УДК 657

 

К. Ю. Поляк,

здобувач кафедри обліку і аудиту

Житомирського державного технологічного університету, м. Житомир

 

НАСЛІДКИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ З ПОЗИЦІЇ ВПЛИВУ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТУ УПРАВЛІННЯ, БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

K. Yu. Polyak,

Researcher of the Department of Accounting and Auditing

Zhytomyr State Technological University, Zhitomir

 

CONSEQUENCES OF EMERGENCY SITUATIONS FROM THE PERSPECTIVE INFLUENCE ON ECONOMIC ACTIVITY AS OBJECT MANAGEMENT, ACCOUNTING AND ECONOMIC ANALYSIS

 

В даній статті нами вивчено наслідки надзвичайних ситуацій з позиції їх прояву на різних рівнях економічних систем та визначено місце в системі управління господарською діяльністю підприємства. З’ясовано, що багатоаспектний прояв наслідків надзвичайних ситуацій визначає їх властивості як інтегрованого об’єкту бухгалтерського обліку. Встановлено, що кожен аспект наслідків надзвичайних ситуацій, впливає на систему управління господарською діяльністю. Що стосується міжнародного та державного рівня управління надзвичайними ситуаціями варто розглядати їх як інституційну основу регулювання управління господарською діяльністю в умовах надзвичайних ситуацій. В процесі дослідження було встановлено, що наслідки надзвичайних ситуацій є особливим об’єктом бухгалтерського обліку, систем якого дозволяє генерувати інформацію про їх властивості та вплив на господарську діяльність.

 

In this paper, we studied the effects of emergencies on their display positions at different levels of economic and defined place in the economic management of the company. It was found that the expression of diverse consequences of emergencies determines their properties as an integrated object accounting. Found that every aspect of the consequences of emergency situations affecting the system of economic management. With regard to international and state-level emergency management should be seen as institutional framework of regulation of economic management in emergency situations. The study found that the effects of emergencies is a subject of accounting systems, which allows you to generate information about their properties and effects on economic activity.

 

Ключові слова: надзвичайна ситуація, наслідки надзвичайних ситуацій, бухгалтерський облік, економічний аналіз.

 

Keywords: emergency situation, the consequences of emergencies, accounting, economic analysis.

 

 

Постановка проблеми. Наслідки надзвичайних ситуацій є особливим об’єктом бухгалтерського обліку, адже чинять вплив на всю систему господарської діяльності підприємства. Управління та обліково-аналітичне забезпечення прийняття рішень щодо господарської діяльності в умовах надзвичайних ситуацій є особливо актуальним як з точки зору економічного підходу так і соціального, екологічного та правового.

Надзвичайні ситуацій на окремому підприємстві можуть спричинити ряд соціальних, економічних та екологічних наслідків для суспільства. Зокрема, Бублик М.І. та Коропецька Т.О. вказують: «деструктивний вплив господарської діяльності людини, що швидше межує із поняттям надзвичайного, характеризується недопустимо високим рівнем використання основних життєзабезпечуючих природних ресурсів, граничним забрудненням екологічних систем, виснаженням їх відновлювальних можливостей і різким погіршенням здоров’я населення, що створює серйозну загрозу національній безпеці України. З переходом України до ринкового типу економіки загострилися питання власності, оцінки її об’єктів в грошовому вираженні, а також визначення величини збитків, спричинених господарською діяльністю та внаслідок надзвичайних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру. Тому, із зростанням потреби в оцінюванні втрат від господарської діяльності промислових підприємств, особливої актуальності набуває проблема вибору методів та підходів до їх оцінювання, а також розроблення сучасних методів з урахуванням досягнень еволюційної економіки» [3, c. 32].

В свою чергу, Є.В. Хлобистов, Л.В. Жарова, С.М. Волошин вказують, що «Сучасний стан розвитку продуктивних сил України безпосередньо пов’язаний з подоланням природних та техногенних небезпек, і, як їх реалізація – виникненням надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження. Саме державне регулювання складних та неоднозначних процесів, які обумовлюються подоланням наслідків НС, та запобіганню їх виникненню, сформували потребу розробити методичний апарат сприяння ефективному управлінню з боку держави сферою забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій» [22, c. 24].

Зазначене вище актуалізують проблеми наукового пошуку нових підходів до управління та обліково-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах надзвичайних ситуацій. Вважаємо, що наукові дослідження з обґрунтування наслідків надзвичайних ситуацій як об’єкту бухгалтерського обліку та економічного аналізу повинні ґрунтуватися на встановленні специфічних властивостей даного об’єкту. Саме таким чином побудоване дослідження дозволить розробити організаційно-методичні положення бухгалтерського обліку для врахування всіх особливостей об’єкту, що визначатиме механізм прийняття управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В результаті вивчення наукової економічної літератури з проблем управління господарською діяльністю її облікового відображення, аудиту та економічного аналізу встановлено, що не дивлячись на розробленість та вагомий внесок вчених у вітчизняну економічну науку, питання управління, бухгалтерського обліку та економічного аналізу наслідків надзвичайних ситуацій залишилися поза їх увагою. Лише в окремих дослідженнях розглядається визначений нами об’єкт дослідження, зокрема:

‑ проблеми управління наслідками надзвичайних ситуацій досліджувалися та їх вплив на господарську діяльність вивчалися такими вченими як Хлобистов Є.В., Жарова Л.В., Волошин С.М., Радиш Я.Ф., Терент’єва А.В., Мельниченко О.А., Волянський П.Б. та інші;

‑ проблеми державного управління в подоланні наслідків надзвичайних ситуацій вивчалися на основі вивчення праць вчених: Джумагалиев Р.М., Клименко Н.Г., Акимов В.А., Владимиров В.А., Измалков В.И., Качинський А.Б., Іванюта С.П. та інших;

‑ окремі питання бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту наслідків надзвичайних ситуацій вивчалися в дисертаційних дослідженнях вітчизняних вчених: І.В. Вигівської, Д.О. Грицишена, О.А. Лаговської, І.В. Замули, В.В. Євдокимова та інших

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статі є розглянути наслідки надзвичайних ситуацій з позиції впливу на господарську діяльність як об’єкту управління, бухгалтерського обліку та економічного аналізу.

Виклад основного матеріалу дослідження. «Розвиток людського суспільства невід’ємно пов’язаний з різного типу катастрофами, конфліктами та кризами, обумовленими циклічністю процесів, що відбуваються у всіх сферах буття. При цьому в останні роки техногенні катастрофи відбуваються все частіше, а їх наслідки впливають на господарську діяльність людства на всіх рівнях. За даними ООН, у багатьох країнах світу природні та антропогенні катастрофи завдають збитків, що сягають 2-4 % від обсягу їх ВВП. При цьому, природні катастрофи за розміром збитків навіть поступаються антропогенним. Саме тому, останнім часом значна увага дослідниками приділяється розробці різних методик аналізу наслідків техногенних катастроф та заходів їх попередження» [15]. В свою чергу вітчизняні дослідники Я.Ф. Радиш, А.В. Терент’єва «Технократичний шлях розвитку людської цивілізації ХІХ і ХХ ст. призвів до стрімкого зростання кількості надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру (аварії на атомних станціях, пожежі та вибухи на промислових об’єктах, транспортні аварії тощо), які на сьогодні становлять 75 – 80 % від загальної кількості НС» [20].

Зазначимо, що питання управління економічними системами різних рівнів в умовах надзвичайних ситуацій є не новою проблемою в економічні науці. Так, Клименко Н.Г. [9, с. 5-6] обґрунтував три історичні етапи управління наслідками надзвичайних ситуацій в контексті державного управління та еволюції держави. Їх характеристика представлена в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Історичні положення управління наслідками надзвичайних ситуацій

(узагальнено на основі [9, с. 5-6])

 

Вченні по різному оцінюють наслідки надзвичайних ситуацій на економічні системи різних рівнів, зокрема ряд вчених вивчають наслідки надзвичайних ситуацій з позиції їх впливу на людство та рівень його безпеки. Зокрема, Мельниченко О.А. зазначає, що «крім стихійних сил природного походження, небезпека для людства може критися і у створених людиною об’єктах різних галузей економіки та технологічних процесах: підприємствах різних галузей економіки та технологічних процесах, об’єктах інфраструктури, оборонних об’єктах, житловому секторі, необережному поводженні людей тощо» [11, с. 3]. В свою чергу Клименко Н.Г. вказує визначає конкретні наслідки надзвичайних ситуацій, зазначаючи: «Виникнення вказаних ситуацій супроводжується людськими жертвами, руйнуваннями, забрудненням довкілля, а наслідками надзвичайних ситуацій є збитки та величезні витрати на їх ліквідацію, які у результаті глобалізаційних процесів справляють негативний вплив не лише на країну, що від них потерпає, а й на сусідні країни та світове співтовариство загалом. Тому сьогодні розробка дієвих заходів запобігання надзвичайним ситуаціям різного характеру є однією з найважливіших функцій держави стосовно забезпечення національної безпеки країни» [9, с. 1]. Джумагалиев Р.М. прирівнює управління наслідками надзвичайних ситуацій до відповідного рівня безпеки людства та зазначає, що «За нехтування питаннями безпеки людство розплачується допоки порівняно незначним зростанням числа аварій, вибухів, пожеж, які, тим не менше, наносять невідновну шкоду та нерідко призводять до травм і смертей людей» [6, с. 9]. Волянський П.Б. вивчає надзвичайні ситуацій з позиції ризиків для певної країни або регіону «За умов надзвичайної ситуації виникає багато ризиків різних за своїм змістом, джерелом прояву, величини ймовірності та розміру можливих втрат і негативних наслідків для даної країни або території» [4, с. 136].

Отже, в працях вчених дослідженні лише фрагментарні питання управління та обліково-аналітичного забезпечення прийняття рішень щодо господарської діяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Вважаємо, що не ефективність сучасних методик бухгалтерського обліку та економічного аналізу наслідків надзвичайних ситуацій пов’язано з відсутністю комплексних теоретичних положень. Для обґрунтування теоретичних положень бухгалтерського обліку наслідків надзвичайних ситуацій є потреба в ідентифікації специфічних властивостей даного об’єкту. Саме тому пропонуємо наступну структуру дослідження:

‑ встановлення змістовних характеристик поняття надзвичайна ситуацій;

‑ вивчання специфіки прояву надзвичайних ситуацій на різних рівнях економічних систем, зокрема міжнародний, державний, регіональний та підприємства;

‑ обґрунтування властивостей наслідків надзвичайних ситуацій як інтегрованого об’єкту бухгалтерського обліку та економічного аналізу.

Змістовні характеристики поняття надзвичайних ситуацій. Сутність надзвичайних ситуацій розкривається в нормативно-правових актах різного галузевого спрямування. Зокрема:

‑ в Законі України «Про космічну діяльність» [7] надається визначення поняттю надзвичайна подія під якою розуміють: «пов’язана з космічною діяльністю, подія, що призвела до загибелі людей або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, а також до знищення майна громадян, підприємств, установ та організацій чи заподіяння значної шкоди довкіллю»;

‑ Кодекс цивільного захисту України [10] передбачає визначення сутності двох понять: «надзвичайна ситуація ‑ обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності» та «небезпечна подія‑ подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків».

Щодо регулювання управління надзвичайними ситуаціями на підприємстві дані поняття передбаченні в наступних нормативно-правових актах:

‑ П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [17]: «надзвичайна подія ‑ подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді» (на сьогоднішній день даний нормативно-правовий документ не діючий);

‑ методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств [13]: «надзвичайна подія ‑ подія, яка не може передбачитися у рамках звичайної діяльності та відбувається без участі підприємства неперіодично (повені, зсуви, землетруси, пожежі, техногенні аварії тощо).

Таким чином, при уточнюючи сутність понятійний апарат управління наслідками надзвичайних ситуацій варто брати до уваги два поняття: надзвичайна ситуація та небезпечна подія. Досить чітко розмежовані дані поняття в контексті управління еколого-економічною безпекою промислових підприємства в монографії Д.О. Грицишена [5, с. 360]. Зокрема, автор пропонує вважати первинним небезпечну подію наслідком якої є надзвичайна ситуація як в державі так і регіоні або окремому підприємстві. Свою позицію автор обґрунтовує виходячи з наступних складових:

«‑ по-перше, небезпечна подія, яка обумовлена зовнішнім середовищем функціонування промислового підприємства, може призвести та призводить до НС як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищах. Така ситуація має відповідні наслідки, які можуть мати економічний, соціальний та екологічний характер як для підприємства, так і відповідного регіону. В свою чергу, система управління промисловим підприємством має вживати превентивні заходи для зменшення негативних економіко-екологічних наслідків таких ситуацій, а також заходи з їх подолання як на внутрішньому, тобто для власних цілей підприємства, так і на зовнішньому рівнях, тобто для забезпечення нормального функціонування зовнішнього середовища;

‑ по-друге, надзвичайна ситуація, спричинена небезпечною подією зовнішнього середовища, може призвести до перебоїв у функціонуванні бізнес-процесів підприємства, що, в свою чергу, обумовить підвищення негативних економіко-екологічних наслідків надзвичайних ситуацій або ж може стати причиною НС внутрішнього середовища. Це говорить про те, що надзвичайна ситуація, спричинена небезпечною подією зовнішнього середовища, може стати небезпечною подією, яка стала причиною надзвичайних ситуацій внутрішнього середовища. Тобто прослідковується складний взаємозв’язок між небезпечними подіями та надзвичайних ситуацій внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування. В цілому, зазначене обумовлює складність системи управління, адже існують особливі об’єкти, сукупність яких можна характеризувати як бізнес-процеси, обумовлені функціонуванням підприємства в умовах надзвичайних ситуацій;

‑ по-третє, небезпечні події внутрішнього середовища призводять до надзвичайних ситуацій як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі. Причиною таких подій можуть стати перебої в бізнес-процесах господарської діяльності підприємства, які мають технічний або людський характер. Такі події можуть стати причиною негативних економіко-екологічних наслідків як власне для підприємства, так і для навколишнього середовища. За зазначених умов підприємство несе збитки, пов’язані з нанесенням шкоди природному середовищу або здоров’ю людини, а також може мати економічні збитки, пов’язані з пошкодженням майна, невиконанням договірних зобов’язань через форс-мажорні обставини» [5, с. 363-364].

Виходячи з вище викладеного можна зробити висновок, що надзвичайні ситуацій є багатоаспектною категорією. В нормативно-правових актах окресленні суто галузеві характеристики даного питання, а тому вивчення даного питання завжди вимагає ідентифікації сфери його застосування. У зв’язку з тим, що надзвичайну ситуацію досліджуємо з позиції господарської діяльності, управління нею, бухгалтерського обліку та економічного аналізу. Саме тому в контексті даного дослідження під надзвичайною ситуацією пропонуємо розуміти сукупність обставин, які спричиненні непередбаченими подіями внутрішнім або зовнішнього середовища функціонування підприємства які характеризується порушенням нормальних умов господарської діяльності та призводять до відповідних економічних, екологічних та соціальних наслідків.

Прояв надзвичайних наслідків на різних рівнях економічних систем. Проблеми управління наслідками надзвичайних ситуацій є важливою складовою різних рівнів економічних систем, зокрема міжнародний, державний, регіональний та окремого підприємства.

Міжнародний рівень управління надзвичайними ситуаціями пов'язаний з функціонуванням міжнародних організацій, метою функціонування яких є забезпечення відповідного рівня безпеки світу, регіонів та країн. Клименко Н.Г. з даного приводу зазначає: «Крім того, слід відзначити, що зі зростанням кількості надзвичайних ситуацій та розмірів збитків, яких вони завдають окремим країнам та світовому співтовариству, спостерігається зростання ролі міжнародних організацій (зокрема Міжнародної організації цивільної оборони, ООН, НАТО) у координації діяльності щодо захисту населення й територій від НС та подолання їх негативних наслідків. Це виявляється у проведенні спільних заходів щодо подолання наслідків надзвичайних ситуацій, тренувань з відпрацювання спільних дій в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру (враховуючи акти тероризму). Питанням забезпечення сталого розвитку та боротьби зі стихійними лихами присвячуються всесвітні конференції та зустрічі на вищому рівні під егідою ООН. У структурі міжнародних організацій (ООН, НАТО) створені спеціальні підрозділи, діяльність яких спрямована на координацію дій світової спільноти у боротьбі з надзвичайними ситуаціями різного характеру та надання різнобічної гуманітарної допомоги потерпілим країнам. Розширення співпраці України з міжнародними організаціями у цій сфері сприятиме вивченню передового досвіду країн світу, його використанню в Україні та удосконаленню на його основі підготовки управлінців загальнодержавного, регіонального та місцевого рівнів з управління ризиками техногенного, природного і соціального характеру та з антикризового управління, а також розвитку систем державного та приватного страхування ризиків і модернізації матеріально - технічної бази оперативно-рятувальних підрозділів на основі новітніх технологій» [9, с. 10]. Таким чином, міжнародний рівень управління надривними ситуаціями визначає основні параметри державного регулювання та управління ними на рівні окремої країни.

Проблеми державного управління наслідками надзвичайних ситуацій є особливо актуальними для України. Погоджуємося з думкою вітчизняного дослідника, який зазначає, що «Наявність в Україні потужних промислових комплексів, більшість з яких потенційно небезпечні, розвинута мережа нафто-і газотранспортних комунікацій, велика кількість енергетичних об’єктів, використання у виробництві в значних кількостях потенційно небезпечних речовин – усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які містять у собі загрозу для населення, економіки і природного середовища. Крім того, надмірні техногенні навантаження також нерідко призводять до виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру з тяжкими соціально-економічними та екологічними наслідками. В умовах трансформації економіки існують додаткові дестабілізуючі фактори, які можуть підвищити аварійність потенційно небезпечних підприємств та знизити ефективність робіт щодо попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. Ці фактори пов’язані, перш за все, з приватизацією, зупинками виробництв, послабленням механізмів державного регулювання питань безпеки у виробничій сфері, професійно-психологічними факторами, загальним зниженням відповідальності, низьким рівнем життя більшості населення» [16].

Щодо державного управління надзвичайними ситуаціями то роль держави визначається двома напрямами по-перше як суб’єкта управління надзвичайними ситуаціями та по-друге як суб’єкта регулювання системи управління надзвичайними ситуаціями різних рівнів економічних систем та різних видів надзвичайних подій. Клименко Н.Г. зазначає, що «надзвичайні ситуації суттєво ускладнюють діяльність органів державного управління. Насамперед виникає необхідність комплексного врахування значно більшої кількості чинників, які впливають на прийняття державно-управлінських рішень, а потреба в своєчасності й адекватності їх подальшому розвитку НС зростає. Зменшення часу на розроблення, прийняття та реалізацію управлінських рішень, зростання невизначеності та ризику, необхідність залучення з резервів додаткових ресурсів, наявність різних режимів функціонування системи державного управління в умовах НС свідчать про те, що державне управління у цій сфері має певні особливості. Їх урахування в діяльності органів державного управління в умовах НС дасть можливість зменшити вірогідність прийняття неадекватних управлінських рішень, сприятиме економії ресурсів та часу на ліквідацію наслідків НС, зменшенню збитків» [9, с. 1].

Функції держави як суб’єкта управління надзвичайними ситуаціями реалізуються через функціонування системи державних органів (рис. 1).

Роль держави як суб’єкта регулювання системи управління надзвичайними ситуаціями реалізується через систему права. Так, на думку О.М. Бандурка, «роль правового чинника в організації управління дуже велика і його не можна розглядати статично з однієї сторони. Роль правового забезпечення управління у забезпеченні функціонування механізму державного управління, у створенні оптимального режиму в управлінській діяльності обумовлена тим, що правовий чинник дозволяє: розмежувати і розподілити збір, опрацювання і напрямок результатів аналізу інформації з різноманітних рівнів управлінської структури; раціонально побудувати систему прийняття рішення і точно співвідносити її із системою відповідальності; більш раціонально розподілити в системі прийняття рішень співвідношення експертної оцінки з діями посадових осіб, відповідальних за прийняття і реалізацію прийнятої до виконання управлінської програми; визначити формальні (нормативні) межі свободи при прийнятті посадовою особою рішення з тим, щоб не припустити свавілля з одного боку, а з іншого боку - обмеження ініціативи. Саме тут правовий аспект тісно стикається з одним із найважливіших питань дослідження операції - з проблемою вибору рішень; забезпечити розподіл функціональних ролей управляючих, їх прав і обов'язків, створити систему взаємозалежну із системою управлінських відносин; упорядкувати навантаження часу, необхідного для виконання управлінських функцій, зв'язати результати праці з чіткими критеріями, у тому числі і з мірою оплати праці, системою морального заохочення тощо» [2, с. 104].

Микеев А.К. зазначає, що «формування правового простору в цій галузі здійснюється наступним основним напрямком: 1. Державна політика в області забезпечення функціонування державної системи по попередженню і реагуванню на надзвичайні ситуації; 2. Забезпечення безпеки населення і навколишнього середовища, попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій; 3. Підвищення стійкості функціонування об'єктів і галузей економіки в надзвичайних ситуаціях; 4. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення, надзвичайні резервні фонди; 5. Державний нагляд і контроль за виконанням заходів щодо забезпечення безпеки населення від надзвичайних ситуацій» [14, с. 29].

Отже правова система країни визначає механізм управління різними економічними системи при надзвичайних ситуаціях. Основними нормативно-правовими актами, які складають правову основу є:

‑ Конституція України (статті 64, 85, 95, 96);

‑ закони України, що визначають систему функціонування економічних та соціальних інститутів шодо надзвичайних ситуацій: «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»;

‑ закони, що регулюють діяльність окремих органів державного управління в умовах надзвичайних ситуацій: «Про аварійно-рятувальні служби», «Про міліцію», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України», «Про війська цивільної оборони», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про оборону України», «Про Цивільну оборону України», «Про Збройні Сили України»

‑ інші: укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також накази, інструкції, правила відповідних державних органів.

 

Рис. 1. Система державного управління надзвичайними ситуаціями за П. Волянський [4]

 

Вагомий вплив на систему управління господарською діяльністю підприємств, установ та організацій в умовах надзвичайних ситуацій чинять нормативно-правові акти, що визначають порядок оцінки наслідків надзвичайних ситуацій. «Загалом в Україні оцінювання негативного впливу господарської діяльності на довкілля ґрунтується на двох основних альтернативних підходах: перший враховує фактичне (повне) оцінювання завданого збитку, а другий – попередні витрати на запобігання можливим збиткам. Крім цього, слід розрізняти методи для оцінювання техногенних збитків від постійних екологічних порушень (від постійнодіючих джерел забруднення) і від випадкових небезпечних процесів техногенного характеру (від НС). Окрім перелічених класичних підходів до оцінювання техногенних збитків промислових підприємств у ринкових умовах, рекомендуємо застосувати принципи вартісного оцінювання, що дасть змогу визначити комплексну величину техногенних збитків, врахувавши якісний характер впливу деяких чинників» [3].

Вітчизняні дослідники проблем державного управління в умовах надзвичайних ситуацій Хлобистов Є.В., Жарова Л.В., Волошин С.М. вважають, що «проблематика визначення збитків від НС не знижує актуальності протягом багатьох років. Останніми роками визначення збитків знаходиться у полі підвищеної уваги у зв’язку із посиленням ринкових важелів впливу на управління національним господарством та намаганням органів державної влади оперувати більш коректними показниками заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надзвичайних подій. Численні НС, які завдають все більшої шкоди через катастрофічне старіння основних фондів та кволе вдосконалення систем реагування, захисту та попередження природних та техногенних катастроф, потребують цілеспрямованої державної політики, із залученням важелів економічного блоку уряду, та, основне, через вдосконалення нормативно-методичної системи природоохоронної політики. Це об’єднання може спиратися на посилення ролі неурядових структур у забезпечення екологічної безпеки, особливо страхових організацій та аудиторської і консалтингової діяльності, через вдосконалення системи державного перерозподілу повноважень щодо попередження НС, і, можливо, головне, через приведення у відповідність нормативним визначенням заподіяного збитку з фактичними витратами та ліквідацію їх наслідків» [5, c. 24].

Зазначимо, що методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру передбачено, що: “Загальний обсяг збитків від наслідків надзвичайних ситуацій розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у розділі I[1]: З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф. Для кожного типу НС згідно з класифікатором надзвичайних ситуацій встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня надвичайних ситуацій залежно від масштабів шкідливого впливу» [12].

Таким чином, держава виступає інститутом, який чинить вплив на систему управління господарською діяльністю в умовах надзвичайних ситуацій. Адже, правова система визначає параметри господарської діяльності підприємства та соціальних інститутів щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. В свою чергу система державного управління бере безпосередню участь в даних процесів через відповідні органи державної влади.

Щодо управління наслідкам надзвичайних ситуацій регіонів, то варто зазначити, що в більшості програм економічного та соціального розвитку областей передбачено питання забезпечення безпеки життєдіяльності.

Акімов В.А., Владіміров В.А., Ізмалков В.І. [1] визначають, що надвичайні ситуації впливають на соціально-економічний розвиток регіонів наступним чином:

«‑ виникаючі НС гальмують виконання програм розвитку, коли, наприклад, катастрофічний землетрус, повінь або засуха можуть стати причиною вкладення величезних коштів в їх ліквідацію, а отже, підірвати потенціал довгострокового розвитку країни, принципи виконання програм розвитку або істотно змінити програми і пріоритети економічного розвитку;

‑ виникаючі надзвичайних ситуацій, що вимагають відновлення (капітального відновлення, реконструкції) зруйнованих споруд, є своєрідним поштовхом, надають значні можливості для того, щоб приступити до втілення в життя програм розвитку, почати прогресивні перетворення. Наприклад, відновлення зруйнованих підприємств, цілих міст може вестися з урахуванням давно назрілих реконструкцій комунальних систем, впровадження нових більш економічних технологій, що знижують забруднення навколишнього середовища;

‑ здійснювані або заплановані програми розвитку можуть підвищити уразливість регіону (району) від надзвичайних ситуацій. Наприклад, концентрація в тому або іншому регіоні (районі) потенційно небезпечних виробництв, що споруджуються з метою створення нових робочих місць, виробництва нової необхідної продукції, збільшує ризик виникнення надзвичайних ситуацій, нерідко приводить до погіршення стану навколишнього середовища;

‑ здійснені або заплановані програми розвитку можуть зменшувати уразливість по відношенню до надзвичайних ситуацій і їх негативних наслідків. Це можуть бути, наприклад, заходи по посиленню сейсмостійкості будівель і споруд в сейсмонебезпечних регіонах (районах), впровадження нових промислових безпечніших технологій і т.п.» [1].

Аналізуючи програми економічного та соціального розвитку
регіонів України – областей, за 2016 р. та їх проекти на 2017 р., можна прослідкувати важливе значення проблем управління надзвичайними ситуаціями та їх наслідками. Зокрема нами були вивченні програма економічного та соціального розвитку Житомирської області за 2016 р. [18], проект програми економічного та соціального розвитку Вінницької області на 2017 р. [19] та стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 р. [21].

Першою ціллю економічного та соціального розвитку Вінницької області є захист населення області від наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення функціонування регіональної підсистеми державної системи цивільного захисту. Для досягнення даної цілі проектом передбачено наступні пріоритети в рамках яких визначено шляхи їх досягнення та очікування результати [18]:

‑ реалізація державної політики у сфері захисту населення і територій області від  можливих надзвичайних ситуацій. Приведення у належний стан технічний стан захисних споруд цивільного захисту;

‑ облаштування об’єктів підвищеної небезпеки автоматизованими системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, відповідно до вимог чинного законодавства;

‑ укріплення державного кордону та рубежів оборони, удосконалення територіальної оборони та зміцнення правопорядку на території області;

‑ облаштування пунктів пропуску через державний кордон в межах Вінницької області.

Для забезпечення четвертої цілі ‑ екологічна безпека навколишнього середовища даний проектом передбачено наступні пріоритети [18]:

‑ забезпечення екологічної безпеки та використання рекреаційного потенціалу області;

‑ реалізація державної політики у сфері безпеки виробництва та охорони праці.

Таким чином, Вінницькій області у 2017 р. будуть реалізовуватися ряд проектів та програм, для досягнення відповідного рівня техногенної та екологічної безпеки регіону. Безпосереднього впливу даний проект на систему управління суб’єктами господарювання не чинить, проте для досягнення зазначених пріоритетів можуть відбуватися зміни в господарській діяльності підприємств. Передбачається, що досягнення цих та інших цілей проекту дозволить підвищити інвестиційну привабливість області, яка на сьогодні має наступні особливості (рис. 2).

 

Обсяги інвестицій наростаючим підсумком з початку інвестування, млн.дол.США

Індекс капітальних інвестицій до відповідного періоду попереднього року, %

Рис. 2. Інвестиційний клімат Вінницької області

 

Одним з напрямів соціально-економічної політики у 2016 р. передбачених програмою економічного та соціального розвитку Житомирської області за 2016 р. [18] є безпека життєдіяльності за наступними складовими та проблемними питаннями:

‑ охорона навколишнього природного середовища (забруднення поверхневих вод області скидами неочищених та недостатньо очищених стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через системи каналізації, які негативно впливають на якість поверхневих вод);

‑ природна і техногенна безпека (за результатами перевірок готові до виконання за призначенням лише 65 захисних споруд цивільного захисту або 6 %, обмежено готові – 615 або 52 %, не готові – 490 або 41 %. За станом на 01.10.2015 в області всього проінвентаризовано 633 або 54 % захисних споруд всіх форм власності. Не обладнанні системами оповіщення людей 146 об’єктів підвищеної безпеки);

‑ подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (обмеженість коштів для забезпечення підсобних господарств зон забруднення комбікормами з радіопротекторними властивостями, внесення підвищених доз мінеральних добрив та проведення вапнування земель на забруднених радіонуклідами територіях. Не налагоджено якісний радіологічний контроль на всіх етапах вирощування та переробки сільгоспсировини);

‑ протипожежний захист (1379 або 85 % сільських поселень області знаходяться поза нормативними межами зон виїзду пожежних команд. На території області створено лише 15 підрозділів місцевої пожежної охорони, з яких здійснюють чергування – 11. Не обладнано установками автоматичної пожежної сигналізації 198 закладів освіти або 69 %, 69 закладів охорони здоров’я або 56 %, 7 – соціальної сфери або 31 %, 8 – оздоровлення і відпочинку або 51 %, 101 – культури або 32 %. Не наведено сигнали на пульт централізованого пожежного спостереження 83 об’єкти або 29 %, 42 – охорони здоров’я або 45 %, 8 ‑ соціальної сфери або 35 %,5 – оздоровлення і відпочинку або 42 %, 67 – культури або 30 %. Не забезпечено нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння 226 об’єктів освіти або 28 %, 21 – охорони здоров’я або 29 %, 7 – соціальної сфери або 31 %, 2 – оздоровлення і відпочинку або 18 %, 28 – культури або 30 %);

‑ зміцнення законності і правопорядку, захист прав і свобод громадян.

В стратегії соціально-економічного розвитку Одеської області до 2020 р. проведено СВОТ-аналіз відповідно до якого встановлено екологічні загрози розвитку регіону. Зокрема в документі зазначено, що «на території Одещини склалася напружена, місцями – кризова екологічна ситуація, яка в ряді випадків вже являє загрозу життєдіяльності та здоров’ю населення. В області спостерігається високий рівень захворювань та смертності, помітно вищий від середніх показників по Україні. За рівнем забруднення природного середовища область наближається до таких промислових регіонів України, як Донбас та Придніпров’я. Зокрема, Одеса входить до міст України з найбільшими викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря, морська вода біля берегів Одеси найбільш забруднена на усьому
Чорноморському узбережжі. Актуальною для регіону залишається проблема збирання та утилізації промислових і побутових відходів. Гострою соціальною проблемою є водопостачання сіл і міст регіону та покращення якості питної води» [21].

Вітчизняний дослідник ідентифікував різні види загроз безпеці західним областям України. Зокрема, за результатами дослідження автора можна представити наступну структуру загроз Івано-Франківські області (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Види загроз безпеці Івано-Франківської області  за А.Б. Качинським та С.П. Іванютою [8]

 

Таким чином, надзвичайні ситуації є однією загроз економічного і соціального розвитку та безпеки регіонів. Зазначимо, що в залежності від забезпечення відповідного рівня техногенної, екологічної та іншої безпеки в області визначатиметься ризик їх впливу на кожне окреме підприємство.

Щодо управління господарською діяльністю підприємства в умовах надзвичайних ситуацій варто її варто розглядати з позицій:

‑ по-перше, як загрози для економічної безпеки підприємства. Так, «Загроза економічній безпеці підприємства може бути визначена в кінцевому вигляді як деякий збиток, інтегрований показник якого характеризує ступінь погіршення його фінансово-економічного стану за визначений проміжок часу. Дослідження техногенної складової економічної безпеки підприємств показали, що її забезпечення та підвищення потребує раціонального регулювання прискореного розвитку новітніх технологій, відновлення і нарощування технологічного парку. Детальний аналіз ризик-факторів в управлінні економічною і техногенною безпекою підприємств дозволяє зробити висновок, що в певному розумінні ризик є нічим іншим, як мірою економічної безпеки в діяльності підприємства» [8]. Отже, надзвичайна ситуація є однією із загроз економічній безпеці підприємства, а управління їх наслідками дозволить підвищити її рівень. В цілому можна говорити, що управління наслідками надзвичайних ситуацій є складовою системи економічної безпеки підприємства, а отже представлення обліково-аналітичної інформації про них дозволяє забезпечити інформацією користувачів, з метою зниження ризику щодо прийнятих рівень на основі такої інформації;

‑ по-друге, підвищення рівня відповідальності підприємства у зв’язку із надзвичайними ситуаціями. “економічна відповідальність підприємств за завдані надзвичайними ситуаціями збитки повинна пов’язуватися з обсягом заподіяної шкоди, що має спонукати керівників підприємств до здійснення заходів зі зменшення техногенного ризику даного виробництва і, відповідно, зменшення його впливу на навколишнє природне середовище та здійснюватися у вигляді компенсаційних платежів» [8]. Будь-яке підприємство несе відповідальність стан техногенної безпеки виробничих процесів. У зв’язку з цим виникає сукупність зобов’язань підприємства перед третіми особами, державою та працівниками. В цілому це розширює спектр наслідків надзвичайних ситуацій для підприємства та вимагає відповідних заходів щодо їх управління к контексті попередження та ліквідації. Відповідно є потреба у їх обліковому відображенні та врахуванні при розробці методик економічного аналізу господарської діяльності.

Цікавою є позиція Д.О. Грицишена, щодо впливу надзвичайних ситуацій на рівень еколого-економічної безпеки підприємства під дією небезпечних подій внутрішнього та зовнішнього середовища (рис. 3).

Тобто автор визначає взаємозв’язок між небезпечними подіями та надзвичайними ситуаціями внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування підприємства, що дає можливість ідентифікувати конкретні наслідки та їх вплив на стан економічної безпеки підприємства. Погоджуємося з автором, адже в залежності від причасності підприємства до надзвичайної ситуацій оцінюються конкретні наслідки для його господарської діяльності.

Щодо конкретних наслідків надзвичайних ситуацій та їх впливу на господарську діяльність Плюсконос Г.М. проводячи дисертаційне на тему “Механізм управління техногенною безпекою підприємства” [16, с. 6] обґрунтувала класифікацію витрат, що пов’язані з наслідками надзвичайними ситуаціями, їх попередженням та ліквідацією. Зокрема, автором виділено наступні види втрат: втрата вартості основних фондів підприємства; втрата вартості обігових фондів підприємства; недоотримання потенційно можливих надходжень через надзвичайні ситуації; втрата контрактів постачальників та споживачів; втрата іміджу підприємства; компенсації юридичним та фізичним особам, постраждалим від надзвичайних ситуацій.

 

Рис. 3. Взаємозв’язок небезпечних подій на надзвичайних ситуацій внутрішнього та зовнішнього середовища промислового підприємства [5]

 

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Таким чином, нами вивчено наслідки надзвичайних ситуацій з позиції їх прояву на різних рівнях економічних систем та визначено місце в системі управління господарською діяльністю підприємства. Багатоаспектний прояв наслідків надзвичайних ситуацій визначає їх властивості як інтегрованого об’єкту бухгалтерського обліку. Так, кожен аспект наслідків надзвичайних ситуацій, не залежно від рівня їх прояву, впливає на систему управління господарською діяльністю. Говорячи про міжнародний та державний рівень управління надзвичайними ситуаціями варто розглядати їх як інституційну основу регулювання управління господарською діяльністю в умовах надзвичайних ситуацій. Крім того, в момент їх настання на регіональному чи державному рівнях підприємство та його господарська діяльність стає об’єктом державного управління. Прикладами такий ситуацій є надзвичайні ситуації військового характеру, коли в умовах антитерористичної операції або військового стану органи державної влади мають право втручатися в управління господарською діяльністю.

Зазначене, визначає, що наслідки надзвичайних ситуацій є особливим об’єктом бухгалтерського обліку, систем якого дозволяє генерувати інформацію про їх властивості та вплив на господарську діяльність.

 

Література.

1. Акимов В.А. Катастрофы и безопасность / В.А. Акимов, В.А. Владимиров, В.И. Измалков // МЧС России. М. : Деловой экспресс. – 2006. – 392 с.

2. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: підруч. /О.М. Бандурка. – X.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.

3. Бублик М.І. Оцінювання техногенних збитків промислових підприємств в умовах формування еволюційної економіки / М.І. Бублик, Т.О. Коропецька // Вісник НУ «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. – 2012. – № 725. – С. 32-41.

4. Волянський П.Б. Методологічні підходи до управління ризиками в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / Волянський П.Б. // Інвестиції: практика та досвід. 2013. – № 13. – С. 23-25.

5. Грицишен Д.О. Бухгалтерський облік в системі управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств: монографія / Д.О. Грицишен. – Житомир: ЖДТУ, 2015. – 540

6. Джумагалиев Р.М. Техногенная угроза национальной безопасности Республики Казахстан / Р.М. Джумагалиев // Вестник Кокшетауского технического института. Кокшетау : Изд-во КТИ МЧС РК. – 2011. – № 4. – С. 8-12

7. Закон України “Про космічну діяльність” № 502/96-ВР від 15.11.1996 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/502/96-%D0%B2%D1%80

8. Качинський А.Б. Оцінка економічного ризику надзвичайних ситуацій в областях Західного регіону України / А.Б. Качинський, С.П. Іванюта // Регіональна економіка. - 2012. - № 2. - С. 64-72.

9. Клименко Н.Г. Особливості державного управління в умовах надзвичайних ситуацій: теоретичний та історичний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. наук з : спец. 25.00.01 “Теорія та історія державного управління”// Київ. 2008. C. 1-16

10. Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17

11. Мельниченко О.А. Управління структурними зрушеннями / О.А. Мельниченко. – Х. : Оберіг. 2013. 300 с.

12. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру № 175 від 15.02.2002 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/175-2002-%D0%BF

13. Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств від 28.07.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/big/text892/pg1.htm

14. Микеев А.К. Формирование системы Российского законодательства в области защиты населения и территории от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера / А.К. Микаеев // Совершенствование системы экстренного реагирования органов внутренних дел и внутренних войск на чрезвычайные ситуации. Труды Академии. М. : Изд-во Академии МВД России. 1996. С. 29-37.

15. Опанасюк Ю.А. Методичні принципи оцінки еколого-економічного збитку від надзвичайних ситуацій / Ю.А. Опанасюк, Ю.М. Мельник // Экономика и управление. – 2013. – № 5. – С. 63

16. Плосконос Г.М. Механізм управління техногенною безпекою підприємства: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Г.М. Плосконос; Нац. авіац. ун-т. – К., 2003. – 19 с.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" № 87 від 31.03.1999 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0397-99

18. Програма економічного і соціального розвитку Житомирської області на 2016 рік // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oda.zt.gov.ua/images/rozpor/2015/439.pdf

19. Проект Програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2017 рік // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.vinrada.gov.ua/proekt-programi-ekonomichnogo-i-socialnogo-rozvitku-vinnickoi-oblasti-na-2017-rik.htm

20. Радиш Я.Ф. Особливості управління процесом подолання наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру / Я.Ф. Радиш, А.В. Терент’єва // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e-journals/Patp/2009-01/RadyshStat.pdf

21. Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/177/1/Kovalev%2C%20Karpov%2C%20Smentyna.pdf

22. Хлобистов Є.В. Методичні підходи до оцінки наслідків надзвичайних ситуацій: порівняльний аналіз української та міжнародних практик / Є.В. Хлобистов, Л.В. Жарова, С.М. Волошин // Механізм регулювання економіки, 2009, № 4, Т. 1, С. 24-33.

 

References.

1. Akimov V.A., Vladimirov V.A., Izmalkov V.I. (2006) “Katastrofy i bezopasnost'” [Accidents and Safety], MChS Rossii. Delovoj jekspress, Moscow. 392 p.

2. Bandurka O.M. (1998) Upravlinnia v orhanakh vnutrishnikh sprav Ukrainy. Un-t vnutr. Sprav, Kharkiv. 480 s.

3. Bublyk M.I., Koropets'ka T.O. (2012) “Otsiniuvannia tekhnohennykh zbytkiv promyslovykh pidpryiemstv v umovakh formuvannia evoliutsijnoi ekonomiky” [Evaluation man-made losses of industrial enterprises in the formation of Evolutionary Economics], Visnyk NU «L'vivs'ka politekhnika». Problemy ekonomiky ta upravlinnia. Vol. 725. P. 32-41.

4. Volians'kyj P.B. (2013) “Metodolohichni pidkhody do upravlinnia ryzykamy v protsesi likvidatsii naslidkiv nadzvychajnykh sytuatsij” [Methodological approaches to risk management during emergencies]. Investytsii: praktyka ta dosvid. Vol. 13. P. 23-25.

5. Gritsyshen D.O. (2015) Bukhhalters'kyj oblik v systemi upravlinnia ekonomiko-ekolohichnoiu bezpekoiu promyslovykh pidpryiemstv. Zhytomyr: ZhDTU. 540 p.

6. Dzhumagaliev R.M. (2011) “Tehnogennaja ugroza nacional'noj bezopasnosti Respubliki Kazahstan” [Threats Tehnohennaya National Security of the Republic of Kazakhstan], Vestnik Kokshetauskogo tehnicheskogo instituta. Kokshetau : Izd-vo KTI MChS RK.vol. 4. P. 8-12.

7. Zakon Ukrainy “Pro kosmichnu diial'nist'” № 502/96-VR vid 15.11.1996 r. [Online], available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/502/96-%D0%B2%D1%80 (Accessed at 02.02.2017)

8. Kachyns'kyj A.B., Ivaniuta S.P. (2012) Otsinka ekonomichnoho ryzyku nadzvychajnykh sytuatsij v oblastiakh Zakhidnoho rehionu Ukrainy [Economic risk assessment of emergency situations in the regions of Western Ukraine], Rehional'na ekonomika. Vol. 2. P. 64-72.

9. Klymenko N.H. (2008) Features of public administration in emergency situations: a theoretical and historical aspects: Ph.D. Thesis, Economy, Kyiv. Р. 1-16.

10. Kodeks tsyvil'noho zakhystu Ukrainy № 5403-VI vid 02.10.2012 r. [Online], available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 (Accessed at 02.02.2017)

11. Mel'nychenko O.A. (2013) Upravlinnia strukturnymy zrushenniamy. Oberih, Kharkiv. 300 p.

12. Metodyka otsinky zbytkiv vid naslidkiv nadzvychajnykh sytuatsij tekhnohennoho i pryrodnoho kharakteru № 175 vid 15.02.2002 r. [Online], available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/175-2002-%D0%BF (Accessed at 02.02.2017).

13. Metodychni rekomendatsii z analizu i otsinky finansovoho stanu pidpryiemstv vid 28.07.2006 r. [Online], available at: http://www.uazakon.com/big/text892/pg1.htm (Accessed at 02.02.2017).

14. Mikeev A.K. (1996) “Formirovanie sistemy Rossijskogo zakonodatel'stva v oblasti zashhity naselenija i territorii ot chrezvychajnyh situacij prirodnogo i tehnogennogo haraktera” [Formation of system of Russian legislation in the field of protection of population and territories from emergency natural and man-made disasters]. Sovershenstvovanie sistemy jekstrennogo reagirovanija organov vnutrennih del i vnutrennih vojsk na chrezvychajnye situacii. Trudy Akademii. Izd-vo Akademii MVD Rossii, Moscow. Р. 29-37.

15. Opanasiuk Yu.A., Mel'nyk Yu.M. (2013) “Metodychni pryntsypy otsinky ekoloho-ekonomichnoho zbytku vid nadzvychajnykh sytuatsij” (Methodical principles of assessment of ecological and economic damage from emergencies), Ekonomyka y upravlenye. Vol. 5. P. 63

16. Ploskonos H.M. (2003) The mechanism of management of technical security company: Ph.D. Thesis, Economy. Nats. aviats. un-t. Kyiv. 19 р.

17. Polozhennia (standart) bukhhalters'koho obliku 3 "Zvit pro finansovi rezul'taty" № 87 vid 31.03.1999 roku [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0397-99 (Accessed at 02.02.2017).

18. Prohrama ekonomichnoho i sotsial'noho rozvytku Zhytomyrs'koi oblasti na 2016 rik [Online], available at:  http://oda.zt.gov.ua/images/rozpor/2015/439.pdf (Accessed at 02.02.2017).

19. Proekt Prohramy ekonomichnoho i sotsial'noho rozvytku Vinnyts'koi oblasti na 2017 rik [Online], available at:  http://www.vinrada.gov.ua/proekt-programi-ekonomichnogo-i-socialnogo-rozvitku-vinnickoi-oblasti-na-2017-rik.htm (Accessed at 02.02.2017).

20. Radysh Ya.F., Terent'ieva A.V. Osoblyvosti upravlinnia protsesom podolannia naslidkiv nadzvychajnykh sytuatsij pryrodnoho i tekhnohennoho kharakteru [Online], available at:  http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e-journals/Patp/2009-01/RadyshStat.pdf (Accessed at 02.02.2017).

21. Stratehiia ekonomichnoho ta sotsial'noho rozvytku Odes'koi oblasti do 2020 r. [Online], available at: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/177/1/Kovalev%2C%20Karpov%2C%20Smentyna.pdf (Accessed at 02.02.2017).

22. Khlobystov Ye.V., Zharova L.V., Voloshyn S.M. (2009) “Metodychni pidkhody do otsinky naslidkiv nadzvychajnykh sytuatsij: porivnial'nyj analiz ukrains'koi ta mizhnarodnykh praktyk” [Methodological approaches to assessing the effects of emergencies: comparative analysis of Ukrainian and international practices], Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, № 4, T. 1, Р. 24-33.