Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338:330.

 

Алішов Гамід Надір - огли

здобувач ВНЗ «Національна академія управління»

 

РОЛЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ  КОМПАНІЙ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

Alishov Gamid Nadir-ogly

 

THE ROLE OF TRANSNATIONAL COMPANIES IN DEVELOPMENT OF THE NATIONAL  ECONOMY OF UKRAINE

 

Алишов Гамид Надир-оглы

 

РОЛЬ ТРАНСНАЦИОНАЛЬНЫХ КОМПАНИЙ В РАЗВИТИИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

 

У науковій статті проведено дослідження сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки та визначено роль транснаціональних компаній у розвитку національної економіки України. Досліджено зміст та основні риси міжнародних компаній, а також визначено їх вплив на процес розвитку національної економіки. Розглядається проблема збільшення впливу транснаціональних компаній та поглиблення процесів транснаціоналізації економіки України в контексті світових процесів глобалізації. Досліджуються особливості функціонування національної економіки в умовах глобалізації.

 

In the scientific article, a study was made of current stage of trans-nationalization of world economy, defined the role of transnational companies in the development of Ukraine’s national economy. The content and main features of international companies are explored and their impact on the process of development of Ukraine’s national economy is identified. The problem of increasing influence of transnational companies is considered as well as reviewed intensification of processes of trans-nationalization of Ukraine’s economy in the context of world’s globalization processes. The specifics of national economy’s functioning in conditions of globalization are researched.

 

В научной статье проведено исследование современного этапа транснационализации мировой экономики и определена роль транснациональных компаний в развитии национальной экономики Украины. Исследовано содержание и основные черты международных компаний, а также определено их влияние на процесс развития национальной экономики. Рассмотрена проблема роста влияния транснациональных компаний и углубление процессов транснационализации экономики Украины в контексте мировых процессов глобализации. Исследованы особенности функционирования национальной экономики в условиях глобализации.

 

Ключові слова: міжнародні компанії, транснаціональні корпорації, транснаціональна економіка, державне регулювання, прямі іноземні інвестиції, міжнародна діяльність.

 

Key words: international companies, transnational corporation, transnational economy, state regulation, direct foreign investments, international activity.

 

Ключевые слова: международные компании, транснациональные корпорации, транснациональная экономика, государственное регулирование, прямые иностранные инвестиции, международная деятельность.

 

 

Постановка проблеми. Сучасні процеси функціонування економічних систем характеризуються все більшим посиленням ролі та впливу міжнародних компаній та їх функціонування. Особливу значимість ці проблеми мають для України й інших країн, що стали на шлях створення ринкової економіки, орієнтованої на активну участь у світовій торгівлі. Міжнародні компанії як реальні суб’єкти міжнародних ринкових відносин своєю діяльністю посилюють процес транснаціоналізації світового господарства, мають суттєвий вплив на розвиток міжнародних економічних відносин. Для сучасної України транснаціоналізація підприємств може виступити економічним механізмом, який визначить нові пріоритети суспільного відтворення, цілі зовнішньоекономічної політики, особливості та умови участі країни в міжнародному поділі праці. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили міжнародні компанії у центр світового економічного розвитку. Проте, проблема збільшення впливу транснаціональних компаній та поглиблення процесів транснаціоналізації економіки України залишається актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роль міжнародних компаній у розвитку економічної системи України та аналіз існуючої ситуації на українському ринку досліджували В. Гарбар, В. Дмитришен, А. Джалілов,  В. Кочетков, М. Лучко, І. Пенська, А. Пучков, С. Майстро, Р. Майстро, Е. Молчанова, В. Рокоча, І. Сорока, Т. Циганкова та ін. Діяльності ТНК присвячено численні звіти ООН, СОТ, МВФ, конференції ООН з торгівлі та розвитку. Незважаючи на велику кількість наукових публікацій, проблема впливу міжнародних компаній на розвиток національної економіки України залишається недостатньо дослідженою.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Відзначаючи ґрунтовність, теоретичну і практичну значимість наукових розробок вчених щодо виявлення та вирішення проблем визначення ролі та впливу міжнародних компаній на економіку України, наголошуємо на необхідності продовження наукових розвідок у контексті визначення ключових тенденцій впливу транснаціональних компаній та поглиблення процесів транснаціоналізації економіки України в контексті світових процесів глобалізації.

Метою статті є аналіз сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки та визначення ролі транснаціональних компаній у розвитку національної економіки України.

Результати дослідження. Сфера діяльності міжнародних компаній розповсюджується майже на всі країни світу та види економічної діяльності. А розширення масштабів діяльності міжнародних компаній, ускладнення характеру економічних зв’язків, зміна структури, пріоритетів та якісного змісту потреб споживачів суттєво впливають на розвиток світового ринку.

Основними типами міжнародних компаній є:

- транснаціональні корпорації (ТНК), тобто національні монополії із зарубіжними активами, виробнича і торговельно-збутова діяльність яких виходить за рамки однієї країни; відповідно до статутних документів ділова активність таких компаній здійснюється за допомогою утворення в них філій, дочірніх компаній, які можуть мати форму змішаних підприємств з переважно національною участю;

- багатонаціональні корпорації (БНК) – міжнародні корпорації, які об’єднують національні компанії низки країн на виробничій і науково-технічній основі.

Транснаціональні корпорації є найбільш ефективною формою організації міжнародного бізнесу, тому що:

По-перше, є конкурентоспроможними на ринках як окремих країн, так і на міжнародному ринку.

 По-друге, така форма організації бізнесу дозволяє отримувати надприбутки, розширяти ринки збуту, а також маневрувати завантаженістю виробничих потужностей та оперативно реагувати на зміни кон’юнктури ринку за рахунок відмінностей у законодавстві та економічних ситуаціях у різних регіонах [2].

По-третє, для ТНК не існує поняття національних чи регіональних кордонів: відносини спеціалізації та кооперації встановлюються і розвиваються між підприємствами, які розташовані у різних країнах, але належать до однієї корпорації [5].

Також ТНК розглядаються як більш сучасна форма міжнародних корпорацій. Найзагальніше визначення ТНК - це міжнародні за складом і характером діяльності суб’єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному масштабі [2]. Водночас, на відміну від міжнаціональних компаній, ТНК утворюються як національні щодо капіталу й контролю і міжнародні за сферою своєї діяльності. Діяльність цих підприємств має наднаціональний, наддержавний характер і веде до створення наддержавних зв’язків.

Впродовж ХХ століття екстенсивний шлях розвитку компаній характеризується розширенням їх міжнародної діяльності за рахунок використання конкурентних переваг своїх партнерів на закордонних ринках; зростанням частки закордонної торгівлі товарами й послугами в традиційній структурі відповідних національних ринків.

Сучасний світ та міжнародні економічні відносини перебувають в контексті діяльності ТНК, які постійно змагаються за ринки ресурсів, збуту, сфери впливу, технології та інновації, а також можливі прибутки [5].

Інтернаціоналізація приводить до виникнення тісних зв’язків між усіма складовими міжнародної економіки. Інтернаціоналізація компанії означає, що така кампанія засновує власні закордонні філії, дочірніх компаній або отримує контроль над уже діючими компаніями за кордоном. Така інтернаціоналізація компанії реалізується поетапно і, як правило, розрізняють такі три основні її етапи: початковий; локальної ринкової експансії; транснаціональний (рис. 1).

 

Рис. 1. Етапи інтернаціоналізації компаній

Джерело: власна розробка

 

Для кожної із складових інтернаціоналізації характерними є не тільки специфіка завдань, а й специфіка орієнтації управління. У результаті інтернаціоналізації корпорацій виникають транснаціональні компанії, котрі відіграють вагому роль на міжнародному ринку.

Процеси інтернаціоналізації суттєво впливають на економічне зростання зарубіжних країн за рахунок:

-  розвитку пріоритетних напрямів їх економічної діяльності;

-  активізації соціально-економічної політики та стимулювання процесу створення нових робочих місць;

-  передачі та використанні передових технологій, методів менеджменту, висококваліфікованих кадрів;

-  забезпечення інвестиційної діяльності [5].

Погоджуємося із тезою, що інтернаціоналізація господарської діяльності сьогодні є важливим фактором, який визначає сучасний стан світового господарства. В процесі інтернаціоналізації посилюється економічна взаємозалежність країн, зростає кількість країн, що беруть участь у світовому господарстві. Різко зростає загальна кількість учасників міжнародних ділових операцій [2].

Посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів призводить до загострення конкуренції на всіх рівнях, виникнення та розвитку транснаціональних компаній.

У сучасних умовах активна участь країни у світовій торгівлі зв'язано зі значними перевагами: воно дозволяє більш ефективно використати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки й техніки, у більш стислий термін здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно й різноманітно задовольняти потреби населення.

Міжнародна торгівля тісно пов’язана з конкуренцією. В сучасних умовах стає все більш складним домагатися й нарощувати в якій-небудь галузі конкурентні переваги. Вільне переміщення капіталу, технологій, робочої сили веде до вирівнювання умов конкуренції, загострює боротьбу за ринки. Щоб мати конкурентні переваги, необхідно використати комплекс умов і факторів по всьому периметрі суперництва на зовнішніх ринках. «Найбільш важливі джерела національної переваги доводиться активно вишукувати й використати на відміну від факторних витрат, які досягаються просто самим веденням діяльності в даній країні», - пише американський економіст М. Портер, автор теорії конкуренції [10].

Відповідно до цієї теорії М. Портера на міжнародному ринку конкурують не країни, а фірми, які створюють і втримують конкурентні переваги. При цьому у підтримці конкурентних переваг країни значна роль належить державі. Вона створює умови, координує й стимулює діяльність суб’єктів ринку [9].

Факторні умови, на думку М. Портеру, являють собою одну зі складових конкypентоспроможності країни в міжнародному обміні. Іншими її складовими є попит, стан обслуговуючих і близьких галузей і стратегія фірми в певній конкурентній ситуації. Конкурентоспроможність країни визначається взаємодією й взаємозв'язком перерахованих вище чотирьох параметрів - «детермінант» конкурентних переваг, які М. Портер зобразив у вигляді «національного ромба» конкурентних переваг (рис. 2) [10]. При цьому держава впливає на всі параметри (детермінанти) «національного ромба».

 

Рис. 2. «Національний ромб» конкурентних переваг М. Портера [10]

 

Для національної економіки сутність «національного ромба» М. Портера, на наш погляд, повинна полягати у реалізації наступних положень:

- пріоритетного значення повинен набути ресурс „знань”: необхідним і першочерговим у зв’язку з цим є впровадження нововведень, передових технологій, нових методів та способів підготовки кадрів, організації та управління виробництвом, стимулювання розвитку високорозвиненої інфраструктури (ринкова, виробнича та соціальна);

- розробка ефективної стратегії розвитку національних підприємств та компаній; створення конкурентного суперництва між виробниками продукції, виробниками (постачальниками) засобів виробництва, інфраструктурного забезпечення;

- активний державний вплив на параметри виробничого та споживчого попиту: його об'єм, динаміку, структуру, диференціацію. Збільшення ємності внутрішнього ринку - важлива передумова успішного розвитку економіки та виходу на зовнішній ринок.   

Як підкреслює автор концепції «національного ромба», найбільшого ефекту вдається домогтися тим компаніям, які визначають рівень розвитку не однієї галузі, а групи галузей, формуючи так називані кластери, свого роду спектри експортних переваг [10.

В національній економіці, на наш погляд, це може втілитись у створенні вертикально та горизонтально інтегрованих компаній (виробництво, переробка – реалізація, в т. ч. на експорт), а також фінансово-промислових груп (ФПГ). Створення та розвиток таких формувань в Україні дозволить підвищити конкурентоспроможність суб’єктів ринку і призведе до відродження національної економіки. Особливо це стає актуальним в умовах глобалізації, коли головними конкурентами в міжнародній торгівлі стали надпотужні транснаціональні компанії (ТНК).

У загальному вигляді міжнародна торгівля як основа глобалізації є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи й регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, які вони можуть виробляти з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, які вони не в змозі самі ефективно виробляти. Важливо підкреслити, що економічна ефективність, з якою країни здатні виробляти різні товари, може змінюватися й дійсно змінюється згодом. Зрушення в розподілі ресурсів і технологій можуть приводити до зрушень у відносній ефективності виробництва товарів у різних країнах, в тому числі в Україні.

Стратегії міжнародних корпорацій, які здійснюють свою діяльність на ринку України, можна умовно поділити на три групи [3].

Перший тип стратегії є характерним для корпорацій, що виготовляють товари внутрішнього споживання та операторів на ринку зв’язку. Це Macdonald’s, Coca-Cola, Philip Morris та Kraft. Метою цієї стратегії є збільшення прибутку корпорації.

Метою другого типу стратегії є поглинання значного обсягу нового ринку. До компаній, які використовують цей тип стратегії виходу на ринок України, належать великі компанії-трейдери, що будують переробні заводи і торговці сільгосппродукцією.

Третій тип стратегії використовують компанії, які добре обізнані з специфікою функціонування ринку України. Такі компанії в основному мають російське походження, що пояснюється, насамперед, фактом існування географічної спеціалізації.

Найбільш привабливими для ТНК галузями української економіки є харчова промисловість, галузі машинобудування і металообробки, фінансова, страхова та торговельна сфери.

Однією з умов привабливості діяльності ТНК є наявність в Україні важливих факторів зростання виробництва. Серед них виділяють такі, як природні ресурси, наявність достатньо розвиненої регіональної транспортної інфраструктури.

Дослідження зарубіжних та вітчизняних літературних джерел з питання транснаціоналізації господарства показало, що існують як позитивні, так і негативні наслідки цього процесу (табл. 1).

Іноземні транснаціональні корпорації готові здійснювати свою діяльність в Україні, проте на заваді їм стають такі фактори, як: нестабільне й надмірне регулювання, відсутність в Україні сталої стратегії та відповідного національного плану дій, недосконалість національного законодавства, нечітка правова система, нестабільність економічної та політичної ситуації, високий рівень корупції в усіх сферах господарської діяльності та неспроможність судової системи на лежним чином виконувати свої функції, критична ситуація у сфері незалежності судової системи (123 місце серед 129 країн світу), низький платоспроможний попит українських споживачів, труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами, переобтяженість регуляторними нормами та складність податкової системи, суттєве податкове навантаження. У рейтингу за індексом сприятливості податкової системи, який розраховується на основі трьох показників (кількість платежів, час, необхідний для сплати податків та загальний розмір податків) Україна посідає 181 місце серед 183 країн [3].

 

Таблиця 1.

Роль транснаціоналізації в розвитку сучасної національної економічної системи України [11]

 

Кризові процеси 2013-2014 рр. дедалі більше погіршують позиції України у світовій економіці в середньостроковій перспективі. Сучасна економіка країни має багато невирішених проблем, серед яких: дефіцит держбюджету та борги України, збройний конфлікт на Донбасі, скорочення промислового виробництва, економічна війна з Росією, криза банківської системи, валютна нестабільність, інфляція тощо. Через це у 2014 р. спостерігалося різке скорочення діяльності ТНК на території України, при чому не лише іноземних, але й українських. Відбулося зменшення частки інвестицій, скорочення кількості філіалів та дочірніх підприємств, особливо у східній частині України, де й досі триває збройний конфлікт. На жаль, поки воєнно-політична та економічна ситуація в країні не врегулюється, очікується подальше призупинення діяльності ТНК та зменшення припливу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Висновки. Транснаціональні корпорації стали найважливішими дійовими особами в сучасному світовому господарстві. Добробут країни, її участь у міжнародному поділі праці, рівень інтегрованості у світове господарство і, в остаточному підсумку, її міжнародна конкурентоздатність дедалі більшою мірою залежать від того, наскільки успішна діяльність ТНК, що базуються в її економіці. Можна сказати, що ТНК на сьогоднішньому етапі розвитку світового господарства відіграють важливу роль. Адже вони впливають на економіки приймаючих країн, прискорюють науково-технічний процес, інтернаціоналізацію господарського життя, залучаються ПІІ, відкривається доступ до фінансових ресурсів ТНК, інтеграція до світових економічних процесів, доступ до зовнішніх ринків. Україна повинна прагнути до активної участі у глобальних організаціях, які здійснюють регулювання світової економіки, що підвищує її авторитет у світової спільноти. Однак, таке міжнародне співробітництво необхідно використовувати з максимальною користю для економіки України, а участь у міжнародних інституціях потрібно розглядати з точки зору підвищення конкурентоспроможності національних виробників та захисту внутрішнього ринку на основі існуючих правил цих організацій.

 

Перелік використаних джерел.

1. 200 крупнейших компаний - Рейтинги - Forbes Украина [Електронньїй ресурс]. – Режим доступа: http//forbts/ua/ratings/.

2. Джалілов А.Я. Інституційна система фрагментарного міжнародного виробництва транснаціональних фірм / А. Я.Джалілов // Бізнес Інформ. – 2015. – №10. – С. 36–40.

3. Дмитришен П. В. Особливості стратегії транснаціональних корпорацій в українській економіці / П.В. Дмитришен, В.А.Гарбар [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com.

4. Кочетков В. М. Розвиток українських ТНК як фактор росту економіки країни [Текст] /В. М. Кочетков // Ефективна економіка. - 2013. - №  5, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2001. - С. 55-60.

5. Лучко М. Л. Конкурентные стратегии ТНК: стратегические альянсы, слияния и поглощения // Вестник Московского университета. – 2015. – №1. – C. 31–56.

6. Майстро С. Особливості розвитку національної економіки в умовах глобалізації / С. Майстро, Р. Майстро // «Вісник ХПІ» № 1 (36) 2009. – С 76 - 82

7. Молчанова Е. Взаємодія транснаціональних корпорацій з національними економіками на прикладі України / Е. Молчанова // [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/09718.pdf.

8. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

9. Пенська І. Особливості впливу ТНК на економічний розвиток України / І. Пенська // «Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. Серія: Економічні науки.» № 3 (80) 2015. – С 114-124

10. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под. ред. и с предисловием В-Д. Щетинина В.Д.- М.: Международные отношения, 1993.- С.896.

11. Терехов Є.М., Прокопенко О.В. Вплив транснаціональних корпорацій на розвиток національних економічних систем // Вісник Сумського державного університету: Сер. “Економіка”. - 2010. - № 1. - С. 103-113.

12. Щетинина В. Д. Междунар. отношения / В. Д. Щетинина // М.: 1993. – 896 с.

13. Пучков А. Крупнейшие ТНК в мире / А. Пучков // Слайд-шоу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.slideshare.net/AlexeyPuchkov/ ss-11875759.

14. Рокоча В. Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В.Рокоча, О.Плотніков, B.Новицький та ін. - К.: Таксон, 2001. - 304 с.

15. Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації та їх роль у процесі активізації міжнародної інтеграції / І.Б. Сорока // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 9. - С. 35-41.

16. Терехов Є.М., Прокопенко О.В. Вплив транснаціональних корпорацій на розвиток національних економічних систем // Вісник Сумського державного університету: Сер. “Економіка”. - 2010. - № 1. - С. 103-113.

17. Федоренко В.Г. Транснаціональні корпорації як системоутворюючий фактор розвитку національних економік / В.Г. Федоренко // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 7. - C. 31-34.

18. Циганкова Т.М.  Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ / За ред. Т.М. Циганкової. – К.: КНЕУ, 2003. – С.30-31

19. Biggest transnational companies [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. economist.com/blogs/graphicdetail/2012/07/focus-1.

20. Dunning J. H. The Influence of Hymer Dissertation on the Theory of Foreign Direct Investment / J.H. Dunning, A.M. Rugman // American Economic Review. - 1985. - 75 (2). - Р 228-233.

21. Global 500 FORTUNE [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://fortune.com/global500/.

22. The influence of TNCs on the economies of developing countries. International business. - NY.: Dryden Press, 2005. - 31 р.

 

References.

1. 200 largest companies - Ratings - Forbes Ukraine, [Online], available at:  http//forbts/ua/ratings/.

2. Dzhalilov, A.Ia. (2015), "Institutional system of fragmentary international production of transnational firms", Biznes Inform, vol. 10, pp. 36–40.

3. Dmytryshen, P. V. and Harbar, V.A. Osoblyvosti stratehii transnatsionalnykh korporatsii v ukrainskii ekonomitsi [Features of the Strategy of Transnational Corporations in the Ukrainian Economy], [Online], available at:  http://www.rusnauka.com.

4. Kochetkov, V. M. (2013), "Development of ukrainian TNCs’ like growth factor of economy ", Efektyvna ekonomika, vol. 5, [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2001.

5. Luchko, M. L. (2015), "TNK Competitive Strategies: Strategic Alliances, Mergers and Acquisitions", Vestnik Moskovskogo universiteta, vol. 1, pp. 31–56.

6. Maistro, S. and Maistro, R. (2009), " Features of the development of the national economy in the conditions of globalization", «Visnyk KhPI», vol.1 (36), pp. 76 - 82.

7. Molchanova, E. "Interaction of transnational corporations with national economies on the example of Ukraine", [Online], available at:   http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/09718.pdf.

8. State Statistics Service of Ukraine, [Online], available at:  http://www.ukrstat.gov.ua.

9. Penska, I. (2015), "Features of the TNC's Impact on the Economic Development of Ukraine", «Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo. Naukovyi zhurnal. Seriia: Ekonomichni nauky», vol. 3 (80), pp.114-124.

10. Porter, M. (1993), Mezhdunarodnaja konkurencija [International competition], Mezhdunarodnye otnoshenija, Moscow, Russia, p.896.

11. Terekhov, Ye.M. and Prokopenko, O.V. (2010), "Influence of Transnational Corporations on the Development of National Economic Systems", Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu: Ser. “Ekonomika”, vol. 1, pp. 103-113.

12. Shchetynyna, V. D. (1993), Mezhdunar. otnoshenyia [International Relations], Moscow, Russia, p. 896.

13. Puchkov, A. "The largest TNCs in the world", [Online], available at: http://www.slideshare.net/AlexeyPuchkov/ ss-11875759.

14. Rokocha V. and others (2001), Transnatsionalni korporatsii: navchalnyi posibnyk [Transnational corporations: the naval messenger], Takson, Kyiv, Ukraine, p. 304.

15. Soroka, I.B. (2009), "The transnational corporation and its role in the process of active development of international business", Aktualni problemy ekonomiky, vol. 9, pp. 35-41.

16. Terekhov, Ye.M. and Prokopenko, O.V. (2010), "Influence of Transnational Corporations on the Development of National Economic Systems", Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu: Ser. “Ekonomika”, vol. 1, pp. 103-113.

17. Fedorenko, V.H. (2009), "Transnational Corporations as a System-Generating Factor for the Development of National Economies", Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 7, pp. 31-34.

18. Tsyhankova, T.M. (2003), Hlobalna torhova systema: rozvytok instytutiv, pravyl, instrumentiv [Global Trade System: Development of Institutions, Rules, Instruments of the WTO], KNEU, Kyiv, Ukraine, pp.30-31

19. Biggest transnational companies [Online], available at: http://www. economist.com/blogs/graphicdetail/2012/07/focus-1.

20. Dunning J. H. The Influence of Hymer Dissertation on the Theory of Foreign Direct Investment / J.H. Dunning, A.M. Rugman // American Economic Review. - 1985. - 75 (2). - P 228-233.

21. Global 500 FORTUNE, [Online], available at:  http://fortune.com/global500/.

22. The influence of TNCs on the economies of developing countries. International business. - NY.: Dryden Press, 2005. - 31 p.

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"