ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

УДК 339.187.4

Н. В. Ковальчук,

аспірант, Дніпропетровський державний аграрний університет

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація. У статті представлені теоретичні аспекти логістичної діяльності сільськогосподарських підприємств та обґрунтовано необхідність застосування логістичної системи.

Annotation. In the article it is presented theoretical aspects of the logistic activity of the agricultural enterprises and a necessity is reasonable for logistical system use.

Ключові слова: логістика, логістична система, логістичний ланцюг, логістичний сервіс, збутова логістика.

Key words: logistics, logistical system, logistical chain, logistical service, sales.

Вступ

У сучасних умовах реформування національної економіки України та розвитку ринкових відносин перед керівниками сільськогосподарських підприємств постають все більш складні завдання. Перш за все, виникає потреба досягнення стабільності на продовольчому ринку в умовах посилення жорсткої конкурентної боротьби. В свою чергу, значно зростають вимоги споживачів до якості товарів. Це формує об’єктивні передумови розвитку ефективної системи збуту, яка забезпечить швидкий рух продукції від виробника до споживача, а також створення оптово-роздрібної торгівлі при підприємствах, що дозволяє здійснювати продаж продукції сільського господарства без посередників і вивчати споживчий попит. З метою забезпечення основних завдань підприємств сільського господарства (безперервне виробництво та поставка якісних та безпечних товарів) все більше виникає необхідність у використанні переваг маркетингу, логістики та впровадженні логістичних систем. На сьогодні взаємозв’язок логістики та маркетингу являє собою найкращий варіант системи управління в економіці. За допомогою логістичних систем забезпечується можливість зниження витрат на транспортування, складування та скорочення часу на доставку сільськогосподарської продукції від виробника до споживача. Однак проблема полягає в тому, що впровадження логістичних систем на аграрних підприємствах знаходиться на початковому етапі. Справа в тому, що керівникам підприємств дуже складно зорієнтуватись в існуючих концепціях логістики та обрати для себе найкращу.

Постановка завдання:

- узагальнити наукову думку щодо визначення категорії «логістика»;

- встановити сутність логістичної системи та визначити основні види функціональних логістичних підсистем;

- охарактеризувати основні види логістики.

Виклад основного матеріалу

В економічній і науковій літературі закордонні спеціалісти виділяють два принципових напрями у визначенні логістики. Один із них пов’язаний з функціональним підходом до товароруху, тобто управління усіма фізичними операціями, які необхідно виконувати при доставці товарів від постачальника до споживача. Другий напрям характеризується більш ширшим підходом: включає аналіз ринку постачальників і споживачів; координацію попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу товароруху [1, c. 9].

В науковій літературі існує дуже багато визначень логістики, що пояснюється різними аспектами розгляду проблематики. Узагальнюючи їх, можна розглядати логістику як науку, що управляє матеріальними потоками від виробника до кінцевого споживача з мінімальними витратами, головним завданням якої є розробка пропозиції, що буде сприяти досягненню найефективнішої роботи підприємства. Планування і координація діяльності, що необхідна для досягнення необхідного рівня обслуговування та якості поставок при мінімально можливому рівні цін, – одне з головних завдань управління логістикою. Логістику розглядають, як зв’язок між місцем на ринку та виробничими функціями підприємства. Вона охоплює весь процес організації, від управління поставкою сировини до збуту готової продукції (рис. 1).

Рис. 1. Процес управління логістикою

У західних країнах логістичну місію підприємства розглядають як правило «seven R-s». В перекладі на українську мову його можна розглядати як логістичний мікс «семи R-s»: забезпечення наявності «необхідного продукту в необхідній кількості і в заданій якості в необхідному місці у встановлений час для конкретного споживача з мінімальними витратами». Основними рисами тут виступають розміщення, якість, час і витрати. Сьогодні виділяють декілька видів логістики: закупівельна логістика (забезпечує виробництво матеріалами); виробнича логістика; збутова логістика (маркетингова або розподільча); транспортна логістика.

Враховуючи підвищену роль інформаційного забезпечення, потрібно виділити такий вид, як інформаційна логістика. Цей вид логістики створює оптимальні логістичні інформаційні системи та впроваджує їх з урахуванням особливостей постачання, виробництва та розподілу окремо визначених аграрних підприємств за допомогою методів моделювання. Для підприємства важливо мати інформацію для прогнозування рівня запасів. Основною частиною кожного виду логістики є логістичний інформаційний потік, до якого входить збір даних про товарний потік, передача даних, їх обробка та систематизація з подальшою подачею готової інформації. Таку підсистему логістики називають комп’ютерною логістикою.

Всі сфери логістики пов’язані між собою і взаємозалежать одна від одної (логістичний ланцюг). Це ланцюг, через який проходять товарний та інформаційний потоки від первинного джерела (виробника) до кінцевого споживача. Отже, це графічне зображення шляху, по якому переміщуються ці потоки. У логістичному ланцюгу виділяють такі головні ланки: поставка матеріалів, сировини та напівфабрикатів; збереження продукції і сировини; виробництво товарів; їх розподіл, включаючи відправку товарів зі складу готової продукції; споживання готової продукції [1, с. 11]. Ці головні ланки підлягають розробці [2, с. 83] (рис. 2). Форма логістичного ланцюга залежить від кількості перерахованих ланок, а також схем організації вантажопотоків, від розміру підприємства, концепції управління, яку воно використовує, матеріаломісткості продукції тощо. Саме використання логістичного ланцюга дає можливість провести вартісний аналіз, визначаючи по-іншому витрати кожної ланки, що в сукупності утворюють ціну товару.

Рис. 2. Основи складові логістичного ланцюга

Найважливішою складовою, що охоплює всі ланки діяльності підприємства, є логістична система, яка характеризується наявністю великої кількості елементів та складною взаємодією між ними. Логістична система – це адаптивна система із зворотнім зв’язком, що виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається з підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем [2, с. 327]. Логістичні системи поділяють на типи і види. На рівні макрологістики виділяють три види логістичних систем [1, с. 46 - 47]:

Логістичні системи з прямими зв’язками (direct logistical system). В таких системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника до споживача (рис. 3а).
Ешелоновані логістичні системи (echelon logistical system). У них є хоча б один посередник (рис. 3б).
Гнучкі логістичні системи (flexible logistical system). В таких системах матеріальний потік від виробника до споживача може здійснюватися як за прямими зв’язками, так і за участю посередників (рис. 3в).

Рис. 3. Принципові схеми логістичних систем різних видів

Можна також класифікувати логістичні системи в залежності від подання матеріалів до місця виробництва: штовхаючі та тягнучі. В штовхаючій логістичній системі передбачено надходження матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком. А в тягнучій логістичній системі вони надходять з замовленнями цих ланок.

Потужність логістичної системи залежить від способу руху по логістичних ланцюгах матеріального, фінансового та інформаційного потоків [2, с. 141]. Питання потужності логістичної системи мають вирішувати керівник підприємства і менеджери всіх рівнів. А це означає, що управляти нею необхідно на основі максимальної ефективності роботи всього підприємства. Потужність логістичної системи визначається наявністю тісних взаємозв’язків між її підсистемами (рис. 4)

Рис. 4. Види функціональних логістичних підсистем

Встановлено, що до основних задач підсистем логістичної системи належать наступні: організація та управління закупівлями; організація складського господарства та управління вантажопереробкою всередині «складського простору»; управління запасами; організація та управління транспортним процесом; організація та управління виробничим процесом; організація та управління розподілом матеріальних потоків; організація та управління збутом; організація та управління інформаційними потоками; організація та управління процесом виконання логістичних операцій.

У логістиці поняття «концепція» розглядається з двох точок зору: по-перше, концепція розглядається як парадигма, ідея, що керує; по-друге, в якості логістичної технології, тобто стандартної послідовності виконання логістичного процесу, що втілює певну логістичну парадигму [3, с. 158]. Сутність концепції полягає у розробці і впровадженні логістичної системи підприємства [5, с. 58]. На нашу думку, управління аграрним підприємством стає оптимальним тільки тоді, коли воно основується на логістичній концепції, яка тісно пов’язана з активною ринковою стратегією.

Для того щоб визначити найбільш оптимальну логістичну систему, потрібно розробити її проект. Проектування починається з всебічної оцінки поточної ситуації. Це потрібно для того, щоб оцінити зовнішнє середовище, проаналізувати існуючу систему і зрозуміти, які зміни необхідні. На керівництві підприємства лежить велика відповідальність за вибір стратегії, яка впорядковує логістичний процес. Це пояснюється тим, що логістичний підхід вимагає проведення докорінних змін в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур та створення спеціалізованих служб транспортно-складського господарства. Логістичний підхід до управління матеріалопотоками дає можливість найкраще оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій (скорочення втрат). Саме за допомогою такого підходу поліпшується якість випущеної продукції, оптимізуються запаси, покращуються відносини з постачальниками, скорочується чисельність допоміжних робітників, поліпшується використання виробничих і складських площ, знижується травматизм.

Логістична стратегія – це план з детальним описом фінансових та людських ресурсів, що виділяються для операцій фізичного розподілу, матеріально-технічного забезпечення виробництва і закупівель [2, с. 63]. У такому плані повинні бути визначені: кількість, типи та місце розташування розподільчих складів, спеціалізація кожного складу за видами продукції та методи закупівель, способи транспортування, основні методи обробки замовлень. При розробці логістичного плану потрібно враховувати зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на результати роботи підприємства. Зовнішні фактори можуть обмежувати гнучкість стратегії підприємства. До основних факторів зовнішнього середовища належать: галузева конкуренція; регіональні відмінності ринкового потенціалу; зміна технологій; доступність енергоресурсів; структура каналу розподілу; соціально-економічні прогнози; тенденції розвитку сфери послуг; державне регулювання. Таким чином, потрібно заздалегідь враховувати зміни зовнішнього середовища, щоб вчасно помітити і запобігти можливості потрапляння підприємства в скрутний стан.

Якщо логістична система на підприємстві побудована правильно, то вона буде напрямлена на скорочення товарних запасів, зниження собівартості продукції та логістичних витрат, а також оптимальне використання транспортних та складських потужностей, і забезпечить споживачів якісним логістичним сервісом. Важливим критерієм, який дозволяє оцінити систему сервісу з позицій постачальника і одержувача послуг, є рівень логістичного обслуговування [4, с. 214-216]. Даний показник розраховують за формулою:

де - рівень логістичного обслуговування;

- кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичного сервісу;

- кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичного сервісу.

Для того щоб оцінити якість логістичного сервісу у всьому логістичному ланцюгу використовують наступні критерії [1, с. 165]:

1. Надійність поставки.

2. Повний час від отримання замовлення до поставки партії товарів.

3. Гнучкість поставки.

4. Наявність запасів на складі постачальника.

5. Можливість надання кредитів.

6. Процедура розгляду скарг та вимог, а також ряд інших критеріїв.

Підприємство, в залежності від того яку логістичну політику проводить, самостійно встановлює стандарт якості сервісу та величину логістичних витрат. Логістичний сервіс і логістичні витрати знаходяться у прямо пропорційній залежності. І це зрозуміло, оскільки якісний сервіс є дорогим і зростання витрат покращує його.

Розглянемо основні види логістики. Транспортна логістика основується на концепції інтеграції транспорту, постачання, виробництва і збуту. Її метою є зниження транспортних витрат, а завданнями є скорочення запасів матеріальних ресурсів у обігу та часу доставки товарів. Це досягається узгодженням роботи транспорту і виробничих підрозділів. Для того щоб продукція своєчасно і безперебійно доставлялась споживачам, потрібно розробляти маршрути і проекти планів перевезень.

Маршрутизація перевезень – це найдосконаліший спосіб організації матеріалопотоків вантажів із підприємств гуртової торгівлі, що здійснює суттєвий вплив на прискорення обороту автомобіля при раціональному та ефективному його використанні [1, с. 90]. Маршрути дають змогу створити проекти поточних планів і заявок на транспорт, що виходять із дійсних обсягів перевезень. На жаль, в літературі такому важливому компоненту, як вибір постачальника і його вплив на результати діяльності, не приділено достатньої уваги. Саме вибір ефективного перевізника має великий вплив на ефективність результатів діяльності підприємства. Зазвичай, підприємства не володіють інформацією про перевізників, про рівень тарифів на перевезення, а також вартість і види послуг запропонованих різними перевізниками. Виділяють наступні методи вибору перевізника:

1. Метод матриць.

2. Метод вартісної оцінки.

3. Метод абстрактного перевізника.

4. Метод, що враховує технологічні параметри.

5. Метод елімінування за параметрами.

Узагальнено етапи вибору представлені на рис. 5 [2, с. 117].

Рис. 5. Етапи вибору перевізника

На рівні з транспортними послугами визначальні функції виконує експедиторська діяльність. Експедитор виступає в якості сполучної ланки між відправником вантажу, перевізником і вантажоодержувачем.

Збутова логістика, або розподільча логістика – є невід’ємною частиною загальної логістичної системи, яка забезпечує найефективнішу організацію розподілу виробленої продукції і охоплює весь ланцюг системи розподілу, а саме: маркетинг, транспортування, складування та ін. Збутова діяльність орієнтує виробництво на задоволення платоспроможного попиту покупців, активно працює на ринку з підтримки та формування попиту на продукцію підприємств та організує ефективні канали розподілу та товароруху.

Сьогодні зростає роль збутової, а якщо ширше – торгово-посередницької діяльності, найдосконалішою формою якої є збутова логістика. Ми вважаємо, що логістична обмеженість позбавляє збут його змісту, який розкривається не тільки в організації раціонального товароруху, а й в орієнтації виробництва на потреби ринку. Справа в тому, що вітчизняні товаровиробники намагаються продавати те, що вони виробляють, а не виробляти те, що продається. Успіх використання логістичного підходу до організації збуту полягає в тому, що логістика орієнтована перш за все саме на споживача.

Висновки

Розвиток інтеграційних процесів в економіці та перехід економічних суб’єктів до партнерських відносин призведе до того, що логістика в Україні буде відігравати дедалі більшу роль. Впровадження логістичних систем на сільськогосподарських підприємствах знаходиться на початковому етапі, тому що основною проблемою аграрних підприємств в логістиці є відсутність знань. Тому потрібно знайти спеціалістів, які допоможуть керівництву підприємства обрати правильну логістичну стратегію.

Література:

1. Смиричинський В. В., Смиричинський А. В. Основи логістичного менеджменту. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 239 с.

2. Організація та проектування логістичних систем: Підручник / за ред. М. П. Денисенка, П. Р. Левковця, Л. І. Михайлової. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 333 с.

3. Пивоваров М. Г. Модель взаємодії логістичних концепцій досягнення конкурентоспроможності підприємства / М. Г. Пивоваров, О. М. Шаповалов // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. - № 4. – С. 157-162.

4. Гаджинский А. М. Основы логистики. – М.: ИВЦ «Маркетинг» , 1995.

5. Окландер М. А. Логістична система підприємства: монографія / М. А. Окландер. – Одеса: Астропринт, 2004. – 312 с.

Стаття надійшла до редакції 06.12.2011 р.