Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


 

УДК 651

 

Г. Л. Норд,

кандидат економічних наук, професор б.в.з

Директор навчально-наукового інституту післядипломної освіти Чорноморського національного  університету імені Петра Могили

 

СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

A. L. Nord,

Candidate of Economic Sciences, Professor B.V.

Director of the Educational and Scientific Institute of Postgraduate Education of the Petro Mohyla Black Sea National University

 

ESTABLISHMENT OF A NATIONAL ECONOMIC ANALYSIS SCHOOL

 

Виявлено, що система економічного аналізу має багатоаспектний прояв в системі управління та займає особливе місце в інформаційному моделюванні механізмів забезпечення фінансової безпеки підприємства. Економічний аналіз будь-якого об’єкту управління дозволяє оцінити безпечність функціонування підприємства в цілому або окремого виду діяльності чи сфери управління. Проаналізовано праці які стали вагомим внеском в розвиток науки про економічний аналіз. Аналіз здійснено за напрямами: вихідні положення дослідження, розширення наукового знання проведеного дослідження, специфічна складова дослідження. Дослідження дозволило визначити риси становлення національної наукової школи економічного аналізу та специфіку розвитку економічного аналізу як науки.

 

It was revealed that the system of economic analysis has a multidimensional manifestation in the management system and occupies a special place in the information modeling of mechanisms for ensuring financial security of the enterprise. Economic analysis of any object of management allows to assess the safety of the operation of the enterprise as a whole or a separate type of activity or management. The works that have become a significant contribution to the development of the science of economic analysis have been analyzed. The analysis is carried out in the directions: starting points of the research, expansion of scientific knowledge of the conducted research, specific component of the study. The research allowed to determine the features of the formation of the national scientific school of economic analysis and the specifics of the development of economic analysis as a science.

 

Ключові слова: економічний аналіз, національна школа економічного аналізу, аналітичне забезпечення, теорія економічного аналізу, методологія економічного аналізу, організація економічного аналізу.

 

Key words: economic analysis, national school of economic analysis, analytical support, theory of economic analysis, methodology of economic analysis, organization of economic analysis.

 

 

Актуальність теми. Економічний аналіз є особливою системою генерування інформації про економічний потенціал підприємства та його важливу складову – фінансову безпеку. Сучасні теорія та методологія економічного аналізу не в повній мірі дозволяє генерувати інформацію, яка потрібна користувачам для прийняття рішень. Зауважимо, що спектр інформаційних потреб та склад користувачів є різноманітним, а тому система економічного аналізу має бути динамічною та мінливою до особливостей внутрішнього та зовнішнього середовища. Те, що система діюча система економічного аналізу не в повній мірі відповідає сучасним є об’єктивною ознакою, адже розвиток економічних відносин та їх властивостей значно прискорився на початку ХХІ ст.

Мінливість як властивість економічного аналізу полягає в тому, що трансформація має відбуватися як на методологічному рівні – зміна існуючих інструментів та формування нових, так і на суб’єктному – розвиток професійних компетентностей аналітика, формування етичних положень та зміна його місця в системі управління та об’єктному – дослідження об’єкту управління з позиції його властивостей, їх зміни та взаємозв’язку із іншими. Виходячи із зазначеного система економічного аналізу має багатоаспектний прояв в системі управління та займає особливе місце в інформаційному моделюванні механізмів забезпечення фінансової безпеки підприємства.

Варто зауважити, що на багатогранності економічного аналізу наголошують фундатори вітчизняної аналітичної науки, основні риси якої сформувалися на зламі століть, економічних епох, технологічних проривів та політико-правових трансформацій. «Будь-яке явище, у тому числі економічний аналіз, розкривається у своїй багатогранності в контексті ретроспективи. Аналіз в ході  свого історичного розвитку зазнав глибоких змін – від аналізу за допомогою отриманого досвіду і традицій, звичаїв в первинному суспільстві, які передавалися з покоління в покоління, до наукового осмислення економічних і суспільних процесів та явищ і усвідомленого застосування їх на науковій основі». [7, c. 18]

Виклад основного матеріалу. Вивчення специфіки та становлення вітчизняної наукової школи економічного аналізу дозволить визначити сучасні риси його теорії та методології, виявити напрями їх застосування та трансформації для оцінки фінансової безпеки підприємств. Адже, економічний аналіз будь-якого об’єкту управління дозволяє оцінити безпечність функціонування підприємства в цілому або окремого виду діяльності чи сфери управління. Задля формування теоретичного підґрунтя розвитку економічного аналізу в системі управління фінансовою безпекою підприємства розглянемо його становлення в Україні в кінці ХХ ст. та розвиток в ХХІ ст. Це є можливим шляхом аналізу наукових результатів вітчизняних вчених, які присвятили свої докторські дисертації проблемам економічного аналізу та розвинули його теорію і методологію у відповідності до економічних реалій того чи іншого періоду.

Основоположником вітчизняної школи економічного аналізу був Є.В. Мних, який захистив свою докторську дисертацію на зламі економічної трансформації від командно-адміністративної економіки до ринкової. Тема дисертації «Методологія та організація комплексного економічного аналізу ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в промисловості» (1991 р.), в частинні предметного поля присвячена «системі функціонального забезпечення управління паливо-енергоспоживанням і адекватна їй методологія і організація КЕА ефективності використання паливо-енергетичних ресурсів в умовах переходу промислових підприємств на ринкові відносини». В свою чергу об’єктом дослідження стало «паливо-енергоспоживання у промисловості УРСР в цілому, в розрізі галузей, підприємств та їх внутрішньовиробничих ланок, що розглядається в системі єдиного ПЕК СРСР». Зауважимо, що хоча дисертаційне дослідження Є.В. Мниха було проведено на матеріалах підприємств Радянського Союзу в окремих аспектах прослідковувалися елементи ринку, що було обумовлено періодом перебудови.

Не можливо не відмітити значний вклад Є.В. Мниха в розвиток науки про економічний аналіз в Україні, що прослідковується в наукових працях вченого [5], які присвяченні розвитку теорії та гносеології економічного аналізу як прикладної функціональної економічної науки.

В перші роки незалежності України, проблеми економічної науки загалом та економічного аналізу зокрема були пов’язані із переходом до положень ринкової економіки, проте в більшій мірі наукові дослідження проводилися за матеріалами підприємств, управління якими здійснювалося суб’єктами, компетенції яких не дозволяли врахувати весь комплекс факторів та ризиків внутрішнього та зовнішнього середовища та жорсткої конкуренції. В даний період в світ виходять дисертаційні дослідження вітчизняних вчених І.Д. Фаріона «Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу в умовах переходу до ринкової економіки» [11] (1992 р.) та А.С. Лісецького «Проблеми підвищення економічної ефективності промислового птахівництва (інформаційно-аналітичний аспект)» (1992 р.).

Вихідні положення зазначених робіт свідчать про те, що дослідження були першими спробами оцінити місце та значення економічного аналізу в управлінні підприємством різних галузей в ринкових умовах. В працях закладені наукові передумови формування нової теорії економічного аналізу, трансформація методології, формування новітніх методів та методик, розвиток організації. Зауважимо, що об’єктно-предметна область зазначених досліджень характеризувалися рисами характерними суто ринковій економіці. Зокрема, І.Д. Фаріон визначив предметом дослідження – «методологію, методику й організацію економічного аналізу формування та використання виробничого потенціалу» [11], об’єктом: «підприємства газової промисловості України та інших країн СНД за 1980-1990 рр.» [11]. В свою чергу предметом дослідження в докторській дисертації виступили «обліково-аналітичні моделі стану і динаміки формувань АПК, необхідні для контролю спільної діяльності багатьох галузей і виробництв в умовах жорсткої ринкової конкуренції, реалізації заходів НТП» [11], а об’єктом - «формування промислового птахівництва» [11].

Фундатором розвитку економічного аналізу в сфері сільського господарства є В.К. Савчук. Його докторська дисертація на тему «Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств» була захищена у 1996 р.. Предметом дослідження докторської дисертації В.К. Савчука стала  «сукупність соціально-економічних відносин в сільськогосподарському виробництві та регулювання їх розвитку в умовах становлення ринкових відносин  з використанням економічного аналізу» [10], а об’єктом - «діяльність господарюючих суб’єктів аграрної мікроекономіки, а також теорія і практика економічного аналізу» [10]. В дисертаційному дослідженні закладенні фундаментальні положення розвитку економічного аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. В подальших дослідженнях, результати яких представленні в численних публікаціях В.К. Савчук значно розширив сферу використання економічного аналізу в системі управління підприємствами даної галузі та розробив комплекс теоретичних положень, що сьогодні характеризують вітчизняну школу економічного аналізу.

Дослідження, присвячені розвитку науки про економічний аналіз, її теорії, методології та організації, виконувалися на початку ХХІ ст. в напрямі забезпечення системи управління в умовах розширення глобалізаційних процесів. За цей період докторські дисертації з проблем економічного аналізу були виконанні за напрямами: розвиток науки економічного аналізу в різних умовах розвитку економіки І.Д. Лазаришина «Економічний аналіз: теорія, методологія, практика» [4]; О.В. Олійник «Розвиток економічного аналізу в умовах інституційних змін: теорія, методологія, організація» [6]; О.А. Зоріна «Економічний аналіз діяльності акціонерних товариств в контексті сучасної теорії олігополії» [2]; розвиток теорії, методології та організації економічного аналізу діяльності банків: Л.О. Примостка «Аналіз банківської діяльності: теорія і практика» [9]; І.М. Парасій-Вергуненко «Стратегічний аналіз в банках: методологія та практика» [8]; розвиток організаційно-методологічних положень окремих видів економічного аналізу: О.М. Галенко «Фінансовий аналіз діяльності підприємств з метою упередження банкрутства: теорія і методологія» [1]; Т.М. Ковальчук «Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація» [3].

Зазначені праці стали вагомим внеском в науку про економічний аналіз, адже визначили розвиток його теорії, методології та організації як основи формування інформаційної платформи управління економічними інститутами в економічних, політичних, геополітичних, правових та соціальних умовах. Практична реалізація пропозицій вчених дозволили вирішити комплекс проблем щодо прийняття управлінських рішень та критичних точок господарської діяльності. Зважаючи на те, що економічні відносини є динамічними й система управління має бути мінливою до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі, окремі питання розвитку теорії та організаційно-методологічні положень економічного аналізу в управлінні фінансово-економічною безпекою мають бути переглянуті для удосконалення практики через розширення наукового теоретичного знання економічного аналізу.

Заради досягнення зазначеного проведемо аналіз дисертаційних досліджень на предмет їх місця в розвитку наукового теоретичного знання та розширення механізму використання організаційно-методичних положень економічного аналізу. Даний аналіз здійснено за напрямами:

‑ вихідні положення дослідження, а саме мета, предмет, об’єкт та основний науковий результат, що дозволить визначити межі проведеного дослідження та його розвиток. В даному контексті є потреба в ідентифікації економічних умов, кі дослідник визначив за базові, це можуть бути певний стан економічний відносин, економічні теорії або концепції;

‑ розширення наукового знання проведеного дослідження, що полягатиме в ідентифікацій пропозицій автора в розвитку теорії, методології і методиці та організації. Це дозволить визначити сучасний стан економічного аналізу в Україні та обґрунтувати напрями його розвитку в зазначених напрямах;

 специфічна складова дослідження, що може бути представлена в формуванні напрямів розвитку професійної діяльності, розробці нових концепцій або ж досягнення специфічних цілей.

В напрям розвитку економічного аналізу як економічної функціональної науки працювали вченні І.Д. Лазаришина, О.В. Олійник, О.А. Зоріна. Одним із фундаторів національної наукової школи економічного аналізу є І.Д. Лазаришина, яка присвятила свої дослідження теорії, методології та практиці економічного аналізу.

Структурування наукових результатів І.Д. Лазаришина, що представленні в докторській дисертації «Економічний аналіз: теорія, методологія, практика» [4] в 2006 р. представлено на рис. 1.

Аналізуючи дослідження І.Д. Лазаришиної, варто зазначити вагомий вклад в розвиток теорії економічного аналізу, в умовах трансформації економічних відносин, через систематизацію принципів економічного аналізу та виділення їх груп. «Урахування практики господарювання на засадах ринкових відносин дозволило автору виділити такі групи принципів економічного аналізу: професійної етики, правові, методологічні та організаційні. До числа принципів професійної етики аналітиків відносяться: об’єктивність, професійну поведінку, професійну компетентність, конфіденційність. В окрему групу доречно виділити правові принципи економічного аналізу: інституціональний (економіко-правовий) підхід, принцип індивідуальної та колективної відповідальності. Проведені дослідження свідчать, що найважливішими методологічними принципами економічного аналізу є: системність, комплексність, соціально-екологічний підхід, релевантність, суттєвість, науковий підхід, адаптивність, узгодженість, випереджуюче відображення, оптимізаційний підхід» [4, с. 15].

 

Рис. 1. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації І.Д. Лазаришиної

 

Значний внесок в розвиток теоретичного знання здійснено через розширення функцій економічного аналізу, зокрема виділення та розробки механізму реалізації регулятивної функції, що є основою забезпечення корисності економічного аналізу. Автор одна з перших обґрунтувала сутність економічного аналізу як системи, що базуються на засадах корисності.

Окресленні теоретичні положення отримані І.Д. Лазаришиною стали основою в розробці рекомендацій з удосконалення методології та організації економічного аналізу. В частинні розвитку методологічних положень вченою розроблено нові методики, окремі з яких застосовуються для оцінки ризиків та стану фінансової безпеки підприємства, зокрема: методика аналізу відхилень економічних показників за рівнем суттєвості з урахуванням видів ризиків; система результативних показників; закономірності корисності аналітичної інформації. Свій розвиток отримала організація економічного аналізу в наукових положеннях щодо адаптації до вимог управління, моделей організації відбору якісних характеристик корисності аналітичної інформації та часову моделі аналітичного процесу, яка має вигляд операційного циклу.

Зазначенні організаційно-методологічні положення лягли в основу розроблених автором напрямів розвитку економічного аналізу як професійної діяльності. Зокрема доповнено кваліфікаційні характеристики суб’єктів ведення економічного аналізу.

Таким чином, аналізуючи результати дослідження І.Д. Лазаришиної, необхідно зазначити, що автором обґрунтовано розвиток економічного аналізу як цілісної інформації системи управління та удосконалено усі його складові, зокрема суб’єкт, об’єкт методологічну дію та зворотній зв'язок. Окремі результати дослідження втратили свою актуальність, адже були адаптовані до певних економічних умов. Зі зміною умов відбуваються зміни в господарській діяльності, адже в системі управління фінансовою безпекою підприємств, яка є мінливою до внутрішнього та зовнішнього середовища. Проте І.Д. Лазаришина одна з перших підняла питання аналітичного забезпечення управління ризиками, а отже розроблені організаційно-методологічні положення, надалі використані вітчизняними суб’єктами господарювання, дозволили сформувати аналітичний супровід прийняття управлінських рішень щодо фінансово-економічної безпеки.

Подальше зростання національної школи економічного аналізу в певній мірі пов’язано з науковими дослідженнями О.В. Олійник. Тема докторської дисертації звучить «Розвиток економічного аналізу в умовах інституційних змін: теорія, методологія, організація» та була захищена в 2009 р. Олійник О.В. одна з перших підняла питання становлення наукової шкли економічного аналізу в Україні із застосування наукометричного підходу, що дозволило виявити специфіку формування, розвитку та тенденції як в теорії так і в методології та організації економічного аналізу.

Структурування вихідних положень та наукових результатів, що представленні в докторській дисертації О.В. Олійник наведено на рис. 2.

 

Рис. 2. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації О.В. Олійник

 

Аналізуючи дисертаційні дослідження присвячені розвитку науки економічного аналізу, варто наголосити, що О.В. Олійник вперше наголосила на потребі її розбудови в трьох напрямах, зокрема, як науки прикладної функціональної науки, професійної діяльності та навчального предмета. За кожним напрямом вчена обґрунтувала соціально-економічне значення та визначила специфіку трансформації, що обумовлено інституційними змінами. Дослідження О.В. Олійник стало мейнстримом у вітчизняній науці, адже вперше до економічного аналізу застосовано інституційний підхід, а інституційна теорія визнана за базову. Саме інституційний підхід до дослідження економічних систем дозволив розвинути теорію, методологію та організацію економічного аналізу.

Багатоаспектність економічного аналізу вченою доведено крізь призму філософського світогляду. Зокрема, в авторефераті до дисертації зазначається: «багатоаспектний зміст економічного аналізу розглянуто в онтологічному та гносеологічному аспектах. Так, з онтологічної точки зору, економічний аналіз формує здатність пізнавати й пояснювати визначене предметне поле дослідження, інтерпретується як властивість буття, тип відносин і вид діяльності окремих суб’єктів. У гносеологічному аспекті сутність економічного аналізу розкривається за такими площинами абстракції: аналіз як загальнонауковий метод пізнання дійсності; економічний аналіз як прикладна функціональна наука, практична діяльність, навчальний предмет» [6, с. 8]. В аналізованій роботі автор визначила напрями розвитку кожного аспекту прояву економічного аналізу: як науки (розвиток методології пізнання, наукові підходи до організації і методики економічного аналізу), як практична діяльність (створення нового якісно-змістовного знання, що знижує невизначеність та ризики), як професійної діяльності (механізм відтворення знань, знання, уміння, навики, формування компетенцій). Такий підхід дозволив значно розширити механізм пізнання економічного аналізу та розвинути його теоретичні положення.

Примноження наукового знання в сфері методології економічного аналізу  здійснено через розробку багаторівневої структури методології та її реалізації у функціях, що представлено в авторефераті [6, с. 16]:

«‑ рівні методології: трансцендентний рівень ‑ включає методи наукового пізнання, що безпосередньо не пов’язані  зі специфікою предмета пізнання у всіх його проявах; іманентний рівень ‑ включає способи та прийоми наукового пізнання, що безпосередньо обумовлені предметом економічного аналізу; єдність методологічних рівнів ‑ взаємозв’язок трансцендентного та іманентного рівнів, їх взаємодія в процесі використання; формування методів міждисциплінарних досліджень;

‑ функції: пізнавальна (через визначення напрямів дослідження, способів і прийомів, забезпечення отримання нових результатів, уточнення, розвиток теорії економічного аналізу, формування наукового інструментарія пізнання тощо) та практична (передбачає впровадження отриманих знань у практичну діяльність через формування аналітичних методик і технології їх реалізації)».

Організацію економічного аналізу розвинено з позиції його регламентації та обґрунтування механізму організації діяльності суб’єктів економічного аналізу зважаючи на організаційну структуру управління підприємством. В свою чергу організація виконання аналітичних процедур здійснена в умовах застосування інформаційно-комютерних технологій.

В подальшому зазначенні положення розвинуті в працях О.В. Олійник, що присвяченні трансформації системи економічного аналізу в умовах зміни економічних відносин.

Застосування організаційно-методичних положень економічного аналізу для оцінки рівня фінансово-економічної безпеки та формування аналітичного супроводу прийняття рішень в даному напрямі можливе в частинні пропозиції комп’ютеризації економічного аналізу з використанням методів та моделей аналізу даних (OLAP та Data Mining). Це є основою розвитку процедурної сторони методології економічного аналізу в системі управління фінансово-економічною безпекою підприємства.

Розвиток економічного аналізу в системі управління корпорації в контексті розвитку теорії олігополії представлено в докторській дисертації О.А. Зоріної «Економічний аналіз діяльності акціонерних товариств в контексті сучасної теорії олігополії». Особливістю дисертаційної роботи є те, що автором за базову визначено теорію, яка стосується не особливостей розвитку економічної науки, а теорію, яка характеризує певний стан економічних відносин на ринку. Дані питання є вкрай актуальною за умови формування корпоративного сектору України та зважаючи на той факт, що на сьогодні Україна має пікращити інвестиційний клімат задля залучення іноземних інвестицій.

Структурування результатів дослідження О.А. Зоріної наведено на рис. 3.

Аналізуючи розвиток системи економічного аналізу в докторській дисертації О.А. Зоріної можна ідентифікувати вектори розширення наукового знання за наступними напрямами:

‑ в частинні теорії автором обґрунтовано напрями розширення предмету економічного аналізу в контексті теорії олігополії. Зокрема, в авторефераті йдеться мова про те, що «предметна область економічного аналізу розширюється внаслідок інституційних змін, що відбуваються у суспільстві, та організаційних перетворень, які відбуваються на акціонерних товариствах. У результаті цих змін предметом економічного аналізу є система досліджень причинно-наслідкових зв’язків елементів господарюючої системи з метою вибору механізмів адаптації, важелів зміни, визнання зовнішніх та внутрішніх загроз у перспективі та інших характеристик управління. Зміни в інституційному середовищі викликають організаційні перетворення на рівні суб’єкта господарювання та зумовлюють появу нових об’єктів економічного аналізу, зокрема, ризиків та соціально відповідальної діяльності» [2, с. 10]. Відповідно до зазначеного автор визначила нові завдання економічного аналізу та напрями розширення аналітичних процедур. Для формування комплексності теоретичного наукового знання дослідниця обґрунтувала потребу у відновленні принципів розвитку і історизму, інтегрованості та альтернативності, а в частинні етичних принципів: чесності, незалежності та відповідальності;

 

Рис. 3. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації О.А. Зоріної

 

‑ значну частину дослідження О.А. Зоріної присвячено розвитку методології економічного аналізу акціонерних товариств, що дозволила розробити структурно-логічну модель економічного аналізу діяльності акціонерних товариств в контексті сучасної теорії олігополії. Дана модель передбачає два напрями формування аналітичного забезпечення соціально-відповідальної діяльності та ризик-менеджменту. Розроблене аналітичне забезпечення ризик-менеджменту певним чином сприяє розвитку організації та методології економічного аналізу в системі управління фінансово-економічною безпекою підприємства. Так, автором було поєднано якісні та кількісні показники в єдину систему та розширено порядок оцінки показників ліквідності;

‑ в частинні організації економічного аналізу дослідження автора було направлене на формуванні інтегрованої системи, яка поєднує всі інформаційні підсистеми управління в системі контролінгу. Особливістю дослідження є те, що автором розроблено модель адаптації нейромережевих технологій у корпоративну інформаційну систему економічного аналізу діяльності акціонерних товариств.

В частинні розвитку економічного аналізу як професійної діяльності сформовано напрями підготовки фахівців з економічного аналізу, що передбачає розроблений стандарт “кваліфікації фахівця-аналітика з економічної діяльності”.

Таким чином, вивчення вихідних положень та результатів дослідження дисертаційних робіт вчених, що присвяченні розвитку економічного аналізу як науки, дає можливість констатувати, що вченими розроблено комплекс теоретичних, методологічних та організаційних положень, що дозволило розширити наукове знання економічного аналізу як функціональної економічної науки. Теоретико-методологічні положення, що доведенні вченими становлять траєкторію розвитку національної наукової школи економічного аналізу та визначають розвиток науки як інструменту пізнання економічної дійсності щодо функціонування економічних агентів. Фактично, вченими доведено, що економічний аналіз єдина економічна наука методологія якої дозволить пізнати явища в економічному середовищі.

Значний розвиток економічний аналіз отримав в докторських дисертаціях Л.О. Примостки та І.М. Парасій-Вергуненко. Дані вченні є фундаторами розвитку економічного аналізу в банках, що внесли вагомий вклад в розвиток якого теорії,  методології та організації. Зауважимо, що докторські дослідження за зазначеним напрямом виконувалися лише цими дослідниками. Питання теорії, методології та організації економічного аналізу діяльності банків є вкрай актуальною на різних етапах розвитку економічних відносин. Це обумовлено в першу чергу тим, що діяльність банків є жорстко регламентованою як національним законодавством, а також повинна відповідати міжнародним нормам. Постійні зміни нормативно-правових положень та вимог до діяльності банків вимагають зміни в системі управління й відповідно аналітичного забезпечення.

Досліджуванні докторські дисертації виконувалися в різний період розвитку економічних відносин: Л.О. Примостка «Аналіз банківської діяльності: теорія і практика» [9] (2001 р.) розробила нові підходи до теоретико-методологічних положень економічного аналізу банків на зламі століть та в період, що характеризувався пожвавленням інвестиційного клімату; І.М. Парасій-Вергуненко «Стратегічний аналіз в банках: методологія та практика» [8] (2009 р.) досліджувала місце економічного аналізу в стратегічному розвитку банків в період загострення економічної кризи 2008 року. Саме задля оцінки значення розроблений аналітичних процедур в пізнанні соціально-економічних явищ, визначимо напрями примноження наукового знання в сфері економічного аналізу, що міститься в докторських дисертаціях вчених.

Структурування наукових результатів в докторських дисертації Л.О. Примостки наведено на рис. 4.

Примостка Л.О. одна з перших обґрунтувала напрями трансформації системи економічного аналізу, зокрема «у дисертації наголошується, що цілі аналізу полягають у підвищенні ефективності управлінського процесу, спрямованого на зростання ринкової вартості банківської установи, і з огляду на досягнення цих цілей формується методологія, методика та система аналітичних показників, які дають змогу об’єктивно оцінити ефективність (фінансові результати) та надійність (ризикованість) банку» [9, с. 8]. Погоджуємося з даною позицією, автора яка не надає економічному аналізу аморфного статусу в підвищення ефективності бізнесу, а лише ідентифікує його значення в підвищенні ефективності саме управлінського процесу.

В частинні розширення наукового теоретичного знання в економічному аналізі вченою зокрема розроблено концептуальні положення його трансформації, що ґрунтується на принципі оптимізації співвідношення прибутковості і ризиків, а також побудовано структурно-логічну моделі аналізу банківської діяльності, яка враховує три етапи: загальний, аналіз банківських портфелів, оперативний аналіз  інтегральних показників фінансової діяльності банку. Значну увагу в роботі Л.О. Примостки приділено методології економічного аналізу з використанням математичного інструментарію. Так, автором вперше розроблено комплекс методик щодо оцінки ризиків та ризикових операцій банку, зокрема: хеджування ризиків в банках; оцінки фінансових ризиків; кредитного портфеля банку з позицій оптимізації співвідношення доходів і ризиків. Окремі методики направленні на формування аналітичного забезпечення інтегрованої системи управління фінансово-господарською діяльністю банку: побудовано нормативну модель динамічної фінансової рівноваги банку; розроблено систему інтегральних аналітичних показників, аналітичних моделей та методик прогнозного аналізу; розроблено комплексну методику геп-аналізу. Розробленні організаційно-методичні положення в дисертації Л.О. Примостки є основоположними при формуванні комплексу інформаційно-аналітичного забезпечення управління фінансовою безпекою банку, а окремі з них можливо використати для оцінки фінансової безпеки підприємств.

Структурування результатів дослідження І.М. Парасій-Вергуненко наведено на рис. 5

 

 

Рис. 4. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації Л.О. Примостки

 

Рис. 5. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації І.М. Парасій-Вергуненко

 

В Україні розвиток економічного аналізу діяльності банківських установ досліджувалися лише Л.О. Примостка та І.М. Парасій-Вергуненко. Дослідження їх докторських дисертацій вказує на принципово різні напрями дослідження. Якщо Л.О. Примостка вивчала розвиток економічного аналізу в забезпеченні ризик-менеджменту комерційних банків, то І.М. Парасій-Вергуненко присвятила своє дослідження розробці теоретико-методологічних положень стратегічного аналізу. Питання стратегічного аналізу як банків, так і інших суб’єктів господарювання не втрачає свої актуальності і сьогодні, що обумовлено потребою прогнозування економічного розвитку інституцій з урахуванням динамічності економічних відносин.

Професор І.М. Парасій-Вергуненко вперше в Україні обґрунтувала теоретичні положення та розробила організацію і методологію стратегічного аналізу. Тим самим вказана вчена значно розширила наукове знання економічного аналізу як прикладної функціональної науки:

‑ теоретичні положення економічного аналізу стосуються обґрунтуванню місця стратегічного аналізу в управління банківськими установами. Зокрема в авторефераті трактують «стратегічний аналіз як систему процедур дослідження економічних явищ і процесів, які впливають на діяльність суб’єкта господарювання в минулому, поточному та в майбутньому періодах як на мікро-, так і на макрорівні (тобто з урахуванням впливу зовнішнього середовища). Ці процедури формують інформаційне поле для виконання тактичних дій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей» [8, с. 7]. Відповідно до цього автором розроблено концепцію стратегічного аналізу комерційних банківських установ, яка передбачає уточнення функцій (оціночно-діагностичну; прогностичну; пошукову; контрольну), етапів, методологічних принципів та інструментарію дослідження фінансово-господарської діяльності. В цілому це дозволило розширити наукове теоретичне знання економічного аналізу в частинні його методологічної структури та функціональної спрямованості як в окремі галузі так і окремого ого виду;

‑ розширення наукового знання в сфері методології економічного аналізу полягає в розвитку методологічного інструментарію через розробку відповідних методик стратегічного аналізу фінансово-господарської діяльності банківських установ, які стосуються ефективності використання внутрішнього потенціалу банку; дохідності, витратності, прибутковості; клієнтської бази банку; ефективності фінансових стратегій банку; конкурентоспроможності та визначення конкурентної позиції банків; кадрового потенціалу банку. Крім того, «Ураховуючи особливості стратегічного аналізу, запропоновано  доповнити стандартну тріаду складових  методу  економічного аналізу (теоретико-пізнавальні категорії, принципи,  методичні прийоми)  четвертим елементом – системами взаємопов’язаних аналітичних  показників. На відміну від  окремих одиничних показників, які характеризують розрізнені явища та процеси,  системи показників дають змогу оцінити взаємозв’язок між ними,  установити причини їх зміни, провести структурно-логічний аналіз факторів впливу на  цільовий результат» [8, с. 10]. В даному контексті у висновка зроблених автором до дисертаційного дослідження зазначено: «Інструментарій стратегічного аналізу доповнено новими методами і технологіями  аналітичного дослідження, зокрема запропоновано використання збалансованої системи показників, прийомів візуалізації динамічних змін основних факторів впливу на цільові стратегічні показники діяльності банку в системі координат, використання матричного аналізу та АСФ-технологій для оцінювання стратегічних та конкурентних переваг банку» [8, с. 30]. Таким чином, методологія економічного аналізу в частинні його виду – стратегічний аналіз, розвинена як з позицію окремих методик за об’єктами стратегії розвитку комерційних банківських установ так і в частинні використання методу економічного аналізу;

‑ питання організації стратегічного аналізу банківських установ досліджувалося в частинні виокремлення окремих блоків, етапів та формування інформаційного забезпечення здійснення аналітичних процедур.

Підсумовуючи аналіз наукових результатів дисертацій з напряму розвитку економічного аналізу банківських установ, варто окреслити їх специфіку, яка полягає в розробці методик аналізу особливих об’єктів управління банківськими установами та розширення їх спектру, що пов’язано зі зміною зовнішнього середовища. В більшості випадків досліджуванні об’єкти управління стосуються суто банківських установ.

Зазначимо, що наукове дослідження проведене І.М. Парасій-Вергуненко на тему «Стратегічний аналіз в банках: методологія та практика» є специфічним з позиції виділених нами напрямів дослідження, адже розвиває аналітичну науку як з позиції розвитку її теорії, методології та організації в банківських установах, так і з позиції розвитку окремих видів економічного аналізу, зокрема стратегічного аналізу.

Окремі докторські дисертації присвяченні видам економічного аналізу, зокрема оперативному ‑ Т.М. Ковальчук (2004 р.) та фінансовому ‑ О.М. Галенко (2009 р.). Питання розвитку видів економічного аналізу в контексті їх теоретичних положень, методології та організації є мало досліджуваними, а тому зазначенні праці з точки зору розширення наукового знання економічного аналізу є досить важливим, адже розбудовує не лише об’єктну сторону, але й предметну сферу економічного аналізу. А зважаючи на те, що економічний аналіз є системою пізнання економічних явищ, організаційно-методологічні положення окремих його видів, дозволять пізнати їх під різними кутами зору та сформувати інформаційний базис для управління фінансово-господарською діяльністю економічних агентів різних галузей та сфер діяльності. Такі дослідження посилюють роль економічного аналізу як інструменту забезпечення інформаційних потреб, які формуються у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

Структурування наукових результатів в докторських дисертації Т.М. Ковальчук наведено на рис. 6.

 

Рис. 6. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації Т.М. Ковальчук

 

Специфікою дисертаційного дослідження Т.М. Ковальчук на тему «Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація» [3] є те, що автор підняла питання економічного аналізу саме як науки й відповідно до цього розвинула наукове теоретичне знання. Автор зазначає, що «економічний аналіз, як і будь-яка наука, у своєму розвитку досягає теоретичних узагальнень через складні, а іноді й суперечливі етапи, вона формується та розвивається відповідно до загальних закономірностей розвитку науки, виходячи з потреб виробництва й управління ним, тобто вона детермінується, з одного боку, практичною потребою, а з іншого – потребами розвитку самої науки. Таке розуміння суті проблеми і розгляд її через призму філософського світогляду дало змогу визначити сучасну парадигму науки економічний аналіз» [3, с. 11]. Теорію економічного аналізу вчена розвинула в контексті дослідження економічного аналізу з двох позицій, а саме як функції управління та як економічної науки, що дозволило розкрити функціональну сторону системи економічного аналізу в цілому та оперативного зокрема.

В частині розвитку теоретичних положень оперативного економічного аналізу Т.М. Ковальчук обґрунтувала структурні елементи стратегічного економічного аналізу на основі типологізації його видів та розкриття функцій. Варто також зауважити, що автор розглядала підприємство як відкриту соціально-економічну систему, що значно розширило місце та значення оперативного економічного аналізу в управлінні господарською діяльністю. Це лягло в основу розроблених методологічних положень оперативного економічного аналізу різних видів діяльності підприємства та побудові взаємозв’язків оперативного економічного аналізу з різними підсистемами управління. Варто зазначити, що в роботі представленні нові підходи до методик оперативного маркетингового аналізу, оперативного внутрішньогосподарського аналізу та оперативного фінансового аналізу, що розширило методологічну складову економічного аналізу за значеними його видами. Зауважимо, що значна частина дослідження присвячена розвитку інформаційного забезпечення оперативного економічного аналізу яким виступає управлінський облік.

Щодо організації економічного аналізу автором наголошено, що «головною метою організації аналізу є перетворення існуючої ситуації в бажану, тому структуризація мети має забезпечити ефективний спосіб її досягнення. В дисертації, використовуючи принципи дедуктивної логіки, розроблено модель організації аналітичної роботи у вигляді дерева цілей, де генеральна ціль структуризується на підцілі, останні на комплекс задач, які поділяються на блоки однорідних задач і на конкретні задачі та серію операцій, що мають бути виконані встановленими методами, способами і технологією в чітко визначені строки» [3, с. 30]. В даному контексті автором обґрунтовано напрями застосування інформаційно-комп’ютерних технологій при здійсненні аналітичних процедур та організації оперативного економічного аналізу.

Таким чином, дисертаційна робота виконана на початку ХХІ століття заклала фундамент розвитку національної школи економічного аналізу з позиції його розвитку як економічної науки, що в подальшому було розвинено в докторських дисертаціях І.Д. Лазаришиної та О.В. Олійник в позиції складових науки, та інших досліджуваних дисертаціях з позиції теорії економічного аналізу.

Значний внесок у розвиток фінансового аналізу прослідковується в докторській дисертації О.М. Галенко на тему «Фінансовий аналіз діяльності підприємств з метою упередження банкрутства: теорія і методологія» [1]. Дана робота направлена на розширення наукового знання економічного аналізу в контексті його виду – фінансовий аналіз. Особливого значення робота набуло в в умовах загострення кризових явищ, що пов’язані з іпотечною кризою 2008 р. в США, яка призвела до банкрутства багатьох компаній світу в цілому та Україні зокрема.

Структурування наукових результатів в докторських дисертації О.М. Галенко наведено на рис. 7.

Особливістю аналізованого дослідження є те, що автор обґрунтувала теоретико-методологічні та організації положення фінансового аналізу в системі упередження банкрутства в контексті життєвого циклу підприємства. Так, автором зазначено: «з’ясовано, що якісне проведення діагностики платоспроможності підприємства з метою підвищення її ефективності потребує чіткого розуміння економічної сутності поняття «життєвого циклу підприємства». Результатом вивчення сучасних підходів до його трактування став висновок: концепція життєвого циклу підприємства відображає дію законів циклічного розвитку та спадаючої ефективності еволюційного удосконалення систем з урахуванням динаміки ринкової рівноваги, тобто зміни попиту, пропозиції, обсягу продажів і ціни рівноваги. В процесі авторського опрацювання існуючих моделей життєвого циклу через призму власного бачення цієї проблематики (ідентифікація та визначення основних фаз циклу, їх характеристика у часі та просторі) запропоновано модернізовану схему множинної динаміки життєвого циклу підприємства в контексті вірогідності банкрутства на кожній із стадій» [1, с. 16]. Саме в даному контексті проведено дослідженя, що дозволило вченій розробити підходи до адаптації існуючих та формування інноваційних методик фінансового аналізу. Це значно розширило наукове знання економічного аналізу в контексті розвитку його видів.

Таким чином, становлення національної школи економічного аналізу відбулося в кінці ХХ ст., а свій динамічний розвиток та фундаментальні положення наука економічного аналізу здобула на початку ХХІ ст.. Саме період з 1991 р. по теперішній час відбулася повна трансформація економічного аналізу як науки, практичної діяльності, функції управління та професійної діяльності та здобула сучасні риси, які характерні економічним умовам та полягають у мінливості теоретичних, методологічних та організаційних положеннях економічного аналізу. Сьогодні національна школа економічного аналізу представлена лише 4 докторськими дисертаціями кінця ХХ ст. та 7-ма початку ХХІ ст., що розвивають економічний аналіз як економічну науку та декількома десятками робіт в яких визначенні його окремі аспекти в системі управління.

 

Рис. 7. Структурування основних положень щодо розвитку економічного аналізу в Україні в докторській дисертації О.М. Галенко

 

Презентовані результати стали можливими завдяки застосування комплексу методів наукового пізнання, що підтверджує зрілість, фундаментальність та функціональність науки економічного аналізу. Використанні методи є різноманітними та дозволили отримати відповідні наукові результати. Склад використаних методів представлено в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Склад методів наукового пізнання, що використанні вченими-аналітиками

 

Таким чином, формування науки економічного аналізу в Україні на початку ХХ ст. відбувалося в умовах динамічного розвитку ринкових відносин при відкритості національної економіки та розвитку її місця в міжнародній економічній системі. Проаналізовані нами дисертаційні дослідження фундаторів національної наукової школи економічного аналізу вказують на багатогранність економічного аналізу як сфери наукового пізнання. Характеризуючи економічний аналіз як сферу наукового пізнання, варто наголосити на різносторонності вихідних положень наукових досліджень вітчизняних вчених, зокрема:

‑ об’єктом дослідження проблем економічного аналізу може виступати власне як система економічного аналізу суб’єктів, так і його теорія та практика. В окремих дослідженнях об’єктом визначено фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання;

‑ предметом наукових досліджень виступали теорія, методологія, організація та практика економічного аналізу. Проте при формуванні предмету дослідження вченні використовували різні тлумачення об’єкту, зокрема теоретичні, організаційні, методологічні, практичні аспекти або положення або засади або проблеми;

‑ основний науковий результат полягав в розвитку складових, які окресленні предметом наукового дослідження, що дозволило розвинути наукове знання економічного аналізу в сфері теорії, методології та організації.

Складність визначення вихідних положень економічного аналізу як сфери наукового пізнання полягає в тому, що економічний аналіз можна розглядати як окрему функціональну науку або ж як окремий метод наукового пізнання економічних явищ. В тому та іншому аспекті все належатиме від мети наукового дослідження. Адже і при вивченні економічного аналізу як сфери наукового пізнання так і як методу наукового пізнання економічний аналіз розглядається як інструмент вивчення (пізнання) економічних явищ. В першому випадку для цілей практики управління фінансово-господарською діяльністю, а в іншому для цілей наукового пошуку.

Вважаємо, що для формування економічного аналізу як сфери наукового пізнання варто уточнити об’єкти при різних напрямах ідентифікації економічного аналізу, а саме як науки, практичної діяльності та навчальної дисципліни, що перше було ідентифіковано О.В. Олійник та в подальшому розвинено вітчизняними вченими. Так, говорячи про економічний аналіз як науку його об’єктом не можу виступати фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання, адже дослідженню підлягає не господарська діяльність а сама система економічного аналізу, яка вивчає фінансово-господарську діяльність.

Вважаємо, що об’єктом економічного аналізу як науки (наукового пізнання) є система економічного аналізу суб’єктів господарювання або її окремі складові або її інструментарій, що використовується різними учасниками управлінського процесу (наприклад аналітичні процедури в аудиті). Об’єктом економічного аналізу як практичної діяльності є фінансово-господарська діяльність або її окремі складові суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм, розмірів та галузей національної економіки (бюджетні організації, виробничі підприємства, торговельні компанії, компанії сфери послуг).

Щодо предмету економічного аналізу як сфери наукового пізнання варто наголосити, що при використанні понять аспект, положення або засади, варто виходити з мети наукового дослідження. Так, при використання поняття аспект, необхідно тлумачити його з двох позицій: як властивості, атрибуту, характеристики об’єкту наукового дослідження або ж точку зору, щодо якої відбувається сприйняття об’єкту дослідження вченим, що унеможливлює їх застосування при формуванні предмету наукового дослідження теорії, методології та організації економічного аналізу. Адже, аспекти можна використовувати лиши при певних обмеженнях наукового дослідження предметом теорії, методології та організації. Так, аспектом дослідження можуть виступати такі обмеження як «в умовах ризику», «в мовах інституційних змін», «в умовах ринкової економіки», що характеризує особливі властивості, атрибути та характеристики теорії, методології та організації економічного аналізу.

Поняття засади, зазвичай характеризує принципові положення того и іншого явища, а тому не може бути застосований в цілому до теорії, методології або організації економічного аналізу. В свою чергу, поняття положення найбільш повно відповідають предмету наукового дослідження системи економічного аналізу. Тому як, положення являють собою сукупність тверджень, правил, законів з певного питання, зокрема теорії, методології та організації економічного аналізу. Саме тому визначенні в предметі положення, що характеризують певний бік об’єкту наукового пізнання в подальшому визначатимуть результати наукового дослідження, що полягатимуть в розробці нових або удосконаленні та розвитку існуючих теоретичних, методологічних, організаційних положень економічного аналізу.

Висновки. Інноваційність науки економічного аналізу може відбуватися з трьома шляхами: по-перше, нові теоретико-методологічні та організаційні положення за існуючими об’єктами; по-друге, адаптація існуючих теоретико-методологічних та організаційних положення до нових об’єктів; по-третє, нові теоретико-методологічні та організаційні положення за новими об’єктами. Всі дисертаційні роботи вітчизняних вчених з питань економічного аналізу відповідають тому чи іншому шляху.

Таким чином, проведене нами дослідження дозволило визначити риси становлення національної наукової школи економічного аналізу та специфіку розвитку економічного аналізу як науки (сфери наукового пізнання), що є фундаментом розвитку його теорії та методології в забезпеченні економічної безпеки підприємства.

 

Література:

1. Галенко О.М. Фінансовий аналіз діяльності підприємств з метою упередження банкрутства: теорія і методологія: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.00.09 / О.М. Галенко ; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. – К., 2009. – 34 с.

2. Зоріна О.А. Економічний аналіз діяльності акціонерних товариств в контексті сучасної теорії олігополії : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.00.09 / О. А. Зоріна; Житомир. держ. технол. ун-т. – Житомир, 2013. – 37 c.

3. Ковальчук Т.М. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.06.04 / Т.М. Ковальчук ; Ін-т аграр. економіки УААН. – К., 2004. – 40 с. – укp

4. Лазаришина І. Д. Економічний аналіз: теорія, методологія, практика [Текст] : дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.06.04 / І.Д. Лазаришина; Тернопільський держ. економічний ун-т. – Т., 2006. – 434 с.

5. Мних Є.В. Економічний аналіз : підручник / Є.В. Мних. – К. : Знання, 2011. — 630 с.

6. Олійник О.В. Розвиток економічного аналізу в умовах інституційних змін: теорія, методологія, організація: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.00.09/ О.В. Олійник ; Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К., 2009. – 36 с.

7. Олійник О.В. Розвиток економічного аналізу в умовах інституційних змін [Текст]: монографія / Олійник О.В. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – 653

8. Парасій-Вергуненко І.М. Стратегічний аналіз в банках: методологія та практика: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.00.09 / І.М. Парасій-Вергуненко ; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана". – К., 2009. – 32 с.

9. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: теорія і практика: дис. … на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.06.04 / Л.О. Примостка; Київський національний економічний ун-т. – К., 2002. – 481 с.

10. Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня д.е.н., 1996 р.

11. Фарион И.Д. Анализ эффективности использования производственного потенциала в условиях перехода к рыночной экономике. Автореферат дис. на соискание науч. степени д.э.н., 1992 р.

 

References

1. Halenko, O.M. (2009) Financial analysis of enterprises activity in order to prevent bankruptcy: theory and methodology: d-ra ekon. Nauk Thesis: 08.00.09, Kyiv. nats. ekon. un-t im. V. Het'mana, Kyiv, 34 p.

2. Zorina, O.A. (2013) Economic analysis of joint stock companies in the context of the modern theory of oligopoly: d-ra ekon. Nauk Thesis: 08.00.09, Zhytomyr. derzh. tekhnol. un-t, Zhytomyr, 37 p.

3. Koval'chuk, T.M. (2004) Operational economic analysis: theory, methodology, organization: d-ra ekon. Nauk Thesis: 08.06.04, In-t ahrar. ekonomiky UAAN, Kyiv, 40 p.

4. Lazaryshyna, I.D. (2006) Economic analysis: theory, methodology, practice: Abstract of d-ra ekon. Nauk dissertation: 08.06.04, Ternopil's'kyj derzh. ekonomichnyj un-t, Ternopil’, 434 p.

5. Mnykh, Ye.V. (2011) Ekonomichnyj analiz [Economic analysis], Znannia, Kyiv, 630 p.

6. Olijnyk, O.V. (2009) Development of economic analysis in conditions of institutional changes: theory, methodology, organization: d-ra ekon. Nauk Thesis: 08.00.09, Derzh. akad. statystyky, obliku ta audytu Derzhkomstatu Ukrainy, Kyiv, 36 p.

7. Olijnyk, O.V. (2008) Rozvytok ekonomichnoho analizu v umovakh instytutsijnykh zmin [Development of economic analysis in conditions of institutional changes], ZhDTU, Zhytomyr, 653 p.

8. Parasij-Verhunenko, I.M. (2009) Strategic Analysis in Banks: Methodology and Practice: d-ra ekon. Nauk Thesis: 08.00.09, Derzh. vysch. navch. zakl. "Kyiv. nats. ekon. un-t im. V.Het'mana", Kyiv, 32 p.

9. Prymostka, L.O. (2002) Banking Analysis: Theory and Practice: Abstract of d-ra ekon. Nauk dissertation: 08.06.04, Kyivs'kyj natsional'nyj ekonomichnyj un-t, Kyiv, 481 p.

10. Savchuk, V.K. (1996) Analysis of economic activity of agricultural enterprises: d-ra ekon. Nauk Thesis.

11. Farion, I.D. (1992) Analysis of the efficiency of the use of production potential in the transition to a market economy: d-ra ekon. Nauk Thesis

 

 Стаття надійшла до редакції 20.10.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"