УДК 338.49:336.018
І. В. Кривов’язюк,
к. е. н., професор, професор кафедри економіки та підприємництва,
Луцький національний технічний університет, м. Луцьк
ОБ’ЄКТИВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ СТУДІЙ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
I. V. Kryvovyazyuk,
PhD in Economics, Professor, Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship,
Lutsk National Technical University, Lutsk
OBJECTIVE REGULARITIES AND THEORETICAL BASES OF CREATION OF REGIONAL STUDIOS OF ENTREPRENEURIAL MASTERY IN CONDITIONS OF ECONOMY DECENTRALIZATION
Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності пошуку шляхів активізації підприємницької активності в умовах децентралізації економіки через створення інфраструктурних утворень, здатних забезпечити підготовку високопрофесійних фахівців у сфері підприємництва, забезпечити ефективну взаємодію у ланцюгу «освіта-бізнес-влада».
Аналізуючи та узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, було визначено поняття «підприємницька майстерність». У результаті дослідження виокремлено умови формування можливостей розвитку підприємницької майстерності.
Розкрито сутність поняття «регіональні студії підприємницької майстерності». Визначено новий вектор відносин в ланцюгу «освіта-бізнес-влада» в регіоні. Уточнено коло суб’єктів таких відносин, а також систему взаємозв’язків між ними.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є визначення ступеня залучення учасників регіональних студій підприємницької майстерності до інноваційних процесів у регіоні, а на методичному рівні – розробка підходу до виявлення факторів впливу на процес створення регіональних студій підприємницької майстерності.
The purpose of the article is in justifying necessity of search of the ways to enhance entrepreneurial activity in conditions of economy decentralization through the creation of infrastructure formations that can provide of highly professional specialists in the field of entrepreneurship, to ensure effective cooperation in the chain «education-business-government».
The notion of «entrepreneurial mastery» was defined by analyzing and summarizing the scientific works of domestic and foreign scientists. As the result of research, conditions for forming development possibilities of entrepreneurial mastery were singled out.
The essence of the notion of «regional studios of entrepreneurial mastery» was revealed. New vector of relations in the chain «education-business-government» in a region was determined. The range of such relationship’s subjects as well as the system of relationships between them was specified.
The prospects for further research in given direction is to determine the degree of involvement of participants of regional studios of entrepreneurial mastery to innovative processes in the region, and on the methodical level – to develop approach for identifying factors of influence on the process of creation of regional studios of entrepreneurial mastery.
Ключові слова: децентралізація економіки, підприємництво, підприємницька активність, підприємницька майстерність, регіональні студії підприємництва, регіон, інфраструктурні утворення, розвиток підприємницької функції.
Keywords: economy decentralization, entrepreneurship, entrepreneurial activity, entrepreneurial mastery, regional studios of entrepreneurship, region, infrastructure formation, development of entrepreneurial function.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Дослідження економічних процесів, які характеризують нині Україну, вказують на тісний взаємозв’язок між інноваційним розвитком і розвитком підприємництва. І ключова проблема інноваційної сфери – нестача підприємливості. Адже, інновації – це 1 % винахідливості та 99 % підприємливості [12, с. 76].
Пошук шляхів активізації розвитку підприємництва особливо актуально постає в умовах децентралізації економіки, коли суттєво відчувається відсутність державної підтримки та перенесення центрів фінансування на регіональний рівень. Це вимагає посилення інтеграційних процесів у ланцюгу «освіта-бізнес-влада», формування необхідних передумов для створення відповідної інфраструктури, здатної забезпечити як підготовку високопрофесійних фахівців у сфері підприємництва, так і їх подальший розвиток і самовдосконалення.
Як показує світова практика, досягнути необхідного рівня підприємницької майстерності можливо там, де такі можливості створюються (де має місце відповідна база фінансування, інституційна основа, практична підприємницька діяльність). Але, разом з тим, поза державної підтримки розвинути можливості підприємництва також надзвичайно складно.
Лише спільна ринково орієнтована діяльність держави та бізнесу у взаємодії з сектором науки та освіти здатні забезпечити необхідне економічне зростання. І навіть, незважаючи на існуючі труднощі політичного та соціально-економічного характеру, стати каталізатором прискорення трансформацій у сферах державного управління, освіти та бізнесу для формування української економіки нового типу, вільної від катаклізмів і загроз економічного характеру.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вирішенню проблем поглиблення децентралізації економіки країни присвячено наукові публікації таких вчених сучасності як В. Гройсман [2], А. Науменко [13], М. Щурик [21], R. Goel and J. Saunoris [22], L. Mauro and F. Pigliaru [24]. Основною метою децентралізації економіки є посилення фінансової спроможності регіонів, через що надзвичайно важливим є дослідження, здійснене в роботі І. Камінської [6]. Проте, основним питанням в умовах поглиблення децентралізації економіки лишається пошук шляхів розвитку підприємницької функції в секторах економіки національного господарства. Вирішенню даної проблеми присвячено роботу І. Брітченко [1]. Так як розвиток підприємництва не можливий поза інтеграції науки, освіти і бізнесу, актуальними є питання, що розкрито в дослідженнях В. Ємельянова [3], В. Дементьєва [5], Н. Куриш [10], Л. Пашко [15], Г. Плеханової [16], О. Поступної [17], М. Сови [19]. Однак, в наукових підходах перелічених учених домінує розкриття матеріалу з позицій державного управління, загальноосвітніх процесів, фінансового контролю та регулювання. Тоді як досліджувана проблематика вимагає не лише вивчення мотиваційної складової формування підприємницького середовища, але й поглибленого дослідження закономірностей та особливостей створення регіональних студій підприємницької майстерності.
Формулювання цілей статті. Метою дослідження є розкриття об’єктивних закономірностей та теоретичних засад створення регіональних студій підприємницької майстерності в умовах децентралізації економіки.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Сучасна економіка є більш глобалізована, а ніж на початку ХХІ століття, проте як і раніше її характеризує глобальний парадокс J. Naisbitt: чим більш значною та відкритою постає світова економіка, тим більш дрібніші та впливовіші її складові елементи, які будуть домінувати [23]. Зазначене підтверджується основними положеннями теорії пропорційності функціонування та розвитку соціально-економічних систем [9]. Як результат, можемо об’єктивно стверджувати, що підприємець виступає найважливішим учасником формування світової економіки.
Разом з тим, парадокси глобалізації мають й інший бік: чим більш глобалізованою постає світова економіка, тим нижчими є темпи економічного зростання. Даний парадокс розкрито в авторській праці [8]. Значною мірою це пояснюється наявністю кризових явищ національного та глобального характеру [7]. Але, воднораз, характеризує й зниження ролі держави в умовах переходу від централізації до децентралізації. Проте, роль держави в сучасній економіці виходить далеко за межі, окреслені усуненням наслідків падіння ринку чи скорочення джерел інвестиційного або споживчого попиту. По суті, держава у сучасному світі перетворилась у найважливіший фактор виробництва, не менш значимий, а ніж підприємництво [5, с. 7].
В умовах централізації, як відзначає М. Ротбард, «У чиновників, що керують виробництвом, як й у політиків відсутні дієві стимули розвитку підприємницької майстерності, гнучко та передбачливо пристосовуючись до споживчого попиту. Їм не загрожує втрата власних грошей. … [18, c. 267-268].
Тоді як основними факторами зростання продуктивності праці як раз і виступає надання можливості людям реалізовувати свою професійну та підприємницьку майстерність, а також формування надійної й повноцінної системи зайнятості, орієнтованої на соціальні пріоритети [14].
На думку Л. Пашко, підприємницька майстерність – це здатність поєднувати управління наявними ресурсами з постійним прагненням до вдосконалення механізмів управління [15]. В роботі [11, с. 136] дане поняття уточнюється з позицій управління: підприємницька майстерність – здатність поєднувати управління ресурсами з постійним прагненням до розширення масштабів справи. Щоправда, жоден з авторів так і не дає повноцінного визначення поняття, тому пропонуємо його трактувати наступним чином:
Підприємницька майстерність – це здатність перетворювати ідеї в успішний бізнес шляхом створення відповідних бізнес-моделей на основі знання передових й інноваційних методів управління бізнесом та вміння їх втілювати на практиці, включаючи використання інструментів діагностичного аналізу.
Умовами формування можливостей зростання підприємницької майстерності виступають:
– державна підтримка інноваційного розвитку економіки;
– забезпечення повної свободи творчої діяльності, й зокрема, винахідництва;
– запровадження профілів професійної компетентності сучасного підприємця;
– належне стимулювання підприємницької майстерності відносно профілю професійної компетентності;
– розвиток інфраструктури у сферах освіти та підприємницької діяльності;
– удосконалення освітніх процесів і програм, спрямованих на підготовку та самовдосконалення підприємців;
– розвиток різноманітних аспектів спільної ринково орієнтованої діяльності держави та бізнесу на всіх рівнях державного регулювання;
– сприяння ініціативності молоді та навчання підприємництва в регіональній системі освіти через реалізацію міжнародних проектів;
– подальший розвиток молодіжного інноваційного підприємництва на базі міжуніверситетських регіональних Start-Up центрів;
– запровадження дієвих механізмів інтеграції науки, освіти й виробництва.
Реалізація вище перелічених умов формування можливостей зростання підприємницької майстерності може забезпечуватись створенням так званих «регіональних студій підприємницької майстерності».
Регіональні студії підприємницької майстерності – інфраструктурні утворення, діяльність яких створює необхідні умови формування можливостей зростання підприємницької майстерності у визначеному регіоні.
Створення необхідних умов формування можливостей зростання підприємницької майстерності у визначеному регіоні досягається завдяки системі взаємозв’язків таких інфраструктурних утворень, що представлено на рис. 1.
Рис. 1. Внутрішні та зовнішні взаємозв’язки регіональних студій підприємницької майстерності
Регіональні студії підприємницької майстерності активно взаємодіють з такими секторами:
– державного регулювання, що складається із законодавчих, структурних і функціональних інституцій, які встановлюють та забезпечують дотримання норм, правил, вимог в сфері розвитку підприємництва та інноваційної діяльності;
– регіональні та місцеві органи влади, у т. ч. департаменти розвитку підприємництва, регіональні та місцеві органи управління освітою та ін.;
– центрами розвитку підприємництва (Центр розвитку кар’єри та підприємництва, Центр соціального підприємництва, Центр розвитку малого бізнесу тощо);
– освітніми та науковими інституціями (вищі навчальні заклади, навчальні заклади, які проводять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, школи бізнесу, наукові установи та організації незалежно від форми власності, які проводять наукові дослідження і розробки та створюють нові наукові знання і технології, державні наукові центри, наукові підрозділи вищих навчальних закладів тощо);
– виробництво і бізнес, що складається з приватних підприємців і підприємницьких структур, які виробляють продукцію і надають послуги та (або) є споживачами науково-дослідних послуг і послуг центрів розвитку підприємництва;
– ринок, де формуються відносини між учасниками з приводу генерації, виробництва, розподілу, обміну чи продажу підприємницького продукту.
Створення регіональних студій підприємницької майстерності по суті формує новий вектор відносин в ланцюгу «освіта-бізнес-влада» в регіоні. Це досягається завдяки сприянню розвитку молодіжного бізнесу, розвитку інноваційної інфраструктури та створення консалтингових центрів підтримки підприємництва.
Ось лише декілька прикладів успішного створення та функціонування регіональних студій підприємницької майстерності в Україні. Так, на сприяння розвитку молодіжного бізнесу в процесі взаємодії між державою, бізнесом та університетами спрямований проект «Створення мережі міжуніверситетських Start-Up центрів для підтримки та просування студентських інноваційних проектів» (SUCSID). Головною метою даного проекту був розвиток інноваційної та підприємницької діяльності в Білорусі, Молдові та Україні шляхом розширення співпраці між університетами, інноваційними та інвестиційними компаніями для комерціалізації знань [16, с. 209].
На Черкащині у 2016 році створено Центр розвитку підприємництва та соціальних ініціатив. Головним завданням організації є створення сприятливого середовища для запуску та вирощування малого та середнього бізнесу в м. Черкаси та області. Фінансування такого центру забезпечується шляхом грантів, благодійний внесків і соціального підприємництва. За останній рік Центром організована підтримка відкриття 40 нових малих підприємств [4].
На Чернігівщині аналогічним прикладом є відкритий громадський простір «Ремзавод», де надаються нові можливості для розвитку бізнес-спільнот та підприємництва. Залучення нового ділового партнера ТОВ «Центр приватного партнерства» до співпраці з «Ремзаводом» стало своєрідним плацдармом для залучення наукових інвестицій. Серед інших напрямків діяльності – обслуговування інженерних теплових мереж громадського простору. В планах 2017 р. – створення інформаційного центру з працевлаштування громадян України в європейських та інших країнах [20].
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. В умовах децентралізації економіки значною мірою зростає необхідність пошуку шляхів активізації підприємницької активності, що забезпечується не лише засобами стимулювання, але й також завдяки посиленню інтеграційних процесів у ланцюгу «освіта-бізнес-влада», створення відповідної інфраструктури, здатної забезпечити як підготовку високопрофесійних фахівців у сфері підприємництва, так і їх подальший розвиток і самовдосконалення.
Здатність перетворювати ідеї в успішний бізнес шляхом створення відповідних бізнес-моделей на основі знання передових й інноваційних методів управління бізнесом та вміння їх втілювати на практиці, включаючи використання інструментів діагностичного аналізу, повинна забезпечуватись наявністю необхідних умов формування можливостей зростання підприємницької майстерності.
Створення регіональних студій підприємницької майстерності формує якісно новий вектор відносин в ланцюгу «освіта-бізнес-влада» в регіоні, дозволяє розкрити внутрішні і зовнішні взаємозв’язки в системі інфраструктурних утворень «регіональні студії підприємницької майстерності».
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є визначення ступеня залучення учасників регіональних студій підприємницької майстерності до інноваційних процесів у регіоні, а на методичному рівні –виявлення факторів впливу на процес створення регіональних студій підприємницької майстерності.
Література.
1. Брітченко І.Г. Економічні проблеми розвитку підприємницької функції в секторах економіки національного господарства: монографія / І.Г. Брітченко, О.М. Момот, В.Г. Саєнко / Під наук. ред. проф. Брітченко І.Г.; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Полтавський університет економіки і торгівлі. – Полтава: ПУЕТ, 2012. – 547 с.
2. Гройсман В. Процеси централізації та децентралізації в сучасному державному управлінні / В. Гройсман // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2015. – Вип. 2(25). – С. 26–37.
3. Ємельянов В.М. Розвиток різноманітних аспектів спільної ринково орієнтованої діяльності держави та бізнесу на всіх рівнях державного регулювання [Електронний ресурс] / В.М. Ємельянов // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2011. – № 9. – Режим доступу : http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=derzhavne-upravlinnya-udoskonalennya-ta-rozvytok&s=eng&z=322.
4. ІнфоМІСТ. На колишній «табачці» хочуть облаштувати хостел, лекторії і майстерні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infomist.ck.ua/na-kolyshnij-tabachtsi-hochut-oblashtuvaty-hostel-lektoriyi-i-majsterni-foto/.
5. Институциональные проблемы эффективного государства / Под ред. В.В. Дементьева, Р.М. Нуреева. – Донецк: ДонНТУ, 2011. – 372 с.
6. Камінська І.М. Діагностика фінансової стійкості регіонів України [Електронний ресурс] / І.М. Камінська. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_oif/2008_5_1/zbirnuk/.
7. Кривов’язюк І.В. Кризові явища в українській економіці та їх зв’язок з циклічністю / І.В. Кривов’язюк // Економіка та держава. – 2010. – № 12. – С. 3–5.
8. Кривов’язюк І.В. «Льодовиковий період» економічного зростання / І.В. Кривов’язюк // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – №7 (157). – C. 29–34.
9. Кривов’язюк І.В. Теорія пропорційності функціонування та розвитку соціально-економічних систем / І.В. Кривов’язюк, І.Я. Тишко // Наука й економіка. – 2009. – Випуск 4 (16). Том 2. – С.166–173.
10. Куриш Н.К. Розвиток ініціативності молоді та навчання підприємництва в регіональній системі освіти через реалізацію міжнародних проектів [Електронний ресурс] / Н.К. Куриш, І.К. Унгурян // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Інноваційна діяльність та дослідно-експериментальна робота в сучасній освіті». – Чернівці: Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, 2016. – Режим доступу : http://ippobuk.cv.ua/images/Oleksyuk/Інтернет_Конференція/5/stattia_Kurysh_Ungurian.pdf.
11. Лідерство в місцевому самоврядуванні: словник термінів / за заг. ред. В.А. Гошовської, Л.А. Пашко, А.К. Гука та ін. – Х.: Фактор, 2015. – 156 с.
12. Литвиненко В. Сучасний підхід до управління інноваціями / В. Литвиненко // Дослідження міжнародної економіки. Збірник наукових праць. – 2012. – Випуск 2 (71). – С. 71–77.
13. Науменко А.М. Децентралізація економіки України як ключовий фактор економічного розвитку держави та суб’єктів господарювання / А.М. Науменко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2015. – Випуск 10. Частина 3. – С. 21–25.
14. Оксинойд К.Э. Управление социальным развитием и социальная работа с персоналом организации / К.Э. Оксинойд, Е.В. Розина. – М.: Проспект, 2012. – 64 с.
15. Пашко Л.А. Запровадження профілів професійної компетентності посад як механізм реалізації людиноцентричного підходу на державній службі [Електронний ресурс] / Л.А. Пашко // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. – 2014. – № 2. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2014_2_20.
16. Плеханова Г.О. Розвиток молодіжного інноваційного підприємництва на базі міжуніверситетських регіональних Start-Up центрів / Г.О. Плеханова // Системи обробки інформації. – 2012. – № 2(118). – С. 209–213.
17. Поступна О.В. Механізми інтеграції науки, освіти й виробництва: проблеми та особливості / О.В. Поступна // Теорія та практика державного управління. – 2012. – Вип. 3. – С. 116–122.
18. Ротбард М. Власть и рынок. Государство и экономика / М. Ротбард. – Челябинск: Социум, 2003. – 415 с.
19. Сова М. Інтеграція науки, освіти та виробництва як основа інноваційного розвитку університетів [Електронний ресурс] / М. Сова. – Режим доступу : http://tmpo.ivet-ua.science/images/docs/3/12sovidu.pdf.
20. Технопарк REMZAVOD. «Public space Remzavod» – місце, де підприємців навчають виживати і розвиватися [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.remzavod.biz/a70.html.
21. Щурик М.В. Найважливіші передумови децентралізації економіки: регіональний аспект / М.В. Щурик // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – 2009. – Випуск 22. – Том 2. – С. 135–138.
22. Goel R.K. Forms of Government Decentralization and Institutional Quality: Evidence from a Large Sample of Nations / R.K. Goel, J.W. Saunoris. – 2016. – ADBI Working Paper 562. – Available at SSRN : http://ssrn.com/abstract=2756965.
23. Naisbitt J. Global paradox: The Bigger the World Economy, the More Powerful Its Smallest Players / J. Naisbitt. – N. Y.: Morrow, 1994. – 304 p.
24. Mauro L. Decentralization, Social Capital and Regional Convergence / L. Mauro, F. Pigliaru. – 2013. – FEEM Working Paper № 57. – Available at SSRN : http://ssrn.com/abstract=2283079.
References.
1. Britchenko, I.G., Momot, O.M. and Saienko, V.H. (2012), Ekonomichni problemy rozvytku pidpryiemnyts'koi funktsii v sektorakh ekonomiky natsional'noho hospodarstva [Economic problems of entrepreneurial function's development in the sectors of national economy], Poltavs'kyj universytet ekonomiky i torhivli, Poltava, Ukraine.
2. Hrojsman, V. (2015), “The processes of centralization and decentralization in the modern state government”, Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, vol. 2(25), pp. 26-37.
3. Yemel'ianov, V.M. (2011), “The development of various aspects of the joint market-oriented state and business activity at all levels of regulation”, Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, [Online], vol. 9, available at: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=derzhavne-upravlinnya-udoskonalennya-ta-rozvytok&s=eng&z=322 (Accessed 28 Feb 2017).
4. InfoMIST (2017), “Hostel, lecture rooms and workshops are going to be arranged in the former tobacco factory”, available at: http://infomist.ck.ua/na-kolyshnij-tabachtsi-hochut-oblashtuvaty-hostel-lektoriyi-i-majsterni-foto/ (Accessed 28 Feb 2017).
5. Dement'ev, V.V. and Nureev, R.M. (2011), Ynstytutsyonal'nye problemy effektyvnoho hosudarstva [Institutional problems of effective state], DonNTU, Donets'k, Ukraine.
6. Kamins'ka, I.M. (2008), “Financial stability diagnostics of regions of Ukraine”, available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_oif/2008_5_1/zbirnuk/ (Accessed 28 Feb 2017).
7. Kryvoviaziuk, I.V. (2010), “The crisis in the Ukrainian economy and its relationship with the cyclical”, Ekonomika ta derzhava, vol. 12, pp. 3–5.
8. Kryvoviaziuk, I.V. (2014), “Ice age” of economic growth”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 7 (157), pp. 29–34.
9. Kryvoviaziuk, I.V. and Tyshko I.Ya. (2009), “The theory of proportionality of functioning and development of socio-economic systems”, Nauka j ekonomika, vol. 4 (16), pp. 166–173.
10. Kurysh, N.K. and Unhurian, I.K. (2016), “The development initiative of youth and education of entrepreneurship in the regional education system by implementing international projects”, Materialy Vseukrains'koi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii [The materials of the All-Ukrainian scientific-practical Internet conference], Innovatsijna diial'nist' ta doslidno-eksperymental'na robota v suchasnij osviti [Innovative activity and research-experimental work in the modern education], Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Chernivtsi, Ukraine, available at: http://ippobuk.cv.ua/images/Oleksyuk/Інтернет_Конференція/5/stattia_Kurysh_Ungurian.pdf.
11. Hoshovs'ka, V.A., Pashko, L.A., Huk, A.K., Larina, N.B. and Kysil', Yu. M. (2015), Liderstvo v mistsevomu samovriaduvanni [Leadership in local government], Faktor, Kharkiv, Ukraina.
12. Lytvynenko, V. (2012), “Modern approach to innovation management”, Doslidzhennia mizhnarodnoi ekonomiky, vol. 2 (71), pp. 71–77.
13. Naumenko, A.M. (2015), “The decentralization of Ukraine’s economy as a key factor in economic development of the state and business entities”, Naukovyj visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. 10, pp. 21–25.
14. Oksynojd, K.E. (2012), Upravlenye sotsyal'nym razvytyem y sotsyal'naia rabota s personalom orhanyzatsyy [Management of social development and social work with the staff of the organization], Prospekt, Moskva, Rossija.
15. Pashko, L.A. (2014), “The introduction of professional competence profiles of positions as a mechanism for implementing human-centric approach in the state service”, Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia, vol. 2, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2014_2_20.
16. Plekhanova, H.O. (2012), “The development of innovative youth entrepreneurship based on interuniversity regional start-up centres”, Systemy obrobky informatsii, vol. 2(118), pp. 209–213.
17. Postupna, O.V. (2012), “Mechanisms of integration of science, education and production: problems and peculiarities”, Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, vol. 3, pp. 116–122.
18. Rotbard, M. (2003), Vlast' i rynok. Gosudarstvo i jekonomika [Government and market. State and economy], Socium, Cheljabinsk, Rossija.
19. Sova, M. (2012), “Integration of science, education and production as the basis of innovation development of universities”, available at: http://tmpo.ivet-ua.science/images/docs/3/12sovidu.pdf.
20. Tekhnopark REMZAVOD. “Public space Remzavod” – place where entrepreneurs are trained to survive and develop”, available at: http://www.remzavod.biz/a70.html (Accessed 28 Feb 2017).
21. Schuryk, M.V. (2009), “The most important preconditions for the decentralization of the economy: regional aspect”, Zbirnyk naukovykh prats' Cherkas'koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 22, pp. 135–138.
22. Goel, R. and Saunoris, J. (2016), “Forms of Government Decentralization and Institutional Quality: Evidence from a Large Sample of Nations”, available at: http://ssrn.com/abstract=2756965.
23. Naisbitt, J. (1994), “Global paradox: The Bigger the World Economy, the More Powerful Its Smallest Players”, Morrow, N. Y., USA.
24. Mauro L. and Pigliaru, F. (2013), “Decentralization, Social Capital and Regional Convergence”, available at: http://ssrn.com/abstract=2283079.
Стаття надійшла до редакції 06.03.2017 р.
ТОВ "ДКС Центр"