УДК 658.5:338.124.4

 

В. Я. Нусінов,

доктор економічних наук, професор,

завідувач кафедри обліку, аналізу, аудиту та адміністрування підприємств гірничо-металургійного комплексу

Н. О. Шура,

кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку, аналізу, аудиту та адміністрування підприємств ГМК

Л. А. Буркова,

кандидат економічних наук, старший викладач кафедри обліку, аналізу, аудиту та адміністрування підприємств ГМК,

ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг

 

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

 

V. Ya. Nusinov,

doctor of economic, professor,

head of a chair of accounting, analysis, audit and administration of mining enterprises

N. A. Shura,

candidate of economic, docent of a chair of accounting, analysis, audit and administration of mining enterprises

L. A. Burkova,

candidate of economic, senior lecturer of a chair of accounting, analysis, audit and administration of mining enterprises,

SIHE «Kryvyi Rih National University», Kryvyi Rih

 

AN INTEGRATED APPROACH TO ASSESSMENT OF EFFICIENCY OF ENTERPRISES IN THE SYSTEM OF PUBLIC ADMINISTRATION

 

Характерною особливістю управління підприємствами є підвищення вимог до економічної ефективності їх діяльності. В сучасних умовах господарювання підприємство не спроможне забезпечити свого існування на ринку, якщо воно не є економічно ефективним. Зазначене обумовлює необхідність удосконалення існуючих підходів до оцінки економічної ефективності діяльності підприємств.

 

A characteristic feature of the management of enterprises is increasing demands for economic efficiency of their activities. In modern conditions of managing a company is not able to ensure its existence in the market if it is not cost-effective. The specified leads to the necessity of improvement of existing approaches to the assessment of economic efficiency of enterprises.

 

Ключові слова: ефективність, рентабельність, фінансовий стан, фінансовий результат, показники рентабельності, усереднений показник оцінки економічної ефективності діяльності підприємства; оцінка економічної ефективності здійснених заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства; управління; управління ефективністю; управління діяльністю; управління фінансовим станом.

 

Keywords: efficiency, profitability, financial condition, financial result, profitability indicators, the average indicator of the assessment of economic efficiency of enterprise activity; evaluation of economic effectiveness of the implemented activities aimed at improving the financial condition of the company; management; management efficiency; management; management of financial condition.

 

 

Постановка проблеми. Головна мета управління фінансово-господарською діяльністю будь-якого підприємства, а особливо в системі публічного управління, полягає у вирішенні, де, коли і як використовувати сформовані фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва та максимізації прибутку. Щоб вижити в ринкових умовах і не допустити банкрутства підприємства, потрібно вміти управляти його фінансовими ресурсами, забезпечуючи віддачу вкладеного капіталу.

Підприємство, розробляючи стратегію свого розвитку, формує концепцію управління фінансово-господарською діяльністю, спрямовану на отримання та поступове збільшення економічного ефекту від такої діяльності. Вказаний ефект в найбільш загальному розумінні в економічній науці пов’язують з фінансовими результатами діяльності підприємства, а для оцінки значимості таких результаті у відносному вираженні застосовують показники рентабельності.

Публічне управління передбачає прозорість ведення бізнесу та можливість оцінювати його діяльність не тільки внутрішнім, а і зовнішнім користувачам. При цьому оцінка ефективності з використанням обмеженого набору показників (наприклад 3-4 показника рентабельності) не завжди може дати чітку картину ефективності діяльності підприємства з різних аспектів використання фінансових ресурсів. Крім того, за умов такого поверхового аналізу може нівелюватися картина існуючих проблем у корпоративному управлінні акціонерним товариством. Відповідно, система публічного управління вимагає більш комплексного підходу до оцінки показників рентабельності публічного акціонерного товариства, що обумовлює актуальність проведеного авторами дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомим внеском у розвиток сучасної теорії та практики оцінки економічної ефективності діяльності підприємств є праці, авторами яких є вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: А.О. Азарова, О.І. Амоша, В.Г. Андрійчук, Н. Антілл, Т.Г. Бень, Т.Б. Бердникова, М.В. Білошкурський, І.О. Бланк, К.В. Бородкін, В.В. Бочаров, Р. Брейлі, Е. Брігхем, Дж. К. Ван Хорн, Дж. М. Ваховіч, Л. Гапенскі, А.Г. Гончарук, Р. Дафт, О.Б. Довбня, П. Друкер, М. Ерхардт, В.В. Ковальов, Т. Коллер, Т. Коупленд, Л.О. Лігоненко, С. Майєрс, Дж. А. Макьярелло, О.В. Мороз, С.В. Мочерний, Дж. Муррін, Є.В. Негашев, В.В. Новожилов, В.Я. Нусінов, С.Я. Салига, О.А. Сметанюк, С.Л. Соркін, А.М. Турило, К. Уолш, Е. Хелферт, М.Г. Чумаченко, Н.В. Шевчук, А.Д. Шеремет та інші.

Однак, питання оцінки економічної ефективності діяльності підприємств й сьогодні є предметом пильної уваги та дискусій науковців, що викликає безліч підходів до їх вимірювання і, навіть, до тлумачення.

Мета дослідження. Оцінка ефективності діяльності підприємств завжди є предметом підвищеної уваги науковців, адже для кожного суб’єкта господарювання важливим  питанням є об’єктивна оцінка, яка застосовується, насамперед, як характеристика фінансового стану підприємства в цілому, як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів. Але, зауважимо, не достатньо лише провести оцінку ефективності діяльності підприємства. Необхідно на її підставі провести діагностику кризового стану підприємства та розробити рекомендації щодо покращення фінансового стану у перспективі. Отже, метою дослідження визначено необхідність в управлінні ефективністю діяльності підприємства в системі публічного управління, підтриманні її на певному нормальному рівні і, по можливості, покращенні.

Результати дослідження. В основі розрахунку показників ефективності, зокрема, рентабельності, лежать показники фінансових результатів. Із всієї існуючої на сьогодні практики класифікації фінансових результатів зупинимося лише на тих, які особливо важливі в системі прийняття рішень публічних акціонерних товариств.

Окрім поділу фінансових результатів на позитивні (прибуток) і негативні (збиток) існує загальноприйнята їх класифікація на основі видів діяльності підприємства (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Класифікація фінансових результатів від різних видів діяльності підприємства

 

Узагальнюючим (або кінцевим) фінансовим результатом діяльності підприємства прийнято вважати чистий фінансовий результат як сума всіх наведених в табл. 1 фінансових результатів, за вирахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності:

 

ЧФР=ФРОД+ФРІД+ФРФД−ПП,                                   (1)

 

де ПП – сума податку на прибуток підприємства.

Якщо у вітчизняній практиці здійснення фінансового аналізу традиційно прийнято оперувати вищенаведеними видами фінансових результатів, то зарубіжний досвід такого аналізу рекомендує застосовувати наступні показники (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Види фінансових результатів, що використовуються в зарубіжній практиці фінансового аналізу

 

Саме ці показники лягають в основу розрахунку показників рентабельності в західній практиці.

Саме по собі поняття рентабельності як у вітчизняній, так і зарубіжній практиці фінансового аналізу також має різні особливості трактування.

Так, Райзберг Б.А., Лозовський Л.М. та Стародубцева Е.Б. визначають її як ефективність, прибутковість, доходність підприємства або підприємницької діяльності [8]. Кількісно рентабельність обчислюєтьсяяк частка відділенняприбуткунавитратиресурсів, що забезпечилиотримання прибутку.

С.М. Гончаров та Н.Б. Кушнір характеризують рентабельність як один із показників ефективності виробництва, діяльності підприємств, організацій, галузей, народного господарства в цілому. Зазначають, що рентабельність характеризує рівень віддачі витрат і використання коштів [6].

Е. Брігхем та М. Ерхардт визначають рентабельність як кінцевий результат дії низки управлінських рішень і структури компанії [4].

Т.Б. Бердникова вважає, що рентабельність характеризує прибуток, отриманий з 1 грн. коштів, вкладених у фінансові операції або в інші підприємства [3].

А.М. Менделевич наголошує на тому, що рентабельність підприємства характеризується його здатністю створювати чистий дохід або прибуток [7].

І.Т. Балабанов та А.О. Азарова стверджують, що рентабельність представляє собою доходність або прибутковість діяльності підприємства [1, 2].

Таким чином, науковцями при визначенні поняття «рентабельність» найчастіше вживаються наступні характеристики:

- ефективність, прибутковість, доходність підприємства;

- один із показників ефективності;

- рентабельність характеризується прибутком або здатністю створювати чистий дохід або прибуток.

Що стосується застосування характеристики прибутковості при визначенні рентабельності, то це, на нашу думку, обумовлюється тим, що деякі науковці використовують термін «прибутковість», а не «рентабельність», виходячи з того, що даний термін більш близький до оригінального англійського «profitability». Так, наприклад, К.Уолш при визначенні рентабельності зауважує, що «рентабельність» походить від «рента», а на його думку дані показники не містять у своєму складі «ренту» [11].

Таким чином, рентабельність – це відносний показник ефективності діяльності суб’єктів господарювання, який відображає відношення отриманого ефекту (прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності характеризують здатність понесених витрат (використаних ресурсів) окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики тощо.

Отже, у системі ринкового механізму господарювання рентабельності належить одне з центральних місць. Особливістю даної економічної категорії як елемента цього механізму є комплексний характер та можливість інтерпретації прибутковості різних складових фінансових ресурсів, доходів і витрат підприємства.

Щодо показників рентабельності, то наукові погляди дослідників також розходяться в трактуванні їх сутності, але при цьому всі вони єдині, стверджуючи, що показники рентабельності характеризують ефективність діяльності підприємства (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Підходи до визначення сутності показників рентабельності

 

Найбільш загальновживані показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

- показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат діяльності;

- показники, що характеризують рентабельність доходів діяльності;

- показники, що характеризують рентабельність капіталу і його частин.

До першої групи показників належать:

1) рентабельність продукції:

 

,

 

або                                                                                                                                             (2)

 

,

 

де ВП – валовий прибуток;

СВ – собівартість реалізованої продукції.

Даний показник дозволяє визначити, скільки гривень валового прибутку припадає на 1 гривню витрат на виробництво цієї продукції, тобто запас прибутковості основної виробничої діяльності підприємства без урахування інших операційних доходів і витрат.

2) рентабельність операційних витрат:

 

,

 

або                                                                                                                                             (3)

 

,

 

де ФРОД – фінансовий результат від операційної діяльності;

АВ – адміністративні витрати;

ВЗ – витрати на збут;

ІОВ – інші операційні витрати.

За допомогою даного показника можна визначити, скільки гривень операційного прибутку припадає на 1 гривню операційних витрат.

3) чиста рентабельність операційних витрат:

 

,

 

або                                                                                                                                             (4)

 

,

 

де ЧФР – чистий фінансовий результат.

Даний показник свідчить про абсолютну (чисту) прибутковість операційних витрат підприємства.

4) рентабельність сукупних витрат:

 

,

 

або                                                                                                                                             (5)

 

,

 

де СВД – сукупні витрати від всіх видів діяльності підприємства.

Для цілей фінансового аналізу за розмір сукупних витрат діяльності підприємства приймають загальну сума його витрат за елементами за період.

Вказаний показник може вважатися узагальнюючим показником рентабельності на основі всіх понесених підприємством витрат.

До другої групи показників належать:

5) рентабельність реалізації (продажів):

 

,

 

або                                                                                                                                             (6)

 

,

 

де ЧД – чистий дохід від реалізації продукції підприємства.

Даний показник характеризує прибутковість основної діяльності підприємства та показує, скільки гривень валового прибутку припадає на 1 гривню чистого доходу від реалізації. Крім того, він може розраховуватись на основі чистого фінансового результату, вказуючи при цьому його частку у чистому доході від реалізації:

 

,

 

або                                                                                                                                             (7)

 

.

 

6) рентабельність операційних доходів:

 

,

 

або                                                                                                                                             (8)

 

,

 

де ІОД – інші операційні доходи.

За допомогою даного показника можна визначити, скільки гривень операційного прибутку припадає на 1 гривню операційних доходів.

7) чиста рентабельність операційних доходів:

 

,

 

або                                                                                                                                             (9)

 

.

 

Даний показник свідчить про абсолютну (чисту) прибутковість операційних доходів підприємства.

8) рентабельність сукупних доходів:

 

,

 

або                                                                                                                                                            (10)

 

,

 

де СДД – сукупні доходи від всіх видів діяльності підприємства.

Вказаний показник характеризує прибутковість всіх видів діяльності підприємства та може вважатися узагальнюючим показником рентабельності на основі отримуваних підприємством доходів.

До третьої групи показників належать:

9) рентабельність активів (капіталу):

 

,

 

або                                                                                                                                             (11)

 

,

 

де А – вартість активів (капіталу).

За допомогою даного показника можна визначити прибутковість сукупного капіталу підприємства, виходячи з того, скільки гривень чистого фінансового результату припадає на 1 гривню його активів (капіталу).

10) Рентабельність власного капіталу:

 

,

 

або                                                                                                                                             (12)

 

,

 

де ВК – вартість власного капіталу.

Розраховуючи даний показник, визначаємо, скільки гривень чистого фінансового результату припадає на 1 гривню власного капіталу підприємства.

11) Рентабельність позикового капіталу:

 

,

 

або                                                                                                                                             (13)

 

,

 

де ПК – вартість позикового капіталу.

Показник дає змогу визначити, наскільки прибутковим виявилося для підприємства використання позикового капіталу. Така оцінка вважається особливо доцільною, якщо підприємство бажає оцінити, чи покриває отриманий чистий фінансовий результат відсотки за користування позиковим капіталом.

12) Рентабельність необоротних активів:

 

,

 

або                                                                                                                                                            (14)

 

,

 

де НА – вартість необоротних активів.

Даний показник свідчить, скільки гривень чистого фінансового результату припадає на 1 гривню необоротних активів та дозволяє визначити прибутковість вкладень підприємства в активи строком використання більше 1 року.

Поруч з рентабельністю необоротних активів можуть розраховувати рентабельність основних засобів:

 

,

 

або                                                                                                                                                            (15)

 

,

 

де ОЗ – залишкова вартість основних засобів.

В розрахунок показника рекомендовано брати саме залишкову, а не первісну вартість основних засобів, оскільки, на думку багатьох науковців, варто оцінювати прибутковість саме реальної вартості наявних у підприємства активів. А саме залишкова вартість, отримана внаслідок процесу амортизації основних засобів у більшості випадків буде більш наближена до реальної вартості основних засобів, які стратили свою цінність внаслідок різних видів зносу.

13) Рентабельність оборотних активів:

 

,

 

або                                                                                                                                                            (16)

 

,

 

де ОА – вартість оборотних активів.

Даний показник дозволяє визначити прибутковість кожної гривні оборотних активів підприємства та поряд з коефіцієнтом оборотності оборотних активів дозволяє визначити ефективність їх використання на підприємстві.

Відомо, що прибуток і відносний показник прибутку – рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання.

У попередньо проведених дослідженнях [5] було виокремлено номенклатуру ключових видів прибутку, зокрема чистий прибуток (ЕАТ), прибуток до оподаткування (ЕВТ), прибуток до виплати відсотків і податків (ЕВІТ), прибуток до вирахування відсотків, податків та амортизації (EBITDA). До зазначених видів прибутку були встановлені відповідні коефіцієнти вагомості.

Варто прийняти, що прибуток ЕВТ є проміжним між показниками ЕВІТ, EBITDA та ЕАТ, які є більш інформативними. Тому при виборі показників для оцінки економічної ефективності діяльності підприємств більш доцільно застосовувати види прибутку ЕАТ, ЕВІТ та EBITDA. У зв’язку з цим виникає необхідність коригування попередньо встановлених коефіцієнтів вагомості до зазначених видів прибутку наступним чином:

1. Скориговане значення коефіцієнта вагомості до величини чистого прибутку підприємства (ЕАТ) становить 0,78.

2. Скориговане значення коефіцієнта вагомості до величини прибутку до виплати відсотків і податків (ЕВІТ) становить 0,11.

3. Скориговане значення коефіцієнта вагомості до величини прибутку до вирахування відсотків, податків та амортизації (EBITDA) становить 0,11.

Попередньо було виокремлено й ключові види витрат і ресурсів, до яких встановлено відповідні коефіцієнти вагомості [5], зокрема :

– активи – 0,32;

– власний капітал – 0,3;

– виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – 0,24,

– собівартість – 0,14.

Існування великої кількості показників прибутку та рентабельності приводить до того, що кожне підприємство використовує ті з них, які найбільш притаманні для оцінювання саме його економічної ефективності діяльності.

Пропонується застосовувати показники рентабельності, які використовуються великими підприємствами й відображають специфіку їх діяльності. Видається доцільним зазначені показники рентабельності визначати шляхом зіставлення їх із диференційованими видами прибутку, а саме:

1. Рентабельністю власного капіталу:

 

ROE= Ч 100,                                                (17)

 

де ROE – рентабельність власного капіталу, частка од.;

ВК – власний капітал підприємства, грн.

 

2. Рентабельністю активів:

 

ROTA = Ч100,                                             (18)

 

де ROTA – рентабельність активів, частка од.;

     Сукупні активи _н.п. – сукупні активи підприємства на початок року, грн.

 

3. Рентабельністю продаж:

 

ROS =  Ч100,                                                 (19)

 

де ROS – рентабельність продаж, частка од.;

 Виручка – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), грн.

 

4. Рентабельністю собівартості:

 

ROM =    Ч100,                                             (20)

 

де ROM – рентабельність собівартості, частка од.;

Собівартість – собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), грн.

 

Крім вищезазначених показників, пропонується здійснювати оцінку економічної ефективності діяльності підприємства шляхом усереднення показників, що використовуються.

Спочатку розраховується усереднений показник прибутку. Він дорівнює

 

 ,                                              (21)

 

де   – усереднений показник прибутку підприємства, грн;

і – характеризує номер обраного показника прибутку, що використовується при оцінюванні економічної ефективності діяльності підприємства;

П_і – види прибутку, що використовуються при оцінюванні економічної ефективності діяльності підприємства (ЕАТ, ЕВІТ, EBITDA), грн;

k_і – коефіцієнти вагомості, встановлені до відповідного показника прибутку, частка од.

 

Далі визначений за виразом (21) усереднений показник прибутку підставляється в чисельник показників рентабельності, наведених у формулах (17-20), замість видів прибутку ЕАТ, ЕВІТ, EBITDA. Тобто показники рентабельності власного капіталу (ROE), активів (ROTA), продаж (ROS) та собівартості (ROM) визначаються на підставі усередненого показника прибутку підприємства.

Після цього визначається усереднений показник оцінки економічної ефективності діяльності підприємства за виразом

 

,                                            (22)

 

де  – усереднений показник оцінки економічної ефективності діяльності підприємства, %;

j – характеризує ключові види показників рентабельності (ROE, ROM, ROS, ROTA);

R_j – показники рентабельності j-го виду згідно номенклатури показників рентабельності (формули 3.5–3.8), %;

k_j – коефіцієнти вагомості, встановлені до показників рентабельності, частка од.

 

Таким чином визначається загальноприйнятий усереднений показник оцінки економічної ефективності діяльності підприємства.

Оцінку економічної ефективності здійснених заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства, пропонується визначати за виразом

 

,                                                 (23)

 

де Е_фс – показник оцінки економічної ефективності здійснених заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства, частка од.;

ΔЕФС – величина економічного результату від зміни фінансового стану підприємства у вартісному виразі, грн;

В_пфс – величина витрат, безпосередньо пов’язаних зі здійсненням заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємств, грн.

 

Запропонований показник дає змогу визначати ефективність і доцільність заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства, зокрема шляхом скорочення дебіторського боргу, погашення кредиторської заборгованості, позик, банківських кредитів тощо або відстроченням строків погашення поточних зобов’язань підприємства. Щоб зазначені заходи були доцільними, повинна виконуватись умова

 

Eфс ≥ R,                                                               (24)

 

де R – рентабельність операційних витрат підприємства, визначена за загальноприйнятою методикою, частка од.

Висновки. Таким чином, запропонована удосконалена методика дозволить здійснити комплексну оцінку економічної ефективності діяльності підприємств в системі публічного управління. Крім того, удосконалено підходи до визначення показника оцінки ефективності заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства та розроблено показник, який дозволяє окремо оцінювати доцільність заходів, спрямованих на покращення фінансового стану підприємств. Вважаємо, що окреслені напрямки дослідження є дуже важливими питаннями, адже вони є підґрунтям для прийняття подальших ефективних управлінських рішень на підприємствах корпоративного сектору.

 

Література.

1. Азарова А.О. Математичні моделі та методи оцінювання фінансового стану підприємства / А.О. Азарова, О.В. Рузакова. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 172 с.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. Пособие. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 512 с.

3. Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия / Татьяна Борисовна Бердникова. – Москва : ИНФРА-М, 2001. – 215 с.

4. Бригхэм Ю. Финансовый менеджмент / Юджин Бригхэм, Майкл Эрхардт ; пер. с англ. под ред. к. э. н. Е. А. Дорофеева. – 10-е изд. – Санкт-Петербург : Питер, 2009. – 960 с.

5. Буркова Л. А. Теоретичні основи оцінки ефективності діяльності підприємств та шляхи її удосконалення / Л. А. Буркова // Інноваційна економіка (РИНЦ) : науково-виробничий журнал. – Тернопіль, 2014. – № 4(53). – С. 145–153.

6. Гончаров С. М. Тлумачний словник економіста / С.М. Гончаров, Н.Б. Кушнір / за ред. проф. С. М. Гончарова. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

7. Менделевич А.М. Анализ хозяйственной деятельности предприятия общественного питания. – М. : Изд-во «Экономика», 1972. – 176 с.

8. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.М. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 496 с.

9. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Глафира Викентьевна Савицкая. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : ИП «Экоперспектива», 1997. – 498 с.

10. Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций / Владимир Павлович Савчук. – Киев : Издательский дом «Максимум», 2001. – 600 с.

11. Уолш Кяран. Ключевые показатели менеджмента: полное руководство по работе с критическими числами, управляющими вашим бизнесом. / Пер. с англ. О.В.Чумаченко.-4-е изд.-К.: Companion Group. 2012.-400 с.

12. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа / Анатолий Данилович Шеремет, Рафик Саитович Сайфулин, Евгений Владимирович Негашев. – Москва : ИНФРА-М, 2000. – 208 с.

 

References.

1. Azarova, A.O. and Ruzakova, O.V. (2010), Matematychni modeli ta metody otsinyuvannya finansovoho stanu pidpryyemstva [Mathematical models and methods for assessing the financial condition of the company], VNTU, Vinnytsya, Ukraine, 172 р.

2. Balabanov, I.T. (1994), Osnovy finansovogo menedzhmenta. [Fundamentals of Financial Management], Moscow, Russia, 512 р.

3. Berdnykova, T.B. (2001), Analyz y dyahnostyka fynansovo-khoziajstvennoj deiatel'nosty predpryiatyia [Analysis and diagnostics of financially-economic activity of enterprise]. – YNFRA-M, Moscow, Russia, 215 р.

4. Brighjem, Je. and Jerhardt, M. (2009), Finansovyj menedzhment [Finance Management], Translated by еngl. E.A. Dorofeeva, 10th ed, Akademija finansov, SPb: Piter, Russia, 960 р.

5. Burkova, L. A. (2014) “Teoretychni osnovy otsinky efektyvnosti diial'nosti pidpryiemstv ta shliakhy ii udoskonalennia”, Innovatsijna ekonomika: naukovo-vyrobnychyj zhurnal, vol. 4 (53), pp. 145–153. – 2014. – № 4 (53). – 468 s. – S. 145 – 153.

6. Honcharov, S.M. and Kushnir, N.B. (2009), Tlumachnyj slovnyk ekonomista [Explanatory dictionary of economist], Tsentr uchbovoi literatury, Kuyiv, Ukraine, 264 р.

7. Mendelevich, A.M. (1972), Analiz hozjajstvennoj dejatel'nosti predprijatija obshhestvennogo pitanija [Analysis of economic activities catering], Izdatel'stvo «Jekonomika», Moscow, Russia, 176 р.

8. Rajzberg, B.A., Lozovskij, L.M. and Starodubceva, E.B. (1997), Sovremennyj jekonomicheskij slovar' [Modern Dictionary of Economics], INFRA-M., Moscow, Russia, 496 р.

9. Savickaja, G.V. (2008), Analiz hozjajstvennoj dejatel'nosti predprijatija [Analysis of the economic activity of the enterprise], 2nd ed, IP «Jekoperspekiva», Minsk, Belarus, 498 р.

10. Savchuk, V.P. (2001), Finansovyj menedzhment predprijatij: prikladnye voprosy s analizom delovyh situacij [Financial Management of Enterprises: Applied Problems with the analysis of business situations], Izdatel'skij dom «Maksimum», Kuyiv, Ukraine, 600 р.

11. Uolsh, K. (2012), Kliuchevye pokazately menedzhmenta: polnoe rukovodstvo po rabote s krytycheskymy chyslamy, upravliaiuschymy vashym byznesom [Key management ratios: the clearest guide to the critical numbers that drive your business], 4rth ed, Companion Group, Kuyiv, Ukraine, 640 р.

12. Sheremet, A.D., Sajfulin, R.S. and Negashev, E.V. (2000), Metodika finansovogo analiza [The technique of financial analysis], INFRA-M, Moscow, Russia, 208 р.

 

Стаття надійшла до редакції 26.05.2016 р