Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.242:656.2

 

О. О. Кравченко,

к. е. н., доцент, професор кафедри фінансів і кредиту,

Державний економіко-технологічний університет транспорту, м. Київ

С. С. Пінчук,

доцент кафедри фінансів і кредиту,

Державний економіко-технологічний університет транспорту, м. Київ

 

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

 

O. O. Kravchenko,

Ph.D. in Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Finance and Credit,

State Economic and Technological University of Transport, Kyiv

S. S. Pinchuk,

Associate Professor of the Department of Finance and Credit,

State Economic and Technological University of Transport, Kyiv

 

CONCEPTUAL MODEL OF BALANCED SCORECARD FOR RAILWAY ENTERPRISES

 

У статті розглянуто ключові положення концепції збалансованої системи показників та її недоліки. Визначено вимоги до збалансованої системи показників підприємств в умовах нестабільного ринкового середовища. Запропоновано концептуальну модель збалансованої системи показників для підприємств залізничного транспорту, яка включає два групи показників: зовнішнього та внутрішнього середовища. Показано, що попит на послуги залізничного транспорту є результатом сукупної дії факторів зовнішнього середовища (обсягів виробництва основних галузей національної економіки та трансакційних витрат); внутрішнє середовище підприємства характеризується наявними ресурсами, виробничими процесами, отриманими фінансовими результатами, а також фінансовими наслідками як похідною від перетворення ресурсів у результати при визначеному впливі зовнішнього середовища. Визначено систему вимог до показників щодо їхнього включення до масиву даних збалансованої системи. Запропоновано систему планів як відображення збалансованої системи показників, використання балансограм як інструментів балансування різних планів, а також комплекс балансових співвідношень для розробки системи фінансових планів.

 

The article describes the key provisions of the concept of balanced scorecard and its shortcomings. The requirements for balanced scorecard enterprises in an uncertain market environment are determined. A conceptual model of balanced scorecard for rail transport is proposes, its includes two groups of factors: external and internal environment. Is shown that the demand for rail transport is the result of combined effect of environmental factors (the volume of production of basic sectors of the national economy and transaction costs); internal environment characterized by available resources, production processes, financial results and financial implications as a derivative of the transformation of resources into results at the influence of the environment. The system of indexes requirements for their inclusion in the dataset balanced system is determined. Are proposed the system of plans as a reflection of a balanced scorecard, using balansohram as tools of different plans balancing and complex of balance sheet ratios for the development of financial plans.

 

Ключові слова: показник, збалансована система, концептуальна модель, план, підприємство, залізничний транспорт.

 

Keywords: index, balanced system, conceptual model, plan, enterprises, railway.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Складність функціонування у сучасному ринковому середовищі вимагає активного розвитку і впровадження нових управлінських технологій, а також використання нових універсальних інструментів їх оцінки. До таких інструментів належить збалансована система показників (Balanced Scorecard, BSC) або карта збалансованих оцінок підприємства, яка була запропонована професорами Гарвардського університету Р. Капланом та Д. Нортоном і є достатньо ефективною не тільки для оцінки функціонування суб’єктів господарювання (підприємств) різних форм власності, а й управління їхньою виробничо-економічною та фінансовою діяльність. Оцінка ефективності функціонування підприємств базується на дослідженні рівня забезпеченості його необхідними ресурсами у достатньому обсязі, раціональності організації виробничого процесу, наявності висококваліфікованих фахівців та компетентного керівництва.

Для підприємств залізничного транспорту дана проблема стає особливо актуальною в умовах трансформаційних процесів у галузі. Перетворення у Публічне акціонерне товариство призвела до необхідності пошуку якісно нових підходів до дослідження та об’єктивної оцінки ефективності діяльності корпоратизованих підприємств, які дозволять враховувати та відображати зміни, розвиток та специфіку діяльності кожного виробничого підрозділу, як складового елементу корпорації. Тому розробка концептуальної моделі збалансованої системи показників, адаптованої до специфіки функціонування підприємств залізничного транспорту, є дуже актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування збалансованої системи показників знайшла відображення у працях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких слід відзначити К. Адамса, М.Брауна, А. Гершена, М. Горського, Р. Каплана, М. Кеннерлі, Р. Нівена, Э. Нілі, Д. Нортона, Н.-Г. Ольве, К.-Й. Петрі, І. Пономарьову, Ж. Роя, С. Роя, Х. Фридага, В. Шмидта та інших [1-7]. Однак слід відзначити, що незважаючи на наукову та практичну цінність проведених досліджень залишаються неохопленими окремі теоретичні та практичні питання формування збалансованої системи показників для підприємств залізничного транспорту та вироблення методичних рекомендації щодо її впровадження в практику управління їхньою виробничо-економічною та фінансовою діяльністю.

Цілі статті. Метою даної статті є розробка концептуальної моделі збалансованої системи показників, адаптованої до специфіки функціонування підприємств залізничного транспорту, та вироблення методичних рекомендації щодо її впровадження в практику управління виробничо-економічною та фінансовою діяльністю.

Виклад основного матеріалу дослідження. Концепція збалансованої системи показників, що запропонована Р. Нортоном і Д. Капланом [8], базується на балансуванні та систематизації достатньо великого масиву інформації (показників), необхідної для прийняття управлінських рішень, і спрямованих на досягнення стратегічних цілей розвитку підприємств, зокрема залізничного транспорту. Балансування виділених показників передбачає [на основі 3, 4, 7-9]: (а) орієнтацію на короткострокові цілі та сукупність показників, що показують ступінь «досяжності» цих цілей з урахуванням довгострокової перспективи функціонування підприємства; (б) узгодження зовнішніх оцінок діяльності (у фінансовій та клієнтській складових) із внутрішніми (складові бізнес-процесів, інновацій та навчання); (в) використанням системи індикаторів, яка включає, з одного боку, «випереджуючі» показники, що характеризують результати, які бажано отримати у майбутньому, а також фактори, що матимуть потенційно можливий вплив на їх рівень, а, з іншого боку - показники, які характеризують результати (процеси, події), що вже відбулися; (г) комплексний аналіз об’єктивних і суб’єктивних оцінок зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства за чотирма складовими (фінансовій, клієнтській, внутрішніх бізнес-процесів, інновацій та навчання), а також із встановленням причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Однак, як зазначають О.О. Нєдосєкін та З.І. Абдулаєва, система збалансованих показників Р. Нортона і Д. Каплана, має низку суттєвих недоліків, що знижують ефективність її використання. Серед цих недоліків виділяють [на основі 10, с. 60-61] такі:

1) при формуванні системи збалансованих показників основна увага в частині стратегічних ресурсів приділяється трудовим ресурсам і інформаційній ситуації. Однак такий підхід не є коректним для будь-яких суб’єктів господарювання, зокрема підприємств залізничного транспорту, оскільки перелік стратегічних ресурсів має визначатися з урахуванням особливостей виробничо-економічної та фінансової діяльності. Так, на залізничному транспорті основним ресурсом є необоротні активи, питома вага яких склала у 2013 р. майже 90 %; їхній стан визначає не тільки перевізні можливості, а й пропускну спроможність залізничної інфраструктури, що набуває особливого значення в умовах збільшення приватних перевізників;

2) при розробці збалансованої системи показників розглядається лише один з ключових гравців - особа, яка отримує вигоду від бізнесу. Однак всі суб’єкти господарювання функціонують і розвиваються не у вакуумі, тому при визначені системи показників слід враховувати вплив усіх гравців, а саме клієнтів, поставщиків, банків, держави тощо;

3) при розрахунках збалансованої системи показників не враховуються якісні та факторні показники, що характеризують рівень невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища суб’єкта господарювання, що в умовах ринкової економіки може призводити до суттєвих прорахунків, наслідком яких буде значне, а головне, і непередбачене зменшення фінансових результатів;

4) традиційна збалансована система показників не передбачає врахування зворотних зв’язків між показниками, що призводить до своєрідних «розривів» між отриманими результатами та формуванням стратегічних ресурсів;

5) існування проблеми балансування показників, оскільки коректно описати існуючі взаємозв’язки між показниками за допомогою строгих функціональних взаємозалежностей в умовах невизначеності найчастіше неможливо, особливо, якщо одні показники можна вимірити кількісно, а інші - тільки якісно.

Таким чином, існує необхідність розробки нового концептуального підходу до формування збалансованої системи показників, використання якого дозволить не тільки усунути виділені недоліки системи Р. Нортона та Д. Каплана, а й сприятиме (а) розширенню системи значимих факторів (показників), а також їх взаємозв’язків в процесі перетворення «ресурси ® процеси ® фінансові результати»; (б) врахування зворотних зв’язків між результатами, фінансовими наслідками і формуванням ресурсів як ключової умови процесу відтворення виробництва.

Крім того, слід враховувати, що функціонування в ринковому середовищі супроводжується постійними змінами, розвитком і вічною нестабільністю, а періоди стабільності є достатньо нетривалими. Тому при розробці збалансованої системи показників необхідно враховувати синергетичний підхід, оскільки (а) постулати синергетичної економіки трактують нелінійність та нестабільність середовища як джерело розвитку підприємства; В.В. Вітлінський зазначає, що нестійкий розвиток може призводити до «виникнення раптових (структурних) змін, існуванням граничних циклів і хаосу,… ефектами часових масштабів і швидкостей установлення відносної рівноваги в економічному аналізі тощо…» [11, с. 34]; (б) основна увага приділяється взаємодії різних змін (показників) і різних рівнів економічної системи, а також, за визначенням В.-Б. Занга, в умовах невизначеності «проводити конкретні оцінки…» можна лише на основі теорії накопичення знань [12, с. с. 300], що обумовлює обов’язковість зворотного зв’язку та врахування інформації про тенденції розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища і взаємодію між ними.

Тоді, з урахуванням викладеного вище, концептуальна модель розробки збалансованої системи показників на підприємствах залізничного транспорту включатиме два групи показників: зовнішнього та внутрішнього середовища (рис. 1).

Попит на послуги залізничного транспорту є результатом сукупної дії факторів, які склалися у зовнішньому середовищі, а саме обсягів виробництва основних галузей національної економіки (понад 60 % перевезень приходиться на вантажі, які недоцільно перевозити іншими видами транспорту (вугілля та кокс, нафта і нафтопродукти, руда, чорні метали, хімічні та мінеральні добрива, зерно та продукти помолу)) та трансакційними витратами, пов’язаними із залізничними перевезеннями.

Внутрішнє середовище підприємства характеризується наявними ресурсами, виробничими процесами, отриманими фінансовими результатами, а також фінансовими наслідками як похідною від перетворення ресурсів у результати при визначеному впливі зовнішнього середовища.

 

Рис. 1. Модель розробки збалансованої системи показників на підприємствах залізничного транспорту

 

У формалізованому вигляді модель розробки збалансованої системи показників, представлена на рис. 1, може описана таким чином:

 

  Þ               (1)

 

де  - сукупність наявних ресурсів підприємства залізничного транспорту на момент часу ;  - попит на послуги;  - система параметрів виробничих процесів;  - фінансові результати, отримані в результаті реалізації виробничих процесів;  - множина фінансових наслідків функціонування;  - потенційно можливі обсяги ресурсів підприємства залізничного транспорту на момент часу .

Як було зазначено раніше, сукупність ресурсів у збалансованій системі показників має визначатися особливостями виробничо-економічної діяльності суб’єкта господарювання. Будь-який виробничий процес, в тому числі і транспортний, у його класичному розумінні передбачає обов’язкову та постійну взаємодію двох груп факторів: матеріальних та особистих. Матеріальні фактори включать засоби виробництва, які складаються з предметів праці та засобів праці. Предметами праці у транспортному виробництві є вантажі, які перевозяться,  речова форма, властивості та споживча цінність яких не змінюються під час транспортування, а їх вартість не є складовою вартості транспортної продукції. Засобами праці на транспорті виступає рухомий склад, який поділяється на тяговий (локомотиви), самохідний склад спеціального призначення та несамохідний рухомий склад (вагони). Особисті фактори виробництва представляються трудовими колективами підприємств залізничного транспорту та їх виробничих підрозділів, окремими працівниками, що зайняті безпосередньо при наданні послуг залізничного транспорту та сприяють їх реалізації.

Тоді для підприємств залізничного транспорту слід виділяти три основні групи ресурсів: необоротні активи, оборотні активи та людські ресурси. Сукупність цих ресурсів визначає виробничі можливості конкретного підприємства, що можна розглядати як потенційно можливий обсяг наданих послуг:

 

                         (2)

 

де  - сукупність послуг, яка може бути надана підприємством;  - множина необоротних, оборотних активів і людських ресурсів, необхідних для надання послуги ;  - функція, що характеризує перетворення ресурсів у послуги.

Виробничі процеси на підприємствах залізничного транспорту, їх інтенсивність є своєрідним балансом між наявними ресурсами (можливість надання послуг) та попитом на послуги. Крім того, попит визначає необхідність розвитку матеріальних та трудових ресурсів, що визначає потребу в оновленні та модернізації основних засобів, впровадження інноваційних технологій, підвищення кваліфікації персоналу тощо. Це також необхідно враховувати при формування збалансованої системи показників.

Система оціночних показників може вважатися збалансованою за умови, що потреба в послугах у повній мірі буде задовольнятися техніко-економічними можливостями підприємств залізничного транспорту, тобто потреба в матеріальних і людських ресурсах дорівнюватиме наявним потужностям (сукупним ресурсам). А отже, при побудові збалансованої системи показників оцінки ефективності діяльності підприємств залізничного транспорту слід виходити з потреб зовнішнього середовища в матеріальних ресурсах та необхідності їх переміщення, тобто вони є визначальними для формування попиту на транспортну продукцію.

При визначенні параметрів, що характеризують виробничі процеси на конкретному підприємстві, слід базуватися на розподілі видів діяльності на залізничному транспорті, який здійснено за критерієм можливості та доцільності впровадження ринкових відносин. Так, розподіл видів діяльності включає три сектори:

1) конкурентний (вантажні перевезення, ремонт рухомого складу, утримання соціальної сфери, будівництво та ремонт об’єктів інфраструктури та проведення НДДКР);

2) потенційно конкурентний (пасажирські перевезення у внутрішньому та міжнародному сполученнях, пасажирські перевезення у приміському сполученні);

3) монопольний (утримання та експлуатація інфраструктури, надання послуг локомотивної тяги, послуги вокзального комплексу).

Тоді сукупність параметрів, що характеризують виробничі процеси, що відбуваються на підприємстві залізничного транспорту, може бути описана таким функціоналом:

 

                                                             (3)

 

де  - множина видів діяльності, якими займається підприємство.

Параметри виробничих процесів визначають фінансові результати функціонування підприємства залізничного транспорту: достатність фінансових ресурсів безпосередньо впливає на забезпеченість матеріальними та трудовими ресурсами, на якість виконаних робіт та наданих послуг, на інвестиційну привабливість транспортних підприємств. Баланс у рамках визначеної системи показників виявляється у різнопланових взаємозв’язках між внутрішніми та зовнішніми аспектами діяльності підприємства, джерелами фінансування, звітними та плановими  результативними показниками, монетарними та немонетарними величинами виміру, існуючим попитом на продукцію та наявними потужностями підприємства для його задоволення.

Фінансові наслідки реалізації виробничих процесів та отриманих фінансових результатів визначають можливість формування ресурсів підприємства для наступного періоду часу . Слід зазначити, що множину показників фінансових результатів і, як наслідок, фінансових наслідків можна задати однозначно як похідні перетворення наявних ресурсів при реалізації виробничих процесів з урахуванням впливу зовнішнього середовища:

 

,                                                       (5)

 

,                                             (6)

 

де  - кількість показників, які відібрані у збалансовану систему показників, що характеризують фінансові результати реалізації виробничих процесів на підприємстві (мають включати не тільки доходи, витрати, а й заборгованість та залучення короткострокових і довгострокових кредитів та ін.);  - кількість відібраних показників, що характеризують фінансові наслідки реалізації виробничих процесів (фінансовий стан, платоспроможність тощо).

У той же час при визначенні обсягів ресурсів підприємства на наступний період  слід враховувати не тільки фінансові можливості формування їх у достатній кількості, а й необхідність вкладень у розвиток людських ресурсів для забезпечення необхідної якості наданих послуг та можливість виникнення додаткових втрат, пов’язаних із їхньою нестачею чи надмірним обсягом. Поява цих втрат буде наслідком прорахунків при прогнозуванні та плануванні, а також нераціональної фінансової діяльності. Тоді формування ресурсів на період часу  можна описати через такий функціонал:

 

,                                                   (7)

 

де  -вкладення у розвиток людських ресурсів протягом періоду ;  - можливі (очікувані) втрати підприємства в період часу , пов’язані із нестачею чи надмірним обсягом окремих видів ресурсів.

Реалізація запропонованої моделі формування збалансованої системи показників на підприємствах залізничного транспорту ((1)-(7)) передбачає визначення масиву показників відповідно до загальних принципів економічної ефективності з врахуванням особливостей транспортного виробництва і таких вимог:

у систему показників слід включати взаємопов’язані виробничі (експлуатаційні), економічні та фінансові показники, що узагальнюють, доповнюють та уточнюють інші, значення яких залежать від попередніх показників, а їх використання дозволить своєчасно виявляти та оцінювати реальний виробничо-економічний та фінансовий стан підприємств залізничного транспорту, проводити аналіз можливостей їх функціонування та корегувати стратегію розвитку;

збалансована система показників повинна включати обмежену кількість показників (не більше 15-25); відбір та балансування більшої кількості показників призведе до надмірних матеріальних, трудових і часових витрат, наслідком чого може стати неактуальність отриманих результатів; разом з тим, показників має бути достатньо для задоволення потреб в отриманні достатньої та актуальної інформацію про зовнішнє середовище та діяльність підприємства для прийняття виважених та своєчасних управлінських рішень;

відібрана множина показників має розглядатися в динаміці, тобто відображати минулий та поточний стани підприємства залізничного транспорту з виділенням «ключових моментів», в які відбувалися непередбачені зміни, для розробки адекватних прогнозних моделей і забезпечення ефективної діяльності та цілеспрямованого розвитку у майбутньому;

збалансована система  показників оцінки ефективності діяльності суб’єктів має відповідати інтересам та цілям  всіх аналітиків, а також осіб, що приймають рішення;

порядок проведення розрахунків множини показників має бути достатньо простим, зрозумілим, не викликати проблем щодо можливостей отримання необхідної вихідної інформації  тощо.

Формування збалансованої системи показників неможливе без розробки взаємопов’язаної системи виробничо-економічних і фінансових планів. В умовах ринкової економіки фінансове планування та прогнозування набувають особливого значення і стають одними з найважливіших інструментів регулювання операційної, інвестиційної та власне фінансової діяльності. Це пояснюється тим, що в умовах ринкової економіки за усі прорахунки несуть відповідальність безпосередньо суб’єкти господарювання. Безперебійність операційної діяльності, фінансова стійкість, життєздатність в умовах ринкової економіки, ефективність стратегії розвитку суттєво залежать від прийнятої системи фінансового планування та прогнозування, яка є основою механізму управління фінансами підприємства. В процесі фінансового планування одночасно обґрунтовуються та узгоджуються раціональні відносини, вартісні пропорції, фінансові потоки та ін., тому особливістю показників фінансових планів є їхній синтетичний характер та обов’язковість представлення у вартісному вигляді.

Тоді система планів як відображення збалансованої системи показників має включати такі плани: (1) план формування та розподілу ресурсів; (2) план надання послуг; (3) план формування прибутку від операційної діяльності; (4) план генерування сукупного грошового потоку; (4) платіжний календар.

Для балансування показників різних планів доцільно використовувати балансограми, які представляють собою діаграму, на якій відображаються співвідношення між фінансовими показниками підприємства, що розташовані у шести колонках, а саме [на основі 13, с. 28, 30]: колонка А - структура розділів активу балансу; колонка Б - структура підрозділів активу балансу; колонка В - постатейна структура підрозділу «Запаси» активу балансу; колонка Г - структура «Виручки від реалізації» Звіту про прибутки та збитки; колонка Д - постатейна структура розділу «Поточні зобов’язання і забезпечення» пасиву балансу; колонка Е - структура розділів пасиву балансу.

Така структура балансограми є однією з найзручніших форми не тільки порівняльного аналізу фінансових показників, а й оцінки різних варіантів їхнього поєднання, використання якої дозволить сформувати збалансовану систему показників з урахуванням умов, що склалися.

У якості балансових співвідношень при розробці системи фінансових планів, як відображення збалансованої системи показників підприємств, мають дотримуватися такі співвідношення:

1) загальна формула балансу:

 

 тобто                                                                (8)

 

де  - майно, що використовується в процесі виробничої діяльності;  - джерела майна підприємства;  - інвестиції в активи, необхідні для забезпечення прогнозованого обсягу попиту на послуги; ,  - власні (резерви) та зовнішні джерела фінансування підприємства відповідно;

2) необхідне зростання чистих активів :

 

                                                                                           (9)

 

де  - планове зростання загальних активів;  - планове зростання поточних пасивів;

3) необхідний обсяг зовнішнього фінансування:

 

                                                                                      (10)

 

де  - необхідне зростання чистих активів;  - чистий прибуток;  - сплачені дивіденди.

Використання співвідношень (8)-(10) дозволить реалізувати принципи збалансованості показників при розробці короткострокових планів підприємств залізничного транспорту.

Висновки і рекомендації. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що використання запропонованої концептуальної моделі збалансованої системи показників дозволить підвищити узгодженість рішень, пов’язаних з управлінням виробничо-економічними та фінансовими процесами на підприємствах залізничного транспорту. Це буде досягатися за рахунок (а) узгодження показників внутрішнього та зовнішнього середовища; (б) врахування взаємозв’язків між наявними ресурсами, виробничими процесами, фінансовими ресурсами і фінансовими наслідками; (в) обґрунтованого відбору показників до масиву даних збалансованої системи. Реалізація розробленої моделі збалансованої системи показників має супроводжуватися впровадженням системи взаємопов’язаних виробничо-економічних і фінансових планів для обґрунтування та узгодження фінансово-економічних відносин у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, вартісних пропорції, генерування різних фінансових потоків та ін. Для забезпечення збалансованості планових показників слід використовувати балансограми, а також систему балансових співвідношень.

 

Література.

1. Браун М.Г. Сбалансированная система показателей: на маршруте внедрения / М.Г. Браун. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 226 с.

2. Горский М. Золотые страницы. Лучшие примеры внедрения сбалансированной системы показателей / М. Горский, А. Гершун. – М.: Олимп-Бизнес, 2008. – 416 с.

3. Нивен П.Р. Сбалансированная система показателей. Шаг за шагом / Р.П. Нивен. - М.: Баланс клуб, 2004. − 315 с.

4. Нортон Д.П. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес-среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей / Д.П. Нортон, Р.С. Каплан. – М. : Олимп-Бизнес, 2004. – 169 с.

5. Пономарьова І.В. Реалізація стратегії розвитку підприємства за допомогою збалансованої системи показників // Економічний простір : Зб. наук. пр. −№ 27.− Дніпропетровськ : ПДАБА, 2009. − С. 202−210.

6. Рой С., Баланс между стратегией и контролем / С. Рой, К.-Й. Петри, Ж. Рой, Н.-Г. Ольве. − СПб.: ПИТЕР, 2005. – 320 с.

7. Фридаг Х.Р. Сбалансированная система показателей / Х.Р. Фридаг, В.Шмидт. – М.: Омега-Л, 2006. – 144 с.

8. Нортон Д.П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Р.С. Каплан, Д.П. Нортон. – М.: ЗАО «ОЛИМП-БИЗНЕС» 2005. - 304 с.

9. Баранов И.Н. Оценка деятельности организаций: подход Р. Каплана и Д. Нортона / И.Н. Баранов // Российский журнал менеджмента. - 2004. - № 3. - С. 63-70.

10. Недосекин А.О. Модели и методы финансового планирования / А.О. Недосекин, З.И. Абдулаева. - СПб: Изд-во Политехн. ун-та, 2013. - 176 с.

11. Вітлінський В.В. Моделювання економіки / В.В. Вітлінський. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.

12. Занг В.-Б. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории / В.-Б. Занг. - М.: Мир, 1999. - 335 с.

13. Жилкина А.Н. Финансовое планирование на предприятии / А.Н. Жилкина. – М.: Благовест–В, 2004. – 248 с.

 

References.

1. Braun, M.G. (2005), Sbalansirovannaja sistema pokazatelej: na marshrute vnedrenija [Balanced Scorecard: the route of introduction], Al'pina Biznes Buks, Moscow, Russia.

2. Gorskij, M. and Gershun, A. (2008), Zolotye stranicy. Luchshie primery vnedrenija sbalansirovannoj sistemy pokazatelej [Golden Pages. The best examples of the implementation of the Balanced Scorecard], Olimp-Biznes, Moscow, Russia.

3. Niven, P.R. (2004), Sbalansirovannaja sistema pokazatelej. Shag za shagom [Balanced Scorecard. Step by step], Balans klub, Moscow, Russia.

4. Norton, D.P. and Kaplan, R.S. (2004), Organizacija, orientirovannaja na strategiju. Kak v novoj biznes-srede preuspevajut organizacii, primenjajushhie sbalansirovannuju sistemu pokazatelej [The organization focused on strategy. As in the new business environment thrive organizations using Balanced Scorecard], Olimp-Biznes, Moscow, Russia.

5. Ponomareva, I.V. (2009), “Implementation of the development strategy using the Balanced Scorecard”, Ekonomichny`j prostir, vol. 27, pp. 202–210.

6. Roj, S., Petri, K.-J., Roj, Zh. and Ol've, N.-G. (2005), Balans mezhdu strategiej i kontrolem [The balance between strategy and control], PITER, St. Petersburg, Russia.

7. Fridag, H.R. (2006), Sbalansirovannaja sistema pokazatelej [The Balanced Scorecard], Omega-L, Moscow, Russia.

8. Norton, D.P. Kaplan, R.S. (2005), Sbalansirovannaya sistema pokazateley. Оt strategii k deystviyu [The Balanced Scorecard. From strategy to action], Olimp-Biznes, Moscow, Russia.

9. Baranov, I.N. (2004), “Evaluation of the activity of organizations, approach of R. Kaplan and D. Norton”, Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta, vol. 3, pp. 63-70.

10. Nedosekin, A.A. and Abdulayeva, Z.I. (2003), Modeli i metody finansovogo planirovaniya [Models and methods of financial planning], Finansy, Moscow, Russia.

11. Vitlinsʹkiy, V.V. (2003), Modelyuvannya ekonomiky [Simulation economy], KNEU, Kyiv, Ukraine.

12. Zang V.-B. (1999), Sinergeticheskaya ekonomika. Vremya i peremeny v nelineynoy ekonomicheskoy teorii [The synergetic economics. Time and changes in the nonlinear economic theory], Mir, Moscow, Russia.

13. Zhilkina, A.N. (2004), Finansovoye planirovaniye na predpriyatii [Financial planning in the enterprises], Blagovest-V, Moscow, Russia.

 

Стаття надійшла до редакції 19.04.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"