УДК 332.142.2
В. В. Томарева-Патлахова,
д. е. н., доцент, завідувач кафедри менеджменту
Класичного приватного університету, м. Запоріжжя
КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ В КОНТЕКСТІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
V. V. Tomareva-Patlahova,
Dr. of Sci. (Economics), docent, Head of Department of Management,
Classic Private University, Zaporizhzhia
THE COGNITIVE MODEL OF SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF REGIONS WITHIN THE DECENTRALIZATION
У статті обґрунтовано доцільність використання когнітивного моделювання з метою розробки концептуальних положень регіонального розвитку. Визначено основні етапи та пояснено технологію когнітивного моделювання для розробки сценаріїв регіонального розвитку конкретних областей України. Автором виявлено групи взаємопов’язаних факторів та умов розвитку конкретних регіонів як ключових характеристик забезпечення їх конкурентоспроможності та еволюції їх розвитку. У статті сформульовано та обґрунтовано стратегії регіонального розвитку на основі когнітивного моделювання. Визначено пріоритетні фактори впливу на регіональний розвиток Дніпропетровської та Чернівецької областей та виявлено взаємозв’язки між факторами. У статті обґрунтовано силу дії факторів когнітивних моделей щодо сценаріїв регіонального розвитку Дніпропетровської та Чернівецької областей в умовах децентралізації. Визначено пріоритетні напрями стратегій соціально-економічного розвитку Дніпропетровської та Чернівецької областей, що базується на децентралізації.
The article grounds the advisability of using cognitive modeling to develop conceptual provisions for regional development. The main steps are determined and the cognitive modeling technology to develop different scenarios of regional development of some regions in Ukraine is explained. The author identifies groups of interconnected factors and conditions for some regions development. The groups of factors are the key characteristics to ensure regions` competitiveness and evolution of their development. The article founds and grounds the strategies of regional development based on cognitive modeling. The priority effect factors on the regional development of Dnipropetrovsk and Chernivtsi regions are determined and the interrelation of factors is revealed. The article grounds the effect of the factors within cognitive models on scenarios of regional development of Dnipropetrovsk and Chernivtsi regions within the decentralization. The priority directions of strategies of social and economic development of Dnipropetrovsk and Chernivtsi regions, based on the decentralization, are determined.
Ключові слова: когнітивна модель, регіональний розвиток, стратегія, сценарій, децентралізація, фактор, вершина.
Keywords: cognitive model, regional development, strategy, scenario, decentralization, factor, vertex.
Постановка проблеми. Ефективність реформування економіки регіону залежить від якості регіональної політики. Формування концептуальної моделі соціально-економічного розвитку регіонів має враховувати механізм реалізації економічних реформ. Тому доцільним є виявлення групи взаємопов’язаних факторів і умов розвитку окремих регіонів або сукупності регіонів як ключових характеристик забезпечення конкурентоспроможності регіонів та еволюції їх розвитку. Ефективність державних регіональних реформ забезпечується ступінчастістю реалізації економічних реформ на оперативному, тактичному, стратегічному рівнях, де відбувається якісна еволюція чинників розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальним проблемам державного управління соціально-економічним розвитком, зокрема організаційно-економічним і правовим питанням державної регіональної політики та її інструментів, присвячено праці таких учених: Е. Алаєва, О. Амоші, З. Варналія, М. Долішного, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, Я. Олійника, В. Поповкіна, С. Романюк, Д. Стеченка, М. Чумаченка та ін.
Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування стратегії регіонального розвитку на основі когнітивного моделювання, враховуючи пріоритетні чинники впливу та взаємозв’язки між ними.
Виклад основного матеріалу дослідження. Успішна реалізація концепції соціально-економічного розвитку регіонів на основі моделювання регіонального розвитку залежить від роботи злагодженого механізму державного моніторингу для виконання реформ регіонального економічного розвитку. Цей механізм, в першу чергу, дозволяє вчасно виявляти сбої в логіці еволюції факторів на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях регіональної політики, які можуть знизити ймовірність реалізації обраної стратегії економічного розвитку регіону.
Так, регіон як складову національної економіки можна визначити як історично еволюціонуючу, компактну територіальну спільноту, яка складається з фізичного оточення, соціально-економічного, політичного і культурного середовища, а також просторової структури, що є різною для всіх регіонів і територіальних одиниць, таких як місто чи нація [1, с. 17]. З точки зору соціально-економічного розвитку господарства країни регіон, не враховуючи адміністративно-територіальний поділ праці, вивчається як велика частина території країни з відносно однорідними природними умовами, характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил на основі поєднання комплексу природних ресурсів з наявною і перспективною соціальною інфраструктурою [2]. Учений В. Долятовський [3] пропонує розглядати регіон як складний територіально-економічний комплекс, що має обмежені внутрішні ресурси, власну структуру виробництва, певні потреби у зв’язках із зовнішнім середовищем. Дослідник В. Поповкін [4] вважає, що регіон представляється цілісним природним середовищем, на матеріальній основі середовищем створеним людиною або соціумом. Причому різні типи регіонів формуються й існують завдяки певним типам взаємозв’язків між цими середовищами. Тобто можемо говорити про існування специфічної єдності, де міцні і сталі зв’язки залежать від масштабів регіонів, які можуть збільшуватися зі зменшенням масштабів регіонів за інших рівних умов, наприклад, загальних потенціалів, рівнів господарської освоєності територій.
Як таксономічна одиниця «виробничо-територіального устрою країни й форма організації виробничо-суспільного життя населення» регіон відрізняється геоекономічними, геополітичними, виробничо-господарськими, культурно-етнічними та іншими характеристиками. Водночас, регіон повинен розглядатися як підсистема соціально-економічного комплексу країни й одночасно як відносно самостійна його частина із завершеним циклом відтворення, що має свою специфіку [5, с. 188].
Отже, регіон у соціально-економічному вимірі розвитку національного господарства визначається як територіально відособлена сукупність продуктивних сил економіки, які використовуються або перетворюються у процесі виробництва для подальшого споживання людиною.
На разі регіональна економічна система є слабоструктурованою, тому доцільно застосовувати когнітивне моделювання, експертні засади якого дають змогу обґрунтувати стратегію регіонального розвитку, враховуючи пріоритетні чинники впливу та взаємозв’язки між ними. Застосування когнітивного моделювання дасть змогу виявити концептуальні положення регіонального розвитку, враховуючи фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, виділення найвпливовіших з них відповідно до поставленої мети розвитку. Когнітивне моделювання є принципово новими елементами в структурі систем підтримки прийняття рішень. Технологія когнітивного моделювання дає можливість досліджувати проблеми з нечіткими чинниками та взаємозв’язками; враховувати зміни зовнішнього середовища; використовувати об’єктивно сформовані тенденції розвитку ситуації у своїх інтересах.
Методологію когнітивного моделювання було запропоновано Робертом Аксельродом [6]. Вона заснована на моделюванні суб’єктивних уявлень експертів про ситуацію і включає: методологію структуризації ситуації; модель подання знань у вигляді знакового орграфа (когнітивної карти) (F, W), де F – безліч факторів ситуації, W – безліч причинно-наслідкових зв’язків між факторами ситуації; методи аналізу ситуації.
До основних етапів когнітивного моделювання відносять:
– структуризацію інформації, що призводить до формування когнітивної карти зі структурою, притаманною уявленню експерта щодо функціонування системи та взаємозв’язків між її елементами;
– формування когнітивної матриці, що кількісно відображає характер зв’язків;
– побудову сценарію моделювання розвитку ситуації на основі використання імпульсного процесу, в результаті чого здійснюється відбір домінуючих альтернативних сценаріїв;
– моніторинг ситуації, в результаті якого може здійснюватися коригування когнітивної моделі.
З метою виявлення впливу децентралізації управління на соціально-економічний розвиток регіонів проаналізовано фактори регіонального розвитку та побудовано когнітивну модель соціально-економічного розвитку регіону в умовах децентралізації (рис. 1).
Рис. 1. Когнітивна модель регіонального розвитку в умовах децентралізації
Враховуючи асиметрію соціально-економічного розвитку регіонів, встановлено вагові значення керуючих вершин у межах Wij=(1;2;3), які дають змогу обґрунтувати стратегію регіонального розвитку як для регіонів-принципалів, так і регіонів-бенефіціарів на основі сценарного моделювання.
Вершини орграфу сформовані на основі експертних оцінок та обґрунтовані з позиції якості причинно-наслідкових зв’язків для Дніпропетровської та Чернівецької області, проте є специфічні для кожного регіону вершини, які визначаються окремо для двох областей. У результаті проведеної структуризації інформації означеної проблемної області цільовою вершиною виступає регіональний розвиток в умовах децентралізації, а керуючими вершинами для кожного регіону: розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації (2), рівень самоорганізації населення (3), фінансова самодостатність регіону (4), інвестиційна та інноваційна активність (5), рівень безробіття (6), рівень розвитку промислового виробництва (7), рівень розвитку малого та середнього бізнесу(8), рівень розвитку сільського господарства (9), рівень реалізації туристичного потенціалу (10).
Для побудови когнітивної моделі паритетного регіонального розвитку обрано Дніпропетровську та Чернівецьку області як регіон-принципал і регіон-бенефіціар відповідно. За показником економічної структури Дніпропетровська область належить до числа високо індустріалізованих (велика частка великих підприємств), зі значною часткою видобувної промисловості регіонів; розташована поряд з депресивними регіонами, що суттєво впливає на рівень економічної безпеки регіону. Чернівецька область обрана як лідер за розвитком малих і середніх підприємств, за індексом людського регіонального розвитку й регіон з високим рівнем дотаційності.
Вершини когнітивної моделі для Дніпропетровської області, які відображають особливості розвитку регіону, є рівень техногенного забруднення регіону (11), рівень економічної безпеки, враховуючи сусідство з депресивними регіонами (12), ресурсо- та енергоемність виробництва (13).
Вершини когнітивної моделі для Чернівецької області, які відображають особливості розвитку регіону, є рівень тіньової економіки (11), достатність власних фінансових ресурсів підприємств (12), рівень зайнятості за межами країни (13).
З метою визначення вагових значень вершин, показники, що визначають стан розвитку кожної вершини нормуються за середнім і відповідно виставляються коефіцієнти (табл. 1).
Таблиця 1.
Встановлення вагових значень вершин когнітивної моделі
|
Нормування за методом бальної оцінки (за середнім значенням) |
Розподіл вагових коефіцієнтів залежно від показника нормування Wij |
|
0,1 – 0,9 |
1 |
|
0,9 – 1,1 |
2 |
|
≥ 1,1 |
3 |
На підставі вище зазначеного, представимо когнітивну модель регіонального розвитку в умовах децентралізації на прикладі Дніпропетровської області (рис. 2).
Рис. 2. Когнітивна модель регіонального розвитку в умовах децентралізації на прикладі Дніпропетровської області
Визначені вагові коефіцієнти вершин на основі аналізу статистичних даних за регіонами вказують на те, яка саме вершина (фактор) має потенціал зростання, і відповідно підсилює розвитку регіону в цілому. У зв’язку з цим для Дніпропетровської області такими вершинами є розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації, рівень самоорганізації населення, рівень розвитку малого та середнього бізнесу, рівень розвитку сільського господарства, рівень економічної безпеки. Відповідно підсилюючи кожну з даних вершин підвищується рівень соціально-економічного розвитку регіону.
Сформуємо матрицю суміжності (рис.3). Прогнозування впливу факторів у розробленій когнітивній моделі полягає в поширенні змін у значеннях змінних у вигляді імпульсних процесів. Вершини орграфа представлені сукупністю u1, u2, …, u10. Кожна вершина ui приймає значення vi(t) у дискретні моменти часу t = 0, 1, 2, …. Будемо вважати, що значення vi(t + 1) визначається значенням vi(t) та інформацією про те, чи збільшили або зменшили свої значення інші вершини uj, суміжні з ui – в момент часу t. Зміна pj(t), що задається різницею vj(t) – vj(t ‑ 1), називається імпульсом, при t > 0.
Рис. 3. Матриця суміжності
Початковою умовою при t = 0 є таке позначення:
(1)
Тоді для t ³ 0 vj(t ‑ 1) визначається за формулою:
(2)
Цільовою вершиною в орграфі визначено вершину № 1 (регіональний розвиток в умовах децентралізації). Розглянемо динаміку цільової вершини під впливом збурюючих імпульсів в інші вершини сформованого орграфу.
За сценарного моделювання імпульс спрямований до тих вершин, які мають вагове значення 1 або 2, тобто потенціал зростання. Таким чином, збуруючий імпульс поданий до зазначених вершин когнітивної моделі, який становить 0,1 бала (3 бали – 30 одниниць), що призводить до підвищення або зниження цільової вершини.
Сценарій (1) регіонального розвитку Дніпропетровської області при розширенні повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації (рис. 4). Збурюючий імпульс подано у вершину 2 V(вих.)=(0,+1,…,0).
Рис. 4. Сценарій регіонального розвитку Дніпропетровської області при подальшому розширенні повноважень
місцевої влади внаслідок децентралізації
Джерело: розрахунки автора
За даними рисунку 4 спостерігаємо поступове підвищення цільового показника в період від 1 до 3 років, та стрімке зростання на 5-му та 6-му році. Розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації у частині формування місцевих бюджетів, земельних відносин підвищує ефективність реалізації регіональних стратегії та відповідно показники регіонального розвитку.
Сценарій (2) регіонального розвитку Дніпропетровської області за умови підвищення рівня самоорганізації населення. Збурюючий імпульс подано у вершину 3 V(вих.)=(0,0,+1,0,… 0). Відповідно до даних рис. 5 спостерігаємо поступове підвищення рівня регіонального розвитку в період від 2 до 4 років та суттєве зростання на 5-му – 6-му роках. Залучення громадськості відбувається при формуванні стратегії соціально-економічного розвитку регіону, її реалізації та моніторингу, що сприяє вирішенню регіональних проблем розвитку. Громадський контроль забезпечує прозорість використання бюджетних коштів, реалізацію окремих регіональних програм, тому потребує підвищення його рівня та використання як регуляторного механізму.
Рис. 5. Сценарій регіонального розвитку Дніпропетровської області за умови підвищення рівня самоорганізації населення
Джерело: розрахунки автора
Розглянемо когнітивну модель регіонального розвитку в умовах децентралізації на прикладі Чернівецької області (рис. 6). Вершини орграфу сформовані на основі експертних оцінок та обґрунтовані з позиції якості причинно-наслідкових зв’язків. У результаті проведеної структуризації інформації означеної проблемної області цільовою вершиною виступає регіональний розвиток в умовах децентралізації, а керуючими вершинами: розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації (2), рівень самоорганізації населення (3), фінансова самодостатність регіону (4), інвестиційна та інноваційна активність (5), рівень безробіття (6), рівень розвитку промислового виробництва (7), рівень розвитку малого та середнього бізнесу(8), рівень розвитку сільського господарства (9), рівень реалізації туристичного потенціалу (10), рівень тіньової економіки (11), достатність власних фінансових ресурсів підприємств (12), рівень зайнятості за межами країни (13).
Рис. 6. Когнітивна модель регіонального розвитку в умовах децентралізації на прикладі Чернівецької області
Сформуємо матрицю суміжності (рис. 7). Цільовою вершиною в орграфі визначено вершину № 1 (регіональний розвиток в умовах децентралізації). Розглянемо динаміку цільової вершини під впливом збурюючих імпульсів в інші вершини сформованого орграфу.
Рис. 7. Матриця суміжності
Для Чернівецької області вершини (фактори), які мають потенціал зростання, і відповідно підсилюють розвиток регіону є розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації, фінансова самодостатність регіону, інвестиційна та інноваційна активність, рівень розвитку промислового виробництва, рівень розвитку малого та середнього бізнесу, рівень розвитку сільського господарства, рівень реалізації туристичного потенціалу, достатність власних фінансових ресурсів підприємств.
Сценарій (1) регіонального розвитку Чернівецької області за умови розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації (рис. 8). Так, за даними рисунку спостерігаємо зростання цільової вершини починаючи з 5-го року, розширення повноважень місцевої влади позитивно впливає на регіональний розвиток у довгостроковій перспективі. Чернівецька область є високо дотаційною областю, тому відновлення економічного зростання внаслідок децентралізації відбувається повільними темпами.
Рис. 8. Сценарій регіонального розвитку Чернівецької області за умови розширення повноважень
місцевої влади внаслідок децентралізації
Джерело: розрахунки автора
Наявність тіньових операцій, низький рівень податкових надходжень до бюджету, незначна частка промислового виробництва, нестача оборотних коштів у підприємств регіону у короткостроковій перспективі гальмують соціально-економічний розвиток регіону. Високий рівень самоорганізації населення сприяє проведенню децентралізації шляхом посилення громадського контролю за виконанням стратегії регіонального розвитку та місцевого бюджету, створення територіальних громад. Тому цей фактор можна розглядати як регулятор регіонального розвитку.
Сценарій (2) регіонального розвитку Чернівецької області за умови підвищення фінансової самодостатності регіону та забезпеченості власними фінансовими ресурсами підприємств; збурюючий імпульс подано у вершину 6 V(вих.)=(0,0,0,0,0,+1,…,0): За даними рисунку 9 спостерігаємо незначне підвищення цільової вершини у 4-му році, та стрімке падіння у період 5-го – 6-го років. Високий рівень дотаційності знижує рівень регіонального розвитку регіону, оскільки формується дотаційна економіка з соціальною спрямованістю. У зв’язку з цим, постає питання реформування міжбюджетних відносин внаслідок децентралізації, що підвищить рівень податкових надходжень до зведеного місцевого бюджету.
Рис. 9. Сценарій регіонального розвитку Чернівецької області за умови підвищення фінансової самодостатності регіону
та забезпеченості власними фінансовими ресурсами підприємств
Джерело: розрахунки автора
Недостатність власних фінансових ресурсів підприємств та висока вартість кредитів стримує розвиток промислового виробництва регіону, знижує інвестиційну та інноваційну активність підприємств, що призводить до зростання безробіття в області, зниженню податкових надходжень і, як наслідок, Чернівецька область є високо дотаційною. В такій ситуації серед пріоритетних напрямів стратегії соціально-економічного розвитку області є забезпечення інвестиційної привабливості регіону через використання сировинної бази для сільського та лісового господарства й туристичного потенціалу.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. На основі проведеного дослідження можна виявити пріоритетний напрям регіонального розвитку Дніпропетровської та Чернівецької областей, що базується на децентралізації. Стратегія регіонального розвитку Дніпропетровської області внаслідок децентралізації: регіональний розвиток в умовах децентралізації – розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації – самоорганізація населення – рівень безробіття – розвиток малого та середнього бізнесу (розвиток сільського та промислового виробництва, туристичної галузі) – рівень економічної безпеки регіону – регіональний розвиток в умовах децентралізації.
Стратегія регіонального розвитку Чернівецької області внаслідок децентралізації, що заснована на підвищенні фінансової самодостатності регіону внаслідок децентралізації: регіональний розвиток в умовах децентралізації – розширення повноважень місцевої влади внаслідок децентралізації – фінансова самодостатність регіону – достатність власних фінансових ресурсів підприємств – інвестиційна та інноваційна активність – розвиток промислового та сільськогосподарського виробництва, туристичної галузі, малого та середнього бізнесу – регіональний розвиток в умовах децентралізації.
Література.
1. Markusen A. Regions: Economics and Politics of Territory / A. Markusen. – Lanham : Rowman and Littlefield Publishes, 1987. – 304 p.
2. Некрасов Н. Н. Региональная экономика / Н. Н. Некрасов. – Москва : Экономика, 1978. – 343 с.
3. Долятовский В. А. Зарубежный опыт комплексного развития регионов / В. А. Долятовский // Регионология. – 1994. – № 2–3. – С. 28.
4. Поповкін В. А. Регіонально-цілісний підхід в економіці : монографія / В. А. Поповкін. – Київ : Наукова думка, 1993. – 220 с.
5. Ольшанська О. В. Регіон як просторова соціально-економічна система / О. В. Ольшанська // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 3 (117). – С. 184–191.
6. Axelrod R. M. The structure of decision: The cognitive maps of political elites / R. M. Axelrod. – Princeton : Princeton University Press, 1976. – 404 p.
References.
1. Markusen, A. (1987) Regions: Economics and Politics of Territory, Lanham, Rowman and Littlefield Publishes.
2. Nekrasov, N. N. (1978) Regionalnaya ekonomika [Regional economy], Moskva, Ekonomika.
3. Dolyatovskiy, V. A. (1994) “Foreign experience of integrated development of regions”, Regionologiya, vol. 2-3, p.28.
4. Popovkin, V. A. (1993) Rehional'no-tsilisnyy pidkhid v ekonomitsi [Regional approach in the economy], Kyyiv, Naukova dumka.
5. Ol'shans'ka, O. V. (2011) “The region as a spatial socio-economic system”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 3 (117), pp. 184–191.
6. Axelrod, R. (1976) The structure of decision: The cognitive maps of political elites, Princeton University Press, Princeton, USA.
Стаття надійшла до редакції 19.04.2017 р.
ТОВ "ДКС Центр"