Українською | English

BACKMAIN

Contents № 6, 2020

Л. В. Антоновад. держ. упр., професор, професор кафедри обліку і аудиту, Чорноморський національний університет ім. П. Могили, м. Миколаїв, УкраїнаО. М. Штирьовк. держ. упр., доцент, завідувач кафедри місцевого самоврядування та регіонального розвитку, Інститут державного управління Чорноморського національного університету ім. П. Могили, м. Миколаїв, Україна

КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ З ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

L. AntonovaDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Accounting and Auditing, Petro Mohyla Black Sea National UniversityO. ShtyrovPhD in Public Administration, Associate Professor, Institute of Public Administration, Petro Mohyla Black Sea National University

COMMUNICATIVE TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF INTERACTION OF PUBLIC AUTHORITIES WITH INSTITUTIONS OF CIVIL SOCIETY

У статті наголошено, що громадянське суспільства стає дієвим чинником державотворення за умови конструктивного та соціально відповідального діалогу з державою в межах правового поля. Важливо, щоб як представники громадянського суспільства, так і представники органів публічної влади були націлені на досягнення консенсусу та на формування системи цінностей, які б об’єднували суспільство. Констатовано затребуваність і перспективність застосування сучасних комунікативних технологій у процесі налагодження взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства (ІГС) та участі громадян в управлінні справами держави. Зазначено, що для органів публічної влади розвиток глобальних інформаційно-комунікаційних мереж зумовлює гостроту питання розробки та системної реалізації комунікативної політики, встановлення та підтримання сталих комунікативних зв’язків між суб’єктами й об’єктами, використання спеціальних засобів інформаційного обміну, завдяки яким забезпечується та безпосередньо здійснюється управлінський процес, а також готовності та здатності їх до співробітництва та діалогу. Зроблено такі узагальнення: взаємодія органів публічної влади і ІГС є досить розбудованим та багатовимірним процесом, має інтегральний характер та охоплює широкий спектр проблем; для забезпечення ефективності взаємодії органів публічної влади і ІГС учасники процесу взаємодії повинні бути відкритими до спілкування та відмовитись від будь-яких ідеологічних або політичних упереджень; учасники взаємодії роблять свій внесок у компроміси та їх втілення; виключається нав’язування позицій або перемога інтересів однієї сторони за рахунок іншої; взаємодія органів публічної влади і ІГС має ґрунтуватися на п’яти головних процесах: об’єднання, визнання, комунікація, взаєморозуміння, довіра; для ефективної взаємодії органів публічної влади і ІГС необхідним є постійний обмін інформацією, що за умови системності формує комунікативну політику, забезпечує зворотний зв'язок та перехід від одностороннього інформування громадян про дії влади до двосторонньої комунікації «ІГС – орган публічної влади – ІГС». Доведено, що оптимальною моделлю взаємодії органів влади з ІГС є модель «партнерство та діалог». Представлено комплекс системних заходів для її ефективної реалізації.[||]The article emphasizes that civil society is becoming an effective factor in state formation under the condition of constructive and socially responsible dialogue with the state within the legal field. It is important that both civil society and public authorities aim to reach consensus and build a system of values that unite society. The demand and prospects of application of modern communication technologies in the process of establishing interaction of public authorities with civil society institutions/ organisations (CSOs) and participation of citizens in the management of state affairs are stated. It is noted that for public authorities the development of global information and communication networks causes the urgency of the development and systematic implementation of communication policy, establishing and maintaining sustainable communication links between entities and objects, the use of special means of information exchange, which provides and the management process is carried out directly, as well as their readiness and ability for cooperation and dialogue. The following generalizations have been made: the interaction between public authorities and CSOs is a fairly well-developed and multidimensional process, is integrated and covers a wide range of issues; to ensure the effectiveness of the interaction between public authorities and CSOs, the participants in the interaction process must be open to communication and refrain from any ideological or political prejudices; participants in the interaction contribute to compromises and their implementation; there is no imposition of positions or victory of interests of one party at the expense of another; the interaction between public authorities and CSOs should be based on five main processes: unification, recognition, communication, mutual understanding, trust; for effective interaction between public authorities and CSOs, it is necessary to constantly exchange information, which, provided the system is formed, forms a communication policy, provides feedback and the transition from unilateral informing citizens about government actions to two-way communication "CSO - public authority - CSO". It is proved that the optimal model of interaction between the authorities and CSOs is the model of "partnership and dialogue". A set of systemic measures for its effective implementation is presented.

В. В. Євдокимовд. е. н., професор, Державний університет «Житомирська політехніка»

ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

V. IevdokymovDoctor of Economic Sciences, Professor, Zhytomyr Polytechnic State University

CONCEPTUAL AND CATEGORICAL APPARATUS OF STATE POLICY IN THE FIELD OF LAW ENFORCEMENT

Формування системи понятійно-категоріального апарату є важливою складовою наукового пошуку, що дозволить визначити напрями формування те реалізації державної політики. В процесі дослідження нами було здійснено наліз наукової літератури вітчизняних та зарубіжних вчених, які піднімали питання розвитку понятійно-категоріального апарату державного управління в сфері правоохоронної діяльності. Слід відмітити, що правоохоронна діяльність є особливою сферою державного управління, яка є чітко регламентованою та направлена на забезпечення відповідного рівня безпеки суспільних відносин на охорони громадського порядку. Специфіка правоохоронної функції визначає особливу роль правового механізму реалізації даної функції. Вивчивши наукову та довідкову літературу нами виділено декілька підходів до розуміння поняття правоохоронна діяльність, зокрема: правоохоронна діяльність як професійна діяльність, форма поведінки органів державної влади, правоохоронна діяльність як правозастосовна діяльність, діяльність спеціальних органів державної влади, правоохоронна діяльність як цілеспрямовані дії або заходи, правоохоронна діяльність як специфічний вид діяльності держави, правоохоронна діяльність як форма реалізації державних функцій. В свою чергу це дозволило визначити ознаки правоохоронної діяльності як об’єкту державної політики. В контексті зазначених підходів було запропоновано комплексний підхід до розуміння правоохоронної діяльності як об’єкту державної політики. Слід відмітити, що даний підхід має комплексний характер, адже враховує позиції більшості авторів та положення, що характеризують правоохоронну діяльність як об’єкт державної політики та державного управління в цілому. Вважаємо, що формування єдиного універсального визначення для правоохоронної діяльності як об’єкту державної політика та в цілях наукового дослідження, є не можливим. Тому в статті було запропоновано напрями ідентифікації змісту правоохоронної діяльності, а саме: правоохоронна діяльність як функція держави, правоохоронна діяльність як діяльність органів державної влади, правоохоронна діяльність як діяльність приватних установ, правоохоронна діяльність як об’єкт державної політики.[||]The formation of a system of conceptual and categorical apparatus is an important component of scientific research, which will determine the directions of formation and implementation of public policy. In the course of the research we analyzed the scientific literature of domestic and foreign scientists, who raised the issue of development of the conceptual and categorical apparatus of public administration in the field of law enforcement. It should be noted that law enforcement is a special area of public administration, which is clearly regulated and aimed at ensuring an appropriate level of security of public relations for the protection of public order. The specifics of the law enforcement function determines the special role of the legal mechanism for implementing this function. Having studied the scientific and reference literature, we have identified several approaches to understanding the concept of law enforcement, in particular: law enforcement as a professional activity, the form of behavior of public authorities, law enforcement as law enforcement, special government, law enforcement as targeted actions or measures, law enforcement activity as a specific type of state activity, law enforcement activity as a form of realization of state functions. In turn, this allowed to identify the signs of law enforcement as an object of state policy. In the context of these approaches, a comprehensive approach to understanding law enforcement as an object of public policy was proposed. It should be noted that this approach is comprehensive, as it takes into account the positions of most authors and the provisions that characterize law enforcement as an object of public policy and public administration in general. We believe that the formation of a single universal definition for law enforcement as an object of public policy and for research purposes is not possible. Therefore, the article proposed ways to identify the content of law enforcement, namely: law enforcement as a function of the state, law enforcement as a public authority, law enforcement as a private institution, law enforcement as an object of public policy.

М. І. Дяченкок.с.-г.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська областьІ. В. Чукінак. е. н., викладач кафедри публічного управління та адміністрування,Уманський національний університет садівництва, м.Умань, Черкаська область

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПАЛАНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

M. DyachenkoPhD in Agricultural Sciences, Associated Professor of the Department of Public Management and Administration, Uman National University of Horticulture, Uman, Cherkasy regionI. ChukinaPhD in Economics, Lecturer in the Department of Public Administration and Administration and Administration, Uman National University of Horticulture, Uman, Cherkasy region

CURRENT SITUATION AND PROSPECTS OF SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE PALANSK RURAL UNITED TERRITORIAL COMMUNITY

В статті проаналізовані актуальні питання щодо виконання програми соціально-економічного розвитку Паланської ОТГ за два роки її діяльності. Показано стан виконання місцевого бюджету, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів на утримання об’єктів соціально-культурної сфери. Низьку офіційну зайнятість працездатного населення та низький рівень звернень до центру зайнятості для отримання статусу безробітного-причина орієнтація зайнятості на місто Умань та інші центри економічного розвитку у межах України.
Законодавчим підґрунтям для розроблення Програми соціально-економічного розвитку Паланської сільської об’єднаної територіальної громади на 2019 рік (далі–Програма) є Закони України «Про державне прогнозування та розроблення програм соціально-економічного розвитку України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Програму розроблено з метою висвітлення єдиної політики розвитку сільської об’єднаної територіальної громади у 2019 році, реалізації пріоритетів, які б забезпечили зростання добробуту і підвищення якості життя населення об’єднаної громади за рахунок забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності, як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку.
Зокрема сфокусовано увагу подальшій реалізації в громаді основних напрямів урядової політики в економічній та соціальній сфері, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.
Розглянуто ряд організаційних питань, що забезпечили стабільність на території населених пунктів основних напрямків забезпечення діяльності сіл.[||]The article analyzes topical issues of implementation of the program of socio-economic development of Palanka OTG for two years of its activity. The state of execution of the local budget, ensuring the effective use of budget funds for the maintenance of socio-cultural facilities is shown. The low official employment of the able-bodied population and the low level of applications to the employment center for unemployment status are the reason for the orientation of employment to the city of Uman and other centers of economic development within Ukraine.
Legislative basis for the development of the Program of socio-economic development of the Palanka rural united territorial community for 2019 (hereinafter - the Program) are the Laws of Ukraine "On state forecasting and development of socio-economic development of Ukraine", "On local self-government in Ukraine", "On voluntary Association of Territorial Communities ”and the State Strategy for Regional Development until 2020. The program is designed to highlight a single policy for the development of rural united territorial community in 2019, the implementation of priorities that would increase welfare and improve the quality of life of the united community by ensuring positive structural changes in the economy, increasing its competitiveness as a basis for balanced growth of standards and indicators of economic development.
In the course of execution the Program can be specified. Changes and additions to the Program are approved by the session of the Palanka village council on the proposal of the village head or the relevant standing deputy commissions of the village council. A number of organizational issues that ensured the stability of the main areas of ensuring the activities of villages in the settlements are considered.
Employees of the Palanka village council are given the attention of the regular social population. In order to increase attention to the needs of local self-government, the financing of program revenues for 2018-2019 was carried out taking into account the real possibilities of the rural budget at the expense of state subventions. Thanks to the balanced and principled position of the executive committee of the council, stability on the territory of the settlements of the council in the main areas of ensuring the livelihood of villages is ensured.

Ю. В. Золотницькак. е. н., доцент кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Поліський національний університет, м. ЖитомирО. А. Опаловк. е. н., доцент кафедри менеджменту організацій і адміністрування ім. М.П. Поліщука,Поліський національний університет, м. ЖитомирО. В. Захарінак. е. н., доцент кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління,Поліський національний університет, м. Житомир

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Y. ZolotnytskaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of economic theory, intellectual property and public administration, Polissya National University, ZhytomyrO. OpalovPhD in Economics, Associate Professor of the Department of management of organizations and administration named by M.P. Polishchuk, Polissya National University, ZhytomyrO. ZaharinaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of economic theory, intellectual property and public administration, Polissya National University, Zhytomyr

PUBLIC MANAGEMENT OF RURAL AREAS’ SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN UKRAINE: EUROPEAN INTEGRATION ASPECT

Стаття присвячена дослідженню механізму державного управління сталим розвитком сільських територій України в умовах євроінтеграції. Наведено визначення механізму державного управління сталим розвитком сільських територій. Визначено, що в основі Європейської політики розвитку сільських територій лежить підтримка сільськогосподарських виробників та комплексних проектів розвитку сільської інфраструктури, а також захист довкілля. Європейські програми розвитку сільських територій відповідають загальним пріоритетним цілям Спільної аграрної політики ЄС та мають потужну фінансову підтримку. Встановлено, що пріоритетними напрямами сталого розвитку сільських територій України на сьогодні є: підвищення рівня життя сільського населення, забезпечення умов збалансованого та повноцінного харчування, зниження рівня безробіття серед сільських мешканців. Доведено, що в основі політики державного управління сталим розвитком сільських територій України мають бути ключові аспекти Концепції розвитку сільських територій та Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації, а також використання позитивного досвіду провідних країн-членів Європейського Союзу.[||]The article is devoted to the research of the state management mechanism of rural areas sustainable development in Ukraine under the conditions of European integration. The definition of the state management mechanism of rural areas sustainable development, which should be understood as a balanced combination of legal, administrative, financial, economic and socio-psychological methods of state regulation to ensure all components of national security at the level of rural areas and rural people. It is determined that the basis of the European policy of rural development is the support of agricultural producers and complex projects of rural infrastructure development, as well as environmental protection. European rural development programs meet the overall priority objectives of the EU CAP and have strong financial support. It has been established that Ukraine, building its agricultural policy, can relatively easily adapt to the development of agriculture, avoiding mistakes or outright miscalculations that took place in the process of evolution of the CAP. Today, the development of Ukraine's agricultural policy is based on the vast majority of principles from the EU experience. In particular, regarding the provision of state food security and technical regulation of product safety, reforming the system of sanitary and phytosanitary supervision, application of mechanisms of fiscal policy, state support, financial and credit policy, etc. Analysis of the state of socio-economic security of rural residents showed that the priority areas of sustainable development of rural areas in Ukraine today are: improving the living standards of the rural population, ensuring a balanced diet, reducing unemployment among rural residents. It is proved that the main aspects of the Concept of Rural Development and the Concept of Development of Farms and Agricultural Cooperation, as well as the positive experience of the leading member states of the European Union should be the basis of the public administration policy for sustainable development of rural areas in Ukraine.

Р. В. Палагусинецьк. е. н., заступник керівника відділу Управління забезпечення міжпарламентськихзв’язків Апарату Верховної ради України

ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Rostyslav PalagusynetsPhD in Economics, Deputy Head of Division, Inter-Parliamentary Relations Directorate of the Parliament of Ukraine

DIPLOMATIC SERVICE IN THE FRAMEWORK OF PUBLIC ADMINISTRATION

Актуальність дослідження пов'язана з нагальною потребою глибшого осмислення сутності дипломатичної служби та її значення в системі державного управління, внесення науково-обґрунтованих змін в законодавство про державну цивільну службу, реалізації більш досконалих форм регулювання професійної дипломатичної діяльності, в тому числі, з точки зору визначення і законодавчого закріплення правового статусу співробітників дипломатичної служби, включаючи вдосконалення системи гарантій, заборон і обмежень, а також специфіки проходження дипломатичної служби.
Методологічну основу дослідження склали сучасні загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, які застосовуються до дослідження відносин у сфері дипломатії та дипломатичної служби. Обґрунтованість результатів, отриманих в цій статті, досягається за рахунок застосування системно-структурного, порівняльного, формально-юридичного методів, а також методу опису понять і термінів, методів аналізу, тлумачення, класифікації.
Метод системного аналізу застосовувався при дослідженні механізму вироблення і реалізації зовнішньополітичних рішень. Порівняльний метод дослідження дозволив при вивченні окремих елементів правового статусу співробітників дипломатичної служби, особливостей організації та проходження дипломатичної служби проаналізувати стан розглянутих відносин в іноземних державах і в Україні. Метод лексико-граматичного аналізу використовувався при аналізі різних підходів до понять «дипломатія», «дипломатична служба», «дипломатична діяльність», «зовнішня політика».
За результатами аналізу зовнішньої політики України рівень поточної реалізації зовнішньої політики України у 2019 році становить «трійку», що вказує на те, що зовнішня політика України потребує розвитку і модернізації у майбутньому, а пріоритетними питаннями для України на 2020 рік має стати протидія російській агресії та Євроатлантична інтеграція.
Як наслідок, дослідження ролі дипломатичної служби в системі державного управління набуло в даний час особливу значимість, має як теоретичне, так і практичне значення для ефективного функціонування системи державної служби, а також здійснення управління зовнішньополітичною діяльністю та міжнародним співробітництвом.[||]The relevance of the study is related to the urgent need for a deeper understanding of the essence of the diplomatic service and its importance in the public administration system, making scientifically sound changes in the legislation on civil service, implementation of better forms of regulation of professional diplomatic activity, inclusive of defining and formalisation of the legal status of diplomats, in particular improving the system of guarantees, prohibitions and restrictions, as well as the specifics of the diplomatic service.
Modern general and special methods of cognition, which are applied to the study of relations in the field of diplomacy and diplomatic service have served as the methodological basis of the study. The validity of the results obtained in this article is achieved through the use of system-structural, comparative, formal-legal methods, as well as the method of describing concepts and terms, methods of analysis, interpretation, classification.
The method of system analysis was used in the study of the mechanism of decision-making and implementation of foreign policy decisions. The comparative method of research allowed while studying separate elements of the legal status of employees of diplomatic service, features of the organization and serving as a diplomat to analyse the state of the considered relations in foreign states and in Ukraine. The method of lexical and grammatical analysis was used while analizing different approaches to the concepts of "diplomacy", "diplomatic service", "diplomatic activity" and "foreign policy".
According to the analysis of Ukraine's foreign policy, the level of current implementation of Ukraine's foreign policy in 2019 is "three", which indicates that Ukraine's foreign policy needs development and modernization in the future, and priority issues for Ukraine in 2020 should be to counter Russian aggression and Euro-Atlantic integration.
As a result, the study of the role of the diplomatic service in the public administration system has now acquired special significance, has both theoretical and practical significance for the effective functioning of the civil service system, as well as the management of foreign policy and international cooperation.

С. П. Кошовастарший викладач кафедри управління охороною здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АДАПТИВНОГО НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

S. P. Koshovasenior lecturer of Healthcare Management Department Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF CIVIL SERVANTS’ ADAPTIVE TRAINING

Від рівня професійної компетентності державних службовців, їх здатності до постійного особистісного та професійного розвитку залежить ефективність впровадження управлінських рішень і реалізації державних програм розвитку країни.
Метою статті є удосконалення теоретико-методологічних засад адаптивного навчання державних службовців у сучасних умовах господарювання.
В статті використано такі наукові методи: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, індукції та дедукції.
Адаптивне навчання державних службовців є соціально орієнтованою, навчальною і розвивальною моделлю цілеспрямованого процесу взаємодії педагога, тих, хто навчається і джерел інформації. Його основною характеристикою є поєднання адаптивної та адаптуючої діяльності.
Функціями адаптивного навчання державних службовців є забезпечення: психологічної мотивації адаптації; організаційно-цільової адаптації; змістової адаптації; технологічної адаптації; управлінської адаптації; контрольно-оціночної адаптації.
Провідними принципами адаптивного навчання державних службовців є: гнучкість, відкритість, орієнтація на реальні потреби, варіативність; нове розуміння загальної культури державних службовців в інформаційному суспільстві; інтеграція культурно-історичного та ціннісно-аксиологічного феноменів; реалізація інтегративно-модульних технологій навчання; забезпечення грамотності та компетентності, розвитку загальної інтелектуальної культури, створення наукової бази у професійній сфері.
Сучасним інструментарієм вдосконалення адаптивного навчання державних службовців є розроблення і впровадженням інтелектуальних навчаючих систем. Інтелектуальний аналіз рішень – це процедура перевірки, при якій навчальна система здатна проаналізувати відповіді державних службовців на тестові завдання, вказати, що саме неправильно чи неповно висвітлено у відповіді та, як наслідок, які знання недостатньо засвоєні державним службовцем. В зв'язку з цим, інтелектуальні навчаючі системи можуть надавати державним службовцям детальну інформацію про помилки та, відповідно, адаптувати навчальний процес до індивідуальних особливостей державних службовців.[||]The civil servants professional competence level, their ability to constantly personal and professional development depends on the effectiveness of implementing managerial decisions and state development programs in the country.
The article purpose is to improve the civil servants adaptive training theoretical and methodological foundations in modern economic conditions.
The article uses the following scientific methods: analysis, synthesis, comparison, generalization, induction and deduction.
Civil servants adaptive training is a socially oriented, educational and developmental model of the purposeful process of interaction between the teacher, students and information sources. Its main characteristic is adaptive activities’ combination.
The civil servants adaptive training functions are to provide: psychological motivation for adaptation; organizational and target adaptation; content adaptation; technological adaptation; managerial adaptation; control and evaluation adaptation.
The civil servants adaptive training leading principles are: flexibility, openness, orientation to real needs, variability; a new understanding of the civil servants general culture in the information society; cultural-historical and value-axiological phenomena integration; integrative-modular training technologies implementation; ensuring literacy and competence, common intellectual culture development, a scientific base creation in the professional sphere.
Modern tools for improving civil servants adaptive training are the intelligent training systems development and implementation. Decision analysis is a verification procedure in which the training system is able to analyze the civil servants responses to test tasks, indicate what exactly is incorrectly or incompletely covered in the answer and, as a result, what knowledge is insufficiently acquired by the civil servant. In this regard, intelligent training systems can provide civil servants with detailed information about mistakes and, accordingly, adapt the educational process to the civil servants individual characteristic.

О. О. Усаченкок. держ. упр., науковий співробітник,Науково-організаційний відділ військової частини А4444Л. М. Родченкод. держ. упр., професор, професор кафедри менеджменту, Донбаська державна машинобудівна академіяІ. Ю. Родченкок. держ. упр., головний державний інспектор, Координаційно-моніторингова митниця Державної митної служби України

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Ol. UsachenkoPhD in Public Administration, Researcher, Scientific and Organizational Department of Military Unit A4444L. RodchenkoDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Management, Donbass State Machine-Building AcademyI. RodchenkoPhD in Public Administration, Chief State Inspector, Coordination and Monitoring Customs of the State Customs Service of Ukraine

FEATURES OF FINANCING INNOVATION ACTIVITIES OF THE DEFENSE INDUSTRY

Зазначено, що основною проблемою інноваційної діяльності оборонної промисловості є створення нових товарів, освоєння виробництва та їх своєчасний вихід на ринок. Від успіху нового товару на ринку залежить процвітання підприємства, невдача ж ставить його на межу банкрутства. Тому конкуренція в сфері військових товарів в даний час все більше переміщується в область нових товарів, їх асортименту, якості, науково-технічного рівня. Вибір того чи іншого виду зразка озброєння і військової техніки, а також встановлення розмірів їх поставок доцільно робити на якомога більш ранніх стадіях, щоб забезпечити виграш у часі і уникнути нераціональних витрат. Наукове планування розвитку військової техніки та інших засобів збройної боротьби, їх економічну реальність, збалансованість різних елементів конкретних планів, концентрацію зусиль у проведенні військово-економічних заходів необхідно здійснювати, не допускаючи «заморожування» ресурсів і передчасного морального старіння бойової техніки та інших матеріальних засобів.
Визначено, по-перше, з метою успішного фінансування інновацій в оборонній промисловості необхідно поліпшення використання військово-бюджетного механізму. Він являє собою сукупність форм і методів організації та реалізації військово-бюджетних відносин, органів управління ними в процесі фінансового забезпечення військово-економічних потреб військової безпеки держави. Соціально-економічну основу військово-бюджетного механізму становлять військово-бюджетні відносини, а їх матеріальною базою є фонди централізованих державних грошових ресурсів. Реалізація військово-бюджетних відносин повинна здійснюватися більш ефективно в формі бюджетного фінансового стимулювання, фінансово-економічних санкцій, бюджетного фінансового контролю, бухгалтерського обліку, звітності та аналізу фінансово-економічної діяльності. По-друге, необхідно посилити державну підтримку фундаментальних і найбільших прикладних досліджень і розробок. Що виділяються нині на науку коштів явно недостатньо, вони не відповідають сформованим в світовій практиці пропорціям. Істотна роль в державному фінансуванні повинна належати інноваційним фондам, які покликані виділяти кошти на розробки, пов'язані зі значним ризиком і засновані на високих технологіях.[||]The main problem of the innovative activity of the defense industry is the creation of new products, development of production and their timely entry into the market. The success of the new product on the market depends on the prosperity of the enterprise, failure also puts it on the verge of bankruptcy. Therefore, competition in the field of military goods is now increasingly moving to the field of new goods, their range, quality, scientific and technical level. The choice of a particular type of armament and military equipment, as well as determining the size of their deliveries, it is advisable to make at the earliest possible stages, to ensure a win in time and to avoid irrational costs. Scientific planning of the development of military equipment and other means of armed struggle, their economic reality, the balance of various elements of specific plans, concentration of efforts in conducting military-economic measures should be carried out without allowing the "freezing" of resources and premature moral aging of military equipment and other material means.
Firstly, in order to successfully finance innovation in the defense industry, it is necessary to improve the use of the military budget mechanism. It represents a set of forms and methods of organization and realization of military-budgetary relations, bodies of their management in the process of financial support of military-economic needs of military security of the state. The socio-economic basis of the military-budgetary mechanism is the military-budgetary relations, and their material base is the funds of centralized state monetary resources. The implementation of military-budgetary relations should be carried out more effectively in the form of budgetary financial incentives, financial and economic sanctions, budgetary financial control, accounting, reporting and analysis of financial and economic activities. Second, there is a need to strengthen government support for basic and major applied research and development. The funds allocated to science today are clearly not enough, they do not correspond to the proportions formed in the world practice. A significant role in public funding should be given to innovation funds, which are committed to allocating funds for high-risk, high-technology developments.
Speaking about the state support of innovations in the defense industry, in our opinion, it is necessary to allocate some features. The first feature is that the state as a subject of market relations must understand: by supporting innovations in the defense industry, it thus contributes to their spread to other sectors of the national economy. The scientific and technical potential created in the defense industry, promising technologies of military and dual use in their use can become a necessary element in the development of the innovation process in the national economy.
The second feature is that the state must take the most effective measures in the field of state and military secrecy of innovative products and in the transfer of technology to other specific areas of military production. Finally, the third feature is seen in the fact that the state must develop and use methods of economic stimulation of innovation processes to give them greater activity.

В. А. Чигринськийаспірант кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою, Національна академія державного управління при Президентові України

ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНЕ КОНСТРУЮВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ІСПАНІЇ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

V. ChyhrynskyiPostgraduate student of the Department of European integration and globalization and management of national security, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

POLITICAL AND LEGAL DESIGN AND STATE CONSTRUCTION OF SPAIN'S NATIONAL SECURITY SYSTEM: LESSONS FOR UKRAINE

Метою статті є вивчення досвіду Іспанії щодо політико-правового проектування і державного конструювання системи забезпечення національної безпеки та оцінка можливостей його використання в державно-управлінській практиці забезпечення національної безпеки України.
Для вирішення завдань дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, системно-ситуаційний підхід.
Історична декомпозиція державної політики та законодавства Іспанії у сфері національної безпеки в період 1978-2013 рр. дозволило встановити, що в Іспанії функціонують оборонно-репресивно-обмежувальна та сателітна воєнно-політичні моделі блокової держави, що знайшло своє відображення в концептуальних, правових та інституційних засадах забезпечення національної безпеки.
Обґрунтовано доцільність використання у вітчизняній державно-управлінській практиці досвіду Іспанії щодо використання оборонно-репресивно-обмежувальної та сателітної воєнно-політичних моделей блокової держави в практиці інтегрованого управління розвитком системи забезпечення національної безпеки.[||]The purpose of the article is to study the experience of Spain in the political and legal design and state construction of the national security system and to assess the possibilities of its using in state and public administration practice of Ukraine’s national security .
To solve the tasks of the research we used: methods of analysis and synthesis – to understand the problems of political and legal design and state construction of the national security system; comparative analysis – during the foreign experience studing in the field of national security; system-situational approach – to assess the possibilities of introducing positive foreign experience into domestic public administration practice.
It was found that within the historical period we studied in 1978-2013, the Spanish leadership carried out political and legal design and state construction of the national security system in the context of European and Euro-Atlantic integration. It is established that the defense-repressive-restrictive and satellite types of military-political model of Spain as a bloc state is reflected in the following subsystems of the national security system: a) in the conceptual subsystem, namely in the Spanish Constitution (1978), National Defense Directives (1984, 1986; 1992, 1996, 2000, 2008, 2012), White Book (2000), National Security Strategies of Spain (2011, 2013), National Cyber Security Strategies of Spain (2013), Military Strategy (2003). These documents set out the conceptual framework for national security policy, cyber security and military security providing; b) in the legal subsystem – in the Organic Law 5/2005 «About National Defense» (2005), which defines the legal basis for national security; c) in the institutional subsystem, which is represented by a rather ramified structural network of state institutions in charge of national security in Spain.
It is justified the expediency of using the experience of Spain in the use of defense-repressive-restrictive and satellite military-political models of the bloc state in the practice of integrated management of the national security system’s development is substantiated in the domestic public administration practice.

О. С. Біликаспірант кафедри економіки, підприємництва та фінансів,Бердянський державний педагогічний університет

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

O. BilykPostgraduate student of the Department of Economics, Entrepreneurship and Finance, Berdyansk State Pedagogical University

MANAGEMENT OF INNOVATIVE ACTIVITY OF THE ENTERPRISE

Розкрито сутність співвідношення понять екологічного менеджменту і екологічного управління, винахід та відкриття. Проаналізовано обґрунтування інноваційних процесів у різних сферах. Детально розглянуто функції інновацій. Розглянуто та проаналізовано класифікацію екологічного менеджменту за різними ознаками. Описано механізм здійснення екологічного менеджменту економічних суб’єктів. Проаналізовано нові методи і форми організації нововведень. Сутність організаційного процесу в розвитку і підвищенні ефективності виробництва. Проаналізовано основні тенденції організаційного процесу. Економічний ефект слугує єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень. Розглянуто взаємозв'язок елементів екоменеджменту економічного суб’єкта і екологічного управління з боку регіональних та державних органів влади. Детально розглянуто групи нових організаційних рішень з огляду на особливості оцінки ефективності.[||]The essence of the relationship between the concepts of environmental management and environmental management, invention and discovery is revealed.
The substantiation of innovation processes in different spheres is analyzed.The means of managed development are innovations, ie purposeful changes, new elements, consciously introduced into the production culture and structure of the organization. There are a huge number of changes that occur in the organization spontaneously. However, we deal with innovation processes, with the introduction of innovations only where targeted changes are made that correspond to the chosen direction of development, recorded results, which should lead to change, and provide all the conditions under which the transformation process is most effective. Management innovations often fall out of the point of view of managers, who usually reduce the development of the enterprise to technical or technological innovations. In this approach, the enterprise is not considered as a system of activities, only its "main" process is extracted from it. The potential of the organization is perceived clearly as technical and technological. When implementing an innovation offered for sale, there is an exchange of "money-innovation". Classification of ecological management behind different characteristics is considered. The mechanism of realization of ecological management of economic subjects is described. New methods and forms of organization of innovations are analyzed The essence of the organizational process in the development and efficiency of production. The scheme of ecological management and it is described characteristics of elements of system is displayed. The main trends of the organizational process are analyzed. The economic effect is the only generalizing indicator of economic efficiency of any group of technical innovations. Interrelation of elements of ecological management of the economic subject and ecological management from regional and state authorities is considered. Groups of new organizational decisions are considered in detail taking into account features of an estimation of efficiency.

О. В. Коваленкоаспірант кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою, Національна академія державного управління при Президентові України

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА

O. KovalenkoPostgraduate student of the Department of European integration and globalization and management of national security, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF THE DEVELOPMENT OF THE NATIONAL CYBER SECURITY SYSTEM OF UKRAINE AT THE CURRENT STAGE OF STATE BUILDING

Метою статті є обґрунтування концептуальних засад розвитку національної системи кібербезпеки України на сучасному етапі державного будівництва.
Для вирішення завдань дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, системно-ситуаційний підхід.
Встановлено, що з причин складності кібернетичної сфери в умовах інформаційної глобалізації, трансграничного характеру сучасних загроз кібербезпеці та гібридної війни проти нашої держави існує нагальна необхідність розвитку системи забезпечення кібербезпеки України.
Обґрунтовано, що концептуальними засадами розвитку національної системи кібербезпеки України є ідеї паспортизації загроз кібербезпеки і технологізації державного реагування на загрози кібербезпеці, які розроблялися вітчизняними науковцями.
Доведено, що важливими напрямами розвитку національної системи кібербезпеки України є розробка паспортів загроз кібербезпеці, технологій державного реагування на виявлені загрози кібербезпеці та впровадження їх у державно-управлінську практику.[||]The purpose of the article is to substantiate the conceptual foundations of the development of the national cybersecurity system of Ukraine at the present stage of state building.
Methods of analysis and synthesis, system-situational approach were used to solve the research problems.
It is established that the implementation of the tasks defined in the official discourse of Ukraine on the development of the national cybersecurity system requires a comprehensive scientifically sound methodology. This methodology should take into account the multifaceted complex nature of the problems of cybersecurity of the Ukrainian state, Ukrainian society and citizens of Ukraine in the context of information globalization and a dynamic security environment.
It is proved that the ideas of certification of cybersecurity threats and technologicalization of state response to threats in this area serve as a theoretical basis for improving the national cybersecurity system of Ukraine, namely the state mechanism for monitoring cybersecurity threats and the mechanism of state response to identified cybersecurity threats.
In order to improve the state mechanism for monitoring cybersecurity threats, it is proposed to develop and implement cybersecurity threat passports in public administration practice, which should include the following sections: general characteristics of cybersecurity threats; characteristics of the possible development of cybersecurity threats; activities of cybersecurity actors to respond to threats.
In order to improve the mechanism of state response to identified cybersecurity threats, it is proposed to develop and implement in the practice of public administration technology of state response to cybersecurity threats, which includes the following structural elements: a holistic theoretical concept that reflects the patterns of cybersecurity; the object of cybersecurity and the subject of public administration influence; algorithm of state-administrative influence on the object of cybersecurity; technological methods and means of state-administrative influence on the object of cybersecurity; element of control of the result of application of this technology.

О. І. Пархоменко-Куцевілд. держ. упр, професор, завідувач кафедри публічного адміністрування, Навчально-науковий інституту міжнародних відносин та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом

РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ “ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ” (АВТОР - ОРЕЛ М. Г., Д. ДЕРЖ. УПР.)

O. Parkhomenko-KutsevilDoctor of science of public administration, Professor, Head of the department of public administration, Educational and Scientific Institute of International Relations and Social Sciences of the InterRegional Academy of Personnel Management

REVIEW OF THE BOOK “THE THEORETICAL BASIS OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE SPHERE OF POLITICAL SECURITY” (AUTHOR: OREL M., DOCTOR OF SCIENCES IN PUBLIC ADMINISTRATION)

У 2019 році науковій громадськості було представлено монографічне дослідження “Теоретичні основи державного управління у сфері політичної безпеки”, яке було виконане Орел Марією Григорівною та рекомендоване до друку вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України.
Своє монографічне дослідження М.Г.Орел присвятила розробці теоретичних основ державного управління у сфері політичної безпеки. Безумовно, тема є актуальною для науки й практики публічного управління та адміністрування, адже наразі залишаються нерозробленими теоретичні основи державного управління у сфері політичної безпеки, зокрема: понятійно-категоріальний апарат дослідження проблем забезпечення політичної безпеки; ідентифікація, класифікація та оцінювання небезпек політичній безпеці при підготовці управлінських рішень; концептуальні засади формування системи забезпечення політичної безпеки; методологія стратегічного планування у вказаній сфері.
Авторка цілком обґрунтовано акцентує увагу на тому, що визначальною характеристикою формування системи забезпечення політичної безпеки має бути здатність визначати та здійснювати моніторинг параметрів, перевищення яких може поставити під реальну загрозу буття (існування) соціуму, передусім зруйнувати його політичну структуру або унеможливити виконання нею основних функцій, які визначають сенс існування держави, серед яких, зокрема: забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності; захист конституційного ладу; дотримання процедур забезпечення правонаступності влади; спроможність впливу на рівні соціального збурення (серед яких недопустимим є рівень, який ідентифікується як соціальний вибух, тобто коли відбувається руйнування владних структур і повалення існуючого політичного устрою). Очевидно, що сьогодні це питання є досить актуальним.
Композиційна побудова монографічного дослідження визначається його метою та завданнями й у повному обсязі відображає логіку викладу наукової думки авторки, основні етапи роботи та отримані результати. Монографія складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, до якого увійшли основні публікації зарубіжних та вітчизняних авторів, присвячені науковим розвідкам досліджуваної проблематики.
Перший розділ присвячено аналізу наукового доробку щодо дослідження державно-управлінських аспектів забезпечення національної безпеки. У ньому систематизовано й узагальнено теоретико-методологічні засади дослідження державного управління у сфері політичної безпеки, розглянуто політичну безпеку, як соціокультурний феномен життєдіяльності соціальних систем. Передусім авторкою на належному науковому рівні всебічно проаналізовано зміст понять “безпека”, “політика”, “політична безпека”, “забезпечення політичної безпеки”, тощо.
Чільне місце посідає обґрунтування положення, що дефініцію “політична безпека” доцільно розглядати не тільки як наукову категорію, а й як визначальний структуроутворюючий чинник формування та функціонування системи державного управління у сфері політичної безпеки, оскільки її забезпечення зумовлює сенс діяльності суб’єктів вказаної системи. Вказана особливість містить також ті чи інші наслідки взаємодії національної держави із суб’єктами, які присутні на міжнародній арені зважаючи на що, існують певні труднощі щодо виявлення, ідентифікації, класифікації та оцінювання тих чи інших явищ у контексті їх розуміння як небезпек “політичній безпеці”. Варто зазначити, що таке трактування змісту дефініції “політична безпека” суттєво відрізняє дослідження М.Г.Орел щодо забезпечення політичної безпеки від наукових розвідок робіт, присвячених даній проблематиці. Варто погодитися з авторкою, що запропоноване нею трактування вказаної дефініції, дозволяє більш ґрунтовно розкрити сутність процесу, під яким науковці, політики та управлінці розуміють “забезпечення політичної безпеки”, “суб’єкти політичної безпеки”, “система державного управління у сфері політичної безпеки” тощо, а також природу процесів, подій та інших чинників, які вони ідентифікують, як національні інтереси у політичній сфері, виклики та загрози політичній безпеці.
Загалом, як свідчить матеріал цього розділу, авторка здійснила досить професійний і необхідний для реалізації мети наукового дослідження аналіз джерельної бази вітчизняних та зарубіжних мислителів, які тією чи іншою мірою займалися дослідженням.
У другому розділі монографії М.Г.Орел висвітлені теоретичні основи ідентифікації та оцінювання інтенсивності небезпек політичній безпеці при підготовці управлінських рішень. Теоретичні основи щодо ідентифікації, класифікації, оцінювання інтенсивності небезпек політичній безпеці є пріоритетним завданням суб’єктів державного управління у сфері політичної безпеки при підготовці відповідних управлінських рішень щодо адекватного реагування на них. Нею доведена залежність між важливістю забезпечення адекватності відповідних політичних, державно-політичних та державно-управлінських рішень ситуації, яка може мати місце у політичній сфері життєдіяльності суспільства та держави. Акцентується увага на важливості визначення та постійного моніторингу суб’єктами державного управління у сфері політичної безпеки критичних параметрів, вихід яких за допустимі межі може призвести до низки руйнівних та незворотних процесів, зокрема, порушення цілісності політичної системи, втрати її здатності до саморегуляції та розвитку і навіть втрата державності.
Також окреслені когнітивні ознаки суспільно-політичної дестабілізації, як небезпеки політичній безпеці та державності й у цьому контексті здійснено концептуалізацію їх типів та рівнів соціального збурення при оцінюванні небезпек політичній безпеці. Досить ґрунтовно досліджено безпековий аспект взаємозалежності руйнації культурного коду народу та кризи державності в епоху постмодерну та з огляду на це аксіологічно-управлінський аспект дуалістичності єдності загроз політичній безпеці та небезпек трансформації культурного коду народу (нації) та пов’язаної з ним кризи державності в епоху постмодерну.
В кінцевому підсумку, М.Г.Орел досить ґрунтовно, як на наш погляд, дослідила питання пов’язані з ідентифікацією небезпек політичній безпеці, класифікацію та оцінювання їх інтенсивності, як передумови визначення стратегічних завдань суб’єктам державного управління у сфері політичної безпеки.
Третій розділ авторка присвятила обґрунтуванню концептуальних засад формування системи державного управління у сфері політичної безпеки та управлінських рішень її суб’єктів. Зокрема, було визначено її функціональні завдання, концептуальні рамки теоретичних основ формування сучасної системи забезпечення політичної безпеки, розглянуті чинники, які зумовлюють формування системи державного управління у сфері політичної безпеки та функції її об’єктів. Зважаючи, що для державного управління має принципове значення своєчасна підготовка управлінських рішень, які мають за мету зниження рівня загроз політичній безпеці, була здійснена класифікація управлінських рішень щодо забезпечення політичної безпеки у контексті компетенцій органів державної влади України. Визначена взаємозалежність безпеки та стійкості держави в державному управлінні у сфері політичної безпеки.
У четвертому розділі розглядаються методологічні аспекти стратегічного планування діяльності суб’єктів державного управління у сфері політичної безпеки. Дослідження містить наукові положення щодо визначення сутності, мети та особливостей стратегічного планування в інтересах забезпечення політичної безпеки, охарактеризовано підходи та методи стратегічного планування діяльності суб’єктів державного управління у сфері політичної безпеки, визначено принципи, підходи та чинники розробки ефективної стратегії діяльності вказаних суб’єктів, висвітлені концептуальні засади визначення оптимального варіанту Стратегії забезпечення політичної безпеки України.
У п’ятому, заключному розділі дослідження, містяться наукові положення щодо визначення та обґрунтування найбільш значимих для України пріоритетних шляхів підвищення ефективності державного управління у сфері політичної безпеки в сучасних умовах державотворення. Так, М.Г.Орел, обґрунтовує, що одними із пріоритетних напрямів, мають бути: визначення стратегічних цілей у сфері політичної безпеки у контексті забезпечення стійкості соціального порядку; визначення та моніторинг суб’єктами державного управління у сфері політичної безпеки параметрів та характеристик стійкості держав. Крім того, обґрунтована актуальність підвищення професійних компетенцій державних службовців та удосконалення механізмів запобігання та протидії політичній корупції у контексті забезпечення політичної безпеки, оскільки перше є важливою передумовою підготовки якісних управлінських рішень, а друге – зумовлене загрозливим рівнем корупції в системі державного управління України.
Очевидною є наукова та практична цінність обґрунтованих шляхів підвищення ефективності державного управління у сфері політичної безпеки. У даному випадку йдеться, зокрема, про обґрунтування підходів щодо визначення параметрів та характеристик стійкості держави, забезпечення якої є визначальним пріоритетом суб’єктів державного управління у сфері політичної безпеки та удосконалення механізмів запобігання та протидії політичній корупції як передумови підготовки якісних управлінських рішень щодо забезпечення політичної безпеки.
В цілому виконаний нами аналіз роботи дозволяє дійти висновку, що основні положення монографічного дослідження, сформульовані автором у роботі, висновки та рекомендації мають значну наукову та практичну цінність для подальшого розвитку галузі знань “Публічне управління та адміністрування”, тому можуть бути корисними для науковців, аналітиків, експертів та фахівців-управлінців, які працюють над вирішенням комплексної проблеми забезпечення національної безпеки.

ТОВ "ДКС Центр"