека в умовах становлення глобального інформаційного суспільства тісно пов'язана з проблемами забезпечення безпеки особистості, а також соціуму в цілому. Особливо яскраво це проявляється в Україні, де інформаційні системи мають тісний зв'язок з владними структурами. Враховуючи, багатогранність та комплексність державного регулювання зумовлюється подальша необхідність у наукових дослідженнях механізмів забезпечення інформаційної безпеки. Інформаційна безпека суспільства в цілому і його структурних частин обумовлена, перш за все, швидко зростаючими технологічними можливостями сучасних інформаційних систем, які за своїм впливом на політику, господарсько-економічне життя, духовно-ідеологічну сферу визначаються на даному етапі історичного розвитку державно-суспільного ладу вирішальними і всеохоплюючими.[||]The scientific article is devoted to the research of information security in the conditions of formation of the global information society. In the article, taking into account the complex scientific and methodological analysis, the research of different approaches of scientists to determine the concept of investment activity and provided the author's definition of this definition. On the basis of the theoretical analysis of all views, it is concluded that information security in the context of the formation of a global information society is closely connected with the problems of ensuring the security of the individual, as well as of society as a whole. This is especially evident in Ukraine, where information systems have a close connection with the authorities.
It is proved that the problems of information security can be divided into three large groups: problems of the humanitarian nature (problems of information security that arise in connection with uncontrolled use and dissemination of personal data of citizens, intrusion in private life, slander and theft of personality); problems of economic and legal nature (problems of information security arising as a result of leakage, distortion and loss of commercial and financial information, theft of brands and intellectual property, disclosure of information about the financial situation of citizens, industrial espionage and distribution of materials damaging the business reputation of companies) ; problems of a political nature (problems of information security arising from information wars, cyberwar and electronic intelligence in the interests of political groups, compromising state secrets, attacks on information systems of important defense, transport and industrial objects, incomplete information and misinformation of heads of strategic institutions )
Taking into account the multifaceted nature and complexity of state regulation, the further need for research safety of information security mechanisms is determined by scientific research. Information security of society as a whole and its structural parts is due, first of all, to the rapidly growing technological capabilities of modern information systems, which, in their influence on politics, economic and economic life, the spiritual and ideological sphere are determined at this stage of the historical development of the state-public system by decisive and all-encompassing.
І. Я. Зимак. мед. наук, Головний лікар комунального закладу«Рівненська обласна клінічна лікарня», м. Рівне
I. ZymaPhD in Medical sciencChief Physician of the Municipal Institution"Rivne Regional Clinical Hospital", city of Rivne
В статті проведено аналіз механізмів державного управління на регіональному рівні. Такий аналіз є обов’язковим елементом дослідження в сфері державного управління. На прикладі окремого регіону аналіз зможе висвітлити проблеми розвитку процесу трансформації системи охорони здоров’я та пріоритетні напрямки запровадження реформ в цій галузі. Аналіз є актуальним і для інших регіонів країни;
В статті визначено, що економічні складові механізмів державного управління на рівні регіону реалізуються в умовах скрутної фінансової ситуації в країні і основними підходами для ефективної реалізації таких механізмів є трансформація системи охорони здоров’я. Також важливим є розвиток процесів децентралізації, який дозволяє акумулювати кошти на рівні регіону;
Визначено, що засоби мотивації серед механізмів державного управління спираються як на традиційні підходи щодо поширення знань про захворювання, профілактичні заходи, бесіди, так і на нові підходи, що базуються на сучасних ринкових відносинах. Такі засоби розвиваються в середині системи охорони здоров’я та засновані на нових методах стимулювання медичного персоналу, співпраці із вищими навчальними закладами в питаннях підготовки кадрів.
Визначено, що організаційні підходи в реалізації механізму державного управління базуються на вдосконаленні менеджменту управлінської діяльності самих служб управління в регіоні та на вдосконаленні системи впливу органів управління на заклади охорони здоров’я відповідного підпорядкування. Важливим чинником є якість управлінської діяльності в цих службах.
Встановлено, що органи управління охороною здоров’я в регіоні безпосередньо не впливають на політику реформування медичної галузі. Політичні чинники механізмів державного управління на рівні області визначаються великим рівнем соціальної значущості та характеризуються можливостями налагодження співпраці з великими авторитетними міжнародними інституціями;
Доведено, що правові чинники механізму державного управління охороною здоров’я в регіоні створюють основу для процесів регулювання медичної сфери як в регіоні, так і на рівні держави.[||]The article analyzes the mechanisms of state administration at the regional level. Such an analysis is a compulsory element of research in public administration. On an example of an individual region, the analysis will be able to highlight the problems of the process of transformation of the health care system and the priority directions of implementation of reforms in this area. The analysis is relevant for other regions of the country;
The article states that the economic components of the mechanisms of state administration at the regional level are realized in the conditions of the difficult financial situation in the country and the main approaches for the effective realization of such mechanisms is the transformation of the health care system. Also important is the development of decentralization processes, which allows the accumulation of funds at the regional level;
It is determined that means of motivation among mechanisms of public administration are based on traditional approaches to spreading knowledge about the disease, preventive measures, conversations, and new approaches based on modern market relations. Such tools are developing within the health system and based on new methods of stimulating medical personnel, cooperation with higher education institutions in the field of training.
It is determined that organizational approaches to implementation of the mechanism of public administration are based on the improvement of the management of the management activities of the management services themselves in the region and on the improvement of the system of influence of the governing bodies on the health care institutions of the respective subordination. An important factor is the quality of managerial activity in these services.
It has been established that health care authorities in the region do not directly influence the policy of reforming the medical sector. The political factors of the mechanisms of state administration at the oblast level are determined by the high level of social significance and are characterized by possibilities of establishing cooperation with the major authoritative international institutions;
It is proved that the legal factors of the mechanism of public health management in the region provide the basis for the processes of regulating the medical sphere both in the region and at the state level.
І. В. Шевчуккандидат наук державного управління,доцент кафедри публічного управління та адмініструванняХмельницького університет у управління та права
I. V. ShevchukPh.D. in Public Administration, Head of the Law and Science Expert Department,Leonid Yuzkov Khmelnytskiy University of Management and Law
В статті визначено, що глобалізацій ні перетворення й зміна у світовому господарстві вимагають від країн не тільки дотримуватись світового порядку, а й будувати свою внутрішню і зовнішню політику з урахуванням захисту національних інтересів й забезпечення економічної безпеки держави. Таким чином, країнам доцільно переходити від інтеракцій, що носять епізодичний характер, до довготривалих, стратегічно виважених відносин переважно на паритетних основах. В досліджені проаналізовано низку факторів, які тією чи іншою мірою сприяють налагодженню партнерських відносин між Україною та Китаєм, зокрема до них можна віднести: вдале геополітичне та географічне розташування України; відсутність між державами суперечностей геополітичного, економічного та релігійного характеру; значний потенціал у сфері економічної, військової, космічної, агропромислової та інноваційної діяльності. Встановлено, що Україна для Китаю є привабливим партнером питанні розвитку транспортно-логістичної інфраструктури в задля забезпечення трансконтинентальних перевезень. Також співпраця країн буде плідна і в безпековій сфері при вироблені спільних заходів щодо попередження можливих загроз та ризиків, зокрема міжнародного тероризму, тінізації економіки, удосконалення оборонного комплексу тощо. Досліджено основні аспекти, на які слід звернути увагу уряду України для стабілізації національної економіки і прискорення економічного розвитку, зокрема: реформування структури національної економіки; удосконалення процесу планування соціально-економічного розвитку; активізації залучення іноземних інвестицій; системності характеру процесів економічної модернізації та трансформації; державній підтримці державних підприємств, навіть при їх збитковості тощо. Міжнародне партнерства з Китаєм дасть змогу Україні налагодити відносини з країнами-членами BRIKS, Шанхайська організація співробітництва та іншими, що сприятиме європейській інтеграції України та розширення кола країн-партнерів; зміцнення позиції України серед країн Центральної та Східної Європи; удосконаленню інфраструктури через залучення іноземного капіталу; оптимізації міжнародних проектів й мінімізації політичних ризиків. Автором виявлено також можливі загрози для економічної безпеки України від співпраці з Китаєм, зокрема: слугувати лише сировинним ринком збуту, бути плацдармом для виходу на ринки Європи, залишатися «транзитним» партнером із вигідним геополітичним розташуванням та транспортними вузлами.[||]The article states that globalization, neither transformation nor change in the world economy, requires countries not only to adhere to the world order, but also to build their domestic and foreign policies, taking into account the protection of national interests and the provision of economic security of the state. Thus, it is advisable for countries to switch from intermittently occasional interactions to long-term, strategically balanced relationships, mainly on parity basis. The research analyzes a number of factors that in one or another way contribute to the establishment of partner relations between Ukraine and China, in particular, they include: good geopolitical and geographical location of Ukraine; the absence of contradictions between the states geopolitical, economic and religious; significant potential in the field of economic, military, space, agro-industrial and innovation activities. It is established that Ukraine for the PRC is an attractive partner in the development of transport and logistics infrastructure in order to provide transcontinental transportation. Also, the cooperation of the countries will be fruitful and in the security sphere in the course of developing joint measures to prevent possible threats and risks, in particular international terrorism, shadow economy, defense complex improvement, etc. The main aspects that should be considered by the Government of Ukraine to stabilize the national economy and accelerate economic development, in particular: reforming the structure of the national economy; improvement of the process of social and economic development planning; intensification of attraction of foreign investments; systematic nature of the processes of economic modernization and transformation; state support of state enterprises, even at their unprofitableness, etc. International partnership with China will allow Ukraine to establish relations with BRIKS member states, the Shanghai Cooperation Organization and others, which will contribute to European integration of Ukraine and expansion of the partner countries; Strengthening Ukraine's position among Central and Eastern European countries; improvement of infrastructure through attracting foreign capital; optimization of international projects and minimization of political risks. The author also identified possible threats to Ukraine's economic security from cooperation with China, in particular: to serve only the raw materials market, to be the springboard for entering the markets of Europe, to remain a "transit" partner with a favorable geopolitical location and transport nodes.
О. О. Усаченкокандидат наук з державного управління,докторант Інституту законодавства Верховної Ради України
ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕФОРМУВАННЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ США ТА ЄС
Oleksandr UsachenkoCandidate of Sciences in Public Administration,Doctoral student of the Legislation Institute of The Verkhovna Rada of Ukraine
EXPERIENCE OF STATE REGULATION OF THE REFORM OF THE US AND EU DEFENSE INDUSTRIAL COMPLEX
Зазначено, що після широкомасштабної конверсії в США стали активно здійснювати передачу технологій, яка, на думку американських експертів, полягає в тому, що частина застосовуваних знань переноситься з військового виробництва на випуск комерційної продукції. Однак не всі оборонні технології можливо впровадити на цивільних підприємствах. Досвід показує, що в кращому випадку одна з трьох ретельно відібраних і впроваджених військових технологій виявляється успішною в цивільному застосуванні.
Визначено, що другий стратегічний шлях реструктуризації - диверсифікація. Великі оборонні компанії, як правило, спеціалізуються в декількох областях техніки і мають у своєму розпорядженні різними видами активів, які можуть представляти цінність при роботі в альтернативних областях діяльності. Слід зауважити, що конверсія в США проводилася насамперед, шляхом диверсифікації і випуску цивільної продукції без скорочення персоналу, що дозволяло зберігати невисокий рівень безробіття. Як показав досвід США, ринкова диверсифікація демонструє більш успішні результати в порівнянні зі стратегією злиття, так як диверсифікованих компанії приділяють більше уваги використанню своїх технологій, вкладають значно більшу частку ресурсів в НДДКР. При цьому підвищеної уваги приділяється інвестиційної механізм даної діяльності. Обґрунтованість комерційної спроможності інвестиційних пропозицій в світовій практиці досягається проведенням попередніх маркетингових досліджень, в ході яких визначаються ті вихідні посилання, які беруться за основу інвестиційних розрахунків.
Особливе значення в умовах скорочення військових замовлень мають малі і середні фірми. Тридцять таких підприємств приєдналися до фінансованої урядом програмою з розробки конверсійних планів та визначення нових продуктів і ринків. Саме з цього, на думку американських експертів, починається «передача технологій». Було проведено навчання працівників за оцінкою витрат на виробництво; в подальшому вони навчали інших працівників і контролювали їх досягнення. Результатом став детальний аналіз слабких і сильних сторін процесу виробництва з рекомендаціями щодо його поліпшення, які стали основою конверсійних планів. Багато фірм визначили області діяльності, які вимагали технологічного вдосконалення за сприяння консультантів. Дев'ять фірм вибрали спеціальні проекти, такі як вдосконалення виробничих ліній під нові комерційні продукти або розробка стратегічних маркетингових планів. Інші почали працювати над поліпшенням якості управління, і це означало, що вони позбулися недоліків у виробничому процесі; ряд компаній приступили до перепідготовки працівників або вирішували інші спеціальні завдання.[||]It was noted that after the large-scale conversion in the US began to actively transfer technology, which, according to US experts, is that some of the knowledge used is transferred from military production to commercial production. However, not all defense technologies can be implemented at civilian enterprises. Experience has shown that at best one of the three carefully selected and implemented military technologies is successful in civilian use.
It is determined that the second strategic way of restructuring is diversification. Large defense companies, as a rule, specialize in several fields of technology and have different types of assets that can be valuable when working in alternative areas of activity. It should be noted that the conversion in the USA was done first of all by diversification and production of civilian products without the reduction of personnel, which allowed to maintain low unemployment rate. As US experience has shown, market diversification is more successful than the merger strategy, as diversified companies pay more attention to the use of their technology, investing significantly more resources in R&D. At the same time, special attention is paid to the investment mechanism of this activity. The validity of the commercial capability of investment offers in the world is achieved by conducting preliminary marketing research, during which the source links that are taken as the basis of investment calculations are determined.
Small and medium-sized firms are of particular importance in the context of military contraction. Thirty of these businesses have joined the government-funded conversion plan and product and market definition program. That is the point, according to US experts, that "technology transfer" begins. Workers were trained to estimate production costs; subsequently, they trained and supervised other employees. The result was a detailed analysis of the weaknesses and strengths of the production process with recommendations for improving it, which became the basis of conversion plans. Many firms identified areas of activity that required technological improvement with the assistance of consultants. Nine firms have selected special projects such as upgrading production lines for new commercial products or developing strategic marketing plans. Others began to work to improve the quality of management, which meant that they were rid of defects in the production process; a number of companies started retraining or solving other special tasks.
В. С. ГнатенкоДружківський міський голова, кандидат економічних наук
ІНФОРМАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ
V. S. HnatenkoDruzhkivka mayor, Candidate of Economic Sciences
INFORMATION CHALLENGES FOR THE ECONOMIC SECURITY OF THE STATE
Досягнення економічної безпеки є однією з життєво важливих проблем розвитку держави, суспільства, підприємства, особистості. Всі сфери життєдіяльності людини містять ризики та небезпеки, які необхідно враховувати при визначенні та здійсненні цілей, висунутих суспільством. Економічна безпека, як складова національної безпеки, має першорядне значення для її розвитку, так як вона дає орієнтири для прийняття вірних соціально-економічних рішень.
У XXI столітті основний вектор розвитку світової цивілізації лежить в інформаційній сфері, яка представляє собою сукупність інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів, які здійснюють збір, обробку, розповсюдження та використання інформації, а також системи регулювання виникаючих при цьому економічних відносин. У всіх без винятку випадках технологічного та економічного прогресу сучасного суспільства констатується, що розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій стає технологічним пакетом, який претендує на керуючу функцію у всіх сценаріях розвитку.
В умовах турбулентних явищ, нестійкості економіки та трансформації соціально-економічної системи проблеми економічної безпеки значно актуалізуються. Світ динамічно змінюється, і загрози змінюються з калейдоскопічною швидкістю. Пріоритети безпеки, визначені на конкретному етапі економічного розвитку, не є постійними і зазнають значних змін в умовах конкретних ситуацій. Система потенційних і реальних загроз також не може бути постійною: вони з'являються і зникають, наростають і зменшуються, при цьому змінюється їх місце і значення впливу на економічну безпеку. Економічна, соціальна і політична ситуації в світі кардинально змінюється, чимало загроз втрачають свою значимість і гостроту, в той же час з'являються нові виклики і загрози національній безпеці.
У статті доказується, що небезпека являє собою об'єктивно існуючу можливість негативного впливу на суспільство, державу, підприємство, особистість, а також природне середовище, в результаті чого їм може бути завдано збитків, що погіршує їх становище і надає негативну динаміку розвитку. Виявлено, що високий ступінь інформатизації та автоматизації, до яких звернулося сучасне суспільство, породжує стан його залежності від безпеки використовуваних інформаційних технологій.[||]Achieving of the economic security is one of the vital problems of the development of the state, society, enterprise and a personality. All spheres of a human life-sustaining activity contain risks and dangers that must be taken into account when defining and implementing the goals set by society. Economic security, as a component of the national security, is of paramount importance for development, as it provides guidelines for making correct socio-economic decisions.
In the 21st century, the main vector of the world civilization development lays in the information sphere, which is a collection of information, information infrastructure, specimen that collect, process, promote and use information, as well as systems for regulation of the economic relations originating in this case. In all variants of technological and economic progress of the modern society, without exception, it is stated that the development of modern information and communication technologies transforms into a technological package that pretends to be a control function in all development scenarios.
Under conditions of turbulent phenomena, instability of the economy and the transformation of the socio-economic system, the problems of economic security are actualized significantly. The world is changing dynamically, and threats are changing at a kaleidoscopic speed. As a result, the security priorities identified at a particular stage of economic development are not constant and undergo significant changes in specific situations. The system of potential and real threats also cannot be constant: they appear and disappear, grow and decrease, while their place and significance of influence on economic security changes. The economic, social and political situations change dramatically in the world; many threats lose their significance and urgency, while new challenges and threats to national security appear.
It has been proved in this article that the danger is an objectively existing possibility of negative impact on society, state, enterprise and a person, as well as on the natural environment, as a result of which they can be damaged, and this harm will worsen their situation and afford negative dynamics to development. It has been determined that the highest degree of informational support and automation, to which modern society has rushed, creates its dependence on the security of the used information technologies.
В. В. Ксендзукк. е. н., доцент, Державний університет «Житомирська політехніка»
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
V. KsendzukPhD in Economics, Associate Professor, Zhytomyr Polytechnic State University
Дослідження базується на розвитку актуальної проблеми щодо удосконалення організаційного механізму державної зовнішньоторговельної політики. На підставі аналізу наукової літератури щодо питання функціонування органів державної влади у сфері регулювання зовнішньоторговельної діяльності та здійснення оцінки діючої структури суб’єктів державної зовнішньоторговельної діяльності обґрунтовано напрями її удосконалення. Охарактеризовано необхідність внесення змін до: органів законодавчої влади – виокремлення Комітету з питань зовнішньоторговельної політики; органів виконавчої влади – зміни в структурі департаментів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в сфері відання Міністерства закордонних справ на місці Ради експортерів та інвесторів створити Раду економічної дипломатії; регіональних органів влади - регіональні центри обслуговування експортерів, імпортерів та інвесторів. Результати отриманих досліджень дозволяють побудувати організаційний механізм державної зовнішньоторговельної політики, що враховує ефективний розподіл обов’язків та повноважень між структурними органами державної влади.[||]Today, the liberalization of relations with other countries, the participation of countries in international trade organizations, the involvement of foreign trade entities in international projects and the program to support foreign trade are an important part of Ukraine's economic life. The improvement of organizational aspects of the formation and implementation of the powers of the system of government in the field of building an effective state foreign trade policy is an urgent issue.
The study is based on the development of an urgent problem of improving the organizational mechanism of state foreign trade policy. The main task during the formation of the system of bodies at the state and local levels should be the optimal distribution of responsibilities and powers, as well as established communication between them on the formation and implementation of state foreign economic policy. No matter how extensive the structure of the bodies, the functionality, coherence and effectiveness of their actions, activities and results will depend on how well thought out and justified the interaction between individual groups. The purpose of this study is to substantiate the organizational mechanism of state foreign trade policy, which will be based on the communication component of the relationship of public authorities, which will contribute to the effective distribution of their responsibilities and powers.
Based on the analysis of the scientific literature on the functioning of public authorities in the field of regulation of foreign trade and assessment of the current structure of the subjects of state foreign trade, the directions of its improvement are substantiated. The necessity of making changes to: legislative bodies - separation of the Committee on Foreign Trade Policy is characterized; executive authorities - changes in the structure of the departments of the Ministry for Economic of Development, Trade and Agriculture, in the sphere of responsibility of the Ministry of Foreign Affairs in place of the Council of Exporters and Investors to create the Council of Economic Diplomacy; regional authorities - regional service centers for exporters, importers and investors. The results of the obtained research allow to build an organizational mechanism of the state foreign trade policy, which takes into account the effective division of responsibilities and powers between the structural bodies of state power.
The built organizational mechanism of formation and implementation of foreign trade policy takes into account communication relations between different branches of government and provides for cooperation of public authorities in order to develop foreign trade, in particular, promoting the expansion of commodity positions and geographical diversification of export operations.
Р. Ю. Кривенковастарший викладач ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ
R. Kryvenkovаsenior lecturer at Uzhhorod National University
LEGISLATIVE SUPPORT FOR THE FORMATION OF TOURIST POTENTIAL IN THE PUBLIC ADMINISTRATION OF UKRAINE
У статті досліджено законодавче забезпечення формування туристичного потенціалу в державному управлінні України. Встановлено вплив конституційних норм України на туристичну галузь держави та формування її туристичного потенціалу. З’ясовано необхідність змін та уточнень, які потрібно внести для більш успішного функціонування туристичної сфери у певні кодекси та закони України.
Запропоновано періодизацію законодавчого забезпечення формування туристичного потенціалу в державному управлінні України через визначення трьох основних етапів. Визначено п’ять рівнів ієрaрхічної структури системи aдміністрaтивнoгo зaбезпечення упрaвління рoзвиткoм туризму в Укрaїні.
Зa результaтaми aнaлізу нoрмaтивнo-прaвoвих aктів, щo реглaментують віднoсини у сфері туризму тa стaнoвлять систему зaкoнoдaвствa Укрaїни прo туризм, виявленo, що вони не повною мірою сприяють цілісному формуванню та розвитку туристичного потенціалу України. На нашу думку, нові зміни до нормативного забезпечення формування туристичного потенціалу України повинні ґрунтуватись нa oснoвoпoлoжнoму принципі невідчужувaнoсті тa непoрушнoсті прaв і свoбoд людини, відпoвідaти нaгaльним пoтребaм прaктики, відтвoрювaти зміни, щo відбувaються у пoлітичній тa сoціaльнo-екoнoмічній сферaх держaви, a тaкoж у держaвній туристичній пoлітиці й суспільстві загалом.
Обгрунтовано про існувaння ряду прoблемних питaнь у нoрмaтивнo-прaвoвoму регулювaнні дoсліджувaнoї ділянки суспільних віднoсин, які пoтребують якнaйскoрішoгo вирішення, oскільки для рoзвитку перспективнoї для України сфери туризму неoбхідне, у першу чергу, якісне прaвoве регулювaння тa нaдійний юридичний зaхист як суб’єктів гoспoдaрювaння в туристичній галузі, тaк і кінцевих спoживaчів туристичних пoслуг.
В Укрaїні туризм мaє великий пoтенціaл, aле йoгo екoнoмічний вплив поки що незнaчний. Рoзвитку туризму зaвaжaє, крім недoскoнaлості системи нормативно-правового регулювaння, тaкoж необхідність вдосконалення метoдoлoгічної, oргaнізaційної тa інфoрмaційної підтримкa суб’єктів гoспoдaрювaння в сфері туризму тощо. Здійснення успішного держaвнoгo упрaвління в туристичній гaлузі вимaгaє проведення кoмплексу oргaнізaційних, екoнoмічних, фінaнсoвих, упрaвлінських тa інших зaхoдів, які є невід’ємнoю чaстинoю ефективнoї реaлізaції держaвнoї пoлітики України в сфері туризму.[||]The article examines the legislative support for the formation of tourism potential in the public administration of Ukraine. The influence of the constitutional norms of Ukraine on the tourist branch of the state and formation of its tourist potential is established. The need for changes and clarifications that need to be made for more successful functioning of the tourism sector in certain codes and laws of Ukraine has been clarified.
The periodization of legislative support for the formation of tourism potential in the public administration of Ukraine through the definition of three main stages is proposed. Five levels of the hierarchical structure of the system of administrative support of tourism development management in Ukraine have been identified.
According to the results of the analysis of normative and legal acts that regulate relations in the field of tourism and establish the system of legislation of Ukraine on tourism, it was found that they do not fully contribute to the holistic development and holistic development. We believe that the new changes in regulatory support for the formation of the tourist potential of Ukraine should be based nA osnovopolozhnomu principle nevidchuzhuvanosti ta neporushnosti prav and svobod man vidpovidaty nahalnym potrebam praktyky, vidtvoryuvaty changes chto vidbuvayutsya in politychniy ta sotsialno-ekonomichniy sferah derzhavy, a takozh in derzhavniy tourism politics and society in general.
Isnuvannya number of substantiated problemnyh pytan in normatyvno-pravovomu rehulyuvanni doslidzhuvanoyi public areas vidnosyn that potrebuyut yaknayskorishoho solution for oskilky rozvytku perspektyvnoyi for tourism neobhidne Ukraine, first of all, quality pravove rehulyuvannya ta nadiynyy zahyst law as subjects in the tourism industry hospodaryuvannya , as well as end consumers of tourist services.
In Ukraine, tourism has great potential, but its economic impact is still insignificant. The development of tourism is hampered, in addition to the imperfection of the regulatory system, by the need to improve the methodological, organizational and informational support of economic entities in the field of tourism, etc. The implementation of successful public administration in the tourism industry requires a set of organizational, economic, financial, managerial and other measures, which are an integral part of effective tourism in Ukraine.
Ф. Р. Криничкоздобувач кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Держаний університет «Житомирська політехніка»
ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я ЯК СУСПІЛЬНЕ БЛАГО: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
F. KrynychkoСandidate for a degree of the Department of Economic Security, Public Management And Administration, Zhytomyr Polytechnic State University
PUBLIC HEALTH AS A PUBLIC GOOD: PUBLIC ADMINISTRATION ASPECT
В статті розглянуто сутність поняття «громадське здоров'я». Визначено громадське здоров’я єдина категорія, яка характеризує якість та можливості трудових ресурсів з одного боку, та результативність державного управління в даній сфері із іншого боку. Доведено, що громадське здоров’я знаходиться на перетині інтересів різних учасників суспільних відносин і є об’єктом наукового дослідженні в різних галузях наук. Охарактеризовано, що суспільне здоров'я обумовлено комплексним впливом різних факторів (соціальних контекстів): релігійним, політичним, економічним, технологічним, особистісним, медико-біологічним. Досліджено складові інфраструктури громадського здоров'я, а саме: соціологія, демографія, економіка, політологія, медицина, психологія, право, державне управління. Розглянуто громадське здоров’я з декількох позицій, а саме: як стан, як процес. Визначені фактори, що впливають на громадське здоров’я та образ життя населення: соціально-політичні, культурні та економічні чинники утворюють групи ризику, зазвичай до них відносять групи населення більшою мірою, ніж інші, схильні до різних захворювань. Визначено індикатори соціального благополуччя до яких відносить: соціальні умови і комфортність соціального середовища, стан соціальних хвороб і патологій, медико-біологічні показники, характер суспільно-політичному житті, соціально-економічні показники (дохід, рівень і якість життя, зайнятість, забезпеченість житлом, купівельна спроможність та ін.), динаміка розвитку ринку споживчих товарів і послуг, освіти та охорони здоров'я, стан соціального захисту населення, соціальної допомоги і підтримки, соціальна безпека (рівень злочинності і стан правопорядку), національна безпека. Досліджено вплив соціальних факторів на громадське здоров’я. Виділено соціальні фактори, що обумовлюють життєдіяльність людини, які класифіковані за такими напрямами: соціально-економічні, соціально-біологічні, еколого-кліматичні, медико-організаційні, правові, соціокультурні, особистісні. Представлено комплексну інформаційну модель об’єкту державної політики у сфері підтримки громадського здоров'я. Досліджено вплив середовищ функціонування суспільства (екологічне середовище, політичне середовище, соціально-економічне середовище, соціально-культурне середовище). Охарактеризовано вплив діючої системи охорони здоров’я в країні та медичної реформи на громадське здоров’я.[||]The article considers the essence of the concept of "public health". Public health is the only category that characterizes the quality and capabilities of labor resources on the one hand, and the effectiveness of public administration in this area on the other hand. It has been proven that public health is at the intersection of the interests of different participants in public relations and is the object of scientific research in various fields of science. It is characterized that public health is due to the complex influence of various factors (social contexts): religious, political, economic, technological, personal, medical and biological. The components of public health infrastructure have been studied, namely: sociology, demography, economics, political science, medicine, psychology, law, public administration. Public health is considered from several positions, namely: as a state, as a process. Factors affecting public health and lifestyle: Socio-political, cultural and economic factors form risk groups, usually involving populations to a greater extent than others prone to various diseases. Indicators of social well-being are determined, which include: social conditions and comfort of social environment, state of social diseases and pathologies, medical and biological indicators, nature of socio-political life, socio-economic indicators (income, level and quality of life, employment, housing, consumer capacity, etc.), the dynamics of development of the market of consumer goods and services, education and health care, the state of social protection, social assistance and support, social security (crime rate and law and order), national security. The impact of social factors on public health has been studied. The social factors that determine human life are identified, which are classified in the following areas: socio-economic, socio-biological, ecological and climatic, medical and organizational, legal, socio-cultural, personal. A comprehensive information model of the object of state policy in the field of public health support is presented. The influence of the functioning environments of society (ecological environment, political environment, socio-economic environment, socio-cultural environment) is studied. The impact of the current health care system in the country and health care reform on public health is described.
М. Р. Ковальськийк. держ. упр., Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), заступник начальника, м. Житомир
ЦІЛІ І ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПУБЛІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ
M. KovalskyiPhD in Public Administration, Central-Western Interregional Department of the Ministry of Justice (Khmelnytskyi), Deputy Head, Zhytomyr
GOALS AND BASIC PRINCIPLES OF PUBLIC REGULATION AND MANAGEMENT OF TERRITORIAL DEVELOPMENT
Проаналізовано основні принципи публічного регулювання і управління територіальним розвитком. Зазначено, що ефективність державного регулювання, як правило, визначається зіставленням рівня досягаються громадських цілей і затраченими на це громадськими ресурсами, причому успіх в одній області може бути з лишком перекрито невдачами в інших, що істотно ускладнює інтегральну оцінку. Підпорядкованість функції регулювання зумовлює періодичну корекцію застосовуваних інструментів, пристосовуючи їх, по-перше, до поточних змін суспільних цінностей і цілей, по-друге, до динаміки цін факторів виробництва, а також до переоцінки прийнятих в даний період часу форм розподілу ресурсів в країні. Визначено, що поділ прав і відповідальності між різними рівнями державного регулювання є своєрідним тестом на ефективність державного устрою. Воно закріплюється Конституцією та Законами України і реалізується в бюджетному процесі, за допомогою якого, крім того, в якійсь мірі вирівнюються умови життєзабезпечення різних територій.[||]The basic principles of public regulation and management of territorial development are analyzed. It is noted that the effectiveness of state regulation is usually determined by comparing the level of achieved public goals and public resources spent on it, and success in one area can be more than offset by failures in others, which significantly complicates the integrated assessment. The subordination of the regulatory function determines the periodic adjustment of the instruments used, adapting them, first, to current changes in social values and goals, and secondly, to the dynamics of prices of factors of production, as well as to reassess the forms of resource allocation in the country. It is determined that the division of rights and responsibilities between different levels of state regulation is a kind of test for the effectiveness of the state system. It is enshrined in the Constitution and Laws of Ukraine and is implemented in the budget process, through which, in addition, to some extent equalize the living conditions of different territories. It is noted that the market distribution of resources and labor results reduces the state's concerns about the regulation of economic practices, but does not reduce its responsibility for the fate of the population of the regions. Naturally, within the limits dictated by the Constitution. Economic development of specific territories, welfare growth and social protection of the population mostly fall within the scope of territorial regulation, but in most cases the framework conditions of the latter are established and guaranteed by public administration. In this regard, we can say that the general system of regulation of territorial development consists of two components. The first majority of experts is called state regulation, and the second - regional regulation. As market conditions have replaced administrative instructions with the formation and maintenance of certain conditions, the authorities are forced to take systematic actions, which can rightly be called policy. Thus, economic policy aimed at regional development, developed and implemented by the central government, should be called public administration, and the authorities - regional.
О. В. Мотайлок. мед. н., асистент кафедри оториноларингології,Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
O. MotayloPhD in Medical Sciences, Assistant of the Department of Otorhinolaryngology,National Medical University named after O. O. Bogomolets
За результатами аналізу понятійного-категоріального апарату державного управління у сфері охорони здоров’я ми дослідили наступні поняття: «державне управління», «здоров’я», «охорона здоров’я», «державне управління у сфері охорони здоров’я». Згідно результатів дослідження, було встановлено, що не зважаючи на вагомий внесок багатьох науковців у дослідження даних понять, термінологічний апарат державного управління перебуває в процесі становлення. Вважаємо, що поняття «здоров’я» зі сторони державного управління слід тлумачити як стан соціально-економічної одиниці - особи, яка виконує певні функції. Головною проблемою в державному управлінні вважаємо питання «здоров’я», адже воно визначає важливі і глибокі завдання, що направлені на зміцнення та покращення громадського здоров’я. Проведений аналіз допоміг виявити відмінні та спільні риси в інтерпретації терміну «державне управління». Також, було сформовано власне визначення поняття «державне управління у сфері охорони здоров’я». Пропонуємо розуміти під державним управлінням в сфері охорони здоров’я – діяльність органів державної влади спрямовану на управління медичною галуззю для забезпечення задовільного рівня громадського здоров’я, працездатності і соціального благополуччя людей. За своєю сутністю є всі підстави розглядати державне управління охороною здоров’я як окрему підгалузь науки державного управління і як специфічний різновид управління медичною сферою.[||]Public administration in the field of health care in the modern world is one of the highest priorities of public policy, as health is a socially significant phenomenon, the state and level of which allows us to talk about the level of development and prosperity of society. A prerequisite for the development of the state and society is to ensure an adequate level of public health. The state has a special responsibility to preserve and strengthen it, because the health of the population depends on the efficiency of production, quality of labor, its productivity. Today in Ukraine there is a trend of deteriorating health care, which creates significant problems and concerns the population. The field of health care is extremely important from the point of view of national security and needs to be improved. Based on the results of the analysis of the conceptual and categorical apparatus of public administration in the field of health care, we investigated the following concepts: "public administration", "health", "health care", "public administration in the field of health care". It was found that the opinions of scientists differ and there are no common definitions. According to the results of the study, it was found that despite the significant contribution of many scholars in the study of these concepts, the terminological apparatus of public administration is in the process of formation. We believe that the concept of "health" on the part of public administration should be interpreted as the state of the socio-economic unit - a person who performs certain functions. We consider the issue of "health" to be the main problem in public administration, as it defines important and deep tasks aimed at strengthening and improving public health. The analysis helped to identify differences and commonalities in the interpretation of the term "public administration". Also, the definition of "public administration in the field of health care" was formed. We propose to understand public administration in the field of health care - the activities of public authorities aimed at managing the medical sector to ensure a satisfactory level of public health, efficiency and social well-being of people. In essence, there is every reason to consider public health management as a separate branch of public administration science and as a specific type of medical management.
О. В. Банчук-Петросовастарший викладач кафедри міжнародних відносин, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ
ПІДХІД ДО ПЛАНУВАННЯ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНИХ ГАЛУЗЕЙ ВИРОБНИЦТВА
O. Banchuk-PetrosovaSenior Lecturer of the Department of International Relations, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv
APPROACH TO PLANNING THE PRIORITY DEVELOPMENT OF EXPORT INDUSTRIES
Зазначено, що сучасні глобалізаційні процеси в економіці базуються на технологічному (виробничому) обміні товарами та послугами та самостійному транснаціональному фінансовому капіталі. Внаслідок лібералізації прискорюється глобалізація фінансових ринків, підвищується ефективність переливу капіталу. Використовуються всі можливі форми перетікання капіталів: від традиційних кредитів до вкладення акції, державні цінних паперів, прямі інвестиції, банківські депозити. Технологічний (виробничий) обмін товарами та послугами також зазнає вилучення. Змінюється характер світової торгівлі. Крім того, міжнародний торговельний обмін з часом все більшою мірою починає відображати не тільки розподіл праці між країнами, а й розподіл виробничих функцій усередині транснаціональних концернів, що виходить за національні кордони. Під впливом цього набуває дедалі більшого розвитку міжкорпораційний обмін і відбувається виробничо-технологічне зближення економік.
Визначено, що сьогоднішні проблеми індустріального розвитку України та старопромислових регіонів унікальні за складом, гостротою та складністю. Суть унікальності - безпрецедентно глибокий спад у всьому реальному секторі економіки, посилений наростанням структурних деформацій та дезінтеграційними тенденціями, що розірвали цілісність відтворювального процесу. Вирішення таких складних завдань реформування реального сектора економіки неможливе без проведення державної промислової політики. Саме промислова політика має забезпечити як подолання спаду виробництва, а й відновлення єдності відтворювального процесу, здійснення структурної перебудови, формування конкурентоспроможної промисловості, що спирається на сучасний технологічний уклад. Здійснення технологічної перебудови сприятиме зміцненню елементів технологічного укладу, його дифузії в економіку країни в цілому та регіонів, зокрема розвитку технологічного укладу. Це дозволить забезпечити технологічну однорідність вітчизняної промисловості з промисловістю розвинених країн, які вирішили проблему зміни панівного технологічного укладу до початку 90-х років, а також знизити не лише енерго- та ресурсомісткість виробництва, а й його «екологічну агресивність».[||]It is noted that modern globalization processes in the economy are based on technological (production) exchange of goods and services and independent transnational financial capital. As a result of liberalization, the globalization of financial markets is accelerating, and the efficiency of capital inflows is increasing. All possible forms of capital flows are used: from traditional loans to equity investments, government securities, direct investments, bank deposits. Technological (production) exchange of goods and services is also subject to withdrawal. The nature of world trade is changing. In addition, over time, international trade is increasingly beginning to reflect not only the division of labor between countries, but also the distribution of production functions within transnational concerns that go beyond national borders. Under the influence of this, intercorporate exchange is becoming more and more developed and production and technological convergence of economies is taking place.
It is determined that today's problems of industrial development of Ukraine and old industrial regions are unique in composition, severity and complexity. The essence of uniqueness is an unprecedentedly deep decline in the entire real sector of the economy, exacerbated by increasing structural deformations and disintegration trends that have broken the integrity of the reproduction process. Solving such complex tasks of reforming the real sector of the economy is impossible without a state industrial policy. It is industrial policy that should ensure not only overcoming the decline in production, but also restoring the unity of the reproduction process, the implementation of structural adjustment, the formation of a competitive industry based on modern technological structure. The implementation of technological restructuring will help strengthen the elements of technological structure, its diffusion into the economy as a whole and the regions, in particular the development of technological structure. This will ensure the technological homogeneity of domestic industry with the industry of developed countries, which solved the problem of changing the dominant technological structure by the early 90's, as well as reduce not only energy and resource intensity of production, but also its "environmental aggressiveness".
С. В. Сороковськааспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
S. V. Sorokovskapost-graduate student, National academy of public administration under the President of Ukraine, Kyiv
Стаття присвячена актуальному для України питанню вироблення державної політики у сфері питного водопостачання. Продовжуючи дослідження щодо пошуку шляхів зміни парадигми державної політики у сфері питного водопостачання в Україні в умовах децентралізації, автор наголошує на важливості актуалізації та осучаснення альтернатив розв’язання проблем, на вирішення яких спрямована державна політика у сфері питного водопостачання, а також способів досягнення визначених державною політикою цілей.
У цьому зв’язку автором на основі аналізу нормативних та наукових джерел проаналізовано систему організації питного водопостачання у Швейцарській Конфедерації з урахуванням різних аспектів: нормативно-правових, фінансово-економічних, екологічних. Виявлено сприятливі фактори розвитку та підтримки сфери питного водопостачання, які варто брати до уваги при плануванні якісних змін у цій сфері державної політики в Україні.
Автором виокремлено низку ключових принципів, які складають зміст державної політики у секторі питного водопостачання у Швейцарії, зокрема чіткий розподіл функцій і повноважень у секторі водопостачання між різними адміністративними рівнями, автономія комун у вирішенні питань організації послуги, неприбутковість та самоокупність постачання води тощо.
Автором здійснено спробу екстраполяції швейцарського досвіду в українські реалії. Зокрема, пропонується здійснити більш чіткий розподіл повноважень між державним, регіональним та місцевим рівнем, зокрема деконцентрацію до регіонального рівня окремих питань формування політики з одночасним розширенням автономії органів місцевого самоврядування у способах реалізації власних повноважень у секторі питного водопостачання. Також обґрунтовано інші рекомендації для покращення правового регулювання сектору водопостачання в Україні.[||]The article is devoted to the issue of a state policy in drinking water supply for Ukraine. Continuing her research on ways to change the paradigm of state policy on drinking water supply in Ukraine in a decentralized environment, the author emphasizes the importance of updating and alternatives to solving problems that are addressed by the state policy in the sphere of drinking water supply, as well as ways to achieve the state policy goals.
In this regard, on the basis of analysis of normative and scientific sources, the author analyzes the system of organization of drinking water supply in the Swiss Confederation, taking into account various aspects: normative-legal, financial-economic, and environmental. Favorable factors for the development and maintenance of drinking water supply are identified, which should be taken into account when planning qualitative changes in this area of state policy in Ukraine.
The author outlines a number of key principles that make up the content of public policy in the drinking water supply sector in Switzerland, in particular: the clear division of functions and powers in the water supply sector between different administrative levels, the autonomy of the communes in addressing service organization issues, cost-recovery and self-sustainability of water supply, etc.
The author attempted extrapolation of the Swiss experience into Ukrainian realities. In particular, it is proposed a clearer division of powers between the state, regional and local levels, in particular the deconcentration to the regional level of individual issues of policy formulation with the simultaneous expansion of the autonomy of local self-government bodies in ways to implement its own powers in the drinking water supply sector. Furthermore, the author advises to move the regulation on the legal form of the water supply service provider beyond the regulatory framework at the state level, which would enable communities to focusing on achieving rather quality standards, based on local capabilities and traditions.
M. LiulevychMaster of specialty "Public Administration and Administration" of the department of economic theory, intellectual property and public administrationZhytomyr National Agroecological UniversityO. KapytulaMaster of specialty \"Public Administration and Administration\" of the department of economic theory, intellectual property and public administrationZhytomyr National Agroecological University
INFORMATION PROVIDING OF INNOVATIVE SYSTEM OF ADMINISTRATIVE SERVICES DELIVERY
М. П. Люлевичмагістр спеціальності «Публічне управління та адміністрування» кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняЖитомирського національного агроекологічного університетуО. Я. Капитуламагістр спеціальності «Публічне управління та адміністрування» кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняЖитомирського національного агроекологічного університету
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ
It is well-proven that within the framework of technological approach an innovation is examined as an universal method, as a specific set of tools of providing of optimal technological process by means of the planned administrative action. In addition, attention is accented on innovative activity as special social practice, as to the system of actions of social subjects. In this context innovative activity is examined as a complex of events on creation, acquisition, mastering and distribution of absolutely new or improved types of products, services, technologies, methods of organization of production and management.
Reasonably, that the system of grant of administrative services must be examined as an object of innovative activity, then and as criteria of efficiency of organization of innovative processes in her organizationally-economic system organizationally-administrative parameters that allow to compare charges on creation of innovative case frame and an economic and social effect is got as a result of her introduction will come forward in modern terms also. Harmonization of administrative process and folds the basic having a special purpose task of forming of dataware of the innovative system of grant of administrative services, that forces tuned under a new, innovative case frame.
Certainly, that the variety of tasks of planning in the dataware of the system of grant of administrative services predetermines the necessity of forming of the specialized structures of planning, that unite the different types of plans in an only complex. The types of plans differentiate after aims, object, levels, maintenance and planning periods. Realization of planned tasks requires creation of certain organizational structures, bringing in of performers, organization of them the concerted activity.
It is well-proven that forming of dataware of the system of grant of administrative services must be examined as totality the determined amount of processes a few types of resources unite on the "entrance" of that, foremost, financial, organizational, human and informative, and on a "exit" a product - administrative service is created for a citizen or economic subject of economy.
In modern administrative practice while yet технократичний approach prevails in the choice of directions of innovative development of the system of administrative services, and the category of innovations in the system of state administration is examined mainly from technical and technological positions of organizationally-administrative factors of their development. Certainly, that forming of dataware of the system of grant of administrative services on the base of principles of innovative management efficiency of functioning of all system of state administration will allow substantially to promote, that, in turn, will assist upgrading of life of population, creation of favourable terms for a region.[||]Доведено, що в рамках технологічного підходу інновація розглядається як універсальний метод, як специфічний набір інструментів забезпечення оптимального технологічного процесу за допомогою планованої управлінської дії. Крім того, увага акцентується на інноваційній діяльності як особливій соціальній практиці, як системі дій соціальних суб’єктів. У даному контексті інноваційна діяльність розглядається як комплекс заходів зі створення, придбання, освоєння і поширення абсолютно нових або вдосконалених видів продукції, послуг, технологій, методів організації виробництва і управління.
Обґрунтовано, що систему надання адміністративних послуг необхідно розглядати як об’єкт інноваційної діяльності, тоді і критеріями ефективності організації інноваційних процесів в її організаційно-економічній системі в сучасних умовах виступатимуть також організаційно-управлінські параметри, що дозволяють порівнювати витрати на створення інноваційної моделі управління і отриманий економічний та соціальний ефект в результаті її впровадження. Гармонізація управлінського процесу і складає основне цільове завдання формування інформаційного забезпечення інноваційної системи надання адміністративних послуг, яке вимушене підлаштовуватися під нову, інноваційну модель управління.
Визначено, що різноманіття завдань планування в інформаційному забезпеченні системи надання адміністративних послуг зумовлює необхідність формування спеціалізованих структур планування, що об’єднують різні види планів в єдиний комплекс. Види планів розрізняються за цілями, предметом, рівнями, змістом і періодами планування. Реалізація планових завдань вимагає створення певних організаційних структур, залучення виконавців, організації їх погодженої діяльності.
Доведено, що формування інформаційного забезпечення системи надання адміністративних послуг повинно розглядатися як сукупність певної кількості процесів, на «вході» яких об’єднується декілька видів ресурсів, передусім, фінансових, організаційних, людських та інформаційних, а на «виході» створюється продукт – адміністративна послуга для громадянина або економічного суб’єкта економіки.
В сучасній управлінській практиці доки ще домінує технократичний підхід у виборі напрямів інноваційного розвитку системи адміністративних послуг, а категорія інновацій в системі державного управління розглядається переважно з техніко-технологічних позицій організаційно-управлінських чинників їх розвитку.
Визначено, що формування інформаційного забезпечення системи надання адміністративних послуг на базі принципів інноваційного менеджменту дозволить істотно підвищити ефективність функціонування усієї системи державного управління, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню якості життя населення, створенню сприятливих умов для регіону.
В. М. ЦепендаЗдобувач, Національний університет цивільного захисту України
МЕТОДИ ТА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ В СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ
V. M. TsependaApplicant, National University of Civil Defense of Ukraine
METHODS AND MODEL OF STATE CONTROL IN THE FIELD OF ENERGY
В статті було проаналізовано ряд наукової літератури в частині питань, які стосуються методів та моделей державного контролю в сфері енергетики. В процесі дослідження було визначено, що однією з суттєвих та серйозних методологічних проблем створення нової національної доктрини регулювання і контролю енергетичних галузей є забезпечення необхідного балансу приватних і публічних інтересів у правовому регулюванні і контролі. На основі проаналізованої літератури було проілюстровано схему державного регулювання та контролю енергетичного ринку України, яка ілюструє роль держави і реалізовані нею різні напрямки економічної політики у вигляді регуляційних процесів. Безпосередня реалізація державної політики в сфері енергозабезпечення пов'язана із застосуванням в практиці господарювання різних інструментів державного регулювання та контролю. Методи державного регулювання і контролю паливно-енергетичного комплексу реалізуються через засоби, під якими слід розуміти конкретні прийоми для досягнення поставленої мети. Серед форм і методів непрямого державного регулювання та контролю різних країн також спостерігається велика кількість використовуваних підходів. Так, в загальному вигляді система непрямого регулювання та контролю (нагляду) в сфері енергетики включає: специфічні норми регулювання та контролю, загальні форми регулювання та контролю. Встановлено, що головним завданням державного контролю є забезпечення ефективної виробничої структури паливно-енергетичного комплексу, спрямованої на раціоналізацію витрат у всіх ланках економічної системи держави. В статті було проаналізовано методи державного регулювання і контролю в енергетичній галузі зарубіжних країн.[||]The article analyzes a number of scientific literature on issues related to methods and models of state control in the field of energy. In the course of the research it was determined that one of the significant and serious methodological problems of creating a new national doctrine of regulation and control of energy sectors is to ensure the necessary balance of private and public interests in legal regulation and control. Based on the analyzed literature, the scheme of state regulation and control of the energy market of Ukraine was illustrated, which illustrates the role of the state and its implementation of various areas of economic policy in the form of regulatory processes. The direct implementation of state policy in the field of energy supply is associated with the use in management of various instruments of state regulation and control. Methods of state regulation and control of the fuel and energy complex are implemented through the means, which should be understood as specific techniques to achieve this goal. Among the forms and methods of indirect state regulation and control of different countries, there is also a large number of approaches used. Thus, in general, the system of indirect regulation and control (supervision) in the energy sector includes: specific rules of regulation and control, general forms of regulation and control. It is established that the main task of state control is to ensure an efficient production structure of the fuel and energy complex, aimed at rationalizing costs in all parts of the economic system of the state. The article analyzes the methods of state regulation and control in the energy sector of foreign countries. The existence in private practice of private-public doctrines of regulation and control of socially important sectors of the economy is a confirmation that the energy supply sector cannot be regulated only in the field of private law, as it objectively lays down public (general) interests that require special legal mechanisms. regulation, control and protection. The methods of control over the activities of energy market entities are the methods provided by regulations for the establishment and application of mandatory requirements, inspections, restrictions, prohibitions, permits for economic activities and products of energy market entities.
ТОВ "ДКС Центр"