УДК 330.341.1:338.12.015

 

Р. Б. Воробйов,

здобувач кафедри економіки, організації та управління підприємствами

Криворізького національного університету

 

ОКРЕМІ КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЗАЛІЗОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РИНКОВОМУ ПРОСТОРІ

 

Ruslan Vorobiov,

Applicant of the Department of economics, organization and management of enterprises

Kryvyi Rih National University

 

SOME KEY ASPECTS OF THE MODELING OF THE PROVISION OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF IRON ORE ENTERPRISES IN THE MARKET SPACE

 

Ринкові перетворення завжди обумовлюють зміни суб’єктів господарювання згідно нових трендів та тенденцій. Це ж стосується й залізорудних підприємств, які є частиною економіки та виконують ряд важливих функцій як на макро-, так і на мікрорівні. Сучасні особливості економіки доводять, що без впровадження заходів щодо інноваційного розвитку неможливе ефективне та прибуткове функціонування будь-яких підприємств та зокрема залізорудних. Одним з елементів механізму такого інноваційного розвитку є моделювання його забезпечення. Саме моделювання та управління збалансованим інтенсифікованим інноваційним розвитком експортно-орієнтованих підприємств, до яких і відносяться залізорудні, з урахуванням впливу економічних ризиків є необхідною передумовою їх виживання та подальшого існування. В роботі приведені балансові мікроекономічні моделі до задач стохастичного програмування, де враховуються вплив інтенсивного уповільненого та прискореного зростання НТП на економічний рівень підприємств.

 

Market transformations always cause changes in business entities in line with new trends and trends. The same applies to iron ore enterprises that are part of the economy and perform a number of important functions at both the macro and micro levels. Modern features of the economy prove that without the introduction of measures for innovation development, it is impossible to efficiently and profitably operate any enterprises and, in particular, iron ore. One of the elements of the mechanism of such innovative development is the modeling of its provision. That modeling and control Intensified balanced innovative development of export-oriented enterprises, which also include iron ore, given the impact of economic risks is a prerequisite for their survival and continued existence. At work the balance microeconomic model to stochastic programming, which takes into account the impact of intense and sustained rapid growth NTP on the economic level enterprises.

Noted that the dependence of scientific and technical progress of cumulative gross investment in innovation, microeconomic production function can be represented in two main variants: the function of delayed or accelerated growth, the grounds are estimated intense gross productive investment spent in the innovation of individual species (units) Gross enterprise products.

Proved that carried out each year investments show influence on the development of scientific and technological progress within the company, because each unit of gross output must weigh relatively normalized in some way, indexes intensive gross business investment spent in innovations aimed at improving the efficiency of final the company's products, taking into account the adjustment of the intensity of delayed or accelerated growth or intensive accelerated growth of scientific and technological progress.The essence of the proposed approaches to modeling the operation and management of microeconomic systems is that investments in innovation should provide intensification of scientific progress and motivated optimize production volume of gross output and intensified the impact of economic risks rationalize production of end products of iron companies.

 

Ключові слова: моделювання, інноваційний розвиток, управління інноваційним розвитком, залізорудне підприємство, науково-технічний прогрес.

 

Key words: modeling, innovative development, management of innovative development, iron ore enterprise, scientific and technological progress.

 

 

Постановка проблеми . На сьогодні, актуальними постають питання щодо вдосконалення управління випуском кінцевої продукції експортно-орієнтованих підприємств з урахуванням оптимізації процесу регулювання інтенсифікацією розвитку науково-технічного прогресу (НТП) на різних рівнях управління експортно-орієнтованих регіонів і галузей національного господарства при обмеженості ресурсних витрат. Важливим моментом у процесі моделювання та управління збалансованим інтенсифікованим інноваційним розвитком експортно-орієнтованих підприємств з урахуванням впливу економічних ризиків є те, що в умовах ринкових перетворень не має абсолютної впевненості в тому, що обмежена кількість певного виду ресурсу буде детермінованою величиною. А отже, виникає необхідність у використанні та зведенні балансових мікроекономічних моделей до задач стохастичного програмування, де необхідно враховувати як вплив інтенсивного уповільненого та прискореного зростання НТП.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На основі проведеного аналізу проблематики даного дослідження можна стверджувати, що в основі процесу забезпечення інноваційного розвитку залізорудних підприємств у ринковому просторі знаходяться праці ряду вчених. Загалом питанням дослідження інноваційного розвитку підприємств присвячені праці таких науковців як: О.І. Амоша, Л.Л. Антонюк, Є.В. Афанасьєв, О.І. Волков, В.М. Геець, В.М. Гриньова, С.М. Ілляшенко, А.М. Колот, Н.М. Корсікова, М.І. Крупка, О.Є. Кузьмин, П.П. Микитюк, С.В. Онишко, М.В. Стадник, Л.І. Федулова, І.Г. Яненкова та інші [1-9].

Формування цілей статті. Однак ряд аспектів щодо забезпечення інноваційного розвитку саме залізорудних підприємств є недостатньо висвітленими та потребують подальшої наукової розробки. Прибуткова та ефективна діяльність будь-якого суб’єкта господарювання, а особливо такого складного як залізорудне підприємство, потребує обов’язкового застосування  моделювання забезпечення їх інноваційного розвитку. Саме це і є головною метою даної роботи.

Виклад основного матеріалу. Статична модель не враховує можливих змін в економіці, що відбуваються з часом, і використовується для порівняно невеликих проміжків часу (квартал, рік). Іноді таку модель називають статичною моделлю міжпродуктового балансу. Щоб урахувати динамічні зміни в економіці, треба переходити до складніших моделей.

Найпростіше динамічне узагальнення моделі «витрати-випуск» [8] можна отримати, якщо ввести в неї фондомісткість () яка дорівнює відношенню кількості і-ї продукції, що йде на прирощення фондів (виробничого капіталу) j-го цеху, до приросту річної продукції даного підприємства  (амортизація при цьому включається до фонду відшкодування). Тоді модель набуває вигляду системи рівнянь:

                              (1)

де – валова продукція i-го виду;  – коефіцієнти прямих витрат, що є кількістю i-ї продукції, яка витрачається на виробництво одиниці j-ї продукції ();  − залишок кінцевої і-ї продукції після покриття фондів відшкодування (амортизації) та фонду розширення (інвестицій виробництва). Зауважимо, що до , поряд із споживанням можуть входити експорт, приріст запасів, страхові фонди.

Вводячи темпи підприємств конкретної промисловості  можна подати модель (1) формі:

                                                                (2)

де

Це наближає її за формою до статичної моделі «витрати-випуск».

При цьому, статична модель «витрати-випуск» може бути базовою для створення складніших моделей.

Так, для розробки прикладного інструментарію мікроекономічного регулювання інноваційних процесів у промислових підприємств, зокрема, оптимізаційних моделей мікроекономічного регулювання інноваційних процесів на різних рівнях управління, зокрема, великими підприємствами з урахуванням коригування цільових орієнтирів розвитку української промисловості за умов ресурсних обмежень [10], доцільно в модель «витрати-випуск» додати ресурсні обмеження щодо виробництва певних видів валової продукції підприємства [9, с. 43].

В даний час важко одержувати пряму кількісну інформацію про зазначені вище процеси. Останні, звичайно, відбиваються в активізованих ними валових виробничих інвестиціях. Проте, значна частина інвестицій виявляє слабкий вплив або цілком не впливає на НТП. Тому, необхідно з’ясувати [9, с. 26-28], яка частина здійснюваних валових інвестицій індукує НТП. Якщо валові інвестиції за період часу t позначити (), то завдання полягає в тому, щоб знайти коефіцієнт, що служить для зважування різнотермінових інвестицій. Таким чином, НТП, що індукується інвестуваннями, які пов’язані із кожним типом інновації може бути представленим як їх сума:

,                                                  (3)

де D – частка інноваційних ресурсів, що індукують НТП; І – розмір інвестицій, що пов’язані із конкретним типом інновації за період t.

Це означає, що валові інвестиції термінового інтервалу t зважуються за допомогою коефіцієнта інтенсивності для даного інтервалу і накопичуються з часом, що можна відобразити в індексній формі:

,                                          (4)

з одного боку, для того щоб витримати розмірність коефіцієнтів регресії в доступних для огляду межах, а з іншого для побудови індексу валових виробничих інвестицій, які індукують НТП, і можна було чітко показати, якою мірою даний індекс несе в собі додаткову інформацію про окремі структури підприємства у порівнянні з даними, отриманими в припущенні залежності НТП тільки від часу.

Залежність НТП від кумулятивних валових інвестицій в інновацію, у мікроекономічній виробничій функції може бути представлена двома основними варіантами: функцією уповільненого або прискореного зростання [6, с. 25-26], на підґрунті яких оцінюються інтенсивні валові виробничі інвестиції, витрачені в інновації окремих видів (одиниць) валової продукції підприємства.

Якщо, в мікроекономічній системі використовується m видів ресурсів, кількість k-го виду ресурсу обмежена і дорівнює , а виробництво одиниці валової продукції  потребує  одиниць ресурсу виду k, то загальна кількість ресурсу k, що використовується для виробництва всієї валової продукції, дорівнює сумі . Отже, ресурсні обмеження мають вигляд системи нерівностей:

                                             (5)

 

Враховуючи той факт, що здійснювані в кожному році інвестиції проявляють вплив на розвиток НТП у межах підприємства, кожну одиницю валової продукції  необхідно зважити відносно нормалізованих, певним чином, індексів інтенсивних валових виробничих інвестицій витрачених в інновації, спрямовані на підвищення ефективності виробництва кінцевої продукції підприємства з урахуванням коригування інтенсивності уповільненого:

                                                                    (6)

чи прискореного зростання НТП:

,                                                               (7)

де  − коефіцієнт ефективності використання інвестицій, що індукують НТП; ,  − індекс інтенсивних валових виробничих інвестицій витрачених в інновації окремих видів (одиниць) валової продукції підприємства, скоригований відносно інтенсивного уповільненого зростання НТП:

                                           (8)

чи інтенсивного прискореного зростання НТП:

.                                    (9)

де dі – доля інтенсивного індукування технічного прогресу для заданих періодів часу визначається за формулою [7, с. 114-115]:

;                                                                        (10)

g – темпи приросту продуктивності праці;  f – темпи приросту капіталоозброєності; l − коефіцієнт взаємозв’язку між темпами капіталоозброєності та продуктивності; у – темпи приросту товарної продукції;  − базисне значення максимально можливої раціональної величини відображення взаємозв’язку між темпами вкладення капіталу в інновації, які індукують НТП і їх ефективністю [6, с. 25-26].

Таким чином, актуальним постає питання щодо управління випуском кінцевої продукції з урахуванням оптимізації процесу мікроекономічного регулювання інтенсивних інноваційних процесів на різних рівнях управління експортно-орієнтованого підприємства при обмеженості ресурсних витрат.

Виходячи з цього, мікроекономічна модель «витрати-випуск» у формалізованому вигляді може бути представлена багатоетапною задачею оптимізації інтенсифікованого випуску кінцевої продукції.

На першому етапі процесу координації збалансованого управління виробництвом валової продукції експортно-орієнтованого підприємства національного господарства доцільно розв’язувати задачу лінійного програмування, побудовану на засадах дотримання збалансованості між виробничими потужностями, обсягом виробництва, з одного боку, та наявністю сировинних, енергетичних, трудових, земельних, фінансових ресурсів регіону, підприємства, що відображаються у ресурсних обмеженнях типу (5), де кожна одиниця валової продукції повинна бути зважена відносно нормалізованих індексів інтенсивних валових виробничих інвестицій витрачених в інновації за формулою (8) або (9):

;                                                      (11)

                                    (12)

за умови  m ≤ n.

Разом з тим, ураховуючи те, що в сучасних економічних реаліях екстенсивний та інтенсивний типи економічного розвитку не існують [6, с. 22-23], необхідно проводити дослідження інноваційно-інвестиціного розвитку мікроекономічної системи в стан переважно екстенсивного зростання.

Таким чином, у модель (11)-(12) на першому етапі визначення коригуючих управлінських рішень щодо визначення раціональних обсягів виробництва валової продукції експортно-орієнтованого підприємства, на нашу думку, доцільно вести в ресурсні обмеження ваговий ресурсний коефіцієнт приведення до умовного збалансованого переважно екстенсивного мікроекономічного стану підприємства за умови інтенсивного уповільненого зростання НТП, як базис порівняння:

;                                                             (13)

,                                  (14)

чи інтенсивного прискореного зростання НТП:

;                                                                 (15)

                                    (16)

за умови  m ≤ n,

де , − коефіцієнти приведення до умовного збалансованого переважно екстенсивного мікроекономічного стану за умови відповідно уповільненого чи прискореного зростання НТП

На другому етапі розв’язується задача «витрати-випуск» в її класичній постановці, результатом якої буде вектор кінцевої продукції () відносно умовного збалансованого переважно екстенсивного мікроекономічного стану експортно-орієнтованого підприємства:

.                                  (17)

Одночасно знаходиться вектор кінцевої продукції за класичною моделлю «витрати-випуск» при заданому векторі валової продукції, що є розв’язком задачі оптимізації (11)-(12).

На третьому етапі здійснюються розрахунки щодо визначення нормалізованого вектора кінцевої продукції відносно умовного збалансованого переважно інтенсивного інноваційно-інвестиційного розвитку мікроекономічної системи ():

,                       (18)

де  − нормалізовані значення координат вектора кінцевої продукції відносно умовного збалансованого переважно інтенсивного інноваційно-інвестиційного розвитку мікроекономічної системи:

.                                                        (19)

На четвертому етапі визначається інтегрована комплексна похибка щодо визначення інтенсифікованої кінцевої продукції відносно вкладу інтенсифікованих інвестицій у її виробництво:

.                                   (20)

Для цього, нами використано метод обчислення відстаней (Евклідова відстань), що базується на векторно-матричній алгебрі та використовується в практичних задачах інтегрованого оцінювання економічної стійкості розвитку виробничо-господарських систем [12, с. 147].

На завершаючому етапі необхідно скоригувати кількість кінцевої продукції відносно координат визначеного вектора похибок (20).

Разом з тим, в умовах ринкових перетворень не має абсолютної впевненості, що обмежена кількість k-го виду ресурсу  буде детермінованою величиною, а отже, виникає необхідність зводити мікроекономічні моделі (13-14), (15-16) до задач стохастичного програмування [11, 13, с. 237-238] для інтенсивного уповільненого зростання НТП:

;                                                                                 (21)

,                       (22)

чи інтенсивного прискореного зростання НТП:

;                                                                                   (23)

                        (24)

за умови  m ≤ n, де  – коефіцієнт ризику.

Якщо припустити, що мінімально допустимі сумарні потреби в рівнях обсягів ресурсів  є випадковими величинами, які розподілені в інтервалах  [] та мають рівномірний розподіл, можна перейти до детермінованих обмежень:

,                        (25)

або

,                        (26)

де , − відповідно значення нижньої та верхньої межі, а  − значення випадкової величини , що потрапляє в область допустимого маневрування та задовольняє умові .

Рішенням цієї детермінованої задачі лінійного програмування є оптимальні значення обсягів виробництва інтенсифікованої валової продукції: , , …,  відносно яких визначаються обсяги інтенсифікованої кінцевої продукції за умови забезпеченості мінімально допустимих рівнів обсягів ресурсів  з урахуванням ризику їх не виконання.

При цьому, здійснюються розрахунки відповідно другому, третьому та четвертому вище наведених етапів процесу координації збалансованого управління виробництвом валової та кінцевої продукції експортно-орієнтованих підприємств національного господарства.

На нашу думку, задачі щодо економічного зростання економіки України необхідно вирішувати починаючи з оптимізації збалансованості виробничо-господарських процесів на рівні експортно-орієнтованих підприємств національного господарства, де матрична економіко-математична модель буде представлена міжпродуктовою балансовою моделлю.

При цьому, у випадку продуктової матричної мікроекономічної моделі, коригування вектору кінцевої продукції з урахуванням економічних ризиків здійснюється на підґрунті Евклідових відстаней щодо визначення диференційованих похибок у моделюванні інтенсифікованої кінцевої продукції відносно вкладу інтенсифікованих інвестицій у її виробництво:

.                                      (27)

У нашому випадку, остаточно визначений вектор кінцевої продукції з урахуванням оптимізованих обсягів виробництва інтенсифікованої валової продукції та впливу економічних ризиків можна записати у вигляді функції:

.                                                      (28)

Таким чином, на підґрунті скоригованого вектору інтенсифікованої кінцевої продукції можна визначити ефективність використання інвестицій в інтенсифікований розвиток НТП експортно-орієнтованих підприємств національного господарства, яка характеризує вклад інноваційного розвитку в процеси глобалізації національної економіки у контексті інтеграції всіх сфер суспільного життя, що забезпечує різке прискорення інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя (економічного, соціального, політичного, духовного), більш високий ступінь відкритості національних економік, а, отже й інтенсивний взаємний обмін інформацією, людьми, капіталом, товарами, послугами культурними і духовними цінностями. У цьому контексті глобалізація економіки трактується як процес розвитку стійких виробничо-господарських та культурно-політичних зв’язків у національному господарстві та національними економіками окремих країн. В результаті цього вони стають органічними частинами світового господарства.

Отже, оцінку ефективності використання інвестицій в інтенсифікований інноваційний розвиток НТП експортно-орієнтованих підприємств національного господарства, що характеризує співвідношення інтенсифікованої кінцевої продукції мікроекономічної системи () до її валової продукції (), де в інтегрованому виді можна представити наступним чином:

.                                        (29)

Висновки. Отже, сутність запропонованих підходів до моделювання та управління процесами функціонування мікроекономічних систем полягає в тому, що інвестиції в інновації мають забезпечувати інтенсифікацію НТП і на підґрунті оптимізації обсягів виробництва інтенсифікованої валової продукції та впливу економічних ризиків раціоналізувати випуск кінцевої продукції експортно-орієнтованих підприємств.

При цьому, перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження полягають у розробці методичних підходів та рекомендацій щодо визначення певних граничних значень показників оцінки ефективності використання інвестицій в інтенсифікований інноваційний розвиток НТП експортно-орієнтованих підприємств національного господарства як мікроекономічних систем сучасного світового господарства.

 

Список літератури.

1. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: монографія. Київ: КНЕУ, 2010. 394 с.

2. Гаман М.В. Управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід: монографія. Київ: Вікторія, 2011. 312 с.

3. Інноваційний розвиток економічної системи : оцінка інноваційного потенціалу Ю. Максимов та ін. Інновації. 2006. № 6. С. 53-56.

4. Корсікова Н.М. Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком підприємства в сучасних умовах. Економіка харчової промисловості. 2009. № 3. С. 8-10.

5. П’ятницька Г.І. Інноваційні стратегії в сучасних умовах господарювання: суть та наукові підходи до формування вибору. Проблеми науки. 2004. № 11. С. 21-29.

6. Афанасьєв Є.В., Нусінов В.Я. Формування теоретичних передумов щодо апаратної реалізації досліджень інноваційних процесів національного господарства. Науково-практичний журнал": Інвестиції: практика та досвід". 2013. № 13. С. 22-26.

7. Львов Д.С. Эффективное управление техническим развитием. – Москва: Экономика, 1990. 255 с.

8. Загальна характеристика таблиць “витрати-випуск” (міжгалузевого балансу) як економіко-математичної моделі економіки. Міністерство економіки України. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.me.gov.ua/Documents/Print?lang=uk-UA&id=b0e5c176-f2c4-4b47-9478-ad73f5d48915.

9. Пономаренко О.І. Пономаренко В.О. Системні методи в економіці, менеджменті та бізнесі: Навч. посібник. – Київ: Либідь, 1995. 240 с.

10. Микитенко В.В. Ладонько Л.С. Оптимізаційні моделі макроекономічного регулювання інноваційних процесів на різних рівнях управління промисловістю [Електронний ресурс]. Ефективна економіка. 2009. № 2,  Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=16

11. Афанасьєв Є.В., Щекович Є.С., Воробйов Р.Б. Управління збалансованим інтенсифікованим інноваційним розвитком національного господарства з урахуванням впливу економічних ризиків. Сборник научных трудов SWorld. Выпуск 3. Том 37. Иваново: МАРКОВА АД, 2013. – С.38-51.

12. Галюк Л. Інтегрована оцінка економічної стійкості розвитку газорозподільних підприємств. Галицький економічний вісник. №2(35) 2012. – С.145-154 – (загальні проблеми економіки та суб’єктів господарювання).

13. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. Київ: ТОВ “Борисфен-М”, 1996.  336 с.

 

References.

1. Antoniuk, L.L. Poruchnyk, A.M. and Savchuk V.S. (2010), Innovatsii: teoriia, mekhanizm rozrobky ta komertsializatsii [Innovations: theory, mechanism of development and commercialization], KNEU, Kyiv, Ukraine, P. 394.

2. Haman, M.V. (2011), Upravlinnia innovatsiiamy: Ukraina ta zarubizhnyi dosvid [Innovation management: Ukraine and foreign experience], Viktoriia, Kyiv, Ukraine, P. 312.

3. Maksymov, Yu. and others (2006), "Innovative development of the economic system: assessment of innovation potential", Innovatsii, vol. 6, pp. 53-56.

4. Korsikova, N.M. (2009), "Organizational and economic mechanism of management of innovative development of the enterprise in modern conditions", Ekonomika kharchovoi promyslovosti, vol. 3, pp. 8-10.

5. Piatnytska, H.I. (2004), "Innovative strategies in modern conditions of management: the essence and scientific approaches to the formation of a choice", Problemy nauky, vol. 11, pp. 21-29.

6. Afanasiev, Ye.V. and Nusinov V.Ya. (2013), "Theoretical assumption formation on hardware implementation of research innovation processes of national economy", Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 22-26.

7. L'vov, D.S. (1990), Jeffektivnoe upravlenie tehnicheskim razvitiem [Effective management of technical development], Jekonomika, Moscow, Russia, P.255.

8. Ministry of Economy of Ukraine, "General characteristics of the tables "cost-issue" (inter-industry balance) as an economic-mathematical model of the economy", available at: http://www.me.gov.ua/Documents/Print?lang=uk-UA&id=b0e5c176-f2c4-4b47-9478-ad73f5d48915 (Accessed 15 Dec 2016).

9. Ponomarenko, O.I. and Ponomarenko, V.O. (1995), Systemni metody v ekonomitsi, menedzhmenti ta biznesi [Systemic Methods in Economics, Management, and Business], Lybid, Kyiv, Ukraine, P.240.

10. Mykytenko, V.V. and Ladonko, L.S. (2009), "Optimization models of macroeconomic regulation of innovation processes at different levels of management of industry", Efektyvna ekonomika, vol. 2, [Online], available at:  http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=16 (Accessed 15 Dec 2016).

11. Afanasiev, Ye.V. Shchekovych, Ye.S. and Vorobiov, R.B. (2013), "Management of balanced intensified innovative development of the national economy taking into account the influence of economic risks", Sbornik nauchnyh trudov SWorld, issue 3, vol. 37, pp.38-51.

12. Haliuk, L. (2012), "Integrated assessment of the economic sustainability of gas distribution enterprises", Halytskyi ekonomichnyi visnyk, vol. 2(35), pp.145-154.

13. Vitlinskyi, V.V. and Nakonechnyi, S.I. (1996), Ryzyk u menedzhmenti [Management risk], TOV “Borysfen-M”, Kyiv, Ukraine, P.336.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2016 р.