Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658:664

 

Т. А. Бурова,

к.е.н., доцент, завідувач кафедрою обліку та економічного аналізу,

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

 

ОЦІНКА СТАНУ СИРОВИННОЇ БАЗИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИЧОРНОМОР’Я

 

EVALUATION OF RAW MATERIALS BLACK SEA FOOD INDUSTRY

 

В статті проведено дослідження аналітичної оцінки динаміки стану сировинної бази харчової промисловості Причорномор’я за ряд років.

 

The paper studied the analytical evaluation of the dynamics of food raw materials for a number of years the Black Sea.

 

Ключові слова: сировинна база, оцінка, харчова промисловість.

 

 

Вступ

Основною задачею харчової промисловості є виробництво продуктів харчування, що визначає її високе значення і пояснює розвиток підприємств харчової промисловості в усіх регіонах України.

У розподілі обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності у 2009 р. ця сфера займає 16,3 %, у той час як легка промисловість займає лише 1,1 %. Таке порівняння свідчить про високу роль харчової промисловості в економіці країни. Харчова промисловість виробляє різну за економічним призначенням продукцію і є важливим джерелом доходів державного бюджету. Особливістю функціонування харчової промисловості є наявність повноцінної вітчизняної сировинної бази.

Стан дослідження

Дослідженням проблем оцінки стану сировинної бази підприємств промисловості та ефективного використання трудового потенціалу займаються відомі вчені: Н.Барановський, З.Герасимчук, П.Саблук, Ю.Шумілова, Т.Шатунова та інші. Їх наукові надбання є цінними для дослідження цієї проблеми в сучасних економічних умовах розвитку соціально-орієнтованої економіки. Проте актуальним залишаються питання постійного дослідження та оцінки динаміки розвитку регіонів України.

Мета

Метою нашого дослідження є аналітична оцінка динаміки стану сировинної бази харчової промисловості Причорномор’я.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні не може не звертати на себе особливу увагу Причорномор’я, як регіон розвитку промисловості, сільського господарства і морегосподарського комплексу. В цьому регіоні з розпадом СРСР виникли і на сьогодні є актуальними гострі та складні політичні, економічні й екологічні проблеми, вирішення яких вимагає чіткого правового забезпечення.

У Причорномор’я, за результатами дослідження, входять області з різним рівнем існуючого стану розвитку:

- найвищі темпи зростання має Одеська область;

- середні темпи зростання має Миколаївська область;

- найнижчі темпи росту притаманні АР Крим і Херсонській області.

Таким чином, ця оцінка у якійсь мірі підтверджує різноманітність проблем Причорномор’я, що потребують своєрідних підходів до їх розв’язання.

Роль Причорномор’я визначається тим, що на території цих областей розташований потужний промисловий та агропромисловий потенціал, здобули розвитку майже всі галузі промисловості (машинобудування і металообробна, хімічна і нафтопереробна, деревообробна і целюлозно-паперова, виробництво будівельних матеріалів, легка, харчова та інші галузі) та сільського господарства (м’ясо-молочне скотарство і свинарство, зернове господарство, виробництво соняшнику і цукрових буряків, виноградарство, садівництво, овочівництво). Існує розвинута транспортна інфраструктура.

 У АР Крим провідними галузями є машинобудування і металообробка, добувна, хімічна і харчова промисловість, а також морський транспорт, рекреаційне господарство і туризм.

Основними галузями спеціалізації господарств Миколаївської області є машинобудування (особливо суднобудування), промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, портове господарство, виробництво зерна, соняшнику, овочево-баштанних культур, виноградарство, м’ясо-молочне скотарство.

У Одеській області розвинута промисловість, портово-промислова, агропромислова, курортно-рекреаційна галузі.

Господарство Херсонської області є індустріально-аграрним. Набули розвитку багатогалузеве сільське господарство, харчова промисловість, машинобудування, нафтопереробна і легка промисловість.

Економічний аналіз за макроекономічними індикаторами стану і процесів, що відбуваються у сільському господарстві і харчовій промисловості Причорномор’я, буде проводитись у масштабах регіональної структури країни, а безпосереднім джерелом інформації є статистичні дані країни та областей Причорномор’я.

Одним з найбільш важливих і соціально значущих показників, що характеризують рівень виробничих сил регіону є валова продукція у порівняльних цінах і її структурний розподіл за областями (табл.1).

Наведені дані динаміки результатів діяльності сільського господарства Причорноморського регіону свідчить про різноспрямованість векторів розвитку аграрної сфери областей і наявність потужного потенціалу розвитку, що сьогодні не використовується.

За період 1990-2008 рр. змінилася роль Причорномор’я як сільськогосподарського регіону і його структура виробництва. У 1990 р. обсяг валової сільськогосподарської продукції складав 16,1 % до обсягу сільськогосподарського виробництва України, у 2008 – 14,7 %, при загальному зниженні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції на 57,8 % до рівня 1990 р. Інакше кажучи, відсутність чіткої державної системи управління відновленням важливішої галузі економіки країни – сільського господарства, що забезпечує значні надходження до бюджету і є об’єктивно необхідною для забезпечення життєдіяльності населення, і розрахунок на сформований конкурентний ринок, який ніби-то врегульовує позиції галузей і регіонів, призвели до втрати сільським господарством фізичних і моральних виробничих можливостей більше ніж на половину сформованих у 90-х роках ХХ ст. виробничих потужностей.

 

Таблиця 1.

Валова продукція сільського господарства у Причорномор’ї

(у порівняних цінах 2000 р.)

Регіон, область

Роки

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2008

2008 до 1990

Україна

млн. грн.

104460

67817

55690

61398

32106

55267

66181

66102

 

індекс, %

-

96,4

109,8

110,2

101,2

89

119,7

99,9

63,3

на одну особу, грн.

2013

1317

1132

1262

1288

1156

1396

1414

 

АР Крим

млн. грн.

4727

2507

2051

2023

1915

1856

2091

2205

 

індекс, %

-

101

113,2

98,6

94,6

96,9

112,7

105,4

46,6

на одну особу, грн.

1872

957

837

835

797

777

879

1116

 

Миколаївська

млн. грн.

3576

2080

1466

2133

2059

1499

2304

2039

 

індекс, %

-

102

91,7

145,5

96,5

72,8

153,7

88,5

57

на одну особу, грн.

2670

1543

1140

1678

1637

1203

1866

1673

 

Одеська

млн. грн.

4849

2837

2810

3323

3277

2713

3859

3199

 

індекс, %

-

100,2

98,7

118,3

98,6

82,8

142,3

82,9

66

на одну особу, грн.

1839

1092

1124

1341

1334

1112

1593

1338

 

Херсонська

млн. грн.

3671

2042

1961

2285

2072

1614

2270

2275

 

індекс, %

-

91,3

100

116,5

90,7

77,9

140,7

100,2

62

на одну особу, грн.

2928

1610

1638

1934

1775

1396

1984

2022

 

 

 

До 2008 р. кількісний розподіл сільськогосподарського виробництва змінився – найбільший обсяг виробництва сільськогосподарської продукції відзначено у Одеській і Херсонській областях. У період 1990-2008 рр. загальний обсяг сільськогосподарського виробництва у розрахунку на душу населення також значно змінився [3].

Відносно загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції на душу населення в Україні на вищому рівні знаходяться Херсонська і Миколаївська області. Виробництво сільгосппродукції на душу населення у АР Крим і Одеській області є нижчим, ніж середній показник по країні.

У 2008 р. різниця між найбільшим і найменшим показниками середньодушового виробництва сільськогосподарської продукції досягла у Причорномор’ї  - 906 грн. , що підтверджує нерівномірність  розвитку сільського господарства на рівні регіону. Узагальнена оцінка областей і регіонів за рівнями депресивності і економічного розвитку показала низький рівень економічного розвитку і відносно середню репресивність Херсонської та Миколаївської областей.

Основними факторами більш високої продуктивності сільського господарства в Херсонській та Миколаївській областях Причорномор’я є активний розвиток господарств населення, які займають більшу частку площ сільськогосподарських угідь у володінні і користуванні порівняно із АР Крим і Одеською областю. Питома вага господарств населення у виробництві зернових і зернобобових культур в 2008 р. Херсонській області складає 41,4 %, у Миколаївський – 31,7 %, тобто високий обсяг виробництва на душу населення пояснюється високою зайнятістю населення у сільському господарстві [1, 2, 3].

Нами проведено якісну оцінку регіональної структури Причорномор’я за кількістю діючих сільськогосподарських підприємств та їх ефективністю (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Ефективність сільськогосподарських підприємств в областях Причорномор’я

Регіон, область

Роки

1990

1995

2000

2001

2004

2006

2008

Україна

Прибуток / збиток, млн.грн.

-

748,1

1410,9

834,1

-330,8

-4,6

2689,3

Рентабельність, %

37,3

10,6

9

5

-1,9

-0,03

12,6

АР Крим

Прибуток / збиток, млн.грн.

-

63,8

21,1

-71,4

-138,1

-5,6

195,4

Рентабельність, %

42,7

21,9

2,6

-7,8

-16,6

-0,6

18,6

Миколаївська

Прибуток / збиток, млн.грн.

-

38,9

50,8

87,4

20,5

-3,1

137,8

Рентабельність, %

44,9

17,7

8,3

12,3

2,8

-0,4

11,3

Одеська

Прибуток / збиток, млн.грн.

-

45,8

50,4

98,4

69,4

10,4

163,1

Рентабельність, %

35,1

18,3

5,8

10,2

6,9

1,3

15,7

Херсонська

Прибуток / збиток, млн.грн.

-

8

8,4

2,8

-46,4

-103,5

58,5

Рентабельність, %

37,9

3,1

1,1

0,4

-7,9

-21,2

9,5

 

Кількість сільськогосподарських підприємств постійно зростає в основному завдяки появі нових фермерських господарств. Так, на початок 1999 р. в Україні налічувалося 35485 фермерських господарств, а у 2008 р. – вже 42447, що складає більше 73 % від загальної кількості підприємств сільського господарства. За цей період у АР Крим створено 686 фермерських господарств, у Миколаївський області - 393, у Одеській - 1884, а у Херсонській області кількість фермерських господарств зменшилася на 351 [3].

Найменшу групу підприємств складають державні підприємства – 0,67 % до загальної кількості підприємств в Україні, а у областях Причорномор’я – від 1,21 % до 0,16 % [3].

Основним засобом ефективного розвитку підприємств, що діють сьогодні у сільському господарстві Причорномор’я, з нашої точки зору, є залучення національних і іноземних інвестицій. Цей процес інвестування в умовах ринкової економіки обов’язково повинен бути пов’язаний з комплексом маркетингової діяльності. Тому кількість сільськогосподарських підприємств не обов’язково повинна збільшуватись і навіть не обов’язково слід, як сьогодні прийнято, змінювати форму власності на приватну або колективну для підвищення індивідуального інтересу. Нажаль, такий прийом в Україні (за досвідом роботи сільськогосподарських підприємств) практично не дав очікуваного ефекту, оскільки окрім особистої зацікавленості і бажань власника необхідні достатні грошові кошти і знання сучасних економічних умов управління, уміння об’єктивно визначати платоспроможний попит, що є одним з головних критеріїв інноваційного розвитку, а також перехід до ресурсозберігаючих технологій з замкненим циклом виробництва із використанням тільки ресурсів регіону.

Низька рентабельність сільськогосподарської продукції у Херсонській та Миколаївській областях пояснюється структурою асортименту вироблюваної продукції і високою питомою вагою господарств населення. Питома вага господарств населення у загальному обсязі валової продукції сільського господарства у Херсонській області складає 61,2 %, Одеській – 54,9 %, Миколаївській – 50,5 %, АР Крим – 42,4 %. Інертність планування і структурування за видами сільськогосподарської продукції веде до нераціонального використання ресурсів Херсонської та Миколаївської областей [3].

Значну питому вагу зайнятості сільського населення у Одеській області і АР Крим традиційно забезпечує вівчарство і козівництво. Вівчарство та козівництво здатне продукувати високовартісну сировину – вовну і вторинну продукцію – м’ясо та молоко. Цей напрямок сільського господарства має високий потенціал розвитку у південних регіонах України. У Причорноморському регіоні існують всі необхідні передумови для відродження і розвитку вівчарства та козівництва: науковий потенціал (Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» УААН), природно-кліматичні умови, трудовий потенціал і багаторічний досвід. Також існують наукові розробки щодо радикального удосконалення якості поголів’я і структури стада, технологій вирощування і первинної обробки вовни. Відродження цього напрямку тваринництва на інноваційній основі дозволяє суттєво підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва Причорноморського регіону.

У областях Причорномор’я розвинуті практично всі напрямки рослинництва: зернове господарство, кормовиробництво, вирощування технічних культур, картоплі, овочів та баштанних культур, садівництво і виноградарство.

У Причорноморському регіоні спостерігається нестійка тенденція щодо виробництва продукції рослинництва, що характерна для України в цілому. Так, у 1995 та 2003 роках спостерігалися суттєві спади обсягів виробництва. Сьогодні спостерігається ріст обсягів виробництва продукції рослинництва в усіх областях. Негативним є те, що посилюється діапазон розбіжності обсягів валової продукції по областях Причорномор’я.

За розглянутий період у Причорномор’ї спостерігалося зниження обсягів валового збору зернових культур на 29,81 % (що більше зниження по Україні – 25,47 %), цукрових буряків на 84,16 % (що більше зниження по Україні – 65,06 %), овочів на 9,45 % (в Україні спостерігається збільшення на 9,44 %), плодів та ягід на 65,69 % (що більше зниження по Україні – 41,76 %), винограду на 51,07 % (що менше зниження по Україні – 47,04 %). У Причорноморському регіоні спостерігалося збільшення виробництва соняшнику (на 81,85 %, по Україні – 83,04 %), картоплі (на 3,79 %, по Україні – 16,32 %) [2, 3].

Основним фактором зниження валового збору та реалізації сільськогосподарських культур є застарілі технології вирощування, збору, зберігання і реалізації культур. Недосконалість технологій вирощування і збору підтверджується даними про врожайність основних культур у областях Причорномор’я.

За період 1990-2008 рр. в усіх областях Причорномор’я відбулося суттєве зниження урожайності зернових. У АР Крим та Миколаївській області врожайність зернових складає всього 58-59 % до рівня 1990 р. Найменше знизилася врожайність у Одеській області (на 21,4 %). Зниження врожайності зернових насамперед пов’язано із погіршенням ситуації з технічним забезпеченням процесу їх вирощування, занепадом зрошуваного землеробства.

Врожайність цукрових буряків також знизилася, однак звертає на себе увагу суттєве збільшення врожайності цієї культури у Херсонській області (на 164,5 %).

За розглянутий період спостерігається зниження врожайності соняшнику в усіх областях Причорномор’я на 17-21 % , окрім Херсонщини (ріст на 18,39 %).

Врожайність картоплі знизилася у АР Крим (на 44,5%), Миколаївській (на 16,17 %) та Херсонській (на 17,81 %) областях. У Одеській області урожайність картоплі зросла на 45,81%.

Також спостерігається зниження врожайності овочів і плодів та ягід. Найбільше зниження врожайності спостерігається у АР Крим (овочів на 60,85 %, плодів та ягід – на 69,06 %). При цьому суттєво зросла врожайність цих культур в Одеській області (овочів на 23,78 %, плодів та ягід – на 139,84 %). Позитивним є те, що на Херсонщині на 45,27 % зросла врожайність овочів [3].

Збільшення врожайності овочів, плодів та ягід пов’язано, насамперед, із активністю господарств населення у вирощуванні цих культур.

Реалізація сільськогосподарських культур сільськогосподарськими підприємствами за регіонами Причорномор’я характеризується даними табл. 3.

 

Таблиця 3.

Реалізація сільськогосподарських культур сільськогосподарськими підприємствами за регіонами Причорномор’я, тис. т.

Регіон, область

Роки

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2008

Зернові культури

Україна

18499

13109

10726

16967

18979

8999

16698

19458

Причорномор’я

3801

3144

2403

4398

4000

1186

3520

3365

АР Крим

922

744

619

761

621

312

534

614

Миколаївська

1149

821

474

1258

1184

308

903

829

Одеська

709

837

756

1444

1479

407

1480

1359

Херсонська

1021

742

554

935

716

159

603

563

Насіння соняшнику

Україна

2200

1403

2197

1435

1782

2448

1812

2184

Причорномор’я

476

268

479

286

325

539

365

419

АР Крим

38

7

18

5

5

11

18

14

Миколаївська

187

114

163

101

129

223

127

161

Одеська

174

95

210

134

146

236

144

156

Херсонська

77

52

88

46

45

69

76

88

Цукрові буряки

 

Україна

43283

27942

10971

11353

9730

9568

11446

10956

Причорномор’я

1802

1155

547

532

448

517

468

279

АР Крим

-

20

-

-

-

-

-

-

Миколаївська

930

557

126

241

230

296

242

155

Одеська

872

501

399

240

177

185

177

96

Херсонська

-

77

22

51

41

36

49

28

 

Звертає на себе увагу нестабільність цін на всі основні види сільськогосподарських культур і відсутність чіткої тенденції їх зміни. Безсистемність зміни цін на основні види сільськогосподарських культур пояснюється впливом численних факторів: від урожайності до кон’юнктури ринку та політичних і економічних цілей держави. Зміна курсу економічного розвитку і зовнішньоекономічної орієнтації суттєво впливає насамперед на ціни зернових культур та насіння соняшнику. Цінова політика щодо картоплі, овочів, плодів та ягід насамперед залежить від врожайності.

Провідною областю з вирощування худоби всіх видів у Причорноморському регіоні є Одеська область. АР Крим спеціалізується на виробництві птиці. Такий розподіл праці у тваринництві вимагає специфічних науково-технологічних розробок для конкретних умов і видів вироблюваної продукції сільського господарства у областях. При вирішенні стратегічних задач інноваційного розвитку  сільського господарства Причорномор’я необхідні науково-обгрунтовані програмні розробки за кожною областю з акцентом на профільне виробництво.

Політика розбудови і відродження агропродовольчого сектора економіки країни з наданням пріоритету приватній формі власності у сільському господарстві та забезпечення сільськогосподарськими товарами, в основному, через розвиток господарств населення у тваринництві мають явні негативні наслідки.

Обсяг виробництва м’яса у регіонах Причорномор’я складає у 2008 р. відносно 1990 р. 31,03 %, молока - 50,95 %, яєць - 58,69 % .

Частка областей Причорномор’я у загальному виробництві продукції тваринництва України складає: м’ясо – 14,65 % у 2005 р. (17,3 % у 1990 р.), молоко - 12,7 % у 2008 р. (13,95 % у 1990 р.), яйця -  14,03 % у 2005 р. (19,14 % у 1990 р.) [3, 4].

На відміну від цін на продукцію рослинництва, ціни на продукцію тваринництва мають чітку тенденцію до збільшення, що пов’язано із зростанням витрат на утримання худоби та птиці і намаганням виробників компенсувати ріст витрат.

Разом з тим, у регіонах України зростають показники продуктивності худоби та птиці. Середня річна несучість курей у сільськогосподарських підприємствах у 2008 р. склала 274 шт., що на 3 шт. більше, ніж у попередньому році.

Середній річний удій молока від однієї корови у 2008 р. склав 3487 кг, що на 9,48 % більше, ніж у 2007 р. Причому більший надій спостерігається у господарствах населення (3643 кг), ніж у сільськогосподарських підприємствах (2952 кг).

В розрізі регіонів найбільший удій спостерігається у Київській (4262 кг), Донецькій (4213) та Запорізькій (4100 кг) областях [3].

У регіонах Причорномор’я середній річний удій молока знаходиться на рівні, близькому до середнього по Україні, лише у Одеській області спостерігається низький удій (табл. 4).

Зростає середня вага голови худоби, що реалізуються переробним підприємствам. Так, середня вага голови великої рогатої худоби у 2008 р. склала 381 кг проти 364 у 2007 р., свиней – 112 проти 109. Середня вага овець та кіз протягом останніх років тримається на рівні 44-45 кг.

 

Таблиця 4.

Середній річний удій молока від однієї корови за регіонами Причорномор’я, кг

Регіон

Роки

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2007

2008

Україна

2863

2204

2359

2709

2873

2887

3185

3487

АР Крим

3467

2311

2503

2877

2981

3038

3229

3415

Миколаївська обл.

2585

2162

2037

2637

2903

2947

3322

3482

Одеська обл.

2651

1871

2263

2482

2925

3002

3250

3178

Херсонська обл.

2945

2027

2122

2734

3084

2866

3055

3301

 

У господарствах населення середня вага голови худоби перевищує рівень сільськогосподарських підприємств. Так, середня вага голови великої рогатої худоби складає у господарствах населення на 3 % більше, ніж у сільгосппідприємствах, свиней – більш ніж на 25 %, овець та кіз – на 10 %.

Висновки

Проведений аналіз стану сировинної бази харчової промисловості Причорномор’я показує, що підвищення ефективності аграрної сфери економіки Причорномор’я, нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшення її якості, забезпечення якісного продовольчого споживання є першочерговими завданнями.

Основною тенденцією розвитку харчової промисловості є укрупнення підприємств і формування альянсів із сільськогосподарськими виробництвами. Така спрямованість забезпечує усталене планування і управління виробництвом якісних харчових виробів. Важлива роль у розвитку харчової промисловості відводиться сільському господарству, яке може забезпечити приріст виробництва харчових продуктів на якісній основі. При цьому особливу увагу слід приділити виробництву продукції для дітей, виробництву екологічно чистої і безпечної продукції.

 

Література:

1. Статистичний збірник «Сільське господарство Миколаївщини за 2009 рік» / За ред. В.Ю.Масалова. – Миколаїв: Головне управління статистики у Миколаївській області, 2010. – 344 с.

2. Статистичний щорічник Миколаївської області за 2009 рік / За ред. П.Ф.Зацаринського. – Миколаїв: Головне управління статистики у Миколаївській області, 2010. – 538 с.

3. Статистичний щорічник України за 2009 рік / За ред. О.Г.Осауленка. – К.: Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агенство», 2010. – 543 с.

4. Стратегічний аналіз: [навч. посібник]. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. / [П.Л.Гордієнко, К.Алерта, Л.Г.Дідковський, Н.В.Яшкіна]. – К.: Алерта, 2008. – 478 с.

5. Добровольська О. В. Класифікація факторів впливу на економічну стійкість підприємств / О. В. Доброволська //  Інвестиції: практика та досвід.  2007.  № 8.  С. 23–27.

6. Сметанюк О. А. Діагностика фінансового стану підприємства в системі антикризового управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 “Економіка, організація та управління підприємствами” / О. А. Сметанюк. — Хмельницький, 2006. — 22 с.

Стаття надійшла до редакції 16.01.2012 р.

 

 

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"