УДК 336.1:352
О. В. Горідько,
студентка 4 курсу фінансового факультету, напряму «Фінанси та кредит,
Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро
В. І. Якимова,
студентка 4 курсу фінансового факультету, напряму «Фінанси та кредит,
Університет митної справи та фінансі, м. Дніпро
О. Ю. Дудчик,
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів суб’єктів господарювання та страхування,
Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро
Фінансовий лізинг як інструмент інвестування
O. V. Goridko,
student of the 4th kurs of the financial faculty, direction “Finance and credit”,
University of customs and finance, Dnipro
V. I. Yakimova,
student of the 4th kurs of the financial faculty, direction “Finance and credit”,
University of customs and finance, Dnipro
O. Yu. Dudchik,
candidate of economic sciences, associate professor, associate professor of department of finance, business and insurance,
University of customs and finance, Dnipro
FINANCIAL LEASING AS INSTRUMENT OF INVESTING
У статті досліджено сутнісні характеристики лізингу як інструмента інвестування вітчизняних підприємств. Визначено правове поле здійснення лізингових операцій та особливості визнання фінансових операцій лізинговими. Проаналізовано розвиток вітчизняного ринку лізингових послуг у 2014-2016 рр. Окреслено основні проблеми та перспективи розвитку лізингу в Україні. Розглянуто переваги використання лізингу як альтернативного інструменту інвестування вітчизняних підприємств.
In article analyzes the essential characteristics of leasing as an instrument of investment of domestic enterprises and its economic content. The legal field of realization of leasing operations and features of acknowledgment of financial operations by leasing are determined, factors of the development of leasing in Ukraine. The subjects, which participate in the implementation of leasing operations, are analyzed. The development of the domestic market of leasing services in 2014-2016 is analyzed, among them: the rating of the largest consumers of leasing services, the number of stolen leasing contract deals and their value, the total number of leasing companies. The forecast value of growth of certain segments of leasing is determined.The main problems and the prospects of development of leasing in Ukraine are outlined.. The advantages of using leasing as an alternative investment tool for domestic enterprises are considered.
Ключові слова: фінансовий лізинг, інвестування, лізингові операції, науково-технічний прогрес, фінансовий інструмент.
Keywords: financial leasing, investment, leasing transactions, scientific and technical progress, financial instrument.
Постановка проблеми.
Сучасний етап розвитку української економіки, її перехід до ринкових умов гостро поставив проблему формування ресурсного потенціалу вітчизняних підприємств. Аналіз структури джерел фінансування в Україні дозволяє зробити висновок, що серед широкого спектру кредитних інструментів частіше за все використовується самофінансування. Такий шлях розвитку є екстенсивним, адже обмежує інвестиційні можливості підприємств, веде до зниження конкурентоспроможності як суб’єктів господарювання, так і економіки вцілому.
Досвід господарювання країн з розвиненою ринковою економікою викликав активний пошук нових інструментів інвестування, серед яких важливе місце належить лізингу. Саме лізинг – складне і багатогранне економічне явище, яке поєднує в собі операції купівлі-продажу, оренди, кредитування та інвестування фінансової та підприємницької діяльності, є однією з найпродуктивніших форм залучення капіталу. Цей фінансовий інструмент сприяє мобілізації коштів для інвестування, активізує інвестиційний процес, забезпечує гарантоване використання інвестиційних ресурсів на цілі реконструкції та розвитку виробництва, дає можливість стабілізувати фінансовий стан господарюючих суб'єктів.
Аналіз останніх публікацій та досліджень.
Історичні аспекти розвитку лізингових відносин розкрито у роботах О. Грищенка, В. Горемикіна; сучасному стану та перспективам розвитку фінансового лізингу присвячені дослідження О. Годованець, О. Горбатенко. Використання фінансового лізингу як інструменту залучення інвестиційних ресурсів досліджували у своїх працях К. Захожай, Б. Наконечний, А. Ляшанов. Н. Ментух досліджував лізинг як одну із найпривабливіших форм інвестування. Широкий спектр наукових публікацій у сфері використання фінансового лізингу як інструменту інвестування доводить актуальність даної тематики і важливість подальших її досліджень.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.
Динамізм сучасних соціально-економічних та політичних процесів породжує проблеми пошуку шляхів нарощування економічних та соціальних показників розвитку країни, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Тому актуальності набуває використання нових форм інвестування, серед яких важливе місце займає лізинг. Виступаючи нетрадиційним інвестиційним інструментом для України, цей вид інвестування та особливості його функціонування на українському фінансовому ринку потребують постійного детального і поглибленого дослідження.
Метою статті є розгляд особливостей використання лізингу як інструменту інвестування, дослідження сучасного стану ринку лізингових послуг в Україні, окреслення проблем і перспектив його подальшого розвитку.
Виклад основного матеріалу.
В сучасних умовах господарювання привабливим для інвестора буде таке підприємство, яке характеризується високим рівнем впровадження нових видів техніки і технологій. Однак, рівень зносу основних засобів більшості українських підприємств досяг критичного рівня, внаслідок чого подальше нарощування економічних та соціальних показників розвитку країни є проблематичним. Тому пошук нових кредитних інструментів, що здатні пожвавити процес оновлення виробництва є пріоритетним завданням для вітчизняних суб’єктів господарювання. На сьогодні з усіх нетрадиційних видів банківських послуг лізинг є найбільш актуальним [2, с. 630].
Лізингові операції досить давно стали невід'ємною частиною економіки розвинутих країн. Розвиток лізингу обумовлений високими темпами зростання промисловості, розвитком науково-технічного прогресу.
Лізинг, що поєднує в собі елементи кредитування та оренди, має ряд переваг, як от поповнення інвестиційних надходжень, поява зручного джерела фінансування, можливість використання нової, дорогої техніки без значних одноразових витрат [3]. Цей інструмент інвестування сприяє не лише активізації процесів оновлення основних фондів, а й нормалізації фінансово-економічного стану підприємств, пожвавлює розвиток бізнесу вцілому.
Здійснення лізингових операцій потребує від держави створення відповідного правового забезпечення. В Україні нормативно-правове регулювання лізингових операцій здійснюється на основі вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів. Статтею 1 Конвенції УНІДРУА про фінансовий лізинг останній визначено як операцію, яка має такі характерні риси [4]:
- лізингоодержувач визначає обладнання й вибирає постачальника, здебільшого не покладаючись на досвід і думку лізингодавця;
- обладнання придбане лізингодавцем у зв'язку з договором лізингу, який, наскільки відомо постачальнику, або укладений, або повинен бути укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем;
- лізингові платежі, належні до сплати за договором лізингу, обчислюються таким чином, щоб урахувати, зокрема, амортизацію всієї або значної частини вартості обладнання.
До вітчизняного правового поля здійснення лізингових операцій належать Господарський, Цивільний, Податковий кодекси, Закон України «Про фінансовий лізинг».
Економічний зміст лізингу викладено у Господарському кодексі України. У статті 292 зазначено, що лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [5].
Визначення змісту та умов визнання фінансового лізингу представлено у Податковому кодексі (ПКУ) та Законі України «Про фінансовий лізинг». Відповідно до статті 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу [6].
Лізинг вважається фінансовим, якщо лізинговий договір містить одну з таких умов:
- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 % первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Стороком фінансового лізингу у ПКУ визначено «передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору» [6].
Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [7].
Суб'єктами лізингових відносин згідно з чинним законодавством можуть бути [7]:
- лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
- лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
- продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
- інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.
Тобто, лізинг являє собою особливий вид підприємницької діяльності, нову організаційно-правову форму бізнесу, яка є економічним регулятором інвестиційного розвитку підприємств і виступає дієвим інструментом активізації інвестиційних процесів у вітчизняному господарюванні [8].
Оцінюючи ринок лізингу в Україні станом на кінець 2016 р., можна зробити висновок про його зростання та деяку стабілізацію після дворічного спаду 2014-2015 рр [9]. За результатами 2016 року, ринок лізингу України за версією Асоціації лізингодавців України склав 0,2% від ВВП країни і близько 6% від усіх капітальних інвестицій, а саме – 6,9 млрд грн.
Протягом 2014-2016рр. кількість фінансових компанії, що надають послуги фінансового лізингу збільшилась у 2,3 рази, а юридичних осіб-лізингодавців, навпаки, зменшилась на 2 в. п. Загальна кількість лізингодавців збільшила у 2016 р. проти 2014 р. на 236 компаній або на 52 % (рис. 1).
Рис. 1. Кількість юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компанії, що надають послуги фінансового лізингу
Джерело: розроблено авторами за даними [9]
Протягом 2016 р. фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 9160 договорів фінансового лізингу на суму 9822,3 млн. грн. Вартість об’єктів лізингу, що є предметом договорів, становить 7541,8 млн. грн. Вартість чинних договорів фінансового лізингу станом на кінець 2016 р. становить 23177,6 млн. грн. Близько 99,7% усіх послуг фінансового лізингу надається юридичними особами-суб’єктами господарювання, які не є фінансовими установами (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка надання послуг фінансового лізингу 2014-2016 рр.
Джерело: розроблено авторами за даними [9]
За підсумками 2016 року найбільшими споживачами лізингових послуг є (рис. 3):
- транспортна галузь, вартість договорів становить 7886,4 млн.грн. (34%);
- сільське господарство, вартість договорів становить 5654,0 млн.грн. (25%);
- добувна промисловість, вартість договорів становить 1645,0 млн.грн. (7%);
- сфера послуг, вартість договорів становить 1206,4 млн. грн. (5 %);
будівництво, вартість договорів становить 928,3 млн. грн (4 %).
Аналіз розподілу вартості чинних договорів (рис. 3) свідчить про деформовану структуру лізингового ринку та його однобічну концентрацію лише в одній галузі промисловості – транспортній. Проте, за прогнозами Асоціації лізингодавців України, сегмент лізингу сільськогосподарської техніки, який є другим за обсягами після лізингу транспорту, буде активно рости, адже він є найбільш перспективним для України.
Рис. 3. Розподіл вартості чинних договорів фінансового лізингу за станом на 2016 р., млн. грн.
Джерело: розроблено авторами за даними [9]
Для бізнесу лізинг має стати джерелом додаткового капіталу, що дасть змогу активізувати його діяльність. На прес-конференції на тему «Лізинг України – підсумки року та прогнози розвитку. Перспективи ринку автопрокату, статистика» експерти ринку та представник Регулятора Нацкомфінпослуг основними перспективами розвитку ринку надання лізингових послуг назвали зростання попиту з боку аграріїв на лізингову техніку внаслідок скасування спецрежиму оподаткування ПДВ, нарощування парків будівельної та спеціальної техніки в лізинг, подальший стрімкий розвиток лізингу автомобілів завдяки ремонту автомобільних доріг та забороні на ввезення вантажних автомобілів нижче стандарту Євро-5 [10].
При цьому існує також ряд проблеми, що перешкоджають розвитку ринку, зростанню кількості його гравців, збільшенню обсягів фінансування реального сектору економіки, зародженню здорової конкуренції. Серед них особливу увагу потрібно приділити наступним [10]:
- неврегульованість проблеми ПДВ при вилученні предмету лізингу у боржника і, як наслідок, існування додаткового податкового тягаря на галузь;
- застарілість нормативної бази, відсутність захисту лізингових правовідносин нарівні з банківськими;
- неправосудність судових рішень, які зокрема дозволяють небачене раніше в правовому полі явище – безоплатне користування предметом лізингу боржником;
- з огляду на безкарність розповсюдження шахрайства під видом лізингу;
- відсутність достатнього ресурсу для фондування у національній валюті та інструментів подолання такого дефіциту;
- слабка захищеність від зловживань в діючому правовому полі, необхідність видавати оригінал техпаспорту клієнтам, що сприяє зловживанням недобросовісних наймачів.
Висновки.
Головними перевагами використання фінансового лізингу в якості інструменту інвестування є:
- придбання і використання підприємствами основних засобів без значних одноразових витрат;
- розширення виробничих потужностей без втрати ліквідності та фінансової стійкості;
- підвищення конкурентоспроможності лізингоотримувача за рахунок використання найновітніших об’єктів лізингу;
- швидкість укладання та гнучкість лізингових угод, зручність лізингових платежів у порівнянні зі значними капіталовкладеннями при покупці обладнання;
- доступність лізингу для малих та середніх підприємств у порівнянні з кредитом.
Ринок лізингових послуг характеризується деформованістю, у структурі вартості лізингових угод переважають транспортна галузь, сільське господарство, сфера послуг та будівництво.
Підсумовуючи викладене, можна з упевненістю стверджувати, що застосування лізингу як альтернативного методу фінансування інвестиційної діяльності підприємств дасть змогу вирішити питання подальшої активізації інвестиційного процесу, оновлення виробничих фондів підприємств, випуску ними конкурентоспроможної продукції, поповнення бюджету податками та подальшої стабілізації економіки. Державна підтримка та вивчення етапів організації лізингової діяльності суб'єктами господарювання дозволить використовувати лізинг як ефективний механізм залучення довгострокових інвестиційних ресурсів у реальний сектор економіки, що є перспективним напрямком дослідження даної галузі.
Література.
1. Шкробот М. В. Лізинг як інструмент інвестування в інноваційний розвиток підприємства [Електронний ресурс] / М. В. Шкробот // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». – 2012. – № 3. – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1015&p=1.
2. Аванесова І. А. Аналіз сучасних аспектів надання лізингових послуг [Електронний ресурс] / І. А. Аванесова, К. М. Павленко // «Молодий вчений». – 2016. – № 12 (39). – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/ 2016/12/150.pdf.
3. Шафранська Т. Ю. Лізинг як інструмент інвестування [Електронний ресурс] / Т. Ю. Шафранська, Д. О. Московченко. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2014/Economics/4_155828.doc.htm.
4. Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/995_263.
5. Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
6. Податковий кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 02.10.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/
7. Про фінансовий лізинг: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 16.12.1997 р. № 723/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80.
8. Кухленко О. В. Ефективність використання лізингу в інвестиційній діяльності [Електронний ресурс] / О. В Кухленко. – Режим доступу: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/1402/1/V93_P030-034.pdf.
9. Підсумки діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лізингодавців) за 2016 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/FK_4%20%D0%BA%D0%B2_2016.pdf.
10. Пост-реліз прес-конференції лізингодавців України «Лізинг –підсумки року та прогнози розвитку. Перспективи ринку автопрокату, статистика» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uul.com.ua/press/leasnews/item_1033/#.
11. Лізинг в Україні – 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uul.com.ua/press/leasnews/item_1033/.
References.
1. Shkrobot, M.V. (2012), “Leasing as an instrument into innovational development of enterprises” , Efficient economy, , [Online], vol. 3, available at: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1015&p=1 (Accessed 20 March 2012).
2. Avanesova, I.A. and Pavlenko, K.M. (2016), “Analysis of current aspects of leasing”, Young Scientist, vol. 12, no. 39, pp. 630–633.
3. Publishing house Education and Science s.r.o. (2014), “Leasing as instrument of investing”, available at: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2014/Economics/4_155828.doc.htm (Accessed 2014).
4. UNIDRUA (2006), “Konventsiia UNIDRUA pro mizhnarodnyj finansovyj lizynh” http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_263 (Accessed 11 January 2006).
5. The Verkhovna Rada of Ukraine (2003), “Economic code of ukraine № 436-IV”, available at:
http://zakon2.rada.gov.ua/lashs/shosh/436-15 (Accessed 16 January 2003).
6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “Tax Code of Ukraine № 2755-VI”, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/lashs/shosh/2755-17 (Accessed 2 October 2010).
7. The Verkhovna Rada of Ukraine (1997), The Law of Ukraine “About financial leasing № 723/97-VR”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/lashs/shosh/723/97-%D0%B2%D1%80 (Accessed 16 December 1997).
8. Kuhlenko, O.V. (2015), “Efficiency of leasing in investment activity”, Bulletin of the Kiev National University Technologies and Design, vol. 6, no. 93, pp. 30–34.
9. The official site of National Commission, which carries out state activity regulation in the field of financial services markets (2016), “Results of activity of financial companies, pawnshops and legal entities (lessors) for 2016”, available at: https://nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/FK_4%20%D0%BA%D0%B2_2016.pdf (Accessed 31 December 2016).
10. The official site of Ukrainian Association of Landlords (2017), “Post-release of the press-conference of lessors of Ukraine "Leasing - the results of the year and forecasts of development. Prospects for the car rental market, statistics”, available at: http://www.uul.com.ua/press/leasnews/item_1033/#
Стаття надійшла до редакції 31.10.2017 р.
ТОВ "ДКС Центр"