Зміст журналу № 3, 2021
О. В. Банард. е. н., професор, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Уманський університет садівництва
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
О. BanarDoctor of Economic Sciences, Professor, Associate Professor of the Department of Public Management and Administration of Uman University of Horticulture
MODERN PROBLEMS OF EFFECTIVENESS OF PUBLIC ADMINISTRATION BODIES
Стаття присвячена висвітленню проблематики функціонування органів державної влади. Особлива увага автором була приділена специфічним проблемам, які властиві системі державного управління в умовах динамічних інформаційних процесів. На підставі літературного аналізу напрацювань провідних зарубіжних і вітчизняних дослідників були визначені ключові напрями державного менеджменту, що вимагають невідкладного пошуку рішень на рівні управління кожної країни. Проаналізовані приклади світового досвіду емпіричних досліджень за допомогою досвіду в контексті відношення респондентів до якості державного управління. Так¬ож автором охарактеризовані особливості нових концепцій і практичних моделей удосконалення аудиту ефективності функціонування системи державного управління. По підсумку роботи запропоновані ключові напрями реформування вимог до системи надання інформації для посилення контролю над діяльністю державних органів управління.[||]The article is devoted to the coverage of the functioning of public authorities. The author paid special attention to specific problems that are inherent in the system of public administration in the conditions of dynamic information processes. Based on the literature analysis of the works of leading foreign and domestic researchers, key areas of public management have been identified that require immediate search for solutions at the level of government of each country. Examples of world experience of empirical research with the help of experience in the context of the attitude of respondents to the quality of public administration are analyzed. The author also describes the features of new concepts and practical models for improving the audit of the effectiveness of the public administration system. As a result of the work, key areas of reforming the requirements for the system of providing information to strengthen control over the activities of public authorities are proposed.
Public administration is a unique term for many types of administrative and management activities in the public and non-profit sectors. Public administration bodies provide services and benefits to the public directly or indirectly. Even when government agencies and nonprofits are struggling with budget problems, they still need to put services first. Like private sector organizations, they face ongoing challenges in attracting and supporting their workforce and effectively managing their operations. Public administrations face problems of internal diversity and social justice in the provision of services. They should strive to provide services on an equal footing for all sections of the population, paying particular attention to helping people in need, while avoiding practices that glorify one group over another.
One of the ways to eradicate corruption and inconsistencies in information that reflects the performance of public authorities, from the author's point of view, is the active participation of citizens in the decision-making process at the level of each country. Public managers must bring complex issues to the attention of the public. To do this, you should use open meetings for discussion. It is also advisable to delegate research and policy recommendations to a local body close to the issue and then hold forums for decision-making based on the body's recommendations. Citizen participation provides an opportunity for public administration to make decisions for the benefit of society, to eliminate corruption schemes at the state level, as well as to promote a more affective audit of the quality and efficiency of state structures.
В. Є. Данкевичд. е. н., доцент, декан факультету права, публічного управління та національної безпеки, Поліський національний університет, ЖитомирЮ. В. Золотницькак. е. н., доцент кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Поліський національний університет, м. ЖитомирП. В. Піонтківськийк. е. н., доцент кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Поліський національний університет, м. Житомир
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
V. DankevychDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Dean of the Department of Law, Public Administration and National Security, Polissia National University, ZhytomyrY. ZolotnytskaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration,Polissia National University, ZhytomyrP. PiontkivskyiPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration,Polissia National University, Zhytomyr
Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад формування публічної політики та її розвитку в умовах децентралізації. Досліджено погляди західних та вітчизняних науковців щодо дефініцій понять «політика», «публічна політика» та «державна політика». Встановлено, що при формуванні державної політики задіяні не лише суб’єкти державної влади, а й приватні та неурядові громадські об’єднання, які, певним чином, формують політичну систему. Аналіз наукових досліджень показав, що структура політичної системи в різних країнах значно відрізняється. Тому, існуючі концепції чи моделі реалізації державної політики розвинених країн можуть бути недостатніми для пояснення процесу формування політики країн, що розвиваються. Досліджено сутність децентралізації, яка є одним з найважливіших впроваджень уряду задля більш якісного, ефективного, дієвого та демократичного управління. Доведено, що децентралізація державного управління може розглядатися як необхідна умова для розвитку місцевого та громадянського суспільства та є невід'ємною частиною процесу демократизації, що реалізується завдяки волевиявленню людей, які обирають власний уряд чи представників для встановлення державної політики та делегування різного роду повноважень. Встановлено, що успішна децентралізація державного управління призводить до зростання ефективності, відповідності потребам суспільства та демократичного розвитку. Невдала децентралізація створює загрози економічній та політичній стабільності держави та руйнує систему надання державних послуг.[||]The article is devoted to the study of the theoretical foundations of public policy formation and its development in the context of decentralization. The views of Western and domestic scholars on the definitions of "politics", "public policy" and "state policy" are studied. It has been established that not only subjects of state power are involved in the formation of state policy, but also private and non-governmental public associations, which form the political system in a certain way. Analysis of scientific research has shown that the structure of the political system in different countries differs significantly. Therefore, existing concepts or models for implementing public policy in developed countries may not be sufficient to explain the policy-making process of developing countries. The essence of decentralization, which is one of the most important implementations of the government for better, more efficient, effective and democratic governance, has been studied. It has been proven that public administration decentralization can be considered as a necessary condition for the development of local and civil society and an integral part of the democratization process, which is realized through the will of people who elect their own government or representatives to establish public policy and delegation. It is established that the successful public administration decentralization leads to increased efficiency, compliance with the needs of society and democratic development. Failed decentralization threatens the economic and political stability of the state and destroys the public service delivery system. It is established that the system of public administration is defined as the configuration of centralized and decentralized management. We believe that there is no dichotomy between centralization and decentralization, mutual exclusion: they are hypothetical poles of a system of continuous consistent government, which includes various combinations of centralized and decentralized government. The advantages of centralization are: national unity, harmonization, justice and prosperity. However, the benefits of centralized management may be necessary or desirable under certain conditions. The arguments of decentralized governance are: participation in political life, institutional openness and closeness to the people, which increases democratic accountability, the legitimacy of governance and freedom, the transfer of power and interaction between government bodies.
С. М. Невмержицькак. т. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та публічного адміністрування, Київський національний університет технологій та дизайну, КиївТ. Р. Цалкок. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та публічного адміністрування, Київський національний університет технологій та дизайну, КиївС. В. Бреусд. е. н., доцент, професор кафедри менеджменту та публічного адміністрування, Київський національний університет технологій та дизайну, КиївС. М. Бондаренкок. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та публічного адміністрування, Київський національний університет технологій та дизайну, Київ
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ
S. NevmerzhytskaPhD in Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Public Administration, Kyiv National University of Technologies and Design, KyivT. TsalkoPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Public Administration, Kyiv National University of Technologies and Design, KyivS. BreusDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Management and Public Administration, Kyiv National University of Technologies and Design, KyivS. BondarenkoPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Public Administration, Kyiv National University of Technologies and Design, Kyiv
STRATEGIC PLANNING OF TERRITORIAL DEVELOPMENT
У статті зазначено, що територіальний розвиток є інструментом забезпечення ефективного та сталого соціально-економічного розвитку країни загалом. В цих умовах доволі актуальним є вивчення різних поглядів щодо організації та здійснення стратегічного планування розвитку територій, метою якого є закласти основу для успіху в майбутньому, одночасно відповідаючи на виклики сьогодення. Стратегічне планування є важливою вимогою для досягнення стійких конкурентних переваг розвитку територій. Визначено основні переваги стратегічного планування територій, наведено стислу характеристику основних етапів розробки стратегічного плану розвитку території та зазначені основні очікувані результати по кожному з виокремлених етапів. Зокрема зазначено, що для забезпечення спільної відповідальності за виконувані дії в процесі реалізації стратегічного плану, необхідно детально вказати компетенції та відповідальність кожного члена команди за виконання окремих завдань. Розроблені рекомендації щодо застосування інструментарію стратегічного планування в процесі розробки стратегічного плану розвитку території.[||]The article states that territorial development is a tool for ensuring effective and sustainable socio-economic development of the country as a whole. Therefore, Ukraine, like other countries, is actively developing and implementing a strategic approach to sustainable territorial development planning. In these circumstances, it is quite important to study different views on the organization and implementation of strategic planning of territorial development, which aims to lay the foundation for future success, while responding to today's challenges.
It is determined that strategic planning is an important requirement for achieving sustainable competitive advantages of territorial development. The main advantages of strategic planning of territories are, in particular, the following: raises awareness of the external and internal environment and clearly defines competitive advantages; strengthens the persistence of civil servants in achieving their goals; identifies realistic strategies for achieving goals; improves communication between civil servants of different levels and functional responsibilities; instills accountability for the management of state structures; increases the efficiency of state structures performance, etc.
A brief description of the main stages of development of the strategic plan for the development of the territory is given and the main expected results for each of the selected stages are indicated. In particular, it is noted that to ensure joint responsibility for the actions taken in the process of implementing the strategic plan, it is necessary to specify in detail the competencies and responsibilities of each team member for the implementation of individual tasks. Recommendations for the use of planning tools in the process of developing a strategic plan for the development of the territory are given. To obtain the best results in the process of the implementation of the selected stages, it is proposed to use the following methods: strategic review or audit, goal tree method, matrix of strength / stakeholder interest, identification of key competencies, PESTLE analysis, SWOT analysis, ABC analysis, scenario method, various types of financial and operational audits, monitoring and analysis of key sectors of the business environment, including regulators, industries, markets, competitors, technology, demography, economics, etc.
О. Г. Булуйк. е. н., доцент, доцент кафедри інноваційного підприємництва та інвестиційної діяльності, Поліський національний університетВ. П. Якобчукк. е. н, професор, завідувач кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управлінняМ. Ф. Плотніковак. е. н., доцент, доцент кафедри інноваційного підприємництва та інвестиційної діяльності, Поліський національний університетВ. Г. Булуймагістр публічного управління та адміністрування, Поліський національний університет
ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
O. BuluyPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Innovative Entrepreneurship and Investment Activities, Polissia National University, ZhytomyrV. YakobchukPhD in Economics, Professor, Head of the Department of Economic Theory, Intellectual Property And Public Administration, Polissia National University, ZhytomyrM. PlotnikovaPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Innovative Entrepreneurship and Investment Activities, Polissia National University, ZhytomyrV. BuluyMaster of Public Management and Administration, Polissia National University, Zhytomyr
В статті досліджено посилення ролі громад в управлінні соціальним та економічним розвитком локальних територій та зростання відповідальності за прийняті рішення в умовах реформування публічного управління. Визначено напрями трансформації системи управління розвитком громад. Представлено принципи нової моделі муніципального управління серед яких участі, прямого управління, збалансованості, взаємодоповнюваності, підприємливості, результативності. Встановлено, що за допомогою сучасних інформаційних технологій можна змінити підходи до надання адміністративних послуг громадянам та бізнесу, надавати такі послуги більш ефективно, впровадити механізми прямого управління громадою, створити експертне технічне середовище щодо ефективного планування й управління соціально-економічним розвитком. Через недостатнє інформаційне забезпечення осіб, що приймають управлінські рішення, запропоновано розвивати та впроваджувати інформаційно-аналітичні системи. Останні покликані допомогти краще усвідомити економічні та соціальні процеси в громаді та вживати результативних заходів щодо зміцнення добробуту громадян та забезпечення соціального розвитку.[||]This article deals with the strengthening of the role of communities in the management of social and economic development of local areas and the growing responsibility for decisions made in the context of decentralization of public administration and self-government reform. The economic, social and ecological development of territorial communities is characterized. The directions of the transformation of the community development management system are determined. The principles of the new model of municipal management are presented, such as participation, direct management, sustainable development, complementarity, entrepreneurship, efficiency. The community awareness of responsibility for local development, for increasing employment, for business development, for filling local budgets, for ensuring social development has been proved.
The reform of decentralization and the formation of a new system of public management of socio-economic development through the prism of information and communication technologies are considered. Implementation of modern information technologies can change approaches to providing administrative services to residents and businesses, provide such services more efficiently, introduce mechanisms of direct community management, create an expert technical environment for effective planning and management of socio-economic development.
It is proposed to develop and implement information-analytical systems due to insufficient information support of persons making management decisions. An information environment built using multidimensional data models, business intelligence systems, object-oriented approaches can meet the information needs of any data, present data in any dimension and have access to data in any device. The main analytical capabilities of information technology are seen in online analytical processing, data mining and factor analysis, linear programming, methods of correlation, regression, cluster analysis, and more. Information and analytical systems are designed to help better understanding of the economic and social processes in the community and take effective measures to strengthen the welfare of citizens and ensure social development.
С. В. Ковалівськакерівник центру регіональних досліджень, Національний інститут стратегічних досліджень
ОБГРУНТУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
S. KovalivskaHead of the Center for Regional Studies, National Institute for Strategic Studies
З моменту прийняття у 2015 році, Порядок денний на 2030 рік став базисним документом при формуванні політики країн світу. Водночас в публічному управлінні України не створено механізмів реалізації міжнародних зобов’язань досягти Цілей Сталого Розвитку (далі – ЦСР) на всіх рівнях. Гальмування всеосяжного впровадження імплементації ЦСР в публічну політику та управління, призвело до втрати можливостей залучити інвестиції, у т.ч. за рахунок офіційної допомоги з розвитку від розвинених країн для виконання завдань ЦСР та відповідно досягти суттєвого прогресу у їх досягненні. Ігнорування глобальних та національних викликів також означає перекладання поточних проблем на майбутні покоління, проте не відповідальності, яку несуть теперішні, в першу чергу це стосується системи публічного управління.
У статті проаналізовано роль і місце концепції сталого розвитку в процесі реформування публічного управління, досліджено сутність трансформації механізмів публічного управління в контексті досягнення ЦСР, визначено основні проблеми публічного управління сталим розвитком в Україні та напрями вдосконалення основних механізмів публічного управління в контексті ЦСР. В статті визначено сутність категорії «трансформації механізмів публічного управління в контексті ЦСР», показано взаємозв’язок механізмів публічного управління, класифікованих за характеристиками об’єкта управління, із процесами досягнення ЦСР, і в цьому контексті запропоновані необхідні взаємозв’язки між трансформаціями механізмів публічного управління на засадах комплексності, багаторівневості та міжсекторального підходу. Виокремлено механізми публічного управління, які відіграють провідну роль в досягненні ЦСР: нормативно-правовий механізм, який встановлює процедури аналізу політики: стратегічного планування, моніторинг та оцінку, консультації; організаційний механізм, який має визначати архітектуру управління процесом досягнення ЦСР на макрорегіональному рівні; механізми регулювання інвестиційний діяльності, що забезпечуватимуть залучення коштів для виконання завдань та реалізації проєктів сталого розвитку за рахунок різних джерел фінансування.[||]Since its adoption in 2015, the Agenda-2030 has become a basic document in shaping the policies of the world. At the same time, the public administration of Ukraine has not created mechanisms for the implementation of international obligations to achieve the Sustainable Development Goals (hereinafter - SDG) at all levels. The slowdown in the comprehensive implementation of the SDG in public policy and governance has led to a loss of opportunities to attract investments, including through official development aid from developed countries to meet the objectives of the SDG to make significant progress in achieving them. Ignoring global and national challenges also means passing on current problems to future generations, but not the responsibilities of current ones, especially the public administration system.
The article analyzes the role and place of the concept of sustainable development in the process of public administration reform, explores the essence of transformation of public administration mechanisms in the context of SDG achieving, identifies the main problems of public management of sustainable development in Ukraine, and areas of basic public administration mechanisms or improvement in the context of SDG. The article defines the essence of the category "transformation of public administration mechanisms in the context of SDG", shows the relationship of public administration mechanisms classified by the characteristics of the object of management, with the processes of achieving SDG, and in this context the necessary relationships between transformations of public administration mechanisms on the basis of complexity, multilevel and intersectoral approach. The mechanisms of public administration that play a leading role in achieving the SDG are identified: the regulatory mechanism that establishes procedures for policy analysis: strategic planning, monitoring and evaluation, consultation; an organizational mechanism that should determine the architecture of managing the process of SDG achievement at the macro-regional level; mechanisms for regulating investment activities, which will ensure the attraction of funds for the implementation of tasks and implementation of sustainable development projects through various sources of funding.
М. В. Макаренкок. мед. н., директор клініки ММ-дентал, здобувач наукового ступеня доктора наук,Київський національний університет імені Тараса Шевченка
M. MakarenkoPhD in Medical Sciences,Director of MM-Dental Clinic, Candidate for the degree of Doctor of Science,Taras Shevchenko National University of Kyiv
Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації державної політики щодо поглиблення медичної компетентності громадян в умовах епідемічних загроз та визначення її актуальних напрямів з урахуванням світових тенденцій. З’ясовано, що показники, пов’язані зі здоров’ям, за останні роки покращилися, в т. ч. і за рахунок розвитку медичної грамотності населення. Існуючі дослідження доводять, що медична компетентність населення є одним з економічно ефективних підходів щодо подолання певних проблем у сфері охорони здоров’я та досягнення ключових цілей сталого розвитку. Медична компетентність населення формується на основі теоретичних та практичних знань, критичного мислення, декларативних та процедурних знань та навичок судження. Доведено, що завданням держави є забезпечення формування та впровадження політики підвищення медичної компетентності населення, належне фінансування напрямів такої діяльності, організація спеціалізованих заходів та проектів. Визначено, що державна політика у сфері поглиблення медичних компетенцій населення спирається на визначені цілі, вимоги, наявні ресурси, галузеву специфіку та розроблені стратегічні документи. Визначено мету державної політики у сфері підвищення медичної обізнаності населення в Україні, її завдання, інструментарій та напрями реалізації. З’ясовано, що процес реалізації державної політики має формуватися на державному, регіональному та місцевому рівнях і передбачати гармонізацію окремих секторальних цілей, ресурсів та обґрунтування шляхів подальшого підвищення медичної компетентності населення.[||]The article is devoted to the study of the peculiarities of the implementation of the state policy on deepening the medical competence of citizens in the conditions of epidemic threats and determination of its actual directions taking into account the world tendencies. It has been found that health indicators have improved in recent years, including through the development of medical literacy. Existing research shows that medical competence of the population is one of the most cost-effective approaches to overcoming certain health problems and achieving key goals of sustainable development.
Medical competence of the population is formed on the basis of theoretical and practical knowledge, critical thinking, declarative and procedural knowledge and judgment skills. It is proved that the task of the state is to ensure the formation and implementation of policies to improve medical competence of the population, proper funding for such activities, the organization of specialized activities and projects. It is determined that the state policy in the field of deepening medical competencies of the population is based on certain goals, requirements, available resources, industry specifics and developed strategic documents.
Medical competence of the population is formed on the basis of theoretical and practical knowledge, critical thinking, declarative and procedural knowledge and judgment skills. It is proved that the task of the state is to ensure the formation and implementation of policies to improve the medical competence of the population, proper funding for such activities, the organization of specialized activities and projects. It is determined that the state policy in the field of deepening medical competencies of the population is based on certain goals, requirements, available resources, industry specifics and developed strategic documents.
One of the most important challenges in society, which requires constant efforts, is to make progress in ensuring the health of the population. According to the level of functioning of the health care system, it is possible to determine the general state of development of the state and the performance of basic social functions. This was particularly evident in the aftermath of the coronavirus pandemic, which killed millions of people and demonstrated the low level of health care in many parts of the world. As for the domestic health care system, it lags far behind European countries in many indicators of functioning and efficiency, and faces significant threats and challenges related to overcoming the effects of the pandemic.
The purpose of the state policy in the field of raising medical awareness of the population in Ukraine, its tasks, tools and directions of implementation are determined.
О. О. Скорикк. е. н., доцент кафедри економіки та управління, Черкаський державний технологічний університет
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ
O. SkorykPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Economics and Administration, Cherkasy State Technological University
CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF ELECTRONIC GOVERNANCE
У статті виявлені передумови виникнення та розвитку концепту електронного врядування, розглянуті особливості формування інституційного базису становлення електронного врядування у міжнародних правових актах та аналітичних документах. Встановлено, що концепт електронного врядування набув широкої популярності на рубежі 1990-2000-х років як ідея системного впровадження та використання сучасних ІКТ в роботі органів влади з метою підвищення ефективності та прозорості роботи державного апарату, з ним пов’язували надії на модернізацію характеру взаємодії держави і суспільства.
За результатами дослідження фахових наукових джерел доведена необхідність уточнення визначень, що описують такий складний феномен, як «електронне врядування», внаслідок наявності різних інтерпретацій їх змісту. Встановлено, що базовим у концепті електронного врядування доцільно вважати поняття «електронний уряд», головна мета якого – зробити систему державного управління максимально придатною для забезпечення інтересів громадян, організацій і підприємств та надати більш широкі можливості для участі у виробленні державної політики, а також спрощення процедур взаємодії громадян і влади.
За підсумками оцінки підходів до визначення змісту електронного врядування та категорій, що його описують, сформульовані два основні концепти – структурно-функціональний та еволюційний. Структурно-функціональний підхід передбачає дослідження таких категорії, як «електронний уряд» (e-government), «цифровий уряд» (digital government), «електронна адміністрація» (e-administration), «електронна демократія» (e-democracy) «електронне врядування» (e-governance) у структурному взаємоузгодженні з відповідною конкретизацією функцій кожної складової. За еволюційним підходом такі категорії електронного врядування, як «електронний уряд» (e-government), «мережевий уряд» (wired government), «цифровий уряд» (digital government), «блокчейн-уряд» (blockchain government) розглядаються з позицій перетворення їх змісту та функцій в процесі розвитку ІКТ.
Здійснено уточнення визначення електронного врядування у відповідності з поєднанням виділених автором структурно-функціонального та еволюційного підходів, запропоновано визначати дану дефініцію як зміну системи інститутів і механізмів публічного управління під впливом розвитку ІКТ.[||]Building an effective e-government system, adequate to modern realities, is one of the main tasks of Ukraine's state policy. In this direction, a number of legislative acts have been adopted in recent years, and special technical support has been created for the translation of certain public services into electronic format. The state strategies and programs for the development of e-government in Ukraine adopted in recent years envisage a number of serious measures to deepen electronic interaction between citizens and public administration bodies at the national and local levels. Nevertheless, while maintaining the current pace of development in this vector, it will not be easy to achieve the projected indicators without the expressed political will and coordination of joint efforts of the expert community, business and civic initiatives. Therefore, the creation of a theoretical and conceptual basis for e-government is gaining relevance.
The article identifies the prerequisites for the emergence and development of the e-governance’s concept, considers the features of its institutional basis formation in international legal acts and analytical documents. It is established that the concept of e-governance gained wide popularity at the turn of 1990-2000 as the idea of systematic introduction and use of modern ICT in the work of government to increase the efficiency and transparency of the state apparatus, it was associated with hopes for modernization and society.
According to the results of research of professional scientific sources, the need to clarify the definitions that describe such a complex phenomenon as “e-governance”, due to the presence of different interpretations of their content. It is established that the definition of e-government should be considered basic in the e-governance concept, the main purpose of which is to make the system of public administration as suitable as possible to ensure the interests of citizens, organizations and enterprises and provide greater opportunities for participation interaction of citizens and government.
Based on the evaluation of approaches to determining the content of e-governance and the categories that describe it, two main concepts are formulated – structural-functional and evolutionary. The structural-functional approach involves the study of such categories as “e-government”, “digital government”, “e-administration”, “e-democracy”, “e-governance” in structural coordination with the corresponding specification of the functions of each component. According to the evolutionary approach, such categories as “e-government”, “network government”, “digital government”, “blockchain government” are considered from the standpoint of transformation their content and functions in the process of ICT development.
The definition of e-governance has been clarified in accordance with the combination of structural-functional and evolutionary approaches identified by the author, it is proposed to define this definition as changes in the system of institutions and mechanisms of public administration under the influence of ICT development.
Д. В. Бізоничк. т. н., директор ТОВ «Еталонтехсервіс» м. Харків, Україна
D. BizonychPhD in Technical Sciences,Director of «Etalontechservice» LLC, Kharkiv, Ukraine
У статті визначено сутнісні та нормативно-правові засади функціонування інституцій державного управління розвитком житлово-комунального господарства сучасної України та надано практичні рекомендації щодо покращення їх діяльності. Розкрито змістовне визначення поняття «житлово-комунальне господарство». Охарактеризовано галузь житлово-комунального господарства сучасної України та її стан. Визначено систему суб’єктів адміністративно-правового регулювання житлово-комунальним господарством; основні інституції державного управління житлово-комунальним господарством сучасної України і нормативно-правову основу здійснення ними своїх повноважень. Визначено повноваження інституцій державного управління житлово-комунальним господарством сучасної України. Сутнісно розкрито поняття «розвиток», «сталий розвиток» у контексті галузі житлово-комунального господарства. Визначено головну мету функціонування інституцій державного управління розвитком житлово-комунального господарства сучасної України. Визначено сфери житлово-комунального господарства сучасної України що потребують свого подальшого якісного вдосконалення. Запропоновано подальші вітчизняні державно-управлінські кроки що мають бути здійсненні задля реалізації багатокомпонентної мети забезпечення сталого розвитку у контексті житлово-комунального господарства України. Визначено нормативно-правові акти, що регламентують діяльність суб’єктів у вітчизняній галузі житлово-комунального господарства. Надано теоретико-практичні пропозиції щодо удосконалення діяльності інституцій державного управління розвитком житлово-комунального господарства сучасної України.[||]The article substantiates the objective need to modify and improve the activities and functioning of public administration institutions for the development of housing and communal services of modern Ukraine. The essential and normative-legal bases of functioning of institutions of state management of development of housing and communal services of modern Ukraine are defined and practical recommendations on improvement of their activity are given. A meaningful definition of the concept of “housing and communal services” is revealed. The branch of housing and communal services of modern Ukraine and its condition are characterized. The system of subjects of administrative and legal regulation of housing and communal services is defined; the main institutions of state management of housing and communal services of modern Ukraine – the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine and the regulatory framework for the exercise of their powers. The powers of institutions of state management of housing and communal services of modern Ukraine are determined. The concept of “development”, “sustainable development” in the context of housing and communal services is essentially revealed. The main purpose of functioning of institutions of state management of development of housing and communal services of modern Ukraine is defined. The spheres of housing and communal services of modern Ukraine that need their further qualitative improvement are identified. Further domestic public administration steps that should be implemented in order to implement the multi-component goal of sustainable development in the context of housing and communal services of Ukraine are proposed. The normative-legal acts regulating the activity of subjects in the domestic branch of housing and communal services are determined. Theoretical and practical proposals for improving the activities of public administration institutions for the development of housing and communal services of modern Ukraine are given. Perspective directions of further theoretical and practical researches concerning definition of essential and normative-legal bases of functioning of institutions of state management of development of housing and communal services of modern Ukraine and granting of practical recommendations on improvement of their activity are defined.
О. В. Мотайлок. мед. н., асистент кафедри оториноларингології,Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
СТРАТЕГІЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
O. MotayloPhD in Medical Sciences, Assistant of the Department of Otorhinolaryngology,National Medical University named after O.O. Bogomolets
STRATEGY FOR IMPROVING THE MONITORING SYSTEM FOR THE HEALTH OF THE POPULATION OF UKRAINE
З метою забезпечення ефективного моніторингу за станом здоров’я населення необхідність вбачаємо у розробці Стратегії удосконалення моніторингу за станом здоров’я населення, цілі якої полягають у удосконаленні нормативно-правового регулювання системи моніторингу за станом здоров’я населення; розробці інституційної моделі моніторингу за станом здоров’я населення з чітким визначення завдання та повноважень кожного суб’єкта; розробці алгоритму функціонування системи моніторингу за станом здоров’я населення; розробці національної програми комплексного скрінінгу стану здоров’я, яка би сприяла оцінці загального стану організму людини, виявлення вроджених або набутих захворювань та факторів ризику різних захворювань; запроваджені дистанційного моніторингу за неінфекційними захворюваннями; розробці та затверджені методів та показників моніторингу за станом здоров’я населення та створенні програмних алгоритмів, що здатні групувати великий обсяг даних. Розроблено комплекс показників, які слід застосовувати для моніторингу за станом здоров’я населення в розрізі методів моніторингових досліджень, зокрема запропоновано показники здоров’я розглядати з трьох позицій: медичні показники здоров’я, демографічні показники здоров’я та показники медичного обслуговування, в розрізі методу порівняльних оцінок, збору та аналізі статистичних даних про стан здоров'я населення, соціологічного методу. Запропоновано удосконалити форму опису кожного показника (Паспорт Індикаторів), та передбачити наступні параметри: опис індикатора; метод розрахунку; джерела і способи отримання інформації; суб’єкти, відповідальні за збір даних та формування звітності; рекомендації щодо застосування показників для ухвалення відповідальних рішень, методологія аналізу та інтерпретації проблем, що підлягають розгляду.[||]At the present stage of development of Ukrainian statehood, the issue of developing new methods and technologies for monitoring the health of the population is especially relevant. In order to ensure effective monitoring of public health, a Strategy for Improving Public Health Monitoring has been proposed, which aims to create and implement an effective system of public health monitoring, aimed at long-term study of factors affecting public health. and their relationships, in order to increase life expectancy, reduce morbidity, disability and mortality. The goals of the strategy are to improve the legal regulation of the health monitoring system; development of an institutional model for monitoring the health of the population with a clear definition of the tasks and powers of each entity; development of an algorithm for the functioning of the population health monitoring system; development of a national program of comprehensive health screening, which would help assess the general condition of the human body, identify congenital or acquired diseases and risk factors for various diseases; introduced remote monitoring of non-communicable diseases; development and approval of methods and indicators for monitoring the health of the population and the creation of software algorithms that can group a large amount of data. The article proposes to consider health indicators from three positions: medical health indicators, demographic health indicators and health care indicators, in terms of the method of comparative assessments, collection and analysis of statistics on public health, sociological method. It is proposed to improve the forms of description (passports) of indicators, and to provide the following parameters: description of the indicator; calculation method; sources and methods of obtaining information; entities responsible for data collection and reporting; recommendations on the use of indicators for responsible decision-making, methodology of analysis and interpretation of issues to be considered. It is determined that in order for the public health monitoring system to function effectively, it is necessary to adjust the software that will be able to store, process and provide grouping of information on public health required of them and allow to obtain data on the level of mortality, as well as morbidity in terms of occupations, age groups, sex, place of residence. There is a need to develop a single database where information on the health of the population and measures to improve it can be found and obtained freely.
В. В. Химчакаспірант, Міжрегіональна академія управління персоналом
V. KhymchakPostgraduate student, Interregional Academy of Personnel Management
У статті запропоновано науково-методичні рекомендації, що зорієнтовані на досягнення адаптованих до національних Цілей сталого розвитку (ЦСР) за допомогою розробленого нами інтегрованого механізму забезпечення сталого розвитку в системі публічного управління і передбачають певні механізми реалізації відповідних завдань.
З’ясовано, що на національному рівні в Україні ЦСР визначаються за чотирма напрямами, а саме: 1) справедливий соціальний розвиток, якій передбачає відновлення економічного зростання та забезпечення рівного доступу всіх жінок та чоловіків до участі в економічному, соціальному та політичному житті, а також до основних соціальних послуг; 2) стале економічне зростання та зайнятість, що базується за принципи діяльності державних та суспільних інституцій у напрямі забезпечення економічного зростання; 3) ефективне управління, яке передбачає розбудову на всіх рівнях відкритої спільноти, інституційно спроможної до ефективних дій; 4) екологічна рівновага та розбудова стійкості спрямовано вирішення складних проблем довкілля, які є типовими, з одного боку, для країн, що розвиваються (незбалансоване використання та вихолощення природних ресурсів), а з іншого – для індустріально розвинених країн (забруднення довкілля промисловою діяльністю).[||]The article offers scientific and methodological recommendations aimed at achieving the adapted to the National Sustainable Development Goals (SDGs) with the help of the integrated mechanism for sustainable development in the system of public administration and provide certain mechanisms for implementing the relevant tasks.
The goals of sustainable development give countries more freedom and allow them to adapt the global order to their conditions and priorities. But, on the other hand, it poses a rather difficult task for countries, as the transformation of global goals into national ones requires the existence of well-functioning governance systems in countries. Which, in turn, requires scientific and theoretical justification for the definition and implementation of an effective mechanism for sustainable development in the system of public administration.
The article analyzes international and national documents that are focused on achieving the Sustainable Development Goals (SDGs), which in turn are based on the Millennium Development Goals (MDGs).
The purpose of the article is to develop scientific and methodological recommendations for the implementation of an integrated mechanism for sustainable development in the system of public administration.
It was found that at the national level in Ukraine SDGs are defined in four areas, namely: 1) equitable social development, which involves the resumption of economic growth and ensuring equal access for all women and men to participate in economic, social and political life, as well as to basic social services; 2) sustainable economic growth and employment, based on the principles of state and public institutions in the direction of ensuring economic growth; 3) effective governance, which involves the development at all levels of an open community, institutionally capable of effective action; 4) ecological balance and development of sustainability are aimed at solving complex environmental problems, which are typical, on the one hand, for developing countries (unbalanced use and depletion of natural resources), and on the other - for industrialized countries (environmental pollution).
Thus, we have proposed scientific and methodological recommendations aimed at achieving adapted to national goals of sustainable development through our developed integrated mechanism for sustainable development in the system of public administration, which provides certain mechanisms for the implementation of relevant tasks.
Ш. Я. Фараджоваспірант, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
Sh. FaradzhovPostgraduate student, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
У статті аналізуються особливості вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування в системі забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції, а також вивчається місце СНБУ у цьому процесі. В Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, прийнято низку базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи його діяльності.
Досліджено розвиток місцевого самоврядування, який від часу ухвалення Конституції України та базових для місцевого самоврядування нормативно-правових актів фактично зупинився на рівні територіальних громад міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку матеріально-фінансову базу виявилась неспроможною до виконання усіх повноважень місцевого самоврядування.
Існуюча в Україні система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреби суспільства. Функціонування місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримки сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню якісних і доступних адміністративних та соціальних послуг шляхом сталого розвитку громади. З огляду на це, перед місцевим самоврядуванням постали виклики, які потребують ефективного та швидкого реагування.[||]The article analyzes the features of improving the activities of local self-government bodies in the system of ensuring national security of Ukraine in the context of European integration, as well as examines the place of the national security system of Ukraine in this process. Ukraine has laid the constitutional foundations of local self-government, ratified the European Charter of local self-government, adopted a number of basic normative legal acts that create the legal and financial basis for its activities.
However, since the adoption of the Constitution of Ukraine and basic normative legal acts for local self-government, the development of local self-government has actually stopped at the level of territorial communities of cities of regional significance, since the vast majority of territorial communities, due to their excessive fragmentation and extremely weak material and financial base, were unable to fulfill all the powers of local self-government.
The existing system of local self-government in Ukraine today does not meet the needs of society. The functioning of local self-government in most territorial communities does not ensure the creation and maintenance of a favorable living environment necessary for the comprehensive development of a person, his self-realization, protection of his rights, providing the population with high-quality and affordable administrative and social services through the sustainable development of the community. With this in mind, local governments face challenges that require an effective and rapid response. The reform of local self-government should be based on the Constitution of Ukraine, the laws of Ukraine and the provisions of the European Charter of Local Self-Government, Meeting the principles and meeting the tasks of reform, which should include ensuring the availability and quality of public services, determining a reasonable territorial basis for the activities of local self-government bodies and executive authorities, capable of ensuring the availability and quality of administrative and social services provided by these bodies, creating appropriate material resources, financial and organizational conditions for ensuring the exercise by local self-government bodies of their own (self-governing) and delegated powers, maximum involvement of the population in making managerial decisions, promoting the development of forms of local participation democracy, establishing mechanisms for state control over the legality of decisions of local self-government bodies and the quality of providing administrative and social services to the population.
ТОВ "ДКС Центр"