Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 657

 

О. С. Горай,

здобувач кафедри обліку і аудиту,

Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир

 

ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЗОВНІШНІХ ЗАГРОЗ

 

O. S. Gorai,

Candidate of the Department of Accounting and Audit

Zhytomyr State Technological University, Zhytomyr

 

PECULIARITIES OF NORMATIVE-LEGAL REGULATION OF ACCOUNTING ACOUNTING FOR ECONOMIC ACTIVITY IN TERMS OF EXTERNAL THREATS

 

В статті досліджено механізм нормативно-правового регулювання як складової національної системи бухгалтерського обліку. Встановлено, що нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку є різностороннім та охоплює різні види права та законодавства. Визначено завдання облікової інформації, тобто її значення у відповідних господарських та соціально-економічних процесах. Вивчення системи бухгалтерського обліку як об’єкту нормативно-правового регулювання полягає в тому, що система бухгалтерського обліку є міждисциплінарною, складною, динамічною та залежною від спектру різноманітних факторів економічного, соціального та екологічного середовищ. Здійснено оцінку сучасного стану нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку, яка вказує на відсутність законодавчих положень, які б визначали комплекс організаційно-методологічних положень генерування інформації про вплив наслідків бойових дій та окупації державних територій на господарську діяльність підприємств.

 

In the article the mechanism of legal regulation as an integral part of the national accounting system is explored. It is established that the legal regulation of accounting is multi-faceted and covers various types of rights and legislation. The tasks of the accounting information, that is its value in the corresponding economic and social-economic processes are determined. The study of the accounting system as an object of regulatory regulation is that the accounting system is interdisciplinary, complex, dynamic and dependent on a variety of factors of economic, social and environmental environments. An estimation of the current state of regulatory and legal regulation of accounting, which indicates the absence of legislative provisions that would determine the complex organizational and methodological provisions for generating information on the impact of the consequences of hostilities and the occupation of state territories on the economic activities of enterprises.

 

Ключові слова: бухгалтерський облік, нормативно-правове регулювання, гібридна війна, окуповані території, зовнішні загрози.

 

Keywords: accounting, legal regulation, hybrid war, occupied territories, external threats.

 

 

Актуальність теми. Особливо гостро питання регулювання бухгалтерського обліку стоїть в умовах «гібридної війни», що призвела до окупації державних територій, бойових дій та антитерористичної  операції на Сході України. В першу чергу це пов’язано з відсутністю будь-яких нормативно-правових норм, щодо діяльності підприємств на окупованих територій або взаємодій з такими підприємствами. Зокрема, з’являються нові об’єкти бухгалтерського обліку або ж нові властивості існуючих об’єктів, які потребують відображення, що в свою чергу вимагає певних уніфікованих правил. Відповідно, актуалізується проблема вивчення стану та розробки напрямів розвитку системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку наслідків бойових дій та окупації державних територій.

Аналіз останніх досліджень. Питання нормативно-правового регулювання в частинні формування національних систем бухгалтерського обліку вивчалося багатьма вітчизняним та зарубіжними вченими (Грицишен Д.О., Євокимов В.В., Легенчук С.Ф., Горецька Л.Л., Копилов В.А., Ловінська Л.Г., Кіреєв О.І., Ткач В.И., Ткач М.В., Шигун М.М., Петрук О.М., Свірко С.В., Рабошук А.В., Голов С.Ф., Гуляєв Н.С., Ветрова Л.Н., Малькова Т.Н., І.О. Макаренко).

Розвиток нормативно-правових норм щодо окремих складових системи бухгалтерського обліку були дослідженні в працях вчених в розрізі: елементів методу бухгалтерського обліку (Л.Г. Ловінська, А.В. Янчев, О.В. Харламова, Т.М. Кучеренко, А.В. Озеран, М.Р. Лучко, П.Я. Хомин, С.Ф. Легенчук, І.В. Жиглей), об’єктів (Т.В. Давидюк, К.В. Романчук, В.В. Сопко, О.І. Пилипенко, Н.І. Петренко, І.В. Орлов, Ю.А. Кузьмінський, М.І. Скрипник, В.А. Дерій, Н.І. Пилипів, П.Л. Сук, Е.С. Гейєр, Л.В. Гуцаленко, Я.Д. Крупка, М.І. Бондар, О.В. Кантаєва, О.В. Мельниченко, Д.О. Грицишен, І.В. Жиглей, І.В. Замула, І.М. Вигівська, С.О. Левицька, О.О. Осадча) та суб’єктів організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах різних форм власності та галузей (Л.В. Чижевська, В.М. Метелиця, В.А. Кулик).

Проте в більшій мірі дослідження стосувалися проблем ідентифікації та розвитку джерел права, оминаючи проблеми механізму нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в цілому та окремих об’єктів, які стосуються наслідків надзвичайних ситуацій, бойових дій та окупації державних територій. Адже, в юридичній науці «протягом тривалого часу проблема механізму правового регулювання продовжує представляти значний науковий інтерес завдяки своїй фундаментальності, а також у зв’язку із природним процесом накопичення нових знань, що спонукають дослідників до уточнення, а в низці випадків – і перегляду тих чи інших поглядів на це явище» [5, с. 74].

Виклад основного матеріалу. Актуалізація проблем саме механізму нормативно-правового регулювання пов’язана з тим, що для реформування бухгалтерського обліку в Україні не достатньо лише формування та удосконалення джерел права, яке регулює бухгалтерський облік. Є потреба в комплексному дослідженні механізму нормативно-правового регулювання як складової національної системи бухгалтерського обліку. Вітчизняні дослідники Копилов В.А. та Ловінська Л.Г. з даного приводу зазначають, що «національна система бухгалтерського обліку охоплює два напрями: по-перше, правові засади регулювання; по-друге, методологічне, методичне та організаційне забезпечення» [8]. Подібний підхід міститься в праці М.М. Шигун, яка вказує, що «національна система бухгалтерського обліку є сукупністю взаємопов’язаних регулятивних, методологічних та організаційно-методичних компонентів, що визначають принципи функціонування бухгалтерського обліку і забезпечують процеси первинного спостереження, вартісного вимірювання, групування, систематизації та узагальнення даних про факти господарського життя і надання в зручній для сприйняття формі інформації про суб’єкт господарювання та її інформації користувачам такої інформації» [15, с. 371].

Дещо розширене в цілому та звужене в частинні правового регулювання, поняття дають В.І. Ткач та М.В. Ткач: «у цілому облікова система на національному та міжнародному рівні є певним комплексом показників, головним з яких є: наявність та використання розвиненої системи національних бухгалтерських стандартів, до яких входить національний план рахунків, урядові укази і директиви, податкове законодавство і кодекси капітальних вкладень» [14, с. 129].

Особливий підхід до структури національної системи бухгалтерського обліку пропонують міститься в праці В.В. Євдокимова, С.Ф. Легенчука та Д.О. Грицишена [4]. Так, вченні пропонують багаторівневу структуру національної системи бухгалтерського обліку, зокрема: ідентифікація регулюючих інститутів, нормативне регулювання за рівнями (міжнародний, національний, мікрорівні) та система бухгалтерського обліку підприємства з розмежуванням методики (принципи та методи обліку) та організації (форми організації та ведення). Кожен із зазначених рівнів автори виокремлюють за сферами появу бухгалтерського обліку як: професійної діяльності, практичної діяльності та науки.

«Розвиток національної системи бухгалтерського обліку спрямований на забезпечення єдності, інтегрованого функціонування і централізації систем з відповідним рівнем узгодженості із зовнішнім середовищем, що в сукупності становить ефективну координаційно-регулюючу систему інформаційного забезпечення бізнесу. Ускладнення процесів діяльності підприємства викликали закономірну потребу в формалізації інформаційних потоків і побудові системи, в якій мільтиплікуються різні елементи й властивості інформаційного взаємообміну всередині інтегрованої системи та за її межами» [1, с. 62-63]. В цілому погоджуючись з автором варто зауважити, що вирішення проблем формалізації не дозволить налагодити ефективну інформаційну систему управління бізнесом. Адже, бухгалтерський облік є динамічною системою, а тому повинен відповідати розвитку економічних систем, зміни в яких можуть відбуватися миттєво, що пов’язано з прискоренням руху економічної інформації в глобальному вимірі. Саме тому є потреба в такому розвитку нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку, яке б дозволило системі бухгалтерського обліку змінюватися не порушуючи правового поля.

Отже, регулювання бухгалтерського обліку є об’єктивною властивістю та складовою національної системи бухгалтерського обліку. Варто зазначити, що реформування бухгалтерського обліку через формування нових підходів до його нормативно-правового регулювання є об’єктивним процесом в розвитку соціально-економічних відносин та супроводжується реформуванням всієї економічної системи. Адже, система нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку є настільки ж важлива, як і правове забезпечення соціально-економічних відносин. Саме на вагомому значенні регулюючої ролі держави в економічній системі наголошував О.М. Петрук. В своїй монографії автор вказував на те, що «потреби здійснення загального управління економікою протягом ХХ ст. призвели до значного зростання регулюючої ролі держави в економічній системі. У сучасних умовах саме функціонування та життєздатність економіки не можна уявити без активного втручання держави … Не дивлячись на існуючі процеси глобалізації, в цьому плані значні зміни не відбулися та не передбачаються в майбутньому» [4, с. 147]. Цілком погоджуємося з вченим, адже не дивлячись на всезагальну роль міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в якості нормативно-правового забезпечення його методології, все ж таки останнє слово залишається за державою.

Реформування бухгалтерського обліку є складовою економічний реформ будь-якої країни. Неможливо здійснити економічні реформи без модернізації національної системи бухгалтерського обліку і навпаки реформування бухгалтерського обліку обумовлює зміни економічної системи країни. Така ситуація пов’язана з тим, що система бухгалтерського обліку охоплює різні складові економічної системи та соціально-економічних відносин, а в умовах варіювання поведінки економічних агентів змінюються й відносини між ними, що проектуються в інформаційній системі управління, зокрема в системі бухгалтерського обліку. «Досить часто економічна поведінка трактується як поведінка, зумовлена наявністю альтернативних варіантів дій та націлена на здійснення раціонального вибору, тобто вибору, в якому мінімізуються витрати й максимізується чиста вигода за умов обмеженості. У реальності це поняття має більш глибинну сутність. Так, виходячи з основ інституційної теорії та враховуючи постулати пріоритетної на сьогодні концепції стійкого розвитку, які є визначальним у вартісно-орієнтованому управлінні, під економічною поведінкою інститутів слід розуміти сукупність дій, детермінованих економічними інтересами різних сукупностей інститутів. Тобто це характер діяльності підприємства, що володіє сукупністю ресурсів (постачальниками яких є природне, соціальне та економічне середовища через ринки товарів (робіт, послуг), капіталу і праці), які стають джерелом конкурентних переваг підприємства в інституційному середовищі» [6, с. 20].

Бухгалтерський облік охоплює різний спектр об’єктів економічної системи, а облікова інформація є об’єктом інформаційних інтересів учасників господарських відносин. Саме тому нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку є різностороннім та охоплює різні види права та законодавства. Зазначене актуалізує проблеми ідентифікації джерел права за окремими елементами системи бухгалтерського обліку та обґрунтування кожного елементу як окремого об’єкту нормативно-правового регулювання.

 «Для сучасного бізнесу важливо реформувати інформаційну систему та її складову – бухгалтерський облік – таким чином, щоб забезпечити обґрунтування управлінських рішень на оперативному та стратегічному рівнях. Організація бухгалтерського обліку передбачає розвиток інформаційних процесів, збалансованість інформаційних запитів і налагодження інформаційного забезпечення учасників фінансово-економічних відносин, що мають різний рівень впливу на показники діяльності підприємства» [1, с. 69].

Український вчений проф. Г.Г. Кірейцев з цього приводу зазначав: “Бухгалтерський облік, як і всі економічні науки, відноситься до суспільних наук. Це означає, що для визначення ознак, властивих його предмету, а також для правильного розуміння змісту об’єктів обліку необхідний глибокий якісний аналіз перш за все тих сторін фактів господарської діяльності, що відображаються, які властиві тим суспільним процесам і явищам, що розвиваються відповідно до економічних законів. Такий аналіз суспільних процесів і явищ здійснив К. Маркс. Його наукове доведення того факту, що людське суспільство є не просто сукупністю сфер суспільного життя, а цілісність, єдиний цілісний організм, а також розробка ним нової економічної теорії створили можливість нового подальшого розвитку прикладних економічних наук, до яких відноситься і наука про бухгалтерський облік. Використовуючи прийоми редукції складної праці до простої, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, а також абстрагуючись від випадковостей при відборі ознак, властивих всім сторонам суспільного життя, К. Маркс виділив найбільш характерні ознаки цього цілісного організму і обґрунтував, що “в кожному суспільстві виробничі відносини створюють єдине ціле” і що “ці відносини завжди пов’язані з речами і проявляються як речі”, тобто мають речову форму... Екологічні, соціально-економічні та юридичні сторони у фактах господарської діяльності відносяться до поняття предмету обліку, а матеріально-речові – до поняття його об’єктів, яким властива і юридична сторона” [10, c. 41].

Необхідність реформування бухгалтерського обліку обумовлено об’єктивними чинниками розвитку економічної системи різних рівнів. З даного приводу Д.О. Грицишен стоїть на позиції, що «розвиток облікової науки у ХХ столітті є періодом динамічних змін, пов’язаних з процесами глобалізації. Зміни в теорії та методології бухгалтерському обліку є об’єктивними, адже відбуваються паралельно з перетвореннями соціально-економічного, суспільно-правового та політичного характеру в умовах глобалізації. Залежність бухгалтерського обліку від зазначених процесів проявляються в формуванні різнопланових наукових шкіл, різноманітності концепцій та теорій його розвитку, що становлять фундамент національних систем бухгалтерського обліку (далі НСБО). Проте більшість не забезпечують вирішення проблем теоретичного та практичного характеру, які пов’язані з низькою інформованістю учасників господарських відносин, невідповідністю НСБО діючій економічній системі, зниженням соціального значення бухгалтерського обліку» [4, c. 5].

Реформування бухгалтерського обліку через удосконалення та зміну системи його нормативно-правового регулювання не може відбуватися в опосередковано від складових його системи. Так, є потреба в реформування не лише методології бухгалтерського обліку, але й системи управління його об’єктами, напрямів діяльності суб’єктів як основних складових системи. Тобто бухгалтерський облік варто розглядати як складну динамічну систему, яка є мінливою до системи вищого порядку, тобто системи управління. Так, вітчизняний вчений О.М. Петрук вказує, що «Гносеологічний фактор розвитку бухгалтерського обліку як функціональної науки передбачає, що він існуватиме протягом усього історичного розвитку економічних систем. Бухгалтерський облік буде знаходитись у постійному пошуку способів оптимального вирішення завдань, поставлених перед цією наукою – здійснення позитивного впливу на господарську діяльність» [11, с. 8].

Система нормативного-регулювання бухгалтерського обліку може носити двоякий характер: по-перше, визначати напрями трансформації складових системи бухгалтерського обліку; по-друге, власне змінюватися під впливом розвитку методологічні та методики бухгалтерського обліку. Зазначене обумовлено завданнями, які покладаються на систему бухгалтерського обліку та які трансформуються в умовах зміни системи соціально-економічних відносин.

В працях вітчизняних вчених досить чітко прослідковують зміни завдань бухгалтерського обліку та їх різноплановість. Романчук К.В. вказує, що «вирішення проблем інформаційного забезпечення користувачів можливе за умови перебудови методології та методики бухгалтерського обліку. Пріоритетним напрямом такої перебудови доцільно визначити орієнтацію кінцевого продукту (інформації, що генерується в системі бухгалтерського обліку) на задоволення суб’єктів формування інформаційних запитів. Одним із напрямів такої перебудови є уточнення завдань бухгалтерського обліку шляхом їх адаптації до сучасних умов господарювання, в тому числі інституту права власності та модифікація елементів методу бухгалтерського обліку» [13, c. 93]. Легенчук С.Ф. [4, c. 39] зазначає, що відбулася «переорієнтація основної мети існування бухгалтерського обліку як практичної діяльності: від забезпечення достовірної оцінки – до забезпечення надання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень» [4, с. 39].

Малюга Н.М. вважає, що «враховуючи недоцільність штучного збільшення завдань і їх необмежене зростання, вважаємо за необхідне: а) обмежитися виділенням лише головних завдань бухгалтерського обліку; б) чітко визначити перелік і вимоги користувачів, які мають формувати й моделювати завдання бухгалтерського обліку. Обмежений перелік основних завдань бухгалтерського обліку дозволить більш глибоко зрозуміти призначення й закономірності бухгалтерського обліку, полегшити їх вивчення майбутніми спеціалістами» [9, c. 55].

Євдокимов В.В. пише: «Зважаючи на всезростаючу роль бухгалтерського обліку для організації системи управління, він повинен бути єдиним, неподільним, повинен виконувати свою основну функцію – своєчасно забезпечувати релевантною інформацією усіх користувачів» [3, с. 98]. На такій позиції наголошує М.А. Проданчук: «Основне завдання бухгалтерського обліку ‑ надання інформації для реалізації управлінського процесу з метою досягнення визначених підприємством цілей як оперативного, так і стратегічного характеру, які зорієнтовані на максимізацію вартості підприємства та усунення асиметрії облікової інформації» [12, с. 41].

Подібна позиція в контексті подолання інформаційної асиметрії між різними учасниками соціально-економічних відносин в різних моделях формування та розвитку національних систем бухгалтерського обліку простежується в монографічному дослідженні Євдокимова В.В., Легечуку С.Ф. та Грицишена Д.О., які вказують, що дана проблема створює інформаційну асиметрію в бухгалтерському обліку, зокрема вченні зазначають, що «Інформаційна асиметрія в бухгалтерському обліку проявляється в низькій інформованості всіх учасників господарських процесів та містить в собі, в першу чергу, майновий характер. Майновий характер проявляється перш за все в результатах господарської діяльності та їх розподілі. Майновий характер є найбільш характерною властивістю господарської діяльності, адже пов’язана з використанням факторів виробництва та створення нових благ й отримання економічних та соціальних результатів. Проте економічний ефект господарської діяльності завжди є найбільш пріоритетним, а тому й відбивається в інформаційних запитах користувачів, що проявляється в національній системі бухгалтерського обліку тієї чи іншої країни» [4, с. 281].

Проте таке завдання бухгалтерського обліку як надання інформації зацікавленим користувачам не в повній мірі визначає роль та значення бухгалтерського обліку в сучасному суспільстві. Виходячи з цього, пропонуємо визначати завдання облікової інформації, тобто її значення у відповідних господарських та соціально-економічних процесах. Адже на основі отриманої інформації всі без винятку користувачі приймають відповідні рішення, які в подальшому визначають розвиток соціально-еколого-економічної системи підприємства, яка, в свою чергу, знаходиться в тісному взаємозв’язку з економічними системами різних рівнів, соціальними системами суспільства та навколишнім середовищем. Сьогодні облікова інформація спроможна: як забезпечити динамічний розвиток підприємства, так і привести до його банкрутства, а в результаті й до кризи не лише державної, але і глобальної економіки; як створити соціальний конфлікт, так і налагодити соціальний консенсус суспільстві; як зруйнувати природні системи, так і забезпечити високий рівень екологічної безпеки. Відповідно, якщо змінюється система управління, її стратегічні цілі змінюються й складові системи бухгалтерського обліку. В загальному розумінні складовими системи бухгалтерського обліку є:

‑ об’єкт бухгалтерського обліку, який залежить від системи управління та специфіки соціально-економічних відносин;

‑ суб’єкт бухгалтерського обліку, який виконує покладені на нього функції та приймає рішення щодо обрання методології бухгалтерського обліку;

‑ методологічна дія, тобто методологія бухгалтерського обліку від застосування, якої залежить спектр та якість інформації, яка генерується в системі бухгалтерського обліку;

‑ зворотний зв'язок, який реалізується через систему прийнятих управлінських рішень різними учасниками господарських відносин на основі бухгалтерської інформації.

Складність вивчення системи бухгалтерського обліку як об’єкту нормативно-правового регулювання полягає в тому, що система бухгалтерського обліку є міждисциплінарною, складною, динамічною та залежною від спектру різноманітних факторів економічного, соціального та екологічного середовищ.

Об’єкт бухгалтерського обліку є не лише суто об’єктом даної системи, а виступає ще й об’єктом управління, об’єктом соціально-економічних відносин, а тому залежить від їх специфіки з одного боку, а з іншого - сформована інформація впливає на їх поведінку в господарський діяльності мікрорівня та соціально-економічних відносин макро- та глобального рівнів. Тобто методологія бухгалтерського обліку як елемент системи – це методолологічна дія, формує інформаційну модель об’єкту різних економічних систем. В залежності від інформаційної моделі об’єкту формується управлінське рішення, яке є зворотнім зв’язком. В центрі зазначених процесів стоїть суб’єкт бухгалтерського обліку, який обирає методологію та керується мотивами користувачів – учасників господарських відносин. В свою чергу діяльність об’єкту також повинна бути урегульована на правовому рівні, що дозволить сформувати повноцінне та достовірне уявлення про соціально-економічні відносини, які тим чи іншим чином проявляють в об’єкті бухгалтерського обліку та підлягають правовому регулюванню.

Все зазначене вказує на міждисциплінарність бухгалтерського обліку як науки, практичної діяльності та професійної діяльності. В такому напрямі здійснювалося дослідження Д.О. Грицишена, який заначив: «міждисциплінарні підходи в дослідженні проблем науки про бухгалтерський облік є особливо важливими за наступних позицій: по-перше, об’єкти бухгалтерського обліку не можливо характеризувати виокремлено від їх економічних та фізичних властивостей, зокрема це стосується виробничих процесів, природних ресурсів, економічних явищ; по-друге, бухгалтерський облік є пізнавальним процесом, а тому його метод повинен надати інформацію про об’єкт та його розвиток не лише з економічної точки зору, але й зважаючи на ті системи з якими даний об’єкт пов’язаний (природна, політична, соціальна системи)» [2, с. 8].

Міждисциплінарність бухгалтерського обліку як функціональної економічної науки обумовлюється ще й його роллю та значенням в системі економічних наук та суспільною значимістю. Так, будучи функціональною економічною наукою бухгалтерські наукові дослідження апріорі повинні мати дисциплінарний характер, що дозволить сформувати інформаційний простір вирішення соціально-економічних проблем в суспільстві. На міждисциплінарності економічних досліджень наголошували Нобелівські лауреати, дослідження яких стали поштовхом в розвитку економічної науки: В.В. Леонтьєв та М. Аллє.

За слова американського економіста російського походження В.В. Леонтьєва [7] «гальмівним механізмом» в економічній науці є «методологічний еклектизм», під яким розуміє використання кожною наукою свого специфічного типу аналізу, замість вивчення причинно-наслідкових зв’язків того чи іншого явища. Результатом такого підходу вчений бачить проблему відсутності єдиного правильного твердження.

Підхід Нобелівського лауреату є актуальним для досліджень в сфері бухгалтерського обліку особливо при вивченні національних систем бухгалтерського обліку. Адже, як зазначили вітчизняні вченні: «Кожен вчений, досліджуючи особливості розвитку національної системи бухгалтерського обліку тієї чи іншої країни вкладає в тлумачення даного поняття свою точку зору, яка залежить від об’єкту та сфери дослідження автора. Вважаємо, що національна система бухгалтерського обліку є дещо більшим, ніж сукупність системи бухгалтерського обліку підприємства та системи її регулювання. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку не варто розглядати лише як розвиток методів та форм регулювання бухгалтерського обліку. Дана система покликана відобразити процеси які проходять в суспільстві та є інформаційним джерелом не лише в управлінні окремого підприємства, але й економіки та суспільства в цілому» [4, c. 101]

Зважаючи на це система нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку також є різновекторна та охоплює різна галузі права. Говорячи про суто бухгалтерське законодавство, варто вивчати лише сукупність нормативно-правових актів, які регулюють його методологію, методику та організацію. В Україні бухгалтерське законодавство представлене Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, підзаконними нормативно-правовими актами, які регулюють галузеву специфіку облікового відображення окремих об’єктів та порядок подання та оприлюднення бухгалтерської звітності. Зазначимо, що обмеження системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку суто бухгалтерським законодавством є недоцільним та в більші мірі обмежує саму систему бухгалтерського обліку.

Висновки. Наслідки бойових дій та окупації державних територій є особливим об’єктом бухгалтерського обліку й відповідно така підсистема облікового відображення виступає складовою бухгалтерського обліку. Оцінка сучасного стану нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку вказує на відсутність законодавчих положень, які б визначали комплекс організаційно-методологічних положень генерування інформації про вплив наслідків бойових дій та окупації державних територій на господарську діяльність підприємств. Це зумовлює проблему недовіри до системи бухгалтерського обліку й, відповідно, зниження рівня інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

 

Література.

1. Бочуля Т.В. Інноваційний розвиток обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством: монографія / Т.В. Бочуля. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2015. – 404 с.

2. Грицишен Д.О. Бухгалтерський облік в системі управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств: монографія / Д.О. Грицишен. – Житомир: ЖДТУ, 2015. – 540 с.

3. Євдокимов В.В. Адаптивна модель інтегрованої системи бухгалтерського обліку: монографія / В.В. Євдокимов. – Житомир: ЖДТУ, 2010. – 516 с.

4. Євдокимов В.В. Розвиток бухгалтерського обліку в умовах глобалізації: ісламська модель [Текст]: Монографія / В.В. Євдокимов, С.Ф. Легенчук, Д.О. Грицишен. – Житомир: ЖДТУ, 2012. – 420 c.

5. Кривицький Ю.В. Механізм регулювання в сучасній теорії права / Ю.В. Кривицький // Часопис Київського університету права. — 2009. — № 4. — С. 74-79.

6. Лаговська О.А. Обліково-аналітичне забезпечення вартісно-орієнованого управління: теорія та методологія: монографія / О.А. Лаговська. – Житомир: ЖДТУ, 2012. – 676 с.

7. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1990. – С. 22-29

8. Ловінська Л. Г., Копилов В. А. Концептуальні засади методичного забезпечення бухгалтерського обліку суб’єктів господарської діяльності в Україні // Економіка України, № 7 – 2004. – с. 4 – 9.

9. Малюга Н.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в Україні: теоретико-методологічні основи: дис. на здобуття наук. ступ. докт. екон. наук.: спеціальність: 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит / Н.М. Малюга. –  Київ, 2006. – 250 с.

10. Нонік В. В. Бухгалтерський облік як проекція перетину інтересів учасників соціально-економічних відносин та об'єкт державного управління / В. В. Нонік // Інвестиції: практика та досвід. - 2016. - № 11. - С. 77-82.

11. Петрук О.М. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні: стратегія, гармонізація, регламентація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. екон. наук: спеціальність 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит / О.М. Петрук. – Київ, 2006 р. – 24 с.

12. Петрук О.М. Гармонізація національних систем бухгалтерського обліку: Монографія / О.М. Петрук. Житомир: ЖДТУ, 2005. – 420 с.

13. Проданчук М.А. Формування завдань бухгалтерського обліку, орієнтованих на запити системи управління / М.А. Проданчук // Облік і фінанси. ‑ № 2 (60). – 2013. – С. 37-42.

14. Романчук К.В. Розвиток бухгалтерського обліку активів в умовах трансформації інституту права власності: монографія / К.В. Романчук. – Житомир: ЖДТУ, 2012. – 528 с.

15. Ткач В.И. Международная система учета и отчетности / В.И. Ткач, М.В. Ткач. – М.: Финансы и статистика, 1991. – С. 8–17.

16. Шигун М.М. Розвиток моделювання системи бухгалтерського обліку: теорія і методологія [Текст]: монографія / М.М. Шигун. - Житомир: ЖДТУ, 2009. - 632 с.

 

References.

1. Bochulia, T.V. (2015) Innovatsijnyj rozvytok oblikovo-analitychnoho zabezpechennia upravlinnia pidpryiemstvom [Innovative development of accounting and analytical support for enterprise management], Kh.: VD «INZhEK», 404 р.

2. Hrytsyshen, D.O. (2015) Bukhhalters'kyj oblik v systemi upravlinnia ekonomiko-ekolohichnoiu bezpekoiu promyslovykh pidpryiemstv [Accounting in the system of management of economic-ecological safety of industrial enterprises], Zhytomyr: ZhDTU, 540 р.

3. Yevdokymov, V.V. (2010) Adaptyvna model' intehrovanoi systemy bukhhalters'koho obliku [Adaptive model of the integrated accounting system], Zhytomyr: ZhDTU, 516 р.

4. Yevdokymov, V.V., Lehenchuk, S.F. and Hrytsyshen D.O. (2012) Rozvytok bukhhalters'koho obliku v umovakh hlobalizatsii: islams'ka model' [Development of accounting in the conditions of globalization: the Islamic model], Zhytomyr: ZhDTU,. 420 p.

5. Kryvyts'kyj, Yu.V. (2009) The mechanism of regulation in the modern theory of law, Chasopys Kyivs'koho universytetu prava. Vol. 4. P. 74-79.

6. Lahovs'ka, O.A. (2012) Oblikovo-analitychne zabezpechennia vartisno-oriienovanoho upravlinnia: teoriia ta metodolohiia [Accounting and analytical support of value-oriented management: theory and methodology], Zhytomyr: ZhDTU, 676 p.

7. Leont'ev, V. (1990) Jekonomicheskie jesse. Teorii, issledovanija, fakty i politika [Economic essays. Theories, research, facts and politics], Politizdat, Moscow, P. 22-29.

8. Lovins'ka, L.H. and Kopylov, V.A. (2004) “Conceptual ambush of methodical procurement of accounting in the subordinated regions of Ukraine”, Ekonomika Ukrainy, vol. 7, p. 4 – 9.

9. Maliuha N.M. (2006) “Development of the national accounting system in Ukraine: strategy, harmonization, regulation”: Abstract of dokt. ekon. nauk. dissertation, Kyiv, 250 p.

10. Nonik, V.V. (2016) “Accounting as a projection of crossing the interests of participants in socio-economic relations and the object of public administration”, Investytsii: praktyka ta dosvid. Vol. 11, P. 77-82.

11. Petruk, O.M. (2006) “Development of the national accounting system in Ukraine: strategy, harmonization, regulation, d-ra. ekon. nauk Thesis, Kyiv,  24 p.

12. Petruk O.M. (2005) Harmonizatsiia natsional'nykh system bukhhalters'koho obliku [Harmonization of national accounting systems], ZhDTU, Zhytomyr, 420 p.

13. Prodanchuk, M.A. (2013) “Formation of accounting tasks, oriented on the requests of the management system”, Oblik i finansy, Vol. 2 (60). p. 37-42.

14. Romanchuk, K.V. (2012) Development of asset accounting in the context of the transformation of the institution of property rights, ZhDTU, Zhytomyr, p. 528.

15. Tkach, V.I. and Tkach, M.V. (1991) “International Accounting and Reporting System”,  Finansy i statistika, Moscow, p. 8–17.

16. Shyhun, M.M. (2009) Development of the modeling of the accounting system: theory and methodology, ZhDTU, Zhytomyr, p. 632.

 

Стаття надійшла до редакції 19.08.2016 р

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"