Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК: 330. 322. 3 (477.62)

 

Н. В Рагуліна,

молодший науковий співробітник,

Донбаська державна машинобудівна академія

 

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ТА МЕТОДИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ПОСТ-КОНФЛІКТНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

 

N. V. Ragulina
Junior Research Fellow
Donbas State Engeneering Academy


INVESTMENT CLIMATE AND METHODS OF IMPROVING INVESTMENT POTENTIAL ON THE POST-CONFLICT TERRITORIES OF UKRAINE

 

У статті проведений аналіз інвестиційного клімату регіонів України які є пост-конфліктними. Уточнені аспекти створення сприятливих умов для залучення іноземних інвесторів. Наведені методи покращення інвестиційної привабливості та залучення інвестицій до певного регіону України. Виявлені сильні та слабкі сторони соціально-економічного стану східного регіону країни.

 

The investment climate of the regions of Ukraine which are post-conflict was analyzed in the article. The aspects of creating favorable conditions for attracting foreign investors were specified. The methods of improving investment attractiveness and attraction of investments to a certain region of Ukraine were presented. The strengths and weaknesses of the socio-economic status of the eastern region of the country were revealed.

 

Ключові слова: інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість, іноземні інвестори, пост-конфліктні території України, залучення інвестицій.

 

Keywords: investment climate, investment attractiveness, foreign investors, post-conflict regions of Ukraine, attraction of investments.

 

 

Вступ. Інвестиційний клімат – це важливий та визначальний момент при прийнятті іноземними чи вітчизняними інвесторами рішення щодо інвестування в конкретній країні. Це комплексне поняття. Воно включає в себе політичні, економічні, правові, адміністративні та інші аспекти. Також cюди входять умови діяльності іноземного інвестора, що існують в конкретній країні, включаючи заходи, що вживаються в ній з метою залучення іноземного капіталу. Сприятливий інвестиційний клімат передбачає розумні умови для залучення інвестицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти інвестиційної привабливості регіонів в тій, чи іншій мірі вивчалися різними вченими. Питання залучення іноземних інвестицій досліджуються не тільки вітчизняними, а й зарубіжними вченими, серед них варто відзначити таких вчених як А. Аніскін, С. Аптекар, М. Змієнко, С. Мамаєв, С. Онищенко, Б. Райзберг, С. Ступницький, А. Дука та багато інших. Та досі не визначено єдиної думки у формуванні методів та інструментів залучення інвестицій.

Постановка задачі. Метою даної роботи є аналіз перспектив залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій у регіони України, які постраждали від збройного конфлікту, на основі аналізу факторів зовнішнього середовища, що визначають їх інвестиційний потенціал.

Виклад основного матеріалу. Традиційно, під інвестиційним кліматом, розуміється певна сукупність факторів зовнішнього середовища, що роблять вплив на процес реалізації інвестиційних ідей і безпосередньо, на економічну ефективність інвестиційної діяльності. Інвестиційна активність в економічному аспекті полягає в тому, що в умовах розвитку ринкових відносин інвестиції є не тільки джерелом прибутку в майбутньому для підприємства, але і несе в собі покращення економічного клімату країни в цілому.

У своєму економічному словнику Н. Азріліян дає визначення терміну «інвестиційний клімат як сукупність політичних, економічних, соціальних і юридичних умов, які максимально сприяють інвестиційному процесу; рівні для вітчизняних та іноземних інвесторів, однакові за привабливістю умови для вкладення капіталу в національну економіку». [1, с.321].

Сприятливий інвестиційний клімат передбачає вигідні умови для залучення інвестицій, а саме:

- удосконалена законодавча база та наближені правові регулювання до міжнародних стандартів;

- повна прозорість та розвиток загальногромадянського законодавства при скороченні імперативних норм, розвиток контрактного (договірного) права тощо.

Зрозуміло, іноземний інвестор який має великий вибір країн, куди він має можливість помістити свій капітал, обирає найбільш сприятливі та вигідні умови. Дає їм повну оцінку, в першу чергу, звертаючи увагу на стабільність цих умов та як довго вони збережуться. Якщо довгострокові перспективи для іноземного інвестора сприятливі, він може не звернути уваги на тимчасові негаразди. Але якщо стабільності немає і вона не передбачається в найближчому майбутньому, то ніякі заходи залучення не привернуть іноземного інвестора.

Важливу роль відіграє політична обстановка в країні. Але окрім політичної стабільності також важливими є загальний стан економіки і державна політика економічного розвитку. Показником в цьому питанні є постійне зростання валового національного продукту, постійне зростання, (навіть якщо не дуже велике) виробництва. Саме це вважається вдалою перспективою для розвитку ринку.

Також, увагу інвестора не обходить і  рівень життя населення, ступінь зростання заробітної плати, рівень цін на місцеві матеріали і сировина. Серйозним фактором для занепокоєння можуть бути інфляція та інфляційні очікування. Важливим пунктом є довіра інвестора до проведеної державою економічної політики, здатності держави сприяти економічному розвитку, спираючись на розсудливість і уникаючи недешевих експериментів.

Іноземний інвестор робить перший висновок про державну економічну політику, коли він починає вивчення валютного регулювання і контролю коливання національної валюти, протекціоністські заходи, умови репатріації капіталу і прибутків, імпортне регулювання, процедура ліцензування.

Валютне регулювання має для іноземного інвестора вирішальне значення. Його цікавить питання, наскільки реально гарантовані його можливості репатріації капіталу і перекладу дивідендів і відсотків. При цьому найкращою реальною гарантією вважається позитивний платіжний баланс в країні-реципієнті капіталу. Іноземний інвестор повинен бути впевнений в тому, що переклад капіталу і прибутків можливий. Питання про можливості імпортувати необхідні матеріали і запасні частини також розглядається під валютним контролем.

Багатий внутрішній ринок також один з важливих моментів. І купівельна спроможність населення є одним з головних факторів. Бідне і численне населення характерно для країн, що розвиваються.

Іноземний інвестор вираховує, яка частина продукції може бути продана на місцевому ринку. Внутрішній ринок може розглядатися не тільки як її власний, а й як ринок країн, економіка яких раніше була взаємопов'язана.

Не обходить інвестор і інфраструктуру країни. Постачання електроенергії, газ, вода, тощо. Все в країні повинно функціонувати так, щоб забезпечувати виробництво іноземного інвестора необхідними матеріалами та можливістю регулярного експорту продукції. Стан залізних і автодоріг і річкових шляхів сполучення також йде до уваги. Враховується навіть те як робітники добираються до місця роботи. Інформаційний зв'язок теж входить в цей список. Важливими є наявність телефону та факсу, можливість швидко зв'язатися з владою, постачальниками, покупцями тощо.

Не виключено, що і сам іноземний інвестор може сприяти розвитку інфраструктури шляхом будівництва внутрішніх доріг, під'їзних шляхів, купувати засоби автомобільного сполучення тощо. Однак, вважається, що основні комунікації повинні бути готові або створюватися урядом або муніципалітетами.

Відсутність певних комунікацій, та величезні витрати на створення інфраструктури, можуть відштовхнути інвестора. У деяких країнах, як вихід із скрутного становища, для залучення іноземних інвесторів створюються спеціальні промислові зони. Вони надають іноземному інвестору транспорт, зв'язок та інші блага цивілізації. Частіш за все надаються також і побудовані приміщення на пільгових умовах з подальшою можливістю викупу. Інколи навіть ці зони є вільними від оподаткування.

Момент наявної робочої сили та умови найму також цікавлять іноземного інвестора. Створення нових робочих місць - є внеском в розвиток національної економіки, особливо в країнах з великим відсотком безробіття. Але наявність великої чисельності робочої сили ще не є гарантією для залучення інвесторів. Іноземний інвестор обов’язково звертає увагу на ринок робочої сили, тобто кваліфікованість робітників та здатність освоювати професію, відповідність вимогам виробництва.

Виходячи з вищенаведеного та приміряючи всі аспекти залучення інвесторів для нашої країни, ми можемо побачити деякі важливі проблеми в цьому питанні. Нажаль, економіка України переживає не найкращі часи. Особливо після початку у 2014 році збройного конфлікту на східних територіях країни, що триває по теперішній час. Україна має широкий спектр інвестиційної діяльності, але через політичну нестабільність і недостатність правових гарантій захисту інвестиційних коштів потенційні інвестори втрачають бажання здійснювати інвестиційну діяльність на території країни. Тому, питання створення сприятливого інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості є актуальним на сьогодні.

Головну роль у створенні сприятливого та стабільного розвитку країни відіграють саме іноземні інвестиції. Обсяг залучених з початку 2015 року прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 1 липня 2015 р. становив 42851,3 млн. дол. США (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, та частини зони проведення антитерористичної операції) та в розрахунку на одну особу населення – 1000,5 дол. [4].

Відновлення регіонів країни, що постраждали внаслідок збройного конфлікту є важливим питанням сьогодення. Соціально-економічний стан сходу України абсолютно нестабільний. Саме цьому хотілося би більшу увагу приділити саме пост-конфліктним територіям. Ці території сміливо можна назвати депресивними майже у всіх існуючих сферах життєдіяльності. Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій це практично єдиний вихід для підняття соціально-економічного стану Донеччини.

Аналіз досліджень показав, що останнім часом інвестиції мали неоднозначну тенденцію. Так, на початок 2008 року, Донецька область отримала понад 650 млн. доларів, на початок 2013 року вже 2 млрд. 860 млн. доларів, але вже до кінця 2014 року скоротилися практично до нуля [3].

Кризовий стан, що склався в інвестиційній сфері пост-конфліктних територій в період структурних перетворень, обумовлено рядом причин, основні з яких: загальна криза національної економіки; різке зниження ефективності регулювання інвестиційних процесів на всіх рівнях економіки; політична і економічна нестабільність, високі інвестиційні ризики; недорозвинена ринкова інфраструктура, слабке інформаційне, кадрове та технічне забезпечення управління інвестиційною діяльністю тощо. Саме створення сприятливого інвестиційного клімату та інвестиційна привабливість дадуть зелене світло іноземним та вітчизняним інвесторам вливати свій капітал.

Інвестиційну привабливість можна визначити як систему різних об'єктивних ознак, засобів та можливостей, що викликають у сукупності потенційний платоспроможний попит на інвестиції в даному регіоні. Вона формується з двох компонентів: рівня інвестиційного потенціалу, що визначається економічними, соціальними і природно-географічними факторами, рівнем некомерційних інвестиційних ризиків, що обумовлено зовнішньою щодо інвестора, макроекономічною та регіональною ситуацією.

Східні регіони України мають хороші перспективи для залучення інвестицій. І навіть незважаючи на всі аспекти тих подій, які відбувалися на їх території у останні роки. Розглянемо деякі з них.

Вдале розташування дає змогу розширити коло перспектив на даній території, і насамперед, за рахунок можливості виходу на європейський простір через транспортні коридори, в тому числі через порт Маріуполя на узбережжі Азовського моря. Це дозволяє говорити про зручність доставки продукції на ринки Туреччини та близького Сходу. Розташування східних регіонів також сприяє розвитку торгівлі з Грузією та Російською Федерацією.

Як варіант одного з механізмів формування сприятливого інвестиційного клімату депресивних регіонів є вдосконалення рекламної діяльності та системи інформаційного забезпечення інвесторів. З метою формування сприятливого іміджу і бренду регіону, його позиціонування необхідна розробка маркетингових заходів і сегментація ринку з метою просування створюваних продуктів і залучення інвесторів. Для проведення аналізу інвестиційних проектів з метою надання державних гарантій інвесторам необхідна наявність повної інформації про альтернативні проекти. Цю проблему може вирішити формування регіональних інформаційних центрів, які повинні не тільки оцінювати інвестиційні проекти, а й здійснювати загальноекономічний моніторинг в регіоні, забезпечувати проведення на належному рівні експертизи розроблюваних програм і проектів. Проведення аналізу інвестиційних проектів доцільно засновувати за участю місцевої адміністрації, державних статистичних та інших зацікавлених органів шляхом створення міських та районних маркетингових служб, які готують інформацію для потенційних інвесторів. Інформація для приватних осіб і організацій може надаватися на платній основі через захищені інформаційні мережі.

Також, зниження податків на підприємства, що мають потенціал до розвитку, призводить до їх зацікавленості в роботі, підвищенню числа робочих місць, що безпосередньо відбивається на соціально-економічний розвиток цих територій.

Страхування вважається одним з найефективніших інструментів зниження інвестиційних ризиків у світовій практиці. Це особливо важливо в складних умовах пост-конфліктних територій, де необхідні високоефективні механізми захисту інвестиційних проектів. В їх розробці велику допомогу надають використання досвіду країн, в яких успішно реалізуються програми захисту інвесторів.

Не можна оминути також і розвиток малого підприємства. Цей чинник сприяє забезпеченню зайнятості населення, насиченню ринку товарами і послугами, збільшення податкових надходжень, формування середнього класу. Навіть в довоєнні часи, в Україні не залучались інвестиції в мале підприємство. Але одним з напрямків подолання фінансово-економічній кризи в країні є стимулювання малого та середнього бізнесу [5]. Тому треба робити наголос також на залучення інвестицій в цю сферу.

Важливим механізмом сприяння галузям промисловості і сільського господарства є державне замовлення товарів і послуг, вироблених на території східних регіонів. У Донецькій області знаходиться велика кількість потужних виробничих сил усіх галузей. Саме тому Донеччина вважається промисловим регіоном країни. І про це не слід забувати. Державне замовлення слід застосовувати тільки з урахуванням особливостей конкурентного середовища регіону.

Таким чином, активізації інвестиційної діяльності на пост-конфліктних територіях має бути відведено одне з центральних місць в економічній політиці, що реалізовується як на державному, так і регіональному рівні.

З метою соціально-економічної стабілізації на сході країни, слід розглядати території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Встановлення особливого режиму інвестування для депресивних регіонів також є одним із методів оздоровлення економічної ситуації і створення сприятливого інвестиційного клімату. Пільгами на території регіону повинні користуватися тільки підприємства, що реалізують інвестиційні проекти і відповідають певним вимогам. Податкові пільги повинні надаватися за умови наявності техніко-економічного обґрунтування і бізнес-проекту і контролю над цільовим використанням коштів. Розвиток інвестиційного потенціалу регіону передбачає формування об'єктивної системи оподаткування, що сприяє зменшенню диференціації доходів, формування оптимальної структури рентабельності галузей економіки і, як наслідок, збільшення платоспроможного попиту населення, інвестиційної активності і привабливості депресивного регіону.

Природною метою для розвитку регіону є підвищення соціального рівня населення, стабілізація фінансової безпеки регіону та підвищення рівня стабільності і стійкості темпів економічного зростання. Очевидно, що зараз, з урахуванням соціально-політичної обстановки в регіонах, подібна мета досягнута бути не може. Однак не варто забувати про ці перспективи, які притаманні цим регіонам. Якщо йдеться про підвищення ефективності інвестицій, то не варто зупинятися тільки на сьогоднішній ситуації. Закінчення періоду нестабільності приведе Ті інвестори, які першими прийдуть в дані регіони після закінчення періоду нестабільності - отримають найбільший прибуток. Так було на території багатьох країн, так буде і в Україні [2].

Тому при оцінці інвестиційного клімату та інвестиційного потенціалу східних регіонів України спробуємо виключити вплив чинників політичної та економічної нестабільності, а будемо розглядати в довгостроковій перспективі. Донецький регіон входить у трійку найбільш інвестиційно привабливих регіонів країни стверджується в доповіді, підготовленій Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. [2].

Вплив різних макроекономічних факторів на інвестиційну привабливість східних регіонів України також слід враховувати. Їх моделювання і прогнозування дозволить визначити момент активізації інвестиційної діяльності потенційних інвесторів.

Незважаючи на несприятливі умови ведення інвестиційної діяльності в східних регіонах України, безперечно, є і позитивні сигнали в цьому напрямку. Саме розвинені промисловість і інфраструктура, наявність висококваліфікованої робочої сили і вигідне географічне положення є тим фундаментом, на якому і повинна найближчим часом будуватися інвестиційна діяльність потенційних інвесторів, а отже, і фінансове благополуччя регіонів.

Висновки. Роблячи висновок з вищенаведеного, можна побачити, що ситуація на пост-конфліктних територіях України, незважаючи на всі негативні події, не така вже безнадійна. Маючи великий потенціал та потужне виробництво, наявність достатньої кількості робочої кваліфікованої сили, природні ресурси тощо, залучення інвесторів як іноземних, так і вітчизняних є досить реальним. Уряд мусить кинути всі сили на подолання недоліків інвестиційної політики. Не буде зайвим запозичення іноземних практик в питанні залучення інвесторів та покращення інвестиційного клімату на територіях, що являють собою депресивні зони внаслідок збройних конфліктів. Створення комфортних та стабільних умов дає змогу інвесторам зробити вибір на користь Сходу країни. Відновлення інфраструктури, створення нових робочих місць та покращення життєдіяльності населення – все це веде до підняття соціально-економічного стану регіону та країни в цілому.

 

Список літератури.

1. Азріліян О. Кoрoткий економічний словник / О. Азріліян, Є. Калашникова, О. Мещерякова, А. Азріліян. // Інститут світової економіки та міжнародних відносин РАН. – 2005. – С. 1088.

2. Офіційний сайт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ier.com.ua].

3. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://minfin.com.ua/.

4. Міністерство закордонних справ України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/economic-cooperation/invest-climat.

5. Рагуліна Н.В. Інвестиційні гранти, як інструмент стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні. / Н.В. Рагуліна // Вісник ДДМА. – 2015. – № 3 (36). C. 238-243.

 

References.

1. Azriliyan, O. Kalashnykova, E. Meshcheryakova, O. and Azriliyan, A. (2005), Korotkyj ekonomichnyj slovnyk [Brief economic dictionary], Instytut svitovoyi ekonomiky ta mizhnarodnykh vidnosyn RAN, Moscow, Russia.

2. The official site of the Institute for Economic Research and Policy Consulting  (2017), available at: http://www.ier.com.ua (Accessed 18 Dec 2017).

3. The official website of the Ministry of Finance of Ukraine (2017), available at: ). http://minfin.com.ua/ (Accessed 18 Dec 2017

4. Ministry of Foreign Affairs of Ukraine (2017), available at: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/economic-cooperation/invest-climat (Accessed 18 Dec 2017).

5. Ragulina, N.V. (2015), “Investment grants as a tool to stimulate small business development in Ukraine”, Visnyk DDMA, vol. 3 (36), pp. 238-243.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"