Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 336.2

 

М. В. Петченко,

к. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту,

Кременчуцький національний університет  імені М. Остроградського, м. Кременчук

 

Методичний підхід до адаптивного управління оборотними коштами підприємств машинобудування

 

M. V. Petchenko,

the candidate of еconomics sciences, the docent of  Finance and Credit, Kremenchuk National University named after M. Ostrogradsky, Kremenchuk

 

METHOD APPROACH TO ADAPTIVE MANAGEMENT OF MACHINE BUILDING ENTERPRISES

 

В роботі проведене дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо методів управління оборотними коштами промислових підприємств. Особливу увагу приділено вдосконаленню системи управління ресурсами підприємств машинобудування з урахуванням особливостей, характерних саме цій галузі промисловості. Визначені переваги та  недоліки традиційних підходів до управління окремими елементами оборотних коштів. Запропонований методичний підхід до адаптивного процесу управління запасами, грошовими активами, поточною дебіторською заборгованістю машинобудівних підприємств з урахуванням їх фінансового циклу що дозволить здійснити обґрунтований вибір джерел фінансових ресурсів, інвестованих у оборотні кошти та своєчасно зреагувати на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі.

 

There were researched domestic and foreign experiences for about methods in management of working capital of industrial enterprises in this work. Special attention were given to system of resources management with enterprises of mechanical engineering taking the features witch were characteristic of this branch of industry. Were defined advantages and disadvantages traditional approaches for about management of specific elements of working capital by us. The methodical approach to the adaptive process of inventory management, cash assets, current accounts receivable of machine-building enterprises was proposed, considering their financial cycle, which would allow to make a reasonable choice of sources of financial resources, which were invested in working capital and had responded on time to changes in the external and internal environment.

 

Ключові слова: машинобудування, методичний підхід, адаптивне управління , оборотні кошти.

 

Keywords: mechanical engineering, methodical approach, adaptive management, working capital.

 

 

Провідною галуззю вітчизняної економіки є промисловість, а в її складі одне з визначних місць належить машинобудуванню. Стратегічна стабілізація і стійкий розвиток галузі машинобудування повинні стати пріоритетним напрямом  діяльності країни та регіону. Як зазначає Кузь Т., «головна мета розвитку машинобудування України – задоволення внутрішнього попиту на машинобудівну продукцію, розширення присутності на зовнішніх ринках. Мету має бути досягнуто на основі перетворення машинобудування у конкурентоспроможний, ефективний, високотехнологічний і сприйнятливий до інновацій комплекс, що динамічно розвивається, інтегрований у систему міжнародного розподілу праці». [1]

Для досягнення цієї мети потрібно своєчасно реагувати на проблеми, що  виникли, і ті, які можуть виникнути. Враховуючи курс на євроінтеграцію країни необхідно приділяти увагу  вдосконаленню систем управління ресурсами підприємств машинобудування з урахуванням особливостей, характерних саме цій галузі промисловості.

Тому, удосконалення  методичних підходів до адаптивного управління оборотними коштами є  актуальною задачею сучасних суб’єктів підприємницької діяльності в галузі машинобудування.

Дослідженню та практичному впровадженню методів ефективного управління оборотними активами присвячено багаточисельні праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед зарубіжних фахівців, які розглядали вказані питання, необхідно назвати: Баканова М., Балабанова І.,  Бочарова В., Боді З., Брігхема Є., Брейлі Р., Гроппеллі А., Ван Хорна Дж.К., Ковальова В., Крейніну М., Майєрса С., Мертона Р., Нікбахта Е., Ніла Б., Пайка Р., Палія В., Росса С., Стоянову О., Шапіро А., Шеремета А. Серед сучасних українських вчених, які зробили вагомий внесок у розробку теоретичних та практичних питань з організації управління оборотними коштами підприємств, варто відзначити: Бланка І., Білика М., Волик І., Гриньову В., Золотарьову О., Коюду В., Міщенко В., Осипова В., Павліковського А., Полятикіну Л., Поддєрьогіна А., Садекова А., Семенюк В., Соляник Л., Строченко Н., Терещенко О., Шиян Д., Череп А.

Теоретичні та методичні проблеми розвитку системи адаптації механізму функціонування підприємств висвітлюються такими дослідниками як: Алексєєв С., Аубакирова Г., Буднік М., Геєць В., Головкова Л., , Дубчак В., Кравченко С., Мазаракі А., Панков В., Пономаренко В., Раєвнєва О., Туріца Н.

Проте, оцінюючи великий внесок вчених-фахівців у розвиток практики та теорії з управління оборотними активами, необхідно відзначити недостатню розробленість даної проблеми щодо адаптивного характеру такого управління стосовно машинобудівних підприємств, кругообіг оборотних коштів яких має певні особливості.

Метою статті є формування методичного підходу до адаптивного управління оборотними коштами підприємств, з урахуванням галузевої специфіки функціонування, через систематизацію напрацювань вітчизняних та  закордонних вчених.

Ефективне управління оборотними коштами впливає на результативність діяльності підприємств, збалансованість вхідних та вихідних грошових потоків, а отже, і на платоспроможність, фінансову стійкість, тривалість операційного та фінансового циклів, прибутковість діяльності.

Результати аналізу особливостей діяльності машинобудівних підприємств та логічна модель взаємного впливу результатів діяльності підприємства та рівня оборотного капіталу, дозволили зробити висновок щодо недосконалості політик управління оборотним капіталом, які застосовуються машинобудівними підприємствами, їх невідповідність сучасним умовам господарювання. Відсутність врахування галузевих особливостей, факторів невизначеності та мінливості зовнішнього середовища, механізмів держаного регулювання, чітко обґрунтованого вибору політики формування та стратегії фінансування оборотних активів та неможливість комплексної оцінки ефективності управління оборотними активами роблять цей процес не прогнозованим з точки зору впливу на елементи фінансового стану підприємств машинобудування. Ця проблема має складний багатофакторний характер та її вирішення позначиться не лише на покращенні фінансового стану окремих підприємств машинобудування, але й на економіці України в цілому.

Розглянемо існуючі методи управління оборотними коштами.

Найпоширенішим поглядом на управління оборотними коштами є їх управління за групами: управління запасами; управління дебіторської заборгованістю; управління грошовими коштами.

В рамках управління запасами застосовують такі методи: нормування; метод контролю запасів – АВС-метод; оптимізація запасів на основі визначення оптимального розміру партії готової продукції, моделі Уілсона та XYZ-моделі.

Метод нормування запасів полягає у встановленні певних норм запасів (виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції) на плановий період. Та якщо у період планово-адміністративної економіки підприємства мали чітко визначені обсяги виробництва та реалізації, то в сучасних умовах непередбачуваності змін у зовнішньому середовищі, складно визначити нормований запас товарно-матеріальних цінностей.

Метод контролю запасів (метод АВС) припускає, що запаси підприємства умовно можна поділити на три групи:

- група А – найважливіші запаси, які вимагають створення страхового резерву. За цією групою доцільно проводити систематичний облік і контроль запасів; для розрахунку нормативних запасів потрібно використовувати моделі їхньої оптимізації, в тому числі модель Уілсона;

- група В – менш значні запаси, контроль і аналіз яких достатньо проводити у вигляді щомісячної інвентаризації. Використання моделей оптимізації запасів може дати значний економічний ефект від операційної діяльності підприємства;

- група С охоплює різноманітний асортимент малоцінних видів запасів, збереження яких не вимагає значних витрат. Ці види запасів закуповуються, звичайно, у великій кількості [2].

З метою оптимізації запасів на практиці поряд із цим методом використовують метод XYZ, який поділяє сировину (матеріали) на 3 класи залежно від рівномірності їх споживання у виробництві. їх класифікації по структурі споживання (XYZ-аналіз). В цьому випадку розраховується коефіцієнт варіації продажу  з подальшим групуванням кожного товару у три категорії. До категорії «X» відносяться товари, що характеризуються стабільною величиною споживання і високою точністю прогнозу (коефіцієнт варіації перебуває в межах 0 - 10 %). Категорія «Y» - це запаси, споживання яких характеризується відомими тенденціями (наприклад, сезонними коливаннями попиту) і середніми можливостями прогнозування (коефіцієнт варіації знаходиться в межах 10 - 20 %). Запаси категорії «Z» споживаються нерегулярно і характеризуються невисокою точністю прогнозування (коефіцієнт варіації вище 20 %) [3]. Але такий вид аналізу також має окремі недоліки, пов’язані зі складністю адекватної оцінки та помилками у розрахунку коефіцієнту варіації.

Багато уваги у теорії та практиці управління запасами приділяється методам оптимізації запасів.

Одним з видів застосування оптимізаційних моделей управління запасами є модель Уілсона. Але вона є доцільною, якщо на підприємстві виконуються такі умови:

- попит на продукцію приблизно постійний. Тобто рівень запасів змінюється з постійним темпом в проміжку між двома постачаннями;

- час постачання постійний і однозначно визначений;

- відсутність запасів неприпустима;

- замовлення на нове постачання робиться один раз у кожному циклі;

- величина замовлення постійна [4].

Таким чином, зазначені методи управління запасами мають ідеалістичний характер, вони не пристосовані до застосування в умовах інфляції, мінливих зовнішніх умов і, отже, вони практично не використовуються в управлінні машинобудівним підприємством [5].

Управління дебіторською заборгованістю здійснюється, в основному, коефіцієнтним методом. Це обґрунтовується тим, що аналізу та оцінки потребує реальна вартість існуючої дебіторської заборгованості, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей, оборотність дебіторської заборгованості. Проте, поряд з цим, не існує чітких критеріїв оцінки таких коефіцієнтів.

В управлінні грошовими коштами підприємства використовується визначення їх оптимальної величини за моделями Баумоля або Міллера-Орра:

Модель Баумоля може бути застосована лише у випадку, коли грошові кошти підприємства стабільні та прогнозовані, тобто в умовах невизначеності зовнішнього середовища її використання не є доцільним.

Модель Міллера-Орра ґрунтується на визначенні мінімально та максимально припустимого залишку готівки:  коли фактичні залишки готівки досягли нижньої межі, керівництво підприємства має прийняти рішення про збільшення готівки шляхом продажу частини ліквідних цінних паперів та навпаки, під час досягнення верхньої межі  підприємство покупає цінні папери. Отже, модель Міллера-Орра більш близька до реальних умов господарювання.

На основі власних досліджень та праць вітчизняних вчених [5; 6] можливо визначити певні недоліки традиційних підходів до управління окремими елементами оборотних коштів (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Недоліки традиційних методів управління оборотними коштами підприємств

Елемент оборотних коштів

Метод управління оборотними коштами

Недоліки

Запаси

Нормування

1. Може бути використаний для управління лише тією частиною оборотних активів, яка нормується.

2. В сучасних умовах непередбачуваності змін у зовнішньому середовищі, складно визначити нормований запас товарно-матеріальних цінностей

Оптимізація на основі моделі Уілсона

В основу моделі Уілсона були введені умови, які в реальному житті виробничої системи не виконуються. Таким чином, ця модель має ідеалістичний (далекий від реальності) характер

АВС-метод

Класифікація запасів за вартістю, не враховуючи нерівномірність попиту та значимість для виробництва

XYZ-модель

Складність адекватної оцінки та можливі помилки у розрахунку коефіцієнту варіації

Дебіторська заборгованість

Коефіцієнтний аналіз

Відсутність чітких критеріїв для прийняття управлінських рішень

 

Грошові кошти

Модель Баумоля

Обмеженість застосування лише у випадку, коли грошові кошти підприємства стабільні та прогнозовані, тобто в умовах невизначеності зовнішнього середовища її використання не є доцільним

Модель Міллера-Орра

Модель не бере до уваги вартість незапланованих змін грошових коштів. З цього погляду управління грошовими коштами стає стратегічною метою і не може обмежитися простою моделлю

Джерело: сформовано автором на основі власних досліджень та праць [5, 6, 7]

 

Узагальнення висновків щодо неможливості та недоцільності застосування управління оборотними коштами за окремими елементами без взаємозв’язку та взаємодії з іншими складовими дозволяє обґрунтувати комплексний характер управління оборотними коштами машинобудівних підприємств.

Розглянемо підходи вітчизняних науковців до комплексного управління оборотними коштами та визначимо їх переваги та недоліки (табл. 2). Такий аналіз дозволяє сформувати основні завдання, які повинні бути вирішені для розробки принципів ефективного управління оборотними коштами.

Узагальнення недоліків та переваг існуючих підходів до управління оборотними коштами дозволяє отримати систему принципів та завдань, які повинні бути вирішені для розробки ефективної моделі управління оборотними коштами, а також інструментів, за допомогою яких буде виконані поставлені завдання. Така модель управління оборотними коштами повинна швидко реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища (для оборотних коштів машинобудівних підприємств має значення рівні дебіторської та кредиторської заборгованості, стан ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності оборотних коштів) та вміння пристосовуватися до цих змін.

Отже, система управління оборотними коштами має бути оперативною та гнучкою. Формування ефективної системи управління оборотними коштами енергопостачальних підприємств бачиться у наданні такому управлінню адаптивного характеру, адже, як зазначає Ареф’єва О. В., «особливу важливість придбавають теоретичні і прикладні дослідження, спрямовані на розробку і вдосконалення концептуальних підходів і механізмів функціонування систем адаптивного управління, адекватних таким, що склався в країні соціально-економічним, науково-технологічним і правовим умовам» [8].

Для забезпечення ефективного управління фінансуванням оборотних коштів важливим є виявлення та мінімізації реальної потреби підприємства в фінансуванні оборотних коштів за рахунок власного капіталу, довгострокового та короткострокового кредитування, що можливе у рамках  оптимізації поточного фінансування оборотних активів з урахуванням потреб фінансового циклу (рис. 1).

 

Рис. 1. Блок-схема загальної специфіки управління поточними фінансовими потребами з урахуванням фінансового циклу підприємства  

(розроблено автором на основі [9])

 

Таблиця 2.

Зміст, переваги та недоліки комплексних методів управління оборотними коштами підприємств

Автор, джерело

Зміст методики

Переваги

Недоліки

Василичев Д. В. [10]

1) орієнтація на стратегічні цілі розвитку підприємства, на виконання місії організації; 2) забезпечення оптимальності структури оборотних коштів з позицій фінансової стійкості підприємства; 3) планування потреби в оборотних коштах, виходячи з цілей, які вони забезпечують; 4) визначення додаткової потреби в оборотних коштах в умовах нестабільного інфляційного середовища; побудова показників оборотності оборотних коштів на основі забезпечення самоокупності виробництва; 5) дотримання взаємозв'язку і взаємообумовленості приватних показників ефективності роботи на рівні підприємства і показників оборотності оборотних коштів.

1. Врахування показників фінансової стійкості для обґрунтування структури оборотних коштів

2. Дотримання узгодженості показників ефективності роботи на рівні підприємства і показників оборотності оборотних коштів

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Не дає уявлення про доцільність типу кредитної політики

3. Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

Пархоменко О. П. [11]

Управління оборотними коштами  - оптимізації обсягу, структури оборотних коштів та джерел їх фінансування, прискорення їх оборотності для підвищення ефективності діяльності й досягнення встановленої мети підприємства

1. Оптимізація оборотних активів за обсягом, структурою та джерелами фінансування

2. Галузева спрямованість

3. Прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

Прогнозування потреби в оборотному капіталі пропонується проводити на основі методу екстраполяції, що не завжди повною мірою дає уявлення про майбутній стан показників

Мануйлович Ю. М. [12]

Під управлінням оборотними коштами пропонує розуміти комплекс заходів, спрямований на забезпечення умов оптимізації та безперервності процесу їх обороту, формування їх достатнього обсягу, раціональної структури організації їх використання

Дає чітке уявлення про мету та процес управління елементами оборотних коштів

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Не дає уявлення про доцільність стратегії фінансування та політики формування оборотних коштів

3. Не враховує узгодженості між показниками оборотних активів та платоспроможністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю.

Бланк І. О.,

Ситник Г. В.

 [13]

1)дослідження динаміки загального об'єму оборотних активів, що використовуються підприємством; 2)дослідження динаміки складу оборотних активів у розрізі її основних видів; 3) дослідження оборотності окремих видів активів та в загальній сумі; 4) дослідження рентабельності оборотних активів і факторів, що впливають на неї; 5)дослідження основних джерел фінансування оборотних активів

Сформована чітка послідовність етапів здійснення політики управління оборотними активами

1. Відсутність обгрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами.

2. Не враховує узгодженості між показниками оборотних активів та платоспроможністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю

3. Відсутність

прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

Баришнікова Н. С. [9]

Процес управління оборотними коштами повинний бути спрямований на вирішення наступних завдань: забезпечення оптимальної структури балансу; забезпечення необхідного рівня ліквідності та платоспроможності; забезпечення раціональних характеристик надійності та стабільності діяльності.

Забезпечення оптимальної структури балансу в результаті управління оборотними коштами, тобто узгодженість процесу з досягненням фінансової стійкості та платоспроможності

Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

Харченко Є. В. [14]

Управління оборотними коштами  - формування достатнього обсягу та раціональної структури оборотних коштів; визначення потреби в власних оборотних коштах, що забезпечують платоспроможність підприємства; оптимізація структури джерел фінансування оборотних коштів; ефективне використання оборотних коштів.

Обґрунтування стратегії фінансування та політики формування оборотних коштів

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Не враховує узгодженості між показниками оборотних активів та платоспроможністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю

3. Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

Лиса О. В. [15]

1) оцінка складу, структури та динаміки оборотного капіталу підприємства; 2)розрахунок узагальнюючих та індивідуальних показників оборотності (тривалості одного обороту в днях) і їх зміни; 3) детальний аналіз причин, що обумовили погіршення використання найважливіших елементів оборотного капіталу; 4) оцінка впливу змін в оборотності капіталу на зміну рентабельності всього майна (капіталу) підприємства; 5) визначення резервів підвищення ефективності використання оборотного капіталу

Узгодженість процесу управління оборотними коштами з досягненням ефективності діяльності підприємства

Для виявлення залежності показників та прогнозу використовується лінійно-регресійне моделювання, яке не може враховувати зовнішні фактори та особливості діяльності підприємств

Толопка Н. Б. [16]

1) аналіз обсягу, складу та структури оборотних активів; 2) дослідження динаміки оборотних активів; 3) порівняльний аналіз; 4) коефіцієнтний аналіз; 5) факторний аналіз; 6) декомпозиційний аналіз; 7) інтегральний аналіз.

1. Комплексна оцінка управління оборотними активами

2. Моделювання процесу управління оборотними активами

3. Врахування галузевих особливостей

1. Застосування до торговельних підприємств

2. Не дає уявлення про доцільність стратегії фінансування та політики формування оборотних коштів

Штепа Н.П.,

Приходько Н. С.,

Думинець О. С.

[17]

1) оцінка стану, структури та динаміки оборотних активів за період дослідження; 2) розрахунок та оцінка впливу факторів на зміну ефективності використання оборотних активів; 3) дослідження впливу ефективності використання оборотних активів на обсяги реалізації, величину прибутку підприємства, його платоспроможність та фінансовий стан; 4) виявлення резервів підвищення ефективності використання оборотних активів та шляхів їх мобілізації; 5) обґрунтування подальшої фінансової стратегії управління оборотними активами підприємства

1. Узгодженість процесу управління оборотними активами з досягненням фінансової стійкості та платоспроможності

2. Обґрунтування фінансової стратегії

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

 Вілкул О. Ю, Нусінов В. Я., Лобов С. П. [18]

1) аналіз забезпеченості оборотними коштами (балансовий метод, нормативний метод); 2) аналіз стану оборотних коштів (аналіз структури оборотних коштів, факторний аналіз зміни оборотних коштів, аналіз вивільнення оборотних коштів; 3) аналіз використання оборотних коштів (коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту, коефіцієнт закріплення оборотних коштів, оборотність власних, позичених коштів та їх складових)

Докладний аналіз забезпеченості та оборотності оборотних коштів

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

3. Не дає уявлення про доцільність стратегії фінансування та політики формування оборотних коштів

4. Не враховує узгодженості між показниками оборотних активів та платоспроможністю, фінансовою стійкістю, рентабельністю

Савицька Г. В. [18]

Викладена система показників, необхідних для дослідження ефективності використання оборотних активів; висвітлені напрями аналізу факторів, що на неї впливають; акцентована увага на детальному вивченні матеріальної частини оборотних активів.

Встановлення впливу чинників на показники функціонування оборотних коштів, зростання оборотності і рентабельності оборотних активів,  виявленні можливого резерву скорочення засобів.

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Не дає уявлення про доцільність стратегії фінансування та політики формування оборотних коштів

Ковальов В. В. [19]

Представляє чотири моделі управління оборотними активами, вказуючи при цьому, що частка короткострокових зобов'язань у складі джерел формування оборотних коштів зростає послідовно: «консервативна — компромісна — агресивна — ідеальна модель», а ризик порушення ліквідності змінюється в протилежному напрямі.

Дає уявлення про доцільність стратегії фінансування оборотних активів та її вплив на платоспроможність та фінансову стійкість

1. Відсутність обґрунтування галузевих особливостей управління оборотними коштами

2. Не дає уявлення про доцільність політики формування оборотних коштів

Соляник Л. Г.

 [20]

Система управління оборотними засобами розглядається як система цілеспрямовано організованих взаємодій між об’єктом (елементами оборотних активів і джерелами їх фінансування та економічними відносинами в процесі їх формування та використання в межах даної економічної системи та у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем) та суб’єктом управління шляхом реалізації функцій управління із застосуванням комплексу методів, засобів і фінансово-економічних інструментів дослідження і трансформації взаємопов’язаних процесів формування та використання оборотних активів і джерел їх фінансування за обсягом, складом, структурою з урахуванням дії на них чисельних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Обґрунтування та моделювання процесів формування та використання оборотних активів і джерел їх фінансування за обсягом, складом, структурою з урахуванням дії на них чисельних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

1. Багатоплановість та складність модельної реалізації процесу управління оборотними коштами

2. Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

Мазаракі А. А.,

Лігоненко Л. О.,

Ушакова Н. М. [21]

1) аналіз зміни в обсязі обігових коштів у фактичних та співставних цінах; 2) аналіз структури обігових активів за видами активів та оцінка змін, які відбулися; 3) кількісна оцінка найважливіших факторів, що впливають на розмір обігових активів (обсягів діяльності, швидкість обертання, структура активів); 4) аналіз джерел утворення та напрямків використання обігових коштів підприємства; 5) аналіз ефективності управління обіговими коштами

1. Комплексний характер управління оборотними активами

2. Обґрунтування стратегії фінансування оборотних активів

3. Оцінка ефективності управління

1. Застосування для торговельних підприємств

2. Відсутність прогнозування впливу управлінських рішень на фінансовий стан підприємства

 

На рис. 1 наведена загальна специфіка поточних фінансових потреб з урахуванням фінансового циклу підприємства що дозволить здійснити обґрунтований вибір джерел фінансових ресурсів, інвестованих у оборотні кошти.

Під час вдосконалення управління оборотними активами машинобудівних підприємств треба приділяти увагу показникам оборотності запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів. Прискорення оборотності зазначених  показників дозволить зменшити потребу в оборотних коштах, скоротити виробничий та фінансовий цикли. Досягти цього можливо шляхом оптимізації розміру запасів (рис. 2), дебіторської заборгованості (рис. 3), грошових коштів (рис. 4).

 

Рис. 2. Блок-схема процесу управління запасів підприємства

(розроблено автором на основі [9])

 

Рис. 3. Блок-схема процесу управління поточної дебіторської заборгованості 

(розроблено автором на основі [9; 10])

 

Рис. 4. Блок-схема процесу управління грошових активів підприємства 

(розроблено автором на основі [9])

 

Отримані вище дані, щодо функціональних особливостей вдосконалення системи управління оборотними коштами та фінансування оборотних коштів підприємств машинобудування надають змогу узагальнення результатів оптимізації у межах комплексної оптимізаційної моделі.

ВИСНОВКИ

Підвищення ефективності та адаптації системи управління оборотними коштами виробничих підприємств містить значний обсяг функціональних особливостей, проте, обов’язковим є і системний підхід в окресленій площині. Саме системний підхід є універсальним інструментом пізнавальної діяльності та розглядає будь-які економічні явища як штучну систему, що формується внаслідок поєднання окремих елементів (кожен з яких не володіє властивостями цілого).

Таким чином, системний підхід до управління оборотними коштами підприємств  повинен бути спрямований на пізнання та конструювання всієї сукупності їх оптимальних характеристик, що забезпечать ефективність як складної динамічної цілісності.

Процес адаптивного управління повинен бути спрямований на: обсяг поточного фінансування оборотних коштів з урахуванням сформованого фінансового циклу підприємства; структуру джерел фінансування оборотних коштів. Теорія нечітких множин в наш час має досить широке застосовується в моделюванні стану підприємств, але у діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств ці методи використовуються обмежено. Не існує загальних підходів до визначення моделі побудови ефективного фінансово-економічного стану машинобудівного підприємства. Тому подальші дослідження необхідно присвятити побудові гнучкої моделі з визначення ефективності оптимізаційних рішень з управління оборотними коштами, із вбудованими у неї логістичними регуляторами та терм-множинами, що дозволить урахувати всю необхідну кількість факторів впливу на кінцевий стан оборотних коштів та їх окремих  складових та адаптувати до мінливого середовища.

 

Література.

1. Кузь Т. Стратегічний розвиток машинобудування в Україні / Т.Кузь // Галицький економічний вісник. — 2011. — №1(30). — с.35-43 - (економіка та управління національним господарством).

2. Фінанси підприємств : Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2000. –  460 с., іл.

3. Гаджинский A. M. Логистика : учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений /  А М. Гаджинский – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. – 375 с.

4. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: учебный курс. / И. А. Бланк. – К. : Эльга; Ника Центр, 2005. – 653 с.

5. Ящук Д. Л. Дослідження методології управління оборотними активами машинобудівних підприємств в умовах кризи // Вісник економіки транспорту і промисловості. –  2010. – № 32. – С. 252-257.

6. Орєхова К. В. Методи управління оборотними активами підприємства [Електроний ресурс] / К. В. Орєхова, К. В. Кєвля // Вісник Львівської комерційної академії. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vlca_ekon/Ekon/2009_32/36.pdf – Назва з екрана.

7. Коритько Т. Ю. Управління оборотними коштами промислового підприємства /  Т. Ю. Коритько // Розвиток економічних методів управління національною економікою та економікою підприємства : зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Донецьк : ДонДУУ, 2013. – Т. XIV. – С. 256-262. – (Серія «Економіка», вип. 274).

8. Ареф’єва О. В. Концептуальні основи адаптивного управління функціонуванням та розвитком підприємств / О. В. Ареф’єва // Экономика и управление. – 2012. – № 3. – С. 108-111.

9. Барышникова Н. С. Управление оборотными средствами и повышение эффективности их использования в организациях потребительской кооперации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Н. С. Барышникова. – Новосибирск, 2007. –  16 с.

10. Василичев Д. В. Удосконалення методів управління оборотними коштами підприємства : автореф. дис…канд.екон. наук.: 08.06.01 /  Василичев Д. В. – Кривий Ріг, 2005. – 18 с.

11. Пархоменко О. П. Система управління оборотним капіталом промислового підприємства / О. П. Пархоменко // Торгівля і ринок України. – 2009. – Вип. 28. – Т.2. – С. 232-240.

12. Мануйлович Ю. М. Проблеми управління оборотними засобами підприємства в сучасних умовах функціонування / Ю. М. Мануйлович // Вісник Хмельницького національного університету. – Серія : Економічні науки. – 2009. – №1. – С. 132 – 135.

13. Бланк І. О. Управління фінансами підприємства: підруч. /І. О. Бланк, Г. В. Ситник. – К. : КНТЕУ, 2006. – 780 с.

14. Харченко Е. В. Основные элементы политики управления оборотными активами организации / Е. В. Харченко, А. В. Малеева // Сборник научных трудов СевКавГТУ. – Серия : Экономика. – 2007. – № 6. –             С. 48-51.

15. Лиса О. В. Управління оборотними коштами підприємства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / О. В. Лиса. – Дніпропетровськ, 2006. – 23 с.

16. Толопка Н. Б. Вдосконалення методики аналізу ефективності управління оборотними коштами торговельного підприємства [Електроний ресурс] / Н. Б. Толопка // Вісник Львівської комерційної академії. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2011. – Вип. 34. (Серія економічна). – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Vlca_ekon/2011_34/21.pdf – Назва з екрана.

17. Штепа Н. П. Економічний аналіз. Ч ІІ. Аналіз господарсько-фінансової діяльності / Н. П. Штепа, Н. С. Приходько, О. С. Думинець. – Львів : ЛКА, 2005. – 200 с.

18. Управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту: монографія /  О. Ю. Вілкул , В. Я. Нусінов, С. П. Лобов та ін. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2006. – 208 c.

19. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : Учеб. пособие / Г. В. Савицкая. – Мн. : Новое знание, 2006. – 704 с.

20. Ковалев В. В. Управление финансами /  В. В. Ковалев. – М. : «ФБК-ПРЕСС», 1998. – 612 с.

21. Соляник Л. Г. Управління оборотними активами та джерелами їх фінансування на промисловому підприємстві : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук : 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / Л. Г. Соляник. – Донецьк,  2006. – 26 с.

22. Мазаракі А. А. Економіка торговельного підприємства / А. А. Мазаракі, Л. О. Лігоненко. – К. : Хрещатик, 2001. – 767 с.

 

References.

1.Kuz', T. (2011), “Strategic development of mechanical engineering in Ukraine”, Halyts'kyj ekonomichnyj visnyk, vol.1(30), pp. 3543.

2. Poddier'ohin, A. M. (2000), Finansy pidpryiemstv [Finances of enterprises], KNEU, Kyiv, Ukraine.

3. Hadzhynskyj,  A. M. (2000), Lohystyka [Logistics], 3rd ed,  Ynformatsyonno-vnedrencheskyj tsentr «Marketynh», Moscowa, Russia

4. Blank, Y. A. (2005), Fynansovyj menedzhment: uchebnyj kurs [Financial management],. Nyka Tsentr, Kyiv, Ukraine.

5. Yaschuk, D. L. (2010), “Investigation of the methodology of management of working assets of machine-building enterprises in the conditions of crisis”, Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, vol. 32, pp. 252–257.

6. Oriekhova, K. V. and Kievlia, K. V. (2009),  Methods of managing current assets of the enterprise,Visnyk L'vivs'koi komertsijnoi akademii , [Online], available at:: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vlca_ekon/Ekon/2009_32/36.pdf.

7. Koryt'ko, T. Yu.(2013), “Management of working capital of an industrial enterprise”, Rozvytok ekonomichnykh metodiv upravlinnia natsional'noiu ekonomikoiu ta ekonomikoiu pidpryiemstva : zb. nauk. prats' Donets'koho derzhavnoho universytetu upravlinnia, no. XIV, pp. 256–262.

8. Aref'ieva, O. V. (2012), “Conceptual bases of adaptive management of operation and development of enterprises ”, Ekonomyka y upravlenye, vol. 3, pp. 108–111.

9. Baryshnykova, N. S. (2007), “ Management of circulating assets and increase of efficiency of their use in consumer cooperation organizations”, Ph.D. Thesis,  Economy and management of national economy,  Novosibirsk, Russia.

10. Vasylychev, D. V. (2005),  “Udoskonalennya method in managing the werewolf kostyami pidpriemstva ”,Ph.D. Thesis, Economy, organization and management of property, Krivoy Rog,  Ukraine.

11. Parkhomenko, O. P. (2009), “The management system of working capital of an industrial enterprise ”, Torhivlia i rynok Ukrainy, no 28, pp. 232–240.

12. Manujlovych, Yu. M. (2009), “Problems of managing current assets of the enterprise in modern operating conditions”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol.1, pp. 132 – 135.

13. Blank I. O. (2006), Upravlinnia finansamy pidpryiemstva: pidruch. [Enterprise Finance Management],  KNTEU, Kyiv, Ukraine.

14. Kharchenko, E. V. (2007), “Osnovnye elementy polytyky upravlenyia oborotnymy aktyvamy orhanyzatsyy ”,  Sbornyk nauchnykh trudov SevKavHTU,vol. 6, pp. 48–51.

15. Lysa, O. V. (2006), “Management of turnkey poultry pidpriemstva”, Ph.D. Thesis,  Finance, money circulation and credit, Dnipropetrovsk, Ukraine.

16. Tolopka, N. B. (2011), “Vdoskonalennia metodyky analizu efektyvnosti upravlinnia oborotnymy koshtamy torhovel'noho pidpryiemstva”, Visnyk L'vivs'koi komertsijnoi akademii, [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Vlca_ekon/2011_34/21.pdf

17. Shtepa, N. P. (2005), Ekonomichnyj analiz. Analiz hospodars'ko-finansovoi diial'nosti [Economic analysis. Analysis of economic and financial activity], LKA, L'viv, Ukraine.:

18. Vilkul , O. Yu. and  Nusinov, V. Ya., and Lobov, S. P. (2006), Upravlinnia oborotnymy koshtamy v umovakh ikh defitsytu: monohrafiia [Uravlinnia oborotnymy koshtamy v umovakh ikh defitsytu: monohrafiya],  Vydavnychyj dim, Kryvyj Rih, Ukraine.

19. Savytskaia,  H. V. (2006), Analyz khoziajstvennoj deiatel'nosty predpryiatyia : ucheb. posobye [Analysis of economic activity of the enterprise: study. Allowance], Novoe znanye, Minsk, Belarus'.

20. Kovalev, V. V. (1998), Upravlenye fynansamy [Financial management], «FBK-PRESS», Moskva, Rossija.

21. Solianyk,  L. H. (2006), “Management of working assets and sources of their financing at an industrial enterprise ”, Ph.D. Thesis,  Finance, money circulation and credit, Donetsk, Ukraine.

22. Mazaraki, A. A. (2001), Ekonomika torhovel'noho pidpryiemstva [Economy of a trading enterprise], Khreschatyk, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 20.02.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"