УДК:339.9.012

 

І. Г. Снітівкер,

аспірант кафедри менеджменту і туризму,

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

 

РОЗВИТОК ТЕОРІЙ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ЕВОЛЮЦІЇ МОДЕЛЕЙ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ФОРМАЦІЙ

 

У статті розглядаються теоретичні засади впливу зміни формацій суспільно-економічних відносин та розвиток теорій міжнародної торгівлі. Обґрунтовано ,що виникнення теорій міжнародної торгівлі невід’ємно пов’язано з розвитком і зміною суспільно-економічних формацій. Систематизовано теорії міжнародної торгівлі за періодизацією суспільно-економічних формацій.

 

The article examines the theoretical bases of the impact of changing formations of social and economic relations and development of theories of international trade. Proved that the theories of international trade are closely associated with the development and changing social and economic structures. Systematized theory of international trade for the periodization of socio-economic formations.

 

Ключові слова: теорії, міжнародної, торгівлі, формації, суспільно-економічні, відносини, періодизація.

 

Keywords: theory, international, trade, education, socio-economic, relations, periodization.

 

 

Вступ. У сучасних умовах жодна країна не в стані забезпечити виробництво абсолютно всіх благ, необхідних для народного господарства і населення. Участь у міжнародній торгівлі визнається об'єктивно необхідним і неминучим. Світова торгівля на сучасному етапі - традиційна і найбільш розвинена форма міжнародних економічних відносин. За деякими оцінками, на частку торгівлі припадає близько 80% всього обсягу міжнародних економічних відносин. Активний розвиток світової торгівлі вносить багато нового і специфічного в процес розвитку національних економік. Завдяки розвитку міжнародної торгівлі відбулася кардинальна трансформація економічного укладу, політичного устрою, змінилися культурно-ціннісні переваги більшої частини населення. Пішли в минуле ідеологічні постулати, що визначали розвиток країни протягом десятиліть. Міжнародної торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Національні виробничі розходження визначаються різними факторами виробництва - працею, землею, капіталом, а також різною внутрішньою потребою в тих або інших товарах. Ефект, який надає зовнішня торгівля на динаміку зростання національного доходу, споживання й інвестиційну активність, характеризується для кожної країни цілком визначеними кількісними залежностями.

У різні часи з'являлися і спростовувалися різні теорії міжнародної торгівлі, які тим чи іншим чином намагалися пояснити походження цього явища, визначити його цілі, закони, переваги та недоліки. Новітні праці в сфері теорій міжнародної торгівлі мають такі вітчизняні вчені, як Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г [9], Рум’янцев А. П. [12], Задоя [10], Сазонець І.Л. [13], Степанов О. М [14],  також такі зарубіжні вчені як: Такаші Н. [3], Рівера-Батіз О. [5], Фенстра Р. [6], Веі –бін-Занг [1], Норман В. [8], Кемен Н. [7]. Проте в економічній науці недостатньо приділяється уваги обґрунтуванню детермінуючих факторів розвитку теорій міжнародної торгівлі також дискусійним аспектом залишається зв'язок формацій суспільно-економічних відносин з розвитком теорій міжнародної торгівлі.

Постановка задачі. Метою дослідження є обґрунтування впливу зміни формацій суспільно-економічних відносин та розвиток теорій міжнародної торгівлі та систематизація теорій міжнародної торгівлі за періодизацію формацій суспільно-економічних відносин.

Результати дослідження. Розвиток класичних теорій міжнародної торгівлі значною мірою пов’язаний із типом економічного розвитку, який домінував на той час в світовій економіці, наприклад, проф. Задоя А.А. визначає наступні етапи розвитку світової економіки: етап міжнародної торгівлі (кінець XV – перша половина XІX ст.), міжнародних інвестицій ( друга половина XІX – перша половина XX ст..), міжнародної інтеграції (50-ті – 80-ті роки XX ст.) і глобалізації ( с кінця 80-х років XX ст.) [10, с. 176]. Така періодизація передбачає послідовне виділення етапів в залежності від домінування форми міжнародних економічних відносин.  По іншому бачить періодизацію розвитку міжнародної торгівлі Такаші Н. , Рівера-Батіз О.  За їх думкою, комерційна ера починається з 1500 і триває до 1850 р., ера експансії (1850 – 1914 рр.), ера концесій (1914 – 1945 рр.), ера національних держав (1945 – 1970 рр.), ера глобалізації ( з 1970 р по теперішній час [4, с. 163 - 164]. Ці періодизації не означають, що з другої половини XІX ст. міжнародна торгівля втратила своє значення, навпаки вона почала розвиватися на основі нових домінуючих факторів. На нашу думку періодизація розвитку міжнародної торгівлі пов’язана з формаціями суспільно-економічних відносин. Першою з них є аграрне суспільство. Аграрне товариство (аграрна економіка) - етап суспільно-економічного розвитку, при якому найбільший внесок у вартість матеріальних благ вносить вартість ресурсів, що виробляються в сільському господарстві. Формується в результаті неолітичної революції. На відміну від до аграрного суспільства люди в аграрних суспільствах мають штучними засобами збільшення виходу корисної біомаси з займаної ними території, тому щільність населення в таких суспільствах багаторазово збільшується, що тягне за собою ускладнення їх соціально-політичної організації [1]. Основні характеристики аграрного суспільства: відносно слабка соціальна диференціація (вона, тим не менш, досить висока в порівнянні з більшістю мисливсько-збиральної товариств); переважання сільського населення; основний тип виробництва - сільське господарство; деякий розвиток видобувних галузей; незначний розвиток промислових галузей;  В цих умовах виникають перші теорії міжнародної торгівлі (рис.1).

Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід людства до індустріального типу суспільства. Індустріальне суспільство - тип суспільства, яке досягло такого рівня суспільно-економічного розвитку, при якому найбільший внесок у вартість матеріальних благ вносить видобуток і переробка природних ресурсів, а також промисловість. Індустріальне суспільство - це суспільство, засноване на промисловості з гнучкими динамічними структурами, для якого характерні: поділ праці, широкий розвиток засобів масової комунікації та високий рівень урбанізації. Індустріальне суспільство виникає в результаті промислової революції. Відбувається перерозподіл робочої сили: зайнятість населення у сфері сільського господарства падає з 70-80% до 10-15%, зростає частка зайнятості населення в промисловості до 80-85%, так само відбувається приріст міського населення [12]. Домінуючим фактором виробництва стає підприємницька діяльність. Для індустріального суспільства характерні різке зростання промислового та сільськогосподарського виробництва, неймовірний в попередні епохи; бурхливий розвиток науки і техніки, засобів комунікації, винахід газет, радіо і телебачення; різке розширення можливостей пропаганди; різке зростання населення, збільшення тривалості його життя; значне підвищення рівня життя в порівнянні з попередніми епохами; різке підвищення мобільності населення; складне поділ праці не тільки в рамках окремих країн, але і в міжнародному масштабі; централізовану державу; згладжування горизонтальної диференціації населення (поділ його на касти, стани, класи) і зростання вертикальної диференціації (розподіл суспільства на нації, «світи», регіони). Теоріями, що сформувались в період встановлення індустріального типу суспільства є: теорія розміру країни; теорія співвідношення факторів виробництва; теорія порівняльних переваг; парадокс Леонтьєва [2].

Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід до такої суспільно-економічної формації як постіндустріальне суспільство. Постіндустріальне суспільство - це суспільство, в економіці якого в результаті науково-технічної революції і істотного зростання доходів населення пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг. Виробничим ресурсом стають інформація і знання. Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки. Найбільш цінними якостями є рівень освіти, професіоналізм, здатність до навчання і креативність працівника. Постіндустріальними країнами називають, як правило, ті, в яких на сферу послуг припадає значно більше половини ВВП [3]. Під цей критерій потрапляють, зокрема, США (на сферу послуг припадає 80% ВВП США, 2002 рік), країни Євросоюзу (сфера послуг - 69,4% ВВП, 2004 рік), Австралія (69% ВВП, 2003 рік), Японія (67,7% ВВП, 2001 рік), Канада (70% ВВП, 2004 рік), Росія (58% ВВП 2007 рік). Однак деякі економісти вказують, що частка послуг в Росії завищена [4]. Теоріями, що сформувались в період встановлення постідустріалного суспільства в деяких регіонах світу є: неомеркантилізм; теорія вирівнювання цін на фактори виробництва; теорія подібності країн; теорія конкурентних переваг.

Сьогодні на підвалинах постіндустріального суспільства закладається нова епоха в історії суспільства. Зумовлена стрімким розвитком науки і знань, вона формується у великомасштабну науково-технологічну революцію, характеризується становленням постіндустріальних соціально-економічних систем, глобалізацією економіки й економічної науки світу [5,с.251].  Інформаційне суспільство (англ. Information society) — За концепцією постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:  збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує  ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. Щабель в розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій, інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах. Інформаційне суспільство настає внаслідок інформаційно-комп'ютерної революції й базується на інформаційній технології, «інтелектуальних» комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер і галузей економіки та управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (політичних, правових, духовних та інше). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її реалізації [6].  

Динаміку зростання експорту та імпорту можна побачити у табл. 1. Світова торгівля послугами є одним з секторів світового господарства, що найшвидше зростає в країнах з інформаційно орієнтованою економікою. За оцінками фахівців, міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7—8 років порівняно з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

 

Таблиця 1. Динаміка світової торгівлі послугами у 1970—2006 рр. (млрд. дол. США)

* розраховано авторами за даними Світової організації торгівлі (www.wto.org)

 

Розвиток інформаційного суспільства як суспільно-економічної системи в деяких регіонах світової економіки, зокрема в Європі супроводжується розвитком міжнародної торгівлі в цих регіонах. Детермінований розвиток теорій міжнародної торгівлі від суспільно-економічної формації проявляє себе переосмисленні змінних міжнародної торгівлі. Результатом переосмислення методологічних основ міжнародної торгівлі проявляється в наступних теоріях, що звились в умовах розвитку міжнародної торгівлі США та Європи. На нашу думку виникнення теорій міжнародної торгівлі невід’ємно пов’язано з розвитком і зміною суспільно-економічних формацій. Теорія Майкла Портера та інших  характерних теорій, на нашу думку є проявом тенденцій міжнародної торгівлі, які в свою чергу є частиною системи економіко суспільних формацій [7]. Аналіз теорій міжнародної торгівлі та систематизація періодизацій суспільно-економічних формацій виявляє внутрійшій механізм розвитку теорій який знаходиться в діалектичній єдності свого розвитку (рис.1).

  

 

Рис.1. Розвиток теорій міжнародної торгівлі в умовах еволюції моделей суспільно-економічних формацій

 Висновки. Отже, періодизація розвитку  теорій міжнародної торгівлі нерозривно  пов’язана з формаціями суспільно-економічних відносин. Першою з них є аграрне суспільство. Теоріями, що сформувались в період встановлення аграрного суспільства є: теорія меркантилізму; теорія  "цін — золота — потоків"; теорія абсолютних переваг; теорія відносних переваг. Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід людства до індустріального типу суспільства. Теоріями, що сформувались в період встановлення до індустріального типу суспільства є: теорія розміру країни; теорія співвідношення факторів виробництва; теорія порівняльних переваг; парадокс Леонтьєва. Наступним етапом в розвитку теорій міжнародної торгівлі є перехід до такої суспільно-економічної формації як постіндустріальне суспільство. Теоріями, що сформувались в період встановлення постіндустріального суспільства в деяких регіонах світу є: неомеркантилізм; теорія вирівнювання цін на фактори виробництва; теорія подібності країн; теорія конкурентних переваг. Проте проаналізовані теорії міжнародної торгівлі не є статичними аксіомами. Сучасні науковці виявляють нові тенденції розвитку світової економіки та людства в цілому і ці глобальні новації розвитку мають значний вплив на трансформацію теорій міжнародної торгівлі.  Фундаментальні дослідження  російських вчених Б.Н. Кузика та Ю.В. Яківця «Цивилизации; теорія, история, диалог, будущее», та, розроблений російськими та казахськими вченими глобальний прогноз «Будущее цивилизаций» на період 2050 р. (в 10-ти томах), людство з кінця XX ст. вступило в нову фазу [11, с.325]. Основний зміст сучасної фази розвитку людства міститься в тому, що вона знаходиться на межі глобальних циклів. Це період глибоких потрясінь, що докорінно змінюють картину світу і потребують від людства сприйняття сутності змін, що проходять, розробки довгострокової стратегії розвитку в епоху ризиків та загроз. Безумовно, це докорінно змінює характер розвитку міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі в умовах глобалізації та домінування ТНК на міжнародних ринках [13]. В таких умовах перспективними напрямами досліджень є теоретичні опрацювання сучасних тенденцій міжнародної торгівлі.

 

Література

 

1. A Theory of International Trade: Capital, Knowledge, and Economic Structures (Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems)/ Wei-Bin Zhang// Publisher: Springer; 1 edition (February 29, 2000)

2. Advanced International Trade: Theory and Evidence/ Robert C. Feenstra (Author)// ISBN-13: 978-0691114101  | Publication Date: December 2, 2003

3. Developments of International Trade Theory (Research Monographs in Japan-U.S. Business and Economics)/ Takashi Negishi (Author)// (September 30, 2001)

4. International Trade/ Nigel Grimwade (Author)// Publisher: Taylor & Francis; 2 edition (April 16, 2007)

5. International Trade: Theory, Strategies, and Evidence/ Luis A. Rivera-Batiz (Author), Maria A. Oliva (Author)// Oxford University Press , USA (March 25, 2004)

6. Product Variety and the Gains from International Trade (Zeuthen Lectures)/ Robert C. Feenstra (Author)// Publication Date: August 6, 2010

7. Theory of International Politics/ Kenneth N. Waltz (Author)// Publication Date: February 5, 2010  |

8. Theory of International Trade: A Dual, General Equilibrium Approach (Cambridge Economic Handbooks)/ Avinash Dixit (Author), Victor Norman (Author)// Publication Date: September 30, 1980

9. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 733 с.

10. Задоя А.А. Численность населения как фактор экономической динамики. Європейський вектор економічного розвитку. 2011. № 1 (10 )с. 50-58

11. Кузык Б. Н. «Цивилизации: теория, история, диалог, будущее»/ Б. Н. Кузык, Ю. В. Яковец. М.: Институт экономических стратегий, 2006. Т. I: Теория и история цивилизаций. — 768 с.

12. Рум’янцев А. П., Коваленко Ю. О. Міжнародна то-ргівля послугами: Навч. посіб.; 2-ге вид., перероб.та доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. —112 с.

13. Сазонець І.Л. Сутність та основні концепції діяльності ТНК в умовах глобалізації / І.Л. Сазонець, Ю.М. Варич. Донецьк: Юго-Восток, 2009. 275 с.

14. Степанов О. М. Світова торгівля, транспорт і тенденції розвитку портового господарства: Монографія. — Одеса: Астропринт, 2001. — 124 с.

Стаття надійшла до редакції 06.12.2011 р.