Contents № 11, 2020
Ю. В. Орловськад. е. н., професор, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури УкраїниО. О. Каховичк. держ. упр., доцент, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури України
Iu. OrlovskaDoctor of Economic Sciences, Professor, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and ArchitectureO. KakhovychPhD in Public Administration, Associate Professor, Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture
Стаття написана з метою визначення особливостей розвитку інформаційних та комунікаційних технологій для забезпечення раціонального публічного управління в умовах формування світової цифрової економіки. Технологічний прорив у сфері інформаційно-цифрових та комунікаційних технологій здійснює вплив на усі сектори національного господарства, у тому числі і на забезпечення міжнародних економічних відносин. Інформаційні технології стрімко розвиваються в усьому світі і служать джерелом прибутків та інструментом для зростання економіки в умовах глибоких змін, які викликані розвитком різних галузей на основі інформаційних технологій.
За допомогою Інтернет комерційні операції проходять у спрощеній формі, трансакції прискорюються, взаємодія між бізнес структурами спрощується, змінюється та коригується поведінка споживачів, бізнес-процеси удосконалюються, а це засвідчує використання нових широких можливостей для застосування цифрових технологій на усіх рівнях господарювання. Кількість користувачів Інтернет у світі щороку стрімко зростає . Це впливає на прискорення розвитку цифрової економіки.
У ході дослідження встановлено, що витрати на ІТ, корпоративне програмне забезпечення та ІТ-послуги мають тенденції до зростання, однак у 2020 витрати на ІКТ залишилися відносно рівними році через пандемію COVID-19. Аналітики International Data Corporation наголошують на можливому позитивному впливі пандемії COVID-19 на ІТ-галузь, так як надає нові можливості для розробників ІКТ. Крім того, країни прагнуть до підтримки системи національного господарства під час пандемії і залучають новітні технології, що допомагає розвитку цифрових платформ і рішень для системи великих баз даних Big Date.
Діджиталізація економіки зумовлює перехід сучасного світу на нову модель економічного розвитку, що змінює світовий устрій. За умов діджиталізації господарського життя успіх країн залежить від ефективного процесу побудови суспільства знань, а цифровий розвиток впливає на прискорення економічного, соціального, технологічного розвитку країни, становлення системи публічного управління і самоорганізації суспільства та забезпечення міжнародної конкурентоспроможності держави.[||]The article is devoted to determine the features of the development of information and communication technologies to ensure rational public administration in the context of the formation of the global digital economy.
Modern international economic relations are being formed under the influence of a revolutionary technological breakthrough in the field of information and digital and communication technologies, which have a transformative impact on all sectors of the national economy.
Information technologies are developing rapidly around the world and are not only a source of income for economies, but also a tool for economic growth in the face of profound changes caused by the development of various industries based on information technology.
With the help of the Internet, commercial operations are simplified, transactions are accelerated, interaction between business structures is simplified, consumer behaviour is changed and adjusted, business processes are improved, and this indicates the use of new broad opportunities for digital technologies at all levels of business. The number of Internet users in the world is growing rapidly every year. This affects the acceleration of the digital economy.
IT costs; corporate software and IT services are on the rise. Global production of ICT products and services accounts for 6.5% of global GDP and employs more than 100,000,000 people in the ICT services sector. Expenditure on ICT remained relatively equal in 2020 due to the COVID-19 pandemic.
However, analysts from International Data Corporation note the possible positive impact of the COVID-19 pandemic on the IT industry, as it provides new opportunities for ICT developers. In addition, countries are striving to support the national economy system during the pandemic and are attracting the latest technologies, helping to develop digital platforms and solutions for the large database system Big Date.
The modern world, through the digitalization of the economy, is moving to a new model of economic development that changes the world order. In the conditions of economic life digitalization, the success of countries depends on the effective process of building a knowledge society, and digital development affects the acceleration of economic, social and technological development of the country, the formation of public administration and self-organization of society and ensuring international competitiveness of the state.
Ю. С. Цаль-Цалкод. е. н., професор, професор кафедри бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту, Поліський національний університет, ЖитомирВ. П. Якобчукк. е. н., професор, завідувач кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Поліський національний університет, ЖитомирС. Г. Косянчукстудент ОС «Магістр» спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Поліський національний університет, Житомир
АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Y. Tsal-TsalkoDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Accounting, Taxation and Audit, Polissya National University, ZhitomirV. YakobchukPhD in Economics, Professor, Leader of the Department of Economic Theory, Intellectual Property And Public Administration, Polissia National University, ZhitomirS. KosyanchukMaster student of specialty «Public management and аdministration», Polissya National University, Zhitomir
ANTI-CORRUPTION POLICY IN THE FIELD OF PUBLIC GOVERNANCE
Досліджуються проблеми корупції в системі публічного управління. Розглядаються методологічні основи та практичні аспекти запобігання та протидії корупційним проявам у системі публічного управління державними, казенними і комунальними підприємствами та організаціями, установами і закладами державного сектору України. Характеризуються особливості формування майнових і фінансових об’єктів корупції в державному секторі економіки.
Здійснюється оцінка ефективності публічного управління об’єктами державної власності України. Доводиться, що при виробленні антикорупційної політики в Україні вагомим завданням є визначення стратегії, тактики та конкретних заходів антикорупційної діяльності в публічному управлінні.
Встановлюється, що ефективність національної політики запобігання та протидії корупції в Україні вимагає належного законодавчого забезпечення, формування дієвої системи контролюючих державних органів, забезпечення належної координації суб’єктів антикорупційної політики, впровадження превентивних заходів запобігання корупції через визначення результативних показників бюджетних програм.
Основою національної антикорупційної політики в сфері публічного управління визначається удосконалення економічного контролю, бюджетування, аудиту, обліку, системи оподаткування, аналітичних досліджень, поширення суспільного негативного ставлення до корупції, ліквідація причин її виникнення та поширення.[||]Problems of corruption in the public administration system are studied. Methodological bases and practical aspects of prevention and counteraction to corruption in the system of public power of state, state and communal enterprises and organizations, institutions and establishments of the state sector of Ukraine are considered. The peculiarities of the formation of property and financial objects of corruption in the public sector of the economy are characterized.
The effectiveness of public management of state-owned objects of Ukraine is being assessed. It turns out that in developing anti-corruption policy in Ukraine, an important task is to determine the strategy, tactics and specific measures of anti-corruption activities in public administration.
It is established that the effectiveness of the national policy to prevent and combat corruption in Ukraine requires proper legislation, the formation of an effective system of controlling government agencies, ensuring proper coordination of anti-corruption policy, implementation of preventive measures to prevent corruption by determining the performance of budget programs.
It is proved that the criterion of efficiency for state entities should be the created value added and market value as indicators of the viability of the enterprise, and for the used budget funds - the results of the national economy or the local community as a whole, as well as performance indicators of individual budget programs. It was found that the system of profit taxation of state-owned enterprises does not provide a direct impact of public administration on the creation of market value of the enterprise and independent use of value added, especially in terms of impact on net profit and depreciation policy. A system of performance indicators for budgeting the use of state and local budgets in public administration by allocating indicators of cost, product, efficiency and quality.
The basis of the national anti-corruption policy is determined by the improvement of economic control, budgeting, audit, accounting, taxation system, analytical research, the spread of public negative attitude to corruption, the elimination of the causes of its emergence and spread.
І. В. Ксьонжикд. е. н., професор, професор кафедри обліку і оподаткування, Миколаївський національний аграрний університетЛ. О. Потравкад. е. н., доцент, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»В. М. Замковиймагістрант другого року навчання спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування», ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
І. KsonzhykDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Accounting and Taxation, Mykolayiv National Agrarian UniversityL. PotravkaDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, SHEI «Kherson State Agrarian University»V. ZamkovyiMaster student of the second year of study of the specialty 281 «Public Management and Administration», SHEI «Kherson State Agrarian University»
SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES IN UKRAINE IN THE CONTEXT OF DECENTRALIZATION
У статті досліджуються актуальні проблеми соціально-економічного розвитку територіальних громад в Україні в умовах впровадження реформи децентралізації. Встановлено, що сучасна адміністративно-фінансова та секторальна децентралізація передбачає реорганізацію майнових та фінансово-господарчих відносин у соціально-економічній сфері з метою підвищення доступності умов функціонування суб’єктів господарювання, що працюють в регіонах та покращення якості життя населення територіальних громад. Підкреслено, що активізація економічного життя в регіонах визначає тенденції економічного зростання всієї країни.
Визначено, що найгострішими проблемами розвитку соціально-економічної сфери територіальних громад є невідповідність наявної в Україні системи адміністративно-територіального устрою сучасним умовам господарювання; недосконалість механізмів фінансово-бюджетного стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів; недостатній рівень кадрового забезпечення; недосконала система територіального розміщення об’єктів інфраструктури; невпорядкованість відносин власності.
Підкреслена важливість нормативно-правового забезпечення впровадження реформи децентралізації. Продемонстровано показники, що характеризують реальний стан державної підтримки соціально-економічного розвитку територій у 2020 році, рівень власних доходів загального фонду місцевих бюджетів. Проаналізовано зростання рівня доходів загального фонду бюджетів на 1 мешканця за січень-липень 2016-2020 рр.
У статті розглянуто позитивні і негативні наслідки процесів децентралізації та їх вплив на соціально-економічний розвиток територіальних громад. Визначено, що пріоритетом територіальних громад в Україні повинно стати збереження позитивних тенденцій в економіці; створення можливостей для реалізації стратегій місцевого розвитку на інвестиційно-інноваційній основі; посилення контролю за соціально-економічним розвитком об’єднаних території.[||]The current problems of the socio-economic development of territorial communities in Ukraine in the context of the implementation of decentralization reform are investigated in the article. It has been established that modern administrative, financial and sectoral decentralization involves the reorganization of property and financial and economic relations in the socio-economic sphere in order to increase the availability of conditions for the functioning of business entities working in the regions and improve the quality of life of the population of territorial communities. It was emphasized that the intensification of economic life in the regions determines the trends of economic growth of the entire country.
It has been determined that the most acute problems in the development of the socio-economic sphere of territorial communities are the discrepancy between the existing system of administrative-territorial structure in Ukraine and modern economic conditions; imperfect mechanisms of financial and budgetary stimulation of the socio-economic development of regions; insufficient level of staffing; imperfect system of territorial placement of infrastructure facilities; disorder of property relations.
The importance of the regulatory framework for the implementation of the decentralization reform was emphasized. The indicators characterizing the real state of state support for the socio-economic development of territories in 2020, the level of own revenues of the general fund of local budgets are demonstrated. The growth of the level of income of the general fund of the budget per 1 inhabitant for January-July 2016-2020 has been analyzed.
The positive and negative consequences of decentralization processes and their impact on the socio-economic development of territorial communities are considered in the article. It is determined that the priority of territorial communities in Ukraine should be the preservation of positive trends in the economy; creating opportunities for the implementation of local development strategies on an investment and innovation basis; strengthening control over the socio-economic development of the united territories.
Т. В. Пулінад. е. н., професор, завідувач та професор кафедри менеджменту, Національний Університет «Запорізька політехніка»Л. В. Шитіковак. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, Національний Університет «Запорізька політехніка»О. М. Риженкок. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту, Національний Університет «Запорізька політехніка»
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПОСЛУГ – КЛЮЧОВА ЗАДАЧА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
T. V. PulinaDoctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department and Professor of the Department of Management, National University ”Zaporizhzhia Polytechnic”L. V. ShytikovaPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, National University ”Zaporizhzhia Polytechnic”O. M. RyzhenkоPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management National University ”Zaporizhzhia Polytechnic”
IMPROVING THE SYSTEM OF PROVIDING ELECTRONIC SERVICES IS A KEY TASK OF LOCAL SELF-GOVERNMENT
Статтю присвячено актуальній проблемі ефективного надання електронних послуг на місцевому рівні, дослідженню основних проблем цифровізації послуг. З'ясовано, що основною умовою створення інформаційного суспільства є наявність повноцінно сформованих інформаційних ресурсів в електронному вигляді та їх актуалізація в суспільному житті. Зазначено, що вдосконалення інфраструктури електронної взаємодії передбачає внесення змін до існуючих нормативно-правових актів, а також розробку нових актів. Окрема увага приділена аналітичному огляду надання адміністративних послуг територіальними відділеннями ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) Запорізької області. Визначені фактори, що перешкоджають ефективній роботі ЦНАПів та впливають на якість надання адміністративних послуг. В статті з'ясовано, що запровадженню ефективної системи надання електронних адміністративних послуг, виконанню законодавчих вимог щодо належного функціонування ЦНАПів області, забезпеченню організації електронного документообігу буде сприяти впровадження регіонального веб-порталу адміністративних послуг. В статті запропоновано основні напрямки вдосконалення системи електронної взаємодії.[||]The article is devoted to the actual problem of effective provision of electronic services at the local level, the study of the main problems of digitalization of services. The usefulness and main advantages of automation are considered in the work, such as: the increase of public administration work efficiency, ensuring higher reliability of error-free processing of documents, the ability to obtain a general picture of the activity and the current state. The article proves that the availability of services for citizens and organizations, simplification of procedures for interaction with bodies (organization) that provide service affect the level of satisfaction of citizens and businesses with the results of interaction with public authorities, public extra-budgetary funds, local governments and other organizations in receiving services. It was found that the main condition for the information society creation is the availability of fully formed information resources in electronic form and their actualization in public life, otherwise 91.5% of the population of Ukraine do not use public services online. It is noted that the improvement of the electronic interaction infrastructure involves making changes to existing regulations, as well as the development of new acts. Special attention is paid to the analytical review of the provision of administrative services by the territorial offices of the ASC (Administrative Services Center) of Zaporizhzhia region. The identified factors that hinder the effective operation of ASCs and affect the quality of administrative services are: the existing level of communication between ASCs, structural units of local governments and local state administrations, territorial divisions of executive authorities; shortcomings of the regulatory framework governing the provision of administrative services in relevant areas; insufficient funding at the local level to provide ASC s. The article clarifies that the introduction of the effective system of providing electronic administrative services, compliance with legal requirements for the proper functioning of ASCs of the region, ensuring the organization of electronic document management will contribute to the introduction of a regional web portal of administrative services. The article proposes the main directions of improving the system of electronic interaction, which are: the development of methods and forms of access to services; the formation and maintenance of data model used in the provision of services; ensuring trusted interaction; the formation of quality management tools for service provision; the formation of the e-government engineering infrastructure.
I. LitvinchukDoctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Economic Theory, Intellectual Property And Public Administration, Polissia National UniversityYe. KhodakovskyDoctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Economic Theory, Intellectual Property and Public Administration, Polissia National UniversityO. IvaniukPhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Intellectual Property And Public Administration, Polissia National University
COMMUNICATION MANAGEMENT IN COMMUNITY PROJECT ACTIVITIES
І. Л. Литвинчукд. е. н., професор, професор кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Поліський національний університетЄ. І. Ходаківськийд. е. н., професор кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління, Поліський національний університетО. В. Іванюкк. е. н., доцент кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності і публічного управління, Поліський національний університет
УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ В ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАД
The experience of many countries around the world shows that today, the design has become an important tool for the macroeconomic regulation and development of territories. On the one hand, the place of strategic design in the management system is determined by the fact that it combines analysis of current events, forecasts of socio-economic development and scenarios of possible future with strategy development, and on the other - to balance stakeholder positions, form a common vision
Strategic design of territorial development provides such important advantages as an early anticipation of the necessary changes to solve local problems and meet the needs of the population as opposed to reacting to events that have already taken place; setting priorities for the allocation of limited budget and other resources and liaising with the program-target budget; possibility of preliminary definition and coordination of interests of businessmen and citizens with actions of the power during discussion and formation of directions of strategy; the opportunity for entrepreneurs to obtain useful guidelines for business development in the right areas of the community through the publication of strategy priorities; the possibility and necessity of making current decisions taking into account long-term tasks, strategic goals; formation of the image of the territory with managed development.
The project-communication approach in the implementation of strategic priorities of the local development creates conditions for the formation of a flexible matrix (project) organizational management structure that is able to respond in a timely manner to changes in internal and external environment, and whose activities are easier to assess and control; and for the community to receive a "finished product" - the end result of the project, which can assess the degree of satisfaction of a particular need or group of needs, ie clearly determine whether the goal of management and to what extent; development of a strategy of targeted rational use of project resources (human, material, financial, etc.) in accordance with the plan of implementation of the local development project and effective management, which is a necessary condition for achieving the end result; carrying out reflection or feedback directly through the residents of the settlement (public hearings, opinion polls, etc.).[||]Досвід багатьох країн світу показує, що проектування сьогодні перетворилося на важливий інструмент макроекономічного регулювання і розвитку територій. Місце стратегічного проектування в системі управління визначається тим, що, з одного боку, воно дозволяє поєднувати аналіз поточних подій, прогнози соціально-економічного розвитку і сценарії можливого майбутнього з виробленням стратегії, а з іншого – балансувати позиції зацікавлених сторін, формувати загальне бачення перспектив
Стратегічне проектування розвитку території забезпечує такі важливі переваги як завчасне передбачення необхідних змін для розв'язання місцевих проблем і задоволення потреб населення на противагу реакції на події, що вже відбулися; встановлення пріоритетів для розподілу обмежених бюджетних та інших ресурсів і забезпечення зв’язку з програмно-цільовим бюджетом; можливість попереднього визначення й узгодження інтересів підприємців та громадян з діями влади під час обговорення й формування напрямів стратегії; можливість отримання підприємцями корисних орієнтирів для розгортання бізнесу у потрібних громаді напрямах через оприлюднення пріоритетів стратегії; можливість і необхідність прийняття поточних рішень з урахуванням перспективних задач, стратегічних цілей; формування іміджу території з керованим розвитком.
Проєктно-комунікаційний підхід у реалізації стратегічних пріоритетів місцевого розвитку створює умови для формування гнучкої матричної (проєктної) організаційної структури управління, що здатна своєчасно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, і діяльність якої легше оцінити та проконтролювати; а також для отримання громадою «готового продукту» – кінцевого результату проекту, за яким можна оцінити ступінь задоволеності певної потреби або групи потреб, тобто чітко визначити, чи досягнута мета управління та якою мірою; розробки стратегії цільового раціонального використання проектних ресурсів (людських, матеріальних, фінансових тощо) згідно з планом реалізації локального проекту розвитку та ефективного управління ними, що є необхідною умовою досягнення кінцевого результату; здійсненню рефлексії або зворотного зв’язку безпосередньо через жителів населеного пункту (громадські слухання, соціологічні опитування тощо).
Н. В. Васильєвад. держ. упр., доцент, професор кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом, Національна академія державного управління при Президентові УкраїниС. М. Приліпкод. держ. упр., доцент, в.о. завідувача кафедри публічного управління та менеджменту інноваційної діяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України
N. VasylievaDoctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Regional Administration, Local Self-Government and Urban Management, National Academy for Public Administration under the President of UkraineS. PrylipkoDoctor of Sciences in Public Administration, AssociateProfessor, Acting Head of the Department of Public Administration and Innovation Management, National University of Lifeand Environmental Sciences of Ukraine
Автором акцентовано увагу на проблемі доступності інфраструктури громадського транспорту для маломобільних груп населення. Політика органів публічної влади на рівні територіальних громад має бути спрямована на задоволення потреб усіх мешканців і гостей міста (села, селища) через відповідальне ставлення та максимальне врахування їх інтересів без жодних утисків або приниження. Доступність інфраструктури та створення безбар’єрного середовища є важливими показниками сталого розвитку, через що дана тематика є об’єктом дослідження багатьох учених і практик у всьому світі. Для отримання інформації щодо якості надання публічних послуг, зокрема у сфері громадського транспорту, на рівні населених пунктів на постійній основі проводяться соціологічні опитування, анкетування та використовуються інші інструменти. Це дозволяє отримати змістовні емпіричні данні, які враховуються при розробці й прийняті відповідних управлінських рішень. Аналіз, опис та узагальнення досвіду Австрії, Китаю, Німеччини, Швеції дозволили виявити корисні практики щодо забезпечення доступності інфраструктури громадського транспорту для маломобільних груп населення і в результаті сформулювати конкретні висновки та пропозиції. Концепція інклюзивного розвитку передбачає, що кожен суб’єкт є важливим, унікальним, цінним для суспільства і має право на задоволення своїх потреб, і сприяє розширенню можливостей щодо доступу до основних товарів і послуг. Повсякденна культура громадського транспорту потребує наявності системи цінностей, правил і домовленостей у межах яких відбувається взаємодія надавачів і споживачів даної послуги тощо. Виявлені головні бар’єри розвитку інклюзивного муніципального громадського транспорту в Україні. Концептуально обґрунтовано доцільність застосування програмно-цільового підходу, який найбільш повно дозволяє виявити й проаналізувати наявні проблеми та усунути загрози і ризики у процесі розроблення й реалізації стратегічних планів або програм розвитку територіальних громад. А також вказано на важливість запровадження інклюзивних інноваційних рішень у контексті соціальної відповідальності органів публічної влади, перевізників і забудовників.[||]The author focuses on the problem of accessibility of public transport infrastructure for less mobile groups. The policy of public authorities at the level of territorial communities should be aimed at meeting the needs of all residents and guests of the city (village, settlement) through a responsible attitude and maximum consideration of their interests without any harassment or humiliation. The availability of infrastructure and the creation of a barrier-free environment are important indicators of sustainable development. That’s why this topic is the subject of research by many scientists and practitioners around the world. In order to obtain information on the quality of public services, in particular in the field of public transport, sociological surveys, questionnaires and other tools are conducted on a regular basis at the level of settlements. This allows get meaningful empirical data that is taken into account in the development and adoption of appropriate management decisions. Analysis, description and generalization of the experience of Austria, China, Germany, Sweden allowed to identify useful practices for ensuring the accessibility of public transport infrastructure for low mobility groups and as a result to formulate specific conclusions and proposals. The concept of inclusive development implies that each entity is important, unique, valuable to society and has the right to meet its needs, and promotes access to basic goods and services. Everyday culture of public transport requires a system of values, rules and agreements within which the interaction of providers and consumers of this service and so on. The main barriers to the development of inclusive municipal public transport in Ukraine have been identified. The expediency of application of the program-target approach, which allows revealing and analyzing the existing problems and eliminating threats and risks in the course of development and realization of strategic plans or programs of development of territorial communities is conceptually substantiated. It also points out the importance of implementing inclusive innovative solutions in the context of social responsibility of public authorities, carriers and developers.
В. М. Ємельяновд. держ. упр., професор, директор Інституту державного управління Чорноморського національного університету ім. П. Могили
V. YemelyanovDoctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Public Management and Administration, Director of the Institute of Public Administration of the Petro Mohyla Black Sea National University
У статті удосконалено механізми відбору кандидатів на керівні посади державної служби України з урахуванням лідерських компетентностей. Обґрунтовано теоретичні положення щодо удосконалення механізмів відбору кандидатів на керівні посади державної служби України з урахуванням лідерських компетентностей. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення механізмів відбору кандидатів на керівні посади державної служби України з урахуванням лідерських компетентностей. Розкрито поняття «лідерство», «компетентності», «лідерські компетентності», «профіль лідерських компетентностей», «рівні лідерських компетентностей». Доведено важливість та значимість лідерства, як ефективного інструменту діяльності та результативності роботи на державній службі. Здійснено аналіз нормативно-правової бази пов’язаної із відбором керівних кадрів на посади державної служби на предмет наявності та використання профілів лідерських компетентностей. Виявлено недоліки у чинній процедурі відбору кандидатів на посади державної служби України. Розглянуто досвід Канади в удосконаленні механізмів відбору кандидатів на керівні посади державної служби з урахуванням лідерських компетентностей й запропоновано внести зміни до чинних нормативно-правових актів України.[||]The article improves the mechanisms for selecting candidates for senior positions in the civil service of Ukraine, taking into account leadership competencies. Theoretical provisions for improving the mechanisms for selecting candidates for senior positions in the civil service of Ukraine, taking into account leadership competencies, are substantiated. Practical recommendations have been developed to improve the mechanisms for selecting candidates for senior positions in the civil service of Ukraine, taking into account leadership competencies. The responsibility of civil servants in relation to their practical performance of tasks and functions of the state is determined. The necessity to involve specially trained civil servants in the civil service is substantiated. The concepts of "leadership", "competencies", "leadership competencies", "profile of leadership competencies", "levels of leadership competencies" are revealed. The importance and significance of leadership as an effective tool for the activity and effectiveness of work in the civil service is proved. An analysis of the regulatory framework related to the selection of management personnel for civil service positions for the availability and use of profiles of leadership competencies. Four key groups of leadership competencies have been identified: result orientation; analytical thinking; human resource management; effective communication. There are three levels of leadership competencies: I. for senior managers; ІІ. for middle managers; III. for basic level managers. Deficiencies in the current procedure for selecting candidates for civil service positions have been identified. The experience of Canada in improving the mechanisms for selecting candidates for civil service positions based on leadership competencies is considered and it is proposed to amend the current regulations. The necessity of introducing profiles of leadership competencies in the procedure of selection and evaluation of candidates for senior positions in the civil service of Ukraine is substantiated. It is proposed to amend the Procedure for appointment to civil service positions for the period of quarantine, established to prevent the spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2 in Ukraine.
Р. В. Палагусинецьк. е. н., заступник керівника відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків, Апарат Верховної ради України
R. PalahusynetsPhD in Economics, Deputy Head of Division Inter-Parliamentary Relations Directorate, Verkhovna Rada (Parliament) of Ukraine
Останнім часом технології та інновації набувають все більшого значення у всьому світі. Отже, роль знань як основної одиниці багатства залежала від творчих здібностей, досвіду та навичок людей для отримання нових знань. Сформовані знання та їх взаємодія з людиною (представленим людським досвідом), цінностями, переконаннями та навичками зараз є одним з найбільш ефективних, впливових та прийнятих елементів у процесі управління організацією. Знання розглядаються як ключовий стратегічний ресурс для стабільності, зростання та вдосконалення організації. Інституції прагнуть до вдосконалення ефективних стратегій, що вивчають можливості на міжнародній арені завдяки своїй здатності використовувати наявні ресурси. У досягненні цієї мети ефективність діяльності дипломатичної служби залежить не стільки від матеріальних ресурсів, скільки від нематеріальних ресурсів, таких як ефективне управління кадрами та розвиток інтелектуального капіталу.
Значна кількість розглянутих досліджень підтверджують взаємозв'язок між інтелектуальним капіталом та управлінням знаннями та їх впливом на ефективність організації; однак ці дослідження не враховували роль, яку відіграє інфраструктура управління знаннями у підтримці та розвитку процесів управління знаннями та накопиченні інтелектуального капіталу.
У роботі проведено розгорнутий огляд теми управління розвитком людського капіталу дипломатичної служби. Проведено аналіз теоретичних аспектів визначення понять людського капіталу та його місце у структурі формування інтелектуального капіталу. Розглянуто специфічні особливості дипломатії, які мають негативний вплив на впровадження методів управління розвитком людського капіталу. Проведено огляд методик, які можна адаптувати з бізнес середовища та використати для управління розвитком людського капіталу у дипломатичній сфері. Сформовано інтегровану модель управління розвитком людського капіталу, яка відображає вплив інфраструктурних складових моделі управління розвитком людського капіталу на процеси та ефективність управління при формуванні інтелектуального капіталу дипломатичної служби.[||]Recently, technology and innovation have become increasingly important around the world. Thus, the role of knowledge as the basic unit of wealth depended on the creative abilities, experience and skills of people to acquire new knowledge. Formed knowledge and their interaction with the person (represented by human experience), values, beliefs and skills are now one of the most effective, influential and accepted elements in the management of the organization. Knowledge is seen as a key strategic resource for the stability, growth and improvement of the organization. Institutions seek to improve effective strategies that explore opportunities in the international arena through their ability to use available resources. In achieving this goal, the effectiveness of the diplomatic service depends not so much on material resources as on intangible resources, such as effective human resource management and the development of intellectual capital.
A significant amount of research confirms the relationship between intellectual capital and knowledge management and their impact on the effectiveness of the organization; however, these studies did not take into account the role played by the knowledge management infrastructure in supporting and developing knowledge management processes and the accumulation of intellectual capital.
The paper provides an in-depth review of the topic of human capital development management of the diplomatic service. The analysis of theoretical aspects of definition of concepts of human capital and its place in structure of formation of intellectual capital is carried out. The specific features of diplomacy, which have a negative impact on the implementation of methods of managing human capital development, are considered. An overview of methods that can be adapted from the business environment and used to manage human capital development in the diplomatic sphere. An integrated model of human capital development management has been formed, which reflects the influence of infrastructural components of the human capital development management model on the processes and management efficiency in the formation of the intellectual capital of the diplomatic service.
Ю. Л. Моховак. держ. упр., доцент магістратури державного управління Центру післядипломної освіти, Донецький національний технічний університет, м. ПокровськД. В. Щербакстудент гр. ДС-22-19А магістратури державного управління Центру післядипломної освіти Донецького національного технічного університету, м. Покровськ
ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ
I. MokhovaPhD in Public Administration, Аssociate Professor of the Center for Postgraduate Education, Donetsk National Technical University, PokrovskD. Scherbakstudent gr. DS-22-19A master\'s degree in public administration, Center for Postgraduate Education, Donetsk National Technical University, Pokrovsk
FEATURES OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE FIELD OF ENERGY EFFICIENCY IN UKRAINE
В статті визначено поняття «енергоефективність» та «енергозбереження». Доведено, що невід’ємним фактором вирішення екологічних проблем та найважливішим напрямком державної економічної політики є енергозбереження. Узагальнено нормативно-правове поле державного регулювання у сфері енергоефективності України. Виділено три парадигми державною політики у сфері енергоефективності та енергозбереження. Проаналізовано особливості розвитку вітчизняної галузі енергоефективності: показники виробництва електроенергії України, структуру виробництва електроенергії, практику виробництва альтернативних джерел електроенергії, цінову політику електроенергії в Україні. Доведено, що неефективне використання та відсутність необхідної кількості енергоресурсів негативно впливає на національні інтереси та національну безпеку країни. Виділено ключові проблеми державного регулювання у сфері енергоефективності України та запропоновано напрямки підвищення енергоефективності та стимулювання до впровадження енергоефективних заходів.[||]The article defines the concepts of «energy efficiency» and «energy saving». It is proved that energy saving is an integral factor in solving environmental problems and the most important direction of the government economic policy. Based on the generalization of the regulatory framework of government regulation in the field of energy efficiency of Ukraine, it is proved that the regulatory framework in this area is quite extensive. There are three paradigms of government policy in the field of energy efficiency and energy saving: energy resources are limited; the country's security depends on constant and unhindered access to energy resources; the less energy-intensive commodity production is, the higher the level of competitiveness of the country's economy. The peculiarities of the development of the domestic energy efficiency industry are analyzed: indicators of electricity production in Ukraine, the structure of electricity production, the practice of production of alternative sources of electricity, the pricing policy of electricity in Ukraine. It is determined that Ukraine has a strong enough energy potential, takes first place in Europe in terms of geological reserves of fossil coal, but is an energy-dependent country (imports 60-70% of energy resources from European countries). The metallurgical industry is the most energy-intensive among the industries. The study of world development trends in the direction of finding and developing alternative energy sources (Spain, Germany, Netherlands, France) showed a positive dynamics of energy resources in the country, an option to increase the energy efficiency balance of the country. In the context of European integration, Ukraine is gradually introducing complexes of alternative energy sources, but progress is not significant enough. However, the largest growth rate of electricity production in Ukraine belongs to the «green energy» sector. It is proved that inefficient use and lack of the required amount of energy resources negatively affects the national interests and national security of the country. The key problems of government regulation in the field of energy efficiency of Ukraine are highlighted and the directions of energy efficiency improvement and stimulation to introduction of energy efficiency measures are offered.
І. М. Тесленокк. е. н. доцент кафедри менеджменту, Національний університет «Запорізька політехніка», м. ЗапоріжжяО. О. СорінаСтарший викладач кафедри менеджменту, Національний університет «Запорізька політехніка», м. ЗапоріжжяВ. О. Мишаковамагістрант кафедри менеджменту, Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя
ЗВ'ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК ОСНОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ
I. TeslenokPhD in Economics, Associate Professor of the Department of management, Zaporizhzhia Polytechnic National University, ZaporizhzhiaO. SorinaSenior Lecturer of the Department of management, Zaporizhzhia Polytechnic National University, ZaporizhzhiaV. MishakovaMaster student of the the Department of management, Zaporizhzhia Polytechnic National University, Zaporizhzhia
PUBLIC RELATIONS AS THE MAIN TOOL FOR FORMING THE IMAGE OF THE STATE TAX SERVICE
У статті розглянуто сутність та роль зв'язків з громадськістю при формуванні іміджу Державної податкової служби. Теоретично обґрунтовано поняття «імідж організації». Висвітлено місію та цілі ДПС України, в яких розкривається важливість створення позитивного іміджу для успішного функціонування державної структури. Наведено правові інструменти, що регулюють діяльність посадових осіб під час проходження державної служби в розрізі професійної та етичної поведінки. Проведено аналіз існуючих комунікацій Державної податкової служби, визначено контрольовані та неконтрольовані засоби PR за допомогою яких організація створює позитивний імідж серед зацікавлених груп населення, особливо платників податків. Підтверджено необхідність залучення громадян до участі в управлінні державними справами шляхом створення та подальшої підтримки Громадської Ради при Державній податковій службі. Визначено рівень задоволення представників бізнесу від отриманих послуг, за даними якого розкрито роль прямого та зворотного зв'язку між платниками податків та посадовими особами територіального органу виконавчої влади. Охарактеризовано значення зв'язків з громадськістю при формуванні позитивного іміджу організації. Надано рекомендації щодо удосконалення PR Державної податкової служби.[||]The article examines the essence and role of public relations in shaping the image of the State Tax Service. The article considers the essence and role of public relations in shaping the image of the State Tax Service. The concept of "image of the organization" is theoretically substantiated. The mission and goals of the State Tax Service of Ukraine are highlighted, which reveal the importance of creating a positive image for the successful functioning of the state structure. As during the dialogue with the civil servant the general impression concerning work of all power structure is created. Therefore, in forming the image of the state authority, an important element is the direct link between the State Tax Service and taxpayers. The legal instruments that regulate the activities of officials during the civil service in terms of professional and ethical behavior are presented. The analysis of the existing communications of the State Tax Service is carried out, the controlled and uncontrolled means of PR by means of which the organization creates a positive image among the interested groups of the population, especially taxpayers are defined. The need to involve citizens in the management of public affairs by establishing and further supporting the Public Council at the State Tax Service was confirmed. The main tasks of the Public Council have been identified, among which a significant role is played by assisting citizens in exercising their constitutional right to participate in the management of state affairs and conducting public monitoring of the activities of the executive body in accordance with the legislation. The level of business representatives' satisfaction with the received services was determined, according to which the role of direct and feedback between taxpayers and officials of the territorial executive body was revealed. The importance of public relations in the formation of a positive image of the organization is described. Recommendations for improving the PR of the State Tax Service are provided, which will help further maintain a positive image and create a "new face" of the civil service.
І. І. Доронінак. е. н., докторант кафедри економічної політики та врядування, Національна академія державного управління при Президентові України, м. КиївН. С. Криштофк. держ. упр., доцент кафедри економічної політики та врядування, Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
ЗАПРОВАДЖЕННЯ «ЗЕЛЕНОГО КУРСУ» ЯК ІНСТРУМЕНТУ СИСТЕМНИХ ЗМІН ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
I. DoroninaPhD in Economics, Doctoral Student of the Department of Economic policy and governance, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, KyivN. KryshtofPhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of management economic policy and governance, National academy of public administration under President of Ukraine, Kyiv
INTRODUCTION OF THE "GREEN COURSE" AS A TOOL FOR SYSTEMIC CHANGE FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT
Глобальні екологічні проблеми перенаправили вектор економічного розвитку країн на «зелений» лад. У статті досліджено, як держави вибудовують свою політику в сучасних умовах: зростання населення світу; вимоги Паризької угоди; секторальна інтеграція та декарбонізація, - й застосовують «зелений курс» як динамічний інструмент на шляху до сталого розвитку. З’ясовано цілі глобального зеленого курсу. Досліджено заходи державної політики підтримки розвитку «зелених секторів» економіки. Проаналізовано програму «Європейський зелений курс» та дії України у напрямі гармонізації з європейськими нормами регулювання. Визначено роль державного регулювання в секторі енергетики та ключові імперативи досягнення мети світового попиту на енергію без шкоди світовому клімату. Інвестиції в інфраструктуру відновлюваних джерел енергії підштовхують до впорядкованого переходу та створення робочих місць для підтримки відновлення.[||]The theory and practice of public administration show that the awareness of the need for change stimulates the subject to action. The formation of policies around the world is influenced by: rapid population growth; requirements of the Paris Agreement; sectoral integration and decarbonization. Global environmental problems have redirected the vector of economic development to a "green" system. The aim of the article is to investigate the transformation of economic development of both foreign countries and Ukraine from the standpoint of public administration.
At the beginning of the new millennium, the world's leading nations proclaimed and gave impetus to the "Green Course" of development. Sectoral integration, the green energy transition, and energy democracy all require structural transformation and effective governance and regulation. Reducing greenhouse gas emissions to zero by 2050 is an extremely ambitious goal. It is determined that this goal should be achieved through fair, inclusive and gradual economic transformation that takes into account the interests of everyone.
The analysis of the introduction of the "green course" allows us to identify it as one of the tools of economic transformation and systemic change on the path to sustainable development. As a result of the implementation of the "Green Course" the economy is changing dramatically, new industries and new business models are emerging; the link between economic growth on the one hand and resource consumption, environmental pollution, and greenhouse gas emissions on the other is being broken. The main sectors of the economy that the world is focusing on are the development of renewable energy and energy efficiency, hydrogen energy, low-carbon transport, low-carbon production, sustainable agriculture, biodiversity restoration and protection of natural ecosystems. Properly defined direction makes it possible to build a sustainable and competitive new economy. Investments in renewable energy infrastructure push for orderly transition and job creation to support recovery.
В. О. Кушнірк. держ. упр., докторант кафедри стратегічних комунікацій навчально-наукового центру стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, м. Київ
V. KushnirPhD in Public Administration, Doctoral candidate of the Department of strategic communications of the educational and research center of strategic communications in the sphere of security and defense, National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Kyiv
НАТО відповідально та деталізовано підходить до стратегічних комунікацій, акцентуючи увагу на важливій безпековій складовій. Стратегічні комунікації віднесені до однієї з пріоритетних сфер забезпечення безпеки у світі. Тому надзвичайно важливо враховувати напрямки і акценти взаємодії з Альянсом для скоординованого співробітництва у вимірі стратегічних комунікацій. Однією із важливих складових стратегічних комунікацій НАТО визначає внутрішні комунікації, а саме роботу з особовим складом та побудову внутрішніх взаємовідносин у організації.
Українські науковці дедалі більшу увагу приділяють проблемам впровадження в країні системи стратегічних комунікацій. Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю створення ефективного механізму протидії інформаційній агресії з боку Російської Федерації.
В Збройних Силах України також чимало уваги приділяють організації внутрішніх комунікацій, проте загальновизнано, що ця робота потребує удосконалення у зв’язку із змінами часу та гібридними загрозами, які впливають на свідомість українського суспільства.
У статті запропоновано напрямки розвитку державного механізму внутрішніх комунікацій в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України на основі унікального досвіду, отриманого під час роботи у районі бойових дій в ході антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил та досвіду держав-членів НАТО. Проаналізовано специфіку і ефективність найпоширеніших форм комунікацій в Збройних Силах України та обґрунтовано шляхи удосконалення державного механізму внутрішніх комунікацій у Міністерстві оборони України.
Базою джерел дослідження стали наукові праці за напрямком внутрішніх комунікацій, нормативно-правова база та власний досвід роботи у сфері стратегічних комунікацій та державного управління під час кризових ситуацій під час роботи у Міністерстві оборони України. В рамках дослідження також висвітлено досвід реалізації внутрішніх комунікацій під час діяльності виїздних мобільних груп в районі проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.[||]NATO takes a strategic and detailed approach to strategic communications, focusing on an important security component. Strategic communications are one of the priority areas of security in the world. Therefore, it is extremely important to take into account the directions and emphases of cooperation with the Alliance for coordinated cooperation in the measurement of strategic communications. One of the important components of NATO's strategic communications is internal communications, namely staffing and building internal relationships within the organization.
Ukrainian scientists are paying more and more attention to the problems of implementing a system of strategic communications in the country. The urgency of this topic is due to the need to create an effective mechanism for combating information aggression by the Russian Federation.
The Armed Forces of Ukraine also pay a lot of attention to the organization of internal communications, but it is generally accepted that this work needs to be improved due to changes in the times and hybrid threats that affect the consciousness of Ukrainian society.
The article proposes the development of the state mechanism of internal communications in the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine on the basis of unique experience gained during work in the area of hostilities during the anti-terrorist operation, Allied operation and NATO member states. The specifics and efficiency of the most common forms of communication in the Armed Forces of Ukraine are analyzed and the ways of improving the state mechanism of internal communications in the Ministry of Defense of Ukraine are substantiated.
The research sources were based on scientific works in the field of internal communications, regulatory framework and own experience in the field of strategic communications and public administration during crisis situations while working at the Ministry of Defense of Ukraine. The study also highlights the experience of implementing internal communications during the activities of mobile mobile groups in the area of the anti-terrorist operation and the Joint Forces operation.
Д. С. Насипайкок. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин,Центральноукраїнського національного технічного університету, Кропивницький, УкраїнаВ. В. Подплєтнійк. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Центральноукраїнського національного технічного університету, Кропивницький, Україна
D. S. NasypaikoAssociate Professor, PhD in Economics (Candidate of Economic Sciences), Associate Professor of the Department of International Economic Relations, Central Ukrainian National Technical University, Kropyvnytskyi, UkraineV. V. PodpletniyAssociate Professor, PhD in Economics (Candidate of Economic Sciences), Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Central Ukrainian National Technical University, Kropyvnytskyi, Ukraine
Проведено дослідження основних ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах розвитку глобалізаційних процесів. Визначено, що зовнішня торгівля серед інших видів бізнесу має найвищий рівень ризику, оскільки, крім ризиків всередині країни, на діяльність економічних агентів впливають ризики «іноземного походження». Доведено, що зовнішньоекономічна діяльність сама по собі має підвищений рівень ризику, оскільки в ній беруть участь підрядники з різних країн з різними культурними і національними особливостями, що ускладнює перевірку ділових намірів покупців і продавців щодо конкретної угоди. Встановлено, що страхування являє собою найпоширеніший метод зниження ризиків. Страхування - це система економічних відносин, тобто формування спеціального грошового фонду компаній, організацій і громадськості на випадок шкоди, заподіяної стихійними лихами та іншими несприятливими випадковими подіями.[||]The development of market relations, accompanied by an increase in the openness of the country's economy, the emergence of a powerful non-state sector, and the commodity content of domestic markets, inevitably leads to the activation of foreign economic relations between domestic business entities. and foreign partners. Foreign economic activity in its evolutionary development has gone through several stages, which, using the terminology of economic science, can be characterized as: protectionism, liberalization, transnationalization and integration. The study of the main risks of foreign economic activity of enterprises in the context of the development of globalization processes has been carried out. It has been determined that foreign trade among other types of business has a high level of risk, since, in addition to risks within the country, the activities of economic agents are affected by risks of “foreign origin”. It has been proven that foreign economic activity in itself is an increased level of risk, since it involves contractors from different countries with different cultural and national characteristics, which makes it difficult to verify the business intentions of buyers and sellers for a particular transaction. It has been found that insurance is the most common risk mitigation method. Insurance is a system of economic relations, that is, the formation of a special monetary fund for companies, organizations and the public in the event of damage caused by natural disasters and other unfavorable random events. The peculiarity of the risky nature in business is that, in addition to the risk of loss, it also provides the risk of winning. Entrepreneurship itself is a two-way issue in terms of risk: you take risks and either win or lose. To be able to turn risk positively, you need to have and develop not one solution, but a series of alternatives. In this case, the probability of an optimal solution is much higher, and the possibility of avoiding or minimizing risks is more real. For a specialist in foreign economic activity, perhaps the most important skill is the ability to identify and analyze risks.
Н. І. Ковдазавідувач Відділення економіки, Ірпінський державний коледж економіки та права, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти, Навчально-наукового інституту фінансів, банківської справи, Університет державної фіскальної служби УкраїниН. Р. Забарназавідувач Відділення права, Ірпінський державний коледж економіки та права
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
N. KovdaHead of the Department of Economics,Irpin State College of Economics and Law,the applicant of the second (master's) level higher education,Educational Research Institute of Finance, Banking, University of the State Fiscal Service of UkraineN. ZabarnaHead of the Department of Law,Irpin State College of Economics and Law
PROBLEMS AND PROSPECTS OF LAND REFORM IMPLEMENTATION IN CONDITIONS OF DECENTRALIZATION
Дана стаття присвячена дослідженню проблем та перспектив реалізації земельної реформи в умовах децентралізації.
Встановлено, що нераціонально побудована система державного управління земельними ресурсами є головним чинником недостатньої ефективності земельних відносин та землекористування в Україні.
Встановлено що до основних завдань земельної реформи в Україні доцільно віднести перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність; повернення громадам можливості повноцінно управляти землями в межах своєї території; рівноправний розвиток різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки; здійснення комплексного планування території сільської громади; оцінки земель та збереження землеустрою; забезпечення публічності та відкритості кадастрових систем; подолання проявів земельного рейдерства; запровадження електронних земельних торгів; раціональне використання та охорони земель.
В статті визначено перспективи реалізації земельної реформи в умовах децентралізації, а саме: повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо управління землями місцевих громад за межами населених пунктів; земельні ділянки, які передаються до комунальної власності територіальних громад і право державної власності переходитимуть у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки; органам місцевого самоврядування від районних державних адміністрацій будуть передані повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності; ефективне використання земель об’єднаними територіальними громадами забезпечить додаткові надходження до місцевих бюджетів; відкриті процедури та максимальне переведення інформації в електронну форму, у відкритому доступі, ліквідація корупції.[||]This article is devoted to the study of problems and prospects for land reform in the context of decentralization.
It is established that the irrationally constructed system of state management of land resources is the main factor of insufficient efficiency of land relations and land use in Ukraine.
It is established that the protection of land outside settlements is the main lever and factor for the successful formation of the basic level of local self-government. Therefore, land reform in our country has become one of the extraordinary socio-political and socio-economic phenomena. The negative consequences of land reform have led to the emergence of corruption schemes at all levels of government relations, complicating the process of organizing the activities of territorial communities for the possession, use, disposal, protection and reproduction of land.
It is established that the main tasks of land reform in Ukraine include the redistribution of land with their simultaneous transfer to private and collective ownership; returning to communities the opportunity to fully manage land within their territory; equal development of various forms of land management, the formation of a diversified economy; implementation of integrated planning of the territory of the rural community; land valuation and land management; ensuring publicity and openness of cadastral systems; overcoming the manifestations of land raiding; introduction of electronic land auctions; rational use and protection of lands.
The article identifies prospects for land reform in the context of decentralization, namely: the return of local governments to manage the lands of local communities outside the settlements; land plots that are transferred to the communal property of territorial communities and the right of state ownership will become communal property from the moment of state registration of the communal property right to such land plots; local self-government bodies from district state administrations will be empowered to change the purpose of privately owned land plots; efficient use of land by united territorial communities will provide additional revenues to local budgets; open procedures and maximum transfer of information into electronic form, in open access, elimination of corruption.
Implementation of land reform in Ukraine to expand the powers of local governments, which is associated with the practical definition of land ownership, land market development, quality control of land use, giving citizens a real right to dispose of land will help develop territories, improve quality of life and preserve quality and fertility of Ukrainian lands, as well as additional revenues to local budgets and will provide every resident of the community to have real opportunities to control their use.
С. С. Маулікаспірант, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ
S. MaulikPostgraduate student, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”
PUBLIC ADMINISTRATION APPROACHES TO THE IMPLEMENTATION OF SOCIAL INNOVATIONS
В статті визначено основні державно-управлінські підходи до впровадження соціальних інновацій. Окреслено основні концепції соціальних інновацій; визначено основні сфери їх реалізації відповідно до потреб і вимог суспільства; вказано на фактори, що стимулюють або гальмують готовність соціуму до впровадження соціальних інновацій; визначено ресурси соціальних інновацій, їх можливості та обмеження, включаючи фінанси, людські ресурси, ресурси державного менеджменту. Обгрунтовано необхідність виокремлення механізму державного управління інноваційною діяльністю в складі інших механізмів державного управління (зокрема інституціональному, інформативно-комунікативному; фінансовому, організаційному, соціально-економічному). Визначено складові цього механізму, а саме: механізм розроблення соціальних інновацій, механізм моніторингу сприйняття соціальних інновацій, механізм впровадження соціальних інновацій. Висновки важливі для політиків, ключових державних службовців та зацікавлених сторін НУО.[||]The article identifies the main government approaches to the implementation of social innovations. The basic concepts of social innovations are outlined; also identified the main areas of social innovations implementation in accordance with the needs and requirements of the society; the factors that stimulate or inhibit the readiness of society to implement social innovations are indicated. Resources for social innovations, their opportunities and limitations, including financial, human resources, resources of state management are defined. The necessity to point out the mechanism of public management of innovation activity as a part of other mechanisms of public administration (in particular institutional, informative-communicative; financial, organizational, socio-economic) is substantiated. The components of this mechanism are determined, namely: the mechanism of development of social innovations, the mechanism of monitoring of perception of social innovations, the mechanism of introduction of social innovations. Public sector institutions catalyze and promote social innovation by transforming external input into policy-making, urban planning and the state budget. It is proved that the idea of involving citizens in administrative tasks has a huge potential to strengthen citizens' trust in government and increase the efficiency of public services. Meeting social needs and solving social problems requires innovative solutions at all levels of government, from the micro level of individual action to macrosystem decisions that are made on the state level. Public participation should play an important role in initiating paradigm shifts and incorporating social value into innovation incentives. Thus, the mechanisms for ensuring the development of social innovations and the formation of new tools and mechanisms to support them are quite complex: long-term planning, development of multidimensional models of participation, calculation of different development scenarios. They must be combined and coordinated, which proves the importance of the coordinated work of all stakeholders involved in addressing the development and implementation of social innovations to meet the needs of sustainable development of society. The findings are important for politicians, key civil servants and NGO stakeholders.
С. Г. Овчарздобувач Національний університет цивільного захисту України
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИ ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ
S. Ovcharpostgraduate student of the National university of civil defence of Ukraine
STATE REGULATION IN SOLVING PROBLEMS OF TAXATION AND STATE TAX POLICY
Запропоновано застосовувати систему прогресивного оподаткування, коли береться до уваги розмір сім'ї та тип одержуваних доходів. Для досягнення «найменшої сукупної жертви» він вважає за необхідне введення різних податкових преференцій при справлянні прибуткового податку - початкові знижки, які передбачають виключення мінімального доходу, рівного прожитковому мінімуму для платника податків і тих, хто знаходиться на його утриманні; скорочуються (які прагнуть до нуля) пільги-відрахування, скасовує в процесі збільшення доходу; певні знижки, що зберігаються в будь-якому випадку; податковий кредит, що дозволяє зберігати постійну суму в установленому розмірі. Визначено, що прихильники теорії економіки пропозиції, на відміну від кейнсіанців, наполягали на тому, що високі податкові ставки перешкоджають прояву підприємницької ініціативи і призводять до негативних наслідків для будь-якого платника, незалежно від того, високий або низький рівень доходів він має. Крім цього, вони так само наполягають на обов'язковому зниженні обсягу державних витрат, мотивуючи це тим, що кожна держава схильне до великих витрат, які в подальшому доводиться покривати за рахунок залучення в державний бюджет додаткових коштів, джерелом яких найчастіше стає посилення системи оподаткування. Таким чином, основа теорії економіки пропозиції - це в першу чергу вільний, самостійно розвивається ринок. Рівень податкових ставок підпорядковується загальному закону їх формування. Завдяки великій податковій базі ставки оподаткування можуть бути відносно низькими, відповідно, невелика податкова база окремих видів податків, навпаки, апріорі стимулює їх підвищення. Як високі, так і низькі податкові ставки надають відповідне вплив на бізнес-активність, перешкоджаючи припливу інвестицій, або, навпаки, значно стимулюючи його. Як вже було сказано вище, відповідно до теорії монетаризму функції держави повинні бути обмежені виключно регулюванням обсягу грошової маси, що знаходиться в обігу. При цьому допускається певне втручання в питання регулювання процентних банківських ставок і податкових ставок, але лише в тому випадку, якщо передбачається їх зниження. Основною причиною, по якій монетаристи не згодні з втручанням держави в процеси формування національного багатства, регулювання обсягів виробництва, зайнятості і цін, є та обставина, що уряд часто схильне до збільшення власних витрат, що загрожує зростанням інфляції. Економічна стабільність залежить як від регулювання знаходиться в обігу грошової маси, так і від зниження податкового тягаря і від розміру процентної ставки.[||]It is proposed to apply the system of progressive taxation, taking into account the size of the family and the type of income. To achieve the "lowest aggregate sacrifice", he considers it necessary to introduce various tax preferences when collecting income tax - initial discounts, which exclude the minimum income equal to the subsistence level for the taxpayer and those who are dependent on him; reduced (tending to zero) benefits-deductions, cancels in the process of increasing income; certain discounts that are maintained in any case; tax credit, which allows you to keep a fixed amount in the prescribed amount. Proponents of supply-side economics, unlike Keynesians, have argued that high tax rates hinder entrepreneurial initiative and have negative consequences for any taxpayer, whether they have a high or low income. In addition, they also insist on the mandatory reduction of public spending, citing the fact that each state is prone to high costs, which in the future have to cover by attracting additional funds to the state budget, the source of which is often the strengthening of the tax system. Thus, the basis of the theory of supply economics - is primarily a free, self-developing market. The level of tax rates is subject to the general law of their formation. Due to the large tax base, tax rates can be relatively low, respectively, a small tax base of certain types of taxes, on the contrary, a priori stimulates their increase. Both high and low tax rates have a corresponding effect on business activity, preventing the inflow of investment, or, conversely, significantly stimulate it. As mentioned above, according to the theory of monetarism, the functions of the state should be limited solely by regulating the amount of money in circulation. At the same time, some interference in the regulation of bank interest rates and tax rates is allowed, but only if their reduction is envisaged. The main reason why monetarists do not agree with state intervention in the processes of national wealth formation, regulation of production, employment and prices, is the fact that the government is often inclined to increase its own costs, which threatens to increase inflation. Economic stability depends both on the regulation of the money supply in circulation and on the reduction of the tax burden and the size of the interest rate.
ТОВ "ДКС Центр"