Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 336.027

 

Т. В. Тучак,

к. е. н., доцент, доцент кафедри митної справи,

Університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь

 

ІДЕАЛЬНО-ГУМАНІТАРНІ ІНІЦІАТИВИ В ДЕРЖАВАХ ЗАГАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ

 

T. V. Tuchak,

Ph.D. in economics, associate professor, assistant professor of customs department,

University of the State Fiscal Service of Ukraine, Irpin

 

IDEALLY- HUMANITARIAN INITIATIVES IN WELFARE STATES

 

У статті висвітлені форми комплексних соціальних гарантій у державах загального добробуту. Окреслені три форми соціального забезпечення: гарантований мінімальний доход, безумовний основний доход і негативний прибутковий податок. З’ясовано, що гарантований мінімальний доход надається по принципу адресної допомоги. Безумовний основний доход забезпечує певним рівнем добробуту всіх громадян без винятку. Негативний прибутковий податок застосовується у тому випадку, коли рівень доходу досягає критично низької межі. Наведені приклади соціальних експериментів у деяких державах, більшість з яких виявились невдалими. Висвітлені позитивні та негативні риси гарантованого базового доходу. У підсумку  формулюється теза про те, що запровадження системи гарантованого доходу не викличе кризи податкової держави. Адже держави загального добробуту за формою фінансування – податкові держави.

 

The article highlights the  complex  form of social security in welfare states. Outlined three forms of social security: guaranteed minimal income, unconditional basic income and negative income tax. It was found that a guaranteed minimum income is provided by the principle of targeted assistance. Basic income provides a certain level of welfare of all citizens without exception. The negative income tax applies in cases where income reaches a critically low limits. Examples of social experiments in some states, most of which have failed. Highlights the positive and negative features guaranteed basic income. As a result, formulated the thesis that the introduction of guaranteed income will not cause the crisis of the tax state. After all, the welfare state in the form of financing tax state.

 

Ключові слова: податкова держава, фіскальна держава, держава загального добробуту, гарантований мінімальний доход, безумовний основний доход, негативний прибутковий податок.

 

Keywords: tax state, fiscal state, welfare state,  guaranteed minimal income, unconditional basic income, negative income tax.

 

 

Постановка проблеми. Всі сучасні держави – податкові, а у широкому розумінні – фіскальні, що неминуче породжує проблему меж втручання держави в економіку. Неконтрольоване розростання державних ініціатив активізує кризові процеси у податковій державі. Серед факторів кризи податкової держави з-поміж інших можна виділити: перебільшений розвиток функцій держави; незбалансований доходами ріст державних видатків; збільшення критичної кількості утримуваних непродуктивних верств населення. У даному контексті науковий інтерес викликала ініціатива уряду Швейцарії щодо запровадження гарантованого мінімального доходу всім громадянам держави. Згадана подія реанімувала інтерес до держав загального добробуту і змусила замислитись: чи не викличе подібна гуманітарна щедрість чергову кризу податкової (фіскальної) держави?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вперше пропозицію гарантованого державного забезпечення приписують англійському гуманісту Томасу Мору (1478–1535) в його знаменитій “Утопії”, в Америці – філософу, ідеологу сепаратистського руху за відокремлення від Британії Томасу Пейну (1737–1809). Співробітниця “комітету Беверіджа”, який розробляв британську систему соціального страхування, Джульєт Райс-Вільямс (Rhys-Williams, 1898–1964) у роботі “Нагода глянути на дещо в майбутньому” (1943 р.) пропонувала свій план гарантованого доходу. Свої плани згладжування соціальної нерівності пропонували лауреати Нобелівської премії Мілтон Фрідман, Джон Гелбрейт, Поль Самуельсон, Джеймс Тобін. Саме Фрідману належить ідея запровадження гарантованого доходу в формі так званого негативного прибуткового податку. Одне з перших згадувань у вітчизняній літературі про конкретний проект надання гарантованого доходу за схемою негативного прибуткового податку відноситься до 1975 року у публікації професора В.Л.Андрущенка[1]. У цілому вітчизняна наука «бідна» на дослідження подібного типу.

Мета статті. Дослідження і систематизація форм соціальних благодіянь держави загального добробуту, з’ясування переваг та недоліків гарантованого базового доходу, перспектива застосування соціальних гарантій подібного типу у майбутньому.

Виклад основного матеріалу дослідження. На Заході склалося три форми благодіянь держави загального добробуту (welfare state) (Табл. 1).

 

Таблиця 1.

Форми соціального благодійництва держави загального добробуту

Назва форми благодійництва

Механізм дії

Гарантований мінімальний доход (guaranteed minimal income)

Система соціального забезпечення у вигляді підтримки мінімально достатнього рівня існування окремих громадян, сімей і домогосподарств, відібраних за певними критеріями (матеріального стану, віку, інвалідності, працездатності)

Безумовний основний (мінімальний, адекватний, базовий) доход; соціальний дивіденд

Певний стандарт добробуту, доступний усім громадянам без винятку

Негативний прибутковий податок (negative income tax)

Доплата в залежності від величини заробленого доходу тим категоріям осіб, доходи яких нижче певного законодавчо визначеного рівня

 

Перша форма під загальною назвою гарантований мінімальний доход підтримує певний рівень матеріального забезпечення соціально вразливих верств населення. Наприклад, у США додатковий доход надається сліпим, інвалідам, громадянам старшим 65 років. Канадський різновид – доповнення до гарантованого доходу передбачає доплату до пенсії тим громадянам Канади, які після виповнення 18 років проживали на території Канади не менше десяти років і старших 65-ти літнього віку [2], що впливає на міграційні процеси. Загальна мета даної моделі соціальної допомоги – не допустити крайнього зубожіння конкретних верств населення.

Друга форма передбачає безумовне соціальне забезпечення всіх громадян без винятку незалежно працюють вони чи ні, літні чи молоді шляхом універсальної й безпосередньої виплати всім і кожному без винятку фіксованої суми доходу. Таку модель не диктують міркування боротьби з бідністю, адже вона забезпечує всіх без винятку.

Третя модель носить дещо парадоксальну назву – негативний прибутковий податок (НПП). Інколи негативний прибутковий податок іменують також частковим базовим доходом на основі податкових кредитів – назва, що більш повно розкриває злиття елементів прямого оподаткування з соціальним страхуванням. Проект негативного прибуткового податку виклав у своїй монографії “Капіталізм і свобода”[3] М. Фрідман як спосіб боротьби з бідністю, шляхом надання гарантованого доходу за “перевернутою” шкалою прогресивного податку по принципу: чим менший зароблений доход, тим більша бюджетна приплата до нього.

Одержання гарантованого доходу зовсім не означає, що люди позбудуться зароблених і рентних джерел доходів: заробітної плати, жалування, дивідендів, ренти, спадщини, доходів від індивідуального (сімейного) підприємництва і таке інше. Відповідно зберігається й оподаткування всіх видів доходу, крім  гарантованого. Саме коштом цих податкових надходжень і має фінансуватися гарантований базовий доход. Так що податкова сутність держави зберігається.

Відмінність між різними типами соціальної допомоги: перший і третій типи мають вибірково адресний характер, другий – безадресний (усім підряд). Другий тип заміщає собою всі інші види виплат по системі соціального забезпечення. А загалом всі названі типи по-змісту однакові. Всі вони для конкретних осіб, але не для суспільства, мають даровий (благодійний) характер.

Постає питання: як ідеально-гуманітарні ініціативи реалізувати в реальному світі?

Вже перший у буржуазній Європі досвід державного благодійництва, – як можна сприйняти систему державного соціального забезпечення, –  виявився невдалим. Так, в 1793 р. у післяреволюційній Франції приватні благодійні установи націоналізували, а благодійництво оголосили конституційним обов’язком держави. Подібна щедрість обернулась бюрократизацією системи і спричинила згубний вплив на населення. Відразу постала проблема відособлення справжніх бідняків від удаваних.

Подібним чином запроваджена в Англії, так звана Беркширська хлібна система (1795 р.), лише імітувала покращення матеріального стану тих, хто бідує. Насправді вона спричинила зниження рівня реальної заробітної плати та інші негативні явища [4, С. 457–458].

На основі теоретичних розробок різних соціальних проектів локальні експерименти по запровадженню гарантованого доходу було проведено в штаті Аляска (1978 р.), Намібії (2008 р.), а також в Ірані, Індії, Бразилії. На 2016–2017 рр. намічено проведення експериментів у Нідерландах, Франції та Фінляндії, – на цей раз безумовний гарантований доход пропонується населенню безумовно розвинених і багатих країн.

У США впродовж 1968–1980 рр. у різних штатах проводилося локальне експериментування по  запровадженню НПП. Результати виявилися ледве не абсолютно негативними: в експериментальних соціальних групах відбулося зниження стимулів до праці, особливо з боку жінок; наполовину зростав розпад сімей; виростала кількість позашлюбних дітей; збільшувалась тривалість бездіяльного дозвілля[5]. В експериментальних фермерських господарствах знизилась продуктивність у рослинництві й тваринництві. Звідси – зменшення врожаїв, надоїв і т. п. З огляду на вищезазначене виникає необхідність виокремити позитивні і негативні аспекти гарантованого базового доходу (Табл.2).

 

Таблиця 2.

Аргументи “за” і “проти” гарантованого базового доходу

Позитив: “за”

Негатив: “проти”

- Зменшує занепокоєність громадян своїм матеріальним становищем;

- Сприяє доступності можливостей;

- Посилює почуття самостійності й особистої відповідальності;

- Робить більш привабливими домашнє господарювання, залучає до волонтерської діяльності;

- Оскільки всі фінансово підтримують всіх, зростає відчуття солідарності між людьми;

- Система однакового для всіх фіксованого доходу проста і дешева в адмініструванні;

- Зменшує бюрократію, скорочує адміністративні затрати.

- Заохочує людей покинути роботу;

- Може сприяти припливу трудових мігрантів;

- Суцільна, для всіх система гарантованого доходу дорога в обслуговуванні;

- Гарантований дохід доцільний лише для вкрай малозабезпечених;

- Зростає залежність всіх і кожного від держави;

- По суті громадяни перетворюються в довічних утриманців;

- Гарантований безумовний доход порушує принцип залежності винагород від заслуг.

Джерело: Узагальнено і складено автором на основі декількох різних джерел

 

Із сукупності позитивних і негативних рис безумовного базового доходу вочевидь, що основне його призначення полягає в заміні суми декількох опосередкованих соціальних пільг та існуючих допомог однією узагальненою фінансовою допомогою напряму. Це означає відмову від адресної соціальної допомоги і заміну її все адресною. Раз доход призначається всім порівну, то у результаті демонтується вся громіздка і дорога бюрократично-адміністративна система диференційованого розподілу суспільних матеріальних благ. Так, у США діють численні федеральні програми соціальних виплат і допомог, які можна було значно скоротити. За деякими оцінками, суцільне впровадження гарантованого доходу в США скоротить затрати на адміністрування цієї форми соціального забезпечення на 70%.

За Фрідманом також негативний прибутковий податок має інтегруватися в систему адміністрування звичайного “позитивного” оподаткування доходів. З фіскально-адміністративної сторони перевага НПП полягає в тому, що замість оформлення маси адресних документів органами соціального забезпечення, бенефіціанти НПП будуть за принципом самооцінки доходу подавати декларацію. В результаті відпадає складний бюрократичний механізм.

Поряд з цим, застереження щодо запровадження гарантованого доходу звучать постійно. Так, німецький Бундестаг у 2013 році дав негативну відповідь на пропозицію лівих партій, виставивши обґрунтовані побоювання щодо його результатів. Небезпідставно депутати вважають, що безумовна роздача базового доходу незалежно працюючому чи ні потребувала б ледве не повного демонтажу чинних податкової й пенсійної систем. Цілком вірогідно, що реформа викличе зниження трудової активності, посилить хвилю міграції. Невирішеним залишається питання соціального забезпечення неблагонадійних верств населення: терористів, засуджених і т.д.

Висновки. Як відповідь на поставлені нами запитання можна сприйняти результати швейцарського референдуму, проведеного у червні 2016 р. Громадянам Швейцарії, незалежно працюючим чи ні, пропонували доход в сумі 2500 франків у місяць (2500 дол., 2250 євро, 60 тис. у гривневому еквіваленті). Проте, більшість ( 77%) сказали “ні”.

Вже М. Фрідман, ініціатор гарантованого доходу, відмічав спричинюваний його проектом неоднозначний політичний ефект. Адже негативний прибутковий податок створює порядок, за яким податки, стягнуті з одних людей, мають витрачатися на благодіяння на користь других. Він нагадує, що і ті, і другі мають право голосу. В такому разі завжди існує можливість, що успішна більшість своїми голосами не підтримає меншість, а проголосує на свою користь.

Концепції гарантованих (базових) доходів властивий комплекс політичних, соціальних, економічних, соціологічних і навіть ідеологічних аспектів та наслідків. Загалом прикладне призначення розглянутих форм –згрупування воєдино різних програм боротьби з нуждою. На стадії осмислення й експериментування знаходиться відмова від натуральних програм соціальної благодійності типу допомог по безробіттю, продовольчих талонів, субсидій на оренду житла, на комунальні послуги і т. п. За пропонованими проектами вся сума допомог різних видів має видаватися на руки готівкою. Мова про запровадження допомоги не зверх тих виплат, що вже існують, а замість тих виплат, що вже існують. Ключовий розподіл доходів через ринок праці лише намагаються доповнити з податкових джерел та скорегувати поза ринковими механізмами.

За спостереженням Поля Самуельсона в 1970 р. половина американців віддавала перевагу заробленому доходу над принизливою для гідності роздачею грошей[6, с.773]. В 2016 р. уже майже 80% громадяни Швейцарії на всенародному референдумі винесли проекту базового доходу звинувачувальний вердикт.

На рахунок забезпечення гарантованим доходом суперечливих припущень і сумнівів залишається багато. Під питанням знаходиться сама ціннісна легітимність зрівнювальних і благодійницьких засад надання гарантованих доходів як неприродній процес, що не характерний засадам ринкової економіки.

Та, навіть у разі запровадження тієї чи іншої системи гарантованих базових доходів не передбачається кризи податкової держави. Податкова держава переживе випробування гуманітарних ініціатив, адже соціальна держава не виключає податкову.

 

Література.

1. Андрущенко В.Л. «Война с бедностью» в «обществе изобилия»: надежды и разочарования/ В. Андрущенко, В.Федосов// Экономика Советской Украины. – 1975. - № 2. – С. 76-82.

2. Benefits for seniors with a law income. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.esdc.gc.ca/en/reports/pension/seniors_low_income.page

3. Friedman M. Capitalism and Freedom / Milton Friedman. – The University of Chicago Press, 1962. – P. 157–161. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pdf-archive.com/2011/12/28/friedman-milton-capitalism-and-freedom/...pdf

4. Гаген В.А. Право бедного на призрение. История и современное положение законодательства об обязательном призрении бедных в Германии, Франции и Англии.– Т. 1 / Гаген В.А. – СПб.: Тип. т-ва “Обществ. польза”, 1907. – 661 с.

5. Retrospective on the Negative Income Tax Experiments. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.ru/#newwindow=1&q=a+retrospective+on+the+negative+income+tax+experiments

6. Samuelson P. Economics / Paul Samuelson. – 8th ed. – New York et al: McGraw-Hill, 1970. – XXIII, 868 p.

 

References.

1. Andruschenko, V.L. and Fedosov, V.M. (1975) “The war on poverty in a society of abundance of hope and disappointment”, Jekonomika Sovetskoj Ukrainy, vol. 2, pp. 76-82.

2. Benefits for seniors vith a lav intsome, available at: http://vvv.esdts.gts.tsa/en/reports/pension/seniors_lov_intsome.page (Accessed 6 August 2016).

3. Friedman, M. (1962) “Tsapitalism and Freedom”, The University of Chitsago Press, p. 208, available at: Rezhym dostupu: vvv.pdf-archive.tsom/2011/12/28/friedman-milton-tsapitalism-and-freedom/...pdf (Accessed 14 June 2011).

4. Hahen, V.A. (1907), Pravo bednogo na prezrenie. Istorija i sovremennoe polozhenie zakonodatel'stva ob objazatel'nom perzrenii bednyh v Germanii, Anglii i Francii [The right of the poor to scorn. History and current status of the legislation on obligatory charity of the poor in Germany, France and England], vol.1, Obshhestvennaja pol'za, Saint Petersburg, Russia

5. Retrospetstive on the Negative Intsome Takh Ekhperiments, available at:  https://vvv.google.ru/#nevvindov=1&k=a+retrospetstive+on+the+negative+intsome+takh+ekhperiments (Accessed 20 August 2016).

6. Samuelson, P. (1970) , Economocs , 8th ed., McGraw-Hill, New York, USA.

 

Стаття надійшла до редакції 02.12.2016 р.

 

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"