Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.432:001.8

 

О. А. Петриченко,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку та аналізу,

Вінницький національний аграрний університет

 

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

 

O. A. Petrichenko,

PhD in Economic Science, docent, docent of accounting and analyzes,

Vinnickiy national agrarian university

 

RESEARCH METHODOLOGY OF DAIRY FARM PRODUCTION

 

В логічній послідовності на методологічному рівні розглянуто сучасні трансформації у розвитку молочного скотарства. Окреслено особливості проведення селекційно-племінної роботи для покращення господарсько-корисних ознак тварин до параметрів бажаного типу. З’ясовано причини витіснення локальних порід в умовах інтенсивного нарощення продуктивності корів. Обґрунтовано доцільність використання тварин за інтенсивністю продуктивності. Підкреслено вплив регіону розведення, кліматичних умов, годівлі, утримання та періоду лактації корів на кількісні показники хімічних речовин молока. Встановлено критерії ефективності кормовиробництва, норми витрат і структуру кормів на виробництво молока та приріст живої маси у молочному скотарстві. Запропоновано визначення прогнозованої собівартості виробництва молока і приросту живої маси молодняку великої рогатої худоби. Передбачено вплив технологічного середовища на інтенсивність продуктивного використання корів.

 

Modern transformations in development of dairy farming are reviewed in logical sequence at methodological level. Features of breeding process for improvement of economic-useful characteristics of animals to the parameters of desired type are outlined. Reasons of expulsing of local breeds in conditions of intensive increase of productivity of cattle are found out. Expediency of use of animals considering intensity of their productivity is substantiated. Influence of region of breeding, climate conditions, feeding, keeping and period of lactation of cows on the quantitative indexes of chemical composition of milk is underlined. Criteria of efficiency of forage production, cost norms, and forage structure on the production of milk and liveweight gain in dairy farming are found. Determination of predicted cost price of milk production and liveweight gain of young cattle is offered. Influence of technological environment on intensity of the productive use of cattle is foreseen.

 

Ключові слова: порода, селекція, молочне скотарство, інтенсифікація, продуктивність, ефективність, кормовиробництво, промислова технологія.

 

Keywords: breed, selection, dairy farming, intensification, productivity, efficiency, forage production, industrial technology.

 

 

Постановка проблеми. Довершеність і практичне значення наукового пошуку визначається досконалою методологією, що являє собою науковий метод пізнання, своєрідне джерело і організацію діяльності, вчення про структуру, способи, сукупність методів, які використовують у будь-якій сфері буття. Вчення про методи пізнання й перетворення дійсності, сукупність прийомів дослідження господарських проблем завжди належали до найактуальніших у розвитку економічної думки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологію науки як інтегральну систему знань регулятивно-діяльнісної природи, структуру та основні різновиди наукової методології досліджує Ю. Сурмін [1, с. 23–31]. Визначення методології, сутності її складників (методу, принципу, прийому), особливостей на різних ієрархічних щаблях пізнання об’єктивної реальності, виділення рівнів, обґрунтування важливості правильного вибору методу, дотримання принципів в процесі наукового пізнання, використання прийому як самостійного способу пізнання та однієї з ланок певного методу дослідження опрацьовує В. Г. Андрійчук [2]. Методологічні проблеми економічної науки у виявленні взаємозв’язків між процесами і явищами, змінами і тенденціями розвитку, суперечностями та узгодженостями в конкретних умовах суспільно-господарського життя розглядає В. В. Россоха [3]. Важливість проведених авторами наукових досліджень не викликає сумніву. Значення набувають методологічні особливості дослідження розвитку галузей агропродовольчого виробництва, зокрема молочного скотарства.

Мета дослідження. Методологічне обґрунтування розвитку галузі й виробництва продукції молочного скотарства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Трансформації в ідеології, потребах ринку, сільському господарстві загалом, інтенсифікації виробництва стали причиною змін у селекції тварин. Породи створюються для певних природних і економічних умов, підтримуються і розвиваються працею людини. Без налагодженої селекційно-племінної роботи як складника процесу виробництва в умовах інтенсифікації усіх технологічних ланок розвиток тваринництва неможливий. Скорочення поголів’я “непотрібних” порід зумовлено їх економічною неефективністю і асиміляцією “породами-поліпшувачами”. Породоутворення стає не лише біологічним, а також соціально-економічним процесом.

Якщо раніше більше уваги приділяли нарощенню поголів’я, виживанню тварин за різних умов годівлі, захворювань, кліматичних стресів, менше – продуктивності окремої тварини, то нині цілі селекції змістилися в бік таких ознак, як плодючість, раннє дозрівання, інтенсивність приросту, молочна продуктивність, якість молока. Використання селекційно-генетичних прийомів забезпечує покращення господарсько-корисних ознак тварин до параметрів бажаного типу – високопродуктивних тварин, адаптованих до умов конкретного середовища. Генетична різноманітність тварин дає змогу підвищити їх продуктивність і якість одержуваної від них продукції. Принципи застосування популяційної генетики в розведенні і селекції (Animal breeding plans) стали основою тваринництва. В результаті формуються складні за генотипом популяції, що поєднують в різних комбінаціях ознаки залучених або використовуваних у схрещуванні порід, збільшують частку бажаних генотипів.

Проте науково-технічний прогрес і перехід на інтенсивний розвиток тваринництва призводить до втрати унікального та безцінного природного різноманіття домашніх видів тварин, звуження генетичного потенціалу, що обмежує результативність селекційно-племінної роботи, негативно впливає на породотворні процеси. Повне зникнення загрожує нині для багатьох древніх (аборигенні, місцеві, ендемічні, примітивні, природні, екзотичні) порід, пристосованих до локальних умов зовнішнього середовища, стійких проти епідемій, невибагливих, які забезпечують виробничу ефективність за несприятливих умов утримання, мають вищий рівень життєздатності й довговічності. Вони є носіями унікальних генів і генних комплексів, відновити які навіть за допомогою генної та клітинної інженерії неможливо, але не можуть витримати конкуренції з продуктивними заводськими породами. В цій проблемі переплітаються біологічні, соціальні, наукові, організаційні та економічні мотиви.

Витіснення локальних порід викликано такими чинниками [4, с. 134]:

1) неконкурентоспроможністю аборигенних порід за продуктивністю і при схрещуванні із заводськими породами вони зникають ще до виявлення їхнього продуктивного потенціалу;

2) малим поголів’ям тварин кожної породи і вимушеним інбридингом, що супроводжується зниженням продуктивних якостей, є наслідком і причиною подальшого звуження генетичних відмінностей;

3) впливом структури землеробства, за якої аборигенні породи замінюються породами з вищою оплатою корму;

4) вузькою спеціалізацією скотарства за продуктивністю і запровадженням положень про використання для відтворення лише бугаїв, зареєстрованих у племінних книгах, як переконує приклад сірої української худоби, порід пінцгау, бурої карпатської, української білоголової та ін.

У Європі вже менше половини із наявних 864 порід відносять до “нормальних”, а 158, або 30 % вважають “критичними”, що знаходяться на грані зникнення (Cunningham, 1996). Скорочення біологічного різноманіття, глобальних генетичних ресурсів тварин, які перебувають під загрозою зникнення на породному рівні, стало активно-плинним процесом. Це викликало необхідність на початку 80-х років минулого століття розробити програму з консервації генетичних ресурсів домашніх тварин (FAO/UNEP program for the Conservation of Animal Genetic Recourses) [5, с. 75–76].

Одна із найскладніших у системі селекції молочної худоби проблема оцінки та відбору тварин одночасно за великою кількістю ознак. Відносно поширеними в Україні залишилися голштинізована чорно-ряба, симентальська та червона степова породи худоби. Вимоги ринкової економіки диктують необхідність коригування методів селекції молочної худоби не лише у напрямі підвищення кількісних характеристик молока, але і якісних.

Молоко багате різноманітними поживними речовинами й на 20–30 % забезпечує потребу організму людини у жиророзчинних вітамінах, на 70 % – у вітамінах B2 і B6, майже на 100 % – у вітаміні В12 й необхідне для функціонування багатьох органів людини, насамперед печінки. Жиророзчинні вітаміни D і К синтезуються в організмі тварини, інші надходять з кормів. У складі молока виявлено понад 50 мінеральних елементів (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Показники поживних речовин молока коров’ячого, %

Показники

Вода

Білки, всього

у т. ч. казеїн

Альбумін

і глобулін

Жири

Лактоза

Мінеральні речовини

Складники молока

8589

2,94,1

2,43,2

0,50,9

3,05,1

4,55,0

0,60,8

Джерело: [6]

 

Останнім часом у світі скорочується попит на вершкове масло і збільшується споживання сирів. Вважають, що біологічна цінність білка значно вища ніж жиру. Відповідна концентрація жиру та білка в молоці властива кожній консолідованій породі тварин. Оскільки порода тварин з певним генетичним потенціалом впливає на хімічний склад молока та вихід молочних продуктів, то більше уваги приділяють селекції великої рогатої худоби за білкомолочністю та сиропридатними властивостями молока.

Хоча основним чинником розв’язання проблеми збільшення виробництва молочного білка залишається селекція великої рогатої худоби, набуває значення планування галузі щодо раціонального використання ресурсів у молочному скотарстві, терміну продуктивного використання корів як основного засобу виробництва продукції. Від цього значною мірою залежать темпи кількісного зростання і якісного поліпшення поголів’я, структура стада великої рогатої худоби, обсяг капітальних вкладень на формування маточного поголів’я та ефективність його використання.

Короткий період використання маточного поголів’я призводить до низької оплати продукцією витрат на його вирощування, недоодержання приплоду, зниження темпів росту поголів’я і його якісного покращення, неповної реалізації генетичного потенціалу продуктивності, що стримує зростання валового виробництва молока й актуалізує проблему подовження тривалості використання високопродуктивних корів.

Доцільність подальшого використання тієї чи іншої групи корів у стаді господарства має визначати не вік, а показники продуктивності корів порівняно з середньою продуктивністю стада. Висока плодючість і продуктивність довголітніх тварин – надійні критерії міцності їх конституції та стійкості проти захворювань. Ефективність довічного використання корів найповніше характеризується величиною середнього надою за одну добу життя [7].

Основним критерієм оцінки довголіття продуктивного використання молочних корів вважають коефіцієнт інтенсивності продуктивності (КІП), який визначають відношенням середнього надою за один день життя до пожиттєвого надою корови [8]. При визначенні коефіцієнта ефективності продуктивного використання корів (КПВ) враховують тривалість їх життя та продуктивного використання, молочну продуктивність, живу масу, вік першого отелення, кількість отелень та живу масу одержаного приплоду, що формалізовано описується формулою

 

,                                   (1)

 

де:  – довічний надій молока за % жирності (білка), кг;  – жива маса при вибутті корови, кг;  – жива маса отриманого приплоду, кг;  – жива маса тварини при 1-му отеленні, кг;  – тривалість життя, дні;  – вік першого отелення, дні.

Коефіцієнт ефективного продуктивного використання корів дає змогу оцінити поголів’я за господарсько-корисними ознаками і визначити доцільність подальшої його експлуатації. Підвищення рівня та подовження терміну продуктивності худоби сприятиме підвищенню рентабельності продукції скотарства [9].

За кількісними показниками хімічних речовин молоко корів однієї породи відрізняється залежно від регіону розведення, кліматичних умов, годівлі й утримання, періоду лактації [10]. Основними чинниками продуктивності тварин і вартості продукції виступають кількість, якість, ефективність використання кормів, що потребує докорінних змін у технологіях виробництва та підвищення рівня засвоєння їх організмом тварин [11].

Кормозабезпечення базується на власній, покупній та комбінованій кормовій базі. Воно має відповідати нормативним потребам тварин, критеріям стабільності, економічності та екологічності. Взаємоузгодження фізіологічних, технологічних, економічних і екологічних параметрів забезпечують комплексом заходів виробництва (закупівлі) кормів, урожайності травостоїв та раціонального їх використання, оптимізації кормової площі.

Раціональне використання кормових ресурсів характеризує збалансованість раціонів годівлі корів за нормативними потребами в поживних речовинах та їх структура, а доцільність системи кормовиробництва загалом – продуктивність тварин, рівень витрат на одиницю продукції, собівартість, трудомісткість, матеріаломісткість, тобто показники ефективності продукції тваринництва, оскільки при виробництві молока на кормові ресурси припадає 70,1 % матеріальних витрат.

Для оцінювання економічної ефективності кормовиробництва використовують показник “граничної продуктивності кормової одиниці”, який визначають за формулою

 

,                                            (2)

 

де:  – гранична вартість кормової одиниці, грн;  – ціна продукції тваринництва, грн;  – частка кормів у структурі витрат;  – витрати кормів на одиницю продукції тваринництва.

Критерієм ефективності кормовиробництва виступає абсолютна різниця між граничною ціною кормової одиниці та її фактичною собівартістю, визначеною з урахуванням якості продукції тваринництва. Відносний показник відповідності фактичного рівня собівартості 1 ц к.од. граничній величині характеризує ефективність виробництва кормів за фактичного рівня цін на продукцію тваринництва та відображає граничну величину зростання собівартості кормів у відсотках і описується формулою

 

,                                               (3)

 

де:  – ефективність кормовиробництва, %;  – фактична вартість кормової одиниці, грн.

Величину обмінної енергії та біологічно активних речовин для добового відшкодування витрат на забезпечення життєдіяльності організму тварин та встановленого рівня продуктивності при ефективному використанні кормів з урахуванням можливих збитків у господарських умовах характеризують як кормову норму. При зростанні продуктивності тварин змінюються витрати кормів на одну голову, їхня частка в собівартості тваринницької продукції та структура (табл. 2–3).

 

Таблиця 2.

Річні нормативи витрат та укрупнена структура кормів для молочних корів (зона Степу)

Корми

Річна продуктивність корів, кг

3000

4000

5000

6000

7000

8000

9000

Усього кормів на одну голову:

кормових одиниць, ц

обмінної енергії, ГДж

перетравного протеїну, ц

сухих речовин, ц

43,2

50,8

4,31

50,6

52,3

60,1

5,32

56,2

59,5

68,5

6,08

60,8

68,6

78,9

7,08

67,4

77,8

89,4

8,17

74,0

86,6

99,5

9,23

80,6

95,4

109,6

10,34

87,2

У т.ч. за поживністю, %

комбікорми

соковиті корми

грубі корми

зелені корми

36

13

31

20

39

13

29

19

43

13

26

18

47

13

25

15

51

13

22

14

52

13

21

14

54

13

20

13

Витрати кормів на 1 ц молока

1,29

1,18

1,08

1,06

1,03

1,01

0,99

Джерело: тут і далі склав автор за даними [12]

 

Прогнозовану собівартість молока визначають за формулою

 

,                                              (4)

 

де:  – прогнозована собівартість 1 ц молока, грн;  – загальна вартість кормів на корову в рік, грн;  – частка кормів, залежно від надоїв молока в структурі загальних витрат на корову, %;  – надій молока від корови за рік, ц; 0,806 – постійний коефіцієнт витрат на молоко з усіх виробничих витрат на корів.

 

Таблиця 3.

Річні нормативи витрат та укрупнена структура кормів для бугайців на відгодівлі у молочному скотарстві (зона Степу)

Корми

Середньодобовий приріст живої маси бугайців, г

600

700

800

900

1000

Усього кормів на середньорічну голову:

кормових одиниць, ц

обмінної енергії, ГДж

перетравного протеїну, ц

сухих речовин, ц

20,5

21,8

2,07

25,4

22,5

23,5

2,37

27,2

24,5

25,3

2,7

28,8

26,6

27,9

2,97

30,1

28,5

28,9

3,16

32

У т.ч. за поживністю, %

комбікорми

соковиті корми

грубі корми

зелені корми

тваринного походження

28

29

24,9

14

4,1

31

25

25,5

14

4,5

34

21

26,3

14

4,7

37

18

26,2

14

4,8

40

14

27

14

5

Витрати кормів на 1 ц

приросту живої маси, ц

9,4

8,8

8,4

8,1

7,8

 

Прогнозовану собівартість вирощування 1 ц приросту живої маси молодняку великої рогатої худоби вираховують за рівнянням

 

,                                               (5)

 

де:  – прогнозована собівартість 1 ц приросту, грн;  – загальна вартість кормів на одну середньорічну голову молодняку великої рогатої худоби, грн;  – частка кормів, залежно від середньодобових приростів живої маси в структурі загальних витрат на одну голову молодняку великої рогатої худоби, %;  – приріст на середньорічну голову, ц; 0,96 – постійний коефіцієнт витрат на приріст з усіх виробничих витрат на молодняк великої рогатої худоби.

Сучасні технології виробництва молока ґрунтуються на впровадженні механізації, автоматизації та комп’ютеризації технологічних процесів, що зумовлює зміну технології утримання, годівлі, доїння та обслуговування молочної худоби. Проте не завжди створені умови технологічного середовища відповідають біологічним ритмам тварин спеціалізованих молочних порід, хоча й вважається, що вони найпридатніші до промислової технології виробництва молока і за рівнем молочної продуктивності найкраще відповідають сучасним вимогам ведення прибуткового молочного скотарства. Можуть виникати значні порушення або небажані ситуації, які призводять до погіршення здоровя, відтворної здатності, зниження продуктивності та зменшення тривалості й інтенсивності продуктового використання тварин. Особливо це стосується худоби високоінтенсивних молочних порід зі спадковим потенціалом понад 8000 кг молока. За оцінками фахівців, кращою пристосованістю до технологічного середовища характеризуються корови голштинської породи, які з віком не втрачають і навіть покращують здатність до продукування в інтенсивних умовах виробництва. Порівняно з українською чорно-рябою і українською червоно-рябою породами вони відрізняються вищим рівнем молочної продуктивності у поєднанні з оптимальною відтворювальною здатністю [13].

Висновки. Методологічні особливості дослідження шляхів розвитку виробництва продукції молочного скотарства випливають з інтенсифікації галузі та змін у селекції великої рогатої худоби у напрямі підвищення кількісних і якісних характеристик молока відповідно до вимог ринку. Проте інтенсивний шлях розвитку тваринництва зумовлює скорочення поголів’я “непотрібних” порід, втрати природного різноманіття великої рогатої худоби, звуження генетичного потенціалу молочного скотарства, що обмежує результативність селекції й негативно впливає на породотворні процеси. Водночас проблема оцінки та відбору тварин одночасно за великою кількістю ознак у селекційно-племінній роботі ускладнюється необхідністю створення відповідних умов технологічного середовища (утримання, годівля, доїння, обслуговування) для реалізації генетичного потенціалу продуктивності спеціалізованих молочних порід, подовження тривалості використання високопродуктивних корів. Важливого значення за таких обставин набуває дослідження технологічної ефективності виробництва продукції молочного скотарства.

 

Література.

1. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого : підруч. для науковця / Сурмін Ю. П. – К. : Навчально-методичний центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. – 302 с.

2. Андрійчук В. Г. Сучасний аспект методології наукових досліджень / В. Г. Андрійчук // Економіка АПК. – 2016. – № 7. – С. 87–94.

3. Россоха В. В. Методологія та її роль в сучасних економічних дослідженнях / В. В. Россоха // АгроІнКом. – 2009. – № 1–4. – С. 50–55.

4. Глазко В. И. Агроэкологические аспекты биосферы: проблемы генетического разнообразия / Глазко В. И. – К. : Нора-принт, 1998. – 208 с.

5. Россоха В. В. Методичні підходи оцінювання природно-біологічного потенціалу аграрної сфери економіки / Россоха В. В. – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – 96 с.

6. Показники якості молочних продуктів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eco.com.ua/content/pokazniki-yakosti-molochnikh-produktiv.

7. Лесь С. Безприв’язне утримання голштинських корів та їх продуктивність / С. Лесь, В. Костенко // Тваринництво України. – 2014. – № 11. – С. 15–18.

8. Лебедько Е. Я. Повышение продолжительности продуктивного использования  молочных коров / Е. Я. Лебедько // Аграр. наука. – 1997. – № 2. – С. 30–31.

9. Шкурко Т. Продуктивне використання корів / Т. Шкурко // Тваринництво України. – 2014. – № 7. – С. 5–9.

10. Федорович В. Товарні характеристики молочних та корів комбінованого напряму продуктивності західного регіону України / В. Федорович, Н. Бабік, Є. Федорович // Тваринництво України. – 2014. – № 12. – С. 14–19.

11. Петриченко В. Ф. Теоретичні основи інтенсифікації кормовиробництва в Україні / В. Ф. Петриченко // Вісн. аграр. науки. – 2007. – № 10. – С. 19–22.

12. Нормативи витрат кормових ресурсів та методологія оцінювання ефективності їх використання у тваринництві / [Г. О. Богданов, В. П. Славов, Д. М. Микитюк та ін.]. – К. : [б.в.], 2008. – 50 с.

13. Підпала Т. Технологічне середовище і пристосованість корів / Т. Підпала, О. Марикіна // Тваринництво України. – 2014. – № 5. – С. 9–11.

 

References.

1. Surmin, U.P. (2006), Maisterny vchenogo : pidruchnyk dly naukovcy [Workshop of scientist : a textbook is for a research worker], NMC, Kyiv, Ukraine.

2. Andriyhuk, V.G. (2016), “Modern aspect of methodology of scientific researches”, Ekonomika APK, vol. 7, pp. 87–94.

3. Rossokha, V.V. (2009), “Role of methodology in modern economical researches”, AgroInCom, vol. 1–4, pp. 50–55.

4. Glazko, V.I. (1998), Agroekologicheskie aspecty biosfery: problemy genetiheskogo raznoobraziya [Agroecological aspects of biosphere: problems of genetic variety], Nora-print, Kyiv, Ukraine.

5. Rossokha, V.V. (2009), Metodychni pidhody ozinyvanya pryrodno-biologichnogo potenzialu agrarnoy sfery ekonomiky [Methodical approaches of evaluation of natural and biological potential of agrarian sphere of economy], NNC IAE, Kyiv, Ukraine.

6. “Quality criteria products of milk”, [Online], available at : http://eco.com.ua/content/pokazniki-yakosti-molochnikh-produktiv.

7. Les, S. and Costenko, V. (2014), “Free to keep of golschtinscow and their productivity”, Tvarynnyztvo Ukrainy, vol. 11, pp. 15–18.

8. Lebed'ko, Е.I. (1997), “Increase of duration of the productive use of milk cows”, Agrarna nauka, , vol. 2, pp. 30–31.

9. Shkurko, T. (2014), “Productizes the use of cows”, Tvarynnyztvo Ukrainy, vol. 7, pp. 5–9.

10. Fedorovich, V. (2014), “Commodity description of milk and cows of the combined direction of the productivity of western region of Ukraine”, Tvarynnyztvo Ukrainy, vol. 12, pp. 14–19.

11. Petrichenko, V.F. (2007) “Theoretic bases of intensification of forage production in Ukraine”, Visnyk agrarnoy nauky, vol. 10, pp. 19–22.

12. Bogdanov, G.O., Slavov, V.P. and Mikityuk, D.M. (2008), Normatywy vytrat kormowych resursiv ta metodologiya ozinuvaniya ich vykorystaniya u tvarynyztvi [Norms of charges of forage resources and methodology of efficiency evaluation of their use in a stock-raising], Kyiv, Ukraine.

13. Pidpala, T., Marikina, O. (2014), “Technological environment and adaptability of cows”, Tvarynnyztvo Ukrainy, vol. 5, pp. 9–11.

 

Стаття надійшла до редакції 08.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"