Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.48

 

Л. А. Бондаренко,

к. е. н., доцент кафедри економіки підприємства,

Державного ВНЗ «Національний гірничий університет» м. Дніпро

 

МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

 

L. A. Bondarenko,

PhD, Associate Professor of Department of Economics,

State University "National Mining University", Dnipro

 

THE INTERNATIONAL TOURISM IN UKRAINE: REALITY AND PROSPECTS

 

У статті визначено і узагальнено проблеми розвитку міжнародного туризму в Україні, обґрунтовано перспективи міжнародної туристичної індустрії. Запропоновано методи вирішення визначених проблем. Проаналізовано зміни в обсягах і структурі міжнародних туристичних потоків. Окреслено шляхи розвитку туризму та створення позитивного іміджу країни на ринку туристичних послуг.

 

The article outlines and summarizes the problems of international tourism in Ukraine, reasonable prospects of international tourism industry. The methods of solving the problems identified. Analyzed changes in the volume and structure of international tourist flows. The ways of tourism and creating a positive image of the country in the tourism market.

 

Ключові слова: міжнародний туризм, туристична інфраструктура, в’їзний туризм, туристична індустрія, державне регулювання туризму, сфера послуг.

 

Key words: international tourism, tourism infrastructure, inbound tourism, tourist industry, state regulation of tourism and the service industry.

 

 

Постановка проблеми. Сьогодні Туристична індустрія динамічно розвивається і навіть при сучасному нестабільному економічному становищі є найбільш прибутковою галуззю. На її частку припадає 5% світового ВВП, 6% від загального обсягу експорту. За даними World Travel & Tourism Council світовий туристичний ринок в 2012 р. збільшиться на 3,9 %, і в найближчі 10 років буде зростати на 4,6 % щорічно [1]. Експерти відзначають, що в 2015 році попит на міжнародні подорожі був стабільним навіть на фоні сильних коливань курсів валют, падіння цін на нафту та інші сировинні продукти, а також необхідності введення підвищених заходів безпеки. Показники зростання міжнародного туризму у 2015 р. для країн Близького Сходу виріс на 3%, у африканських країнах – знизився на 3%, а найбільші показники зростання спостерігалися в країнах Європи, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Північної та Південної Америк і склали в середньому 5% [2 с. 16-17].

За прогнозом UNWTO, до кінця 2016 р. число міжнародних туристичних поїздок складе більше 1 млрд., а надходження від туризму досягнуть 1,2 трлн. дол. США. Туризм робить величезний вплив на такі сектори господарства, як транспорт, зв’язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання і багато інших. Туризм сприяє збільшенню надходжень до бюджету, створенню нових робочих місць [3].

Незважаючи на світовий масштаб, туризм залишився регіональним і національним за змістовим наповненням. Ця галузь підтримує національні традиції, стимулює роз­виток народних промислів, відродження рецептів при­готування цікавих і смачних страв, вимагає збереження природи і створення сприятливих соціальних умов для свого функціонування, тому в багатьох країнах світу між­народний туризм розвивається як система, яка надає всі необхідні можливості для ознайомлення з культурою, зви­чаями, історією, релігійними і духовними цінностями від­повідної держави та її народу. Разом із тим міжнародний туризм є джерелом збагачення національної економіки, сприяє диверсифікованості економіки, що переконує у пріоритетності та важливості розвитку цієї сфери. Тому досить актуальним залишається питання щодо вивчення сучасних тенденцій розвитку міжнародного туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику дослідження розвитку туристичної сфери в Україні висвітлено у працях вітчизняних вчених: О.О. Бейдика, Л.С. Гринів, В.Г. Гуляєва, М.І. Долішнього, В. Ф.  Кифяка, В.С. Кравціва, М.П. Мальської, О.І. Мілашовської, М.П. Афанасьєв, О.О. Любіцева, В.Ф. Кифяк та ін. Окремими аспектами розвитку міжнародного туризму займались і представники Волинської наукової школи: А.В. Вавринюк, О.М. Гусєва, Н.Н. Коцан, Н.П. Луцишин, П.В. Луцишин, В.О. Патійчук, В.В. Ядощук. При цьому, у працях згаданих вчених майже відсутні дослідження, що дають всебічний і глибокий аналіз міжнародного туризму і його напрямів у цілому.

Як зазначає автор роботи [4, с. 112] Карачина Н., туризм може бути не лише чинником економічного зростання і виходу країни на світовий туристичний ринок, а й засобом усебічної інтеграції у світовий економічний простір на засадах реалізації його комунікативно-інтегра­ційної складової.

В свою чергу Парфіненко А., у роботі [2, с. 20]  стверджує, що туризм – це своєрідна «призма», крізь яку можна розглядати загальні та регіо­нальні особливості міжнародних відносин. Туризм є не тільки реципієнтом міжнародних відносин, а й активним політичним актором – учасником політичного процесу, який завдяки туристичній та економічній взаємодії впли­ває на прийняття політичних рішень. Туризм неоднора­зово виступав каналом налагодження довіри і взаємодії у державах із різним суспільно-політичним устроєм, чин­ником економічної та політичної модернізації, підтримки політичної стабільності.

Зайцева В., розглядаючи міжнародний туризм в умовах глоба­лізації, підкреслює, що глобалізація і регіоналізація – складові частини єдиного процесу розвитку міжнародного туризму, що робить його унікальним еконо­мічним інструментом, здатним формувати виробничі сис­теми інтернаціонального характеру і зберігати локальну значущість [5, с. 59].

Отже, незважаючи на велику кількість публікацій, в науковій літературі як зарубіжній так і вітчизняній відсутні дослідження, що дають достатньо глибокий аналіз міжнародному туризму та характеристику сучасних тенденцій його розвитку. Адже сучасний стан розвитку туризму характеризується високими темпами зростання, виникають нові види туризму, розробляються нові туристичні маршрути, покращується сервіс обслуговування туристів, створюються нові робочі місця в цій сфері, розбудовується інфраструктура, впроваджуються нові технології в сферу туризму тощо.

Мета статті полягає в аналізі сучасного стану міжна­родного туризму в Україні та розкритті перспектив його подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні міжнародний туризм набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістів світу. Зазвичай, міжнародна торгівля послугами розглядається невідривно від міжнародної торгівлі товарами, а під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами, так і послугами. Таким чином, розвиток світового ринку послуг відбувається швидкими темпами. Його аналізують як цілісну систему з багатьма складовими, тісно пов’язаними між собою. Досліджуючи категорію міжнародного туризму, можна сказати, що він є однією з форм зовнішньоекономічних відносин. Одним із важливих аспектів, який посилює важливість міжнародного туризму для України, є постійна інтенсифікація попиту на туристичний продукт міжнародного ринку послуг. Зростання попиту на туристичні послуги та динамічність сучасної економіки спричинили появу та посилення надзвичайної конкуренції на міжнародному туристичному ринку [6].

У більш як у сорока країнах світу туризм є головним джерелом надходжень до державного бюджету. Традиційно як в цій, так і в багатьох інших сферах, Україна має величезний потенціал, але не має достат­нього, належного, достойного регулювання, причому на різних рівнях. Україна має для цього абсолютно всі умови: і географічне розташування, і наявність величезної кількості культурних та при­родних заповідників, і відносно невелику, але розвинену туристичну інфраструктуру, яка на даний час налічує 4500 засобів розміщення, шість природних курортних територій України, що мають унікальні природні лікувальні ресурси, – це Хмільник, Миргород, Бердянськ, Скадовськ та ін., сім культурно-архітектурних та природних об’єктів, які включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому, маючи такі природні і куль­турні можливості, безумовно слід приділяти галузі туризму найбільшу увагу, з точки зору формування і реалізації відповідної державної політики.

За даними джерела [7], у 2013 році Україну відвідало 23 012 823 іноземних громадян, з них службові, ділові та дипломатичні поїздки здійснили – 350 224 чол., туристичні – 940 052 особи, у приватних справах – 16 795 240 чол., з навчальною метою – 23 813 чол., у зв’язку з працевлаштуванням – 9 102 особи, імміграція – 40 419 осіб, культурний та спортивний обмін – 4 853 973 особи. Кількість міжнародних тури­стичних відвідувань зросте з 582 мільйонів у 2014 році до 1,8 мільяр­да у 2030 році. Тобто ми маємо велику, перспективну галузь, яка повинна розвиватися швидкими темпами, з метою прийняття в Україні частину цього світового потоку туристів та забезпечити їм належний рівень послуг.

Виходячи з цього, за результатами дослідження отримано дані про туристичні потоки України, що відображено в таблиці 1. З метою дослідження тенденцій саме туристичних потоків, ми брали до уваги громадян, для який метою виїзду з країни або в’їзду був туризм.

 

Таблиця 1.

Туристичні потоки України за 2000-2015 рр.

Рік

Кількість громадян України, які виїжджали за кордон

Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну

Кількість туристів, яких обслуговували суб’єкти туристичної діяльності України

Із загальної кількості туристів

Кількість екскурсантів

Іноземні туристи

Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон

Внутрішні туристи

2000

13422320

6430940

2013998

377871

285353

1350774

1643955

2001

14849033

9174166

2175090

416186

271281

1487623

1874233

2002

14729444

10516665

2265317

417729

302632

1544956

1991688

2003

14794932

12513883

2856983

590641

344 332

1922010

2690810

2004

15487571

15629213

1890370

436311

441798

1012261

1502031

2005

16453704

17630760

1825649

326389

566942

932318

1704562

2006

16875256

18935775

2206498

299125

868228

1039145

1768790

2007

17334653

23122157

2863820

372455

336049

2155316

2393064

2008

15498567

25449078

3041655

372752

1282023

1386880

2405809

2009

15333949

20798342

2290097

282287

913640

1094170

1909360

2010

17180034

21203327

2280757

335835

1295623

649299

1953497

2011

19773143

21415296

2199977

234271

1250068

715638

823000

2012

21432836

23012823

3000696

270064

1956662

773970

865028

2013

23761287

24671227

3454316

232311

2519390

702615

657924

2014

22437671

12711507

2425089

17070

2085273

322746

1174702

2015

23141646

12428286

2019576

15159

1647390

357027

125471

 

Причини значного коливання, які наведено у таблиці 1, можуть бути різними, починаючи з високих цін на путівки, котрі значно зросли порівняно з минулими роками через стрімку деваль­вацію гривні, політичної ситуації в країні і закінчуючи погіршенням якості обслуговування споживачів у галузі туризму, а також більш привабливі туристичні пропозиції в інших країнах світу. Також можна говорити про різні уподобання у виборі туристичної подорожі. Кілько років тому в першу чергу спостерігався інтерес туристів до пам'яток - нова країна, нові враження. Сьогодні, 50% - це чистий відпочинок і 50% - це пізнавальний інтерес. Туристи стали досвідченими, перебірливими, і в більшості випадків точно знають, чого хочуть.

Із загальної кількості частка громадян з інших країн, що приїжджали в Україну з метою здійснення туристичної поїздки, доволі значна. 2015 рік характеризується значним зменшенням іноземних турис­тів (на 1911 особи менше порівняно з 2014 роком), які приїж­джають до України з метою організованого туризму.

Такі дані дають підстави оцінити поточну ситуацію як незадовільну та неконкурентоспроможну. Причинами такого стану є те, що основний матеріально-технічний комплекс є застарілим, інфраструктура потребує реконструкції та відновлення, рівень сервісу не відповідає міжнародним стандартам, індустрія розваг фактично не розвинена та не організована, багато пам’яток культури та історії зане­дбано, низку проблем екологічного, соціального та еконо­мічного характеру не вирішено [8, с. 76]. Також негативно впливає на розвиток туризму в Україні напружена політична ситуація. Анексія Криму, події на сході та пів­дні України вже сьогодні спричинили зміни в структурі та об’ємах в’їзних і внутрішніх туристичних потоків. Окупація Криму призвела до втрати близько 30% рекре­аційно-туристичного потенціалу. Відповідно, частина українських туристів, яка надавала перевагу відпочинку біля моря, змушена їхати за кордон або відмовитися від такого виду відпочинку.

Незважаючи на те що в’їзний туризм стримують багато факторів: політична й економічна нестабільність, унаслідок цього скорочення маршрутів, відсутність необ­хідної матеріальної бази, антиреклама України на Заході, негативна інформація про суспільний і політичний стан в Україні та багато інших, країна все ж має передумови і потенціал у розвитку міжнародного туризму. Багаті природні, історико-культурні, трудові ресурси здатні стимулювати інтерес у вітчизняних та іноземних туристів.

На наш погляд, позитивні умови для успішного розвитку туристичної сфери, приведуть до таких позитивних зрушень:

- економічне зростання;

- забезпечення новими робочими місцями;

- територіальний та інфраструктурний розвиток;

- розвиток міжнародних зв’язків;

- розвиток готельного-ресторанного бізнесу;

- створення умов для ознайомлення з національно-культурною спадщиною України;

- задоволення культурних потреб іноземних громадян та національних туристів;

- створення сприятливих умов для збільшення доходів сільського населення України завдяки розвитку сільського туризму тощо. [9, с. 60–64].

Ще одним аспектом важливості розвитку туристичної сфери є те, що в багатьох країнах туризм є джерелом значних надходжень до державного бюджету. В Україні цей потенціал не є достатньо реалізований [10, с. 182–183].

Так, за останні 15 років спостерігаються певні зміни у інституцій­ному забезпеченні регулювання туризму. Наприклад, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України створило Раду туристичних міст і регіонів, затвердило його склад і положення про діяльність. Рада готує про­позиції та рекомендації щодо формування та підвищення ефективності державної політики у сфері туризму і курор­тів, розробляє та впроваджує ефективну модель управ­ління цією сферою. До основних компонентів цієї стратегії можна віднести такі:

– забезпечення діяльності Національної туристичної організації;

– впровадження програми створення національної мережі туристичних брендів;

– створення інтерактивної пошарової бази даних, що включає інформацію про всі туристичні та рекреаційні ресурси країни;

– розроблення державних та регіональних програм розвитку сфери туризму і курортів;

– розроблення державних програм розвитку транскор­донного співробітництва, які передбачають консолідацію зусиль, спрямованих на сприяння розвитку сфери туризму і курортів регіонів.

На даний момент проект передано на затвердження центральних органів влади, адже неможливо здійснювати ні маркетингову, ні інформаційну політику промоції України без залучення державних коштів, хоча б мінімальних.

Розвиваючи ці напрями, Україна може скласти конкуренцію іншим державам, адже вона має три основні пріоритети:

1) зручне географічне розташування;

2) висококваліфіковані кадри медичних працівників;

3) доступну вартість медичних послуг, набагато нижчу, ніж вартість таких послуг в інших країнах світу.

Також для розвитку в’їзного туризму в країні необхідно створити відповідну маркетингову стратегію його стиму­лювання, яка сприяла б збільшенню кількості іноземних відвідувачів, дала б змогу краще використовувати наяв­ний туристично-рекреаційний потенціал регіонів України та допомогла б створенню позитивного іміджу України на світовому ринку туристичних послуг. Так, наприклад, сьогодні Радою туристичних міст і районів роз­роблено іміджевий туристично-інформаційний проект UKRAINER для популяризації внутрішнього туризму та підвищення привабливості туристичної України, однак він потребує доопрацювання. Стратегія розвитку туризму на 2016–2020 рр. включає такі заходи, які сприя­тимуть формуванню туристичного іміджу України:

– реалізація маркетингової стратегії просування Наці­онального туристичного продукту;

– створення і ведення іноземними мовами туристич­ного Інтернет-порталу Visit Ukraine, розробка, виготов­лення та розповсюдження в Україні та за кордоном дру­кованої продукції, яка пропагує туристичні можливості України;

– презентація туристичного потенціалу України на національних та міжнародних виставково-ярмаркових заходах, конференціях, форумах.

Таким чином, створення конкурентоспроможного на міжнародному ринку національного туристичного про­дукту та мережі туристичних представництв за кордоном для ефективної пропаганди цього продукту, створення національного туристичного багатомовного Інтернет- порталу, маркетингова і рекламно-інформаційна діяль­ність, приведення нормативно-правової бази туристичної індустрії у відповідність з міжнародними стандартами має стати стратегічними напрямами розвитку міжнарод­ного туризму в Україні.

На даний момент розвиток міжнародного туризму в Україні можна розглядати й в контексті проведення «Євробачення-2017», що допоможе привабити іноземних відвід­увачів та сприятиме розвитку туристичної інфраструктури.

Висновки. Виходячи з вищесказаного, слід обов’язково розробити та затвердити місцеві програми розвитку туризму та курортів. Для цього потрібно, щоб у кожному регіоні, в кожному виконавчому органі влади була людина, відділ, або департамент, відповідальний за туризм. Про­вівши дослідження, було виявлено, що в деяких областях відсутні працівники, які відповідають за туристичну діяльність. Також потрібно забезпечити інфраструктурне та інформаційне облаштування об’єктів культурної спадщини, створити інтерактивну пошарову базу даних, в якій у повній мірі буде висвітлена інформація про всі туристичні та рекреаційні ресурси України. Ця інформація має бути відкритою, мати доступний вигляд у туристич­них  інтернет-порталах, такі як Visit Ukraine, та представлена в єдиному форматі. Будь-який турист із будь-якої країни світу, зайшовши на цей портал, зможе отримати інформацію, яка йому потрібна.

Отже, розвиток міжнародного туризму в Україні та перетворення його на джерело значних і стабільних над­ходжень до бюджету вимагає розроблення відповідної норма­тивно-правової бази туризму, активної державної політики та узгоджених дій усіх органів державної та місцевої влади з розвитку туризму, створення конкурентоспроможного туристичного продукту, суттєвого вдосконалення турис­тичної інфраструктури. Перспективи відновлення в’їзного туристичного потоку також пов’язані зі стабілізацією ситу­ації на сході країни, розвитком євроінтеграційних процесів, що покращить зовнішній імідж та зміцнить авторитет дер­жави на міжнародному ринку туристичних послуг.

 

Список використаних джерел.

1. Країни світу. Міжнародний туризм. Україна туристична. [Електронний  ресурс].  —  Режим  доступу  :  http://svit.ukrinform.ua/turism. php?page=ukr_tur&id=23762.;

2. Парфіненко А. Міжнародний туризм в Україні: геополітичні аспекти глобального явища / А. Парфіненко // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2015. – Вип. 126. – Ч. 1. – С. 12–23.;

3. UNWTO. (2015). Barometr svitovoho turyzmu [World tourism Barometer]. Vol. 13. Retrieved from http : //cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_barom15_06_december_excerpt_2015.pdf.;

4. Карачина Н. Розвиток міжнародного туризму в Україні у контексті світової інтеграції / Н. Карачина, О. Савіцька // Молодий вчений. – 2014. – № 5 (08). – С. 109–113.;

5. Зайцева В. Міжнародний туризм та глобалізація в сучасному світі / В. Зайцева, О. Корнієнко // Вісник Запорізького наці­онального університету. – 2012. – № 2 (8).– С. 55–65.;

6. Романюк С. Туристична галузь України: руїна чи низький старт? / С. Романюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://novosti-turbiznesa.info.;

7. Концепція розвитку туризму і курортів в Україні [Електронний ресурс].  —  Режим  доступу : http://tourism.gov.ua/.;

8. Країни світу. Міжнародний туризм. Україна туристична. [Електронний  ресурс].  —  Режим  доступу  :  http://svit.ukrinform.ua/turism. php?page=ukr_tur&id=23762.;

9. Міжнародний туризм [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wikipedia.org.;

10. Дяченок Л. П. Економіка туристичного бізнесу / Л. П. Дяченко. — К. : Центр навч. літ-ри, 2007. — 224 с.

 

References.

1. Countries. International tourism. Ukraine travel, [Online], available at:   http://svit.ukrinform.ua/turism. php?page=ukr_tur&id=23762.

2. Parfinenko, A.(2015), "International Tourism in Ukraine: Geopolitical aspects of global phenomena", Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, vol. 126, part. 1, pp. 12–23.

3. UNWTO, (2015), Barometr svitovoho turyzmu [World tourism Barometer], vol. 13, [Online], available at: http : //cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_barom15_06_december_excerpt_2015.pdf.

4. Karachyna, N. and Savitska, O. (2014), "Development of international tourism in Ukraine in the context of global integration", Molodyi vchenyi, vol. 5 (08), pp. 109–113.

5. Zaitseva, V. and Korniienko, O. (2012), "International tourism and globalization in the modern world", Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, vol. 2 (8), pp. 55–65.

6. Romaniuk, S. "Tourist industry of Ukraine, wasting or low start? ", [Online], available at: http://novosti-turbiznesa.info.

7. The concept of tourism and resorts in Ukraine, [Online], available at: http://tourism.gov.ua/.

8. World countries. International tourism. Ukraine travel, [Online], available at: http://svit.ukrinform.ua/turism. php?page=ukr_tur&id=23762.

9. International tourism, [Online], available at: http://wikipedia.org.

10. Diachenok, L. P. (2007), Ekonomika turystychnoho biznesu [Economics of tourism], Tsentr navch. lit-ry, Kyiv, Ukraine, p. 224.

 

Стаття надійшла до редакції 02.11.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"