УДК 331.5:316.4

 

Н. І. Патика,

к. е. н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи,

професор кафедри менеджменту Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ

О. В. Нартюк,

аспірант кафедри управління персоналом та економіки праці

Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ

 

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ СТАРШОГО ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ

 

N. Patyka,

Ph.D. in Economics, Docent, Vice-Rector for Academic Affair,

Professor Department of Management of Ukrainian State Employment Service Training Institute, Kyiv

O. Nartiuk,

Postgraduate of Personnel Management and Labour Economics Department of

Ukrainian State Employment Service Training Institute, Kyiv

 

Economic modeLling of the employment for the population of older working age in Ukraine

 

У статті здійснено економіко-математичне моделювання зайнятості населення старшого працездатного віку. Проводився ретроспективний аналіз основних показників (ВВП, реальний ВВП, інфляція, обсяг інвестицій, кількість безробітних, які проходили навчання, кількість підприємств тощо), які можуть впливати на кількість зайнятих. Спрогнозовано рівень зайнятості населення вікової групи 40-59 років до 2020 року методом найменших квадратів за умови песимістичного, реалістичного й оптимістичного сценаріїв. Отримані результати свідчать про те, що рівень зайнятості старшої вікової групи працездатного населення залежить від повноти та якості впровадження запропонованих заходів, готовності суспільства до зміни моделей поведінки на ринку праці.

 

This article presents the economic modelling of the employment of older working age population. Made a retrospective analysis of the key macroeconomic indicators (GDP, real GDP, inflation rate, investment, the number of unemployed who were trained, number of enterprises, etc.) of Ukraine, which may affect the number of employees. Predicted employment rate of the age group 40-59 years up to 2020 using the least squares method under the condition of pessimistic, realistic and optimistic scenarios. The results indicate that the employment rate of the population of older working age depends on the completeness and quality of the proposed measures implementation, from society's willingness to change behaviour on the labour market.

 

Ключові слова: економіко-математичне моделювання, зайнятість, населення старшого працездатного віку.

 

Key words: economic modeling, employment, the population of older working age.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На сьогодні постаріння є довготривалим демографічним трендом, який визначатиме структуру працездатного населення в Україні та світі на найближчу перспективу. За умови скорочення населення та пізнього виходу молоді на ринок праці це явище актуалізує потребу якнайповнішого використання трудових ресурсів населення старшого працездатного віку. Втім, дослідження низки зарубіжних та вітчизняних вчених і дослідників [1; 7; 8; 9], МОП [4] свідчать, що не зважаючи на дефіцит робочої сили у сфері зайнятості дедалі більшого поширення набувають вікові обмеження реалізації прав на зайнятість та працю працездатного населення віком понад 45 років. А відтак, сучасний стан функціонування вітчизняного ринку праці в умовах політичної соціально-економічної нестабільності та демографічної кризи потребує не тільки впровадження та реалізації організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку, а й оцінки економічного ефекту та прогнозу результатів його впровадження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв’язання даної проблеми. Вагомий внесок у дослідження зайнятості населення, різних її аспектів, вивчення проблем забезпечення зайнятості населення у контексті впровадження організаційних, правових, соціальних, економічних та інших механізмів її забезпечення зробили відомі вітчизняні вчені С. Бандур, Л. Безтелесна, І. Гнибіденко, О. Грішнова, А. Іванченко, А. Колот, О. Кравченко, І. Курило, Е. Лібанова, Ю. Маршавін, О. Новікова, Л. Павлачик, І. Петрова, О. Піщуліна та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Разом з тим значна частина проблемних питань потребує детальнішого вивчення. Зокрема, попри наявність цілої низки наукових праць, які висвітлюють різні аспекти зайнятості населення, питання зайнятості населення старшого працездатного віку залишається наразі на узбіччі проведення наукових досліджень у вітчизняній економічній науці. Практично відсутні аналітичні матеріали, методологія оцінки результатів впровадження механізмів забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку, оцінки його ефективності.

Метою даної статті є оцінка ефективності реалізації організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку в Україні на основі економіко-математичного моделювання. Для досягнення визначеної мети поставлено таке завдання: базуючись на економетричних методах здійснити економіко-математичне моделювання забезпечення зайнятості працездатного населення вікової групи 45-59 років.

Результати дослідження. Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується наявністю недоліків та негараздів економічного, інституційного, соціального характеру тощо, які зумовлюють появу та поширення негативних тенденцій у вітчизняній сфері зайнятості. Ці недоліки детермінують низку вад функціонування ринку праці України, зокрема таких як: зростання рівня безробіття, диспропорції у віковій і освітньо-кваліфікаційній структурі населення, прояв та поширення вікових дискримінаційних обмежень на ринку праці та ін. Як правило ці та інші вади є основою для втрати економічної активності суттєвою часткою працездатного населення віком 45-59 років.

Потреба перетворень передбачає необхідність реформування сфери зайнятості, трудових відносин і системи соціального захисту в Україні. Зокрема, необхідно підвищити роль державних і недержавних інститутів у контексті запобігання та протидії віковій дискримінації у вітчизняній сфері зайнятості, сформувати стійкі взаємозв’язки і взаємовідносини між ними для вирішення проблеми зайнятості населення в цілому та вікової групи 45-59 років; забезпечити максимальне використання можливостей соціального включення у сферу зайнятості населення, у тому числі старшого працездатного віку, у контексті запобігання та протидії прояву вікових обмежень; сприяти підвищенню мотивації до праці та соціальної і трудової мобільності даної вікової групи населення; стимулювати збільшення частки зайнятих осіб старшого працездатного віку, залучених до усіх форм професійного навчання упродовж трудового життя тощо.

З метою оцінки економічного ефекту та прогнозу результатів впровадження заходів забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку в Україні доцільно провести моделювання рівня зайнятості населення вікової групи 45-59 років. Для здійснення математичних розрахунків нами використано офіційно опубліковані статистичні дані, у яких показники щодо зайнятості населення агреговані по вікових групах у межах 10 років. Зважаючи на те, що прояви вікових утисків на вітчизняному ринку праці відносно шукачів роботи, починаються власне з 40-річного віку, тому використання статистичних даних щодо зайнятості вікової групи 40-49 років у цілому є адекватним та відображатиме тенденції щодо забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку починаючи із 45-річного віку.

Як видно з графіку залежної змінної (рівень зайнятості населення вікової групи 40-59 років, відображеної на рис. 1), її динаміка має циклічний характер, тобто періодично відбувається певне зростання змінної (на етапі економічного підйому) за яким слідує період її падіння (на етапі економічного спаду). Динаміка показників зайнятості упродовж періоду 2000-2015 рр. характеризується як мінімум трьома зламами поточної тенденції – в 2003-2004 рр., у 2009 р. та 2015 р. Істотне зниження рівня зайнятості населення старшого працездатного віку у ці періоди пояснюється такими базовими чинниками: впливом політичних та соціально-економічних негараздів, які стимулювали зростання рівня «тіньової» зайнятості, інтенсивності процесів зовнішньої трудової міграції тощо.

 

Рис. 1. Рівень зайнятості працездатного населення вікової групи 40-59 років в Україні за період 2000-2015 рр.  [1]

 

Моделювання зайнятості здійснимо шляхом застосування методу найменших квадратів з метою побудови рівняння регресії на всьому часовому інтервалі (2000-2015 рр.) зібраних релевантних даних, які відображені у табл. 1. Використано статистичні дані, які є економічними факторами впливу на динаміку показника рівня зайнятості населення вікової групи 40-59 років, насамперед: реальний ВВП, обсяг інвестицій, проходження навчання, кількість підприємств та низка інших чинників, які можуть впливати на кількість зайнятих, наприклад часовий тренд, інфляція, інші макроекономічні, структурно-інституціональні чинники, а також фактори, що характеризують вплив державної політики на ринок зайнятості (діяльність інститутів ринку праці, їх взаємодія у процесі забезпечення зайнятості населення даної вікової групи, правове регулювання зайнятості тощо) (табл. 2).

 

Таблиця 1.

Позначення, найменування показника та його вплив на рівень зайнятості населення старшого працездатного віку

Джерело: розроблено авторами

 

Поступове посилення ринкового характеру економіки України знайшло своє відображення у запровадженому для розрахунку на регулярній основі та з метою співставлення з іншими ринковими економіками індексі ефективності ринку праці [6]. Даний показник аналізується з двох позицій: еластичності та ефективності використання здібностей особистості. Тобто здійснюється аналіз еластичності, враховується гнучкість щодо визначення розміру заробітної плати, практика найму і звільнення працівників, нееластичність зайнятості тощо [6, с. 349]. Отже, відповідно до нашого дослідження щодо моделювання рівня зайнятості населення вікової групи 40-59 років, включення до складу незалежних змінних рівняння індексу ефективності ринку праці, як інтегрального показника ефективності ринку праці України, вважаємо цілком виправданим.

 

Таблиця 2.

Вихідні дані для побудови моделі

Джерело: розраховано авторами

В моделі очікується, що зростання індексу сприятиме підвищенню ефективності виробництва, а отже, призводитиме до зменшення рівня зайнятості в короткостроковому періоді. Разом з тим, в довгостроковому періоді таке зростання сприятиме зростанню факторів виробництва, а отже, і рівня зайнятості (і хоча цей аспект не знайшов повного відображення в побудованій моделі, оскільки побудова повної структурної моделі виходить за рамки проведеного дослідження, однак у разі її побудови це відображалося б, зокрема, у вигляді зростання рівноважної кількості підприємств). Цілком логічним припущенням є очікувати, що зростання кількості безробітних, що проходили професійне навчання, справлятиме позитивний вплив на рівень зайнятості населення вікової групи 40-59 років. Також припускаємо, що зростання співвідношення інвестицій до ВВП матиме кумулятивний позитивний ефект – сприятиме як прямому створенню нових робочих місць, так і підвищенню ефективності виробництва в цілому – покращення логістики, будівництва допоміжних виробництв та більшого завантаження тих підприємств, що вже існують, а отже, до непрямого зростання робочих місць, і як результат сприятиме зростанню рівня зайнятості.

Іншим істотним моментом є відображення в моделі такої важливої змінної як кількість підприємств. Зростання кількості підприємств сприятиме зростанню рівня зайнятості. Проте, такий вплив відбуватиметься не прямим чином, а в процесі встановлення економічної рівноваги та поступового корегування як ринку праці, так і інституціональної інфраструктури, тобто стану виробничих потужностей, політичної та макроекономічної стабільності, умов доступу до фінансів, умов ведення бізнесу, розвиненості законодавства та його відповідності потребам ринкової економіки тощо. Тобто, вважаємо, що певному рівню виробничих сил та відносин відповідатиме певний (рівноважний) рівень кількості підприємств в економіці країни, а відхилення фактичної кількості підприємств від свого рівноважного (на даний час) рівня відповідним чином впливатиме також і на ринок зайнятості. Таке корегування відбуватиметься в процесі проходження так званого бізнес-циклу. Рівноважний рівень кількості підприємств в економіці країни знаходимо з використанням статистичного методу – так званого фільтру Ходріка-Прескотта (Hodrick-Prescott filter) [8]. Як очікується, рівень зайнятості населення вікової групи 40-59 років зростатиме в процесі зниження негативного відхилення від рівноважного рівня, тобто циклічної складової змінної «Кількість підприємств».

Результатом моделювання є побудована модель:

 

EMP = 24.1 + 0.635*EMP(-1) - 0.0182*NUM_FIRMS_CY + 3.60*PCH_UN_TR + 0.101*INV_GDP_R - 2.61*DUMMY14 - 2.60*D_LME

 

Коефіцієнт детермінації даної моделі становить 0,998. Це свідчить про те, що варіація рівня зайнятості населення вікової групи 40-59 років на 99,8% визначається варіаціями незалежних змінних.

Економічний зміст фіктивної змінної полягає в наступному. Фіктивна змінна dummy14 відображає більш суттєве зниження (внаслідок нестабільної економічної ситуації, спричиненої насамперед бойовими діями на сході країни) рівня зайнятості населення вікової групи 40-59 років у 2014 році, ніж випливало б з моделі внаслідок дії лише економічних чинників.

Побудуємо прогноз рівня зайнятості населення вікової групи 40-59 років на базі даної моделі (табл. 3). В основу реалістичного прогнозу покладено прогнозні дані макроекономічного прогнозу Національного банку України для реального та номінального ВВП, інфляції, що містяться у випуску Інфляційного звіту НБУ [2] за липень 2016 р. В основі оптимістичного та песимістичного прогнозів покладено дані, опубліковані у періодичному виданні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Україна: перспективи розвитку (консенсус-прогноз)» [5].

 

Таблиця 3.

Прогноз рівня зайнятості населення старшого працездатного віку

Джерело: розраховано авторами

 

Аналіз розрахованих прогнозних даних, поданих у табл. 3, дає можливість зробити висновки про те, що рівень зайнятості старшої вікової групи працездатного населення залежить від повноти та якості впровадження запропонованих заходів.

Оптимістичний прогноз зростання рівня зайнятості населення старшого працездатного віку, а також певною мірою реалістичний, ґрунтуються на умові повного та якісного впровадження організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку, готовності суспільства до зміни моделей поведінки на ринку праці, що сприятиме розширенню можливостей зайнятості працездатного населення віком понад 45 років. Натомість при частковій реалізації заходів песимістичний сценарій розвитку зумовить прогнозний рівень зайнятості досліджуваної вікової групи населення, який є нижчим порівняно із фактичними даними.

Висновки. Дотримання усіх зазначених умов розроблення і впровадження організаційно-економічного механізму забезпечення зайнятості населення старшого працездатного віку сприятиме досягненню позитивних результатів у контексті забезпечення продуктивної зайнятості та мінімізації проявів вікової дискримінації. Звісно, результати впровадження у різних регіонах України будуть різними. Втім, впровадження механізму в цілому сприятиме сталому соціально-економічному розвитку, функціонуванню вітчизняного ринку праці, збереженню й подальшому розвитку трудового потенціалу працездатного населення старших вікових груп, їх повноцінному соціальному включенню у відносини сфери зайнятості, розвитку соціальної згуртованості тощо.

 

Література.

1. Економічна активність населення України 2015. Стат. збірник / Державна служба статистики України. – К.: Державна служба статистики України, 2015. – 207 с.

2. Інфляційний звіт Національного Банку України: [Електронний ресурс] // Національний Банк України: офіц. веб-сайт – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=CD322D88D50F70DAAE05A04A8B573D68?id=34754671.

3. Курило І. О. Старіння населення у дзеркалі соціально-демографічної політики / І. О. Курило // Демографія та соціальна економіка. – 2012 - № 2(18). – С. 23-32.

4. Равенство в сфере труда: поиски ответов на вызовы: [Доклад  МОТ на 96-й сессии от 2007 года № І (В)]:[Электронный ресурс] // МОТ: офиц. веб-сайт. – Режим доступа: http: // www.ilo.org/ilc/ ReportsavailableinRussian/WCMS_ILC_96_REP-I-B_RU/lang-en/index.htm.

5. Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз. – К. Міністерство економічного розвитку та торгівлі, 2016. - № 42. – 33 с.

6. Шевчук В. В. Вплив показників ринку праці на загальні показники конкурентоспроможності регіонів України [Електронний ресурс] / Шевчук В. В., Єсінова В. О. // Комунальне господарство міст. – 2013. - № 109. – С. 345-351. – Режим доступу: http:// khg.kname.edu.ua /index.php/khg/ article/view/4141/4120.

7. Юрчик Г. М. Дискримінація на ринку праці: прояви, вітчизняний і європейський досвід подолання / Г. М. Юрчик // Соціально-трудові відносини: теорія і практика: Збірник наукових праць, 2016. - №2(12). – С. 118-128.

8. Hodrick R. J., Prescott E. C. Postwar U.S. Business Cycles: an Empirical Investigation / R. J.  Hodrick, E. C Prescott // Journal of Money Credit and Banking. – 1997. – №29. – P. 1-16.

9. Sargeant M. Age discrimination in employment / Malcolm Sargeant. – England: Gower Publishing Limited, 2006. – 233 p.

10. The Global Competitiveness Report 2015-2016]: [Electronic resource] // The official home World Economic Forum. – 2016. – Access Mode: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/.

 

References.

1. State Statistics Service of Ukraine (2015), “Ekonomichna aktyvnist' naselennia Ukrainy 2015. Statystychnyj zbirnyk”. [Economic activeness of population of Ukraine 2015. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

2. National Bank of Ukraine (2016), “Inflation Report of National Bank of Ukraine”, available at: https://bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=CD322D88D50F70DAAE05A04A8B573D68?id=34754671 (Accessed 22 august 2016)

3. Kurylo, I. O. (2012), “The aging population in the mirror of socio-demographic policy”, Demohrafiia ta sotsial'na ekonomika, vol. 2(18), pp. 23–32.

4. International Labour Organization (2007), “Equality at work: Tackling the challenges”, available at: http: // ilo.org/ilc/ ReportsavailableinRussian/WCMS_ILC_96_REP-I-B_RU/lang-en/index.htm (Accessed 27 December 2015).

5. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine (2016), “Ukraina: perspektyvy rozvytku. Konsensus-prohnoz”. [Ukraine: prospects for development. The consensus forecast], Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy, Кyiv, Ukraine.

6. Shevchuk, V. V. and Yesinova, V.O. (2013), “Impact of labor market indicators in general indicators of regional competitiveness Ukraine”, Komunal'ne hospodarstvo mist, [Online], vol. 109, available at: http://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/4141/4120 (Accessed 30 august 2016).

7. Yurchyk, H. M. (2016), “Discrimination in the labor market: signs, national and European experience in overcoming”, Sotsial'no-trudovi vidnosyny: teoriia i praktyka: Zbirnyk naukovykh prats', vol. 2(12). – pp. 118-128.

8. Hodrick, R. J. Prescott, E. C. (1997), “Postwar U.S. Business Cycles: an Empirical Investigation”, Journal of Money Credit and Banking, vol. 29, pp. 1-16.

9. Sargeant, M. (2006), Age discrimination in employment, Gower Publishing, Ltd, Hampshire, UK.

10. World Economic Forum (2016), “The Global Competitiveness Report 2015-2016“, available at:  http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2015-2016/ (Accessed 29August 2016).

 

Стаття надійшла до редакції 13.09.2016 р.