УДК 338.432
В.М. Якубів,
к.е.н., доцент, кафедра обліку і аудиту, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника
АГРАРНЕ ВИРОБНИЦТВО В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ:
ПЕРЕДУМОВИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Визначено сутність і роль передумов у забезпеченні розвитку аграрного виробництва. Обґрунтовано і проаналізовано основні економічні, соціальні, організаційні, екологічні та технологічні передумови розвитку Карпатського регіону.
Essence and role of pre-conditions is certain in providing of development of agrarian production. The basic economic, social, organizational, ecological and technological pre-conditions of development of the Carpathians region are analysed and grounded.
Ключові слова: передумови, розвиток, агроформування, виробництво, сільський.
Вступ. Розвиток будь-якого об’єкта і в тому числі аграрного виробництва є складним і тривалим процесом. Актуальність вирішення проблем становлення сільськогосподарського виробництва через активізацію і піднесення агроформувань та господарств населення в сучасних умовах є очевидною.
Питанням налагодження сталого, ефективного розвитку аграрного сектора приділяють багато уваги вчені-аграрники, зокрема: І.Ф. Баланюк, В.І. Власов, М.В. Зубець, М.Й. Малік, Л.П. Марчук, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, С.О. Тивончук та інші. Водночас залишається багато теоретико-прикладних та практично-ситуаційних проблем не вирішених.
Постановка задачі. Тому метою даного дослідження є визначення важливого структурного аспекту процесу сільського розвитку – його передумов, як однієї з тактичних кроків у забезпеченні результативного у кількісному та якісному відношеннях розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні.
Результати. Для окреслення загальної стратегії розвитку агроформувань у сучасних селах важливим є розгляд цього процесу з точки зору постійності в часі, яка зумовлена НТП, диверсифікацією в попиті і пропозиції, зростаючими потребами людства тощо. Тобто розвиток характеризується як багатоаспектний і сильноструктурований процес.
Розглядаючи розвиток з точки зору складної системи, передбачається тотожне визначення місця і ролі окремих піделементів загальної цілісності. оскільки тільки у тісному взаємозв’язку і взаємодії окремі компоненти, впливаючи і доповнюючи одне одного здатні забезпечити існування системи.
У цьому аспекті можна відобразити розвиток з точки зору функціонування таких складових як: передумови, цілі, можливості, інструментарій, поле дій, організаційні елементи, критерії та результати і показники розвитку (рис. 1).
На рис. 1 зображено основні компоненти, які загалом складають внутрішню структуру процесу сільського розвитку. При цьому, враховуючи їх рівнозначність між собою (з огляду на те, що без будь-якого елемента не можливе існування загальної системи), виділяємо ядром або вихідною базою для породження усього процесу – передумови розвитку.
Такий підхід пов’язаний з тим, що передумови є тією основною чи дійсністю, яка визначає існування чи відсутність певних можливостей, планів тощо.
В економічній енциклопедії передумова тлумачиться як “пропозиція, що розглядається як справжнє і є відправним пунктом у процесі прийняття рішень” [1, с. 713].
Іншими словами передумова може розглядатися як дійсний стан об’єкта, явища чи процесу суспільного життя, який передбачає умови (можливості) для прийняття рішень, організації діяльності тощо.
Рис. 1. Механізм використання передумов у забезпеченні розвитку аграрного бізнесу в Карпатському регіоні
Зображений на рис. 1 механізм взаємозв’язку передумов розвитку з іншими його складовими передбачає виокремлення п’яти груп вихідних базових умов: економічних, соціальних, екологічних, організаційних та технологічних. Згруповані таким чином характеристики карпатського регіону в загальних рисах показують передумови розвитку аграрного сектора та сільськогосподарських підприємств у ньому.
Аналізований регіон Карпат складається з чотирьох областей: Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської і займає близько 10 % загальної території України (табл. 1).
Таблиця 1.
Загальна характеристика Карпатського регіону*
(станом на 1.01.2007 р.)
Адміністративне утворення |
Територія, тис. км2 |
Кількість населення, тис. осіб |
в т.ч. |
Щільність населення, чол. на 1 км2 |
|
міське, тис. осіб |
сільське, тис. осіб |
||||
Закарпатська область |
12,8 |
1243,8 |
460,2 |
783,6 |
97 |
Івано-Франківська область |
13,9 |
1385,4 |
587,4 |
798,0 |
100 |
Львівська область |
21,8 |
2568,4 |
1538,5 |
1029,9 |
118 |
Чернівецька область |
8,1 |
906,3 |
372,8 |
533,5 |
112 |
Разом по регіону Карпат |
56,6 |
6103,9 |
2958,9 |
3145,0 |
108 |
Україна |
603,5 |
46646,0 |
31579,3 |
15066,7 |
77 |
* Розраховано за даними джерела: Статистичний збірник «Регіони України 2007». В двох частинах. Част. 1. – К.: Державний комітет статистики України, 2007. – С. 10, 11, 91, 92 [2].
Межує Карпатський регіон з п’ятьма областями України: Волинською, Рівненською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою, а також з рядом зарубіжних країн, а саме: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою.
У досліджуваному регіоні найбільшою за площею є Львівська область, яка складає близько 38,5 % загальної території Карпатського осередку. Дещо меншою є Івано-Франківська область, що становить 24,6 % попереднього показника, Закарпатська область – 22,6 % і Чернівецька область є найменшою і займає лише біля 14,3 % загальної території регіону.
В аналізованій місцевості проживає близько 6103,9 тис. осіб, що складає близько 13,1 % загальнодержавного рівня. Тобто спостерігається відносно високий рівень щільності населення – 108 чоловік на 1 км2 проти 77 осіб на 1 км2 в середньому по Україні. При цьому більшість населення регіону проживає у селах (близько 51,6 %), що ще раз підтверджує актуальність проблем розвитку сільських місцевостей.
Детальний аналіз соціально-економічних та природно-екологічних показників функціонування регіону Карпат показує, що досліджувана територія має значний потенціал щодо розвитку сільського господарства. У цьому аспекті можна виділити систему передумов або інакше кажучи факторів, що сприяють розкриттю внутрішніх можливостей даної місцевості щодо ведення аграрного виробництва. Узагальнені результати вивчення таких чинників наведено у таблиці 2.
Таблиця 2.
Визначальні передумови розвитку аграрного сектора в регіоні*
(станом на 1.01.2007 р.)
Показник |
Закарпатська обл. |
Івано-Франківська обл. |
Львівська обл. |
Чернівецька обл. |
Разом по регіону Карпат |
Всього по Україні |
Регіон у % до України |
Кількість сільськогосподарських підприємств, од. |
1640 |
782 |
1718 |
1039 |
5179 |
57858 |
9,0 |
Наявність сільськогосподарських земель, тис. га |
410,5 |
497,2 |
1052,9 |
450,7 |
2411,3 |
36801,5 |
6,6 |
Вартість основних засобів в сільському господарстві, млн. грн. |
988,0 |
1256,0 |
2416,0 |
1044,0 |
5704,0 |
75511,0 |
7,6 |
Чисельність працівників в сільському господарстві, тис. чол. |
148,4 |
125,9 |
188,8 |
103,1 |
566,2 |
3652,6 |
15,5 |
Кількість сільських населених пунктів, од. |
598 |
789 |
1884 |
406 |
3677 |
29426 |
12,5 |
Частка сільського населення, % |
63,0 |
57,6 |
40,1 |
59,1 |
51,5 |
32,3 |
Х |
Доход населення в розрахунку на 1 особу, грн. |
5991,5 |
6577,3 |
7617,8 |
6169,5 |
6589,0 |
7887,7 |
83,5 |
Витрати населення в розрахунку на 1 особу, грн. |
7084,0 |
6481,4 |
8012,7 |
6916,9 |
8123,8 |
9095,9 |
78,3 |
Рівень безробіття, % |
2,8 |
3,5 |
2,7 |
3,7 |
3,2 |
2,7 |
Х |
Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, грн. |
528,0 |
569,0 |
458,0 |
404,0 |
490,0 |
553,0 |
88,6 |
Виробництво валової продукції сільського господарства, млн. грн. |
2096,3 |
2462,4 |
4264,7 |
1882,0 |
10707,4 |
94894,6 |
11,3 |
Обсяг експорту товарів, млн. дол. США |
676,9 |
885,8 |
804,8 |
112,1 |
2479,6 |
38368,0 |
6,5 |
Коефіцієнт покриття експорту імпортом, % |
0,71 |
1,17 |
0,72 |
0,65 |
0,81 |
0,85 |
Х |
Площа земель природно-заповідного фонду, тис. га |
133,5 |
102,8 |
44,5 |
7,9 |
288,7 |
1104,3 |
26,1 |
* Розраховано за даними джерела:
1. Статистичний збірник «Регіони України 2007». В двох частинах. Част. 1. – К.: Державний комітет статистики України, 2007. – С. 21, 53, 129, 157, 158, 160 – 166, 188, 322 [2].
2. Статистичний збірник «Регіони України 2007». В двох частинах. Част. 2. – К.: Державний комітет статистики України, 2007. – С. 171, 179, 183, 184, 436 – 438 [3].
З даних таблиці 2 та деяких інших розрахунків можна зробити ряд висновків та виокремити основні соціально-економічні передумови, що являються підґрунтям для поширення в регіоні аграрного виробництва.
1. У Карпатському регіоні наявні вихідні ресурсні запаси необхідні для налагодження ефективного господарювання в АПК, зокрема це стосується забезпеченості сільськогосподарськими угіддями, основними засобами та робочою силою. На даний час в досліджуваних областях функціонує близько 5179 агроформувань, що складає близько 9 % від загальної кількості сільськогосподарських підприємств України. При цьому, слід відмітити, що якісні характеристики зазначених ресурсних аспектів не є високими, проте вони являються певною базою (основою) для перспективного розвитку даної галузі.
2. Наступна передумова пов’язана не стільки з наявністю вихідних ресурсів, стільки з необхідністю налагодження ефективного господарювання та сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Це пояснюється, передусім, тим, що в Карпатському регіоні зосереджено 3677 сільських населених пунктів (близько 12,5 % загальнодержавного рівня), у яких проживає переважаюча частка населення – 51,5 % загалом, й в т.ч. 63 % сільських жителів у Закарпатській області, 57,6 % – в Івано-Франківській, 59,1 % – у Чернівецькій області. У зв’язку з цим виникає необхідність розвитку сільських територій через налагодження результативного функціонування аграрного виробництва.
3. Тісно пов’язана з попередньою передумовою є ще одна висвітлена через призму необхідності, а саме: в досліджуваному регіоні спостерігається низький рівень життя населення. Так, середній доход в розрахунку на 1 особу складає 6589 грн. в рік, що становить лише близько 83,5 % загальнодержавного рівня. Витрати населення в розрахунку на 1 особу складають 7123,8 грн. на рік або тільки 78,3 від середнього по Україні показника. Це свідчить про необхідність покращання соціально-економічних умов проживання в аналізованих областях. Названі фактори в поєднанні з високим рівнем безробіття (3,2 % в регіоні проти 2,7 % середньодержавного рівня) та дешевою робочою силою (середня заробітна плата в аграрному секторі Західних областей складає 88,6 % від середньої заробітної плати по Україні) формують значну передумову для привабливості залучення інвестицій в дану галузь. Оскільки наявними є бажання людей працювати за відносно невисокі заробітні плати.
4. Привабливість сільськогосподарських підприємств як інвестиційного осередку полягає ще й у тому, що в регіоні спостерігається відносно висока ефективність виробництва або іншими словами ресурсовіддача. Так, при наявності в Карпатській місцевості 6,6 % сільськогосподарських угідь, 7,6 % основних засобів та 15,5 % трудових ресурсів загальнодержавного рівня, тут виробляється близько 11,3 % валової продукції сільського господарства України. Це свідчить про високий потенціал аграрного розвитку.
5. Даний регіон має добре налагоджені зовнішньо-економічні зв’язки, зокрема поширені експортні операції. Так, у 2007 р. загальний обсяг експортних товарних операцій по регіону становив 2479,6 млн. дол. США, або 6,5 % від національного показника. Позитивним також є те, що для аналізованої місцевості характерним є високий показник покриття експортом імпорту – 0,81. Безумовно такі явища пов’язані з близьким розташуванням місцевих аграрних товаровиробників до кордонів держави.
6. Важливою передумовою розвитку сільського господарства в Карпатських областях є поширеність і збільшення активності туристичних осередків впродовж останніх років. Так, в аналізованому регіоні зосереджено близько 26,1 % земель природно-заповідного фонду країни. Підвищений інтерес до туристичних послуг Прикарпаття, Карпати і Закарпаття стимулює розвиток аграрного сектора як джерела для функціонування закладів ресторанного бізнесу, роздрібної торгівлі, сільського зеленого туризму.
Висновки. Таким чином виділено і проаналізовано основні економічні, соціальні, екологічні, організаційні та технологічні передумови розвитку сільського господарства в Карпатському регіоні. Визначені аспекти характеризують дану територію як високо потенціальну щодо забезпечення ефективного функціонування агроформувань і тому як привабливий сегмент інвестиційної сфери.
Список використаних джерел:
1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп. ред) та ін. / С.В. Мочерний. – К.: –Видавничий центр “Академія”, 2001. – 846 с.
2. Статистичний збірник «Регіони України 2007». В двох частинах. Част. 1. – К.: Державний комітет статистики України, 2007. – 347 с.
3. Статистичний збірник «Регіони України 2007». В двох частинах. Част. 2. – К.: Державний комітет статистики України, 2007. – 823 с.
Стаття надійшла до редакції 11.11.2009 р.