УДК 338.4:004

 

М. В. Поляков,

кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки,

Національний університет водного господарства та природокористування

Ю. О. Лецер,

здобувач кафедри міжнародних економічних відносин,

Національний університет водного господарства та природокористування

 

ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ПРОДУКЦІЇ ІТ‑ПІДПРИЄМСТВ

 

M. V. Polyakov,

Candidate of Economic Sciences (Ph. D.), Associate Professor at the Department of International Economics,

National University of Water Management and Environmental Engineering

I. O. Letser,

applicant at the Department of International Economic Relations,

National University of Water Management and Environmental Engineering

 

FEATURES OF INFORMATION TECHNOLOGY AS IT ENTERPRISE PRODUCTS

 

Мета статті полягає в дослідженні сутності терміну «інформаційні технології» та особливостей інформаційних технологій як продукції ІТ-підприємств, визначенні перспектив підвищення ефективності управління їх розробкою. У результаті дослідження було виявлено, що інформаційні технології можна розглядати як термін, що позначає усі методи та засоби взаємодії з інформацією та не має чіткого означення через велику швидкість розвитку позначених ним технологій, та постійне зіткнення практиків із їх новими сторонами та формами прояву. Також інформаційні технології можна розглядати як продукт, що має квазіфізичну природу, який потребує значних витрат інтелектуальної праці, не має фізичного зносу, може бути швидко розтиражований та швидко відтворений конкурентами. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є аналіз наявного інструментарію управління для вибору або розробки такого, що б враховував особливості інформаційних технологій як продукції підприємств та сприяв підвищенню ефективності управління розробкою інформаційних технологій та прийняття рішень в ході діяльності ІТ-підприємств.

 

The purpose of the paper is to study the essence of the term "information technologies" and the peculiarities of information technology as the products of IT enterprises, to determine the prospects for improving the management of their development. The study found that information technology can be considered as a term that denotes all methods and means of interaction with information and does not have a clear definition due to the high speed of the technologies marked by it, and the constant collision of practitioners with their new parties and forms of manifestation. Also, information technology can be considered as a product that has quasi-physical nature, which requires significant expenses for intellectual labour, has no physical deterioration, can be quickly decomposed and quickly reproduced by competitors. Prospects for further research in this area are an analysis of existing management tools for choosing or developing such that takes into account the peculiarities of information technology as a product of enterprises and contributes to improving the efficiency of management of information technology development and decision-making in the course of IT enterprises.

 

Ключові слова: інформаційні технології, ІТ-підприємства, продукція ІТ-підприємств

 

Keywords: informational technologies, IT enterprises, products of IT enterprises.

 

 

Постановка проблеми. Сучасний світ – це світ інформаційних технологій, що постійно розвиваються та проникають у всі сфери людського життя. Як і будь-який бізнес, підприємства з розробки інформаційних технологій потребують управління, що неможливе без розуміння суті процесів, в тому числі без визначення особливостей продукції, що виготовляється.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо аналізу сутності інформаційних технологій та управління процесами їх розробки розглянуті в роботах як закордонних, так і вітчизняних авторів: Б.І. Блума, В.Д. Бойка, Н.В. Борматенка, П. Брукса, Ю.В. Вдовиченка, Р. Гласа, І.В. Дульської, К.М. Зуппо, Н. Карра, Н.М. Лещенка, Т. Мейор, Т. Піселла, М.В. Полякова, Х. Веріана, О.М. Сазонець, П. Страссмана, І.Г. Ханіна та інших. Результати вивчення наукових та прикладних джерел дозволяють визначити основні особливості функціонування ІТ-галузі: завдяки інформаційним технологіям відбувається розмиття або зміщення галузей, все частіше одна потреба задовольняється різними способами, швидке розповсюдження та відтворення конкурентами вдалих рішень, постійне зниження термінів та вартості розробки ІТ-продукції, переважно комбіновані інновації. Внаслідок цього актуальним залишається питання підвищення ефективності управління розробкою інформаційних технологій, що неможливо без вивчення особливостей інформаційних технологій як продукції ІТ-підприємств.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає в дослідженні сутності терміну «інформаційні технології» та особливостей інформаційних технологій як продукції ІТ‑підприємств, визначенні перспектив підвищення ефективності управління їх розробкою.

Виклад основного матеріалу. Інформаційні технології допомагали та забезпечували розвиток людства протягом всього його існування. Писемність, книгодрукування, телеграф, комп’ютери та комп’ютерні мережі – їх виникнення та розповсюдження істотно вплинуло на всі сфери життя суспільства. Четверта інформаційна революція, зумовлена винаходом мікропроцесорної технології та появою персонального комп’ютера, характеризується переходом до електронних засобів перетворення інформації та створенням всесвітньої мережі Інтернет. Це уможливило інформаційний обмін в глобальних масштабах, докорінно змінило усі сфери діяльності людини та підвищило значення інформації в житті людини.

Інформація – це поняття, що пов’язане з об’єктивною властивістю матеріальних об’єктів і явищ (процесів) породжувати різноманіття станів, які за допомогою взаємодії передаються до інших об’єктів та відбиваються в їх структурі [1, с. 408]. Найчастіше для опису технологій, пов’язаних з інформацією, сучасні автори використовують терміни «інформаційні технології» (ІТ) та «інформаційно-комунікаційні технології» (ІКТ).

Вперше термін «інформаційні технології» в сучасному розумінні з’явився в 1958 році у статті Гарольда Дж. Левітта і Томаса Л. Віслера «Management in the 1980’s» [2], опублікованій в Harvard Business Review. Їх визначення інформаційних технологій складається з трьох категорій: методів обробки, застосування статистичних і математичних методів в процесі прийняття рішень, а також моделювання більш високого порядку мислення за допомогою комп’ютерних програм [2]. Згідно ДСТУ 226-93, інформаційна технологія ‒ технологічний процес, предметом перероблення й результатом якого є інформація [3]. Обидва тлумачення не враховують технічне забезпечення вказаних методів у явному вигляді.

І. Дульська пропонує під інформаційними технологіями розуміти послуги у сфері інформатизації (консультування, розробку програмного забезпечення, обробку даних, ремонт і техобслуговування офісної та електронно-обчислювальної техніки), промислове виробництво комп’ютерів та їх компонентів [4]. На відміну від попередніх, вказане тлумачення вже безпосередньо враховує технічне забезпечення.

Згідно з визначенням Інституту розвитку інформаційного суспільства термін «інформаційні технології» є синонімом терміну «інформаційно-комунікаційні технології» та являє собою «сукупність методів, виробничих процесів, програмно-технічних і лінгвістичних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, зберігання, поширення, відтворення і використання інформації в інтересах її користувачів» [5].

Н. Карр також вважає ці терміни тотожними, хоч і зазначає, що термін «інформаційні технології» широко використовується в США, а в інших частинах світу віддають перевагу більш точному терміну «інформаційно-комунікаційні технології» [6]. Карр зазначає, що «інформаційні технології» ‒ нечіткий термін, і використовує його як позначення технологій, що використовуються для обробки, зберігання і транспортування інформації в цифровому вигляді [7].

В усьому світі термін ІКТ використовується дещо по-різному залежно від контексту: «зміна визначень в межах кожного типу контексту по всій земній кулі може варіюватися в широких межах, однак первинне визначення інформаційних і комунікаційних технологій обертається навколо пристроїв і інфраструктури, яка сприяє передачі інформації за допомогою цифрових засобів» [8]. Згідно [9] інформаційно-комунікаційні окрім інформаційних, включають телекомунікаційні послуги.

Відсутність однозначного тлумачення терміну «інформаційні технології» можна пояснити наявністю постійних змін у сфері їх розробки та використання. Швидкість цих змін призводить до того, що в сфері інформаційних технологій практики першими стикаються з областю невідомого, інтуїтивно або випадково знаходячи окремі рішення [10]. Практична результативність нових рішень тим вище, чим більше фахівців їх використовують. Однак багато хто не поспішає, очікуючи зростання числа підтверджень на практиці [11]. Саме ці чинники (швидкість змін, створення нових термінів під час знаходження поодиноких рішень, очікування підтверджень на практиці) призводить до неоднозначного трактування термінів, в тому числі й інформаційних технологій.

На думку автора, під інформаційними технологіями слід мати на увазі сукупність методів і засобів взаємодії з інформацією, в тому числі й комунікаційні технології, тому що обробка інформації та комунікації все більш інтегруються одна в одну.

Як зазначав Друкер, «все частіше одна й та ж сама потреба задовольняється декількома різними способами. Унікальна тільки потреба, а не способи її задоволення» [12, с. 26]. Як наслідок, за словами Дж. Магретти, сталося розмиття або зміщення меж деяких галузей [13, с. 229-230]. При цьому переважна кількість інновацій відбувається внаслідок комбінування наявних виробничих факторів [14]. Це знижує вартість і терміни розробки. Проте найбільш вдалі рішення швидко розповсюджуються та відтворюються конкурентами.

В останні десятиріччя інформаційні технології швидко розвивалися та набули розповсюдження у всіх сферах людської діяльності. Проте цей розвиток відбувався у відповідності до економічних теорій, що існують, зокрема теорії економічного розвитку Й. Шумпетера [14]. Згідно з нею джерелом розвитку економіки стають внутрішні процеси, нові комбінації виробничих факторів на базі інновацій. Стимулом для підприємницької діяльності є прибуток, який виникає тільки при впровадженні нових виробничих комбінацій. Комбіновані інновації роблять наявну технологію більш поширеною та доступною. Щодо інновацій у формі нових технологій, то вони певний час надають підприємцю, що їх впроваджує, конкурентні переваги, а потім розповсюджуються на ринку. Так, Х. Веріан зазначає: прибуток походить від дефіциту. Компанії, які можуть надати товари чи послуги, які інші не можуть забезпечити, можуть ставити більш високі ціни. Свого часу інформаційні технології коштували настільки дорого і ними було так важко керувати, що компанії були спроможні заробити багато грошей, просто будучі в стані зробити робочу систему. Оскільки все більше і більше компаній в змозі поставляти щось, конкуренція працює, знижуючи незвичність та ціни [15]. Н. Карр пропонує розглядати інформаційні технології як найостанніші в серії широко прийнятих технологій, що змінили індустрію протягом останніх двох століть: парові двигуни, залізниця, телеграф, телефон, електричні генератори та двигуни внутрішнього згорання. Протягом короткого періоду всі ці технології відкрили можливості для перспективних компаній отримати реальні переваги. Але оскільки їх доступність збільшилася і їх вартість знизилася, оскільки вони стали повсюдним явищем, вони стали сировинними ресурсами [7]. Те саме зараз відбувається і з інформаційними технологіями. Основні функції ІТ ‒ зберігання, обробка та транспортування даних ‒ стали доступні та по кишені всім. ІТ почали трансформуватися з потенційно стратегічних ресурсів у сировинні чинники виробництва. Х. Варіан додає, що знання як використовувати інформаційні технології подібні до знання як запустити складальну лінію. Це зараз послуга, як послуга телефонії або постачання електроенергії. Питання про важливість ІТ це як питання про важливість електроенергії. Звичайно, без електрики комерція зупиниться. Але вміння в управлінні електроенергією не дуже корисні для більшості компаній, оскільки електрика тепер настільки дешева і банальна, що не може дійсно бути джерелом конкурентної переваги для всіх [15].

При розгляді інформаційних технологій як продукції ІТ-підприємств особливий інтерес представляє ІТ-продукція, що має ознаки, притаманні як матеріальним, так і нематеріальним об’єктам, тобто є квазіфізичною, що ускладнює управління її розробкою.

Основними складнощами розробки ІТ‑продукції є мінливість продукту в процесі експлуатації, неповнота та мінливість вимог в процесі виробництва, а також проблеми оцінки трудомісткості продукції. Все це призводить до ускладнення як планування та оцінки витрат, так і управління розробкою інформаційних технологій в цілому. При цьому під ІТ-продукцією слід розуміти продукцію ІТ-галузі за винятком виробництва устаткування. А саме: розробку програмного забезпечення та інформаційних систем, надання ІТ-послуг.

Так, управління розробкою ІТ-продукцією подібне до управління матеріальним виробництвом – в обох випадках необхідна організація ресурсів (трудових, капіталу), мотивація співробітників, планування робіт та контроль за дотриманням витрат, термінів, якості.

Проте найчастіше матеріальну форму мають носії, а не сама ІТ-продукція. Через нематеріальну форму інформаційні технології не мають фізичного зносу, можуть бути неодноразово відтворені. Крім того, для створення потребують переважно витрат інтелектуальної праці. Майже нульові транспортні витрати сприяють швидкому розповсюдженню вдалих рішень світом. Як результат, кількість інформації, що генерується, стрімко зростає. Це вимагає постійного створення нових інформаційних технологій. Внаслідок цього швидкість змін в ІТ-галузі вища, ніж в інших галузях, а практичні відкриття випереджають їх теоретичне обґрунтування. Все це робить неможливим створення тривалих конкурентних переваг для окремого ІТ-підприємства. З іншого боку, це також ускладнює визначення та обґрунтування кількісних метрик і, як наслідок, ускладнює управління ІТ‑підприємством.

Висновки. Таким чином, інформаційні технології можна розглядати як термін, що позначає усі методи та засоби взаємодії з інформацією та не має чіткого означення через велику швидкість розвитку позначених ним технологій, та постійне зіткнення практиків із їх новими сторонами та формами прояву.

Також інформаційні технології можна розглядати як продукт, що має квазіфізичну природу, який потребує значних витрат інтелектуальної праці, не має фізичного зносу, може бути швидко розтиражований та швидко відтворений конкурентами.

Перспективи подальших розвідок у напрямі дослідження. Подальшою задачею є аналіз наявного інструментарію управління для вибору або розробки такого, що б враховував особливості інформаційних технологій як продукції підприємств та сприяв підвищенню ефективності управління розробкою інформаційних технологій та прийняття рішень в ході діяльності ІТ-підприємств.

 

Список літератури.

1. Энциклопедия кибернетики / Ответств. ред. Глушков В.М. – Т. 1 (А-Л). – К.: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1974. – 608 с.

2. Leavitt H.J. Management in the 1980s [Електронний ресурс] / Harold J. Leavitt, Thomas L. Whisler // Harvard Business Review. – 1958. – Режим доступу: https://hbr.org/1958/11/management-in-the-1980s. – Дата звернення: 01.06.2015.

3. ДСТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни та визначення. – Чинний від 01.07.1994. – Київ: Держстандарт України, 1994. – 91 с.

4. Дульська І.В. Нагальні проблеми розвитку сектору інформаційних технологій України та шляхи їх вирішення / І. В. Дульська // Сучасні проблеми економіки і підприємництво. Зб. наук. праць НТУ КПІ. – 2014. – № 14. – С.97‑105.

5. Глоссарий по информационному обществу / Под общ. ред. Ю. Е. Хохлова. – М.: Институт развития информационного общества, 2009. – 160 с.

6. Карр, Н. Дж. Блеск и нищета информационных технологий: Почему ИТ не являются конкурентным преимуществом / Н. Дж. Карр. – М.: Издательский дом «Секрет фирмы», 2005. – 176 с.

7. Carr N.G. IT Doesn’t Matter [Електронний ресурс] / Nicolas G. Carr // Harvard Business Review. – 2003. – Режим доступу до ресурсу: https://hbr.org/2003/05/it-doesnt-matter. – Дата звернення: 01.06.2015.

8. Zuppo C. M. Defining ICT in a boundaryless world: the development of a working hierarchy [Електронний ресурс] / C. M. Zuppo. – 2012. – Режим доступу до ресурсу:   http://www.airccse.org/journal/ijmit/papers/4312ijmit02.pdf. – Дата звернення: 01.06.2015.

9. Информационно-коммуникационные технологии [Електронний ресурс] // Еврофинансы. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://www.eufn.ru/download/analytics/ict/it_09_2008_part_1.pdf. – Дата звернення: 01.06.2015.

10. Поляков М.В. Форми реалізації парадигмальної моделі інформаційного розвитку світової економіки : дис. канд. ек. наук : 08.00.02 / М. В. Поляков. – Дніпропетровськ, 2013. – 200 с.

11. Ханин И.Г. Системно-семиотическая парадигма для информатики и интеллектуальных технологий / И.Г. Ханин, М.В. Поляков, Н.В. Борматенко // Питання прикладної математики і математичного моделювання: зб. наук. пр. ‒ Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. ‒ С.208-231.

12. Друкер П.Ф. Практика менеджмента / Питер Ф. Друкер; [пер. с англ.]. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. – 398 с.

13. Магретта, Дж. Ключевые идеи. Майкл Портер. Руководство по разработке стратегии / Джоан Магретта; пер. с англ. Александра Калинина. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 272 с.

14. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Й. А. Шумпетер. / Пер. Антономова и др. – М.: Директмедия Паблишинг, 2008. – 436 с.

15. Varian H.R. How Much Does Information Technology Matter? [Електронний ресурс] / Hal R. Varian // CIO Update Staff. – 2004. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cioupdate.com/trends/article.php/3351161/How-Much-Does-Information-Technology-Matter.htm. – Дата звернення: 01.06.2015.

 

References.

1. Glushkov, V.M. (1974), Jenciklopedija kibernetiki [Encyclopedia of cybernetics], vol. 1, The Main Redaction of the Ukrainian Soviet Encyclopedia, Kyiv, Ukraine.

2. Leavitt, H.J. and Whisler, T.L. (1958), “Management in the 1980s”,  Harvard Business Review, [Online], available at: https://hbr.org/1958/11/management-in-the-1980s (Accessed 01 Jun 2015).

3. State Standard of Ukraine (1994), “DSTU 2226-93 Automated systems. Terms and definitions”, p. 91.

4. Dul's'ka, I.V. (2014),  “The urgent problems of the development of Ukraine's information technology sector and their solutions”, Suchasni problemy ekonomiky i pidpryiemnytstvo. Zb. nauk. prats' NTU KPI [Modern problems of economy and entrepreneurship. Collection of scientific works of NTU KPI], Kiev Polytechnic Institute, Kyiv, Ukraine, no. 14, pp.97–105.

5. Hohlov, Ju.E. (2009), Glossarij po informacionnomu obshhestvu [Glossary on the Information Society], Information Society Development Institute Ynstytut razvytyia ynformatsyonnoho obschestva, Moscow, Russian Federation.

6. Carr, N.G. (2005), Blesk i nishheta informacionnyh tehnologij: Pochemu IT ne javljajutsja konkurentnym preimushhestvom [The brilliance and poverty of information technology: Why IT is not a competitive advantage], Publishing house “The secret of the firm”, Moscow, Russian Federation.

7. Carr, N.G. (2003), “IT Doesn’t Matter”, Harvard Business Review, [Online], available at: https://hbr.org/2003/05/it-doesnt-matter (Accessed 01 Jun 2015).

8. Zuppo, C.M. (2012), “Defining ICT in a boundaryless world: the development of a working hierarchy”, [Online], available at: http://www.airccse.org/journal/ijmit/papers/4312ijmit02.pdf (Accessed 01 Jun 2015).

9. Informacionno-kommunikacionnye tehnologii (2008), Evrofinansy, [Online], available at: http://www.eufn.ru/download/analytics/ict/it_09_2008_part_1.pdf (Accessed 01 Jun 2015).

10. Polyakov, M.V. (2013), “Forms of implementation of the paradigm model of information development of the world economy”, Abstract of Ph. D. dissertation, the world economy and international economic relations, Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine.

11. Hanin, I.G. Polyakov, M.V and Bormatenko, N.V. (2006), “System-semiotic paradigm for informatics and intellectual technologies”, Pytannia prykladnoi matematyky i matematychnoho modeliuvannia [The questions of applied mathematics and mathematical modelling], Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, pp.208-231.

12. Druker, P.F. (2003), Praktika menedzhmenta [Management practice], Williams Publishing House, Moscow, Russian Federation.

13. Magretta, Dzh. (2013), Kljuchevye idei. Majkl Porter. Rukovodstvo po razrabotke strategii [Key ideas. Michael Porter. Strategy Guide], Mann, Ivanov and Ferber, Moscow, Russian Federation.

14. Shumpeter, J.A. (2008), Teorija jekonomicheskogo razvitija [The theory of economic development], Directmedia Publishing, Moscow, Russian Federation.

15. Varian, H.R. (2004), “How Much Does Information Technology Matter?”, CIO Update Staff, [Online], available at: http://www.cioupdate.com/trends/article.php/3351161/How-Much-Does-Information-Technology-Matter.htm (Accessed 01 Jun 2015).

 

Стаття надійшла до редакції 20.08.2016 р.