УДК 69.003: 658.157: 330.33.01

 

В. І. Крижановський,

аспірант кафедри менеджменту в будівництві,

Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ

 

ПОБУДОВА СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В МІКРОСЕРЕДОВИЩІ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЕКТУ НА ГРУНТІ ВІРТУАЛЬНО-СТОХАСТИЧНОЇ ОЦІНКИ

 

V. I. Kryzhanovsky,

postgraduate student of the Department of Management in Construction,

Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv

 

CONSTRUCTION OF A STRUCTURAL AND LOGICAL MODEL FOR THE PREVENTION OF CRISIS PHENOMENA IN THE MICRO ENVIRONMENT OF A CONSTRUCTION PROJECT ON THE BASIS OF VIRTUAL-STOCHASTIC ASSESSMENT

 

В статті методологічно обґрунтовано критерії оцінювання рівня економічної захищеності будівельного підприємства, які спрямовані на мінімізацію ймовірних загроз із урахуванням причин їх виникнення, призначення, напрямку, змісту та ступеня ризику, характеру прояву, видів ресурсів, рівнів ієрархії, форм і видів діяльності та комунікаційної системи конкретного суб’єкта господарювання. В побудованій моделі попередження кризових явищ в мікросередовищі будівельного проекту запропоновано методологічний підхід до антикризового управління на підґрунті забезпечення економічної захищеності будівельного підприємства, що базується на імперативах управління стійким розвитком та сполучає логіко-економічні (методи балансові, групування, економіко-математичні (елементи детермінованого факторного та стохастичного аналізу) та евристичні методи. Модель дозволяє замовнику як ініціатору інвестиційно-будівельного проекту (ІБП) та його інвестиційним партнерам формалізовано довести фінансово-економічні доцільність їх участі в проекті, виявивши - ще на етапі ініціації проекту та попереднього розгляду ТЕО (техніко-економічного обґрунтування) - порівняльні переваги проекту серед інших об’єктів інвестування, реалізувати інвестиційний задум та  стратегію натурного втілення ІБП, який реалізується у форматі проектно-орієнтованої тимчасової організаційної структури: від оформлення інвестиційного задуму - до завершення діяльності та введення в дію потужностей об’єкту інвестування.

 

In the article, the criteria for estimating the level of economic protection of a construction enterprise aimed at minimizing the probable threats taking into account the reasons for their occurrence, purpose, direction, content and degree of risk, the nature of the manifestation, types of resources, levels of the hierarchy, forms and types of activity and the communication system of a concrete entity. In the constructed model of crisis prevention in the micro-environment of a construction project, a methodological approach to crisis management is proposed on the basis of ensuring the economic security of a construction enterprise based on the imperatives of sustainable development management and integrates logical and economic (methods of balance, grouping, economic and mathematical (elements of deterministic factor and stochastic analysis) and heuristic methods.The model allows the customer as the initiator of the investment and construction project (ICP) and its investment partners formalized to prove the financial and economic feasibility of their participation in the project, revealing - at the stage of project initiation and preliminary consideration of the feasibility study - the comparative advantages of the project among other investment objects, to realize the investment plan and the strategy of the realization, ICP which is implemented in the format of the project-oriented temporary organizational structure: from the design of the investment plan - until the completion of the activity and the commissioning of the capacity of the facility that investment.

 

Ключові слова: інвестиційно-будівельний проект, будівельна організації, функціонально-економічна діагностика, операційна система, «конструктив» організаційної структури управління.

 

Keywords: investment and construction project, construction organization, functional and economic diagnostics, the operating system, "constructive" organizational management structure.

 

 

Постановка проблеми. Ускладнення характеру діяльності підприємств в сучасних умовах висуває нові вимоги до інструментів управління і, зокрема, до методів дослідження й оцінки їх діяльності. Саме тому в даний час склалися об’єктивні передумови для застосування в системі управління підприємствами інструмента, який дозволяв би проводити детальне дослідження, одержувати достовірну та повну інформацію про діяльність підприємства, що служила би базою для розробки та прийняття ефективних управлінських рішень. Питання підвищення ефективності управління підприємствами займає вчених-економістів протягом багатьох десятиліть. Велика потреба у достовірній інформації щодо реального фінансово-економічного стану підприємства для користувачів, які приймають свої рішення на основі такої інформації, спонукає проводити комплекси наукових розробок, вибудовувати нові концепції, шукати більш досконалі підходи, методи і методики у процесах діагностики та аналізу.

 Не зважаючи на поширення ідеології забезпечення якості, домінування формалізовано-технократичного та інструментального підходів в напрацьованих концепціях та методиках ідентифікування якості менеджменту, залишаються практично невисвітленими і невирішеними в науковій літературі проблеми узгодження зазначених напрацювань з особливостями операційної діяльності будівельних підрядних підприємств (БПП), з властивою їм специфікою бізнес-процесів та стадій життєвого циклу інвестиційно-будівельних проектів, в середовищі реалізації яких функціонують БПП. Потреба обрунтованого вирішення зазначеної низки наукових та практичних проблем щодо модернізації інструментів та технологій оцінки якості менеджменту - з врахуванням операційних особливостей БПП як виконавців будівельних проектів та змісту бізнес-процесів у її внутрішньому середовищі - для наступного спрямування результатів оцінки на реалізацію цільових орієнтирів БПП - визначили проблематику дослідження.

Мета статті полягає у запровадженні та обґрунтуванні системи бізнес-моделей, які разом  забезпечуватимуть методико-аналітичне обґрунтування та формалізацію процесам спрямування зусиль топ-менеджменту будівельного проекту на реалізацію завдання управління  відхиленням в будівельному проекті (як інструменти забезпечення всіми стейкхолдерами проекту інтегрованої протидії).

Для досягнення поставленої мети визначено завдання: розробити інноваційну систему ключових індикаторів, що мають  забезпечувати  додержання вартісних характеристик окремих стадій  проекту або мінімізувати відхилення щодо них;

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні аспекти діагностики різних видів діяльності, сфер, станів, параметрів функціонування підприємств розкрито у працях вітчизняних та іноземних науковців, зокрема таких вчених, як В.В. Давнис [1], О.О. Замков, А.В. Толстопятенко, Ю.Н. Черемних [2], В.А. Колемаєв [3], М.С. Красс [4], Рижакова Г. М. [7]  та інші.

Відзначаючи наукову й практичну значущість внеску названих учених, необхідно зазначити, що аналіз наявних наукових праць показав глибину і складність проблем функціонально-економічної діагностики підприємств підрядного будівництва, пов’язаних з необхідністю урахування багатьох чинників у процесі формування управлінських рішень, а саме: макроекономічних чинників, техніко-економічних показників інвестиційного будівельного проекту, реалістичності виконання проекту компанією-забудовником, виробничих потужностей підприємств-виконавців, попиту на готову будівельну продукцію, впливу стейкхолдерів на проект, наявних ризиків та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження існуючих підходів до розуміння концептуальної парадигми «Мanagement by exception» (від англ. управління за відхиленнями) надає змогу визнати, що феномен «управління за відхиленнями» амбівалентний за своєю природою і може означати як деструктивні, так і конструктивні соціально-економічні зміни. Саме тому вивчення сутності вартісно-бюджетних відхилень будівельного проекту та можливостей їх мінімізації потребує здійснення ретельного дослідження.

Так в роботі [1, с.26] визначено, що «відхилення – це відступ від плану, різниця між поточними та базовими показниками проекту». В праці [2, с.84] відхилення трактується як відступ, розбіжність з відомим базовим планом проекту або очікуваним значенням, що можна виміряти. Інші науковці [3, с. 132; 4, с. 58] визначають відхилення як розбіжність між початково узгодженим і зафіксованим уявленням про проект (базовим планом) і тим, що виходить в дійсності. В своїх роботах [7, с. 31; 8, с.204] зазначає що «відхилення в проекті – це порушення нормальної життєдіяльності проекту при дії на нього ушкоджуючих агентів, в результаті чого знижуються його пристосувальні можливості», а «інтегроване управління відхиленнями в проекті – це процес, який полягає у впливі на різні причини негативних відхилень в проекті (ризики, зміни, проблеми, кризи, конфлікти, стреси) одночасно, і метою якого є зменшення чи усунення всіх негативних відхилень в проекті, відновлення успішності управління проектом».

Необхідно зазначити, що домінуючим у більшості визначень є трактування, що відхилення – це різниця між плановими та базовими показниками. А в системі управління процесом реалізації будівельного проекту не завжди комплексно та вчасно оцінюються зміни, ризики та проблеми, що призводить до збільшення бюджету проекту, порушення умов договорів та контрактів.

Беззаперечно, підготовка будівельного проекту здійснюється з урахуванням ризику та невизначеності. Під невизначеністю розуміється [6, с.19] неповнота або неточність інформації про умови реалізації проектів, у тому числі – про пов'язані з ними витрати і результати. Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків, характеризується поняттям ризику. Повний і достовірний набір можливих сценаріїв розвитку нестандартних ситуацій будівництва, що призводили до ризику досягнення поставлених цілей, в тому числі порушення встановленої вартісно-бюджетних показників будівельного проекту, різноманітний і в кожному конкретному випадку оригінальний. В існуючій літературі наводиться широкий спектр можливих варіантів ризиків.

Різниця між ризиком та невизначеністю полягає в ступені інформованості особи, що приймає рішення про ймовірність настання визначених подій. Ризик присутній тоді, коли імовірності, зв’язані з різними наслідками, можуть оцінюватися на основі даних реалізації аналогічного будівельного проекту та, відповідно, ресурсно-календарного забезпечення. А невизначеність присутня в тих випадках, коли ймовірність наслідків приходиться визначати суб’єктивно через відсутність достовірної інформації про ці наслідки [2, с.77].

Так, в [7] наводиться класифікація 85 можливих видів ризиків, облік яких повинен забезпечити достатню надійність прийнятих планових рішень. Серед них порушення матеріально-технічного постачання; кліматичні зміни, природні і кліматичні катаклізми; недостатність робочої сили; погані умови на будівельному майданчику; помилки планування і недостатня координація робіт; некваліфікований персонал і низький рівень управління; невраховані зовнішні і внутрішні негативні чинники; погіршення якості та продуктивності праці; помилки у проектно-кошторисній документації; демонтаж і передислокація пошкодженого технологічного обладнання; порушення запланованого ритму діяльності; неповнота або неточність техніко-економічної інформації; виробничо-технологічні невизначеності (аварії, відмови обладнання, виробничий брак тощо).

Узагальнення базових положень сучасних управлінських концепцій, які прямо або опосередковано досліджують проблематику діагностики на мікрорівні, дозволяє нам відштовхнутися від тези, яка є беззаперечною в усіх наукових працях: діагностика— це визначення об'єктивного стану обраних параметрів у діяльності підприємства щодо відповідності поставленим цілям і завданням, вивчення відхилень від нормального стану об'єкта діагностування, причин цих відхилень, тривалості їх протікання, їх інтерпретація для формування висновків і рекомендацій. Як свідчать проведені дослідження, під технологією діагностики діяльності підприємств слід розуміти обґрунтовану послідовність реалізації діагностичних процедур, яка в кінцевому результаті спрямована на підвищення рівня функціонування підприємств.

Діагностика, яка орієнтована на пізнання економічних протиріч, основну увагу приділяє інтерпретації тих або інших економічних результатів діяльності підприємства. При цьому його основними завданнями є: - вивчення й оцінка стану об'єкта в умовах обмеженої інформації; - визначення відхилень від нормального або оптимального стану об'єкта дослідження. Причому поняття "оптимальний стан" і "нормальний стан" є різними за економічним змістом; - дослідження причин цих відхилень та виявлення причинно-наслідкових зв'язків між показниками; - інтерпретація параметрів, процесів і тенденцій, що відбуваються; - підготовка коригувальних рішень щодо оптимізації діяльності об'єкта (окремих його елементів) та способів реалізації цих заходів; - розробка й адаптація інструментарію діагностики для проведення досліджень .Саме тому у сфері діагностики підприємств зміщується концептуальна спрямованість від монокритеріальності до полікритеріальності оцінювання станів, параметрів, складових функціонування, що зумовлює актуалізацію багатовекторного комплексного оцінювання цільових об’єктів.

Однак, вже на етапі створення календарних графіків будівництва виникає проблема їх наповнення ресурсно-вартісними характеристиками «з нуля», що є процесом доволі трудомістким. Тому, актуальною задачею є – перетворення проектно-кошторисної документації в проектно-технологічну зі всіма ресурсно-вартісними характеристиками будівельного проекту. При цьому, виникає задача знаходження рішення, яке б дозволило реалізувати економічно обґрунтовану систему планування та звітності, максимально використовуючи бази даних та кошторисну документацію проекту.

Так протягом життєвого циклу вартість будівельного проекту зазнає змін та інколи потребує коригування під впливом об’єктивнич чи суб’єктивних обставин, які виникли внаслідок екзогенних чи ендогенних чинників (рис. 1).

 

Рис. 1. Управління вартістю протягом життєвого циклу будівельного проекту

Джерело: сформовано автором на основі проведених досліджень

 

Як видно з рис. 1, кошторис інвестора, разом із календарним планом робіт, який включає технологічні зв’язки та оцінку тривалості робіт на основі попереднього досвіду інвестора, надається потенційним підрядникам в складі тендерної документації. Підрядчик, на основі цих документів, враховуючи завантаженість своїх ресурсів та індивідуальні розцінки на виконання робіт, коригує тривалість та собівартість робіт і подає на тендер оферту, яка включає термін виконання та вартість проекту. Після підписання договору підряду, в ході виконання будівельного проекту, вартість будівництва може змінитися через невраховані в попередніх розрахунках або форс-мажорні обставини.

В цьому випадку кошторис будівництва коригується на основі державних кошторисних нормативних документів з використанням кошторисних програмних комплексів, таким чином визначається фактична вартість як окремих робіт так і будівництва в цілому.

При формуванні інформаційно-аналітичної системи подолання вартісно-бюджетними відхиленнями будівельного проекту (ВБВ БП), слід передбачити її має структуризацію  на наступні підсистеми (модулі) – «проектно-кошторисна документація», «капітальний бюджет», «експлуатаційний бюджет», «оперативний бюджет», «виконавці», «роботи проекту,їх техніко-логістичні та економічні характеристики», «бюджетні ризики за етапи життєвого циклу проекту», «оргструктура та бюджет адміністрування»:

- при формуванні та коригуванні бюджету БП має спиратись на передові концепції  бюджетування, такі як  «Мультиваріантне бюджетування», «Ітераційне бюджетування», «Бюджет+резерв», ««Rolling Budget» та «Бюджетування, орієнтоване на результат»;

- в прикладному плані створюваний інстментарій має інтегрувати переваги найпоширеніших інформаційно-програмних продуктів та систем бюджетування, таких як Hyperion Pillar, НЕФРИТ, Corporate Planner Planning, Adaytum & Planning, Active Planner, Comshare MPC, ИНЭК/Бюджетирование (ИНЭК), за умови їх найденої адаптації  до вимог формату «Мanagement by exception».

В табл. 1 наведено візуалізацію застосування модулів створеного комплексу прикладних програм в практиці підготовки та адміністрування будівельними проектами.

 

Таблиця 1

Застосування програмного модуля для розрахунку ймовірності  відхилень проекту ЖК «Лінкольн-2 (м. Львів)

 

На заключному етапі проекту визначається фактична вартість будівництва, уточнюються відхилення від вартості будівельного проекту, який зафіксований в контракті, визначаються причини вартісно-бюджетних відхилень (додаткові непередбачувані роботи, які виникають внаслідок особливостей певного об’єкту, зміна ставки мінімальної заробітної плати тощо). В результаті інвестор отримує кошторис, який використовується надалі як проект-аналог при реалізації наступних проектів.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Існуючі концептуальні, теоретико-методологічні та прикладні напрацювання у сфері діагностики характеризуються значною різноманітністю методичного, нормативно-критеріального та ідентифікаційного забезпечення, відсутністю уніфікованості та універсальності у діагностиці ідентичних об’єктів, неврахуванням усіх істотних складових під час реалізації цільової діагностики. В описаному вище процесі реалізації будівельного проекту проблематичним залишається управління вартісно-бюджетними відхиленнями проекту, де важливим є налагодження єдиного інформаційного потоку – від моменту запуску будівельного проекту до його введення в експлуатацію. Тому проблемною залишається ділянка на якій необхідно забезпечити перетворення кошторисної інформації в проектно-технологічну, яка б сприймалася надалі програмним комплексом управління будівельним проектом в ракурсі протидії вартісно-бюджетним відхиленням суб’єктивного характеру.

 

Література.

1.Давнис, В.В. Адаптивные модели: анализ и прогноз в экономических системах: монография / В. В. Давнис, В. И. Тинякова. – Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2006 (Воронеж) . – 353 с.

2.Замков, О.О. Математические методы в экономике / О.О. Замков, А.В. Толстопятенко, Ю.Н. Черемных – М.: МГУ им. Ломоносова. – Издательство "ДИС", 1998. – 368 с.

3. Колемаев, В.А. Математическая экономика / В.А. Колемаев – М.: ЮНИТИ, 1998. – 240с.

4. Красс, М.С. Математика в экономике. Математические модели и методы / М.С. Красс, Б.П. Чупрынов – М.: Финансы и статистика, 2007. – 544 с.

5.Кундышева, Е.С. Экономико-математическое моделирование / Е.С. Кундышева – М.: Издательский дом Дашков и К, 2008. – 423 с.

6. Левицкий, Е.М. Адаптивные экономические модели / Е.М. Левицкий ; ред. Ю.А. Чижов; АН СССР, Сиб.отд- ние.– Новосибирск: Наука.Сиб.отд-ние, 1981, 221 с..

7.Рижакова Г.М. Теоретичні основи розвитку моніторингових і діагностичних систем в управлінні підприємством / Г.М. Рижакова // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. - 2013.-№29/2. - С.31.43.

8.Рижакова Г.М. Альтернативні аналітичні інструменти забезпечення економічної безпеки державного інвестування будівельних проектів [Текст] / Г.М. Рижакова // Управління розвитком складних систем. – 2013. – № 16. – С. 203 – 208.

 

References.

1. Davnis, V.V. & Tinyakova, V.I. (2006) Adaptive models: analysis and forecast in economic systems: monograph. Voronezh, Russia: Voronezh. State university, 353

2. Zamkov, O.O., Tolstopyatenko, A.V. & Cheremnykh, Yu.N. (1998) Mathematical methods in Economics. Moscow. Russia: Lomonosov MSU. "DIS", 368

3. Kolemayev, V.A. (1998) Mathematical Economics. Moscow. Russia: UNITY, 240

4. Kras,s M.S. & Chuprynov, B.P. (2007) Mathematics in Economics. Mathematical models and methods. Moscow. Russia: Finances and Statistics, 544

5. Kundysheva, E.S. (2008) Economic and mathematical modeling. Moscow. Russia: Publishing House Dashkov & Co, 423.

6. Levitskiy, E.M. (1981) Adaptive economic models. Edited by Yu.A. Chizhov. Novosibirsk. USSA: Nauka. Siberian dep., 221.

 7. Ryzhakova, G.M. (2013),  The theoretical basis of monitoring and diagnostic systems in business management, Shlyakhy pidvyschenya efektyvnosty budivnytstva v umovah formuvanya rynkovyh vidnosyn, vol.№29/2, pp. 31.43.

8. Ryzhakova, G.M. (2013),  Alternative analytical tools for securing the economic security of public investment in construction projects. Management of development of complex system, 16, pp. 203–208.

 

Стаття надійшла до редакції 15.10.2017 р.