Contents № 11, 2019
Н. В. Винниченкод-р. екон. наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерського обліку та оподаткування Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету
ПУБЛІЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ
N. V. VynnychenkoDoctor of Science (Economics), Ass. Prof. Department of Accounting and Taxation, Education and Research Institute For Business Technologies «UAB» Sumy State University
PUBLIC FINANCIAL MANAGEMENT: PROBLEM OF DEFINITION AND SCOPE
В статті узагальнено підходи до визначення сутності таких основних категорій як «державне управління», «публічне адміністрування» «бюджетний менеджмент» та визначено співвідношення цих категорій з поняттям «публічного фінансового менеджменту». Визначено, що категорія публічного фінансового менеджменту не є синонімом жодної з цих категорій, а знаходиться на їх перетині, оскільки має певні сутнісні ознаки майже кожної з них і представляє собою систему, що включає сукупність норм, правил і процесів, які використовуються на державному і регіональному рівнях та реалізується через мобілізацію та ефективне управління державними і регіональними ресурсами, їх розподілом, здійсненням державних витрат, звітністю та контролем. Таким чином публічний фінансовий менеджмент є досить широким поняттям, що потребує подальших досліджень концептуальних основ його функціонування.[||]In the conditions when are going reforms, when a change of government cause to a changes in the country's strategy and policies, when the key messages are issues of reducing corruption and increase the effectivity in the management of financial resources, we have a need to explore existing mechanisms, tools and methods that can help ensure not only economic growth, but also sustainable development.
The article generalizes approaches to defining the essence of such main categories as "state management", "public administration" "budget management" and defines the relation of these categories with the concept of "public financial management". It is justified that the category of “public financial management” is not synonymous with any of these categories, but is at their intersection. This category has certain essential features of almost every one of these categories. It is a system that includes a set of standards, rules and processes used at the state and regional levels and is implemented through the mobilization and effective management of national and regional resources, their allocation, public expenditure, reporting and control. Analyzing and generalizing approaches to defining category of " state management " shows ambiguity in defining the essence of this category among scientists. The leading role have the state authorities in exercising an orderly and organized influence on public processes. “Public administration” represents the process of exercising power at all levels of the hierarchy of state bodies. In turn, "budget management" represents the performance of management function within the budget process.
Thus, public financial management is a very deep concept that requires further exploration of the grounds of functioning. Today, the issue of defining the essence of this category has received little attention in national literature. The vast majority of research on the management of resources of the state and its regions, not only budgetary, but a complex of such resources, as opposed to domestic practice, takes place in publications of such world organizations as the World Bank, European Commission, OECD, Association of Chartered Certified Accountants (ACCA ) etc.
В. В. Кононенкодоктор історичних наук, доцент кафедри правових наук та філософії Вінницького державного університету імені Михайла КоцюбинськогоВ. Г. Дроненкокандидат медичних наук, доцент кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я У ДОБУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917-1920 РР.)
V. V. KononenkoDoctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History),Associate Professor at the Department of Legal Sciences and Philosophy,Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical UniversityV. G. DronenkoPhD, Associate Professor Department of Oncology,National Pirogov Memorial Medical University
У статті охарактеризовано етапи формування системи державного управління сферою охорони здоров’я у добу національно-визвольної боротьби українського народу за створення власної держави 1917-1920 років. В роботі проаналізовано становлення державної національної системи управління медичною допомогою та санітарною безпекою через створення центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Вказано особливості державного регулювання охороною здоров’я у добу функціонування Української Народної Республіки, Української Держави П. Скоропадського, Директорії УНР, Західно-Української Народної Республіки. Акцентовану увагу на тому, що створення системи управління охороною здоров’я велось паралельно зі формуванням національної законодавчої бази щодо правового статусу, владних повноважень, державних функцій новостворених органів державної влади у цій сфері. Автори також звертають увагу на перешкодах та недоліках формування системи державного регулювання охорони здоров’я у різні етапи українського державотворення зазначеної доби.[||]The article describes the stages of formation of the system of state management of health care in the days of national liberation struggle of the Ukrainian people for the creation of their own state 1917-1920. The paper analyzes the formation of the state national system of management of health care and sanitary safety through the creation of central and local executive authorities, local self-government bodies. The peculiarities of state regulation of health care in the days of existence of the Ukrainian People’s Republic, the Ukrainian State P. Skoropadsky, the Directory of the Ukrainian People’s Republic, the West Ukrainian People’s Republic are indicated. Emphasis is placed on the fact that the creation of a national health management system was carried out in parallel with the formation of a national-legislative framework on the legal status, powers, state functions of the newly created bodies of state power in this field. The authors also draw attention to the obstacles and disadvantages of forming a system of state regulation of health care in different stages of the Ukrainian state-making of the specified period. The work also describes the personal role of Ukrainian physicians, well-known scientists in the establishment of state health care regulation. The authors conclude that the formation of state institutions in this area was closely linked to the struggle for independence and the need to address the top priority tasks in the socio-political and socio-economic spheres, in the fight against internal and external challenges against the Ukrainian state. It is also evident that the least ideologized area of the activity of government, in fact, maintained some consistency in the work, stability of staff and even some continuity in leadership throughout the liberation period. The formation of a system of state regulation in this sphere of social relations was especially difficult against the background of the social and humanitarian crisis, which was caused by the catastrophic consequences of the First World War and the struggle for the preservation of the nation-state.
О. А. Панченкодиректор ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України»,Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор,президент Всеукраїнської професійної психіатричної ліги (м. Київ)
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ
O. A. PanchenkoDirector of the State Institution “Scientific – Practical MedicalRehabilitating – Diagnostic Center of the Ukrainian Ministry of Health”,Honored Doctor of Ukraine, Doctor of Medicine, Professor,President of the All-Ukrainian Professional Psychiatric League, Kyiv
PROBLEMS OF LEGAL SUPPORT OF THE PUBLIC ADMINISTRATION OF THE INFORMATION SECURITY
У статті проаналізовано проблеми правового забезпечення державного управління інформаційною безпекою України. В Україні, як і в багатьох державах світу, проблеми правового забезпечення системи безпеки, суспільства й особистості стають дедалі актуальнішими у національній політиці та державному управлінні.
Сформульоване наступне визначення поняття інформаційна безпека ˗ це стан інформаційного середовища, що забезпечує задоволення інформаційних потреб суб'єктів інформаційних відносин, безпеку інформації та захист суб'єктів від негативного інформаційного впливу. В даному визначенні суб'єктами інформаційних відносин можуть бути: держава, суспільство, організації, людина. Чинне законодавство України не містить відповідного розгорнутого тлумачення поняття «інформаційна безпека держави», проте нормативні акти, які торкаються питань інформаційної безпеки, закономірно розглядають її в контексті більш загального поняття національної безпеки.
Рівень інформаційної безпеки активно впливає на стан політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки України, бо найчастіше реалізація інформаційних загроз – це завдання шкоди в політичній, військовій, економічній, соціальній, екологічній сферах тощо. До нормативно-правової бази належать керівні документи державної політики, що створюють основу стратегічного планування: закон, доктрина, концепція, стратегія, що регламентують суспільні відносини у сфері національної безпеки. Але, на жаль, нині в Україні немає реальних гарантів її інформаційної безпеки, відсутній комплекс нормативно-правових актів щодо захисту інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури.
Для реалізації національних інтересів в інформаційній сфері слід переглянути пріоритети державної політики, розробити нові концептуальні підходи щодо регулювання ринку інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційної та інвестиційної політики, розвитку інформаційного законодавства та забезпечення інформаційної безпеки.[||]In the article the problems of legal security of the public administration of the Ukraine’s information security were analysed. In Ukraine, as in many countries of the world, the problems of legal support of the security system of the state, society and the individual are becoming increasingly relevant in public policy and public administration.
The following definition of the concept of information security is formulated: it is the state of the information environment that ensures the satisfaction of the information needs of the subjects of information relations, information security and the protection of subjects from negative information impact. In this definition, the subjects of information relations can be: the state, society, organizations, people. The current legislation of Ukraine does not contain a corresponding expanded interpretation of the concept of “information security of the state”, however, normative acts regarding information security issues naturally consider it in the context of a more general concept of national security.
The level of information security actively affects the state of the political, economic, defense and other components of the national security of Ukraine, because most often the implementation of information threats is harm in the political, military, economic, social, environmental spheres etc. The legal frameworks includes the governing documents of state policy, which form the basis of strategic planning: the law, doctrine, concept, strategy, which regulate public relations in the field of national security. But, unfortunately, now in Ukraine there are no real guarantors of its information security, there is no set of legal acts to protect information resources and information infrastructure.
To realize national interests in the information sphere, it is necessary to revise the priorities of state policy, develop new conceptual approaches to regulate the market of information and communication technologies, information and investment policies, develop information legislation and ensure information security.
С. Х. Барегамянкандидат юридичних наук, доцент кафедри права та публічного адміністрування Маріупольського державного університету, м. МаріупольЮ. В. Карпістудентка ОС «Магістр» спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Маріупольського державного університету, м. Маріуполь
S. BarehamianPh.D. (Law), associate professor of the law and public administration department of Mariupol State University, MariupolYu. Karpistudent of Master’s Degree in speciality “Public management and administration” of Mariupol State University, Mariupol
Стаття присвячена дослідженню проблем впровадження електронного урядування в Україні на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Електронне урядування дає змогу змінити підходи до сутності органів публічної влади, стає запорукою відкритості та прозорості їх діяльності, підконтрольності громадськості, а отже, буде ефективним засобом попередження корупції, що, в свою чергу, дозволить досягнути стимулювання соціально-економічного розвитку в Україні, призведе до покращення інвестиційного клімату. Основні зусилля в розбудові електронного -урядування в Україні спрямовані на відносини «держава–громадяни», «громадяни–держава», «бізнес–держава», «держава–бізнес».
Встановлено, що на світовій арені електронне урядування розуміється як фактор зростання конкурентоспроможності держави. Інструменти електронного урядування для нашої держави є відносно новими, тому Україна значно відстає за темпами впровадження електронного урядування (82 місце серед 193 країн за результатами комплексного оцінювання розвитку E-Government In Support of Sustainable Development у 2018 році).
Сучасний стан нормативно-правової бази в сфері впровадження та розвитку електронного урядування свідчить про багатоманітність норм, наявність дублюючих положень та відсутність ефективного практичного механізму впровадження. Зазначається, що систематизація нормативно-правової бази в сфері електронного урядування дасть змогу усунути відставання державного регулювання суспільних відносин в цій сфері від потреб суспільства, а також дозволить наблизитись до якісної гармонізації національної правової системи із загальновизнаними міжнародними нормами та принципами щодо інформатизації та електронного урядування.
Вказується на важливість впровадження електронного урядування на місцевому рівні, на якому безпосередньо і знаходять своє втілення всі нововведення загальнодержавного рівня щодо надання адміністративних послуг громадянам та суб’єктам господарської діяльності, а також залучення їх до процесу прийняття управлінських рішень.[||]The article is devoted to the research of problems of the implementation of e-government in Ukraine at the state, regional and local levels. The need to improve the efficiency of government by ensuring the openness of public authorities is emphasized. E-government makes it possible to change the approaches to the nature of public authorities. It makes the activities of public authorities more open, transparent and controlled by the public, and thus it can be an effective means of preventing corruption, that in turn will help to stimulate socio-economic development and to improve the investment climate in Ukraine. The main efforts in the development of e-government in Ukraine are directed at the relations “state-citizens”, “citizens-state”, “business-state”, “state-business”.
It is established that on the world stage e-government is understood as a factor of increasing the competitiveness of the state. E-government tools for our country are relatively new, that is why Ukraine is far behind the pace of e-government implementation (82nd place among 193 countries by the comprehensive evaluation of E-Government In Support of Sustainable Development 2018).
The legal framework providing for the realization of e-government has been investigated. The current state of the legal framework in the field of e-government realization and development testifies to the diversity of norms, the presence of duplicate provisions and the lack of an effective practical mechanism of implementation. It is noted that the systematization of the legal framework in the field of e-government will help to eliminate the lag of state regulation of the public relations in this area from the needs of society, as well as to bring closer to the qualitative harmonization of the national legal system with generally recognized international norms and principles of informatization and e-government.
The problems of forming the websites of state and local self-government bodies are analyzed. The big problem is their content, constant updating and ease of use. An important indicator of the quality of a website is its functionality, that is, the ability to provide feedback through the website and provide services.
The importance of implementation of e-government at the local level is directly emphasized, where all innovations of the national level concerning provision of administrative services to citizens and business entities are directly embodied, as well as involving them in the decision-making process.
О. В. Пурцхванідзекандидат філософських наук, доцент кафедри менеджменту і логістики,Одеська національна академія харчових технологій
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
O. PurtskhvanidzePh.D., Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Logistics
THE SPECIFICITY OF PLANNING THE ACTIVITIES IN THE LOCAL COMMUNITY LIFE
Статтю присвячено ключовим проблемам планування, а також виробленню практичних рекомендацій щодо активізації та підвищення ефективності даного процесу в межах територіальної громади. Проаналізовано основні існуючі підходи до проблеми планування, його стратегічні горизонти; фактори, що можуть прискорити та пригальмувати даний процес. Здійснено детальний огляд наукової літератури з даної проблеми. Автор аргументовано доводить, що місцеві спільноти в Україні мають, серйозний потенціал, однак він поки що нереалізований у повній мірі. Доведено, що процесі планування необхідно побудувати досяжний образ майбутнього стану справ у громаді спираючись при цьому на існуючий потенціал, ресурси, вміння, наявність зацікавлених членів громади. Побудова майбутнього образу спільноти має обов’язково включати стратегічний контекст: набір цілей, показників успіху, якостей, котрі є важливими для членів громади і дозволять говорити про досягнення необхідних змін. Підходяща термінологія в процесі планування є напрочуд важливою і несе у собі можливість створення бажаного ідейно-організаційного імпульсу осмислення майбутнього.[||]The article deals with the key issues of planning, as well as the development of practical recommendations for activating and improving the efficiency of this process within the territorial community. The main existing approaches to the problem of planning, its strategic horizons are analyzed; factors that can speed up and slow down the process. A detailed review of the scientific literature on this issue has been made. The author argues with good reason that the local communities in Ukraine have serious potential, but it has not yet been fully realized. It is proved that in planning it is necessary to build an attainable image of the future state of affairs in the community based on the existing potential, resources, skills of interested members of the community. Strategic planning of the future society is a rather powerful tool for its development. It is a synthesis of several important functions of social management, including modeling, comprehension, and coordination. Any planning is aimed at creating a certain achievable image of the future, which in the real development plan of the community should be detailed in detail. The latter, in turn, plays a large role for the implementation of other managerial functions (control, stimulation, reanalysis). In any society, there are competing interests, needs, and expectations that require constant attention. Over the past few decades, a wide range of new community work methods have been developed and tested. They include new ways of people interacting, supporting positive initiatives, implementing useful projects. The community also has at its disposal skills, assets, resources and the ability to provide services. The task of local authorities is to determine which of the needs should be satisfied, the assets are strengthened, how much it will cost and where the resources will be found. Building a future community image must necessarily include a strategic context: a set of goals, indicators of success, qualities that are important for community members and allow us to speak about achieving the necessary changes. Appropriate terminology in the planning process is really important and carries the ability to create the desired ideological and organizational impulse to understand the future.
А. С. Коломієцьк. е. н, асистент кафедри технологій управління,Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. КиївС. В. Коломієцьк. т. н, доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності,Національний транспортний університет, м. Київ
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ
A. S. KolomiietsPhD, Teaching assistant of technology management department,Taras Shevchenko National University of KyivS. V. KolomiietsPhD, Associate professor of ecology and life safety department,National University of Transport, Kyiv
DEVELOPMENT OF THE PROJECT MANAGEMENT STRATEGY
У статті здійснюється опис процесу формування стратегії управління при реалізації проектів організації. Розглядаються предмет, об’єкти та основні завдання, що стоять перед стратегічним управлінням. Стратегічне управління розглядається як діяльність, що пов'язана з постановкою цілей і завдань та з підтримкою ряду взаємовідносин між компанією і оточенням, які дозволяють їй досягти своїх цілей, відповідають її внутрішнім можливостям і дозволяють залишатися вразливою до зовнішніх вимог. Запропоновано здійснювати розробку стратегії – її профілювання за підсистемами управління проектами згідно затвердженої в організації методології управління проектами. Здійснено аналіз стратегій конкурентоспроможності організації. Проведено огляд методів аналізу невідповідностей між бажаними та прогнозованими показниками діяльності компанії, що виникають в процесі стратегічного планування.[||]The article describes the process of forming a management strategy for the implementation of the organization's projects. It discusses the subject matter, objects and main tasks of strategic management. The subject of strategic management is proposed to consider: organization (business unit), project, direction or set of activities of the company. The Strategic Management Object proposes to address three groups of problems: problems directly related to the main goals of the project (which are future oriented); problems and solutions related to some element of the project that is needed to achieve the goals, but is currently underdeveloped or absent; problems associated with external factors when the organization has no influence on them and is forced to adapt. The basic principles of strategic management are analyzed, namely: perspective, priority, implementation, iterativeness and complexity. Strategic management is seen as an activity related to setting goals and objectives and maintaining a number of relationships between the company and the environment that allow it to achieve its goals, meet its internal capabilities and allow it to remain vulnerable to external requirements. The strategy is seen as a generic model of actions needed to achieve the goals by coordinating and allocating company resources. It is proposed to develop a strategy - profile it by project management subsystems according to the approved project management methodology (time management strategy; cost management strategy; quality management strategy; procurement strategy; labor management strategy; risk management strategy; communication management strategy; stakeholder relations; content management strategy; integration management strategy). Organizational competitiveness strategies (market penetration strategy, market development strategy, new product development strategy, diversification strategy) are analyzed. The methods of analysis of discrepancies between the desirable and projected indicators of the company's activity arising in the process of strategic planning have been conducted. The stages of GAP analysis are highlighted. The relationship between GAP and SWOT analyzes is shown.
А. О. Надежденкок. н. держ. упр, доцент кафедри права та публічного адмініструванняМаріупольського державного університетуД. В. Оробченкомагістрантка спеціальності «Публічне управління та адміністрування»,Маріупольського державного університетуВ. С. Надежденкоздобувач вищої освіти спеціальності «Право. Право»,Маріупольського державного університету
СУТНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
A. A. NadezhdenkoCandidate of Science in Public Administration, Associate Professor Department of Public management and Administration, Mariupol State UniversityD. V. OrobchenkoMaster\'s Degree in Public management and administration, Mariupol State UniversityV. S. NadezhdenkoApplicant for higher education in Law, Mariupol State University
ESSENCE OF ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY OF CIVIL SERVANTS
Стаття присвячена дослідженню питання адміністративної відповідальності державних службовців, в контексті розгляду загальних проблем адміністративної відповідальності посадових осіб. Критичний огляд чинного законодавства про адміністративні правопорушення дозволяє говорити про фактичну відсутність самостійного, структурованого інституту відповідальності державних службовців в законодавстві про адміністративні правопорушення. Визначено, що сьогодні державні службовці в якості самостійних спеціальних суб’єктів адміністративних правопорушень Кодексом України про адміністративні правопорушення практично не розглядаються. Акцентовано увагу на тому, що вчинення адміністративного правопорушення державним службовцем не пов’язано з невиконанням (неналежним виконанням) службових обов’язків, він не може розглядатися в якості посадової особи і несе адміністративну відповідальність на загальних підставах як фізична особа. Аналіз нормативно-правової бази предмета дослідження дозволяє констатувати, що в Кодексі України про адміністративні правопорушення склади адміністративних правопорушень «розпорошені» за різними главами особливої частини КпАП України. Встановлено специфіку окремих елементів складу посадового адміністративного правопорушення: суб’єкта, об’єкта, об’єктивної сторони та суб’єктивної сторони. Зазначено, що сьогодні актуальним залишається розмежування форми вини державних службовців за вчиненні адміністративного правопорушення, без визначення конкретної форми провини. Отримано низку висновків, які мають проблемний характер та становлять предмет для подальшої наукової дискусії щодо притягнення державних службовців до адміністративної відповідальності в сучасних умовах.[||]The article is devoted to the study of the issue of administrative responsibility of civil servants, in the context of consideration of general problems of administrative liability of officials. A critical review of existing administrative offenses legislation suggests the actual absence of an independent, structured institution of civil servants' liability in administrative offenses legislation. It is determined that today civil servants are practically not considered as separate special subjects of administrative offenses by the Code of Administrative Offenses. Emphasis is placed on the fact that committing an administrative offense by a civil servant is not related to the non-performance (improper performance) of official duties, he cannot be considered as an official and bears administrative responsibility on a general basis as an individual. The analysis of the legal framework of the subject of the study allows to state that in the Code of Administrative Offenses the composition of administrative offenses is "sprayed" on different chapters of a special part of the Administrative Code of Ukraine. The specific elements of the composition of the official administrative offense are determined: the subject, the object, the objective side and the subjective side. It is determined that the subjects of the analyzed administrative offenses are civil servants who at the same time possess the signs of an official, who are enshrined in the Administrative Code of Ukraine. Only in the presence of such special subjects can the composition of the relevant official administrative offense be determined. It is noted that today it is relevant to differentiate the form of guilt of civil servants for committing an administrative offense, without defining a specific form of guilt. A number of conclusions have been obtained that are problematic in nature and are a subject for further scientific discussion on the involvement of civil servants in administrative responsibility in the current context.
Т. П. Юрочкокандидат наук з державного управління, завідувачка кафедри «Школа охорони здоров’я»,Національний університет «Києво-Могилянська академія»С. М. Зарембамагістр з менеджменту в охороні здоров’я
T. YurochkoPhD in Public Administration, Head of the School of Public Health, National University of Kyiv-Mohyla AcademyS. ZarembaMaster in Health Care Management
В статті проведено огляд наукових досліджень задоволеності пацієнтів якістю амбулаторної медичної допомоги. Показано, що задоволеність чи не задоволеність пацієнтів може стати, індикатором їхньої клієнтської поведінки, вплинути на їхнє користування послугами та ін. Зворотній зв’язок пацієнта - єдиний канал, який допомагає вивчити потреби пацієнта, щодо покращення медичної послуги. Ступінь задоволеності пацієнтів визначається відмінностями між їхніми очікуваннями «ідеальної медичної послуги» та сприйняттям реальної допомоги. В усьому світі споживач медичної допомоги відіграє все більш важливу роль у підвищенні якості системи охорони здоров’я. Зазначено, що в Україні, починаючи з 2016 року, також вивчають думку пацієнтів щодо задоволеністю медичною допомогою в межах проведення репрезентативного дослідження «Індекс здоров’я. Україна». В статті показано, що дослідження задоволеності пацієнтів якістю медичної допомоги - важливий інструмент забезпечення якості медичної допомоги. Врахування результатів таких досліджень допоможе сформувати політику пацієнто-орієнтованого сервісу.[||]The article states that considering the issue of health care changes, the quality of medical care cannot be overlooked. After all, ensuring equal access of the population to quality medical care is one of the main tasks of transformation processes in the national health care system. The health care quality is also an indicator of the success/failure of the reform. The research of patients' satisfaction with the quality of outpatient medical care was reviewed, and a comparative analysis of such experience between countries with different levels of economic development was made. It has been shown that patients' satisfaction or not satisfaction can become an indicator of their client behavior, affect their use of services, etc. Patient feedback is the only channel that helps to examine patient needs to improve health care and become one of the indicators of quality of medical care. Worldwide, health care consumers are playing an increasingly important role in improving the quality of the health care system. The degree of patient satisfaction is determined by the difference between their expectations of an "ideal medical service" and the perception of real care. At the same time, it is very important to differentiate the criteria that shape patient satisfaction. This makes it possible to understand the reasons for dissatisfaction with components of outpatient care. It has been noted that in Ukraine for three years in a row, since 2016, patients' opinion on the satisfaction with medical care has also been studied within the framework of the representative study “Health Index. Ukraine". Analysis of the research showed that the higher the patient's income, the better the assessment of the satisfaction with the outpatient care; patients' self-esteem has the strongest effect on satisfaction with outpatient care, especially in older people; patients assigned to "their" doctors more satisfied with the quality of outpatient care, etc. The article shows that the study of patients' satisfaction with the quality of medical care is an important tool to ensure the quality of such medical care. Taking into account the results of such studies will help to shape the policy of the patient-oriented service.
О. В. Чорнак. філол. н., доцент, доцент кафедри журналістики, української словесності та культури,Навчально-наукового інституту гуманітарних наук,здобувачка ІІ (магістерського) рівня вищої освіти,Навчально-наукового інституту фінансів, банківської справи,Університет державної фіскальної служби України
СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА РІВНІ РЕГІОНУ
O. ChornaPhD, Associate Professor, Department of Journalism, UkrainianLiterature and Culture, Educational and Scientific Institute of Humanities,the applicant of the second (master's) level higher education,Educational Research Institute of Finance, Banking,University of the State Fiscal Service of Ukraine
ESSENCE AND FEATURES OF FORMATION OF STATE ENVIRONMENTAL POLICY AT REGIONAL LEVEL
Досліджено теоретичні засади формування й функціонування екологічної політики на регіональному рівні. Визначено основні цілі державної екологічної політики. Розглянуто зміст і структуру екологічної політики на рівні регіону.Визначено основні функції екологічної політики на рівні регіону.
Визначено загальносвітові принципи процесу вироблення екологічної політики на рівні регіону, а саме: узгодження цілей економічного розвитку та охорони природи; розробка заходів раціонального використання природних ресурсів; впровадження у виробництво екологічно безпечної техніки і технологій.
Встановлено, що для ефективного функціонування екологічної політики на рівні регіону необхідно: сприяти розвитку послуг екологічного консалтингу та екологічного підприємництва; вдосконалювати процес управління цією галуззю на основі реалізації в регіоні нових ефективних інноваційних підходів, спрямованих на стабільний соціально-економічний розвиток регіону; розробляти та реалізовувати довгострокової стратегії економічного розвитку регіону з обов’язковим урахуванням в даній стратегії механізмів, спрямованих на вдосконалення системи управління природокористуванням та міжгалузевого впливу на екологічну ситуацію в регіоні.[||]In today’s conditions, there is a high degree of risk of large-scale emergencies of different nature in Ukraine. This demonstrates the need for a new perspective on environmental policy at the regional level. It is the regional level that has to become a priority in this area; the area of nature management and ecology has its natural differences in the territories. The region should specify these provisions for specific sites and regional ecological systems. Theoretical foundations of the formation and functioning of environmental policy at the regional level are investigated. The main goals of the state environmental policy are defined, namely: environmental consciousness, environmental values, environmental education; sustainable development and balanced use of natural resources; environmental requirements in all areas; reducing environmental risks and preserving the environment; good environmental governance.
The content and structure of environmental policy at the regional level are examined. The main functions of environmental policy at the regional level are defined, namely: regulation of the use of natural resources of local importance; introduction of the economic mechanism of environmental management; monitoring and accounting of environmental objects and pollution; conducting state environmental expertise; exercising state control over compliance with environmental legislation; development of programs for implementation of environmental measures, definition and implementation of investment policy.
The general principles of the environmental policy-making process at the regional level have been determined, namely: harmonization of the goals of economic development and nature protection; development of measures for rational use of natural resources; introduction into production of environmentally friendly machinery and technologies.
It is researched that the development of environmental policy allows to prioritize the development of the region in the field of environmental protection and environmental management and to concentrate the efforts of the management system on solving specific problems that may arise in the course of the implementation of investment projects and increase the region's performance in this field.
It is established that for the effective functioning of environmental policy at the regional level it is necessary to:promote the development of environmental consulting services and environmental entrepreneurship; to improve the process of management of this industry on the basis of implementation in the region of new effective innovative approaches aimed at stable socio-economic development of the region; to develop and implement a long-term strategy for the economic development of the region, with due consideration in this strategy of mechanisms aimed at improving the system of environmental management and inter-sectoral impact on the environmental situation in the region.
С. Є. Антоновак. е. н., доцент кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльностіНаціонального університету водного господарства та природокористуванняГ. Ф. Мартинюкк. п. н., доцент кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльностіНаціонального університету водного господарства та природокористування
S. Е. AntonovaAssociate Professor of Public Administration and Local Government,National University of Water Management and Nature Resources Use,Candidate of Economic SciencesG. F. MartyniukAssociate Professor of Public Administration and Local Government,National University of Water Management and Nature Resources Use,Сandidate of Pedagogical Sciences
У статті проаналізовано теоретичні аспекти інформаційної безпеки з позицій різних дослідників. Проведений аналіз літературних джерел дозволив виявити та систематизувати рівні організаційної системи забезпечення інформаційної безпеки держави. Акцентовано увагу на основних завданнях державної інформаційної політики та узагальнено періодизацію розвитку державного управління забезпеченням інформаційної безпеки. Зазначено, що розвиток системи державного управління забезпеченням інформаційної безпеки України проходив у чотири етапи, кожний з яких характеризується своїми пріоритетами, проблемами, шляхами їх вирішення та тривалістю. Показано позиції України в світовому рейтингу країн з найбільшими ризиками в інформаційній сфері та зазначені основні тенденції, повязані із виявленими загрозами. Систематизовано недоліки державної інформаційної політики України в сучасних умовах, що повязані із недосконалістю нормативно-правової бази, відсутністю ефективної державної політики, недостатністю розвиненості національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, значною кількістю застарілих телекомунікаційних мереж. Обгрунтовано необхідність посилення впливу органів державної влади щодо ліквідації проблем, пов’язаних із покращенням інформатизацієї суспільства та забезпеченні належної інтеграції українського інформаційного простору в європейський.[||]The article analyzes the theoretical aspects of information security from the perspective of various researchers. The analysis of literary sources made it possible to identify and systematize the levels of the organizational system of providing information security of the state. The attention is focused on the main tasks of the state information policy and generalization of the periodization of the development of the state management of the provision of information security. It was noted that the development of the system of state management of information security of Ukraine took place in four stages, each of which is characterized by its priorities, problems, ways of solving them and duration. The positions of Ukraine in the world ranking of the countries with the greatest risks in the information sphere are shown and the main trends related to the identified threats are outlined. The deficiencies of the state information policy of Ukraine in the current conditions are systematized, which are connected with the imperfection of the sectoral regulatory framework, the necessity of its further adaptation to the requirements of internal development, on the one hand, and to the requirements of the European Union and the Council of Europe - on the other; acute lack of systematic, comprehensive and effective state policy of information society development, cumbersome and unproductive system of public administration and regulation, lack of correlation between strategic project documents and actual administrative and political and regulatory practices of the state, chronic under-financing of the sphere from the State Budget, financing; insufficient development of national information and communication infrastructure: overcoming digital inequality between regions of Ukraine; a large number of outdated telecommunications networks, low penetration rates for broadband internet and mobile communications. . The necessity of strengthening the influence of public authorities on eliminating the problems related to improving the information society and ensuring the proper integration of the Ukrainian information space into the European is substantiated.
С. В. Касьянюкк. т. н., доцент, доцент кафедри Економіки підприємства,Донбаська державна машинобудівна академіяМ. С. Каракайк. н. з держ. упр., доцент,доцент кафедри Обліку оподаткування та економічної безпеки,Донбаська державна машинобудівна академія
S. KasianiukPhD of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of economy of enterprises,Donbas state machine-building academyM. KarakaiPhD of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Taxation and Economic SecurityDonbas state machine-building academy
У статті визначено рівень інформатизації державного управління. Перш за все проаналізовані дані щодо наявності у домогосподарствах України комп’ютерів, ноутбуків та мобільних телефонів як основних апаратних пристроїв, з використанням яких можна отримувати електронні послуги. Наведено дані щодо розподілу домогосподарств за параметрами користування окремих апаратних засобів. Представлено дані щодо наявності апаратних засобів та доступу до Інтернет на підприємствах, а також розраховано основні показники інформатизації підприємств. На підставі чого зроблено висновок, що рівень інформатизації бізнес-процесів на підприємствах є середнім, однак рівень взаємодії з органами державної влади є недостатнім.
У статті наведено дані щодо міжнародної оцінки стану е-урядування в Україні. Їх аналіз свідчить, що Україна має середній рівень інформатизації державноуправлінських процесів, однак тенденція зміни в цілому є негативною. Зазначені проблеми обумовлені недостатнім рівнем електронної готовності органів влади України до впровадження інформаційно-аналітичного забезпечення. Результати оцінки індексу розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні свідчать , що рівень використання прикладних інформаційно-аналітичних програм в діяльності органів влади є низьким, як з огляду на їх відсутність, так і з огляду на компетенцію державних службовців, не високим є і рівень інформаційно-аналітичної підтримки надання електронних послуг.[||]The article defines the level of informatization of public administration. First of all, the data on the availability of computers, laptops and mobile phones in the Ukrainian households as the main hardware devices for receiving electronic services are analyzed. The data on the distribution of households by the parameters of the use of individual hardware are given. The data on availability of hardware and Internet access at the enterprises are presented, as well as the basic indicators of informatization of enterprises are calculated. On the basis of this, it is concluded that the level of informatization of business processes in enterprises is medium, but the level of interaction with public authorities is insufficient.
The article provides data on the international assessment of the state of e-government in Ukraine. Their analysis shows that Ukraine has an average level of informatization of public administration processes, but the tendency for change as a whole is negative. It should also be noted that, against the background of other, especially European, countries, Ukraine has a much worse dynamic of introducing eGovernment elements into the government system, widening the gap between Ukraine and the most effective countries in terms of quality of online service delivery and participation in eGovernment, which largely determine the amount of information and analytical work in the authorities. A more meticulous analysis revealed that the low level of TII was due to two factors - low availability of landline phones and low access to broadband. The low value of OSI was influenced by the low level of electronic document flow between public authorities, on the one hand, and the public and business, on the other, an extremely poor level of transaction execution; the failure of the feedback mechanism to improve the delivery of electronic administrative services.
These problems are caused by insufficient level of electronic readiness of the Ukrainian authorities to implement information and analytical support. The results of the assessment of the index of development of information and analytical support of public administration in Ukraine show that the level of use of applied information and analytical programs in the activity of the authorities is low, both in view of their absence and in view of the competence of civil servants, and the level of information and analytical support for the provision of electronic services.
І. С. Міхнок. е. н., Міжнародний європейський університетВ. В. Ковальд. е. н., професор, Одеський торговельно-економічний інститутКиївського національного торговельно-економічного університетуК. С. Колесніковак. е. н., доцент, Одеський торговельно-економічний інститутКиївського національного торговельно-економічного університету
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
I. MikhnoPh.D. in Economics, International European University, Kiev, UkraineV. KovalDoctor of Economics, Professor, Odessa Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics, Odessa, UkraineK. KolesnikovaPh.D. in Economics, Associate Professor Odessa Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics, Odessa, Ukraine
STATE REGULATION OF SOCIAL CAPITAL IN THE CONTEXT OF SOCIAL SECURITY
У статті розглядається необхідність правових, соціальних та культурних змін, без яких соціальна безпека України неможлива, вдосконалення державної інформаційної політики, реорганізація інституту соціального забезпечення. В статті проаналізовано сучасний стан соціального капіталу країни, визначено інструменти державного регулювання та розроблено рекомендації щодо покращення існуючого стану соціально-економічного розвитку. Зосереджено увагу на змінах і перетвореннях соціально-економічних інститутів, які обумовлюють необхідність дослідження засад державного регулювання соціального капіталу в контексті соціальної безпеки для забезпечення сталого економічного розвитку. Встановлено, що державне регулювання соціального капіталу регулюється через механізми державних програм соціального забезпечення та соціальних послуг в Україні, що являє основу для гармонійного розвитку суспільства та створення екологічного простору життя.[||]The article discusses the need for legal, social and cultural changes, without which social security of Ukraine is impossible, improving the state information policy, and reorganizing the institution of social security. The article analyses the current state of the country's social capital, certain instruments of state regulation and makes recommendations for improving the existing state of socio-economic development. The key factors of sustainable economic development and society include effective state regulation of the economy and social relations that must be protected. The protection of social relations is achieved thanks to a sufficient level of social security as a direction of social policy activity, which acts as a component of national security. Unresolved parts of the general problem of studying the current state of social capital is providing directions for its state regulation through the mechanisms of state programs of social security and social services in Ukraine. The article focuses on changes and transformations of socio-economic institutions, through technological, economic and organizational-economic relations necessitates the study of the foundations of state regulation of social capital in the context of social security for the development of sustainable economic development. The low level of social security for vulnerable groups makes the country socially dangerous, characterized by an aging nation. Currently, civil society, which forms the country's social capital, only indirectly affects the formation of public policy, but in the last five years there has been an increase in the relationship between the state and society through the creation of interactive resources. Social policy provides for reducing inequality in the distribution of incomes, so it is extremely important to evaluate government spending on the main areas that form social capital. It has been established that state regulation of social capital is regulated to a large extent through the mechanisms of state programs of social security and social services in Ukraine, which represents the basis for the harmonious development of society and the creation of an ecological space of life.
Т. М. Дерункандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри регіонального управління. місцевого самоврядування та управління містом; Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ
ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
T. M. DerunCandidate of Science in Public Administration, Ph.D. in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Regional Governance, Local Self-Government and Urban Management, The National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, city of Kyiv
Проаналізовано формування інституційного та законодавчо-нормативного забезпечення процесу децентралізації та формування об’єднаних територіальних громад. Встановлено, що впродовж 2014-2016 рр. прийнято значну кількість нормативно-правових актів у сфері регулювання процесу формування спроможних територіальних громад, бюджетної децентралізації, оптимізації розподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. З’ясовано, що для забезпечення ефективного впровадження реформи децентралізації та формування об’єднаних територіальних громад існує ціла низка державних і недержавних інституцій, діяльність яких сприяє покращенню нормативно-правового, методичного, організаційного, комунікативного забезпечення процесу проведення реформи місцевого самоврядування. Однією з проблем практичної реалізації реформи визначено недостатність спроможності основних державних інституцій дотримуватись концептуальних рамок (засадничих принципів) реформи. Відтак, координацію робіт з проведення реформи місцевого самоврядування, територіальної організації влади та впровадження нових підходів у плануванні та реалізації регіонального розвитку запропоновано здійснювати за допомогою спеціально для цього утвореного механізму інституційної підтримки реформи.[||]The formation of legislative and normative and institutional support for the implementation of the reform of the territorial organization of power in Ukraine on the basis of decentralization is analyzed. It is established that during 2014-2016 a significant number of legal acts were adopted in the field of regulating the process of forming affluent territorial communities, budget decentralization, optimizing the distribution of powers between executive bodies and local governments. It was found that to ensure the effective implementation of decentralization reform and the formation of united territorial communities, there are a number of state and non-state institutions whose activities contribute to improving the legal, methodological, organizational, communicative support of local government reform. One of the problems of practical implementation of the reform is the lack of capacity of the main state institutions to adhere to the conceptual framework (basic principles) of the reform. As decentralization is a systemic reform that involves profound transformations of the entire system of public authorities, changes the division of powers between different bodies, transforms the system of administrative-territorial organization and changes the philosophy of state regional policy, it requires constant support and coordination in both strategic planning and rapid response. Therefore, it is proposed to coordinate the work on the reform of local self-government, territorial organization of government and the introduction of new approaches in the planning and implementation of regional development with the help of a specially formed mechanism of institutional support for reform. Significant steps have also been taken to establish institutional support for the implementation of the reform. The existing institutional and legal basis allowed to begin the practical stage of the reform of decentralization of power. At the same time, there are a number of issues that need to be regulated for the successful implementation of the reform. The main directions and measures for improving the institutional and legal support of the reform of the territorial organization of power on the basis of decentralization are identified.
В. О. Торічнийкандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології та морально-психологічного забезпечення, факультет іноземних мов та гуманітарних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
V. TorichniyPhD in Psychological Sciences, Senior Lecturer of the Department of Psychology and Moral and Psychological Support, Faculty of Foreign Languages and Humanities, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine Named after Bogdan Khmelnitskyi
THE STRATEGIC REFERENCE POINTS OF INFORMATION SUPPORT OF STATE SECURITY OF UKRAINE
У статті виокремлено стратегічні орієнтири інформаційного забезпечення державної безпеки України. Зокрема, проаналізовано сучасний стан інформаційної безпеки в Україні. Показано, що провідною є роль у формуванні національної стратегії інформаційного забезпечення державної безпеки у контексті консолідації всіх верств суспільства для досягнення поставлених цілей інформаційного й інноваційного розвитку, а також координації бізнесу, всіх суспільних інститутів та громадян щодо реалізації цієї Стратегії. Визначено ключові напрями побудови інформаційного суспільства в межах Стратегії інформаційного забезпечення державної безпеки: забезпечення ефективності системи державного управління; забезпечення доступності інформаційно-комунікаційної інфраструктури; створення інформаційного середовища для соціально-економічного і культурного розвитку суспільства; розвиток вітчизняного інформаційного простору. Визначено низку державних заходів мінімізації ризиків інформаційній безпеці: оцінка та вдосконалення засобів контролю за змінами в інформаційних системах; впровадження програми попередження витоку даних. Зазначено, що, спираючись на міжнародний досвід побудови інформаційного суспільства в межах Стратегії інформаційного забезпечення державної безпеки слід визначити чотири ключові напрями: забезпечення ефективності системи державного управління; забезпечення доступності інформаційно-комунікаційної інфраструктури; створення інформаційного середовища для соціально-економічного і культурного розвитку суспільства; розвиток вітчизняного інформаційного простору. Окреслено перспективи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій з метою забезпечення державної безпеки: вдосконалення державного управління; створення відкритого і мобільного електронного уряду; розвитку доступності інформаційної інфраструктури.[||]The strategic reference points of information support of state security of Ukraine are allocated in the article. In particular, the current condition of information security in Ukraine is analyzed. It is shown that the role in formation of national strategy of information support of state security in the context of consolidation of all sectors of society for achievement of goals of information and innovative development and also coordination of business, all public institutes and citizens on realization of this strategy is a leading one. The following key directions of creation of information society within the strategy of information support of state security are defined: ensuring of system effectiveness of public administration; ensuring of availability of information and communication infrastructure; creation of the information environment for social and economic and cultural development of society; development of domestic information space. A number of the following state measures of minimization of risks of information security is defined: assessment and improvement of control devices behind changes in information systems; introduction of the program to prevention of data leakage. It is specified that, relying on the international experience of creation of information society within the strategy of information support of national security it is necessary to define the following key directions: ensuring system effectiveness of public administration; ensuring availability of information and communication infrastructure; creation of the information environment for social and economic and cultural development of society; development of domestic information space. The following prospects of introduction of information and communication technologies for the purpose of ensuring of state security are planned: improvement of public administration; creation of the opened and mobile electronic government; development of availability of information infrastructure.
В. В. Камінецькийаспірант кафедри публічного адмініструванняМіжрегіональної Академії управління персоналом
Vitalii KaminetskyiThe Postgraduate student of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management
У статті розглянуто проблеми формування власних конкурентних переваг Житомирської області на основі наявного потенціалу природних, людських, фінансових, туристичних, капітальних ресурсів і їх ефективного використання. Саме тому надзвичайно актуальною для даного регіону є проблема залучення інвестицій в курортно-рекреаційну індустрію, які необхідні для модернізації і впровадження нових технологій, зростання валютних надходжень, збільшення робочих місць, підвищення рівня життя населення. Цими та іншими запитами регіонів опікується значне кого вчених та практиків, у наукових працях яких висвітлено питання комплексного підходу до врахування взаємопов’язаних різнорідних чинників щодо активізації інвестиційної діяльності в курортно-рекреаційній сфері регіонів України, її фінансового забезпечення.
У статті обґрунтовано теоретичні і методологічні підходи та розроблено практичні рекомендації щодо інвестиційного забезпечення курортно-рекреаційній сфери на регіональному рівні. Доведено, що в сучасних умовах для розвитку курортно-рекреаційної сфери Житомирської області потрібні великі зусилля регіональних органів влади, які мають бути спрямовані на мобілізацію і залучення коштів як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів через створення системи правових, організаційно-економічних і фінансових механізмів регулювання процесів формування привабливого інвестиційного клімату в регіоні для ефективного і безризикового функціонування вкладеного капіталу. Цього можна досягти шляхом реалізації принципу диверсифікації джерел інвестиційних ресурсів, передбачивши використання різноманітних форм фінансування, у т.ч. і пріоритетності схем спільного фінансування задля реалізації різноманітних цільових програм.
Автором обґрунтовано ідею про доцільність використання системного підходу у розкритті потенціалу курортно-рекреаційної сфери регіону і розробці на цій основі комплексної моделі забезпечення конкурентоспроможності курортно-рекреаційної сфери, яка враховує системну дію інвестиційних факторів, що гарантують функціонування і розвиток економічних суб'єктів на горизонтальному рівні.[||]The article considers problems of the formation own competitive advantages of Zhytomyr oblast based on the existing potential of natural, human, financial, tourism, capital resources and their effective use. That is why the problem of attracting investments in the resort and recreation industry, which are necessary for the modernization and implementation of new technologies, the growth of foreign exchange earnings, the increase in jobs, and the improvement of living standards of the population, is extremely urgent for this region.
A considerable number of scientists and practitioners are engaged in these and other requests of the regions, whose scientific papers highlight the issues of an integrated approach to taking into account interrelated heterogeneous factors to enhance investment activity in the resort and recreation sector of the regions of Ukraine, its financial support. The article substantiates theoretical and methodological approaches and develops practical recommendations for investment support of the resort and recreation sphere at the regional level.
It is proved that in modern conditions, the development of the resort and recreation sphere of Zhytomyr oblast requires great efforts of regional authorities, which should be aimed at mobilizing and attracting funds of both domestic and foreign investors through the creation of a system of legal, organizational, economic and financial mechanisms for regulating the formation processes attractive investment climate in the region for efficient and risk-free functioning of invested capital. It can be achieved by implementing the principle of diversification sources of investment resources, providing for the use of various forms of financing, including and the priority of co-financing schemes for the implementation of various targeted programs.
The author substantiates the idea that in order to evaluate the priority directions of increasing the investment attractiveness of the resort and recreational sphere of Zhytomyr oblast, it is advisable to use the proposed systematic approach to unlocking the potential of the resort and recreational sphere of the region.
ТОВ "ДКС Центр"