Л. С. Ладонькод. е. н., професор кафедри публічного управління та адміністрування, Київський національний торговельно-економічний університетН. Л. Новіковад. е. н., професор, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування, Київський національний торговельно-економічний університетН. В. Міркок. держ. упр., доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Київський національний торговельно-економічний університет

ОСНОВНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

L. LadonkoDoctor of Economic Sciences, Professor of Public Management and Administration Department, Kyiv National University of Trade and EconomicsN. NovikovaDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of Public management and administration Department, Kyiv National University of Trade and EconomicsN. MirkoPhD in Public Administration, Associate Professor of Public management and administration Department, Kyiv National University of Trade and Economics

MAIN ASPECTS OF THE COMMUNICATIVE INTERACTION OF GOVERNMENT AUTHORITIES WITH PUBLIC

Статтю присвячено питанням налагодження комунікаційної взаємодії органів державної влади з громадськістю з позиції управління ефективним інформаційним процесом на рівноправних партнерських засадах. Зазначено, що незважаючи на розвиток інформаційних технологій та активне використання програмного забезпечення органами державної влади, існує низка проблем відносно достовірності, відкритості, якості та ефективності інформаційної взаємодії. Установлено, що інформаційна закритість органів влади є однією з причин втрати владою своєї легітимності в очах людей, проведення неефективної політики, віддалення влади від громадян. Визначено, що загальною проблемою у науці та практиці державного управління залишаються необхідність дослідження процесів та методів переходу владних структур від політики інформування до ефективної комунікації з громадськістю, оскільки інформаційна відкритість органів державної влади є однією з обов'язкових умов існування демократичного суспільства, залучення громадян до процесу вироблення політики, здійснення ефективного державного управління та громадського контролю.
Уточнено сутність понять комунікація, інформація та інформування у системі управлінсько-владних відносин органів державної влади з громадськістю. Узагальнено основні елементи та етапи комунікаційного процесу у публічній сфері. Зроблений висновок про необхідність налагодження двостороннього спілкування з громадянами як системного процесу, який повинен лягти в основу комунікаційної політики всіх органів державної влади, особливо місцевого самоврядування. З'ясовано вимоги, що пред’являє комунікація до сторін ефективної комунікаційної взаємодії. Сформульовано заходи стимулювання проактивної взаємодії державних органів з громадськістю.[||]The article is devoted to questions of establishment of communicative interaction of government authorities with the public from the point of view of managing an effective information process on equal partnerships. Noted, that despite the development of information technology and active use of the software by public authorities, there is number of problems regarding the reliability, openness, quality and effectiveness of information interaction. It is established that the information closure of the authorities is one of the reasons for the loss of legitimacy by the authorities in the eyes of the people, conducting ineffective policies, removing power from citizens. It has been identified that a common problem in science and practice public administration remains a necessity to study the processes and methods of transition of power structures from information policy to effective communication with the public, whereas the openness of public authorities is one of the prerequisites for a democratic state society, effective public administration and public control. The essence of the concepts of communication, information and informing in the system of administrative and power relations of government authorities with the public is clarified. The main elements and stages of the communication process in the public sphere are summarized. The requirements for communication to the parties of effective communication interaction are determined. Measures to stimulate proactive interaction of government authorities with the public are formulated.
It is concluded that it is necessary to establish bilateral communication with citizens as a systematic process, which should underpin the communication policy of all government authorities, especially local self-government. Requirements for effective communication interaction to parties are clarified. Measures to stimulate proactive interaction of state authorities with the public are formulated: ensuring openness of information, timely information on the preparation of socio-political decisions; formation of an effective feedback system through the coverage of mechanisms of public control, public examination, monitoring, public consultation on issues of priority to society, etc.
Successful completion of these tasks can result in: creation of a comprehensive system of informing the public about the functioning of government authorities; obtaining objective data (including dynamics), that characterize public opinion on various components vital activity of the power structure; possibility of full consideration opinions of citizens when making decisions by authorities; increase of civic activity of the population, involvement of the population in the process of solving local issues, public discussion of the adopted normative acts.

О. А. Панченкод. мед. н., професор, Заслужений лікар України,директор, ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», президент Всеукраїнської професійної психіатричної ліги

ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ПЛАТФОРМА ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

O. PanchenkoDoctor of Medicine, Professor, Honored Doctor of Ukraine, Director of the State Institution “Scientific – Practical Medical Rehabilitating – Diagnostic Center of the Ukrainian Ministry of Health”, President of the All-Ukrainian Professional Psychiatric League

MEANS OF MASS COMMUNICATION AS A PLATFORM OF THE STATE INFORMATION POLICY

Державна інформаційна політика - важливий аспект державного управління в інформаційному суспільстві. Існують різні інститути, через які реалізуються заходи державної інформаційної політики. До них можна віднести інститути зв'язку з громадськістю, аналітичні центри, інститути культури. Однак базовим механізмом реалізації державної інформаційної політики служать засоби масової інформації. Саме вони здатні створювати інформаційний порядок, що відіграє найважливішу роль при формуванні громадської думки.
З розвитком технологій і швидкості передачі даних в постіндустріальному суспільстві збільшується роль і значення інформації та засобів масової інформації. Це визначило необхідність створення державами системи управління у галузі інформації або державної інформаційної політики.
На сьогоднішній момент вкрай важливо приділяти увагу розвитку державної інформаційної політики, яка виступає системоутворюючим фактором, що впливає на побудову конструктивного діалогу між владою і суспільством.[||]At the present stage of development of society, the role of the information sphere, which is an information infrastructure, of the entities that collect, form, distribute and use information, as well as systems that regulate social relations, is increasing. With the development of technology and the speed of data transfer in a post-industrial society, the role and importance of information and the media are increasing. This determined the need for states to create a management system in the field of information or state information policy.
State information policy is an important aspect of public administration in the information society. There are various institutions through which measures of state information policy are implemented. These include public relations institutions, think tanks, cultural institutions. However, the basic mechanism for implementing state information policy is the media. They are able to create an information order, plays a crucial role in the formation of public opinion.
Under the current state information policy, one should understand the system of measures implemented by public authorities aimed at maintaining unity and maintaining control over the information space with the help of information exposure and the use of information technology. The subject of information policy is the state represented by various structures and bodies of state power. The object is the information sphere of society.
At present, the state information policy should be the most important component of the country's foreign and domestic policy, and building a democratic information society and entering the country into the world information community is a long-term strategic goal. The reasons for this are the rapid development of the information society and the globalization of the media space, as well as the onset of the era of information wars and confrontation in the struggle for influence on the public.
Nowadays, it is extremely important to pay attention to the development of state information policy, it acts as a system-forming factor affecting the construction of a constructive dialogue between the government and society.

Л. М. Ільїчд. е. н., доцент, завідувач кафедри управління,Київський університет імені Бориса ГрінченкаІ. В. Яковенкок. е. н., доцент, доцент кафедри управління,Київський університет імені Бориса ГрінченкаО. В. Акілінак. е. н., доцент, доцент кафедри управління,Київський університет імені Бориса Грінченка

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ СФЕРОЮ В УМОВАХ ПРИСКОРЕННЯ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

L. IlichDoctor of Economic Sciences, Assosiate Professor, Head of the Chair of Managment,Borys Grinchenko Kyiv UniversityI. V. YakovenkoPhD in Economics, Associate Professor of Management Department,Borys Grinchenko Kyiv UniversityO. V. АkilinaPhD in Economics, Associate Professor of Management Department,Borys Grinchenko Kyiv University

MANAGING THE SOCIAL SPHERE IN THE MINDS OF THE FAST REFORMS OF DECENTRALIZATION

Метою статті є виявлення проблемних аспектів, які перешкоджають в повній мірі досягти самостійності місцевих бюджетів щодо забезпечення соціально-економічного розвитку певної території та обґрунтування пропозицій щодо ефективного управління соціальною сферою в громадах. Автори переконані у необхідності детального аналізу всіх функцій і повноважень в галузях соціальної сфери, які зараз закріплені за районною ланкою, та визначенні їм місця в новій системі державного управління. Запропоновані в статті варіанти організаційно-правових форм, можуть бути покладені в основу для створення спільних структур, яким делегується окрема частина повноважень кожної громади. Застосування таких організаційно-правових форм може реалізовуватись у двох напрямах. Перший, що має ряд очевидних переваг, – це створення спільних комунальних підприємств, засновниками яких можуть виступати ряд або навіть всі громади майбутнього округу. Другий – це створення об’єднань уже існуючих в громадах комунальних установ. Говорячи про перерозподіл функцій і повноважень в соціальній сфері у зв’язку із проведенням реформи децентралізації, слід передбачати також напрям, за яким частину цих функцій і повноважень доцільно взагалі вивести від адміністративної опіки і передати у сферу чисто ринкових відносин. Для цього потрібно передбачити можливості взаємодії на паритетних засадах приватного фінансування та використання коштів місцевих бюджетів громад.[||]The aim of this article is to detect areas of concern crucial to achieve independence of local budgets, that fund social-economic development of certain districts, and to present an argument for effective social management in municipality. Authors are convinced, that in-depth analysis of all functions and duties in social areas, that are responsibility of regional state administration, and definition of their duty in new public management system are required. The article suggests organizational and legal forms options, that can be used as a basis for common structures to which some part of local community authority can be delegated. There are two ways to applicate such organizational and legal forms. The first one is to create common public utilities established by some or all local communities of a future district, which has some obvious benefits. Another one is to unite existing public utilities of said local communities. In contrast to first way, duties of central regulation remain, so a scheme of eliminated district public services is partially reproduced. In terms of redistribution of functions and authority in social area due to the decentralization reform, we should foresee an option of withdrawing those functions and authority from public administration and delegating them to market instead. For this we should prognosticate equal cooperation between private sector and public administration in terms of financing that activity. There are few possible approach to resolve this concern. A general one is proportional remuneration, when a share of state, local authority and the service user is defined, so the cost is fixed. Another independent or supplement approach is to establish a payment threshold, thus users pay proportionally to their income and impoverished people do not pay at all. It is also possible to adopt tariff approach, or approaches based on payment "pools", when contributions are gathered in order to distribute money among deprived people. Given the importance and urgency of the problem of autonomy of local budgets, this problem must be addressed first of all with the involvement of the public. The public should be guaranteed the right to withdraw certain social functions from the sphere of authority of local self-government bodies and to use these functions exclusively by market levers.

Л. В. Антоновад. держ. упр., професор, професор кафедри обліку і аудиту, Чорноморський національний університет ім. П. Могили, м. Миколаїв, УкраїнаЛ. В. Козловак. держ. упр., доцент, викладач кафедри публічного управління та адміністрування, Інститут державного управління Чорноморського національного університету ім. П. Могили, м. Миколаїв, Україна

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ Й ДОТРИМАННЯ ЕТИЧНИХ НОРМ В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

L. AntonovaDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Accounting and Auditing, Petro Mohyla Black Sea National UniversityL. KozlovaPhD in Public Administration, Associate Professor, Lecturer of the Department of Public Administration, Institute of Public Administration of the Black Sea National University

INTERNATIONAL EXPERIENCE OF REGULATION AND COMPLIANCE WITH ETHICAL NORMS IN THE FIELD OF HEALTHCARE

В статті розглядаються нормативно-правові засади регулювання й дотримання етичних норм в сфері охорони здоров’я провідних країн світу. Зроблено аналіз основних документів в контексті історичного розвитку міжнародних організацій, які займаються питаннями регулювання охорони здоров’я у світі, намагаються уніфікувати політики в галузі охорони здоров’я в різних країнах з метою вирішення важливих питань щодо охорони громадського здоров’я. Розглянуто діяльність Всесвітньої медичної асоціації, цілі та принципи її діяльності, основні декларації цієї організації. Приділено окрему увагу Міжнародному кодексу медичної етики, Декларації про незалежність і професійну свободу лікаря, Європейський кодекс медичної етики, Конвенцію про захист прав людини та людської гідності, Європейську хартію прав пацієнтів, розглянуто основні положення цих документів. Також приділено увагу регулювання етичної діяльності середнього медичного персоналу, чому присвячений аналіз Етичного кодексу медичної сестри України.
Констатовано, що на сучасному етапі реформування системи охорони здоров’я України актуальними є наступні проблеми: відсутність чітко позначених цілей; постійний перегляд стратегій реформ; відсутність чіткої політики, що забезпечує виконання прийнятих рішень; ігнорування науково доведених або перевірених практичних підходів, форм та методів перетворень; низькі темпи реалізації та декларативність прийнятих стратегічних документів; непослідовність та суперечливість дій. Всі ці фактори тісно взаємопов’язані і діють в єдиному комплексі, що насправді ускладнює процес формування нових відносин у сфері охорони здоров’я в нашій країні та формування медичної галузі відповідно до сучасних світових норм і стандартів.
Враховуючи особливий характер взаємовідносин лікаря та пацієнта доведено необхідність удосконалення механізмів правового регулювання цих взаємовідносин у напрямі унормування положень медичної етики шляхом розробки та прийняття етичного кодексу у відповідності до міжнародних документів та враховуючи європейську інтеграцію України. На жаль, в Стратегії реформування системи охорони здоров’я етичним питанням не відведено окремого розділу, передбачається, що вони будуть вирішуватися в комплексі, разом з іншими напрямами реформування.[||]The article considers the legal framework for the regulation and observance of ethical norms in the field of health care in the leading countries of the world. The analysis of the main documents in the context of the historical development of international organizations dealing with health care in the world, trying to unify health policies in different countries in order to address important issues of public health. The activity of the World Medical Association, the purposes and principles of its activity, the basic declarations of this organization are considered. Particular attention is paid to the International Code of Medical Ethics, the Declaration of Independence and Professional Freedom of Physicians, the European Code of Medical Ethics, the Convention for the Protection of Human Rights and Human Dignity, the European Charter of Patients' Rights, the main provisions of these documents. Attention is also paid to the regulation of ethical activities of nurses, which is the analysis of the Code of Ethics of Nursing in Ukraine.
It is stated that at the present stage of reforming the health care system of Ukraine the following problems are relevant: the lack of clearly defined goals; constant review of reform strategies; lack of clear policy to ensure the implementation of decisions; ignoring scientifically proven or proven practical approaches, forms and methods of transformation; low rates of implementation and declarativeness of the adopted strategic documents; inconsistency and inconsistency of actions. All these factors are closely interconnected and operate in a single complex, which in fact complicates the process of forming new relations in the field of health care in our country and the formation of the medical industry in accordance with modern world norms and standards.
Given the special nature of the doctor-patient relationship, the need to improve the mechanisms of legal regulation of this relationship in the direction of standardization of medical ethics by developing and adopting a code of ethics in accordance with international documents and taking into account Ukraine's European integration. Unfortunately, the Strategy for Health Care Reform does not have a separate section on ethical issues, it is envisaged that they will be addressed in a complex, along with other areas of reform.

О. Ю. Стоянд. держ. упр., доцент, завідувач кафедри менеджменту, Чорноморський національний університет ім. П. Могили

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ХАРИЗМАТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

A. StoyanDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Head of the Department of Management of the Petro Mohyla Black Sea National University

THEORETICAL PROVISIONS OF FORMATION OF CHARISMATIC LEADERSHIP IN THE SYSTEM OF PUBLIC ADMINISTRATION

В статті висвітлені головні теоретичні положення основних підходів до визначення харизматичного лідерства в контексті публічно-управлінської діяльності. Констатовано, що конструктивна діяльність наділених специфічними рисами й здібностями харизматичних лідерів у сфері публічного управління супроводжується практичним впровадженням неординарно-дієвих шляхів подолання кризових явищ. Обґрунтовано необхідність впровадження у систему органів публічної влади України стимулюючих елементів, що покликані активізувати роботу представників влади щодо підвищення рівня своєї самоосвіти і саморозвитку, побудови об’єднуючої корпоративної культури й використання сучасних технологій побудови харизми. Наголошено, що появі харизматичного лідерства, і як наслідок, харизматичного управління сприяє наявність кризових явищ і критичних періодів, однак відсутність екстремальних умов не виключає можливості появи харизматичних лідерів, що асоціюються у колективній свідомості з сильним типом особистості, здатним, мотивувати і досягати корпоративних цілей, а також згуртовувати і повести за собою суспільство. Зроблено висновок, що феномен харизматичного лідерства в контексті публічно-управлінської діяльності полягає у можливості: харизматичного лідера-керівника здійснювати управління у прямій і безпосередній формі; швидше досягати корпоративних цілей; легшого сприйняття нововведень та реформаторських змін; створення сприятливого й комфортного робочого середовища (за умови конструктивного харизматичного лідерства, а не «деструктивно нарцисичного»).[||]The article highlights the main theoretical provisions of the main approaches to defining charismatic leadership in the context of public administration, which allow public authorities to understand the level of dependence of public body performance on them as formal and informal leaders. It is stated that the constructive activity of charismatic leaders endowed with specific traits and abilities in the field of public administration is accompanied by the practical introduction of extraordinary and effective ways to overcome the crisis. The necessity of introducing stimulating elements into the system of public authorities of Ukraine, which are designed to intensify the work of government officials to improve their self-education and self-development, build a unifying corporate culture and use modern technologies to build charisma. It is emphasized that the emergence of charismatic leadership, and as a consequence, charismatic management contributes to the presence of crises and critical periods, but the lack of extreme conditions does not preclude the emergence of charismatic leaders associated in the collective consciousness with a strong personality, able to motivate and achieve goals. as well as to unite and lead society. It is noted that "charismatic leadership" consists of at least a triad of components: object (charismatic leader-leader), subject (subordinates-followers who perceive these charismatic qualities, and who have solidarity with the leader and internalization of their vision and values) and the circumstances in which the charismatic qualities of a leader can be realized, and at the same time, can be perceived by others. These components are variable, and therefore the degree of influence of the charismatic leader-leader on subordinates-followers is seen as variable. It is concluded that the phenomenon of charismatic leadership in the context of public administration is the ability of: charismatic leader-leader to carry out management in a direct and immediate form; achieve corporate goals faster; easier perception of innovations and reform changes; creating a favorable and comfortable working environment (provided constructive charismatic leadership, not "destructively narcissistic").

В. О. Ковачк. т. н., заступник директора з наукової роботи та міжнародної діяльності,Навчально - науковий інститут неперервної освіти, Національний авіаційний університет

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

V. KovachPhD in Technical Sciences, Deputy Director for Research and International Affairs, Educational and Scientific Institute of Continuing Education of the National Aviation University

MAIN DIRECTIONS OF PUBLIC POLICY REGULATION ON POPULATION EMPLOYMENT

Визначено, що основною умовою формування оптимального ринку праці є створення на ньому збалансованих потоків попиту і пропозиції робочої сили. Зазначено, що політику зайнятості населення доцільно будувати в максимальній мірі сприяючи реалізації права громадян на працю. Запропоновано державне регулювання зайнятості населення розглядати як сукупність соціально-економічних заходів та інструментів, спрямованих на усунення диспропорцій між попитом і пропозицією робочої сили з метою досягнення збалансованої і раціональної структури зайнятості. Визначено, що політику зайнятості населення слід направити, насамперед, на зміну характеру ринку праці за допомогою переходу від надлишкової зайнятості з невисокою продуктивністю праці до поєднання низького рівня безробіття з високопродуктивною зайнятістю. Запропоновано всі види гарантій зайнятості населення об’єднати в одну главу «Державні гарантії зайнятості», в якій слід визначити умови їх реалізації та джерела фінансування. Визначено пріоритетні напрямки державної політики зайнятості.[||]The purpose of the article is to identify and substantiate the main directions of regulation of public employment policy. It is determined that the main condition for the formation of an optimal labor market is the creation of a balanced flow of labor supply and demand. It is proposed to consider employment of the population as an object of state regulation from three parties: the totality of socio-economic relations regarding the participation of labor resources in labor activity, quantitative and qualitative parameters of labor activity and its legal form. It is stated that it is advisable to build the employment policy of the population as much as possible by promoting the right of citizens to work. It is proposed to consider the state regulation of employment of the population as a set of socio-economic measures and tools aimed at eliminating the imbalances between the demand and supply of labor in order to achieve a balanced and rational structure of employment. It has been determined that the employment policy should be aimed primarily at changing the nature of the labor market through the transition from over-employment with low productivity to the combination of low unemployment with high-productivity employment. The basic directions of the state employment policy are analyzed and determined, which contain a set of methods and tools aimed at ensuring employment of the working population and development of the system of employed citizens. It is concluded that the object of employment policy is not only officially registered unemployed, but also the entire working population. Therefore, state employment regulation should focus not only on the unemployed population, but also on the efficient use of labor resources, improving their educational and qualification level, providing legal and social guarantees of employment. It is proposed to combine all types of employment guarantees into a single chapter, “State Employment Guarantees”, which should specify the conditions for their implementation and the source of funding. At the same time in the Employment Law it is expedient to define the concept of "system of state guarantees of employment", which is a set of general (for all citizens), special (for poorly protected categories of population) and social (for unemployed) guarantees. For this purpose, it is recommended to provide the following guarantees: job security guarantees; financial support for the unemployed; guarantees on employment and dismissal. Depending on the source of funding, it is proposed to classify the guarantees of employment of the population realized at the expense of: the state budget; local budgets; tenants' money. The priority directions of the state employment policy are defined: on the one hand - increase in demand for labor force by increasing the number of newly created jobs and improvement of the sectoral and professional structure of employment of the population, and on the other - reducing the number of workers entering the labor market through the development of continuous education, retraining and advanced training of personnel within the system of vocational training and retraining of the state employment service.

І. В. Моргачовк. е. н., доцент кафедри публічного управління, менеджменту та маркетингу,Східноукраїнський національний університет імені Володимира ДаляЄ. А. Івченкод. е. н., професор кафедри публічного управління, менеджменту та маркетингу,Східноукраїнський національний університет імені Володимира ДаляД. Ю. Дрожжинк. держ. упр., доцент кафедри публічного управління, менеджменту та маркетингу,Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

АУТСОРСИНГ В РЕГІОНАЛЬНОМУ ЕЛЕКТРОННОМУ ВРЯДУВАННІ В УКРАЇНІ

I. MorhachovPhD in Economics, Associate Professor Volodymyr Dahl East Ukrainian National UniversityYe. IvchenkoDoctor of Economic Sciences, Professor Volodymyr Dahl East Ukrainian National UniversityD. DrozhzhynPhD in Public Administration, Associate Professor Volodymyr Dahl East Ukrainian National University

OUTSOURCING IN REGIONAL ELECTRONIC GOVERNANCE IN UKRAINE

В статті розглянуто передумови застосування аутсорсингу допоміжних процесів в регіональному електронному урядуванні. Звернуто увагу на проблеми впровадження такого врядування в регіонах країни, що зумовлює необхідність передачі частини «проблемних» функцій до центральної державної структури, що спеціалізовано та професійно має виконувати хостінг веб-порталів регіональних органів публічної влади та їх програмне забезпечення з використанням стандартних та універсальних підходів. Уточнено можливості та ризики аутсорсингу в розвитку електронного врядування в регіонах Україні; сутність та причини існування аутсорсингу в бізнес- та державних структурах. Доведено використання економічних показників оптимізації в якості другорядних при прийнятті рішення щодо аутсорсингу допоміжних процесів в регіональному електронному врядуванні.[||]The purpose of this work is to clarify the possibilities of outsourcing in the development of e-government in the regions of Ukraine. E-government in modern conditions is an effective means of achieving and performing the functions of public authorities. Considering the problems of implementing e-government elements in the regions of Ukraine, we can highlight the relevance of all the reasons for outsourcing. However, the most important are the following: when in a certain region in modern conditions, local public authorities are not able to implement it at a sufficient level, and when the corresponding outsourcing provides cost savings. The article deals with the prerequisites for the use of outsourcing of auxiliary processes in regional eGovernment. Attention is drawn to the problems of implementation of such governance in the regions of the country, which necessitates the transfer of part of the "problem" functions to the central state structure, which mast specialized and professional to perform web portals of the regional public authorities and their software using standard and universal approaches. Opportunities and risks of outsourcing in the development of e-governance in the regions of Ukraine have been clarified; essence and reasons for outsourcing in business and government structures. The use of economic indicators of optimization as secondary in the decision-making process for outsourcing of auxiliary processes in regional e-government is proved. It is determined that the level of outsourcing of e-government elements should be such that regional web portals can be administered by persons without the competence of programmers and system administrators (ordinary average civil servants), while the presence of servers in the public authority would be optional. Ensuring a sufficient level of regional e-government in modern conditions is possible, including by using the mechanism of outsourcing auxiliary processes, such as hosting web portals (providing space on the server) and programming. In addition, the prerequisites for appropriate atsourcing will only increase over time due to the increasing gap between the opportunities to implement and ensure e-government of public authorities in the regions and the European standards of public administration ownership.

В. О. Копанчукк. ю. н., доцент,Національний університет цивільного захисту України

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

V. KopanchukPhD in Law, Associate Professor,National University of Civil Protection of Ukraine

METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF PROVIDING PUBLIC SECURITY OF UKRAINE

У роботі досліджуються напрями застосування аксіологічного підходу до вивчення методологічного забезпечення громадської безпеки. Встановлено, що нині у всьому світі спостерігається девальвація цінності безпеки, унаслідок чого війна, агресія, тероризм та екстремізм стали органічною складовою буденного життя.
Визначено, що саме в контексті забезпечення власної безпеки індивідуми соціуму визначають основну мету національної та громадської безпеки. Доведено, що визначальним при забезпеченні громадської безпеки виступають національні цінності, які детермінують зміст діяльності із забезпечення громадської безпеки.
Визначено, що основним напрямком формування безпекового середовища має стати формулювання цінностей у сфері громадської безпеки, а одним із керівних документів, в якому вони мають бути визначені повинна бути Доктрина громадської безпеки.[||]The paper explores the directions of application of an axiological approach to the study of public safety. There is a devaluation of the security value around the world, making war, aggression, terrorism and extremism an organic component of everyday life.
Today, the violence of the violence is so ingrained in the human mind that any conflict is resolved through the lens of violence. Therefore, the Law on Combating Terrorism is not capable of regulating public relations in the field of public security related to the activities of extremist and separatist groups.
Therefore, the most important task of public safety should be to harmonize the interests of the individual, society and the state in order to ensure their safety and to be the main formative factor of orientation and essential fulfillment of national interest.
The ineffectiveness of collective security systems, European security structures, which are unable to really resist terrorist acts, armed aggression, annexation, war, etc., has been proved.
It is noted that public security in Ukraine as a component of national security is still not legitimized, even after the events of the Revolution of Dignity, annexation of the Autonomous Republic of Crimea, temporary occupation of certain territories in the East of Ukraine by Russian-terrorist formations, and active conduct against Ukraine. Using an axiological approach, several dimensions of public safety are distinguished: a normative public safety policy, a real public safety policy, and an ideal public safety policy
It has been determined that voluntary battalions have intensified significantly since the events of 2014, but the state is the most effective actor in ensuring public safety management. Moreover, security management includes such functions as organization, planning, forecasting, interaction, control.
It has been proved that the main focus of the formation of a safe environment should be the formulation of values in the field of public safety, and one of the guiding documents in which they should be defined should be the Doctrine of Public Safety.

О. О. Маслиганк. е. н., доцент кафедри туризму і географії, Мукачівський державний університетО. В. Касинецьстарший викладач кафедри туризму і географії, Мукачівський державний університет

СУТНІСНЕ РОЗУМІННЯ КЛАСТЕРІВ ТА СПЕЦИФІКА УПРАВЛІННЯ ЇХ РОЗВИТКОМ В СФЕРІ РЕКРЕАЦІЇ ТА ТУРИЗМУ

O. MaslihanPhD in Economics, Associate Professor of Tourism and Geography, Mukachevo State UniversityO. Kasinecz`Lecturer at the Department of Tourism and Geography, Mukachevo State University

THE NATURE OF CLUSTER CATEGORY AND SPECIFITY OF MANAGE THEIR DEVELOPMENT IN TOURISM AND RECREATION

Ідея мережевої організації економіки була трансформована в економічну науку із появою праць А. Маршала, М. Протера. Зокрема, професор кафедри ділового адміністрування Гарвардської бізнес-школи, М. Протер, в рамках проведення дослідницької роботи з вивчення понад 100 галузей в різних країнах, у 1973 р. акцентував увагу на взаємозв’язок та відсутність чітких меж між галузями та типами діяльності, вказав на можливість утворення певних мережевих структур, або кластерів. Праці А. Маршала та М. Портера мали описовий характер, оскільки окремо не досліджувалися: властивості кластерів; специфіку формування кластерів; відмінність кластерів від інших об’єднань. Незважаючи на теоретичний характер досліджень, кластерний підхід почав активно застосовуватися у більшості країн світу на державному рівні. Серед таких країн, як: Італія, Англія, Германія, США, Фінляндія, де розвиток кластерів стає невід’ємною складовою інноваційної політики держави. Відповідно до вищенаведеного важливим є вивчення сутнісного розуміння кластерів та специфіки управління їх розвитком в сфері рекреації та туризму.
Кластер рекреації та туризму є досить чутливим до впливу зовнішнього середовища, що в принципі пов’язано із специфікою туристичного продукту. Так: невіддільність споживання туристичного продукту, від процесу виробництва, робить його залежним від стану макросередовища; нематеріальний характер послуг, що є складовими туристичного пакету, обумовлюють неможливість його накопичення, у наслідок чого, несвоєчасне надходження сировини та матеріалів, необхідних для їх створення або їх нереалізація, внаслідок певних обставин, веде до втрат учасників кластеру. У рамках кластеру формується своя специфіка реалізації управління. Наявна працююча на керівному вузлі системи - кластерна управляюча підсистема. Однак, додатково існують управляючі підсистеми кожного окремого елементу кластеру. Слід зазначити, що необхідна інтеграція зусиль з розвитку кластерів та ефективна парадигма управління ними, інакше кластерні зв’язки, розпадаються, а сам кластер зникає.
Кластер туризму та рекреації створює певну інтегративну структуру за допомогою об’єднання його учасників, на основі їх єдиної стратегії розвитку. При цьому така інтеграційна структура кластеру автоматично стає джерелом інтеграційного розвитку всіх учасників кластеру туризму та рекреації. Виходячи із характеристик структури кластеру, очевидно, що даному утворенню потрібен захист від збоїв.[||]The idea of network organization of the economy was transformed into economic science in the works of A. Marshall, M. Proter. Professor of the Department of Business Administration of Harvard Business School, M. Proter, as part of research work on more than 100 industries in different countries, in 1973 focused on the relationship and lack of clear boundaries between industries and types of activities. He pointed out the possibility of formation of certain network structures, or clusters. Scientific works A. Marchal and M. Porter had a descriptive character, since separately the properties of clusters and the specificity of their formation, as well as the difference between clusters and other associations, were not investigated.
Despite the theoretical nature of research, the cluster approach has begun to be applied in most countries of the world at the state level. Among such countries Italy, England, Germany, USA, Finland. Here development of clusters becomes an integral part of innovation policy of the state. According to the above, it is important to study the essential understanding of clusters and the specifics of managing their development in recreation and tourism.
The cluster of recreation and tourism is sensitive to the impact of the external environment, which is due to the specifics of the tourist product. Thus, the inseparability of consumption of tourist product, from the production process, makes the cluster dependant on the state of the macro environment. Also, the non-material nature of services, which are part of the tourist package, makes it impossible to accumulate it. As a result, the late arrival of materials for the creation of a tourist package or sales problems lead to losses of cluster members.
The cluster has its own management specifics. There is a cluster management subsystem running on the system's management node. There are also control subsystems of each individual cluster element. It should be noted that integration of efforts to develop clusters and an effective paradigm of their management is necessary, otherwise cluster connections are broken, and the cluster disappears.
The tourism and recreation cluster creates an integrated structure by combining participants, based on their common development strategy. At the same time, such integration structure of the cluster automatically becomes the source of integration development of all members of the tourism and recreation cluster. Based on cluster characteristics, it is obvious that this entity needs fault protection.

В. Я. Карковськак. е. н., доцент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,Національний університет «Львівська політехніка»

ЗАСТОСУВАННЯ «МОДЕЛІ ЗРІЛОСТІ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ» В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

V. KarkovskaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Administrative and Financial Management, Lviv Polytechnic National University

APPLICATION OF THE MODEL OF PERSONNEL SECURITY IN STATE AUTHORITIES

В статті розглянуто особливості забезпечення кадрової безпеки органів державної влади та запропоновано відповідну методику. Основна мета методики надання рекомендацій та формування відповідного плану дій у сферах діяльності органів державної влади, щоб допомогти їм приймати обґрунтовані рішення щодо визначення рівня ризику кадрової безпеки, яким вони керують. Виокремлено основні елементи застосування розробленої моделі, а саме управління та лідерство, оцінювання та управління інсайдерських ризиків, моніторинг щодо зайнятості, постійна безпека державних службовців, моніторинг та оцінка діяльності службовців, дослідження та дисциплінарна практика, культура безпеки та зміна поведінки. Дана методологія дозволить органу державної влади порівнювати з іншими у відповідному секторі. Розглянуто послідовність можливостей реалізації моделі «зрілості кадрової безпеки» органів державної влади. Наведено перелік переваг щодо застосування запропонованої моделі.[||]The article deals with the peculiarities of ensuring the personnel security of public authorities and proposes an appropriate method. The main purpose of the methodology is to provide recommendations and formulate an appropriate plan of action in the spheres of activity of public authorities to help them make informed decisions about determining the level of personnel security risk that they manage. The main elements of application of the developed model are distinguished, namely management and leadership, assessment and management of insider risks, employment monitoring, continuous security of civil servants, monitoring and evaluation of employees' activity, research and disciplinary practice, safety culture and behavior change. This methodology will allow the public authority to compare with others in the relevant sector. The Mature Security Maturity Model provides a structured monitoring framework that will allow for more effective implementation of mitigation measures. The main objective is to apply the HRM model to assess and determine the current level of staffing of public authorities on the basis of information generated and provided by the organization, as well as any additional information obtained from alternative sources collected by the HRM during investigation. The evaluation will be compared with the planned level of personnel security of the public authority, which will be a guide in the process of implementation of the respective actions. The sequence of possibilities of realization of the model of "maturity of personnel security" of the state authorities is considered. The list of advantages in applying the proposed model is provided: it will ensure consistency and responsibility for personnel risk management; facilitate the effective implementation of the proposed counter-threat measures; ensure rational and cost effective use of resources; obtain important information on the planning and monitoring of personnel security and the effectiveness of employee management will foster the formation and development of an effective staff safety culture.

Т. В. Голобородькок. е. н., старший викладач кафедри обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування, Криворізький національний університет

СУБ’ЄКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В СФЕРІ ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАННЯ

T. HoloborodkoPhD in Economics, Senior Lecturer of Accounting, Taxation, Public Administration and Administration, Kryvyi Rih National University

SUBJECTS OF PUBLIC ADMINISTRATION AND MANAGEMENT IN ACCOUNTING AND TAXATION

У статті систематизовано перелік та визначено суб’єктів публічного управління та адміністрування в сфері обліку і оподаткування. Здійснено аналіз теоретичних підходів до сутності поняття «суб’єкт публічного управління та адміністрування». Дістало подальшого розвитку поняття «суб’єкти публічного управління та адміністрування у сфері обліку і оподаткування», під яким розуміється носіїв владних повноважень та виконавців функцій публічного управління, які через відповідальну діяльну участь, закріплену на законодавчому рівні реалізують політику у сфері обліку і оподаткування, що доповнює існуючі теоретичні підходи до публічного управління та адміністрування.
Здійснено ґрунтовне дослідження носіїв владних повноважень та виконавців функцій публічного управління у сфері обліку і оподаткування. Систематизовано перелік суб’єктів публічного управління та адміністрування в сфері обліку і оподаткування та обґрунтовано необхідність створення спеціальної уповноваженої служби з питань публічного управління та адміністрування у сфері обліку.[||]The article arranges the lists and defines the subjects of public administration and management in the field of accounting and taxation.
The theoretical approaches to the essence of the subject concept of public administration and management have been analysed. The term of “subject of public administration and management in the field of accounting and taxation’’ has been further developed, which is understood as authority holders and performers of public administration functions who implement policies in the field of accounting and taxation through responsible active participation allocated at the legislative level. This complements existing theoretical approaches to public administration and management.
A thorough investigation of the authority holders and performers of public administration functions in the field of accounting and taxation has been conducted. The results of the study on the status of the subject of public administration and management in the field of accounting and taxation among ministries, services, agencies, inspections, central executive bodies with special status, collegial bodies and other bodies and organisations are presented. It is established that the Regulations of the Cabinet of Ministers on the work of such services as the Public Service of Geology and Subsoil of Ukraine, the State Service of Ukraine for Medications and Drugs Control, the State Service of Ukraine for Ethno-Politics and Right of Conscience are not provided for the organisation and improvement of accounting. It is proposed to set tasks of providing the organisation and improving of accounting in their apparatus, territorial bodies, enterprises, institutions and organisations that are within the scope of their management.
The list of subjects of public administration and management in the field of accounting and taxation is arranged. These are the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the National Bank of Ukraine, central executive bodies, collegial bodies, local authorities, the system of local self-government, legal entities, public organisations, and society.
The necessity to create a special authorised service for public administration and management in the field of accounting, which would strengthen the implementation of the aiding (servicing) function of the Ministry of Finance of Ukraine in the field of accounting, is justified.

Я. В. Паламаренкок. е. н., старший викладач, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Y. PalamarenkoPhD in Economics, Vinnytsia National Agrarian University (Vinnytsya)

CONCEPTUAL PROVISIONS OF STATE REGULATION OF INNOVATION PROCESSES

У теперішній час ефективна концепція державного регулювання інноваційних процесів відіграє важливу роль та являє собою створення конкурентоспроможного комплексу, здатного в умовах глобалізації вирішувати головні завдання соціально-економічного розвитку суспільства та утвердження України як високотехнологічної держави. У статті проведено аналіз регулювання інноваційної діяльності закордоном, зокрема наведено головні типи державної інноваційної політики в економічно розвинутих країнах. Огляд наукової літератури вчених-економістів дав змогу виявити ключові проблеми у сфері державного регулювання інноваційної діяльності, у той же час вирішення цих проблем та удосконалення системи державного регулювання активізує інноваційні процеси в Україні. Досліджено особливості прямих та непрямих методів державного стимулювання інноваційної діяльності. Авторм запропонована схема концепції державного регулювання інноваційних процесів на засадах взаємодії факторів інноваційності, конкуренції та інноваційно-структурного потенціалу, розглянуто основні складові розвитку інноваційної діяльності України, врахування яких забезпечить отримання бажаної ефективності.[||]At present, an effective concept of state regulation of innovation processes plays an important role and represents the creation of a competitive complex, capable in the conditions of globalization to solve the main tasks of socio-economic development of society and the establishment of Ukraine as a high-tech state. In particular, the main goal of the state innovation policy is to create socio-economic, organizational and legal conditions for effective reproduction, development and use of the country’s scientific and technical potential, ensuring the introduction of modern environmentally friendly, safe, resource and energy-saving technologies, production and implementation of new types of competitive products. The article analyzes the regulation of innovation activity abroad, in particular the main types of state innovation policy in economically developed countries. A review of the scientific literature of economics scientists has revealed key problems in the field of state regulation of innovation activity, while at the same time, solving these problems and improving the system of state regulation activates innovation processes in Ukraine. It is researched that the main problems that hinder the development of innovative activity of domestic enterprises are lack of own funds, high costs for innovations, insufficient financial support of the state, high economic risk, long payback period of innovations, imperfection and contradiction of the legislative base and lack of qualifications. The features of direct and indirect methods of state stimulation of innovative activity are investigated. The author proposes a scheme of the concept of state regulation of innovation processes on the basis of interaction of factors of innovation, competition and innovation and structural potential, considers the main components of the development of innovative activity of Ukraine, taking into account which will provide the desired efficiency. Therefore for in order to ensure the implementation of strategic directions of innovative development of enterprises, industries and the economy as a whole, it is necessary to improve the state regulation of innovative development.

Ю. Г. Правк. е. н., доцент, Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та соціальних наук, кафедра публічного адміністрування

СТРАТЕГІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ

Yu. PravPhD in Economics, Associate Professor, Higher Educational Institution “Interregional Academy of Personnel Management” Private Joint-Stock Company, Educational-Scientific Institute of International Relations and Social Sciences, Public Administration Department

STRATEGY OF STATE REGULATION OF REGIONAL INVESTMENT-BUILDING COMPLEX

Зазначено основні причини що перешкоджають ефективній діяльності будівельних організацій. Запропоновано основні напрямки можливої стратегії державного регіонального регулювання інвестиційно-будівельного комплексу, з метою стабілізації економіки і забезпечення умов життєдіяльності населення. Визначено, що до інструментів інвестиційного регулювання відносяться: стимулювання попиту на інвестиції держави, бізнесу всіх видів, розробка напрямків пільгового кредитування та оподаткування. Виділено пасивні і активні методи державного впливу на інвестиційний процес. Зазначено шляхи прямої участі держави в інвестиційній діяльності, яка здійснюється у формі капітальних вкладень. Зазначено головні цілі стратегії розвитку промислово-будівельного комплексу. Визначено стратегічні напрямки у містобудівній політиці, у архітектурі та проектуванні, ресурсоенергозбереженні, фінансовому оздоровленні підприємств і організацій промислово-будівельного комплексу.

The purpose of the article is to develop a strategy for the development of regulation of investment and construction complex. The main reasons that hinder the effective activity of construction organizations are stated. The basic directions of a possible strategy of the state regional regulation of the investment-building complex are offered in order to stabilize the economy and provide living conditions for the population. It is determined that the instruments of investment regulation include: stimulation of demand for state investments, businesses of all kinds, development of lines of preferential lending and taxation. Passive and active methods of state influence on the investment process are highlighted. The ways of direct participation of the state in the investment activity carried out in the form of capital investments are outlined. It is determined that the tax policy of the state is a form of indirect regulation and stimulation of private investment. The main goals of the strategy of development of industrial-building complex are outlined. Strategic directions in urban planning policy have been identified, which will create preconditions for the planned socio-economic development of the territory of the region and settlements. Strategic directions in architecture and design are identified, which will help to increase architectural expressiveness and diversity of development, increase the volume of housing construction available to different sections of society. ensures the safety of life and health of people and the environment, as well as reducing the cost of construction and operation. It is stated that the strategy of development of the industrial and construction complex should be implemented through the investment strategy as the main working mechanism. It is determined that the main factors that determine the strategy for the future in the investment sphere are: improving the financial status of enterprises, increased use of credit resources, expanding the mortgage lending system, increasing the share of budget resources in investments, reducing the tax burden on enterprises in the real sector of the economy. It is determined that in the sphere of investment and construction activity development it is necessary to: 1) systematic approach to the strategy of development of the territory of the region, its districts and cities; 2) development of regulatory and technical requirements for the development of the construction complex. Strategic directions in resource-saving have been identified, and further expansion of the implementation of energy-saving technologies of construction processes, the use of effective building materials, products and structures have been noted. Strategic directions in the financial rehabilitation of enterprises and organizations of industrial-building complex are determined. It is noted that the most important strategic direction is quality assurance, from the project to the commissioning of the facility.

І. А. Нечаєвак. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту,Національний університет «Запорізька політехніка»

РЕФОРМА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗМІЦНЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРМАНЕНТНОЇ КРИЗИ

I. NechayevaPhD in Economics, associate professor,Zaporizhzhia National Polytechnic University, Zaporizhzhia

SOCIAL INSURANCE SYSTEM REFORMATION AS MEANS OF SOCIOECONOMIC SECURITY ENHANCEMENT DURING THE PERMANENT ECONOMIC CRISIS IN UKRAINE

Стаття присвячена визначенню ролі системи соціального страхування в процесі забезпечення соціально-економічної безпеки України.
Досліджено сутність категорії «соціально-економічна безпека» та розглянуто її основні рівні.
Встановлено, що важливим елементом соціального захисту населення є соціальне страхування.
Джерелами утворення фондів соціального страхування є внески працівників, внески роботодавців та державні субсидії. Головним з них в нашій державі є нарахування на фонд оплати праці для суб’єктів господарювання у вигляді ЄСВ.
Одним із важливих елементів у сфері соціального страхування є система пенсійного страхування. В роботі виокремлено загальні проблеми пенсійної системи, проведено аналіз бюджету ПФ.
Проведено аналіз діяльності Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального страхування.
Виявлені наявні суттєві проблеми в сфері соціального страхування в Україні. Обґрунтовано необхідність реформування всіх сфер соціального страхування, в першу чергу, системи пенсійного забезпечення.[||]The article is dedicated to determining the role and place of the social insurance system in the process of providing socioeconomic security in Ukraine.
The essence and main levels of the socioeconomic security as a category have been explored.
Decisions in the field of socioeconomic development of a country have been proven to be made based on the extent to which the socioeconomic security is ensured. The current Ukrainian socioeconomic state indicators point to an extremely low level of the country’s socioeconomic security.
Stratification of society by the property, the proportion of the population living under the poverty line increasing, sharp fall in the birth rate and average life expectancy in the country, deformation of the demographic and social composition of society, crisis of the family, reduction in spiritual, moral and creative capacity, social conflicts, and absence of the national idea altogether state about the all-encompassing crisis in the country and pose a real threat to the state security.
It has been established that social insurance is an important element of the social protection of the population which exists in two forms: compulsory and voluntary.
The sources for the creation of social insurance funds include employees’ contributions, employers’ contributions and governmental subsidies. The insurance contributions, calculated based on the wage fund of economic entities, in the form of single social security contribution are the most important of all in our country.
Compulsory state insurance types include the following: pension insurance; temporary disability insurance; insurance covering occupational accidents and diseases causing incapacity for work; unemployment insurance; medical insurance (has not been implemented as of today); other types of insurance provided for by law.
One of the core elements in the field of social insurance of the developed countries is the pension insurance system. In this paper, Ukraine and the world pension systems’ general problems have been distinguished and the pension fund budget analysis has been conducted. The Pension Fund’s inability to fulfill its core function, that is to ensure a decent living for citizens of retirement age, has been proven.
Compulsory Social Insurance Fund’s activities analysis has been conducted; existing crucial issues in the field of social insurance have been identified.
The need for the reformation of all the types of social insurance in Ukraine has been demonstrated which primarily concerns the pension scheme.

О. П. Василенкок.с-г.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування,Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська обл.М. І. Дяченкок.с-г.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування,Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська обл.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КАДРОВИХ СЛУЖБ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

O. VasylenkoPhD in Agricultural Sciences, Associated Professor at the Department of Public Management and Administration,Uman National University of Hosticulture, Uman, Cherkassy regionM. DiachenkoAssociated Professor at the Department of Public Management and Administration,Uman National University of Hosticulture, Uman, Cherkassy region

ORGANIZATIONAL AND LEGAL BASIS OF PERSONNEL SERVICES ACTIVITY IN STATE AUTHORITIES AND LOCAL MUNICIPALITY

У статті проаналізовані вимоги до кадрової служби які будуть зростати в міру того, як в Україні буде розширюватися і поглиблюватись форма
адміністративної реформи, конкретизувати завдання перед керівниками, усім персоналом.
Спрогнозовано та запропоновано кадрове забезпечення, визначено стратегічне бачення формування, професійного розвитку та раціонального використання кадрів.
Запропоновані нові ідеї, принципи і технології вирішення кадрових питань, які б відбивали сучасний рівень управлінської науки, практики і вимоги до демократичного суспільства.
Відзначено, що для здійснення ефективного управління персоналом кожна організація повинна мати кадрову політику.
Наведені складові управління персоналом які в тій чи іншій мірі притаманні будь якій організації і жорстоко регламентуються системою нормативно-правових актів держави, що обумовлює необхідність побудови чіткої системи роботи з кадрами.
У дослідженні на територіальному рівні вирішено актуальне завдання щодо роботи кадрової служби в управлінні людськими ресурсами Уманської міської ради. Це сприятиме подальшому підвищенню ефективності та поліпшення умов праці.
Проведені дослідження дозволили: - оцінити фактичний стан використання кадрового забезпечення в Уманській міській раді; - визначити пріоритетні напрями кадрової служби в удосконаленні управління персоналом; - прийняти більш ефективні управлінські рішення щодо використання кадрового забезпечення міської ради; - виявити ряд протиріч стосовно організації служби управління персоналом між новою системою управління державною службою України, спрямованою на впровадження професійної, політично-нейтральної, відповідальної, зорієнтованої на потреби громади, громадян інституту державної служби, що забезпечить ефективну реалізацію державної служби; - запровадити заходи і рекомендації удосконалення діяльності кадрової служби Уманської міської ради, що забезпечать підвищення ефективності управління людськими ресурсами з одного боку, планування потреби в них, спеціалізації, оцінки, а і іншого – формування якісного кадрового складу.[||]In the clause analyzed requirements to personnel service that will grow depends on how in Ukraine will expands and deepens form of administrative reforms, specify a task to executives, all personnel.
Forecasted and proposed human resources defined strategic vision of formation, professional development and rational employment of personnel.
Proposed new ideas, principles and technologies to resolve personnel issues that would reflect the current level of administrative science, practices and requirements to democratic society.
It is marked, that in order to effectively personnel management every organization must have personnel policy.
Given components of staff management which in one way or another native in any organization and tough regulated by the system of normatively legal acts of the state, which stipulates the necessity of building a clear system of work with personnel.
Research on territorial level resolved topical task of personnel service in human resources management of Uman City Council. Further, this will improve efficiency and improve working conditions.
Conducted research allowed: - estimate actual usage of human recourse in Uman City Council; - identify priority directions for personnel service to improve human resource management; - make more effective management decisions regarding usage of human resource of City Council; - identify a number of contradictions regarding organization of personnel management service between the new civil service management system of Ukraine aimed to introduce professional, politically neutral, responsible, community-oriented civil service, citizens of civil service institute which will ensure effective implementation of civil service; - introduce measures and recommendations for improving activities of human resources department of Uman City Council which will improve efficiency of human resources management, planning needs for them, specialization, evaluation, and more – formation of quality personnel.

А. Ю. Василенкок. геолог. н., державний експерт, Міністерство освіти і науки України

ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ВІДКРИТОЇ НАУКИ В КРАЇНАХ ЄС (НА ПРИКЛАДІ ФІНЛЯНДІЇ)

A. VasylenkoPhD in Geology, State Expert, Ministry of Education and Science of Ukraine

THE ESTABLISHMENT AND IMPLEMENTATION OF THE PUBLIC OPEN SCIENCE POLICY IN THE EU COUNTRIES (EXAMPLE OF FINLAND)

На національному рівні проведення політики відкритої науки у окремих держав ЄС має свої окремі характерні риси, а тому існує необхідність аналізу іноземних практик задля подальшого використання досвіду країн ЄС під час процесу формування національної політики відкритої науки в Україні.
Наукова спільнота бере активну участь у дослідженнях проблематики відкритої науки. Серед зарубіжних вчених викликають зацікавлення роботи Б. Фетчер і С. Фрісіке, Г. Бултона, Дж. Віллінскі та інших. Українські вчені також проводять дослідження у сфері відкритої науки та відкритих даних. До них належать О. Карпенко та О. Риженко, Т. Ярошенко, О. Чмир та інші. Станом на сьогодні нерозв’язаною проблемою залишається визначення універсального способу формування та реалізації державної політики відкритої науки.
Метою цієї статті є аналіз та викладення результатів процесів формування та реалізації державної політики відкритої науки в країнах Європейського Союзу на прикладі Фінляндії.
В статті на прикладі Фінляндії продемонстровано процес запровадження політики відкритої науки, а також визначення її стратегічних пріоритетів. Проаналізовано основні положення та роль Декларації про відкриту науку та дослідження. Показано процес взаємодії суб’єктів вироблення державної політики відкритої науки, а також розглянуто ряд заходів, що вже вживаються або плануються до застосування в майбутньому. Розглянуто результати моніторингових досліджень стосовно реалізації державної політики відкритої науки в Фінляндії та наведено відповідні висновки.
Дійдено висновку, що характерною особливістю формування та реалізації державної політики відкритої науки в Фінляндії є те, що ці процеси відбуваються шляхом спонукання до добровільного взяття на себе науковими організаціями та окремими вченими відповідних обов’язків. Сучасний стан формування державної політики відкритої науки в Фінляндії можна охарактеризувати як «розвинутий», а стан її реалізації — як «початковий». Подальші розвідки можуть стосуватися аналогічних процесів, що відбуваються в інших країнах ЄС.[||]At the national level, the conduct of open science in EU countries has its own distinctive features, and therefore there is a need to analyze foreign practices in order to further use the experience of EU countries in the process of shaping national open science policy in Ukraine.
The scientific community is actively involved in open science research. Among foreign scientists should be mentioned Fecher B., Friesike S., Boulton G., Willinsky J., and others. Ukrainian scientists also conduct research in the field of open science and open data. These include O. Karpenko and O. Ryzhenko, T. Yaroshenko, O. Chmyr, and others. At present, the unsolved problem remains the definition of a universal way of forming and implementing public policy of open science.
The purpose (the objective) of this article is to analyze and represent the results of the processes of the establishment and implementation of public policy of open science in the countries of the European Union on the example of Finland.
The example of Finland demonstrates the process of implementing an open science policy as well as defining its strategic priorities. The main provisions and role of the Open Science and Research Declaration are analyzed. The process of interaction between the subjects of the public policymaking of open science is shown, as well as a number of measures that are already being taken or are planned to be applied in the future. The results of the monitoring studies regarding the implementation of the state policy of open science in Finland are reviewed and conclusions are drawn.
A characteristic feature of the formulation and implementation of the public policy of open science in Finland is that these processes occur through the inducement of voluntary assumption by scientific organizations and individual scientists of relevant responsibilities. The current state of public policy formation in open science in Finland can be described as "developed" and the state of its implementation as "initial". Prospects for further exploration connected with a study of the processes of the establishment and implementation of public open science policy in countries of the post-Soviet space in order to analyze the features of local approaches.

B. Д. Мужайлок. е. н., доцент, Одеська національна академія харчових технологійК. С. Колесніковак. е. н., доцент, Одеський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університетуП. П. Несененкок. е. н., доцент, Одеський національний економічний університет

ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

V. MuzhayloPhD in Economics, Associate Professor Odessa National Academy of Food Technologies, Odessa, UkraineK. KolesnikovaPhD in Economics, Associate Professor, Odessa Trade and Economic Institute, Kiev National University of Trade and Economics, Odessa, UkraineP. NesenenkoPhD in Economics, Associate Professor, Odessa National Economic University, Odessa, Ukraine

ELECTRONIC GOVERNANCE AS AN IMPORTANT FACTOR IMPROVEMENT OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION

Проблема удосконалення державного управління в процесі децентралізації влади на сучасному етапі економічного і соціального розвитку нашої країни набуває особливої актуальності. В статті, на основі системного аналізу, показані зміни, що відбуваються в системі державного управління в умовах децентралізації, розкрито основні передумови і об’єктивні причини, що зумовили їх активізацію. На основі аналітичного огляду наукових публікацій установлено, що реформування державного управління в більшості розвинутих країнах світу здійснюється саме у формі децентралізації влади, розвитку місцевого самоврядування як важливого способу територіальної організації публічної влади, підвищення конкурентноспроможності територіальних громад.
Показано, що реформування системи державного управління, яка дісталась нам у спадок від радянських часів, підвищення його ефективності передбачає, зокрема, впровадження сучасних інформаційних технологій у державне діловодство, переводі документообігу державних установ і організацій на електронні рейки, інформатизацію управлінських процесів, електронне урядування тощо. Наголошено, що електронне урядування становиться ключовим моментом в плані залучення громадян і суб’єктів господарської діяльності до процесу управління державними справами, налагодження тісного і ефективного діалогу між населенням, органами державної влади і органами місцевого самоврядування, використання для інформаційно-комунікаційного впливу на суспільство сучасних технологічних можливостей. Акцентується, що впровадження електронного урядування на сьогодні – це складний і довготривалий процес, який потребує значних матеріальних, фінансових, людських і інформаційних ресурсів і який охоплює цілий період трансформаційних перетворень від самої ідеї до поетапного наближення системи державного управління до європейських стандартів.[||]The problem of improvement of public administration in the process of decentralization of power at the present stage of economic and social development of our country is of particular relevance. The article, based on a systematic analysis, shows the changes that are taking place in the public administration system in the context of decentralization, reveals the main prerequisites and objective reasons that caused their activation. It was found that the reform of the state Governance in most developed countries in the world is in the form decentralization of power, development of local self-government as important the way of territorial organization of public power, promotion competitiveness of territorial communities and enforcement rights, freedoms and legitimate interests of all members of society, granting to citizens administrative services in a timely, efficient and complete manner. Noted that of reforming the system of government that we inherited since Soviet times, improving its effectiveness involve, in particular, introduction of modern information technologies into public records, translation of documents of state institutions and organizations on electronic rails, informatization of management processes, e-government, etc. It is emphasized that e-governance is becoming a key point in the plan to involve citizens and business entities in the process managing public affairs, establishing a close and effective dialogue between the population, public authorities and local authorities self-government, use for information and communication influence on society of modern technological capabilities.
The study revealed that for the modern system of state power the need for eGovernment is not only conditioned development of information and communication technologies, rapid transition to technologies of information society of public administration, not for the sake of "technological fashion", but also the efforts of state structures to be closer to ordinary citizens, creating conditions for openness, transparency and honesty public administration, launching a new quality of state management that is inherent in the needs of the socio-economic the development of a sovereign country based on European values.
That is eGovernment can largely be interpreted as upgraded a form of public administration, the creation of a new model of the modern state, the purpose of which is to facilitate the interaction between citizens and public authorities and bodies local self-government, optimization of public service delivery procedure, increase of efficiency of activity of state and municipal authorities for use of modern information and communication technologies.
The article emphasizes that the introduction of e-governance on today is a complex and time-consuming process that requires considerable work material, financial, human and information resources and covering a period of transformational transformations from the very idea to the phased one approximation of the public administration to European standards.

Н. А. Сіцінськийк. держ. упр., головний науковий співробітник,Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

НАУКОВИЙ СУПРОВІД ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ РЕФОРМ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ У ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ

N. SitsinskiyPhD in Public Administration,Chief Scientist Ukrainian State Employment Service Training Institute

SCIENTIFIC SUPPORT OF PUBLIC-GOVERNMENTAL REFORMS TO PROVIDE NATIONAL SECURITY OF UKRAINE IN FOREIGN POLICY

У статті теоретично узагальнено та вирішено актуальну наукову проблему щодо науково-теоретичного обґрунтування державного управління забезпеченням національної безпеки України у зовнішньополітичній сфері в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції, проаналізовано їх сучасний стан та виявлено проблеми державного управління забезпеченням національної безпеки України в зовнішньополітичній сфері. Висвітлено отримані теоретичні здобутки у галузі державного управління у цій сфері, зокрема під час проведення наукового дослідження запропоновано вирішення виявлених проблем шляхом удосконалення змісту державних механізмів у цій сфері, а також розроблення науково-практичних рекомендацій органам державного та військового управління щодо підвищення їх ефективності для реалізації державної політики у сфері національної безпеки і оборони України в контексті вимог Стратегії національної безпеки України, Стратегічного оборонного бюлетеня України, Воєнної доктрини України та Плану дій Україна – НАТО. Розкрито зміст структурно-функціональної моделі механізмів державного управління забезпеченням національної безпеки України у зовнішньополітичній сфері що дало змогу виявити переваги і недоліки діяльності органів державної влади України із забезпечення національної безпеки і оборони та вплинути на подальший процес їх вдосконалення та визначити комплекс стратегічних завдань стосовно реалізації політики забезпечення національної безпеки України у зовнішньополітичній сфері.[||]The article theoretically generalizes and solves the actual scientific problem regarding the scientific and theoretical substantiation of the state management of national security of Ukraine in the foreign policy sphere in the context of European and Euro-Atlantic integration, analyzes their current state and identifies the problems of state management of national security of Ukraine and the country. The theoretical achievements in the field of public administration in this field are highlighted, in particular during the scientific research it is offered to solve the identified problems by improving the content of the state mechanisms in this field, as well as to develop scientific and practical recommendations to the state and military authorities on improving their effectiveness for the implementation of the state of national security and defense policy of Ukraine in the context of requirements of the National Security Strategy of Ukraine, Strategic Defense Bureau tenya Ukraine, Ukraine and the Military Doctrine of the Ukraine – NATO.
The principles of military-political co-operation of intergovernmental organizations have been established, which were enshrined in the NATO – EU Declaration on European Security and Defense Policy, in particular the mutual strengthening of crisis management activities of both organizations; effective mutual consultation, dialogue, cooperation and transparency; indivisibility of security, joint consultations, equality and the right to autonomy in decision-making; respect for the interests of the Member States of the European Union and NATO; compliance with the principles of the UN Charter. It was found that the purpose of the European and Euro-Atlantic security system was to establish a common collective security model based on a common understanding of threats and concerted action against them, as well as complementary development of the military capabilities of both alliances. The role and place of the security forces and structures of the security and defence sector structures in the context of ensuring the national security of Ukraine in foreign policy has been investigated. today a leading intelligence tool for verifying verifiable information, taking into account the circumstances and circumstances of the senior political leadership state of the state to make a military-political decision. Priority directions of improvement of the state-legal mechanism are suggested and ways of improvement of the political-diplomatic mechanism of realization of the policy of ensuring national security of Ukraine in the foreign policy sphere are defined. In particular, priority areas in this field include: obtaining additional international legal guarantees on the protection of the sovereignty, territorial integrity and independence of Ukraine in the conditions of military aggression; a comprehensive organization of the deployment and activity of an international peacekeeping and security operation on the territory of Ukraine (United Nations Special Police Peacekeeping Mission or the European Union); implementation of international security and defense projects and programs (all existing EU and US projects); use of instruments of the International Court of Justice to stop (condemn) the military aggression of the Russian Federation against Ukraine. The content of the structural and functional model of the mechanisms of state management of ensuring national security of Ukraine in the foreign policy sphere has been revealed. national security of Ukraine in foreign policy.

А. М. Гаврилюкк. н. держ. упр., доцент, доцент кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу,Київський національний університет культури і мистецтв

СОЦІОГУМАНІТАРНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

A. НavryliukPhD in Public Administration, docent, Department of Hotel and Restaurant and Tourism Business,Kiev National University of Culture and Arts, Kiev

SOCIO-HUMANISTIC PRINCIPLES OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN THE SPHERE OF TOURISM IN UKRAINE

Стаття присвячена виявленню соціогуманітарного змісту публічно-приватного партнерства у вітчизняній сфері туризму. Досліджено окремі наукові положення українських вчених, в яких інтерпретується сутність, принципи, інструменти, механізми, моделі співробітництва, форми реалізації публічно-приватного партнерства в сфері туризму. Вказано на брак досліджень соціогуманітарному змісту з цієї тематики. Обґрунтовано сутність соціального та гуманітарного чинників, спрямованих на реалізацію потреб всіх учасників проекту в процесі публічно-приватної взаємодії на засадах кооперації, синергії, галузевої та секторальної спеціалізації тощо, що спрямовані на формування системи людиноорієнтованих туризмологічних цінностей на національному та локальному рівнях. Наголошено на тому, що публічно-приватне партнерство є однією зі складових реалізації політики партнерства між різними суспільними секторами, що є інституційною формою належного врядування. Вказано, що застосування окремих елементів політики належного врядування сприяє розвитку публічно-приватного партнерства в Україні і згуртовує громаду, зацікавлену спільноту стейкхолдерів, представників бізнесу та скоординовує процеси прийняття державно-управлінських рішень. На прикладі реалізації на території Сокальського району Львівської області унікального прецеденту з порятунку пам’ятки національного значення ХІХ – поч. ХХ ст. – палацу Лянцкоронських-Урбанських із використанням практики ревіталізації і перетворення об’єкта після невдалої концесії на культурно-мистецький, дозвіллєво-освітній та туристичний осередок регіону. Показано роль місцевої громади у виробленні та впровадженні локальної публічної політики та окремих її напрямів як ключових пріоритетів застосування належного врядування з акцентом на соціальний, гуманітарний та економічний розвиток місцевості.[||]The article is dedicated to revealing of the characteristic features of public-private partnership implementation in the domestic sphere of tourism. Some scientific provisions of Ukrainian scientists have been studied where the content, the essential, principles, tools, mechanisms, models of cooperation, forms of public-private partnership realization in the sphere of tourism are interpreted. The lack of research of the socio-humanitarian content on this topic is stated. The essential of the social context of public-private partnership aimed to meet the needs of different participants: authorities, business representatives and community members communicating within the framework of the project on the basis of cooperation, coordination, synergy, industry and sectoral specialization, etc. is substantiated.
The influence of humanistic factor of public-private partnership aimed to form the system of human-oriented values in the sphere of tourism on national and local levels is determined. It is emphasized that public-private partnership is one of the components of the implementation of partnership policy between different public sectors, which is an institutional form of good governance. It is stated that the application of certain elements of good governance policy promotes the development of public-private partnership in Ukraine and unites the community, the concerned association of stakeholders, business representatives and coordinates the processes of government-management decisions. In terms of realization on the territory of Sokal district of Lviv region the unique precedent for saving of the monument of national importance of the ХІХ – beginning of the ХХ century - the Lantskoronski-Urbanski Palace using the practice of revitalization and transformation of the object after the unsuccessful concession to the arts and cultural, leisure and educational and tourist center of the region it is showed the role of the local community in the development and implementation of local public policy and its specific directions as key priorities of good governance with a focus on social, humanistic and economic development of the area.

В. О. Чабаровк. т. н., доцент, доцент кафедри менеджменту і логістики,Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, УкраїнаО. В. Євтушокк. е. н., старший викладач кафедри маркетингу, підприємництва і торгівлі,Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА СИСТЕМА ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

V. ChabarovPhD in Technical Sciences, Associate Professor of Management and LogisticsOdessa National Academy of Food TechnologiesO. YevtushokPhD in Economics, Senior Lecturer in the Department of Marketing, Entrepreneurship and Trade, Odessa National Academy of Food Technologies

LABOR ORGANIZATION AND PAYROLL SYSTEM FOR CIVIL SERVANTS: AN INTERNATIONAL EXPERIENCE FOR UKRAINE

В статті проаналізовано сучасні проблеми організації праці та виплати заробітної плати державних службовців в Україні та міжнародний досвід з цього питання. Доведено, що використання позитивного міжнародного досвіду організації та оплати праці в державному секторі економіки сприятиме покращенню ефективності та якості виконання обов’язків держслужбовців, покращенню матеріальної мотивації, посиленню довіри до них з боку населення, підвищенню конкурентоспроможності держави у цілому. Визначено, що якість роботи державних службовців залежить від процесу організації праці та гідної її оплати, та не залежить від кількості осіб,що працюють на державній службі. Обґрунтовано необхідність змін в організації праці та системі виплати заробітної плати вітчизняних державних службовців. Наведено можливі шляхи використання міжнародного досвіду щодо організації та оплати праці в державному секторі України.[||]The article analyzes the current problems of the organization of labor and wage payment system of civil servants in Ukraine and international experience on this issue.
Significant differences are noteworthy and require analysis, compared to Ukraine compared to other countries, such elements as: the quality of public servants, the organization of labor and the wage payment system.
The model of government service, which is currently in Ukraine, is close to the "European" model, especially this applies to the pay system, but still it has some differences: the main one is the qualitative composition of wages, i.e. the distribution of official salary, bonuses, allowances and more. This defines the specifics of the national model of the civil service organization, the functioning of which does not meet the current established European standards. In view of this, there is an urgent need to align with these standards the entire civil service system in Ukraine, as well as its individual elements, primarily the wage payment system of civil servants
The state system of material motivation, namely the payment of wages and the process of organizing the labor of civil servants, is characterized by a high degree of uncertainty, is not fair and understandable, causes distrust in the work of civil servants and promotes the development of corruption. Thus, the use of positive international experience of developed countries in the organization of labor and the payment of wages of civil servants can contribute to the improvement of the situation today by increasing the motivation of civil servants, improving the image and increasing trust in government.
Obviously, the level of wages in the public sector of Ukraine is significantly behind global standards. As an economic category, wages do not fully fulfill their functions - the distribution, reproduction of labor, labor stimulation. Now the salary of a domestic civil servant can be regarded as social assistance, and not as a decent wage. Moreover, wages are almost independent of the personal contribution and the result that a public servant demonstrates, is the basis for receiving wages in the private sector and generally explains the economic nature of the concept of wages.
The purpose of reforming the organization and remuneration of civil servants for Ukraine is to ensure the competitiveness of the civil service in the labor market compared to work in other sectors of the economy, including the public sector, prevent corruption, and dramatically increase the interest of government officials in productive and quality, proactive and effective, conscientious and responsible work.

О. О. Бутникк. держ. упр., доцент, доцент Науково-дослідного інститутуКиївського національного університету культури і мистецтв

ПЕРСПЕКТИВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ КРЕАТИВНОЮ ЕКОНОМІКОЮ В УКРАЇНІ

O. ButnykPhD in Public Administration, Associate Professor,Associate Professor of the Research Institute Kyiv National University of Culture and Arts

PERSPECTIVES OF PUBLIC ADMINISTRATION OF CREATIVE ECONOMY IN UKRAINE

Досліджено витоки та дефініцію понять «креативна економіка» та «креативні індустрії». Визначено, що креативна індустрія характеризується не лише певною сукупністю видів економічної діяльності, які виробляють креативні товари та послуги, а й підходом до формування нової економіки, яка базується на застосуванні людської творчості та активізації творчого потенціалу людини з метою отримання конкурентних переваг. Встановлено, що креативна економіка є суттєвою складовою сучасної економіки розвинених країн світу. Проаналізовано розвиток креативної економіки в Україні. Досліджено нормативно-правове забезпечення функціонування креативної економіки в Україні. Зауважено на основних аспектах роботи уряду країни в рамках державного управління сферою креативної економіки. Запропоновано перспективні напрями державного управління креативною економікою в Україні.[||]The origins and definitions of the concepts of "creative economy" and "creative industries" are investigated. It is determined that the creative industry is characterized not only by a certain set of economic activities that produce creative goods and services, but also by an approach to the formation of a new economy based on the use of human creativity and the activation of human creative potential in order to obtain competitive advantages. It is established that the creative economy is an essential component of the modern economy of the developed countries of the world. According to the United Nations Report presented at the United Nations Conference on Trade and Development, the size of the global creative goods market has expanded from $ 208 billion. in 2002 to $ 509 billion in 2015. The development of creative economy in Ukraine is analyzed. According to Ukraine's Export Strategy (Strategic Trade Development Roadmap) for 2017-2021, the creative industry sector includes: light industry, fashion and design services, audiovisual services, cultural and digital services, advertising and public relations, fine arts and Performing Arts, Creative Crafts, Cultural Heritage Sites. Despite the lack of state support for the development of the creative economy in Ukraine, there is virtually a promotion of creative industries at various levels, ranging from the development of textbooks, the development of creative hubs, modern libraries and the planning of urban development strategies. The European Union programs for the support of the creative economy, the positive practice of creative cities, creative spaces such as creative hubs, coworkings, etc. play an important role in activating the creative industries in the domestic economy. The regulatory legal support for the functioning of the creative economy in Ukraine is investigated. the government's activities within the framework of the state management of the creative economy span the setting of standards governing cultural activity; the availability of public policies, infrastructure, institutional capacities and processes aimed at promoting inclusive cultural development, promoting cultural rights and cultural diversity; a sufficient level of cultural infrastructure in the country; the possibility of civil society involvement in cultural policy-making. Prospective directions of state management of creative economy in Ukraine are offered. Most importantly, the Ministry of Culture, Youth and Sports should develop a creative industry development plan that should be approved annually, setting out specific goals, actions and tools to be implemented within a clear timeframe.

Л. І. Кийдак. держ. упр., старший викладач кафедри публічного управління та митного адміністрування, Університет митної справи та фінансівН. І. Шевченкок. держ. упр., доцент, доцент кафедри публічного управління та митного адміністрування, Університет митної справи та фінансів

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

L. KiydaPhD in Public Administration, Senior Lecturer, Department of Public Administration and Custom Administration, University of Customs and FinanceN. ShevchenkoPhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor, Department of Public Administration and Custom Administration,University of Customs and Finance

FEATURES OF IMPLEMENTATION OF STATE CUSTOMS POLICY IN UKRAINE

Розкрито особливості та сучасний стан державної митної політики в Україні. Проаналізовано особливості механізмів реалізації державної митної політики в Україні.
Зазначено, що сутність державної митної політики важливо розглядати її не як відокремлену від практичної реалізації теоретичну категорію, а як один з елементів системи державного управління ЗЕД.
Визначені учасники відносин у сфері державної митної політики, та вплив держави, спрямований на регулювання відносин, які виникають між ними в процесі переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.
Розкрито сутність державної митної політики як напрямку державної політики, що має фінансовий характер і спрямованої на регулювання суспільних відносин, які виникають в процесі переміщення товарів через митний кордон, і забезпечена відповідними ресурсами.
Доведено, що державна митна політика може розглядатися, як мінімум з двох точок зору: у вузькому сенсі – з позицій суб’єкта її реалізації, в широкому – з позицій національних економічних інтересів.
Визначено не тільки набір спеціальних елементів, але й цільове їх призначення, а також методи й способи функціонування митної політики, а реалізація її пріоритетних напрямів передбачає подальший розвиток інститутів зовнішньоекономічної діяльності.[||]The features and current state of the state customs policy in Ukraine. The article analyses the peculiarities of the mechanisms of implementation of state customs policy in Ukraine.
With the development of foreign economic activity, which is one of the most important sectors of the national economy development of Ukraine, certain problems arise and new challenges for its regulation to various parts of the system of public administration. It is determined that the system of state governance in Ukraine does not meet the needs of the country in carrying out comprehensive reforms in various areas of public policies and European standards for the proper management of government.
It is noted that the essence of the state customs policy, it is important to consider it not as separate from the practical implementation of the theoretical category and as one of the elements of the system of state management of foreign economic activity.
The purpose of the state policy of Ukraine in the long term is to create conditions for achieving the leading positions of the country in the global economy based on the global competitiveness of its national economy.
Participants of relations in sphere of the state customs policy, and the influence of the state, aimed at regulating relations which arise between them in the process of moving goods and vehicles across the customs border.
The essence of the state customs policy directions of the state policy, which is financial in nature and aimed at regulation of public relations arising in the process of moving goods across the customs border, and is provided appropriate resources.
It is determined that the importance of customs policy as a component of state policy is manifested primarily through the protection of economic interests of the state.
It is proved that the state customs policy can be viewed at least from two points of view: in the narrow sense – from the standpoint of the subject of its implementation in a wide – from the standpoint of national economic interests.
Defined not only a set of special elements, and target designation, as well as methods and ways of functioning of the customs policy and its implementation priorities included further development of the institutions of foreign economic activity.

Л. Р. Криничкок. мед. н., здобувач кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет «Житомирська політехніка»Г. І. Ляховичк. н. з держ.управл., доцент, директор, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університет М. Івано-Франківськ

ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

L. R. KrynychkoPh.D., candidate of the Department of Economic Security, Public Administration and Administration, Zhytomyr Polytechnic State UniversityH. I. LiakhovychPhD (State Administration), Associate Professor, Director of the Ivano-Frankivsk Educational and Scientific Management Institute of Ternopil National Economic University (7 Halytska Str., Ivano-Frankivsk

ASSESSMENT OF THE CONSEQUENCES AND RESULTS OF HEALTH SYSTEM REFORM IN UKRAINE

У статті доведено, що на сьогодні особливо важливою реформою за останні роки стала медична реформа, яка концептуально трансформувала систему охорони здоров’я України. Зазначено, що основною метою охорони здоров'я країни і її регіонів є підтримка і зміцнення здоров'я населення відповідно до основної ідеї виходу держави з кризи. Відмічено, що значні трансформації в системі охорони здоров’я розпочалися із прийняттям Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015 – 2020 рр. Результати та наслідки проведеної державної політику реформування системи охорони здоров’я в Україні оцінено в наступній послідовності: оцінка фінансового забезпечення програми медичних гарантій; аналіз результатів реформування первинної медичної допомоги; оцінка планових показників фінансових гарантів вторинної медичної допомоги; оцінка результатів програми «Доступні ліки». Проведено оцінювання стану реформування системи охорони здоров’я України, що дозволило виявити їх вплив на соціально-економічну систему держави. Розглянуто заплановані медичні гаранти на 2020 р., які задані Національною службою здоров’я України. Доведено, що серед всіх гарантій заданими Національною службою охорони здоров’я України найбільшу частку займає вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога. Здійснено оцінювання результатів реформування первинної медичної допомоги в Україні та регіонах зокрема за показниками: співвідношення укладених декларацій до населення в розрізі регіонів України, аналітична оцінка укладених декларацій за групами населення, кількісний аналіз надавачів первинної медичної допомоги та їх кадрового забезпечення, аналітична оцінка розподілу виплат за надавачами медичних послуг. Проведено кількісний аналіз укладених декларацій станом на 1 січня 2020 року в регіонах України. Здійснено розподіл кількості укладених угод за складом населення станом на 1 січня 2020 року в регіонах України.[||]The article proves that today a particularly important reform in recent years has been the medical reform, which has conceptually transformed the health care system of Ukraine. It is noted that the main purpose of health care in the country and its regions is to support and strengthen the health of the population in accordance with the basic idea of the state out of the crisis. It is noted that significant transformations in the health care system began with the adoption of the National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020. The results and consequences of the state policy of health care reform in Ukraine were assessed in the following sequence: assessment of financial support of the medical guarantee program; analysis of the results of primary health care reform; assessment of planned indicators of financial guarantors of secondary medical care; evaluation of the results of the "Affordable Medicines" program. An assessment was made of the state of reforming the health care system of Ukraine, which revealed their impact on the socio-economic system of the state. The planned medical guarantors for 2020, which are set by the National Health Service of Ukraine, are considered. It is proved that among all the guarantees given by the National Health Service of Ukraine, the largest share is occupied by secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. The results of primary health care reform in Ukraine and regions were evaluated, in particular by indicators: the ratio of concluded declarations to the population in terms of regions of Ukraine, analytical assessment of concluded declarations by population groups, quantitative analysis of primary health care providers and their staffing, analytical assessment of providers medical services. A quantitative analysis of the concluded declarations as of January 1, 2020 in the regions of Ukraine was conducted. The distribution of the number of concluded agreements by population as of January 1, 2020 in the regions of Ukraine has been made.

К. О. Чернокаловааспірант кафедри публічного управління та митного адміністрування,Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро

РОЛЬ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СТАНОВЛЕННІ ТА ФУНКЦІОНУВАННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

K. Chernokalovapostgraduate student, Department of Public Administration and Customs Administration,University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

THE ROLE OF PUBLIC ADMINISTRATION MECHANISMS IN THE FORMATION AND FUNCTIONING OF CIVIL SOCIETY

Розглядаються основні засади формування громадянського суспільства в Україні, аналізується взаємодія державної влади з інститутами громадянського суспільства. Досліджуються процеси перетворення неформальних інституцій в офіційні організації, що дає змогу державі більш ефективно комунікувати з суспільством. Висвітлюються основні шляхи побудови української моделі взаємодії громадянського суспільства і держави. Продемонстрована побудова громадянського суспільства, яка потребує перегляду підходів та участі держави у цих процесах. Визначені шляхи формування якісно нової та ефективної системи комунікаційних механізмів. Проаналізована державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства більш системного й послідовного характеру, що також характеризує діяльність українського законодавця, спрямовану на створення необхідних умов для вільної самореалізації громадян і самоврядних громадських об’єднань, встановлення відкритих, партнерських відносин між ними та органами влади.[||]In the article the basic principles of formation of civil society in Ukraine are considered and the interaction of government with the institutions of civil society is analyzed. Processes of transformation of informal institutions into official organizations, which enables the state to communicate with society more effectively, are investigated.
The main ways of building the Ukrainian model of interaction between the civil society and the state are considered. The civil society building that requires rethinking of approaches and state involvement in these processes is demonstrated. The ways of formation of a qualitatively new and effective system of communication mechanisms are determined. The state policy of promoting the civil society development in a more systematic and consistent manner is analyzed. It also characterizes the activity of the Ukrainian legislator aimed at creating the necessary conditions for free self-realization of citizens and self-governing public associations, establishment of open partnership relations between them and authorities: enhancing the political culture of the population; disseminating knowledge about civil society and the organizations representing it; popularization of civil society structures among young people, highlighting the positive aspects of their activities; creating new opportunities for citizen participation in the management of public affairs; intensification of the process of divestiture of all spheres of public life, formation of civil society institutions (charitable foundations, consumer societies, interest clubs, societies, associations, etc.); development of various forms of social self-government and amateur activity; improving the financial viability of the third sector organizations; developing effective mechanisms for cooperation between civil society organizations and government bodies, etc. A comparative analysis of the views of modern researchers on the problem of becoming the civil society is conducted and some recommendations have been developed to improve results for the effectiveness of the civil society institutions.

О. І. Бобровськийаспірант кафедри державного управління та місцевого самоврядування, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

O. Bobrovskyipostgraduate student of the Department of Public Administration and Local Government, Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration the President of Ukraine, Ukraine

THEORETICAL PRINCIPLES OF PUBLIC MANAGEMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES

В дослідженні здійснено теоретичний аналіз трансформаційного шляху нового типу управління – публічного. Публічне управління територіальними громадами представлено уявленням про його зміст, призначення, роль у місцевому самоврядуванні. Зроблена спроба здійснити їх структурне співвідношення як елементів системи «публічне управління» на рівні територіальних громад. Порівняно поняття «управління», «державне управління», «публічне управління» і «публічне адміністрування». Державне управління і місцеве самоврядування розглянуто, як головні складники публічного управління, які створюють і реалізують процеси побудови демократичного суспільства на рівні первісних ланок із широким залученням до цього процесу населення. У результаті проведеного дослідження отримано докази відсутності наукового обґрунтування поняття «публічне управління в територіальних громадах» і необхідність подальшого дослідження його особливостей. Надано сутнісну характеристику понятійного конструкту «публічне управління територіальних громад».[||]The study provides a theoretical analysis of the transformation path of a new type of management - public. Public management of territorial communities is represented by its content, purpose, role in local self-government. An attempt has been made to implement their structural relationship as elements of a system of "public administration" at the level of territorial communities. The concepts of "governance", "public administration", "public administration" and "public administration" are compared. Public administration and local self-government are considered as the main components of public administration that create and implement processes of building a democratic society at the level of primitive links with wide involvement in this process of population. As a result of the research, evidence of the lack of scientific substantiation of the concept of "public administration in territorial communities" and the need for further study of its features were obtained. An essential characteristic of the conceptual construct «public management of territorial communities» is given.
The combination of all the theories of state, municipal and public administration with the basic concepts and conceptual schemes of their common practical application is determined in the structure of ideas and models of construction of scientific paradigm of public administration. It is stated that the implementation of public administration tasks requires systematic, methodological, tool-technological and information-analytical support with the use of computer simulation, its technologies and processes, which will accelerate decision-making, increase their quality, reduce time and cost in organs maintenance. power. Territorial communities should be regarded not only as units of administrative and territorial structure, but as a new territorial organization of power, as a system of managing democratic transformations in public administration. Public administration of territorial communities should promote awareness, social and public activity of the population, catalyze, form and improve systemic relationships and the results of life processes and solving public affairs.

Т. В. Парфенюкаспірант кафедри публічної політики та політичної аналітики,Національна академія державного управління при Президентові України

ЗАІНТЕРЕСОВАНІ СТОРОНИ У ВИРОБЛЕННІ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ

T. Parfeniukpostgraduate student of the Department of Public Policy and Political Analytics, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

STAKEHOLDERS IN THE PROCESS OF PUBLIC POLICY MAKING IN THE ENERGY SECTOR OF UKRAINE

Стаття присвячена визначенню ключових заінтересованих сторін у виробленні публічної політики в енергетичній сфері України.
Розглянуто різні наукові підходи до визначення поняття заінтересовані сторони (стейкхолдери). Представлено інтегроване визначення заінтересованих сторін в енергетиці, що представляє собою діяльність груп інтересів (структур бізнесу, неурядових організацій), здатних впливати на процес вироблення та реалізації публічної політики у сфері енергетики, або які відчувають вплив даної політики.
Визначено ключові інтереси заінтересованих сторін: економічні – зростання ефективності та енергозбереження; соціальні – забезпечення якості та доступності послуг електроенергетики всіх категорій споживачів; політичні – забезпечення національної безпеки, виборчі мотиви. Доведено, що поєднання тих чи інших економічних, політичних та інших інтересів визначає зміст стратегії розвитку енергетики.
Показано, що у процесі вироблення публічної політики в енергетичній сфері України відбувається залучення таких груп стейкхолдерів як проз’юмерів (виробників-споживачів); споживачів енергетичних ресурсів; енергетичних компаній; енергетичних кооперативів; агрегаторів; організації співвласників багатоквартирних будинків; фінансових установ, що здійснюють кредитування та інвестування; закладів сфери освіти та науки; експертних організацій; органів державної влади та регулювання; засобів масової інформації; професійних об'єднань; аналітичного та експертного середовища; громадських організацій та інших.
За результатами аналізу чинної нормативно-правової бази виділено такі заінтересовані органи влади у виробленні публічної політики в енергетичній сфері: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство розвитку громад та територій України, місцеві державні адміністрації, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
У також здійснено характеристику інтересів заінтересованих сторін електроенергетичного ринку України.
Доведено, що бажання зацікавлених сторін здійснювати право участі в прийнятті рішень в області енергетики – це фактор, який зобов'язана враховувати держава при виробленні та реалізації публічної політики.[||]The article is dedicated to identifying key stakeholders in public policy making in Ukraine's energy sector.
Various scientific approaches to the definition of stakeholder (stakeholder) are considered. An integrated definition of stakeholders in the energy sector is presented, which represents the activity of interest groups (business structures, non-governmental organizations) capable of influencing the process of making and implementing public policy in the energy sector, or which are affected by this policy.
Key stakeholder interests were identified: economic - efficiency and energy savings; social - ensuring the quality and accessibility of electricity services of all categories of consumers; political - national security, electoral motives. It is proved that the combination of economic, political and other interests determines the content of the energy development strategy.
It is shown that in the process of public policy making in the energy sphere of Ukraine, such groups of stakeholders as consumers (producers-consumers) are involved; consumers of energy resources; energy companies; energy cooperatives; aggregators; organization of co-owners of apartment buildings; financial institutions providing lending and investing; educational and scientific institutions; expert organizations; public authorities and regulation; the media; professional associations; analytical and expert environment; public organizations and others.
According to the results of the analysis of the current legal framework, the following interested authorities are identified in the development of public policy in the energy sphere: Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine, Ministry of Communities and Territories of Ukraine, local state administrations, State Agency for Energy Efficiency and Energy Conservation of Ukraine.
The interests of stakeholders of the electricity market of Ukraine have also been characterized.
It is proved that the desire of stakeholders to exercise their right to participate in energy decision-making is a factor that the state is obliged to take into account in the development and implementation of public policy.

О. М. Вівсяникаспірант, Міжрегіональна Академія Управління персоналом, м. Київ

ВПЛИВ НЕОІНСТИТУАЛІЗМУ НА ВИЗНАЧЕННІ МІСЦЯ ОРГАНІЗАЦІЙ В ІНСТИТУЦІЙНОМУ МЕХАНІЗМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

O. Vivsyanykpostgraduate student, Interregional Academy of Personnel Management (Kyiv)

THE INFLUENCE OF NEOINSTITUTIONALISM ON DETERMINATION OF THE PLACE OF ORGANIZATIONS IN THE INSTITUTIONAL MECHANISM OF PUBLIC GOVERNANCE

В статті визначено, що держава, система державного управління значною мірою впливає на розвиток продуктивних сил. Вона стимулює розвиток науково-технічного прогресу, соціальні реконструкції та поширення комунікацій. Доведено, що структурні елементи суспільно-економічного життя, що регулює система державного управління можуть стати основою для радикальних інституційних змін. Визначний етап розвитку інституційної науки ‒ теорія неоінституалізму. Вона, на відміну від класичного інституалізму, спрямована на обґрунтування суспільних процесів в державі та аналіз відносин не між індивідами, а між системами та організаціями.
В поданому дослідженні проведено аналіз впливу інституційної теорії на основні методології науки державного управління. Метою статті є дослідження впливу неоінституалізму на визначенні місця організацій в інституційному механізмі державного управління. В статті обрано саме неоінституалізм. Неоінституалізм це теорія, яка найбільш детально розкриває підходи в сфері управління суспільними явищами, економічними процесами на державному рівні.
Досліджуючи значення інституційної теорії в процесі становлення методології науки державного управління, основних положень інституційної школи в сфері державного управління, визначено риси інституалізму, що роблять його дієвим теоретичним інструментом у формуванні сучасних концепцій застосування механізмів державного управління в процесах трансформації суспільства, сфер його функціонування. Однією з таких сфер є охорона здоров’я. До таких рис відносяться: застосування міждисциплінарного підходу до пізнання явищ та процесів, потужне використання статистичних даних та методів їх опрацювання, застосування еволюційної концепції до пізнання суспільних явищ, перехід до принципів методологічного холізму, необхідність соціального контролю над економікою, активна економічна і соціальна роль держави. В статті визначено складові інституційного механізму державного управління. На основі проведено теоретичного дослідження уточнено категорію «інституційний механізм державного управління»[||]The article defines that the state, the system of public administration has a great influence on the development of productive forces. It encourages the development of scientific and technological progress, social reconstruction and the spread of communications. It is proved that the structural elements of socio-economic life that governs the system of public administration can become the basis for radical institutional changes. A significant stage in the development of institutional science is the theory of neo-institutionalism. Unlike classical institutionalism, it aims at substantiating social processes in the state and analyzing relationships not between individuals but between systems and organizations.
This study analyzes the impact of institutional theory on basic methodologies of public administration science. The purpose of the article is to investigate the influence of neo-institutionalism on determining the place of organizations in the institutional mechanism of public administration. Neoinstitutionalism is chosen in the article. Neoinstitutionalism is the theory that most thoroughly exposes approaches to the management of social phenomena and economic processes at the state level.
Investigating the importance of institutional theory in the process of formation of the methodology of science of public administration, the main provisions of the institutional school in public administration, identifies the features of institutionalism, which make it an effective theoretical tool in the formation of modern concepts of application of mechanisms of public administration in the processes of transformation of society, its spheres. One such area is health care. Such features include: applying an interdisciplinary approach to the knowledge of phenomena and processes, the powerful use of statistics and methods of their processing, the application of the evolutionary concept to the knowledge of social phenomena, the transition to the principles of methodological holism, the need for social control over the economy, active economic and social role of the state. The article identifies the components of the institutional mechanism of public administration. Based on the theoretical research, the category of "institutional mechanism of public administration" has been specified.