Contents № 2, 2020
М. І. Сьомичд. е. н., доцент, професор кафедри публічного управління та адміністрування,Полтавська державна аграрна академія
МИРГОРОДСЬКИЙ СУБРЕГІОН ЯК ОБ’ЄКТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
M. SemichDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Public Management and Administration of Poltava State Agrarian Academy
MIRGOROD SUBREGION AS A LOCAL GOVERNMENT ENTITY
У статті проаналізовано теоретичне визначення поняття «субрегіон». Виявлено, що однорідність регіонального економічного простору досягається за рахунок концентрації, інтеграції та конвергенції господарських зв’язків у регіоні. Досліджено, що у рамках процесу розробки Стратегії у 2017 р. адміністрацією м. Миргород та Миргородського району Полтавської області був підписаний та направлений на реєстрацію до Мінрегіонбуду договір про співробітництво громад сільських рад, території яких прилеглі до м. Миргорода (відповідно до п. 331 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про співробітництво територіальних громад»), в тому числі 10 сільських рад (Вовнянська, Гаркушинська, Дібрівська, Зубівська, Петрівцівська, Попівська, Слобідська, Хомутецька, Шахворостівська та Ярмаківська). Проаналізовано складові Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону до 2028 р.[||]The article analyzes the theoretical definition of the concept of «subregion». It is revealed that the homogeneity of the regional economic space is achieved through concentration, integration and convergence of economic ties in the region. It was investigated that within the framework of the Strategy development process in 2017 the administration of cooperation of communities of rural councils whose territories were adjacent to the city of Mirgorod was signed and sent for registration to the Minregionstroy by the administration of Myrgorod and Myrhorod district of Poltava region (in accordance with Article 331 of the Law of Ukraine «On Local Self-Government in Ukraine», the Law of Ukraine «On Cooperation of Territorial Communities»), including 10 village councils (Vovnyansk, Garkushinskaya, Dibrivskaya, Zubivska, Petrivtsivska, Popivska, Slobidska, Khom, Utezka, Shakhrovrostovska and Yarmakivska). The components of the Strategy for the Sustainable Development of the Myrhorod Sub-Region to 2028 are analyzed.
The subregion’s internal environment contains the potential that enables it to function, and therefore to exist and evolve over a period of time. Subregions (as a difficult structured entity) are difficult to control. Local authorities assume the functions of providing administrative, communal, social, cultural and other services, perform financial and budgetary, production and economic functions, functions of territorial-spatial planning, protection of public rights and property interests of the population, regulation and coordination, and in no to a degree does not perform the functions of general management (which is inherent in the command-administrative economy).
Therefore, based on this experience, we consider it advisable to continue the process of sub-regionalization of other regional regions in order to comprehensively address the economic development of several territorial communities with close geographical location, economic links, common infrastructure and enterprises that actively use the labor resources of neighboring territorial communities.
С. М. Приліпкод. держ. упр., професор кафедри публічного управління та менеджменту інноваційної діяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України
S. PrylipkoDoctor of Sciences in Public Administration, Professor of the Department of Public Administration and Management of Innovative Activities, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Проаналізовано стан реалізації проєктів за договорами державно-приватного партнерства в окремих областях України. Визначено проблеми на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях, які стримують приватних інвесторів залучати значні фінансові ресурси в інфраструктурний розвиток територій. Зосереджено увагу на першочергових завданнях органів публічної влади, спрямованих на налагодження тісних партнерських відносин влади з бізнесом на засадах сталого розвитку територіальних громад. Визначено цільові значення індикаторів у діяльності Уряду щодо формування сприятливого інвестиційного клімату для збільшення кількості реалізації проєктів державно-приватного партнерства, зокрема у напрямах залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, зменшення рівня зовнішніх боргових зобов’язань, щорічного нарощування експортного потенціалу та поглиблення транскордонного співробітництва. Запропоновано основні напрями активізації співпраці органів публічної влади з приватними партнерами у регіонах і на рівні територіальних громад, зокрема на основі концесійних договорів.[||]In order to achieve the Sustainable Development Goals the formation of strong partnership relations between the state, domestic and foreign economic entities on the basis of PPP contracts for the medium and long term period of time contributes to the socio-economic and environmental development of the territories. Public authorities should play a significant role in building of partnerships, actively participate in the development and realization of territorial development strategies aimed at creation of enabling environment for attracting investments through the implementation of PPP projects.
It is established that as of 01.01.2020 the Ukrainian public authorities concluded 187 PPP contracts with private partners, 52 of them are active and 135 are inactive because of various reasons. On the state level there are some problems that prevent the proper PPP development. Among them are imperfection of the current legislation and constant changes of the legal base, investor mistrust to the government policy, project financing instability, high level of corruption component in the middle of management branch, insufficient credit amount on financial services market, lack of coordinated network work in the investment-institutional environment, improper performance of public control for the activity of public authorities etc.
Partnership is one of the important Sustainable Development Goals. In order to increase the number of PPP projects, implemented by Ukrainian Government, it is necessary to focus on fulfilling the tasks of mobilizing additional financial resources, consistent reduction of external debt and establishing close partnerships between the authorities and business. Insufficient development of cooperation between public authorities and private partners at regional and local levels is caused by low activity of local self-government bodies and territorial communities. Public administration should be aimed at creating registers of potential investment objects, promoting the investment attractiveness of regions during organizing various information and communication activities. It is important to predict the favorable conditions in the territorial development strategies for attracting domestic and foreign investors for PPP development in the spheres of construction, transport, housing and development of communal, industrial and social infrastructure.
А. О. Касичд. е .н., проф.,завідувач кафедри менеджменту,Київський національний університет технологій та дизайнуO. O. Підкуйкок.н. з держ. упр., доцент кафедри менеджменту,Київський національний університет технологій та дизайнуА. В. Терещенкостудентка кафедри менеджменту,Київський національний університет технологій та дизайнуВ. О. Тимошенкостудент кафедри менеджменту,Київський національний університет технологій та дизайну
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ
А. KasychDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of Management Department,Kyiv National University of Technology and DesignO. PidkuykoPhD in Public Administration, Associate Professor of Management Department,Kyiv National University of Technology and DesignA. Tereshchenkostudent of Management Department,Kyiv National University of Technology and DesignV. Tymoshenkostudent of Management Department,Kyiv National University of Technology and Design
CURRENT PROBLEMS OF STATE REGULATION OF THE LAND MARKET IN UKRAINE
У статті досліджено основні проблеми формування ринку землі в Україні. Для забезпечення розуміння змісту необхідних реформ на сучасному етапі було проведено дослідження основних етапів еволюції державної політики щодо землі впродовж років незалежності. Сформульовано предметне поле державної політики щодо ринку землі. В контексті формування виваженої державної політики щодо змісту реформ у статті було узагальнено зарубіжний досвід реформування цієї сфери. Визначення особливості реформування земельних відносин в інших країнах дозволило обґрунтувати зміст необхідних реформ та ризики стрімких перетворень. Сформульовано заходи щодо підвищення ефективності державної політики в сфері реформ відносин власності на землю. Обґрунтовано принципи державної політики в сфері землекористування, основними серед яких є, стратегічна орієнтація, комплексність та врахування поточної ситуації.[||]The main problems of land market formation in Ukraine are investigated in the article. Inefficiency, irrationality and consumer attitude to land, despite the formation of market relations, have complicated the process of land market formation and, as a result, the low productivity of the agricultural sector. In order to provide an understanding of the content of the necessary reforms, the main stages of the evolution of state policy on land over the years of independence have been investigated at this stage. The subject field of state policy on the land market has been formulated: the main subjects of the economic mechanism of state regulation of the land market have been identified. The contradictions that exist in relation to land in market conditions are emphasized: on the one hand, land as an eternal resource should remain state-owned, but there is a question of ensuring efficient management of the leased land; and on the other hand, there must be a change in the forms and methods of public policy. The authors clarified the concept of state regulation of the land market. In order to evaluate the situation objectively, the article examines the stages of land market reform over 20 years and presents the tasks set by the state authorities in the current conditions. In the context of forming a prudent state policy on the content of reforms, the article summarized foreign experience of reforming this field. Determining the peculiarities of land relations reform in other countries made it possible to substantiate the content of the necessary reforms and the risks of rapid transformations. The experience of France, Denmark, Poland, Germany and other countries is generalized. The statistics of EU countries were analyzed, which made it possible to identify the main trends of state policy on land. One of the main tasks set by the state in developed countries is the task of forming an effective landowner, but without losing strategic resources for the state. Key problems and obstacles to the formation of the land market and its free circulation are identified. Measures have been formulated to increase the effectiveness of public policy in the field of land ownership relations reforms. The principles of state policy in the field of land use are substantiated, the main of which are strategic orientation, complexity and taking into account the current situation.
М. М. Стадникд. філос. н., професор,професор кафедри публічної політики та політичної аналітики,Національна академія державного управління при Президентові УкраїниА. Г. Панченкок. держ. упр., доцент, доцент кафедри управління,Київський університет імені Бориса Грінченка
АКТУАЛІТЕТИ МИРОТВОРЧОЇ ОСВІТИ
M. StadnykDoctor of Sciences in Philosophy, Professor,Professor of the Public Policy and Political Analytics Department,National Academy for Public Administration under the President of UkraineA. PanchenkoPhD in Public Administration,Associate Professor of Management Department, Borys Grinchenko Kyiv University
RELEVANCE OF PEACEMAKING EDUCATION
Мета цієї статті полягає у виокремленні актуалітетів миротворчої освіти та окресленні основ громадянського виховання в дусі миру й миротворчості у системі вітчизняної освіти. Ми вважаємо, що для ефективного впровадження миротворчої освіти в Україні потрібно: оновлення Концепції національно-патріотичного виховання, з урахуванням викликів інформаційної війни з російським агресором; розроблення ефективних форм освіти дорослих, з наголосом не лише на професійну перепідготовку кадрів, а також на формування SE-навичок, на розширення знань (у тому числі в галузі миротворчої освіти), та формування суспільної культури оволодіння такими знаннями; запровадження кращих практик формальної та неформальної освіти спрямованих на миротворчу освіту, з урахуванням при формуванні навчальних програм, культурного, історичного, соціально-економічного і політичного контексту країни або регіону; налагодження ефективного управління освітою, зокрема створення дієвої моделі державно-громадського управління в освіті; сприяння посиленню попиту громадських активістів до опанування компетенцій у сфері миротворення; мотивація комунікацій між громадами регіону, та країни в цілому.[||]The purpose of this article is to define relevance of peace education and outline system of civic education by means of peace and peacekeeping in the current Ukrainian context. In the author`s view it is crucial to perceive amole opportunity of peace education implementation, particularly, peacekeeping component can be viewed as a key principle of newly established communities, that defines local level of civil society at the educational field. The relevance is enhanced by Crimea annexation, continuous war at the east of Ukraine, that lead to communities` structure changes, implying that crisis category of people (forced migrant) has occurred. Therefore, peace education should be understood as a process of knowledge, skills, views and values promotion, that are essential to develop a view of the world of youth and minimize destructive behavior patterns. Taking into account high level of education of Ukrainians, peace education is not aimed to teach how to read or write, but to evolve civic education in the first place. Nowadays civic education in the context of war on the East of Ukraine, is a key element due to the process of state establishment on the basis of humanization. Democracy, social justice, as a result of developing civil society in Ukraine and rejuvenation of the nation. We urge, that successful peace education implementation in Ukraine requires: update of national patriotic education conception, implying Information warfare with Russian aggressors menace, developing effective educational programs for adults, with a focus not exclusively on retraining of personnel, but also on a building SE-skills, increasing knowledge (including conflicts and peacekeeping), and creating public culture to achieve such knowledge, implementing better formal and informal education practices, that are aimed at peace education. Those practices should take into account cultural, historical, socio-economic and politic aspects of given country or region. Plus, education process should be governed properly, e.g. effective model of civic-official managing in educational field should be created, and civil activists, community leaders should be encouraged to achieve new up-to-date knowledge on peacekeeping, local communities should be motivated to communicate with other communities of region and country as a whole.
І. Й. Малийд. е. н., професор кафедринаціональної економіки та публічного управління,ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима ГетьманаК. В. Загребельнааспірант кафедри національної економіки та публічного управління, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЖИТЛА В УКРАЇНІ
I. MaliyDoctor of Economic Sciences, Professor of the department of National Economy and Public Administration, SHEE "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman", KyivK. Zahrebelnapostgraduate student at the Department of National Economy and Public Administration, SHEE “Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman”, Kyiv
SOCIO-ECONOMIC DIMENSION OF STATE REGULATION OF THE HOUSING MARKET IN UKRAINE
На основі виокремлення та характеристики специфіки ринку житла у відтворенні людського потенціалу національної економіки у статті обґрунтовано механізм державного регулювання з урахуванням соціально-економічного, фінансового та інвестиційного вимірів його результативності. Акцентовано увагу на суперечності інституційної ідентифікації ролі держави та ринку в забезпеченні населення житлом, як вихідної конституючої передумови безпеки життєдіяльності та добробуту громадян, що і визначає результативність публічного управління.
Розкрито провали ринкового саморегулювання в досягненні рівноваги між попитом та пропозицією. Визначено, що, незважаючи на позитивну динаміку зростання обсягів будівництва житла, в Україні загострилась проблема забезпечення житлом значної частини населення, як важливого та гарантованого Конституцією України права громадян. Запропоновано підходи системної переорієнтації державного регулювання житлової сфери на основі врахування платоспроможності населення, інвестиційної привабливості міських земельних ділянок, публічного (державного та муніципального) фінансування соціального (бюджетного) житла, як важливої складової безпеки життєдіяльності людини.[||]On the basis of isolation and characteristics of the specificity of the housing market in reproducing the human potential of the national economy, the article substantiates the mechanism of state regulation taking into account the socio-economic, financial and investment dimensions of its effectiveness. Attention is drawn to the contradictions of the institutional identification of the role of the state and the market in providing housing to the population, as the initial constituent prerequisite for the safety of life and well-being of citizens, which determines the effectiveness of public administration.
The failures of market self-regulation in striking a balance between supply and demand are revealed. It has been determined that, despite the positive dynamics of housing construction growth, the problem of providing housing to a large part of the population as an important and guaranteed right of citizens by the Constitution of Ukraine is exacerbated.
The approaches of systematic reorientation of the state regulation of the housing sphere on the basis of consideration of the solvency of the population, investment attractiveness of urban land plots, public (state and municipal) financing of social (budget) housing as an important component of human life safety are proposed.
In Ukraine, the formation of the real estate market and the formation of statehood have been taking place for more than half a century, and therefore the contradictions accompanying these processes are understandable. In addition, this situation is explained by the fact that in developed countries the formation of private ownership of real estate and its exchange has evolved over several centuries. Therefore, civilization rules for the implementation of the rights of private ownership of housing and its comfortable use by the owner is guaranteed not only by law, but also by informal rules - rationality of thinking, managerial culture, trust in each other, social responsibility, understanding of social partnership and respect for each other.
Based on the analysis of the inability of the market mechanism of self-regulation in Ukraine and a comparative analysis of the institutional rules for regulating the real estate market in foreign countries, substantiate approaches to reorienting the state policy of providing housing in the context of the socio-economic dimension and the implementation of constitutional rights of citizens as an important prerequisite for the stability of the economic development of the national economy.
Н. Ю. Подольчакд. е. н., професор, Національний університет «Львівська політехніка»У. Т. Лукашевськааспірант кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,Національний університет «Львівська політехніка»
N. PodolchakDoctor of Economics, professor, Lviv Polytechnic National UniversityU. Lukashevskapostgraduate student of the Department of Administrative and Financial Management,Lviv Polytechnic National University
В статті наведено результати SWOT-аналізу українського ринку FinTech та сформовано основні передумови, що стосуються наявних переваг і можливостей подальшого розвитку публічних механізмів FinTech-індустрії, а також аналіз основних загроз і слабких сторін. Встановлено, що розвиток публічних механізмів ринку FinTech насамперед стимулюють три основні чинники, а саме: зростаючий попит, активність регулятора, динамічність пропозиції. Подано графічну інтерпретацію публічного механізму розвитку ринку FinTech в Україні. Виокремлено ряд факторів ризику, які виникають у вигляді наслідків і чинять негативний вплив на розвиток FinTech-ринку: Інфраструктурні (або ринкові) ризики, кіберризики, економічні ризики, соціальні ризики. Перераховані ризик-фактори є актуальними не тільки для ринку FinTech, але і для ринку фінансових інститутів в Україні. В статті наведено ключові способи зниження ймовірності настання ризиків, що впливають на розвиток FinTech-ринку.[||]The article presents the results of the SWOT-analysis of FinTech market of Ukraine and outlines the basic preconditions for the existing advantages and opportunities of further development of public mechanisms of FinTech-industry, as well as the analysis of major threats and weaknesses. It is established that the development of public mechanisms of the FinTech market is first and foremost stimulated by three main factors, namely: increasing demand, regulator activity, supply dynamics. The reasons for the growing demand are financial technologies increasing the availability of financial services (both for the general public and for business); financial technologies increase the speed of obtaining financial services (both for the general public and for business); financial technologies can improve the living conditions of the population and increase the competitiveness of business. The reasons for the regulator's activity are financial technology is one of the main tools for increasing the transparency of the business and the economy of the country as a whole (a tool for reducing cyber risks in the financial sphere); financial technology is one way of improving the standard of living and financial support for businesses; financial technologies provide for the formation of FinTech infrastructure, which is nowadays a prerequisite for the development of the leading sectors of the country's economy. The causes of dynamic transparency are the trend towards digitalization, which is relevant to all industries (agribusiness, manufacturing, pharmaceuticals, etc.) significantly changing the needs of businesses and their requests / expectations from FinTech companies; the financial technology market is rapidly evolving and highly competitive, making Fintech companies sensitive not only to demand patterns but also to competitors' behavior; the financial market in Ukraine has the opportunity to use successful foreign experience, which makes the supply dynamic (variety of FinTech products and services) significantly higher than in other industries. The graphical interpretation of the public mechanism of FinTech market development in Ukraine is presented. There are a number of risk factors that arise in the form of consequences and have a negative impact on the development of the FinTech market: infrastructure (or market) risks, cyber risks, economic risks, social risks. The above risk factors are relevant not only for the FinTech market but also for the financial institutions market in Ukraine. The article describes the key ways to reduce the likelihood of risks affecting the development of the FinTech market.
О. В. Марценюкк. е. н., доцент кафедри фінансів,банківської справи та страхування,Вінницький національний аграрний університет
ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
O. V. MartsenyukPhD in Economics, associate professor of department of finances, banking and insurance,Vinnytsia national agrarian University
INTEGRATION PROCESSES AS A FACTOR OF UKRAINIAN INSURANCE MARKET DEVELOPMENT
Дослідження статті спрямоване на висвітлення особливостей інтеграційних процесів в страховій сфері. В процесі дослідження визначено, що на економічномі просторі України відбувається лібералізація валютного законодавства, стабілізація національної валюти, загальне, хоч і незначне, та все ж зростання ВВП, зниження рівня інфляції та продовження співпраці із МВФ, яка є дуже важливою для всіх інвесторів. Дані процеси спонукають та стимулюють розвиток економіки вцілому та страхового ринку зокрема.
Визначено, що висока ліквідність, прозорі бізнес-процеси, розгалужена регіональна мережа, професійний, адекватний менеджмент - ось ті необхідні складові, на яких формується міцна (перспективна) страхова компанія, і саме в таку компанію готові приходити інвестори.
Надано рекомендації щодо посилення контролю держави над процесом входження іноземного капіталу в український страховий ринок. Обґрунтовано необхідність своєчасного і аргументованого запровадження коригуючих заходів та процедур в страховій сфері Державними національними органами регулювання.[||]The research of the article is aimed at covering the features of integration processes in the insurance sphere. In the course of the research it was determined that in the economic space of Ukraine there is liberalization of currency legislation, stabilization of the national currency, general, albeit insignificant, and yet GDP growth, reduction of inflation and continuation of cooperation with the IMF, which is very important for all investors. These processes encourage and stimulate the development of the economy as a whole and the insurance market in particular.
It is proved that the introduction of the principle of proportionality in the regulation of the insurance market will optimize the regulatory burden on supervisors, reduce the costs of market participants with small risks in the activity without reducing the quality of regulation and supervision, and will contribute to a more efficient allocation of regulatory oversight resources.
It is established that the insurance portfolio in Ukrainian companies is rather risky compared to the companies of the European Union, as a large part of the funds is concentrated in stocks and non-state banks
It is determined that high liquidity, transparent business processes, extensive regional network, professional, adequate management - these are the necessary components on which a strong (promising) insurance company is formed, and investors are ready to come to such a company.
Recommendations are given on strengthening the state control over the process of entering foreign capital into the Ukrainian insurance market. The necessity of timely and reasoned introduction of corrective measures and procedures in the insurance sphere by the National National Regulatory Authorities is substantiated.
At the same time, it should be noted that with limited domestic sources of financing and extremely low public confidence in insurance companies, a sufficient level of external financing is a prerequisite for mitigating the resource constraints of the Ukrainian economy. Therefore, the strategy of state management of the process of entry of foreign insurance companies in Ukraine should be to integrate them as much as possible into the Ukrainian economy, focusing on the fulfillment of priority national tasks.
В. Ф. Загурська-Антонюкк. політ. н., доцент, доцент кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет «Житомирська політехніка»
V. F. Zagurska-AntoniukPhD in Political Sciences, associate professor, associate professor of the chair of economic security, public administration and administration, State University «Zhytomyr Polytechnic»
Усі процеси діяльності сучасного суспільства відбуваються та супроводжуються інформацією, яка стала центральною ланкою в системі обміну даними між суспільними суб’єктами. Окрім того, що інформація має відповідати реальним запитам дійсності, вона повинна бути зрозумілою, корисною, своєчасною та мати ціннісні орієнтири. Масові потоки інформації та управління ними в поєднанні з вдосконаленням ІТ змінюють розуміння конкурентності у суспільно-політичних сферах, яка вже призвела до незворотніх революційних змін у ґеополітичному процесі. І неочікуваним наслідком цього процесу є те, що ІТ та комунікаційні технології є одночасно причиною глобальної кризи та ключовим механізмом стабілізації у світому порядку XXI століття. Таким чином, робиться спроба відійти від стандартного підходу до проблем управління гуманітарно-політичною безпекою.
Засоби комунікації, увиразнюючи модель реальності, в той же час призводять до розширення меж масової культури, а разом з тим, утилітарних цінностей, сприяють наступу авторитарних, спотворених цінностей на гуманістично-ліберальні цінності та потреби як на індивідуальному рівні, так і загальнодержавному, навіть, цивілізаційному.
Геополітичні реалії сучасності свідчать, що процес формування нової моделі світового устрою ще не закінчився і продовжує розвиватися з високим ступенем непередбачуваності. Завершення епохи однополярного світу і вихід на міжнародну арену нових глобальних гравців, загострення конкуренції серед них за сфери впливу, подальше поглиблення розриву між бідними і багатими країнами, протиріччя між країнами з різними цивілізаційними світоглядами, загострення проблем обмеженості світових ресурсів, революційний технологічний прорив провідних країн, нарощування їх воєнно-економічних потужностей, сучасні війни – все це доводить, що збройна боротьба не втратила ролі інструменту зовнішньої політики. Поява нових воєнних викликів і загроз вимагає від держав пошуку адекватних рішень у забезпеченні оборонної політики.[||]All processes of activity of modern society take place and accompanied by information that became a central link in the system of exchange of data between public subjects. Except that information must answer the real queries of reality, she must be clear, useful, timely and to have the valued reference-points. Mass streams of information and management by them in combination with perfection of ІТ change understanding of competition in social and political spheres, that already resulted in unreverse revolutionary changes in a geopolitical process. And the unexpected consequence of this process is that ІТ and of communication technologies is simultaneously reason of global crisis and key mechanism of stabilizing in the world order of XXI of century. Thus, an attempt to step back from the standard going near the problems of management humanitarian-political safety is done.
Facilities of communication, underlining the model of reality, at the same time result in expansion of limits of mass culture, and at the same time, utilitarian values, assist treading of the authoritarian, distorted values on humanistically-liberal values and necessities both at individual level and national, even, to civilization.
Geopolitical realities of contemporaneity testify that the process of forming of new model of the world mode did not yet make off and continues to develop with the high degree of unforeseeableness. Completion of epoch of the unipolar world and exit on the international scene of new global players, intensifying of competition among them for the spheres of influence, further deepening of break between poor and rich countries, contradiction between countries with different civilization world views, intensifying of problems of limit nature of world resources, revolutionary technological breach of leading countries, increase of them military-economic powers, modern wars is all prove, that armed fight not lose role instrument foreign policy. Appearance of new soldiery calls and threats requires from the states the search of adequate decisions in providing of defensive.
В. Я. Карковськак. е. н., доцент кафедри адміністративного та фінансового менеджменту,Національний університет «Львівська політехніка»
ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОЇ СТРУКТУРИ
V. KarkovskaPhD in Economics, Associate Professor of the Department of Administrative and Financial Management,Lviv Polytechnic National University
PECULIARITIES OF STATE STRUCTURE MECHANISM OF PERSONNEL SECURITY
Стаття присвячена дослідженню актуальної теми реформування державної служби, а саме механізму кадрової безпеки державної служби. Пріоритетним же напрямком у формуванні та реалізації кадрової безпеки державного управління має бути підвищення професіоналізму, найбільш повне використання знань і здібностей державних службовців в інтересах суспільства і держави. В статті розглянуто функціональні складові механізму забезпечення кадрової безпеки державної структури. Виокремлено та систематизовано принципи забезпечення ефективності механізму кадрової безпеки державної служби. В статті з’ясовано основні передумови реалізації механізму кадрової безпеки державної служби. Основною метою ефективної реалізації механізму кадрової безпеки має бути підвищення якості та ефективності державного управління, в тому числі подолання корупції в органах державної влади.[||]The article is devoted to the research of the topical topic of civil service reform, namely the mechanism of civil service personnel security. Civil service reform places increased demands on human capital, which is its main resource. Increasing professionalism, the fullest use of the knowledge and abilities of public servants in the interests of society and the state should be a priority direction in the formation and implementation of personnel security of public administration. Regulation of personnel security processes should be implemented in the state personnel policy, including in the system of public administration. The purpose of the article is theoretical bases of formation and functioning of the mechanism of personnel security of state structures. The functional components of the mechanism of ensuring the personnel security of the state structure are considered in the article. The personnel security mechanism must have a certain structure that should include: the values and principles of personnel security; perspective (strategic) goals and objectives; the main stages of the strategic goals and objectives; personnel security; effective means and methods of organizing social forces to achieve the goals of personnel security; resource support of the activity of the personnel security personnel; political work on the use of human resources; main directions of political activity in the field of personnel security; political culture. The principles of ensuring the effectiveness of the mechanism of personnel security of the civil service are separated and systematized: by goals, by direction, by functionality, by structure, by dynamism. The article explains the basic prerequisites for the implementation of the civil service personnel security mechanism. The main purpose of effective implementation of the personnel security mechanism should be to improve the quality and efficiency of public administration, including the elimination of corruption in public authorities. Implementation of the mechanism of personnel security consists in the formation of a stable, highly professional staff in the bodies of state power, which meets the modern requirements of the system of public administration and civil society.
Н. О. Держакк. е. н., доцент, доцент кафедри публічного адміністрування, менеджменту та маркетингу,Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (м. Сєвєродонецьк)
ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ У СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ: ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
N. DerzhakPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Administration, Management and Marketing of Volodymyr Dahl East Ukrainian National University (Severodonetsk)
IMPLEMENTATION OF THE SOFTWARETARGET METHOD IN THE REGIONAL STRATEGIC PLANNING: APPLIED ASPECT
У статті висвітлено бачення формування та реалізації стратегії розвитку Луганського регіону за допомогою програмно-цільового підходу. Встановлено, що стратегічні цілі, визначені у Стратегії розвитку будь якого регіону, мають бути реалізовані через систему операційних цілей, які спрямовані на вирішення завдань соціально-економічного розвитку територій. Для досягнення стратегічних цілей кожен регіон розробляє План заходів. Встановлено, що для реалізації Стратегії розвитку Луганського регіону до 2027 року розроблено чотири програми в рамках яких реалізовуються проекти регіонального розвитку. Перша програма: економічне зростання регіону: конкурентоспроможність, смарт-спецалізація, сприятливе бізнес-середовище. Друга програма: відновлення критичної інфраструктури регіону. Третя програма: ефективне управління, орієнтоване на людину. Програма четверта: безпека, національна ідентичність та цілісний інформаційний простір. У статті надано схематичне уявлення впровадження програмно-цільового підходу при реалізації стратегії розвитку Луганського регіону.[||]The article describes the process of formation and implementation of the development strategy of region with the help of program-targeted approach. It has been found out that the strategic goals, defined in the Development Strategy of any region, should be realized through a system of operational goals aimed at solving the problems of socio-economic development of the territories. To achieve the strategic goals, each region develops an Action Plan. It is established that for the implementation of the Luhansk Region Development Strategy by 2027 four programs have been developed within the framework of which projects of regional development are implemented. Program 1. Economic growth of the region is competitiveness, smart specialization, and favorable business environment. The aim of the first program is to support the development of regional and local economy through efficient use of the existing potential and competitive advantages of the leading enterprises of region, creation of favorable investment environment, creation of conditions for activation of innovative processes and modernization of the real sector of economy, enhancement of competitiveness of region. Program 2. Restoration of critical infrastructure of region. The aim of the second program is to ensure the sustainable socio-economic development of region and the quality of the people’s life by restoring and building critical infrastructure of region, including in the areas adjacent to the conflict zone. Program 3.An effective human-centered management. The aim of the third program is to improve the quality of people’s life by providing the quality and accessible public services to residents, reducing environmental pollution and effectively managing regional development using the democratic governance tools and cooperative principles. Program 4. Security, national identity and a coherent information space. The aim of the fourth program is to ensure the security of people and to form a nationwide unity and social cohesion through the provision of safe living and moving conditions for residents throughout the region, the development of the information space of region and active civil society. The article presents a schematic representation of the program-targeted approach implementation in the implementation of the Luhansk Region Development Strategy.
О. О. Акімовк. держ. упр., доцент, Заслужений економіст України, начальник відділу правового забезпечення, Національна служба посередництва і примирення
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СИСТЕМОГЕНЕЗУ ЯК ПАРАДИГМИ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
O. AkimovPhD in Public Administration, Associate professor, Honored Economist of Ukraine, Head of the legal department, National Mediation and Conciliation Service
SOCIO-PSYCHOLOGICAL BACKGROUND OF SYSTEMOGENESIS AS A PARADIGM OF GOVERNMENTAL MANAGEMENT
У статті здійснено обґрунтування соціально-психологічних передумов системогенезу як парадигми державно-управлінської діяльності. Проаналізовано соціально-психологічні передумови системогенезу в процесі застосування системогенезного підходу до державно-управлінської діяльності, зокрема в частині виявлення формуючих чинників. Визначено, що загальною проблемою у науці та практиці державного управління залишаються процеси систематизації у сфері державно-управлінської діяльності, сфери впливів на здійснення державно-управлінської діяльності, процеси формування складових елементів державно-управлінської діяльності. У зв’язку з цим, аналіз досліджень цієї проблематики потрібно формувати комплексно, з врахуванням усіх складових елементів здійснення державно-управлінської діяльності, їх взаємозв’язку та тенденцій розвитку. Формування соціально-психологічних передумов системогенезу державно-управлінської діяльності як парадигми систематизує усі складові системи державного управління, поглиблює знання щодо їх особливостей, встановлює взаємозв’язки, формує напрями державно-управлінської діяльності, підвищує ефективність функціонування як самої системи державного управління, так і державно-управлінської діяльності як однієї з її підсистем.
Проблема застосування соціально-психологічних передумов системогенезу як парадигми до державно-управлінської діяльності обумовлена: відсутністю концептуальних засад системогенезного розвитку державно-управлінської діяльності; відсутністю врахування системогенезних аспектів розвитку загалом публічного управління, у тому числі і державного управління; розвитком вітчизняної практики здійснення державної служби, професійної діяльності державних службовців у системогенезному вимірі; відсутністю систематизованих, комплексних дослідження щодо проблематики застосування системогенезу як парадигми публічного управління загалом, і до державного управління зокрема.
Щодо напрямку дослідження соціально-психологічних передумов системогенезу державно-управлінської діяльності запропоновано розкрити професіоналізацію загалом державної служби, професійну компетентність державних службовців, формування специфічного комплексу функцій і професійних стандартів; інституціоналізацію трудових відносин у сфері державної служби; розвиток інститутів індивідуальної професіоналізації тощо. Виявлено проблемні питання формування системогенезного підходу до здійснення державно-управлінської діяльності у гносеологічному аспекті. Запропоновано можливості застосування окремих методів дослідження державно-управлінської діяльності як системного утворення.[||]The article substantiates the socio-psychological prerequisites of systemogenesis as a paradigm of public administration. The socio-psychological prerequisites of systemogenesis in the process of applying the systemogenetic approach to public administration are analyzed, in terms of identifying formative factors. It has been determined that the general problem in the science and practice of public administration remains the systematization processes in the field of public administration, the sphere of influence on the implementation of public administration, the processes of formation of the constituent elements of public administration. In this regard, the analysis of research on this issue should be formed in a comprehensive manner, taking into account all the constituent elements of the implementation of public administration, their relationship and development trends. The formation of the socio-psychological prerequisites for the systemogenesis of public administration activity as a paradigm systematizes all the components of the public administration system, deepens knowledge on their features, establishes the relationship, forms the directions of public administration activity, increases the efficiency of functioning of both the public administration system and public administration as one of its subsystems.
The problem of applying the socio-psychological prerequisites of systemogenesis as a paradigm of public administration is due to: the lack of conceptual foundations of a systemogenetic development of public administration; the lack of consideration of the systemogenetic aspects of the development of public administration as a whole, including public administration; the development of domestic practice of civil service, the professional activities of civil servants in the systemic genesis dimension; the lack of systematic, comprehensive studies on the application of systemogenesis as a paradigm of public administration in general, and in public administration in particular. Regarding the direction of the study of the socio-psychological prerequisites of the systemogenesis of public administration, we proposed to disclose the professionalization of the civil service, the professional competence of civil servants, the formation of a specific set of functions and professional standards; institutionalization of labor relations in the field of public service; development of institutions of individual professionalization and the like. As a result of the study, the problematic issues of the formation of a systemogenetic approach to the implementation of state management activities in the epistemological aspect were identified. We have proposed the possibility of using certain methods of researching public administration as a systemic education.
І. В. Чукінак. е. н., викладач кафедри публічного управління та адмініструванняУманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська областьМ. І. Дяченкок.с.-г.н., доцент кафедри публічного управління та адміністрування,Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Черкаська область
ЗАЛУЧЕННЯ ЖИТЕЛІВ ГРОМАДИ ДО ПРОЦЕСІВ ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ
I. ChukinaPhD in Economics, Lecturer in the Department of Public Administration and Administration and Administration,Uman National University of Horticulture,Uman National University of Horticulture, Uman, Cherkasy regionM. DyachenkoPhD in Agricultural Sciences, Associated Professor at the Department of Public Management and Administration, Uman National University of Horticulture, Uman, Cherkasy region
INVOLVEMENT OF COMMUNITY RESIDENTS TO PROCESSES LOCAL DEVELOPMENT PLANNING
Стаття присвячена питанням залучення людей до співпраці у планувальних процесах об’єднаної територіальної громади, сучасним інноваційним способам та механізмам колективного вирішення питань по удосконаленню способів й механізмів, які стимулюють людей до масової самоорганізації, залучення їх до процесів планування розвитку громад, міжособистих та міжгрупових зв’язків та стосунків заснованих на взаємній довірі та довіри до влади, гармонізації політичних, соціальних, економічних інтересів, можливості їх раціонального вираження на рівні громади, країни та суспільства.
Наводяться окремі авторські думки та думки вчених відносно деяких аспектів щодо сучасних підходів до планування розвитку громад, місцевому економічному розвитку, розробленню стратегії, використанню інноваційних інструментів планування, процесів діагностики розвитку громад тощо.
Слід зауважити, що в Україні створені передумови для широко залучення населення до вирішення місцевих проблем, але активність членів громади на сьогодні на дуже низькому рівні. Причинами цього, на нашу думку, може бути недостатнє розуміння органами державної влади, що являє собою участь громади в процесі економічного та соціального розвитку, та яким методами можна залучати населення. Слід зауважити, що на даний момент в Україні існують глобальні потреби, які стосуються підвищення рівня залучення жителів громади до процесів планування місцевого розвитку. На нашу, необхідно створювати та підтримувати різні механізми активізації участі громадськості для того, щоб мобілізувати внутрішні та зовнішні ресурси громади для задоволення соціальних та економічних потреб кожного члена громади.[||]The article is devoted to the issues of involving people in cooperation in the planning processes of the united territorial community, modern innovative ways and mechanisms of collective solution of questions on improvement of ways and mechanisms that stimulate people to mass self-organization, involvement of them in the processes of planning of community development, interpersonal and intergroup relations and relationships based on mutual trust and trust in the authorities, harmonization of political, social, economic interests, and the possibility of their rational expression at the level of community, country and society.
Some author's and scientists' views on some aspects of contemporary approaches to community development planning, local economic development, strategy development, use of innovative planning tools, community development diagnostics, etc. are presented.
It should be noted that the preconditions for widespread involvement of the population in solving local problems are created in Ukraine, but the activity of community members is at a very low level today. The reasons for this, in our opinion, may be a lack of understanding of public authorities, which is the participation of the community in the process of economic and social development, and how the population can be involved. It should be noted that there are currently global needs in Ukraine that relate to increasing the level of community involvement in local development planning processes.
In our opinion, it is necessary to create and support different mechanisms for activating public participation in order to mobilize internal and external community resources to meet the social and economic needs of each member of the community.
In our view, we believe that they are trying to improve technologies that encourage people to engage in mass self-organization and involve them in planning for the development of public, rural areas. We will help find a way to harmonize the political, economic and economic enterprises that were ultimately introduced to economic development. All of the above will be allowed by the public as well as local authorities and local governments.
А. Б. Войтенкок. держ. упр., Заслужений юрист України, Житомирський національний агроекологічний університет, м. ЖитомирВ. П. Якобчукк. е. н., професор, завідувач кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Житомирський національний агроекологічний університет, м. ЖитомирН. С. Пугачоваасистент кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління,Житомирський національний агроекологічний університет
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ В КОНТЕКСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
A. VoytenkoPhD in Public Administration, Honored Lawyer of UkraineZhytomyr National Agroecological University, ZhytomyrV. YakobchukPhD in Economics, Professor, Head of the Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration,Zhytomyr National Agroecological University, ZhytomyrN. Puhachovaassistant of the Department of the Chair of economics theory and intellectual property, Zhytomyr National Agroecological University
PROFESSIONAL ETHICS OF A PUBLIC SERVANT IN THE CONTEXT OF EFFECTIVE PUBLIC ADMINISTRATION
Умовою демократичного державного управління, яке б користувалося повагою в суспільстві, є безпристрасні державні службовці, які володіють сучасними професійними знаннями і діють у межах закону. Правовий порядок, щоденна практика законності великою мірою залежить від поведінки державних службовців, їх ставлення до своєї праці, способу їхнього життя, адже широке оточення постійно формує свою оцінку про них і, відповідно, до всього того, що пов’язано з державним управлінням. Державний службовець живе не лише сам по собі. Його особа, індивідуальність, людські якості служать прикладом, формують точку зору і є певним орієнтиром для оточуючих.
У ході реформування розвитку державної служби одним з першочергових завдань є розробка норм і вимог сучасної етики державної служби. Ключовими засобами регулювання й контролю управлінської діяльності та поведінки державних службовців, що забезпечують досягнення цієї мети, є право і мораль.
Етика державного службовця – це система придатних і глибоко усвідомлених норм поведінки, певний порядок дій, правил взаємин і принципів державно-службових відносин, що належать даному суспільству і є нормами загальнолюдської моралі. Професіоналізм і ефективність роботи державного службовця – це показник його моральності, вірності своєму професійному обов’язку.
Особлива актуальність етики державної служби обумовлена тим, що питання етики, норм і правил поведінки державних службовців раніше не регулювалися спеціальними нормативними актами. Правила і стандарти поведінки чиновників частково регулювалися окремими положеннями різних нормативних актів.
Зрозуміло, що проблеми етичної поведінки державних службовців потребують наукового і законодавчого вирішення. Моральний стан державних службовців є актуальною проблемою сьогодення, оскільки зрілість суспільства визначається тим, наскільки вкорінені у його життєдіяльність вищі моральні цінності.[||]A condition for democratic public administration that is respected in society is that public officials are dispassionate, possess modern professional knowledge and act within the law. The legal order, the daily practice of legality, largely depends on the behavior of civil servants, their attitude to their work, their way of life, because the General environment is constantly forming its assessment of them and, accordingly, everything related to public administration. The civil servant does not live only by himself. His face, personality, human qualities serve as an example, form a point of view and is a certain guide for others.
In the course of reforming the development of the civil service, one of the priorities is to develop standards and requirements for modern public service ethics. Law and morals are the key means of regulating and controlling the management activities and behavior of public servants that ensure the achievement of this goal.
Ethics of a public servant is a system of suitable and deeply conscious norms of behavior, a certain order of actions, rules, relationships and principles in public-service relations that belong to this society and are the norms of universal morality. The professionalism and efficiency of a civil servant is an indicator of their morals and loyalty to their professional duty.
The special relevance of public service ethics is due to the fact that issues of ethics, norms and rules of conduct of public servants were not previously regulated by special regulations. Rules and standards of behavior of officials were partially regulated by separate provisions of various regulations.
It is clear that the problems of ethical behavior of public servants require scientific and legislative solutions. The moral state of civil servants is an urgent problem of our time, since the maturity of a society is determined by how much the highest moral values are rooted in its life activity.
Т. М. Дерунк. держ. упр., доцент, доцент кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ПРОЦЕСІ РОЗБУДОВИ СЕРВІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ДЕРЖАВИ
T. M. DerunPhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Regional Governance, Local Self-Government and Urban Management, The National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, city of Kyiv
У статті досліджено перспективи розвитку територіальних громад у процесі розбудови сервісно-орієнтованої держави. Зазначено, що загальна мета розвитку територіальних громад полягає в покращенні соціально-економічних та екологічних умов урбанізованих територій, умов проживання та праці всіх їх мешканців. Зазначено, що співробітництво територіальних громад є специфічною формою реалізації права на місцеве самоврядування. Така модель діяльності територіальних громад гарантує розширення можливостей для задоволення потреб територіального розвитку. Розглянуто перспективи використання кластерного підходу до організації партнерських відносин у системі розвитку територій, який дозволяє об’єднати зусилля як територіальних громад, органів управління ними, так й зацікавлених суб’єктів (приватний сектор, громадські організації, наукові установи). Одним із перспективних інструментів розвитку територіальних громад у процесі розбудови сервісно-орієнтованої держави названо стратегічне планування, результатом якого виступає стратегія або стратегічний план. Визначено, що розвиток територіальної громади у будь-якому напрямі та сфері, забезпечення її життєдіяльності, відповідно інтересам населення знаходиться прямій залежності від розвитку людського потенціалу, який є фундаментом для соціально-економічного прогресу суспільства в цілому.[||]The article examines the prospects for the development of territorial communities in the process of building a service-oriented state. It is noted that the overall goal of development of territorial communities is to improve the socio-economic and environmental conditions of urban areas, living and working conditions of all their inhabitants. The generalized concept of decentralization reform is aimed at creating a modern system of local self-government in Ukraine based on European values of local democracy, empowering local communities with powers and resources to ensure local economic development, providing high quality and affordable public services. Based on this, a specific list of expected changes, which are summarized by certain indicators. It is noted that the cooperation of territorial communities is a specific form of realization of the right to local self-government. Such a model of activity of territorial communities, or more precisely of local self-government bodies of territorial communities, guarantees the expansion of opportunities to meet the needs of territorial development. The prospects of using a cluster approach to the organization of partnerships in the system of territorial development, which allows to unite the efforts of local communities and their governing bodies, and stakeholders (stakeholders), private sector, NGOs, research institutions, to achieve a common goal - economic growth. One of the promising tools for the development of territorial communities in the process of building a service-oriented state is called strategic planning, the result of which is a strategy or strategic plan. It is determined that the development of the territorial community in any direction and sphere, ensuring its vital activity, in accordance with the interests of the population and European principles of state policy on local self-government is directly dependent on human development, which is the foundation for socio-economic progress.
Р. В. Палагусинецьк. е. н., заступник керівника відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної ради України
Rostyslav PalagusynetsPhD in Economics, Deputy Head of Division, Inter-Parliamentary Relations Directorate of the Parliament of Ukraine
У статті досліджується дипломатична служба України як один із важливих структурних елементів в системі органів державного управління України у сучасних міжнародних відносинах. Визначено місце дипломатичної служби в системі органів державного апарату Міністерства закордонних справ України. Проаналізовано різноманітні трактування вітчизняними та іноземними науковцями сутності категорії «дипломатична служба» та «дипломатія». У статті розглянуто становлення діяльності дипломатичних служб України, які є важливою складовою механізму здійснення його зовнішніх зносин. Особливу увагу приділено еволюції договірних засад та завдань, що стоять перед дипломатією України. Оцінена система дипломатичної служби України на сучасному етапі, яка проходить складний процес її вдосконалення для інтеграції в міжнародне співтовариство. Вивчено деякі аспекти управління дипломатичними відносинами, які регулюються Конституцією України та Законами "Про дипломатичну службу України", "Про державну службу", Трудовим кодексом України, Консульським статутом України, а також іншими нормативними актами та існуючі міжнародні договори. Визначено основні елементи діяльності дипломатичних представництв, де основні аспекти роботи базуються на захисті інтересів та законних прав та свобод громадян країни за кордоном та реалізації безпеки суспільства та держави. Досліджено проблеми та надано рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів дипломатичної служби на основі аналізу законодавства. Оцінено систему дипломатичної служби України на сучасному етапі, яка проходить складний процес її вдосконалення, задля інтеграції в міжнародне суспільство. Досліджено наслідки від застосування основних складових дипломатичної служби у зовнішній політиці країни в сучасних умовах, які справляють позитивний вплив на авторитет та імідж та формують відповідний образ країни. Описано розробку відповідних пропозицій, в тому числі проєктів законодавчих актів, щодо посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби України, які мають імплементуватися протягом 2020 року.[||]The article examines the diplomatic service of Ukraine as one of the important structural elements in the system of public administration of Ukraine in modern international relations. The place of diplomatic service in the system of bodies of the state apparatus of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine has been determined. Various interpretations of the essence of the category «diplomatic service» and «diplomacy» by domestic and foreign scholars are analyzed. The article considers the formation of the diplomatic services of Ukraine, which are an important component of the mechanism of its foreign relations. Particular attention is paid to the evolution of contractual principles and tasks facing Ukrainian diplomacy. The system of the diplomatic service of Ukraine at the present stage, which is undergoing a complex process of its improvement for integration into the international community, is assessed. Some aspects of the management of diplomatic relations, which are regulated by the Constitution of Ukraine and the Laws "On Diplomatic Service of Ukraine", "On Civil Service", the Labor Code of Ukraine, the Consular Statute of Ukraine, as well as other regulations and existing international treaties. The main elements of the activity of diplomatic missions are determined, where the main aspects of work are based on protection of interests and legal rights and freedoms of citizens of the country abroad and realization of security of society and the state. Problems and recommendations for improving the activities of the diplomatic service based on the analysis of legislation have been studied. The system of the diplomatic service of Ukraine at the present stage, which is going through a complex process of its improvement, for integration into the international community, is assessed. The consequences of the application of the main components of the diplomatic service in the foreign policy of the country in modern conditions, which have a positive impact on the authority and image and form the appropriate image of the country. The development of relevant proposals, including draft legislation, to strengthen the institutional capacity of the diplomatic service of Ukraine, which should be implemented during 2020, is described.
Т. Л. Шестаковськак. е. н., старший викладач, Чернігівський національний технологічний університет
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ АЕРОКОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
T. ShestakovskаPhD in Economics, Senior Lecturer, Chernihiv National University of Technology
REGULATORY AND LEGAL MECHANISM OF REGULATION OF THE AEROSPACE INDUSTRY OF UKRAINE
В статті обґрунтована доцільність та формалізована змістовність удосконалення нормативно-правового механізму регулювання аерокосмічної галузі України. Систематизовано законодавчі акти, норми, положення, які регламентують різні аспекти досліджуваної сфери, проведено їх аналіз щодо наявності системних вад і консолідації на даній основі загальних нормативно-правових норм у єдиний комплексний базовий документ, який повинен бути позбавлений існуючих на сьогодні суперечностей і прогалин. Представлено схематичну інтерпретацію концептуального підходу до функціонування нормативно-правового забезпечення інформаційної сфери в Україні. Систематизовано та проведено класифікацію інструментів нормативно-правового механізму регулювання аерокосмічної галузі Україні: загальні, спеціальні, стратегічні, процедурні. Під нормативно-правовим механізмом регулювання аерокосмічної галузі запропоновано розглядати систему нормативно-правових актів, які регламентують стійке функціонування вітчизняної аерокосмічної інфраструктури, законні інтереси суспільства і держави, визначених міжнародних зобов’язань України в космічній діяльності, протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам національних інтересів визначених Конституцією і законодавством України. Обґрунтована необхідність та перспективність кодифікації всіх існуючих нормативно-правових актів в єдиний комплексний акт, а саме Космічний кодекс України. Саме це дозволить оновити існуючий нормативно-правовий механізм регулювання аерокосмічної галузі в Україні, систематизувати та узгодити відповідне законодавство. Заходами державного регулювання аерокосмічних підприємств в умовах нестабільної політичної та економічної ситуації в Україні є: набуття членства в Європейському Космічному Агентстві; просування українських аерокосмічних виробників на міжнародному ринку; стимулювання створення державно-приватних форм у сфері реалізації аерокосмічної діяльності; упровадження податкових стимулів при інвестуванні в нові малі форми господарювання, що зайняті космічною діяльністю; створення сильних промислових корпоративних структур аерокосмічної галузі й супутніх підприємств малого й середнього бізнесу; створення нових перспективних ліцензійних виробництв на основі вітчизняних космічних розробок.[||]The article substantiates the expediency and formalizes the content of improving the regulatory and legal mechanism for regulating the space industry of Ukraine. Legislative acts, norms, provisions regulating various aspects of the researched sphere are systematized, their analysis on existence of systemic defects and consolidation on this basis of general normative-legal norms into the uniform complex basic document which should be deprived of existing contradictions and gaps is carried out. A schematic interpretation of the conceptual approach to the functioning of regulatory and legal support of the information sphere in Ukraine is presented. The classification of instruments of the normative-legal mechanism of regulation of the space industry of Ukraine is systematized and carried out: general, special, strategic, procedural. Under the regulatory mechanism for regulating the space industry, it is proposed to consider a system of regulations governing the sustainable functioning of domestic space infrastructure, the legitimate interests of society and the state, certain international obligations of Ukraine in space activities, countering internal and external threats to national interests. legislation of Ukraine. The necessity and prospects of codification of all existing normative legal acts into a single complex act, namely the Space Code of Ukraine, are substantiated. This will allow updating the existing regulatory mechanism for regulating the space industry in Ukraine, systematize and harmonize relevant legislation. Measures of state regulation of aerospace enterprises in the conditions of unstable political and economic situation in Ukraine are: acquisition of membership in the European Space Agency; promotion of Ukrainian aerospace manufacturers on the international market; stimulating the creation of public-private forms in the field of aerospace activities; introduction of tax incentives when investing in new small forms of management engaged in space activities; creation of strong industrial corporate structures of the aerospace industry and related enterprises of small and medium business; creation of new perspective licensed productions on the basis of domestic space developments.
Л. Р. Криничкок. м. н., здобувач кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування, Державний університет «Житомирська політехніка»Г. І. Ляховичк. держ. упр., доцент, директор, Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університет М. Івано-Франківськ
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
L. KrynychkoPhD in Medical Sciences, Сandidate for a degree of the Department of Economic Security, Public Administration and Administration, Zhytomyr Polytechnic State UniversityH. LiakhovychPhD in Public Administration, Associate Professor, Director of the Ivano-Frankivsk Educational and Scientific Management Institute of Ternopil National Economic University
SYSTEMIC APPROACH TO THE METHODOLOGY OF PUBLIC HEALTH SYSTEM MANAGEMENT
У статті доведено, що система охорони здоров’я є особливою сферою державного управління, адже вміщує в собі сукупність соціально-економічних відносин та є взаємопов’язаною із іншими галузями національної економіки та сферами державного управління. Розглянуто властивості та структурні особливості системи охорони здоров’я як об’єкту державного управління, а саме: стейкхолдери, багатогалузевість, взаємозалежність. Зроблено висновок, що негативні наслідки, які сформувалися у медичній галузі України є показником багаторічної державної політики з недооцінкою її для здоров’я населення країни. Виділено недоліки медичної галузі України, які провокують та спричинюють значні реформування як системи надання медичної допомоги так і у використання існуючих ресурсів: нестача ресурсного забезпечення сфери охорони здоров’я, недоліки механізмів державного фінансування сфери охорони здоров’я, недосконалість структурно-організаційної моделі системи охорони здоров’я, нераціональне використання наявних ресурсів, низька доступність до якісних послуг з охорони здоров’я, низька якість кадрового забезпечення системи охорони здоров’я, недосконалість законодавства, що регламентує діяльність системи охорони здоров’я. Виділено основні проблеми системи охорони здоров’я України та причини, що спричинили такий її стан. Охарактеризовано статус української системи охорони здоров’я. Досліджено структуру системи охорони здоров’я України як об’єкту державного управління. Виділено три рівні системи охорони здоров’я, зокрема: національний, регіональний, субрегіональний. Варто зазначити, що кожен нижчий рівень можна вважати об’єктом управління вищого рівня, а цілому уся система є об’єктом державного управління. Визначено, шо об’єктом державного управління в цілому є система охорони здоров’я, яка має наступні складові: медична послуга, медична освіта, забезпечення громадського здоров’я, виробництво та постачання ліків.[||]The article proves that the health care system is a special area of public administration, as it contains a set of socio-economic relations and is interconnected with other sectors of the national economy and areas of public administration. The issue of development of public administration of the health care system requires identification of all properties of the studied system, to determine the directions of formation of public administration decisions, development of public policy in the field of health care, development of strategies and reforms. At the same time, public administration must take into account all aspects of the manifestation and approaches to health care. The properties and structural features of the health care system as an object of public administration are considered, namely: stakeholders, diversification, interdependence. It is concluded that the negative consequences that have formed in the medical sector of Ukraine are an indicator of long-term state policy with its underestimation for the health of the population. The shortcomings of the medical sector of Ukraine, which provoke and cause significant reforms of both the health care system and the use of existing resources: lack of resources for health care, shortcomings of state funding mechanisms for health care, imperfection of the structural and organizational model of the health care system health, irrational use of available resources, low access to quality health care services, low quality of staffing of the health care system, imperfection of legislation governing the health care system. The main problems of the health care system of Ukraine and the reasons that caused this condition are highlighted. The status of the Ukrainian health care system is described. The structure of the health care system of Ukraine as an object of public administration is studied. There are three levels of health care, in particular: national, regional, subregional. It is worth noting that each lower level can be considered an object of higher level management, and in general the whole system is an object of public administration. It is determined that the object of public administration in general is the health care system, which has the following components: medical service, medical education, public health, production and supply of medicines.
Л. В. Бричаспірант кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»М. Ф. Криштановичдоктор наук з державного управління, професор, професор кафедри педагогіки та інноваційної освіти, Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Україна
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
L. BrychPhD student of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Lviv Polytechnic National UniversityM. KryshtanovychDoctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, National University \"Lviv Polytechnic\", Ukraine
SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL POTENTIAL OF THE PERSONALITY IN THE STATE GOVERNANCE SYSTEM
Розкрито особливості сучасного державного службовця, який є цілісною сукупністю властивостей особистості, являє собою органічну єдність індивідуальних якостей людини та особливостей її залучення до суспільних відносин через сферу державної служби. Управління людськими ресурсами у державній службі покликане сприяти забезпеченню відповідності організації вимогам конкурентного середовища, яке постійно розвивається. Досліджено ресурсний потенціал, що є основним і найважливішим джерелом розвитку та успіху будь-якої організації, підприємства. Ресурсний потенціал особистості – це сукупність усвідомлено продукуючих суб’єктів глобального суспільства, що створили, реалізують чи будуть формувати свій потенціал у процесі цивілізаційного розвитку.
З метою систематизації та структурування соціально-психологічного потенціалу особистості державного службовця було введено поняття «особистісний потенціал», який останнім часом набуло особливої актуальності.
Враховуючи унікальні властивості вродженого ресурсного потенціалу особистості, інстинкти, як фіксованої в генетичному коді програми, що визначає особливості адаптації, відносин, характеру і навіть первинну спеціалізацію, беззаперечно стають суспільною цінністю людини як головного професійного ресурсу. Досліджено концепцію інстинктів як складових «первинного розуму» людини, таких як самозбереження, продовження роду, альтруїзму, лідерства, свободи, збереження гідності, агресивності тощо, покладено в основу фундаментальної типології індивідуальності, яка є передумовою професійної приналежності особистості до державної служби.[||]The peculiarities of a modern civil servant are revealed, which is an integral set of properties of an individual, is an organic unity of individual human qualities and features of his involvement in public relations through the sphere of civil service. Human resource management in the civil service is designed to help ensure compliance with the requirements of a competitive environment that is constantly evolving. The resource potential, which is the main and most important source of development and success of any organization, enterprise, is studied. The resource potential of an individual is a set of consciously producing subjects of global society that have created, realized or will form their potential in the process of civilizational development.
In order to systematize and structure the socio-psychological potential of the individual civil servant, the concept of "personal potential" was introduced, which has recently become especially relevant.
Given the unique properties of the innate resource potential of the individual, instincts, as fixed in the genetic code of the program, which determines the characteristics of adaptation, relationships, character and even primary specialization, undoubtedly become a social value of man as the main professional resource. The concept of instincts as components of the "primary mind" of man, such as self-preservation, procreation, altruism, leadership, freedom, dignity, aggression, etc., is the basis of a fundamental typology of individuality, which is a prerequisite for professional affiliation.
It has been substantiated that the socio-psychological potential of an individual is an important component of the resource potential of the public administration system. Models of the socio-psychological potential of the personality of a civil servant are systematized. It was found that the components of the socio-psychological potential of civil servants in these models are, firstly, indicators of the level of their personal growth, secondly, indicators of the level of professional growth, and thirdly, fundamental archetypes of individuality.
The fundamental archetypal indicators of the individuality of employees, based on the components of the "primary mind" of a person, constitute a certain typology of human individuality, are combined into seven types, each of which is a prerequisite for success in a particular area of professional activity. Taking into account these indicators of the resource potential of the public administration system, the level of personal and professional growth of civil servants, is a condition for the further effective activity of employees and the effectiveness of public administration in general.
С. С. Гутааспірант кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою,Національна академія державного управління при Президентові України
S. GutaPostgraduate student at the Department of Global Studies, European Integration and National Security Management, National Academy of Public Administration under the President of Ukraine
Дослідженні теоретичні положення, що стосуються основних етапів розробки варіантів та прийняття раціональних державно-управлінських рішень в Україні на сучасному етапі. Доведено, що моделювання є найбільш ефективним методом дослідження явищ і процесів у державному управлінні. Розроблено структурно-функціональну модель системи державного управління в умовах кризових ситуацій, зумовлених воєнно-політичними чинниками, орієнтовану на підвищення ефективності діяльності органів влади з питань урегулювання кризових ситуацій у контексті забезпечення національної безпеки. На відміну від існуючих підходів, вона передбачає взаємообумовлені управлінські дії суб’єктів забезпечення національної безпеки, які об’єднані в єдиній системі, та зворотній зв’язок між об’єктом та суб’єктом державного управління. Результатом діяльності зазначених елементів моделі є державно-управлінське рішення, що може бути представлене у вигляді законодавчого акту, доктрини, стратегії, концепції, плану дій. Обґрунтовано необхідність удосконалення чинного законодавства України щодо формування оптимально збалансованого розподілу повноважень, підзвітності та відповідальності між його суб’єктами, визначення єдиного управлінського органу, забезпечення взаємодії суб’єктів системи державного управління в умовах кризових ситуацій, зумовлених воєнно-політичними чинниками.[||]Theoretical provisions concerning the main stages of developing options and making rational public-administrative decisions in Ukraine at the present stage are investigated. Simulation is proved to be the most effective method of studying phenomena and processes in public administration. A structural and functional model of the system of public administration in crisis situations, determined by military and political factors, is focused on improving the efficiency of the authorities in crisis management in the context of national security. Unlike existing approaches, it involves the interdependent management actions of national security entities that are integrated in a single system, and the feedback between the entity and the public administration. The result of the activities of these elements of the model is state- management decision that can be presented in the form of a legislative act, doctrine, strategy, concept, action plan. The necessity of improvement of the current legislation of Ukraine concerning the formation of an optimally balanced distribution of powers, accountability and responsibility between its subjects, determination of a single governing body, ensuring the interaction of the subjects of the public administration system in the conditions of crisis caused by military and political factors are substantiated.
П. В. Ліліковичздобувач, Чернігівський національний технологічний університет
АКТУАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ У СФЕРІ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
P. Lilikovichapplicant of Chernihiv National Technological University
CURRENT MECHANISMS IN THE FIELD OF PROVISION OF ADMINISTRATIVE SERVICES IN UKRAINE
У статті досліджено політику основні механізми надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування та виконавчими органами влади. Наголошується на тому, що будь-яка взаємодія влади з громадськістю може бути віднесена до послуг, а адміністративною послугою є послуга, що надається будь-яким структурним елементом держави на всіх рівнях управління й у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства. Ідентифіковано, що реалізація реформ в Україні потребує змістовного переосмислення характеру взаємовідносин між органами влади та громадськістю, надання органами влади різноманітних публічних послуг населенню є новим форматом оцінки таких взаємовідносин. Схарактеризовано класичні та сучасні механізми надання адміністративних послуг (організаційний, організаційно-правовий, комплексний, механізми надання електронних послуг тощо). Наведено визначення основних понять щодо надання адміністративних послуг («механізм»; відношення між поняттями «процес» і «механізм»; «механізм управління»; «механізми державного управління»; «процедура надання адміністративної послуги»; «процедура з надання публічних послуг»; «механізми державного управління у сфері надання адміністративних послуг населенню») та з’ясовано, що існують певні розбіжності у тлумаченнях науковцями деяких понять. Відзначено, що актуальним є вдосконалення механізму надання адміністративних послуг шляхом запровадження стандартів ISO 9001 та сучасних є технологій відповідних органів (Інтернет та мобільна складова вдосконалення механізму надання послуг). Наголошено, що трансформація системи надання адміністративних послуг органами влади може відбуватися за допомогою різних підходів (комплексного, процесного, ресурсного, клієнтоорінтованого тощо). Визнано, що механізми надання електронних послуг сьогодні виступають головними складовими системи електронного урядування та наведено класифікацію таких механізмів (адміністративні, інституційні, інтеграційні, сервісні). Досліджено існуючий стан процесу делегування деяких послуг сервісних центів МВС центрам надання адміністративних послуг, а також визначені основні організаційні перепони на його шляху.[||]The article examines the policy of the main mechanisms of providing administrative services by local governments and executive authorities. It is emphasized that any interaction of the government with the public can be attributed to services, and administrative service is a service provided by any structural element of the state at all levels of management and in all spheres of Ukrainian society's life. It was identified that the implementation of reforms in Ukraine requires a meaningful rethinking of the nature of the relationship between government and the public, the provision of various public services by the authorities to the population is a new format for assessing such relationships. Classical and modern mechanisms of providing administrative services (organizational, legal, complex, mechanisms of providing electronic services, etc.) are characterized. The definition of basic concepts for the provision of administrative services ("mechanism"; the relationship between the concepts of "process" and "mechanism"; "management mechanism"; "public administration mechanisms"; "procedure for providing administrative services"; "procedure for providing public services"; "Mechanisms of public administration in the field of providing administrative services to the population") and found out that there are some differences in the interpretation of some concepts by scientists. It is noted that it is important to improve the mechanism of providing administrative services through the introduction of ISO 9001 standards and modern technologies of the relevant authorities (Internet and mobile component of improving the mechanism of providing services). It is emphasized that the transformation of the system of providing administrative services by the authorities can take place through different approaches (integrated, process, resource, customer-oriented, etc.). It is noted that the mechanisms of providing electronic services are the main components of the e-government system and the classification of such mechanisms (administrative, institutional, integration, service) is given. The current state of the process of delegating some services of the service centers of the Ministry of Internal Affairs to the centers of administrative services has been studied, as well as the main organizational obstacles in this way have been identified.
ТОВ "ДКС Центр"