Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 657.1:336.226.212.2

 

Л. Я. Підвисоцька,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту,

ДВНЗ «Університет банківської справи», м. Київ

 

ПОДАТКОВІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

L. Y. Pidvysotska,

PhD, associate professor, associate Professor of accounting and audit,

SHEІ "University of Banking",  Kyiv

 

THE TAX ASPECTS OF LAND USE FOR AGRICULTURAL PURPOSES

 

У статті проведено аналіз вітчизняного податкового законодавства з метою визначення його впливу на земельні відносини суб’єктів господарювання та виділення основних напрямів удосконалення порядку оподаткування їх діяльності при забезпеченні оптимальних умов використання земельних ресурсів.

 

The article analyzes the domestic tax law to determine its impact on land relations management and allocation of the main directions of improvement of the taxation of their activities, while ensuring optimal conditions for land use.

 

Ключові слова: земельні ресурси, земельні відносини, сільськогосподарський товаровиробник, податкове законодавство, система оподаткування.

 

Keywords: land, land relations, agricultural, tax legislation, tax system.

 

 

Постановка проблеми. Якісна та кількісна обмеженість природних ресурсів, зокрема земельних, зумовили зміни пріоритетів в управлінні фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання. Ключовим є пошук раціонально-оптимальних способів використання земельних ресурсів та забезпечення їх фінансування, що дасть змогу зберегти баланс та, за необхідності,  поліпшити вихідні характеристики ґрунту.

Податкова система є одним з основних факторів впливу на земельні відносини через систему стимулів та обмежень діяльності сільськогосподарських товаровиробників – основного користувача цього виду ресурсів. Визначення впливу положень податкового законодавства на формування інформації щодо земельних ресурсів в системі бухгалтерського обліку також сприятиме якісному оцінюванню  значущості даних при прийнятті управлінських рішень у сфері раціонального землекористування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В економічній літературі вивченню податкових аспектів у сфері земельних відносин  присвячені праці вітчизняних науковців П.М. Боровика, П.К. Бечка, О.Є. Гудзь, М.Я. Дем’яненка, В.М. Жука, Я.В. Литвиненка, Ю.О. Лупенка,  В.П. Синчака, Л.Д. Тулуша, І.Д. Якушика  та ін. [1-6]. За результатами проведеного аналізу, можемо узагальнити, що оподаткування сільськогосподарських підприємств вітчизняними науковцями розглядається у двох площинах: за першою -– аграрний сектор є  складовою загальної системи оподаткування [4] або, за другою –- має певні «пільги» (базою оподаткування слугує вартісна оцінка земель, а не прибуток) [6].

Проте слід зазначити, що ці підходи потребують додаткового дослідження, пошуку обґрунтованих альтернатив та розробки практичних рекомендацій, зокрема щодо оподаткування земельних ресурсів, враховуючи їх якісні характеристики.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз чинних положень податкового законодавства, визначення їх впливу на земельні відносини та виділення основних напрямків трансформації податкової системи для забезпечення оптимальних умов використання земельних ресурсів.

Викладення основного матеріалу дослідження. Протягом останніх трьох - п’яти років порядок оподаткування сільськогосподарських товаровиробників зазнав суттєвих змін, зумовлених значними трансформаціями в політичній сфері. Сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку на прибуток на загальних підставах, звітним періодом для яких є календарний або сільськогосподарський рік (з 01.07.20хх по 30.06.20хх). Об’єктом оподаткування податку на прибуток з 01.01.2015 є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що визначається особливістю діяльності кожного економічного суб’єкта. (рис.1).

 

Рис. 1. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників станом на 01.01.2016

 Джерело: узагальнено автором [7]

 

Відповідно до пп.. 291.4 Податкового кодексу України, підприємства, у яких протягом попереднього податкового періоду частка сільськогосподарського товаровиробництва  становить та/або перевищує 75% загального обсягу, можуть обрати спрощену систему оподаткування, зокрема стати платником єдиного податку четвертої групи.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, в тому числі на умовах оренди [7].

 Базою ж оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

Оскільки підставою нарахування єдиного податку є дані державного земельного кадастру/державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то земельні ділянки, які використовуються на правах оренди без реєстрації договору не є об’єктом оподаткування. При цьому продукція, що була вирощена на  таких ділянках реалізується  на загальних підставах, при ставці податку на додану вартість 20% (далі ПДВ). Дані положення податкового кодексу діють з 01.01.2016 року.

До 01.01.2015 року органи Державної фіскальної служби такі земельні ділянки розглядали як об’єкт оподаткування,  включаючи їх у категорію «договори оренди, які перебувають у стадії розробки».

Трансформації в податковому законодавстві зумовили підвищення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників. До 01.01.2015 року базою оподаткування було визначено нормативну оцінку 1 га земельної ділянки станом на 1995 рік. З 01.01.2015 року нормативну оцінку індексують [8]. При цьому, відповідно до Постанови  Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 31.10.2011  № 1185, база оподаткування з 01.01.2012 року додатково коригується на коефіцієнт 1,756 [9] .

Коефіцієнти індексації нормативної оцінки наведено у табл. 1.

 

Таблиця 1.

Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 1995-2015рр.

Рік

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Коефіцієнт

-

1,703

1,059

1,006

1,127

1,182

1,02

-

-

-

1,035

Рік

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

-

Коефіцієнт

-

1,028

1,152

1,059

1

1

1

1

1,249

1,433

-

 

У перехідних положеннях Податкового кодексу зазначено, що у 2016 році база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських угідь залишається на рівні 2015 року. Проте орендна плата, що виплачується власнику земельної ділянки (фізичній особі) індексується, коефіцієнт індексації у 2016 році становить 1,2. Щодо земельних ділянок під забудовами, то коефіцієнт індексації станом на 01.01.2016 року  становить 1,433.

Таким чином, у 2015 році порівняно з 2014 роком податкове навантаження  на сільськогосподарських товаровиробників зросло майже у 21 раз. У 2016 році у зв’язку зі зростанням ставки податку для ріллі до рівня 0,81 при сталій базі оподаткування у 1,8 разів.

Для платників єдиного податку четвертої групи також передбачені податкові стимули. Одним з них є сума ПДВ, яка відповідно до умов спеціального режиму оподаткування до 01.01.2016 року у повному обсязі залишалася у розпорядженні суб’єкта господарювання. Проте у 2016 році умови дещо змінилися. Розподіл суми ПДВ проводиться відповідно до напрямку господарської діяльності  сільськогосподарського товаровиробника наступним чином:

- за операціями з сільськогосподарськими товарами (послугами) 50 % — до бюджету, 50 % — на спеціальний рахунок;

- за операціями із зерновими і технічними культурами - 15 % та 85 %; 

- за операціями з продукцією тваринництва - 20 % та 80%  [7].

У такому випадку складність розподілу прослідковується при визначенні податкового кредиту для операцій, які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування та які не підпадають. Так, для визначення частки виробника використовуються дані за звітний календарний рік. А при розподілі податкового кредиту –- повний період, що не включає поточний місяць звітування [7].

Поточний 2016 рік є «експериментальним». Адже однією з основних вимог Міжнародного валютного фонду є переведення  сільськогосподарських товаровиробників на загальну систему оподаткування. [1].

У грудні 2015 року це питання вже розглядалося і пропозиції Міністерства фінансів України щодо реформування податкового законодавства, зокрема щодо аграріїв, було сформовано так:

- зміна умов перебування на спрощеній системі оподаткування, що передбачає виділення трьох груп А, В, С. Група А та В включають лише фізичних осіб, група С – сільськогосподарських товаровиробників, які відповідають наступним критеріям: частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік становить 75 %, річний обсяг доходу не перевищує 2 млн. грн;

- зміна ставок. Для групи А – 20 % від мінімальної зарплати; для групи В -– у відсотках до оподатковуваного доходу; для групи С -– 0,009-1,35% нормативної грошової оцінки 1 га землі в залежності від виду землі [11].

Проте такий підхід до «удосконалення» оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у 2015 був відхилений.

Заступник   Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Івченко В.Є. звертає увагу на те, що питання щодо трансформації податкового законодавства, зокрема щодо сільськогосподарських товаровиробників, залишається відкритим і не може бути обмеженим лише відміною спеціального режиму оподаткування. Тому він вважає, що єдиним правильним кроком є розподіл товаровиробників на чотири групи: невеликі господарства (які мають до 500 гектарів); ті, які мають понад 500 гектарів і працюють на внутрішній ринок; експортери зернових та технічних культур; сімейні фермерські господарства. Для товаровиробників, які розпоряджаються землею до 500 га, має бути запроваджений єдиний податок та збережений спеціальний режим оподаткування. За інших умов під загрозою є їх функціонування [6].

Оскільки інші підприємства мають більший доступ до фінансових ресурсів, доцільним є, як і в більшості країн  Європейського  Союзу зменшення ставки ПДВ з 20% до 7%.

Також,  Івченко В.Є. звертає увагу на те, що доцільно запровадити п’яту групу суб’єктів господарювання платників єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність як сімейні фермерські господарства та надати їм статус сільськогосподарського товаровиробника. Щоб потрапити до цієї групи, їх дохід не має перевищувати 1,5 млн грн [11].

За словами Бакуменка О.Б., спеціальний режим оподаткування у 2017 році необхідно залишити для галузі тваринництва, в садах, овочівництва, для вирощування цукрових буряків, тобто для тих галузей, які працюють на внутрішній український ринок [12].

Звертаємо увагу на те, що жоден із запропонованих підходів не враховує необхідність забезпечення стійкості якісних показників земельних ресурсів. Адже саме ефективне використання таких активів сприяє альтернативності оподаткування в земельних відносинах.

Висновки. Зважаючи на вищевикладені аргументи, зазначимо, що для сільськогосподарських товаровиробників у сфері оподаткування найбільш суттєвішими були зміни ставок податку та порядок визначення бази оподаткування, що значно збільшило рівень податкового навантаження та необхідність його компенсації за рахунок інтенсифікації використання засобів виробництва, зокрема земельних ресурсів. Це, в свою чергу, потребує виділення даних щодо якісного стану земельних ресурсів, які  створять необхідне аналітичне обгрунтування для  провення дослідження щодо  аналізу та планування діяльності суб’єкта господарювання.

 

Література.

1. Боровик П.М. Проблеми податкового регулювання земельних відносин в агросфері в умовах євроінтеграції / П.М. Боровик, П.К. Бечко, С.М. Броварна // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. Вип. 9.-с. 92-96.

2. Гудзь О.Є. Податкове регулювання розвитку агросфери в Україні [Електронний ресурс] / О.Є. Гудзь// Ефективна економіка. –2012. – №1. –- Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=880.

3. Дем’яненко М. Я. Проблеми адаптації податкової системи до умов агропромислового виробництва / М. Я. Дем’яненко // Економіка АПК — 2008. — №2. — С. 17 — 25.

4. Жук В.М. Стан та розвиток спеціальних режимів оподаткування аграрного бізнесу / В.М. Жук // Фінанси України. – 2011. – № 7. – С.33–-42.

5. Лупенко Ю.О. Оподаткування сільського господарства в умовах трансформації спеціальних податкових режимів / Ю.О. Лупенко, Л.Д. Тулуш// Економіка АПК. –2016. –-№1. – с. 5–17.

6. Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країн: Довідник / І.Д. Якушик, Я. В. Литвиненко. – К.: «МП Леся», 2004. – 480 С.

7. Податковий кодекс України : від 02.12.2010 р. № 2755-IV (станом на 01.04.2015) [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

8. Визначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік [Електронний ресурс] /Прес-служба Державної фіскальної служби України// - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/180560.html

9. Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 р. № 1185 [Електронний ресурс] — Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1185-2011-%D0%BF

10. Спрощена система оподаткування у баченні Мінфіну: вивчаємо проект податкової реформи [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://news.dtkt.ua/ua/simple/common/36579

11. Івченко В.Є. Нові правила оподаткування для аграріїв на 2017 рік. Що пропонуємо? [Електронний ресурс] / В.Є. Івченко — Режим доступу: http://agropolit.com/

12. Крисюк Т. За чиїми податковими правилами житиме агробізнес з 1 січня 2017 року? [Електронний ресурс] /Т. Крисюк— Режим доступу: http://agropolit.com/

 

References.

1. Borovyk, P.M. Bechko, P.K. and Brovarna, S.M. (2014), “Issues of the tax regulation of land relations in the agricultural domain in terms of European integration”, Naukovyj visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu, vol. 24, pp. 92-96

2. Hudz', O.Ye. (2012),“ Tax regulation of agrosphere in Ukraine”,  Efektyvna ekonomika, [Online], vol .1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua  (Accessed 1 Aug 2016).

3. Dem'ianenko, M.Ya. (2008), “Problems adapting the tax system to the conditions of the agricultural production”, Agriculture economy, vol. 2, pp. 17 — 25

4. Zhuk, V.M. (2011), “The state and development of special tax regimes Agribusiness”, Finansy Ukrainy, vol. 7, pp. 33-42

5. Lupenko, Yu.O. and Tulush, L.D. (2016), “Taxation of agriculture in terms of transformation of special tax regimes”, Agriculture economy, vol. 1, pp. 5 17

6. Yakushyk, I.D. and  Lytvynenko, Ya.V. (2004), “Tax systems of foreign countries” [Directory], MP Lesia, Kyiv, Ukraine.

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “ Tax Code of Ukraineavailable at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17  (Accessed 10 Aug 2016).

8. State Fiscal Service of Ukraine, Press Service (2015), “Determined rate indexing normative monetary value of land by 2014”, available at: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/180560.html

9. On Amendments to the Methodology regulatory monetary value of agricultural land and human settlements”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1185-2011-%D0%BF (Accessed 1 Aug 2016).

10. Debit-Credit, (2016), “Simplified tax system in the vision of the Ministry of Finance: Tax Reform study [Online], available at: https://news.dtkt.ua/ua/simple/common/36579 (Accessed 1 Aug 2016).

11. Ivchenko, V.Ye. (2016), “New tax rules for farmers in 2017. What offer?[Online], available at: http://agropolit.com  (Accessed 10 Aug 2016).

12. Krysiuk, T. (2016), “For whose tax rules agribusiness live on 1 January 2017?[Online], available at: http://agropolit.com  (Accessed 10 Aug 2016).

 

Стаття надійшла до редакції 05.09.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"