Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.465; 378.1

 

К. В. Зеленський,

кандидат технічних наук, доцент, директор,

Гусятинський коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Гусятин

 

НОРМАТИВНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПАРАМЕТРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

 

Kostyantyn Zelenskyy,

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Director

Husyatyn College of the Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University, Husyatyn

 

NORMATIVE, ORGANIZATIONAL AND SOCIO-ECONOMIC PARAMETERS OF COMPETITIVENESS OF HIGHER EDUCATION IN THE SYSTEM OF EDUCATION OF UKRAINE

 

У статті досліджено нормативні, організаційні та соціально-економічні параметри конкурентоспроможності системи вищої освіти як складника системи освіти України в забезпеченні підготовки конкурентоспроможного людського капіталу. Встановлено взаємний та ієрархічний зв'язок між параметрами конкурентоспроможності системи освіти в послідовності: соціальні – нормативні – організаційні – економічні. Запропоновано графо-структурні моделі системи освіти України, які ілюструють: а) взаємне співвідношення між видами, складниками, рівнями освіти, освітньо-кваліфікаційними рівнями та ступенями освіти; б) освітні (ступеневі) переходи між рівнями та ступенями освіти; в) строки підготовки за рівнями та ступенями освіти; г) скорочені терміни навчання в системі ступеневої освіти; д) можливості побудови особою конкурентоспроможної освітньої траєкторії протягом життя. Досліджено відповідність здобутих особою рівнів та ступенів освіти: а) рівням Національної рамки кваліфікацій; б) професіям та професійним групам Національного класифікатора України; в) умовам фінансування за кошти державного бюджету та кошти фізичних або юридичних осіб. Запропоновано законодавчо і нормативно розширити розуміння важливості додаткових знань, які особа здобуває через самоосвіту, в сфері громадської або іншої діяльності, пов’язаної із родиною чи дозвіллям. Такі знання мають, деколи, переважний вплив на підвищення конкурентоспроможності особи, її працездатності та продуктивності праці при виконанні обов’язків у повсякденній професійній діяльності.

 

The article examines the normative, organizational and socio-economic parameters of the competitiveness of the higher education system as a component of the educational system of Ukraine in ensuring the preparation of a competitive human capital. It is noted that the system of higher education of Ukraine is aimed at obtaining a certain amount of knowledge, skills and abilities in a certain direction, profession, specialty, at the appropriate levels of education that a person can apply in performing the necessary types of work for further employment. At the same time, the entire education system should be organized in such a way as to satisfy the desires, needs and capabilities of all stakeholders. There is established a mutual and hierarchical connection between the parameters of the competitiveness of the system of education in a sequence: social - normative - organizational - economic. Graph-structural models of the educational system of Ukraine are proposed, which illustrate: a) the mutual relation between the types, components, levels of education, educational and qualification levels and degrees of education; b) educational (step-by-step) transitions between levels and degrees of education; c) the terms of training for the levels and degrees of education; d) reduced terms of study in the system of degree education; e) the possibility of building a competitive educational trajectory throughout the life of a person. The correspondence of the levels and degrees of education received by the person is investigated: a) levels of the National qualification framework; b) professions and professional groups of the National Classifier of Ukraine; c) conditions for financing from the State budget and funds of individuals or legal entities. It is proposed to legislatively and normatively expand the understanding of the importance of additional knowledge that a person acquires through self-education, in the field of social or other activities related to family or leisure. Such knowledge has, at times, a predominant influence on the enhancement of the person's competitiveness, her ability to work and productivity in performing his duties in his daily professional activities.

 

Ключові слова: система вищої освіти; формальна освіта; інформальна освіта; професія; кошти державного бюджету; параметри конкурентоспроможності.

 

Key words: higher education system; formal education; informаl education; profession; state budget funds; competitiveness parameters.

 

 

Постановка задачі. Закон України «Про освіту» [1] своєю метою передбачає «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, … збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні законодавчо забезпеченими є складники системи формальної освіти [1]: дошкільна освіта [13]; повна загальна середня освіта [17]; позашкільна освіта [12]; професійна (професійно-технічна) освіта [9]; вища освіта [5]. На стадії розробки перебувають закони складників: спеціалізованої освіти; фахової передвищої освіти; освіти дорослих [1]. Організацію діяльності систем складників освіти [1] додатково врегульовують Постанови Кабінету Міністрів [2, 6, 8, 10, 11, 18], наказ Міністерства освіти і науки [16], розпорядчі документи закладів освіти.

Кожен громадянин України (особа) має гарантоване Конституцією [3] право на «доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти», може обирати для себе найбільш зручну траєкторію здобуття відповідного рівня (ступеня) освіти для підвищення свого рівня конкурентоспроможності у зручні терміни і протягом усього життя.

Метою статті є дослідження нормативних, організаційних та соціально-економічних параметрів конкурентоспроможності системи вищої освіти як складника системи освіти України в забезпеченні підготовки конкурентоспроможного людського капіталу.

Виклад основного матеріалу. Система вищої освіти (СВО) України направлена на здобуття особою певної суми знань, умінь і навичок за певним напрямком, професією, спеціальністю, за відповідними рівнями освіти (ступенями), які особа зможе застосувати при виконанні необхідних (відповідних) видів робіт при подальшому працевлаштуванні. При цьому вся СВО повинна бути організована таким чином, щоб задовольнити бажання, потреби та можливості усіх зацікавлених сторін:

а) роботодавців, які сплачують податки до бюджету держави і розраховують на, необхідний їм, відповідний рівень і якість підготовки кваліфікованих кадрів, які забезпечать зростання прибутків підприємства та підвищення його конкурентоздатності;

б) особи, батьки якої також сплачують податки до бюджету держави і яка розраховує на якісну освіту, що дасть можливість здобути бажаний рівень знань, умінь та навичок для гідного саморозвитку, здатності конкурувати на ринку праці, працевлаштуватись на високооплачувану роботу;

в) безпосередньо самої держави, яка організовує таку СВО, що надає якісні освітні послуги всім громадянам держави, які результатами своєї праці підвищать та розвинуть економічний, культурний, освітній рівень держави, підвищать її конкурентоспроможність на світовому рівні.

Раціональною, ефективно організованою та конкурентоспроможною СВО в державі буде вважатися така система, яка забезпечить стабільний загальний прибуток в державі. Тобто на кожну вкладену гривню у вищу освіту громадян держава повинна розраховувати на отримання доходу у понад одну гривню. При цьому економічний рівень і підприємств, і громадян повинен зберігатися достатньо високим, бути стимулюючим, розвиваючим, тобто таким, щоб ні у підприємств, ні у громадян не виникало бажання змінити дану державу (правила ведення підприємницької діяльності) на іншу.

Найбільш основоположним (фундаментальним) для особи в системі освіти України є здобуття освіти за складником освіти «повна загальна середня освіта» (ПЗСО) [1], який включає в себе три рівні освіти:

- початкова освіта (ПО) тривалістю 4-и роки, яку особа починає здобувати, як правило, з 6-и років, відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій [2]. На рис. 1 ілюстровано блоком «Початкова (ПО)» в складнику освіти ПЗСО віком особи від 6-и до 10-и років;

- базова середня освіта (БСО) тривалістю 5 років, здобувається особою після ПО, відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій [2]. На рис. 1 ілюстровано блоком «Базова середня (БСО)» в складнику ПЗСО віком особи від 10-и до 15-и років;

- профільна середня освіта (ПСО) тривалістю 3-и роки, здобувається особою після БСО, відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій [2]. На рис. 1 ілюстровано блоком «Профільна середня (ПСО)» в складнику ПЗСО віком особи від 15-и до 18-и років.

Метою складника освіти «ПЗСО» [1, стаття 12] є «всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності».

Здобуття ПЗСО в Україні є обов’язковим [1]. Ця норма в Законі [1] повторена із Конституції України [3, стаття 53].

З рівнями ПО та БСО особа може розпочати трудову діяльність за великим переліком професій з 9-ї професійної групи - «найпростіші професії» (НП), наведених у Класифікаторі професій [4], які потребують мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу.

 

Рис. 1. Структура системи освіти України

 

З рівнем ПСО та відповідною професійною підготовкою на виробництві особа може виконувати роботу за рядом професій з професійних груп [4], відповідно: 4-ї - «технічні службовці» (ТС) (професії: агент з постачання, черговий аеропорту, інкасатор, сестра-господиня); 5-ї - «працівники сфери торгівлі та послуг» (ПСТП) (професії: комендант, вимірювач об'єктів нерухомого майна, черговий по поверху готелю, охоронник, покоївка); 6-ї - «кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства» (КРСГ) (професії: овочівник, садовод, квітникар, тваринник, птахівник); 7-ї - «кваліфіковані робітники з інструментом» (КРІ) (професії: забійник на відбійних молотках, прохідник, монтер колії, оглядач вагонів); 8-ї - «робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин» (РОУМ) (професії: пресувальник туб, дорожній робітник, ліфтер).

Розпочати здобуття ступенів вищої освіти (ВО) бакалавра і магістра особа може після рівня ПСО, як правило, після 17-и річного (за законом [1], з 2030 року, після 18-и річного) віку. Ступінь бакалавра (Б) здобувається протягом 3-4-х років (180-240 кредитів) [5], відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій [2]. На рис. 1 ілюстровано верхньою частиною блоку «Бакалаврат (Б)» в складнику ВО віком особи від 18-и до 22-х років.

Ступінь магістра (М) здобувається після ступеня Б протягом 1,5-2-х років (90-120 кредитів), відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій [2]. На рис. 1 ілюстровано нижньою частиною блоку «Магістратура (М)» в складнику освіти ВО віком особи від 22-х (після блоку «Бакалаврат (Б)» до 24-х років.

Ступінь М медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі ПЗСО протягом 5-6-и років (300-360 кредитів) [5]. На рис. 1 ілюстровано верхньою частиною блоку «Магістратура (М)» в складнику ВО віком особи від 18-и до 24-х років.

Ступінь Б особа також може здобути і на основі ступеня молодшого бакалавра або молодшого спеціаліста [5, частина 4, стаття 5]. На рис. 1 ілюстровано нижньою частиною блоку «Бакалаврат (Б)» в складнику ВО віком особи від 20-и до 22-х років.

Зі ступенями освіти Б та М особа може виконувати роботу за великим переліком професій з професійних груп [4], відповідно: 1-ї – «законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» (ЗСКМ) (професії: директор підприємства, завідувач аптеки, начальник управління, командир частини, головний агроном, керівник гуртка, менеджер); 2-ї – «професіонали» (Пр) (професії: викладач вищого навчального закладу, економіст, редактор, художник, юрист, суддя, бібліотекар); 3-ї – «фахівці» (Фц) (професії: фахівець з автотехнічної експертизи, лікар-стажист, віце-консул, механік цеху, диспетчер виробництва).

На освітньо-науковому (третьому) рівні ВО [5], який відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій [2] особа має право під час навчання в аспірантурі здобувати протягом 4-х років [5, 6] освітній і водночас перший науковий ступінь доктора філософії (ДФ) на основі ступеня М [5, частина 6, стаття 5]. На рис. 1 ілюстровано блоком «Аспірантура (ДФ)» в складнику ВО віком особи від 24-х до 28-и років.

На найвищому рівні вищої освіти - науковому [5], який відповідає десятому рівню Національної рамки кваліфікацій [2] особа під час навчання в докторантурі здобуває протягом 2-х років [6] другий науковий ступінь доктора наук (ДН) на основі ступеня ДФ [5, частина 7, стаття 5]. На рис. 1 ілюстровано блоком «Докторантура (ДН)» в складнику ВО віком особи від 28-и до 30-и років.

З науковими ступенями ДФ і ДН особа може виконувати роботу за великим переліком професій 2-ї професійної групи (Пр, професії: науковий співробітник, доцент, викладач вищого навчального закладу [4]), а також і за професіями 1-ї (ЗСКМ, професії: Президент національної академії (наук, мистецтв і т. ін.) України, ректор, декан [4]) і 3-ї  (Фц) професійних груп [4].

Закон України «Про вищу освіту» [5] ввів у СВО України із 2014 року початковий рівень ВО, на якому особа може здобути ступінь ВО – молодший бакалавр (МБ) протягом 2-2,5 років (120-150 кредитів), який відповідає шостому рівню Національної рамки кваліфікацій [2], та за умови наявності в неї ПЗСО (після 17(18)-и річного віку). На рис. 1 ілюстровано блоком «МБ» в складнику ВО віком особи від 18-и до 20-и років.

Закон [5] прирівнює «диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) молодшого спеціаліста (МС) до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра» [5, підпункт 4 пункту 2 розділу XV]. Відповідно, особа зі ступенем МБ може виконувати роботу за тим же переліком професій що й особа із ОКР МС, згідно [4], за відповідними професійними групами: 1-ї (ЗСКМ, професії: командир взводу, завідувач гуртожитку, начальник відділення зв'язку, завідувач канцелярії, головна медична сестра, керуючий магазином); 2-ї (Пр, професії: дресирувальник морських тварин, соціальний працівник, бандурист-співак); 3-ї (Фц, професії: технік-технолог, технік-будівельник, хронометражист, лоцман, штурман авіаційного загону, сестра медична, вихователь гуртожитку, інспектор з кадрів, артист цирку); 4-ї (ТС, професії: асистент референта, тальман, оператор служби перевезень, адміністратор); 5-ї (ПСТП, професії: бортпровідник, командир відділення, агент з організації обслуговування авіаперевезень); 7-ї (КРІ, професії: радіотехнік, оптик медичний, налагоджувальник автоматичних ліній і агрегатних верстатів, авіаційний механік з планера та двигунів); 8-ї (РОУМ, професії: оператор з добування нафти й газу, апаратник синтезу, судноводій малотоннажного судна) [4].

Закон України «Про освіту» [1, стаття 10] ввів у систему освіти України із 2017 року складник (рівень) освіти – «фахова передвища освіта (ФПВО), який відповідає п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій» [2]. «Фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти» [1, стаття 16].

На сьогодні спеціальний закон про фахову передвищу освіту перебуває на стадії розробки. Тому приймемо, що рівню фахової передвищої освіти відповідає ОКР молодшого спеціаліста (МС), за яким, згідно Закону [5], передбачено, що «останній прийом на здобуття вищої освіти за ОКР МС проводиться у 2019 році» [5, розділ XV].

Рівень МС попереднім Законом «Про вищу освіту» від 2002 року [7] відносився до освітнього рівня неповної вищої освіти. Згідно Постанови [8] для ОКР МС «нормативний термін навчання не може перевищувати, на  базі ПЗСО, трьох років, а БСО - чотирьох років». На рис. 1 даний рівень освіти ілюстровано блоком «Фахова передвища (МС)» в складнику ФПВО віком особи від 15-и до 19-и років.

Із ОКР МС особа може виконувати роботу за великим переліком професій аналогічних ступеню МБ за професійними групами [4], відповідно: 1-ю (ЗСКМ), 2-ю (Пр), 3-ю (Фц), 4-ю (ТС), 5-ю (ПСТП), 7-ю (КРІ) та 8-ю (РОУМ).

Четвертому рівню Національної рамки кваліфікацій [2] відповідає «третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти» [1]. Складник професійно-технічної освіти (ПТО) також включає в себе «перший (початковий) рівень ПТО», на якому «особа може здобути кваліфікації, що відповідають 2-у рівню Національної рамки кваліфікацій» та «другий (базовий) рівень ПТО», на якому «особа може здобути кваліфікації, що відповідають 3-у рівню Національної рамки кваліфікацій» [1, стаття 15].

Згідно Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» [9] кожний з трьох ступенів ПТО [9]  визначається відповідним рівнем кваліфікації з присвоєнням особі (випускнику закладу ПТО) ОКР «кваліфікований робітник» (КР) відповідного розряду [9; 10].

Професійно-технічна освіта здобувається на основі БСО або ПЗСО [1; 9; 10].

Закони [1; 9] та Постанова [10] також передбачають можливість особі здобувати ПТО і без БСО чи ПЗСО на першому ступені, якому відповідає перший атестаційний рівень з нормативним терміном навчання до 1-го року та з отриманням свідоцтва [10].

Згідно [10], зі свідоцтвом КР першого ступеня особа може виконувати роботу практично за всіма професіями 9-ї професійної групи (НП, професія - комірник) [4; 11] та частково за професіями 5-ї (ПСТП, професії: кухар, сомельє, перукар – модельєр), 6-ї (КРСГ, професії: озеленювач, виноградар), 7-ї (КРІ, професії: муляр, фотограф, кондитер)  і 8-ї (РОУМ, професії: апаратник вуглезбагачення, дорожній робітник, ліфтер) професійних груп Класифікатора професій [4] та переліку [11].

На другому ступені ПТО, якому відповідає другий атестаційний рівень особа здобуває ОКР КР на основі БСО з нормативним терміном навчання, що не перевищує 4-и роки [10] (на практиці 3-и роки) з отриманням диплома.

Згідно [10], з дипломом ОКР КР другого ступеня особа може виконувати роботу практично за всіма професіями 5-ї (ПСТП, професії: соціальний робітник, рятувальник, сапер, астролог), 6-ї (КРСГ, професії: садовод, оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм, тваринник, птахівник), 7-ї (КРІ, професії: слюсар-сантехнік, слюсар з ремонту автомобілів), 8-ї (РОУМ, професії: фрезерувальник каменю, ливарник металів та сплавів, оператор котельні, кіномеханік, тракторист, береговий боцман, матрос) професійних груп [4; 11] та частково за професіями 4-ї (ТС, професії: оператор комп'ютерного набору, секретар керівника, архіваріус, діловод, паспортист,) професійних груп Класифікатора професій [4] та переліку [11].

На третьому ступені ПТО, якому відповідає третій атестаційний рівень особа здобуває ОКР КР на основі ПЗСО з нормативним терміном навчання, що не перевищує 2-а роки [10] (на практиці один рік) з отриманням диплома.

На рис. 1 складник ПТО ілюстровано блоком «Професійно-технічна (КР)» віком особи від 15-и до 19-и років.

Згідно [10], з дипломом ОКР КР третього ступеня особа може виконувати роботу практично за всіма професіями 4-ї (ТС, професії: старший оператор диспетчерського руху флоту, касир торговельного залу), 5-ї (ПСТП, професії: бармен, офіціант, евакуатор), 6-ї (КРСГ, професії: тренер коней, робітник фермерського господарства, фермер), 7-ї (КРІ, професії: слюсар-інструментальник, лаборант-радіометрист, випробувач двигунів), 8-ї (РОУМ, професії: машиніст бульдозера, сталевар конвертера, машиніст електровоза, водій тролейбуса, водій автотранспортних засобів) професійних груп [4; 11].

Складник освіти - освіта дорослих (ОД) [1] є складовою системи освіти України, передбачає безперервний професійний розвиток повнолітньої особи шляхом набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей, оволодіння іншою (іншими) професією (професіями) на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду і триває впродовж усього періоду професійної діяльності особи задля урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.

«Особа має право на вільний вибір темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття ОД» [1, стаття 18]. Даний складник на рис. 1 показаний окремим блоком «Освіта дорослих (ОД)» справа від блоків складників ПТО, ФПВО та ВО віком особи від 19-и і тривалістю впродовж усього періоду її професійної діяльності.

З набутими новими компетенціями, професіями, практичним досвідом особа здобуває «часткові кваліфікації відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій [2]» [1, частина 3, стаття 10] і працевлаштовується за професіями усіх 9-и професійних груп [4], кваліфікаційні характеристики яких передбачають відповідні рівні (ступені) освіти.

Складник освіти – позашкільна освіта (ПЗШ) [1] є складовою системи освіти України. «Метою ПЗШ є розвиток здібностей дітей та молоді» [1] «відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів» [12] «у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності» [1].

«Позашкільна освіта може здобуватися одночасно із здобуттям дошкільної» [1] («віком від 3-х років» [12]), «повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти» [1]. На рис. 1 даний складник освіти ілюстровано блоком «ПозашкільнаЗШ)» віком особи від 3-х до 19-и років.

 «Часткові кваліфікації, які здобуваються в ПЗШ, можуть відповідати нульовому - третьому рівням Національної рамки кваліфікацій [2]» [1; 12] і, на практиці, також можуть здобуватися особою в межах освіти дорослих. Тому на рис. 1 складник освіти ОД розташовано також справа складнику освіти ПЗШ.

Складник освіти – дошкільна освіта (ДШО) [1] є «обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні» [13, стаття 4], ставить своєю метою «забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей та формування необхідних життєвих навичок» [1, стаття 11] і «відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій [2]» [1].

Опис нульового кваліфікаційного рівня у [2] («Здатність адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем. Готовність до систематичного навчання») дає підстави припустити про можливість особи з рівнем освіти ДШО виконувати обов’язки за деякими професіями з 9-ї професійної групи - «найпростіші професії» Класифікатору професій [4], які потребують мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу (професії: розклеювач оголошень, чистильник взуття, двірник, підсобний робітник, конюх).

В ДШО «базовими етапами фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини є вік немовляти (до одного року), ранній вік (від одного до трьох років), передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років)» [13] (на рис. 1 – блок ДШО в складнику ДШО).

Однією із складових системи ДШО є освіта та виховання особи в сім'ї [13, стаття 5] (на рис. 1, позначено блок ДШС - блок трикутного виду із верхньою гіпотенузою у виді сходинок). Лівий край блоку ДШС (рис. 1) починається не від періоду народження особи, а з ембріонального періоду (орієнтовно понад шість місяців), оскільки, як стверджують науковці [14] «діти починають навчатися ще до народження».

В системі ДШО є заклади дошкільної освіти (будинок дитини), в яких забезпечується утримання і навчання дітей від самого народження і до 7-и річного віку [13] (даний етап на рис. 1 ілюструє перша (верхня) сходинка переходу від блоку ДШС до блоку ДШО).

Згідно [13] «сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї». На рис. 1 такі переходи особи від сім’ї (блок ДШС) до ДШО ілюструють наступні сходинки і забезпечують заклади системи ДШО «(ясла-садок) для дітей віком від одного до шести (семи) років» [13].

В системі ДШО при реалізації «етапів фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини» [13] самим важливим є здатність особи до самопізнання, самонавчання (самоосвіти [1]), яке вона починає здійснювати від ембріонального періоду і, особливо інтенсивно, від народження («ключ до розвитку розумових здібностей дитини - це його особистий досвід пізнання в перші три роки життя, тобто в період розвитку мозкових клітин» [15, с. 16]. «До трьох років мозок досягає 80 відсотків свого дорослого потенціалу» [15, с. 23]).

Самоосвітою особа займається впродовж усього свого життя. Закон України «Про освіту», в редакції [1], самоосвіту визначив як вид освіти під терміном «інформальна освіта» (ІНФО), «яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям» [1, стаття 8].

В попередній редакції Закону України «Про освіту», від 1991 року (на сьогодні втратив чинність), самоосвіту було включено, як складову, до структури освіти, на рівні із вищою чи дошкільною освітою.

В обох редакціях Законів тлумаченню терміну «самоосвіта» приділено лише по одному абзацу. Це підтверджує недостатню увагу з боку держави до важливості тих знань, які особа здобуває самостійно через самоосвіту.

На рис. 1 вид освіти – самоосвіта (інформальна освіта) [1] показано одним блоком «Самоосвіта (СМ)» вздовж третьої осі координат «інформальна освіта ІНФО». Починається блок СМ від початку ембріонального періоду особи, триває впродовж усього життя особи (рис. 1). Не обмежується і висота блоку СМ (вздовж третьої осі), оскільки не можливо обмежити особу ні сферами, ні напрямками можливого її пізнання через самоосвіту.

Законом [1] «результати навчання, здобуті шляхом інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством». Тому особа може бути працевлаштована за професіями з усіх 9-и професійних груп [4].

Організація вступу осіб до закладів освіти регламентується «виключно законами України», які визначають «основи освіти» [3, стаття 92] відповідно до норм Конституції: «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти… Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі» [3, стаття 53].

Закон України «Про вищу освіту» [5] уточнює умови безоплатного здобуття ВО, «якщо певний ступінь ВО громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету» [5, стаття 4]. «Прийом на навчання до закладів ВО здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання» [5, стаття 44], які щороку затверджуються наказами Міністерства освіти і науки України (МОНУ).

«Прийом на навчання для здобуття ступеня МБ чи Б (М медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі ПЗСО за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знань і вмінь вступників» [5, частина 4, стаття 44].

Умови прийому на навчання до закладів ВО України уточнюють, що «Прийом до закладів ВО», тобто за всіма рівнями та ступенями (МС, МБ, Б, М, ДФ, ДН) «здійснюється за відповідними джерелами фінансування:

-  за рахунок видатків державного (місцевого) бюджету (державних кредитів, ваучерів);

-  за кошти фізичних та/або юридичних осіб» .

 «На основі ступеня МС» особа також може здобувати ступінь МБ [5, частина 3, стаття 5] та ступінь Б [5, частина 4, стаття 5] зі зменшенням «нормативного терміну навчання… за відповідною до напряму підготовки  спеціальністю на один – два роки» [8, п. 28;]. «Для вступу на основі ОКР МС за денною формою здобуття освіти» проводяться «фахові вступні випробування».

На основі ступеня МБ особа також може здобувати ступінь Б [5, частина 4, стаття 5]. «Прийом на основі ступеня МБ під час вступу на споріднену або іншу спеціальність для здобуття ступеня Б здійснюється за результатами вступних випробувань» [5, частина 9, стаття 44].

Ступінь М особа здобуває за умови наявності в неї ступеня Б [5, частина 5, стаття 5] (окрім для медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань, за якими – на основі ПЗСО). «Прийом на основі ступеня Б на навчання для здобуття ступеня М здійснюється за результатами вступних випробувань» [5, частина 10, стаття 44].

Умови розширюють дію норм Закону [5] щодо можливостей прийому осіб для здобуття ступенів ВО на основі попередньо здобутих ОКР та ступенів, відповідно:

-  ступеня М фармацевтичного спрямування на основі ОКР МС;

-  ступеня М на основі ступеня М (ОКР спеціаліста);

-  ступеня ВО за іншою спеціальністю на основі раніше здобутих таких самих або вищих ступенів (рівнів) ВО.

Вище наведені ступеневі переходи між ступенями (рівнями) освіти, які особа може здобути в системі ВО України проілюстровано на рис. 2 ребрами-стрілочками між вершинами графа, відповідно:

-  ребра від вершини ПЗСО до вершин МБ, Б, М;

-  ребра від вершини МС до вершин МБ, Б, М;

-  ребро від вершини МБ до вершини Б;

-  ребро від вершини Б до вершини М;

-  ребро від вершини М до вершини Б;

-  ребро від вершини Б до вершини МБ;

-  ребра-петлі навколо вершин МБ, Б, М.

Науковий ступінь ДФ здобувається на основі ступеня М [5, частина 6, стаття 5] (на рис. 2 – ребро-стрілочка від вершини М до вершини ДФ). «Прийом на основі ступеня М для здобуття ступеня ДФ здійснюється за результатами вступних випробувань» [5, частина 11, стаття 44].

Науковий ступінь ДН здобувається особою на основі ступеня ДФ [5, частина 7, стаття 5] (на рис. 2 – ребро-стрілочка від вершини ДФ до вершини ДН). «Прийом до докторантури для підготовки дисертації на здобуття ступеня ДН здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до вимог [6, п. 37-42]».

Умови прийому передбачають можливість здобуття ОКР МС на базі базової загальної середньої освіти (БСО [1]), ПЗСО та ОКР КР. Також «для здобуття ОКР МС за іншою спеціальністю приймаються особи, які здобули раніше такий ОКР», тобто ОКР МС.

На рис. 2 такі переходи між рівнями освіти ілюстровані ребрами-стрілочками між вершинами графа, відповідно: ребро від БСО до МС; ребро від ПЗСО до МС; ребро від КР до МС;  ребро-петля від МС до МС.

«Особи, які здобули ПЗСО або ОКР КР, можуть прийматись на другий (третій) курс» ОКР МС. «Конкурсний відбір для здобуття ОКР МС здійснюється за результатами вступних випробувань» .

Фінансування підготовки здобувачів ОКР МС здійснюється за такими ж джерелами як і здобувачів ВО .

Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» [9] передбачає можливість здобуття громадянином у закладі ПТО ОКР КР та МС. Типові правила прийому до закладів ПТО [16] регламентують: «Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників за результатами середнього бала свідоцтва про базову загальну середню освіту» (БСО [1])  «або середнього бала атестата про ПЗСО» [16, розділ ІV] та «документа про присвоєння ОКР КР за результатами закінчення другого ступеня навчання… для навчання на третьому ступені ПТО» [16, розділ ІІІ].

На рис. 2 такі переходи між рівнями освіти ілюстровані ребрами-стрілочками між вершинами графа, відповідно: ребро від БСО до КР; ребро від ПЗСО до КР; ребро-петля від КР до КР.

Рис. 2. Граф освітніх переходів в системі освіти України дозволених нормативною базою

 

Фінансування «первинної професійної підготовки» (підготовки здобувачів ОКР КР) здійснюється за рахунок [16, розділ І]:

- «видатків з Державного бюджету України… на умовах державного замовлення;

- понад державне замовлення - за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб».

Про ієрархічну структурованість між трьома рівнями освіти ПО, БСО і ПСО (на рис. 2 – ребро від вершини ПО до вершини БСО та ребро від вершини БСО до вершини ПСО) в складнику системи освіти ПЗСО [1] робимо висновок із норм статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» [17] та частини 2 статті 10 Закону «Про освіту» [1].

«Зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться» [17, стаття 18] відповідно до «Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття ПЗСО» [20].

Закон [17] підтверджує конституційну норму, що «громадянам України забезпечується доступність і безоплатність здобуття ПЗСО». Поряд з тим «Громадяни України мають право на здобуття ПЗСО у приватних навчальних закладах» [17, стаття 6].

З 1 січня 2019 року введена нова норма: «держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня» [17, частина 3, стаття 43]. Систему дошкільної освіти (ДШО) [13] покажемо у виді двох складників: перший - ДШС – дошкільна освіта в сім’ї та другий - ДШО – дошкільна освіта в закладах ДШО (рис. 1).  На рис. 2 систему ДШО проілюструємо у виді вершин графа ДШС і ДШО та ребра-стрілочки від ДШС до ДШО.

Про ієрархічну структурованість між системами освіти ДШО та ПЗСО робимо висновок з аналізу віку осіб, що навчаються ([13, стаття 4] та [1, частина 4, стаття 12]) і покажемо її на рис. 2 у виді ребра-стрілочки від вершини ДШС до вершини ПО та ребра-стрілочки від вершини ДШО до вершини ПО.

«Порядок зарахування вихованців до закладів освіти для здобуття ДШО» [13, частина 3, стаття 14], станом на сьогодні, планується затвердити наказом МОНУ у проекті «Порядку зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти».

«Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти» [13, частина 2, стаття 3]. Також «джерелами фінансування закладу ДШО незалежно від форми власності можуть бути кошти: державного та місцевих бюджетів; батьків; добровільні пожертвування» [13, частина 3, стаття 37].

Можливість здобуття особою освіти в системі позашкільної освіти (ПЗШ) одночасно із здобуттям освіти у системах ДШО, ПЗСО, ПТО та ФПВО [1] на рис. 2 проілюстровано ребрами-стрілочками до вершини графа ПЗШ від вершин освітніх рівнів відповідних систем освіти: ДШО; ДШС; ПО; БСО; ПЗСО (ПСО); КР; МС.

Закон [12] передбачає можливість «зарахування або вибуття вихованців, учнів, слухачів закладу ПЗШ протягом навчального року» [12, абзац 2, частина 2, стаття 22] без детального опису даної процедури.

«Фінансування ПЗШ здійснюється за кошти засновника, державного та/або місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел» [1, частина 5, стаття 14].

Закон [1] ввів у систему освіти України складник освіти - спеціалізована освіта (СО), яка виокремлює здобуття особою освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування на кількох або всіх рівнях освіти [1, стаття 21]. Оскільки вказані спрямування можна прирівняти до окремих напрямів освіти, а здобуті особою рівні освіти фактично відповідають вище розглянутим рівням відповідних складників формальної освіти (ПЗСО, ПЗШ, ПТО, ФПВО, ВО), то опис складнику освіти СО не проводитимемо. Відповідно, на рис. 1, складник освіти СО не показано, а на рис. 2 ілюстровано окремою вершиною – СО без ілюстрації зв’язків (ребер) з рештою вершин графа.

Складник освіти - освіта дорослих (ОД) [1] реалізується особою на основі попередньо здобутої ВО, ПТО або ФПВО. На рис. 2 складник ОД фактично вже проілюстрований ребрами-петлями навколо вершин графа М, Б, МБ, МС та КР, а також ребрами-стрілочками між даними вершинами. Тому складник ОД (на рис. 2) зобразимо окремою вершиною ОД без ілюстрації зв’язків (ребер) з рештою вершин графа.

Другу освіту в системі ОД особа здобуває, як правило, за власні кошти. Виключення виникають у випадках:

- за бюджетні кошти, якщо особа «за станом здоров’я втратила можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією» [5, стаття 4];

-за кошти грантів (юридичних осіб), «які отримав заклад ВО на проведення наукових досліджень, за якими передбачається підготовка здобувачів ВО ступеня ДФ або ДН» .

В системі ОД особа віком старше 45 років на підставі ваучера (за бюджетні кошти), який видається центром зайнятості у порядку визначеному Постановою [18] може здійснити перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, підготовку на наступному ОКР для підтримання особистої конкурентоспроможності на ринку праці. «Зарахування особи на навчання на підставі ваучера здійснюється закладами освіти відповідно до законодавства» [18, п. 10].

Перепідготовка та підвищення кваліфікації громадян в системі ПТО здійснюються за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб [16, п. 1.6].

Вид інформальної освіти СМ на рис. 2 покажемо окремою вершиною графа СМ.

 

 

Рис. 3. Співвідношення засвоєних особою знань в системі інформальної (ІНФО) і формальної (ФО) освіти

 

Навчання особи в системі ІНФО (СМ) здійснюється за власні кошти (кошти фізичних чи юридичних осіб). Знання особи в системі ІНФО ілюстровані площею фігури А (рис. 3) можуть здобуватися за бюджетні кошти в системі ФО.

Висновок. Досліджено нормативні, організаційні та соціально-економічні параметри конкурентоспроможності системи вищої освіти як складника системи освіти України в забезпеченні підготовки конкурентоспроможного людського капіталу. Встановлено взаємний та ієрархічний зв'язок між параметрами конкурентоспроможності системи освіти в послідовності: соціальні – нормативні – організаційні – економічні.

Запропоновані графо-структурні моделі системи освіти України ілюструють: а) взаємне співвідношення між видами, складниками, рівнями освіти, освітньо-кваліфікаційними рівнями та ступенями освіти; б) освітні (ступеневі) переходи між рівнями та ступенями освіти; в) строки підготовки за рівнями та ступенями освіти; г) скорочені терміни навчання в системі ступеневої освіти; д) можливості побудови особою конкурентоспроможної освітньої траєкторії протягом життя.

Досліджено відповідність здобутих особою рівнів та ступенів освіти: а) рівням Національної рамки кваліфікацій; б) професіям та професійним групам Національного класифікатора України; в) умовам фінансування за кошти державного бюджету та кошти фізичних або юридичних осіб.

Запропоновано законодавчо і нормативно розширити розуміння важливості додаткових знань, які особа здобуває через самоосвіту, в сфері громадської або іншої діяльності, пов’язаної із родиною чи дозвіллям, які мають, деколи, переважний вплив на підвищення конкурентоспроможності особи, її працездатності та продуктивності праці при виконанні обов’язків у повсякденній професійній діяльності.

 

Список літератури.

1. Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Постанова КМУ від 23.11.2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#n12

3. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

4. Класифікатор професій ДК 003:2010. URL: https://hrliga.com/docs/327_ KP.htm

5. Закон України "Про вищу освіту" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст. 2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

6. Постанова КМУ від 23 березня 2016 р. № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF

7. Закон України "Про вищу освіту" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 20, ст.134 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2984-14

8. Постанова КМУ від 20 січня 1998 р. N 65 «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-98-%D0%BF

9. Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 32, ст. 215 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80

10. Постанова КМУ від 3 червня 1999 р. N 956 «Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-99-%D0%BF

11. Постанова КМУ від 11 вересня 2007 р. N 1117 «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1117-2007-%D0%BF

12. Закон України «Про позашкільну освіту» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 46, ст.393 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14

13. Закон України «Про дошкільну освіту» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 49, ст.259 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14

14. Ogden By Lesley Evans. Babies start learning before they are even born. 5 July, 2016. http://www.bbc.com/earth/story/20160704-baby-animals-start-learning-before-they-are-even-born

15. Ибука М. После трех уже поздно / Масару Ибука; [пер. с англ. — Н. Перовой]. — М.: Альпина нон-фикшн, 2011. — 126 с.

 

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2017), The Law of Ukraine “About education”. [Online], available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

2. Cabinet of Ministers of Ukraine  (2011) “About approval of the National qualifications framework”. [Online], available at http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-%D0%BF#n12.

3. The Verkhovna Rada of Ukraine  (1996), The Law of Ukraine Constitution of Ukraine”. [Online], available at http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

4. Klasyfikator profesiі (DK 003:2010) [Classifier of professions]. [Online], available at: https://hrliga.com/docs/ 327_KP.htm

5. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law of Ukraine On the higher education”.[Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

6. Cabinet of Ministers of Ukraine (2016), “On approval of the procedure for preparing higher education intenders for the degree of doctor of philosophy and doctor of science in higher educational institutions (scientific institutions)”. [Online], available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF.

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law of Ukraine On the higher education”.[Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

8. Cabinet of Ministers of Ukraine (1998) “On approval of the regulation on educational-qualification levels (graduate education)” [Online], available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65-98-%D0%BF.

9. The Verkhovna Rada of Ukraine (1998), The Law of Ukraine “On professional (vocational) education”. [Online], available at:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80.

10. Cabinet of Ministers of Ukraine (1999) On approval of the regulations on the degree of vocational education”. [Online], available at https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-99-%D0%BF.

11. Cabinet of Ministers of Ukraine (2007) On approval of the State list of professions for the training of qualified workers in vocational education institutions”. [Online], available at https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1117-2007-%D0%BF.

12. The Verkhovna Rada of Ukraine (2000), The Law of Ukraine “About extracurricular education”. [Online], available at http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14.

13. The Verkhovna Rada of Ukraine (2001), The Law of Ukraine “About pre-school education”. [Online], available at https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14.

14. Ogden L. E. (2016). Babies start learning before they are even born. [Online], available at  http://www.bbc.com/earth/story/ 20160704-baby-animals-start-learning-before-they-are-even-born

15. Ibuka M. (2011),  Posle treh uzhe pozdno [After three already late],  Al'pina non-fikshn, Moscow, Russia.

 

Стаття надійшла до редакції 19.11.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"