УДК 338.12

 

О. В. Кучмей,

студент 6 курсу Київського національного економічного університету

імені В. Гетьмана, м. Київ

 

МОДЕЛЮВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПАТ «БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ «УКРБУД»)

 

O. V. Kuchmei,

student of the 6 thyear of Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

 

MODELING OF BUSINESS BANKRUPTCY PROBABILITY (EVIDENCE FROM UKRBUD CONSTRUCTION CORPORATION PJSC)

 

В статті досліджено факторні моделі оцінки ризику банкрутства підприємства. Автором здійснено критичний аналіз переваг і недоліків зарубіжних і вітчизняних методик прогнозування ймовірності банкрутства будівельних компаній. В сучасних умовах трансформації економіки важливо створити умови для стабільної та прибуткової роботи підприємств будьякої галузі. Підвищення рівня обґрунтованості управлінських рішень позитивно вплине на захист українських будівельних підприємств. Виконано всебічний аналіз фінансового стану головної будівельної корпорації України. Досліджено тенденції його розвитку та оцінено вагомість найбільш поширених моделей. Розрахована ймовірність банкрутства за моделями Е. Альтмана, Г. Спрінгейта, Р. Ліса, P. Таффлера, O.O. Терещенка, A.B. Матвійчука, a також коефіцієнтом Бівера за статистичними даними ПАТ «Укрбуд». Отримані результати створюють основу для подальшого удосконалення системи управління корпорацією. Авторами розроблені рекомендації щодо поліпшення фінансової стійкості та зниження ймовірності банкрутства підприємства.

 

This article studies the factor models of the assessment of business bankruptcy risk. The authors carried out the critical analysis of the benefits and drawbacks of the foreign and national methodologies for bankruptcy probability prediction in relation to construction companies. In the current context of economic transformation, it is important to create conditions for the stable and profitable operation of the facilities of any enterprise. Increasing the level of the validity of managerial decisions will have a positive impact on the protection of Ukrainian construction companies. The extensive analysis of the financial standing of Ukraine’s major construction corporation was conducted. Its development trends were studied and the importance of the most popular models was assessed. The bankruptcy probability was calculated using the models by E. Altman, G. Springate, R. Lis, R. Taffler, O.O. Tereshchenko, A.V. Matviichuk, as well as the Beaver ratio and the methodology proposed by the Ukrainian Finance Ministry, based on the statistical data of Ukrbud PJSC. The obtained findings lay the basis for the further improvement in the corporate management system. The authors elaborated recommendations regarding the improvement in the financial firmness and the reduction in the company’s bankruptcy probability.

 

Ключові слова: управління підприємством, фінансова криза підприємства, моделі прогнозування ймовірності банкрутства, фінансова стійкість, ознаки кризи.

 

Key words: corporate management, financial crisis of employment, bankruptcy probability prediction models, financial firmness, signs of crisis.

 

 

Постановка проблеми. У ринковій економіці банкрутство підприємств є досить поширеним явищем. Проте через відсутність достовірних методик діагностики та недосконалий фінансовий менеджмент багато із потенційно перспективних підприємств України стають потенційними банкрутами. Одним із головних завдань управління в конкурентному ринковому середовищі є виявлення загрози банкрутства і розробка контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій. Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будьякої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, деревообробна і фарфорофаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і тощо.

На сьогоднішній день в Україні практично не ведеться будівництво промислових об’єктів, так як для реалізації таких проектів необхідні значні інвестиції, яких немає. Будівельна галузь України виживає за рахунок зведення житлових будинків, так як на дані об’єкти існує попит серед населення, тоді як роботи з промислового, соціальному і комунального будівництва практично не ведуться через відсутність інвестицій. Тому важливо створити умови для стабільної та прибуткової роботи підприємств будівельної галузі на всіх напрямках і зробити її привабливою для інвестора.

Одна з найбільших будівельних компаній в Україні ПАТ «Укрбуд», яка, починаючи з 2011 р. займає лідируючі позиції в будівельній галузі країни. Тим не менше за цей період корпорація продукує один скандал за іншим, через маніпуляції на ринку, не прозорі тендери, що в підсумку вплинуло на імідж корпорації та відвернуло інвестиції. Але попри це підприємство продовжує розвиватися. Згідно з даними Держстату, в 2015 році було здано в експлуатацію 4,54 млн. м² житла в багатоквартирних будинках, проти 5,06 млн. м² у 2014му. Це пов'язано з падінням темпів будівництва в регіонах. А відповідно у Києві ж, незважаючи на збільшення кількості проектів, обсяги введення не виросли, тому що запущено багато великих проектів, термін реалізації яких значно більший, ніж при точковій забудові. Але в довгострокові перспективі, орієнтування тільки на житлові будинки, є неефективним в висококонкурентному будівельному ринку України.

Потрібно формувати новий механізм функціонування ринку. Інвесторів цікавлять не просто великі обсяги ринку з багатьма споживачами, а й можливість вчасних розрахунків надані послуги. Отже, дослідження ймовірності банкрутства підприємства, яке суттєво впливає на функціонування будівельного ринку країни, є надзвичайно актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження та аналіз діагностик ймовірності банкрутства підприємств виконували багато зарубіжних та вітчизняних вчених. Дослідженням сутності, розробкою методик і критеріїв прогнозування банкрутства займались такі провідні зарубіжні вчені як Е. Альтман, У. Бівер, Р. Ліс, Г. Спрінгейт, Дж. Таффлер, Г. Тішоу, Д. Дюран, Р. Сайфуллін, Г. Кадиков, В. Ковальов та ін. [1]. Вагомий внесок у вирішення проблемних питань з банкрутства та антикризового управління зробили вітчизняні вчені такі як: І. Жук, О. Терещенко, А. Матвійчук, Т. Тесленко та ін.

Разом з тим додаткових досліджень потребують питання розрахунку та аналізу ймовірності банкрутства підприємств будівельної галузі для обґрунтування управлінських рішень.

Метою роботи є дослідження ймовірності банкрутства на основі факторних зарубіжних і вітчизняних моделей, а також розроблення рекомендацій щодо запобігання можливому банкрутству ПАТ «Укрбуд».

Виклад основного матеріалу дослідження. Будівельна галузь в Україні нині перебуває в стані занепаду: основні фонди зношені майже на 50%, у середньому на одну родину вони втричі менші, ніж у Росії, та вчетверо, ніж у Литві. Порівняно із західноєвропейськими країнами забезпеченість житлом в Україні менша у 3–5 разів.

Основною проблемою розвитку будівництва залишається збільшення собівартості робіт через подорожчання основних складових будівництва. З метою підтримки рівня рентабельності будівельні компанії вимушені підвищувати вартість робіт та послуг, що в результаті негативно впливало на динаміку попиту з боку замовників (інвесторів).

Збитковість будівництва зменшує його інвестиційну привабливість. У 2015 р. кількість збиткових компаній перевищувала 40% від загальної кількості підприємств галузі. Повільне зростання довгострокового кредитування також обмежувало можливості для нарощування фінансування інвестиційних проектів. Скорочення обсягів наданих позик громадянам і нефінансовим корпораціям на придбання, будівництво та реконструкцію об’єктів істотно знижувало попит на них.

Станом на 2016 р. аналізуючи будівельний ринок Україні в плані наповнення інвестиціями, слід відмітити будівництво промислових об’єктів практично відсутнє, бо таке будівництво потребує великих інвестицій, держава не зацікавлена сьогодні у будівництві великих промислових об’єктів, а інвестор (як зарубіжний, так і вітчизняний) в нинішній економічній ситуації в Україна навряд ризикне вкладати великі кошти… Будівництво соціальної інфраструктури (школи, садочки тощо) повністю залежить від фінансового наповнення місцевих бюджетів, від бажання місцевої влади і економічної ситуації, що дозволяла б розгорнути відповідну програму будівництва… Будівництво комунальної інфраструктури (труби, мережі тощо) знову залежить від наповнення місцевих бюджетів і від держави на стратегічних напрямках (колектори, очисні споруди тощо)… Будівництво житла – це сьогодні той напрямок, завдяки якому виживає будівельна галузь в Україні. Основний інвестор будівельної галузі  це населення яке відчуває потребу в придбані нерухомості [9].

Найбільшою компанією будівельної галузі України є ПАТ «Будівельна корпорація «Укрбуд», яка поступається за будівельними потужностями тільки в м. Києві ПрАТ «ХК «Київміськбуд на 31 тис. м². За останні роки (2014–2017) корпорація зосередила 70% своєї діяльності в місті Києві, через зменшення попиту на житлові будинки в інших регіонах. ПАТ «Укрбуд» є однією з тих компаній, яка на сьогоднішній день утримує будівельний ринок України і не дає йому можливості збанкрутувати. Адже будівельна галузь є однією із головних, яка дає можливість у часи економічної кризи вивести країну з кризового стану, завдяки тому, що розвиток будівництва дає поштовх для розвитку багатьом суміжним галузям.

Задача визначення ймовірності банкрутства найбільшого підприємства галузі є актуальною, адже достовірна й своєчасна ідентифікація негативних факторів впливу на фінансовогосподарську діяльність компанії дає можливість сформувати відповідну фінансову політику та розробити заходи, які направлені на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. А також підвищити платоспроможність, забезпечити конкурентоспроможність у довгостроковому періоді, а головне – попередити ризик банкрутства підприємства. Діагностика банкрутства – це своєчасне виявлення неплатоспроможності, збитковості, фінансової залежності від зовнішніх джерел фінансування, низької ділової активності.

Причини банкрутства підприємств можуть бути найрізноманітнішими. Їх можна розділити на дві групи:

– зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) врахувати;

– внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві.

Усі методи діагностики банкрутства поділяються на кількісні та якісні. В дослідженнях найбільш поширеними серед кількісних методів прогнозування банкрутства є зарубіжні та вітчизняні факторні моделі, де факторами виступають окремі показники фінансової діяльності підприємства [1].

Після аналізу розроблених зарубіжних методик діагностики ймовірності банкрутства для розрахунків обрано п’ять моделей.

1. П'ятифакторна модель Е. Альтмана (1968 рік).

де  – відношення оборотного капіталу до валюти балансу;

 – відношення нерозподіленого прибутку до валюти балансу;

 – відношення валового прибутку до валюти балансу;

 – відношення вартості власного капіталу до вартості всіх зобов’язань;

 – відношення доходу від реалізації до валюти балансу.

Якщо значення Z < 1,8 – тоді ймовірність банкрутства дуже висока (понад 80%); 1,81 < Z < 2,7 – висока (від 40% до 50%); 2,71 < Z < 2,99 – можлива (від 15% до 20%); Z > 3 – дуже низька.

2. Модель Р. Ліса (1972 рік).

де  – відношення оборотного капіталу до всіх активів;

 – відношення прибутку від реалізації до всіх активів;

 – відношення нерозподіленого прибутку до всіх активів;

 – відношення власного капіталу до позичкового капіталу.

Якщо значення Z < 0,037 – висока ймовірність банкрутства; Z = 0,037 – граничне значення; Z > 0,037 – низька ймовірність банкрутства.

3. Модель Р. Таффлера (1977 рік).

де  – відношення прибутку від реалізації продукції до короткострокових зобов'язань;

 – відношення оборотних активів до зобов'язань;

 – відношення короткострокових зобов'язань до всіх активів;

 – відношення власного капіталу до позичкового капіталу.

Якщо значення Z < 0,2 – ймовірність банкрутства досить висока; 0,2 < Z < 0,3 – можливе банкрутство; Z > 0,3 – ймовірність банкрутства низька.

4. Модель Г. Спрінгейта (1978 рік).

де  – частка оборотного капіталу в структурі активів;

 – відношення чистого прибутку до виплати податків і відсотків до сукупних активів;

 – відношення чистого прибутку до виплати відсотків до поточних зобов'язань;

 – відношення доходу від реалізації продукції до всіх активів.

Якщо значення Z < 0,862 – підприємство є потенційним банкрутом; Z = 0,862 – граничне значення ймовірності банкрутства; Z > 0,862 – відсутність ймовірності банкрутства. Після аналізу найбільш поширених зарубіжних методик діагностики ймовірності банкрутства можна зазначити, що основна їх перевага полягає в простоті розрахунків та можливості використання під час проведення зовнішнього діагностичного аналізу. Так п’ятифакторна модель Е. Альтмана відображає різні аспекти господарської діяльності підприємства. Вона надає можливість динамічного прогнозування змін фінансової стійкості та інтерпретації інтегрального показника. В моделі Г. Спрінгейта похибка прогнозу не перевищує 10%; тобто забезпечується достатній рівень надійності прогнозування ймовірності банкрутства.

Головним недоліком цих зарубіжних моделей є те, що вони розроблені за результатами дослідження підприємств США й Західної Європи. Вагові коефіцієнти не адаптовані до сучасних умов трансформації вітчизняної економіки й не враховують специфіку діяльності українських підприємств, а саме: систему бухгалтерського обліку, податкове законодавство, значний вплив інфляції на формування фінансових показників, галузеву приналежність підприємства тощо. Ці моделі мають кілька суттєвих обмежень. Їх можна використовувати лише як додаткові моделі паралельно з сучасними вітчизняними моделями [4].

Результати оцінки ймовірності банкрутства ПАТ «Укрбуд» з використанням зарубіжних моделей діагностики загрози банкрутства підприємства за статистичними даними наведено в таблиці 1 [5].

 

Таблиця 1.

Розрахунок ймовірності банкрутства ПАТ «Укрбуд» за 20132016 роки за зарубіжними методиками

 

Можна зазначити, що спроби застосування зарубіжних моделей прогнозування ймовірності банкрутства у вітчизняних умовах не надають точних результатів. Були запропоновані різноманітні способи адаптації цих моделей до вітчизняних умов, але рівень коректності отриманих результатів також викликає сумніви у фахівців.

Згідно таблиці 1 розрахунок ймовірності банкрутства ПАТ «Укрбуд» за зарубіжними методиками не може дати чіткого висновку щодо фінансового стану підприємства. П’ятифакторна модель Альтмана схиляється до того, що підприємство є банкрутом. На противагу їм, моделі Р. Ліса, Р. Таффлера та Спрінгейта демонструють відсутність ймовірності банкрутства на ПАТ «Укрбуд». Це ще раз підтверджує складність використання зарубіжних методик ідентифікації кризи на підприємстві для українського ринку. Результати досить часто можуть бути оманливими.

Проблему неможливості використання зарубіжних методик у практиці оцінювання фінансового стану українських підприємств, спробував вирішити вітчизняний економіст О. Терещенко. Він розробив універсальну дискримінантну функцію, яка є найбільш оптимальною для діагностики ризику банкрутств українських підприємств, оскільки на його думку, оптимальна дискримінантна функція повинна враховувати всі складові фінансового стану: ліквідність, прибутковість, оборотність, структуру майна, капіталу тощо. Додатково, сучасний український учений А.В. Матвійчик виконав аналіз проведених експериментів та виявив значну невідповідність відомих раніше дискримінантних моделей умовам трансформаційної економіки, а також показав досить високу точність передбачення банкрутств підприємств із використанням власної «моделі оцінки аксіологічної (суб’єктивної) ймовірності банкрутства» українських підприємств у вигляді дискримінантної функції [6].

Для оцінювання фінансового стану українських підприємств, згідно з наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. № 14, пропонується використовувати коефіцієнт Бівера (КБ). Отже, для розрахунків обрано 3 моделі.

Заслуговує на увагу й методика багатовимірного аналізу, яка пропонується Міністерством фінансів України з метою оцінки фінансового стану діяльності суб’єктів господарювання (Мультикритеріальна модель ідентифікації фінансової кризи), яка ґрунтується на коефіцієнтному підході і дозволяє за визначеною сукупністю індивідуальних показників (коефіцієнтів) отримати значення інтегрального показника оцінки фінансового стану. Загалом від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору системи показників для діагностики залежить ступінь достовірності оцінки економічної безпеки підприємства і комплекс необхідних заходів щодо попередження можливих загроз. Тому розглянемо застосування вітчизняних методик діагностики фінансового стану на ПАТ «Укрбуд»

5. Модель О.О. Терещенка (2004 р.).

де  – відношення грошових надходжень до зобов’язань;

 – відношення валюти балансу до зобов’язань;

 – відношення чистого прибутку до середньорічної суми активів;

 – відношення прибутку до доходу від реалізації;

 – відношення виробничих запасів до доходу від реалізації;

 – відношення доходу від реалізації до основного капіталу.

Якщо Z > 2 – банкрутство не загрожує, 1 < Z < 2 – фінансова стійкість порушена, 0 < Z < 1 – існує загроза банкрутства.

6. Коефіцієнт Бівера.

Де ЧП і НА – чистий прибуток і нарахована амортизація;

ДЗ і ПЗ – довгострокові і поточні зобов'язання.

Якщо значення КБ > 0,4 – підприємству банкрутство не загрожує, коли протягом тривалого періоду КБ < 0,2 – це означає формування незадовільної структури балансу.

7. Модель А.В.Матвійчука (2005 рік) [10].

 

де  – коефіцієнт мобільності активів;

 – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

 – коефіцієнт оборотності власного капіталу;

 – коефіцієнт окупності активів;

 – коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;

 – концентрації залученого капіталу;

 – коефіцієнт покриття боргів власним капіталом.

Якщо Z < 1,104 – виникає ймовірність фінансової кризи, яка зі зменшенням показника збільшується; Z > 1,104 – фінансовий стан задовільний і низька ймовірність банкрутства.

8. Мультикритеріальна модель ідентифікації фінансової кризи (методика МФУ) [3].

Для будівельної галузі:

Z = 0,02×K₁+1,7×K₃+0,01×K₄+0,3×K₆+ 0,4×K₇+2,9×K₈–0,1

де K₁ – відношення оборотних активів до поточних зобов’язань;

K₃– відношення власного капіталу до валюти балансу;

K₄– відношення власного капіталу до необоротних активів;

K₆– відношення фінансового результату від операційної діяльності до чистого доходу від реалізації;

K₇– обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань (EBITDA) до суми доходу від реалізації та інших операційних доходів;

K₈ – відношення чистого фінансового результату до валюти балансу.

Якщо, більше ніж 0,07  високий рівень спроможності виконувати зобов’язання та найменша ймовірність дефолту; від 0,06 до – 0,4  достатній рівень спроможності виконувати свої зобов’язання та незначна ймовірність дефолту; від – 0,41 до – 0,9 – нижче середнього рівня спроможності виконувати зобов’язання; від –0,91 до – 3,7 – фінансовий стан бенефіціара є нестабільний і свідчить про наявність ознак неплатоспроможності; менше ніж – 3,8 – високий рівень ймовірності дефолту [3].

Після дослідження вітчизняних методик діагностики ймовірності банкрутства можна зазначити кілька їх переваг. Моделі розроблені на підставі вітчизняних статистичних даних та враховують багато показників економічної діяльності підприємства за основними формами фінансової звітності.

В моделі Терещенка є різноманітні модифікації базової моделі для підприємств різних галузей. Модель Матвійчука найбільш адекватно характеризує існуючий фінансовоекономічний стан підприємства, так як розроблена з урахуванням специфіки функціонування суб’єктів господарювання в умовах трансформаційної економіки.

Результати оцінки ймовірності банкрутства ПАТ «Укрбуд» з використанням вітчизняних моделей діагностики загрози банкрутства підприємства за статистичними даними наведено в таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Розрахунок ймовірності банкрутства ПАТ «Укрбуд» за 2013–2016 рр. за допомогою вітчизняних моделей

 

Таким чином, проведене дослідження дає підстави стверджувати, що для підприємства відсутня на даний час загроза банкрутства. Проте простежується негативна тенденція до зниження показника Z для всіх розглянутих вітчизняних моделей ідентифікації фінансової кризи на підприємстві «Укрбуд». Така тенденція характерна для всієї галузі, яка сьогодні перебуває в скрутному становищі. Причиною цьому є неефективна довгострокова стратегія розвитку та відсутність підтримки з боку держави, що в свою чергу призвело до втрати інвестиційної привабливості галузі.

Тому слід пам’ятати, що ефективне антикризове фінансове управління можливе за рахунок своєчасного виявлення негативних тенденцій у діяльності підприємства та проведення, відповідно до виявленої проблеми, антикризових фінансових заходів, спрямованих на відновлення нормального розвитку підприємства.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Використання моделей діагностики ймовірності банкрутства дає можливість за обмеженою кількістю показників оперативно отримати дані про фінансовий стан підприємства й вчасно попередити загрозу кризового стану. Але вони не вказують на причину, які з факторів вплинули на зміну рівня фінансової стійкості; а також не надають інформацію щодо подальшого розвитку підприємства.

Результати діагностики фінансовоекономічного стану досліджуваного підприємства за наведеними методиками має суперечливі узагальнені дані. Хоча загалом розрахунки засвідчили, що загроза фінансової кризи для підприємства ПАТ «Укрбуд» на початок 2017 року існує. Основною проблемою застосування та перевірки зарубіжних і вітчизняних моделей на практиці є проблема відсутності офіційної інформації про банкрутство підприємства, яка могла б підтвердити чи спростувати достовірність моделей.

Отже, після проведення всебічного аналізу фінансового стану підприємства та розрахунку ймовірності банкрутства варто також використати якісний аналіз, дослідити тенденції його розвитку та розумно оцінювати вагомість моделей, завчасно виявляючи їх недоліки та переваги. Адже, протягом 20132016 року підприємство здійснювало фінансовогосподарську діяльність, незважаючи на існування загрози банкрутства. Попри це, компанія щороку збільшує обсяг зданих в експлуатацію об’єктів нерухомості і продовжує залишатися однією з лідерів в цій галузі. В загальному, вся будівельна галузь України перебуває в кризовому стані, і в тому числі через відсутність належної підтримки з боку держави.

В цій ситуації потрібно загострити увагу на питаннях відновлення реалізації у повному обсязі як загальнодержавних, так і місцевих програм будівництва доступного житла та пільгового молодіжного кредитування, створення державного фонду орендного житла.

Потрібні не просто звернення до влади за допомогою та врегулювання ринку, а проекти відповідних законодавчих актів. Це ж стосується і вирішення проблеми зношеного та аварійного житла, зокрема, панельних будинків початку 60х років минулого століття. Розраховувати, що держава профінансує і знесення старих «хрущовок», і підвищення рівня тепло та енергозбереження будівель, звичайно, не можна, але держава повинна законодавчо визначити, на яких умовах будуть вирішуватися ці проблеми. А проблема знесення будинків початку 60х років минулого століття, сьогодні є актуальною як ніколи, через їх аварійний стан.

Також сьогодні назріла потреба запровадження професійного і публічного реєстру надійності забудовників, які працюють на ринку житла, з тим, щоб допомогти потенційному інвестору правильно зорієнтуватися у своєму виборі. Такий реєстр допоможе також і підрядним (субпідрядним) організаціям при укладанні угод із своїми партнерами.

Додатково назріла необхідність створення Містобудівного кодексу, що дало б змогу систематизувати законодавчі норми, які регулюють діяльність учасників будівельного ринку на окремих ділянках.

Не слід оминути поза увагою питання підготовки кваліфікованих кадрів, брак яких може негативно позначитися на темпах зростання обсягів будівництва. Виникає необхідність закріплення професійнотехнічних навчальних закладів будівельного профілю за потужними будівельними організаціями, які є лідерами ринку і зможуть кваліфіковано підготувати майбутніх працівників.

Всі ці заходи дозволять українській будівельній галузі (в тому числі ПАТ «Укрбуд») розвиватися подолавши кризу та складати достойну конкуренцію іноземним компаніям. Інвестор відчує захищеність і зможе інвестувати в галузь. Але все це неможливе без підтримки з боку держави.

 

Література.

1. Чібісова В.І. Методи оцінки і прогнозування банкрутства підприємств // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2012. Вип. 22 (2). С. 389–394.

2. Троц І.В. Визначення поняття банкрутства та причини його виникнення у сучасних умовах розвитку // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Економіка». 2011. Вип. 5 (2). С. 221–228.

3. Наказ Міністерства фінансів України 14.07.2016 № 616 про «Порядок проведення оцінки фінансового стану потенційного бенефіціара інвестиційного проекту, реалізація якого передбачається на умовах фінансової самоокупності, а також визначення виду забезпечення для обслуговування та погашення позики, наданої за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, обслуговування якої здійснюватиметься за рахунок коштів бенефіціара».

4. Погребняк А.Ю. Порівняльний аналіз методик оцінки ймовірності банкрутства в системі антикризового управління на підприємстві // Бізнес Інформ. 2014. №7. С. 344−352.

5. Фінансова звітність ПАТ «Укрбуд» [Електронний ресурс] Режим доступу: https://smida.gov.ua/

6. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління підприємстві: Монографія. 2ге вид., без змін. К.: КНЕУ, 2006. 268 c.

7. Матвійчук А.В. Діагностика банкрутства підприємств // Економіка України. 2007. №4. С. 2028.

8. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. № 14.

9. Биба В.В., Гаташ В.С. Стан та перспективи розвитку будівельної галузі України // Зб. наук. праць (галузеве машинобудування, будівництво). Полтава: ПолтНТУ, 2013. Вип. 4 (39). Т. 2. С. 3–9.

10. Матвійчук А.В. Моделювання фінансової стійкості підприємств із застосуванням теорій нечіткої логіки, нейронних мереж і дискримінантного аналізу // Вісник НАН України. 2010. № 9. С. 24–46.

 

References.

1. Chibisova, V.I. (2012), “Methods of estimation and forecasting of bankruptcy of enterprises” Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, vol. 22 (2), pp. 389–394.

2. Trots, I.V. (2011) “Definition of the concept of bankruptcy and the reasons for its occurrence in modern developmental conditions” Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu, vol. 5 (2), рр. 221–228.

3. Ministry of Finance of Ukraine (2016), Order “The procedure for conducting an assessment of the financial status of a potential beneficiary of an investment project, the realization of which is envisaged on the terms of financial selfsustainment, as well as the definition of the type of maintenance and repayment of a loan provided at the expense of funds of international financial organizations, which are serviced at the expense of the beneficiary”, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z109516 (Accessed 05 January 2018).

4. Poghrebnjak, A.Ju. (2014),“Comparative analysis of methods for assessing the probability of bankruptcy in the system of crisis management in the enterprise”, Biznes inform, no. 7, рр. 344−352.

5. The official site of the «smida» (2013–2016), “Financial statements of PJSC "Ukrbud"” available at: https://smida.gov.ua/ (Accessed 05 January 2018).

6. Tereshhenko, O.O. (2006), Antykryzove finansove upravlinnja pidpryjemstvi [Anticrisis financial management of the enterprise], 2nd ed, Kyjivsjkyj nacionaljnyj ekonomichnyj universytet, Kyiv, Ukraine.

7. Matvijchuk, A.V. (2007) “Diagnosis of bankruptcy of enterprises”, Ekonomika Ukrajiny, no. 4, рр. 20–28.

8. Ministry of Economy of Ukraine (2006), Order “Methodical recommendations for identifying signs of insolvency of the enterprise and signs of actions to conceal bankruptcy, fictitious bankruptcy or bankruptcy, which are approved”, available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v_45180001 (Accessed 03 January 2018).

9. Byba, V.V. and Ghatash V.S. (2013), “Status and prospects of the construction industry in Ukraine”, Zbirnyk naukovykh prats (haluzeve mashynobuduvannia, budivnytstvo) Poltavskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, Iss. 4 (39), vol. 2, рр. 3–9.

10. Matvijchuk, A.V. (2010) “Modeling financial sustainability of enterprises using theories of fuzzy logic, neural networks and discriminant analysis”, Visnyk NAN Ukrajiny, no. 9, рр. 24–46.

 

Стаття надійшла до редакції 19.11.2017 р.