УДК 332.012.23:332.021.8:332.024

 

М. С. Пашкевич,

д. е. н., доцент, завідувач кафедри обліку і аудиту,

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпро

О. В. Лобата,

аспірант, Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпро

 

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ З МЕТОЮ СТИМУЛЮВАННЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ У ЦИРКУЛЯРНІЙ ЕКОНОМІЦІ

 

M. Pashkevych,

Doctor of Science (Economics), Associate Professor,

Head of the Accounting and Auditing Department, National Mining University

O. Lobata,

Postgraduate Student, National Mining University

 

IMPROVEMENT IN THE SYSTEM OF STATE REGULATING REGIONAL DEVELOPMENT WITH THE AIM OF STIMULATING SMES WITHIN THE CIRCULAR ECONOMY

 

У статті розглядається проблема формування циркулярної економіки на регіональному рівні та науково-практичне завдання удосконалення системи державного управління регіональним розвитком. Запропоновано під час удосконалення системи державного управління розвитком регіонів з метою стимулювання малого та середнього бізнесу у циркулярній економіці враховувати процеси регіоналізації, прискорення розвитку транзитивних економік, неоінституціоналізації структурної політики. Обґрунтовано, що удосконалювати вищезазначену систему необхідно шляхом формування принципів оптимальної децентралізації влади, щоб регіональна економіка залишалася керованою, але місцева ініціатива саморозвитку та малого та середнього бізнесу не гальмувалася; стандартизації системи, її функцій та внутрішніх системних зв’язків під вимоги циркулярної економіки, а також формування економічної культури господарюючих суб’єктів для створення кіл руху ресурсів та енергії у циркулярній економіці регіонального типу; формування економіко-правового поля, дизайн конфігурацій елементів системи, при яких дотримання їх правил є вигіднішим для економічних суб’єктів, ніж порушення цих правил, що призведе до прозорої взаємодії підприємців під час утилізації продукції у колах циркулярної економіки.

 

The article deals with the issue of shaping circular economy at a regional level as well as the scientific and practical task of improving state regulation of regional development. The research results in the idea that the improvement of a system designed for state regulation of regional economy with the aim of stimulating SMEs within conditions of circular economy is to be based on the concepts of regionalization, fastening development of transitive economies and institutionalization of structural policy. The investigation proves that the above mentioned system of state regulation is to be improved by means of introduction of principles of optimal power decentralization in order that regional economy remains governed without slowing initiatives towards self-development and SMEs; system standardization including system functions and inherent relationships according to the basics of the circular economy as well as development of business ethics for entrepreneurs to adhere in order that circles of following resources and energy are effective in circular economy of a regional type; shaping legislative framework and designing system configurations of a type that they are more beneficial for entrepreneurs to adhere than break them, which is exposed to lead to transparent relationships among entrepreneurs while utilizing resources and energy within circular economy. 

 

Ключові слова: малий та середній бізнес, розвиток регіонів, циркулярна економіка, державне управління, кооперація.

 

Keywords: SMEs, regional development, circular economy, central regulation, cooperation.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Проблема, якої торкається дане дослідження, полягає у необхідності формування принципів циркулярної економіки задля підвищення ефективності економічної діяльності, як розподілу та використання ресурсів, у світі в цілому. Оскільки циркулярна економіка ґрунтується на замкнених колах руху ресурсів та енергії, то на наш погляд, одним із завдань під час реалізації її принципів, є стимулювання малого та середнього бізнесу саме у цьому секторі та утворення підприємницьких структур пов’язаних між собою у єдиному колі руху ресурсів та енергії, коли вхідними ресурсами одного малого підприємства стає не просто продукція іншого малого підприємства, але й його відходи. Такі підприємницькі кола руху ресурсів та енергії у циркулярній економіці можна назвати утилізаційними.

У свою чергу формування кіл руху матеріалів та енергії на основі підприємницької ініціативи у циркулярній економіці залежить від існуючої системи державного та регіонального управління та регулювання розвитку територій та стимулювання малого та середнього бізнесу. На нашу думку, в Україні система державно-регіонального управління територіальним розвитком не зовсім пристосована для формування кіл руху ресурсів та енергії у циркулярній економіці завдяки сполученим між собою підприємницьким ініціативам.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Чимало вітчизняних та зарубіжних вчених займаються питанням удосконалення державного регулювання регіонального розвитку для різних соціально-економічних цілей. В контексті даного дослідження аспектів формування на регіональному рівні циркулярної економіки на основі стимулювання малого та середнього бізнесу найбільш впливовими на отримані результати виявилися роботи Б. Шелегди, Р. Баєвської [1, с. 17–19 ], де визначається ринковий механізм регіонального управління, в основі якого знаходиться підприємницька ініціатива; Л. Денхардта [2, с. 287–289], де розкривається сутність оперативного управління розвитком територій на основі кластерування підприємницьких проектів; П. Содербаума [3, с. 47–56], де сталий розвиток економіки пов’язується з принципами її циркулярності, а відтак, циркулярного малого та середнього бізнесу. Необхідно зазначити, що управління та адміністрування у західній Європі у період інноваційного розвитку досліджувалось Ф. Рідлі [4, с. 87-90]. Автор приходить до висновку щодо змішаної моделі управління та адміністрування державного та інтернаціонального рівня для стимулювання підприємницької ініціативи. Ідея формування циркулярної економіки через підприємницькі структури регіонального рівня обґрунтовується М. Андерсенем [5, с. 9-13] та практично демонструється на прикладі Китаю Дж. Метью та Х. Таном [6, с. 8-17]. Пропозиції щодо створення підприємницьких структур на основі ресурсної бази великих промислових підприємств для цілей розвитку малих депресивних регіонів висвітлюються у роботі Т. Паламарчук [7].  

Разом з тим залишається не вирішеною проблема удосконалення системи державного управління розвитком регіонів з метою стимулювання малого та середнього бізнесу у циркулярній економіці.

Мета статті. Таким чином, метою досліджень, результати яких викладено у даній статті, є удосконалення системи державного управління розвитком регіонів з метою стимулювання малого та середнього бізнесу у циркулярній економіці.

Виклад основного матеріалу. Окрім глобального тренду циркулярної економіки, одним із завдань для формування якої є стимулювання підприємницької ініціативи на основі переформатування системи державно-регіонального управління, серед світових тенденцій, які обумовлюють необхідність перегляду існуючих принципів взаємозв’язку між системою державного управління та регіональним розвитком, варто відмітити регіоналізацію, прискорення розвитку транзитивних економік, неоінституціоналізацію структурної політики (рис. 1). На наш погляд, саме ці світові тренди у економічних процесах, які мають відношення до циркулярної економіки та суттєво впливають на модель управління регіональним розвитком, повинні бути взяті до уваги під час визначення напрямів удосконалення системи державного управління розвитком регіонів.

 

Рис. 1. Основні світові тенденції економічних процесів та напрями удосконалення системи державного

управління розвитком регіонів

 

Під регіоналізацією слід розуміти підвищення ролі регіональних економік у національному розвитку, яке супроводжується розширенням прав та відповідальності у прийнятті рішень локального саморозвитку. Але виникає проблема розробки механізмів координації прийнятих рішень усіх регіонів з метою уникнення антагонізмів та фрагментації цілей розвитку. Особливо це стає важливим в умовах побудови міжрегіональних кіл руху ресурсів та енергії між окремими малими підприємствами в умовах циркулярної економіки.

Транзитивні економіки, до яких належить і українська економіка, гальмують загальносвітовий розвиток. Надто низькі темпи переходу від командної до ринкової економіки, не узгодженість законодавчого поля, не прозорість економічних операцій, відсутність у економічних суб’єктів культури ведення економічної діяльності стають на заваді ефективних трансформацій у напрямі екологізації та інноватизації світових процесів виробництва продукції та послуг в умовах, коли необхідно забезпечити такий підприємницький зв’язок, щоб утилізація відходів у ланцюгу поставок та виробництва була максимальною.

Основною ідеєю неоінституціоналізації структурної політики є удосконалення правового поля економічних відносин таким чином, щоб для економічних агентів були усунені можливості брати участь у корупційних схемах, тіньовій економіці, переливанні капіталу у офшорні зони або така економічна поведінка стала менш вигідною, ніж діяти у рамках правових обмежень. Для вирішення цієї проблеми пропонується удосконалювати превентивні механізми усунення ризиків відхилення фактичних результатів розвитку регіонів від планових.

Однак, на наш погляд, на початковому етапі перебудови системи державного управління регіональним розвитком з метою стимулювання підприємницької ініціативи в умовах циркулярної економіки згідно глобальних економічних тенденцій необхідно дослідити структурні елементи названої системи на наявність у них властивості сприйняття імпульсів зовнішнього середовища та придатності до трансформаційних процесів. Тут йдеться про налагодженість інформаційних потоків та їх аналітичну обробку, рівень застарілості матеріальних та нематеріальних активів та їх потенціал до проведення необхідних змін тощо.

Організаційно забезпечити масштабну перебудову економіки регіонів України у напрямі формування циркулярної економіки на основі активної підприємницької ініціативи можливо шляхом проведення комплексу взаємоузгоджених реформ. Для цього у структурі системи державного управління необхідно створити державну комісію для розробки і реалізації єдиної програми реформування економіки держави, яка повинна нести відповідальність за збалансованість цілей, завдань та ресурсів для їх виконання, передбачених у окремих субпрограмах розвитку. Кола руху ресурсів та енергії також повинні бути контрольовані для забезпечення їх функціонування.

У першу чергу пропонується запроваджувати трансформації у системі державного регулювання інвестиційної діяльності у підприємницький сектор та торгівельно-економічних відносин, які здійснюються підприємцями, оскільки саме ці галузі регіональних економік, на нашу думку, забезпечують пришвидшення виробничих процесів. З іншого боку, у основі будь-якого реформування знаходиться процес нарощення регіонального людського капіталу, а саме людського капіталу схильного до малого та середнього бізнесу. Тому система державного управління повинна бути націлена на збільшення людського потенціалу до здійснення кооперативного малого та середнього бізнесу, розвитку регіональної громади в цілому та кожної окремої особистості для сприйняття та реалізації програмних цілей європейського вектору розвитку.

На наш погляд, ці підходи повинні бути інтегровані у системі державного управління та пов’язані з регіональним розвитком через комплексну категорію продуктивного потенціалу регіону до малого та середнього бізнесу та формування циркулярної економіки, яка включає не тільки економічний, екологічний та соціальний потенціал розвитку, але й потенціал, який містить у собі дизайн суспільних відносин у регіоні та його зв’язків з системою державного управління.

Конфігурація системи державного управління, пов’язаної з регіональним розвитком, повинна бути перевірена на наявний у неї запас міцності при різних зовнішніх збуреннях. Тому поряд з регулюванням екологічної, економічної безпеки регіонів потрібні механізми регулювання системної безпеки територій, об’єктом збереження у якій виступає системотворчий каркас взаємозв’язків економічних суб’єктів між собою та з органами державної влади. Від такого системотворчого каркасу залежить сталість кіл руху ресурсів та енергії між підприємницькими структурами у циркулярній економіці. Системна територіальна безпека повинна розглядатися у межах національної та регіональної безпеки в контексті захисту інтересів підприємницьких структур, пов’язаних між собою ланцюгом переробки відходів.

Від системи державного регулювання залежить розвиток продуктивних сил регіональної економіки, їх внесок у економічний цикл всієї національної економіки. Залежність системи державного управління та регіонального розвитку проявляється у структурних зв’язках між ними, які потребують більш прискіпливого дослідження для того, щоб забезпечити усталені підприємницькі зв’язки у колах руху ресурсів та енергії у циркулярній економіці.

Висновки. На підставі проведених досліджень можна зробити наступні висновки. До напрямів удосконалення системи державного управління розвитком регіонів з метою стимулювання малого та середнього бізнесу у циркулярній економіці в рамках світових тенденцій, які обумовлюють необхідність перегляду існуючих принципів взаємозв’язку між системою державного управління та регіональним розвитком (регіоналізації, прискорення розвитку транзитивних економік, неоінституціоналізації структурної політики), доцільно віднести наступне. Формування принципів оптимальної децентралізації влади, щоб регіональна економіка залишалася керованою, але місцева ініціатива саморозвитку та малого та середнього бізнесу не гальмувалася. Стандартизація системи, її функцій та внутрішніх системних зв’язків, під вимоги сталого розвитку на інноваційній основі, а також формування економічної культури господарюючих суб’єктів, дозволить сформувати ефективно діячі кола руху ресурсів та енергії у циркулярній економіці регіонального типу. Формування економіко-правового поля, дизайн конфігурацій елементів системи, при яких дотримання їх правил є вигіднішим для економічних суб’єктів, ніж порушення цих правил, що призведе до прозорої взаємодії підприємців під час утилізації продукції у колах циркулярної економіки.

 

Література.

1. Шелегеда Б.Г. Ринковий механізм регіонального управління / Б. Г. Шелегеда, Р.О. Баєвська // Економіка та право. - 2009. - №1. - С. 16 - 20.

2. Denhardt L. Public Administration. An Action Orientation / L. Denhardt. – California: Brooks / Cole Publishing Company, 2001. – 498 p.

3. Soderbaum P. Understanding Sustainability Economics / P. Soderbaum. – London Press, 2008. –117 p.

4. Ridley F. Government and Administration in Western Europe / F. Ridley. – Oxford : the Chaucer Press, 2007. – 154 p.

5. Andersen M. S. An introductory note on the environmental economics of the circular economy //Sustainability Science. – 2007. – Т. 2. – №. 1. – С. 133-140.

6. Mathews J. A., Tan H. Progress toward a circular economy in China //Journal of industrial ecology. – 2011. – Т. 15. – №. 3. – С. 435-457.

7. Пашкевич М. С. Екологізація виробництва підприємств України // М.С. Пашкевич, Т.О. Паламарчук. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. economy. nayka. com. ua/index. php. – 2014.

8. Pivniak H. H. et al. Synchro-mining: civilized solution of problems of mining regions' sustainable operation // Scientific Bulletin of National Mining University. – 2012. – №. 3.

9. Пивняк Г. Г. и др. Post mining: технологический аспект решения проблемы // Горный информационно-аналитический бюллетень (научно-технический журнал). – 2012. – №. 1. – С. 20-31.

 

References.

1. Sheleheda, B.H. and Baievs'ka, R.O. (2009), “Market mechanism of regional management”, Ekonomika ta pravo, vol. 1, pp. 16 - 20.

2. Denhardt, L. (2001), Public Administration. An Action Orientation, Cole Publishing Company, Brooks, USA.

3. Soderbaum, P. (2008), Understanding Sustainability Economics, London Press, London, USA.

4. Ridley, F. (2007), Government and Administration in Western Europe, Chaucer Press, Oxford, UK.

5. Andersen, M. S. (2007), “An introductory note on the environmental economics of the circular economy”, Sustainability Science, vol. 2, no. 1, pp. 133-140.

6. Mathews J. A., Tan H. (2011), “Progress toward a circular economy in China”, Journal of industrial ecology. –, vol. 15, no. 3, pp. 435-457.

7. Pashkevych M. S. and Palamarchuk, T.O. (2014), “Ecologization of production of Ukrainian enterprises”, available at: http://www. economy.nayka.com.ua/index.php (Accessed 05 March 2017).

8. Pivniak H. H. (2012), “Synchro-mining: civilized solution of problems of mining regions' sustainable operation”, Scientific Bulletin of National Mining University, vol. 3.

9. Pyvniak H. H. (2012),“ Post mining: the technological aspect of solving the problem”, Hornyj ynformatsyonno-analytycheskyj biulleten' (nauchno-tekhnycheskyj zhurnal), vol. 1, pp. 20-31.

 

Стаття надійшла до редакції 03.03.2017 р.