Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 336.71.078.3

 

О. С. Дмитрова,

здобувач кафедри менеджменту та економічної безпеки,

Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького

 

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ КОРУПЦІЙНИХ ЗАГРОЗ НА СИСТЕМУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВ

 

Olga Dmytrova,

Applicant of Management and economic security Department,

Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnitsky, Cherkasy

 

CONCEPTUAL APPROACH TO IMPROVING OF THE STATE MONITORING OF CORRUPTION THREATS TO THE ECONOMIC SECURITY SYSTEM OF THE BANKS

 

Одним із основних завдань Національного Банку України є нагляд за діяльністю комерційних банків України. Нагляд, це система   контролю  та  активних  впорядкованих  дій  Національного  банку  України,  спрямованих на  забезпечення  стабільності банківської системи та захисту інтересів  вкладників  та  кредиторів  банку. Окрім чітко визначених та прописаних у нормативних документах НБУ напрямів контролю за діяльністю комерційних банків,  контроль за рівнем корупції як в банківському секторі так і в   кожному окремому банку,  на думку автора, повинен стати  із боку Національного банку України пріоритетним.

Контроль за рівнем корупції у окремій банківській установі, потрібно розглядати як частину системи економічної безпеки банку. Враховуючи, що від стану економічної безпеки залежить стабільне та ефективне функціонування банківської установи,  то контроль цього питання із боку НБУ, особливо під час економічної нестабільності, стає дуже актуальним питанням.

 

One of the main tasks of the National Bank of Ukraine is the supervision by the commercial banks of Ukraine. Supervision is a system of control and active actions ordered by the National Bank of Ukraine to ensure stability of the banking system and protection of depositors’ & creditors’ interests of the bank. In addition to clearly defined & prescribed regulations by NBU about monitoring & control to the commercial banks activities, control of the corruption level in the banking sector as well as in every single bank, according to the author’s opinion, should become by the National Bank of Ukraine the priority one.

Control after the corruption level in every banking institution, should be considered as a part of the economic security system of the bank. According to influence of economic security to the stability & effective banking operating in the banking institution, the issue of control by the NBU, especially in period of economic instability is a very important one.

 

Ключові слова: економічна безпека, система, державний моніторинг,  банк,  загрози, функціональні складові, концептуальний підхід.

 

Keywords: economic security, system, state monitoring, bank, threats, functional components, conceptual procedure.

 

 

Вступ. У даній статті, автор розглядає питання концептуального підходу до вдосконалення державного моніторингу корупційних загроз, як основних загроз, які на сьогодні впливають на систему економічної безпеки банків, із сторони контролюючих органів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз публікацій таких авторів як Болгар Т.М., Ващенко Н.В., Донець Л.І., Дмитров С.О., Духов В.Є.,Зубок М.І., Медвідь Т.А., Мігус І.П.,Побережний С. М., Пластун О.Л., Сумець Л.М., Тумар М.Б., Худолій Л.М., показав, що незважаючи на велику кількість робіт українських та зарубіжних  вчених, єдиного підходу державного моніторингу корупційних загроз, як складової системи економічної безпеки банків, не має.

Мета статті. Метою статті є обґрунтування необхідності вдосконалення державного  моніторингу  корупційних загроз, як складової економічної безпеки  банківських установ із боку Національного банку України.

Виклад основного  матеріалу. У правовій науці державне регулювання – це здійснення державою комплексних заходів ( організаційних, правових, економічних тощо) у сфері соціальних, економічних, політичних духовних та інших процесів з метою їх упорядкування, встановлення загальних правил і норм суспільної поведінки, а також запобігання негативним явищам у суспільстві. Сутність державного регулювання  банківського сектору України проявляється через реалізацію функцій, які покладаються на нього суспільством та станом фінансового сектора держави. Враховуючи важливе місце банківської системи в економіці країни, високий рівень залежності економічної та глобальної безпеки від її стану, надзвичайної важливості саме організація державного регулювання, функціонування та розвитку банківської системи України. Від того, наскільки адекватно система державного регулювання реалізовуватиме функції координації у діяльності фінансово – кредитних установ, залежатиме розвиток української економіки  та подальше економічне зростання фінансово – кредитного сектору економіки. [1]

На рівні держави, моніторинг загроз економічної безпеки банків, здійснює Національний банк України (банківський нагляд). Банківський нагляд   - це система   контролю    та    активних  впорядкованих  дій  Національного  банку  України,  спрямованих на  забезпечення  отримання  банками та іншими особами, стосовно яких  Національний    банк   України   здійснює   наглядову   діяльність  законодавства   України   і   встановлених   нормативів,  з  метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів  вкладників  та  кредиторів  банку. [2] Метою  праці банківського нагляду є підтримання стабільності банківської системи в межах свої повноважень та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності. Іншими слова, одним із завдань НБУ, є контроль за станом економічної безпеки банківських установ. Для цього НБУ використовує  різні методи регулювання. [3]

 

Рис. 1. Методи адміністративного та індикативного державного регулювання [1,2]

 

На рисунку 1, зазначені основні методи державного та індикативного регулювання, які використовуються Національним банком України при роботі із комерційними банками. Як можна побачити, основний напрям регулювання із сторони Національного банку України, спрямовано на впровадження за контролем виконання економічних нормативів у комерційному банку. Але, на думку автора, одним із завдань Національного банку України, як контролюючого органу повинен стати  контроль за рівнем корупції  у банківському секторі і в кожному окремому банку.

Контроль за рівнем корупції у окремій банківській установі, потрібно розглядати як частину контролю за організацією  системи ризик – менеджменту банку, яка впливає на економічну безпеку банку. При цьому, треба пам’ятати, що система захисту економічній безпеці банків  в першу чергу залежить від дій держави та законодавчих актів,  вже  побудова система внутрішньої економічної безпеці це завдання кожного окремого банку. [4,5]  Кожен банк повинен думати про мінімізацію своїх ризиків та захисту від загроз. Це в першу чергу, необхідно для його виживання, але НБУ повинен жорстко контролювати цей процес.

Система захисту від корупційних загроз повинна стати частиною системи економічної безпеки банку, тому що метою побудови системи протидії ризикам корупції, є:

Зниження можливих корупційних втрат;

Забезпечення безпеки, надійності, конкурентоздатності Банку;

Вдосконалення банківських процесів, систем, технологій;

Забезпечення дотримання нормативно-правових актів України, внутрішніх стандартів і положень.

Завданням побудови системи протидії ризикам корупції, є:

Визначення рівня корупції у банківській установі  та її впливу на діяльність банку;

Зниження фінансових та не фінансових втрат банку.

Основними функціями системи протидії ризикам корупції, є:

Моніторинг корупційних ризиків в підрозділах Банку;

Ідентифікація корупційних ризиків, що є характерними для банківського продукту, процесу, систем; аналіз отриманої інформації;

Аналіз корупційних ризиків на етапі розробки і практичного впровадження банківського продукту, процесу, системи;

При зміні, розробці, затверджені нових/існуючих внутрішніх документів Банку необхідність проводити оцінку їх співвідношення з принципами управління корупційними ризиками;

Аналіз інформації, отриманої з різних зовнішніх джерел, відносно подій, що відбулися в банківській сфері діяльності, які призвели до втрат (прямих/непрямих) з метою розробки заходів направлених на мінімізацію/попередження корупційного ризику;

Кількісна та/або якісна оцінка корупційних ризиків характерних банківському продукту, процесу, системі, підрозділу;

Регулярна звітність відносно ключових елементів управління корупційним ризиком;

Впровадження в Банку принципів управління корупційним ризиком згідно рекомендацій Базельського Комітету з банківського нагляду, чинного законодавства України. [6]

При такому підході, основними принципами  системи протидії від корупційних загроз, повинні бути:

Системність – виявлення, управління, контроль та моніторинг  корупційного ризику , який здійснюється на усіх рівнях організаційної структури;

Безперервність – виявлення, оцінка, управління, контроль та моніторинг корупційного ризику, який  відбувається постійно. При цьому система звітності забезпечує регулярність отримання управлінської інформації про події та їх наслідки;

Мінімізація вірогідності настання несприятливих подій шляхом чіткої регламентації процесів та процедур, забезпечення належного контролю за бізнес-процесами;

Адекватність системи реагування на внутрішні та зовнішні події;

Планування дій на випадок настання надзвичайних ситуацій.

При перевірці Національним Банком України комерційного банку, потрібно мати відповіді на наступні запитання, які допоможуть  розібратися в існуючій ситуації щодо управління корупційними ризиками у конкретному банку мають стати:

Чи є нормативна документація банку, що містить принципи управління корупційним ризиком?

Чи є орган (комітет) у складі органів управління банку та / або спеціальний підрозділ (співробітник) з управління корупційним ризиком?

Який порядок інформування органів управління і співробітників банку щодо рівня і методів управління корупційним ризиком?

Чи проводиться аналіз (оцінка) можливих витрат на створення (вдосконалення) системи управління корупційним ризиком і вигоди від їх впровадження?

Чи проводиться цілеспрямоване виділення коштів на організацію (вдосконалення) управління корупційним ризиком?

Які цілі і завдання поставлені перед підрозділами (службовцями), що здійснюють управління корупційним ризиком?

Які способи (засоби) підтримки процесу управління корупційним ризиком застосовуються в банку?

Який порядок здійснення функцій управління корупційним ризиком застосовується у банку?

Який порядок збору інформації про збитки, пов'язаних з корупційним ризиком, застосовується у банку?

Які заходи контролю і за мінімізації (зниження) корупційним ризику застосовуються (розглядаються)? [5,6]

Національний банк України  повинен ввести в дію методику оцінки рівня корупції у банківських установах, як частини захисту економічної безпеки банку. Згідно ст. 55 Закону України « Про Національний банк України» головна мета банківського регулювання визначається як безпека та фінансова стабільність банківської системи. Захист інтересів вкладників та кредиторів». Система безпеки, повинна постійно змінюватись, щоб  враховувати усі ризики. Не є винятком і НБУ. Його система нагляду, також повинна постійно змінюватись та оновлюватись. Для здійснення своїх функцій Національний банк України має право безоплатно одержувати від банків, банківських об’єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію Національного банку України, а також від осіб, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій.

Головна відмінність запропонованого підходу полягає у тому, що автор пропонує здійснювати контроль не лише на рівні контролю за економічними нормативами банку, але й на рівні побудови системи управління банком.

Це має включати в себе:

Контроль за організаційною структурою банку;

Збільшення контролю за призначенням посадових осіб банку (не лише на рівні перевірки ділової репутації, але й на рівні визначення родинних зв’язків банку;

Перевірку побудови системи економічної безпеку банку, в залежності від типу банку, напряму його діяльності, обсягу операцій, кількості філій тощо.

У таблиці 1 наведено етапи створення моделі забезпечення безпеки банківської установи.

Наведена модель являється уніфікованою, але при інспекційній перевірці банку, наглядові повинні враховувати наявність усіх вказаних етапів у банку.

 

Таблиця 1.

Етапи створення моделі забезпечення безпеки банківської установи

п/п

Етап

Зміст етапу

1

Визначити цілі системи безпеки

Виділення пріоритетних видів безпеки

2

Виділити основні внутрішні та зовнішні загрози

Побудова карти внутрішніх і зовнішніх загроз

3

Розробити організаційно-правові основи побудови комплексної системи безпеки

Актуалізація законодавчого базису забезпечення безпеки освітнього закладу , розробка локальних актів ВНЗ, орієнтованих на вирішення основних завдань забезпечення безпеки

4

Забезпечити кадрами систему безпеки

Підбір кадрів, що володіють достатніми компетенціями в галузі забезпечення безпеки ВНЗ

5

Розробити технології, інструменти, методи та методики запобігання та протидії загрозам

Аналіз існуючих технологій, інструментів, методів і методик попередження, зниження рівня та протидії загрозам відбір і адаптація

6

Створити матеріально-технічне та фінансове забезпечення побудови та діяльності системи безпеки

Планування і виділення матеріально-технічних і фінансових ресурсів для забезпечення системи безпеки

7

Розробити механізми управління системою безпеки

Створення організаційної моделі управління системою безпеки як частини загальної організаційної структури ВНЗ

8

Організувати внутрішнє і зовнішнє взаємодія при здійсненні заходів щодо забезпечення безпеки та ін.

Розробка регламентів при проведенні заходів щодо забезпечення безпеки

9

Організувати моніторинг , аналіз і контроль за системою безпеки

Розробка регламентів з моніторингу, аналізу та контролю за системою забезпечення безпеки

Складено автором

 

Після підключення контролюючого органу, а саме Національного Банку України до оцінки рівня корупції у банківському секторі, потрібно вдосконалити методику оцінки рівня корупції у банківській установі.

Вдосконалення методики оцінки рівня корупції у банківській установі, потрібно починати з вдосконалення системи управління ризиками у банківській установі, а саме, запроваджувати роботу із корупційними ризиками у банківській установі, із самого початку - з моменту їх ідентифікації, до мінімізації самого виду ризику.

При цьому, етапи створення організаційно – функціональної системи управління корупційними  ризиками як частини економічної безпеки є наступними:

1. Етап виявлення джерел (видів) ризику на процесах:

декомпозиція кожного процесу банку на складові його операції;

складання технологічної карти документообігу процесу;

збір даних про несприятливі події та втрати;

ідентифікація на кожній операції можливих проявів окремих джерел (видів) ризику.

На рис. 2 Наведено приклад технологічної карти бізнес - процесу надання кредитів. Процедури погашення кредиту

 

Рис. 2 Технологічна карти процесу надання кредитів. Процедура погашення кредиту

складено автором

 

Така декомпозиція кожного процесу банку на складові його операції дозволяє виявити всередині банку, на якому етапі можливо проявлення  корупційного ризику.

Ідентифікація корупційного ризику повинна охоплювати всі напрямки діяльності  Банку з метою визначення існування або можливості виникнення подій КР в банківських процесах, продуктах, системах.

Дана робота повинна проводитись на етапі розробки та затвердження нових банківських продуктів, процесів, систем. Підрозділами Банку повинен бути проведений відповідний аналіз з метою визначення подій реалізації корупційного  ризику, характерних нововведенню, а також адекватних заходів, направлених на мінімізацію і контроль рівня корупційного ризику.

2. Етап  є створення організаційної системи виявлення, вимірювання і управління корупційними ризиками.

Бажано, щоб питаннями виявлення, вимірювання і управління корупційними ризиками займався один підрозділ, але враховуючи той факт, що банківським установам економічно не вигідно збільшувати штат працівників, які не приносять явного та прямого прибутку, у якості підрозділу по роботі з корупційними ризиками може виступати як банківська безпека так і підрозділ по роботі з операційними ризиками.

Даний підрозділ на регулярній основі формує звітність, що відображає загальну величину та структуру корупційних ризиків Банку для прийняття управлінських рішень з управління корупційних ризиків з урахуванням інших ризиків, наявних у Банку.

З метою виявлення індивідуальних ризиків проводиться анкетування структурних підрозділів банку у термін не частіше ніж раз на рік. На основі анкетування та інших даних складається каталог корупційних ризиків банку. Форма анкети може бути якою завгодно. Найголовніше – вона повинна включати в себе наступні питання:

Де саме виникає корупційний ризик?

Як часто?

Хто фіксує  ці інциденти?

Які фінансові втрати завдає той чи інший тип (вид) корупційного ризику?

Моніторинг за частотою та проявом інцидентів корупційного ризику - дозволяє здійснювати поточний контроль, спостереження, нагляд за корупційними  ризиками, подіями, пов’язаними з їх реалізацією безпосередньо в ході операційної роботи. Моніторинг передбачає постійне, систематичне і послідовне відстеження та попередження корупційних ризиків.

Моніторинг корупційного ризику проводиться як на рівні структурних підрозділів, так і в цілому по банку.

Поточний моніторинг ризиків – це внутрішній оперативний поточний контроль та ризиками, які властиві напряму діяльності підрозділу, що здійснює операційний моніторинг. Постійний моніторинг сприяє оперативному виявленню та вжиттю заходів щодо мінімізації наслідків корупційного ризиків

Звіти про величину корупційних ризиків, включаючи інформацію про пов'язані з ними  фінансові втрати, повинні на регулярній основі надаватися керівникам структурних підрозділів, Правлінню Банку.

3. Етап створення методології та технології вимірювання корупційних ризиків складається із декількох етапів.

Перший це – моніторинг та контроль корупційного ризику.

Моніторинг і контроль рівня корупційного ризику здійснюється через:

обговорення і оцінку звітів з корупційного ризику (звіти про втрати, звіти про КПР, результати самостійної оцінки корупційних ризиків та заходів контролю, результати сценарного аналізу);

обговорення і оцінку звітів внутрішньої і зовнішніх служб аудиту,

відслідковування прогресу у виконанні відповідальними підрозділами Банку рекомендацій служб аудиту, органів нагляду,

розвиток і відслідковування досвіду, отриманого із внутрішніх (і зовнішніх по відношенню до Банку) подій КР,

обговорення і оцінку методів розрахунку резервного капіталу під КР – відповідно оцінку результатів розрахунку,

прийняття відповідних управлінських рішень.

Другий етап – це процес розробки та впровадження виправних заходів по подіях КР

Висновки. Національний Банк повинен більш жорстко контролювати розподіл повноважень всередині комерційного банку, наявність конфлікту інтересів серед посадових осіб банку, побудову критичних бізнес – процесів банку, з визначенням ділянок, на яких можливі прояви корупційного ризику. Необхідно на законодавчому рівні, із сторони НБУ закріпити  та посилити контроль за роботою наступних підрозділів у роботі банку та контролювати розподіл функції та повноваження колегіальних органів і підрозділів Банку, які забезпечують побудову системи економічної безпеки банку та  беруть участь у системі управління ризиком корупції.

 

Література.

1. Нагребельний В. П. Вдосконалення правових засад державного регулювання економіки / В. П. Нагребельний, О. Х. Юлдашев // Правова держава: Щорічник наук. пр. - 2006. - Вип. 17. - С. 171-177.

2. Фінансове право України. Загальна частина : навч. посібник / В. П. Нагребельний, В. Д.Чернадчук, В. В. Сухонос ; за заг. ред. В. П. Нагребельного. - Суми : Унів. книга, 2004. - 320 с.

3. Закон України «Про банки і банківську діяльність». Зі змінами від 13.04.2012 // Відомості Верховної Ради. – 2013. - N 21.-208 с.

4. Дмитров, С. О    Розбіжності в оцінюванні корупції / С. Дмитров, Т. Медвідь // Вісник Національного банку України. - 2012. - № 7. - С. 30-34.

5. Проблеми управління економічною безпекою суб'єктів господарювання: Монографія /О.А. Кириченко, В.С. Сідак та ін. – К.: Університет «КРОК», 2008. – 403 с.

6. Дмитрова О. С. Класифікація загроз та ризиків економічної безпеки банку / О.С. Дмитрова // Ефективна економіка. – 2015. – № 11.

7. Дмитров С. О. Управління фінансовою безпекою комерційного банку / О. С. Дмитров //Фінансовий простір. – № 2 (6). – 2012. – С. 11 – 15.

 

References.

1. Nahrebel'nyj, V. P. and Yuldashev, O. Kh. (2006), “Improving the legal principles of state regulation of economy”, Pravova derzhava: Schorichnyk nauk. pr, vol. 17, pp. 171-177.

2. Nahrebel'nyj, V. P. Chernadchuk, V. D. and Sukhonos, V. V. (2004), Finansove pravo Ukrainy. Zahal'na chastyna [Financial Law Ukraine], Univ. knyha, Sumy. - 320 s.

3. Verkhovna Rada of Ukraine (2013), The Law of Ukraine " On Banks and Banking ", Vidomosti Verkhovnoi Rady, vol. 21.

4. Dmytrov, S. O and Medvid', T. (2012), “The differences in the assessment of corruption”, Visnyk Natsional'noho banku Ukrainy, vol. 7, pp. 30-34.

5. Kyrychenko, O.A. Sidak, V.S. (2008), Problemy upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu sub'iektiv hospodariuvannia [Problems of economic security entities], Universytet «KROK», Kyiv, Ukraine.

6. Dmytrova O. S. (2015), “The classification of threats and risks Economic Security Bank”, Efektyvna ekonomika, vol. 11, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4599 (Accessed 10 Nov 2015).

7. Dmytrov S. O. (2012), “Managing financial security of commercial banks”, Finansovyj prostir, vol. (6), pp. 11 – 15.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.12.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"