УДК 336.226.322

 

С. М. Сокотенюк,

асистент кафедри міжнародної економіки НТУУ «КПІ»

А. А. Кугій,

студентка, Національний технічний університет України «КПІ»

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНІ

 

S. M. Sokotenyuk,

Assistant Professor, Department of International Economics NTUU "KPI"

A. A. Kuhii,

National Technical University of Ukraine "KPI"

 

FEATURES AND ACCEPTANCE OF ELECTRONIC ADMINISTRATION OF VAT IN UKRAINE

 

У статті розглянуто особливості прийняття податкової реформи у 2015 році щодо податку на додану вартість. Виконано аналіз механізму впливу податку на додану вартість на здійснення діяльності господарюючих суб’єктів. Визначено основні зміни у базі оподаткування, електронному адмініструванні, коригуванні податкових зобов’язань та податкового кредиту. Наведено формулу розрахунку суми, на яку, платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Процедуру реєстрації податкової накладної представлено у вигляді алгоритму дій. Охарактеризовані варіанти розвитку подій у зв’язку з видачею податкової накладної. Виявлено недоліки системи електронного адміністрування ПДВ. Серед них збільшення часу, що витрачає суб’єкт підприємницької діяльності на видачу однієї податкової накладної, в порівнянні з тим же показником до реформи. Встановлено особливість проведення економічної діяльності та її оподаткування за допомогою інформаційного забезпечення та мережі. Виявлено основні схеми ухилення від сплати ПДВ. Простежено зміни надходження коштів на електронні рахунки адміністрування ПДВ та надходження у бюджет за перше півріччя 2015 року.

 

The article discusses the features of adoption of the Tax Reform 2015 on value added tax. Was done the analysis of the mechanism of the impact of VAT on the activity of economic entities. The main changes in the tax base, electronic administration, adjustment of tax liabilities and tax credit determined in the research. The formula in the article calculate the amount by which the taxpayer value added has the right to register VAT invoices and payments adjustment in the Unified Register of tax bills. Is presented the registration tax invoice as an algorithm of actions. We characterize scenarios of developments in connection with the issuance of the tax bill. Revealed the shortcomings of electronic VAT administration. They include increasing the time that the entrepreneur spends on the issuance of a tax bill, compared with the same indicator before reform. Established feature of economic activity and its taxation using information and network security. Discovered the basic scheme evasion of VAT. It traces changes in revenues to electronic invoices VAT and income budget in the first half of 2015.

 

Ключові слова: податок на додану вартість, адміністрування, податкове зобов’язання, тіньова економіка.

 

Keywords: value added tax, administration, tax liability, the shadow economy.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Податок на додану вартість (ПДВ) – є непрямим податком, що входить до ціни реалізації товарів і сплачується споживачем до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів. ПДВ є загальнодержавним податком. Основним джерелом забезпечення Державного бюджету слугує саме ПДВ. Правовою базою тривалий строк був Закон України “Про ПДВ” від 3.04.1997 із наступними змінами, який втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI від 02.12.2010. Таким чином, основним нормативним документом слугує Податковий Кодекс [1]. До об’єктів оподаткування ПДВ відносять операції платників податків із: продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України; вивезення товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Реалізація податкової реформи відбувається задля стимулювання вільного підприємства та економічного розвитку. Зміни проводяться з метою прозорості та зрозумілості процедури адміністрування. Дослідження нових умов стягнення ПДВ та його наслідків на діяльність суб’єктів господарювання необхідно висвітлити через те, що ПДВ є основним джерелом надходження коштів до бюджету, а станом на 01.12.2015 року кількість платників ПДВ становить 234,1 тис осіб. За рахунок підвищення порогу для обов’язкової реєстрації з 1 до 2 млн грн прогнозується зменшення платників на 23,8 тис осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У 2013 році Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій було висунуто питання ефективності ПДВ, та наявності необхідності його заміни іншим непрямим податком. Рекомендовано було збереження ПДВ, за відсутності доказів його неефективності, та направлення сил на вдосконалення його адміністрування [2]. Від 16 жовтня 2014 року було затверджено постановою КМУ про порядок електронного адміністрування податку на додану вартість. Запровадження даної системи проводиться поетапно, попередньо встановлений тестовий режим до 1 липня 2015 року, починаючи від якого, система впроваджується на постійній основі [3]. Механізм функціонування податку на додану вартість та вплив його на господарську діяльність суб’єктів підприємництва розглядали А. М. Поддерьогін, М. В. Лесько [4]. Окрім того, питання теоретичного аспекту податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності розкривали О. Барановський, В. Вишневський, О. Лук’яненко, Ю. Макогон та ін. У нових законодавчих умовах це питання висвітлив Т. М. Рева. Оскільки зміни у законодавстві відбуваються у поточний момент, основні дослідження за даним питанням проводяться не вченими класиками, а сучасниками. Зміни та новації у сфері податкового застосування розглядає Л. Мельянкова [5], М. Ф. Огійчук, І. В. Горковенко, І. В. Сколотій [6]. У зв’язку з відсутністю досвіду застосування процедури реєстрації податкових накладних слід приділити увагу виділенню позитивних і негативних наслідків для економічної діяльності суб’єктів господарювання, зазначених змін.

Формулювання цілей (постановка завдання). Метою статті є проведення аналізу впливу змін у стягуванні податку на додану вартість на економічну діяльність суб’єктів господарювання України. Досягнення даної мети виконується за рахунок аналізу механізму електронного адміністрування ПДВ. Поставлені завдання:

– розгляд впливу реформування ПДВ-адміністрування на вдосконалення процесу стягування зазначеного податку;

– дослідження процесу введення системи електронного адміністрування;

– виявлення недоліків електронного адміністрування ПДВ.

Проводиться систематизація нормативної інформації, Законів України та синтез виявлених впливів, для визначення ефективності введеної системи задля прогнозу впливу електронного адміністрування ПДВ на економічну діяльність суб’єктів господарювання.

Викладення основного матеріалу дослідження. За досвідом 189 країн світу з переходом до інформаційного суспільства відбувалось реформування механізму податкового регулювання шляхом зниження загальної ставки оподаткування, часових витрат на дотримання норм податкового законодавства, кількості податкових платежів. Таким чином, за 2004 – 2014 рік було зменшено діапазон податкових платежів з 144 до 67. Відбувалось зниження загальної ставки оподаткування у 41 країні у 2014 році, особливо скорочення для податку на прибуток [7]. В Україні, як і в інших країнах світу, за 2010 – 2014 роки проводиться вдосконалення електронного оподаткування.

Інститут Економічних Досліджень в Україні попередньо визначив методи покращення адміністрування ПДВ:

– запровадження допоміжних заходів, таких як касовий метод нарахування та автоматичне відшкодування ПДВ, до рахунків;

– сприяння дотриманню законів та спрощення податкового законодавства [2].

Починаючи з 2015 року обов’язковим є подання податкової звітності з ПДВ та податкових накладних в електронній формі з одночасною реєстрацією останніх у єдиному реєстрі податкових накладних.

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» покликаний привести до покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників країни в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки. До 31 грудня 2017 року передбачається звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур за винятком сільськогосподарських підприємств-виробників, що зберігає практику субсидіювання продукції на внутрішньому ринку. Протягом перехідного періоду до 1 квітня 2015 року не застосовувались штрафи за порушення терміну реєстрації податкових накладних до 30 днів. Позитивним моментом також є те, що сума податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні, автоматично збільшується на суму середньомісячного розміру суми податку, задекларованих платником до сплати до бюджету за останні 12 звітних (податкових) місяців/ 4 кварталів («овердрафт»). Так само платникам надається право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування платникам податку, якщо вони не мають необоротних активів в достатніх розмірах, проте відповідають іншим критеріям, за умови, що такі платники матимуть фінансову гарантію на суму заявленого бюджетного відшкодування, видану на один рік банківською установою, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

За новою системою ПДВ загальна ставка – 20 % та на експорт – 0 % залишаються, а специфічні ставки для фармацевтичної продукції і сільськогосподарських компаній усуваються. У сфері оподаткування часта зміни податкової ставки вказує на нестабільність економіки країни. В Україні 20.12.1991 року було встановлено ставку у розмірі 28 %, яка була знижена до 20 % з 26.12.1992 року. Дефіцит бюджету спричинений цим зниженням сприяв поверненню до рівня 28 % у 1993 році, після чого було виявлено значну тінізацію ринку та ухилення від сплати податку [5]. Задля стримування росту тінізації ринку були послаблені умови оподаткування і основною ставкою було встановлено 20 %.

Зниження ставки оподаткування виправдано лише при паралельному усуванні податкових пільг. За наявності кращого адміністрування схеми ухилення будуть існувати, але будуть більш витратними. Система електронного адміністрування ПДВ бореться насамперед з ухиленням від сплати та тінізацією економіки, що відбувається за такими схемами як придбання фіктивного товару, фіктивний експорт, завищення ціни товару при експорті, заниження ціни товару при імпорті (за М. Науменко), та штучне заниження вартості товарів з метою формування від'ємного значення ПДВ для подальшого відшкодування його з держбюджету, проведення псевдоекспортних і безтоварних операцій (за М. Андрущенко) [8 , с. 245]. Приклад схеми ухилення через створення в основному в офшорних зонах дочірніх компаній, що виконують роль посередника. Дочірні компанії найчастіше є компаніями – одноденками, яким надається кредит у великих розмірах, або з якими ведуться відносини на пільгових умовах. Інша схема ухилення виконує розрахунки за допомогою «конвертаційних» послуг комерційних банків.

За оцінками Міністерства економіки рівень тіньової економіки в Україні у 2013 році становив 35 % від ВВП, у 2014 році 41 %, а у 2015 році зріс до 47 % від ВВП, що випереджає визначені у 2003 році 42,3 % від ВВП та вказує на тенденцію до зростання тінізації. Таким чином, бачимо, що за час перехідного періоду не відбулось значного впливу від зміни оподаткування на макрорівні.

Механізм впливу ПДВ на діяльність суб’єктів господарювання має декілька рівнів: сплата ПДВ при оплаті товарів, робіт, послуг; надходження ПДВ від їх реалізації; сплата ПДВ у бюджет; відшкодування податкового кредиту за виникненням його від'ємного значення.

 

 

*де  – сума податкового зобов’язання;

  –сума, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні

 

Рис. 1. Алгоритм видачі податкової накладної після реформи

(складено самостійно)

 

При електронному адмініструванні ПДВ так само виникає право на відшкодування переплати на електронний рахунок (за попередньою системою відбувалось відшкодування вхідного ПДВ через податковий кредит), але так само як за попередньої системи відбувається імобілізація коштів до їх повернення [4 с. 247].

Як відомо, податкове зобов’язання з ПДВ виникає при настанні першої з подій, або відвантаження товару, або отримання коштів від покупця. Якщо раніше обов’язком бухгалтера було виписування податкової накладної і передача її покупцеві, що можна було легко зробити в момент купівлі-продажу товару і що займало від 5 до 15 хвилин часу, то сьогодні ця процедура значно ускладнилася. По суті, процес реєстрації можна  проілюструвати у вигляді алгоритму дій, що наведено на рисунку 1.

В зв’язку з реформою ПДВ –адміністрування з’явилося нове поняття, досі не використовуване в українському законодавстві, сума, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні. Ця величина розраховується за формулою [9 с. 72]:

 

                               (1)

 

Де  – загальна сума ПДВ за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

 – загальна сума ПДВ, сплаченого платником податків при ввезенні товарів на митну територію України;

 – загальна сума поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ із власного поточного рахунка платника;

 – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;

 – загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;

 – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку в поданих податкових деклараціях над сумою ПДВ, яка міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН.

Як видно на рис. 1 після визначення суми, на яку платник податку на додану вартість, має право зареєструвати податкові накладні, відбувається співставлення з «лімітом реєстрації» і внесення податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних. У випадку, коли сума податкової накладної перевищує ліміт реєстрації, реєстрація в Єдиному реєстрі не відбувається [6 c. 379].

Недостатня кількість коштів на рахунку платника зобов’язує його у визначені Кодексом строки перерахувати на електронний рахунок кошти з власного поточного рахунку в сумі недостачі. Таким чином, час реєстрації податкової накладної може тривати 15 діб, і, навіть, більше. Але перевищення встановленого строку реєстрації податкових накладних призводить до застосування штрафних санкцій, що зростають пропорційно до строку реєстрації. На практиці, від’ємне значення формули зустрічається на підприємствах, що містять в структурі собівартості своєї продукції, робіт  і послуг, невелику частку витрат, пов’язану із залученням ресурсів з боку інших підприємств. Тобто, чим менше закуповується товарів, робіт і послуг, у підприємств, які можуть видати податкову накладну, тим більша ймовірність не отримати позитивного значення суми, дозволенної для реєстрації. Зрозуміло, що не всі з цих підприємств працюють в тіні, але всі мають таку проблему. Якщо є ймовірність отримати вхідну податкову накладну, бухгалтерія підприємства очікує її, при цьому витрачається робочий час на подання запитів в податкову інспекцію, іноді, потребу спілкуватися з контрагентами і просити їх швидше зареєструвати і відправити свою податкову. Зрозуміло, що такі дії жодним чином не спрощують процес справляння податку.

Надмірно сплачені кошти за накладною платника ПДВ не повертаються, а зараховуються на наступний період сплати. Вони повертаються лише на електронний рахунок (ст. 43 ПКУ) [1] за відповідною заявою. Порядок ведення та форми реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування буде відбуватись за двома відкритими реєстрами. Одні з них відповідають критеріям бюджетного відшкодування, а інші не відповідають. Встановлено, що внесення заяв до відповідного реєстру відбуватиметься автоматично. Реєстри публікуватимуться на офіційному сайті ДФСУ. Узгоджені суми бюджетного відшкодування повертатимуться в хронологічному порядку відповідно до внесення реєстру заяв [10]. Залишається відкритим питання внесення до податкового кредиту документів, що відрізняються від податкових накладних, та можуть зменшити податкове зобов’язання платника. Суми за чеками, квитками не відображаються у приведеній формулі, що приводить до розбіжності між даними системи електронного адміністрування та даних платників податків.

При зміні системи електронного адміністрування змінились схеми зменшення податкового зобов’язання підприємствами. Задля ухилення та зменшення виплат відбулось трансформування схем в рамках країни. Існують вони за рахунок ведення проблемного кредиту, який все ще слугує проблемою вирішення у новій системі адміністрування. Так підприємство може використовувати інші фірми, що скасували попередньо реєстрацію платника ПДВ, з якими проводить операції купівлі-продажу. За рахунок цих операцій підприємство уточнює розрахунки за ПДВ та зменшує податкове зобов’язання. За період двох місяців 2015 року виявлено ухилення від сплати ПДВ на суму 7,8 млн грн. За той самий період виявлено 414 підприємств, за рахунок яких було сформовано незаконний податковий кредит [11 с. 45]. К. Безверхий та О. Юрченко виділяють такі схеми формування та набуття проблемного податкового кредиту з ПДВ:

– шляхом підприємств, які не декларують відповідні суми податкового зобов’язання з ПДВ (не реєструють податкові накладні в ЄРПН);

– від вигодонабувачів, які виписали податкові накладні та не подавали податкові декларації з ПДВ до органів Державної Фіскальної Служби;

– шляхом формування проблемного податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН (виявлено у Київській області 17 фіктивних фірм, що сформували незаконне ПДВ сумою 7,2 млрд грн [11 c. 48]);

– за рахунок контрагентів, які виписали податкові накладні та зареєстрували їх у Єдиному реєстрі, але не задекларували суму податкового зобов’язання у податковій декларації з ПДВ;

– при купівлі паливно-мастильних матеріалів (виявлено ухилення на суму 27,462 млн грн [11 c. 50]);

– через підприємства, які не декларують відповідні суми податкового зобов’язання з ПДВ.

У першій половині першого дня впровадження електронного адміністрування платники податку здійснили 770 операцій поповнення рахунку на загальну суму 169 млн грн [10 с.72]. За період лютий – березень 2015 року відбулось загальне надходження коштів на рахунках, відкритих в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 46, 855 млрд грн, за цей самий період залишок на рахунку встановив 3, 609 мрлд грн. Також здійснено 931 арешт коштів на електронних ПДВ рахунках, табл 1.

 

Таблиця 1.

Стан рахунку та арешт коштів на електронних ПДВ рахунках за період лютий – липень 2015 р.

Джерело : складено на основі даних Державної Казначейської Служби України

 

Кількість заблокованих рахунків після завершення перехідного періоду скоротилась, але у той самий час операції, шо призвели до арешту коштів мають більшу суму. Так при зменшенні заблокованих рахунків на 20,7 % за травень – липень 2015 року відбулось збільшення суми блокування коштів у 2,22 рази.

Надходження коштів на рахунки в системі електронного адміністрування має тенденцію до збільшення, як представлено на рис.2 , як і залишки на рахунках (за лютий становить 11 936,75 тис. грн; а на липень становить 3 609 968,89 тис. грн). При цьому надходження до бюджету зменшуються.

Передбачено подальші зміни в СЕА, такі як скорочення реквізитів податкової накладної, надання інформації щодо руху коштів в електронному вигляді [9 c. 73]. Реформування системи оподаткування за Міністерством фінансів України передбачено за чотирма варіантами [6 c. 380]:

1. Скасування пільгового спеціального режиму для сільськогосподарських підприємств.

2. Зниження ставки ПДВ до 11 % для сільського господарства і 9 % для лісництва та рибальства.

3. Скасування податкових пільг лише для великого підприємництва та його збереження для малого і середнього підприємництва.

4. Розподілення сум акумуляції у спеціальний фонд Державного бюджету та спеціальні рахунки Держказначейства.

 

Рис. 2. Рух коштів на рахунках, відкритих в системі електронного адміністрування ПДВ, тис. грн

Джерело: складено на основі даних Державної Казначейської Служби України

 

В рамках пільг звільнено від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових і технічних культур до 31 грудня 2017 року. Звільняються від оподаткування операції з постачання зернових та технічних культур для товарних позицій 1001 – 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 з УДК ЗЕД. Представлені культури при операціях з вивезення в митному режимі експорту звільняються від оподаткування ПДВ.

29 січня 2016 року зареєстровано Проект закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення умов для своєчасного та належного відшкодування сум податку на додану вартість» № 3848. Даний документ впроваджений через обґрунтування необхідності повного відшкодування та зменшення заборгованості з відшкодування ПДВ, щоб не перешкоджати збільшенню обсягів експорту та для покращення платіжного балансу. Передбачений Бюджетним кодексом України механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість суперечить ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік.

Висновки даного дослідження. Електронна звітність привела до зниження затрат на отримання і обробку звітності, до автоматизації дій. Введення електронного адміністрування ПДВ провокувало зменшення рівня тіньової економіки країни та зменшило можливість використання схем ухилення від оподаткування. Спостерігається збільшення сум податку на додану вартість на електронних рахунках платників. Виявлено проведення суб’єктами господарювання нових схем з формуванням проблемного податкового кредиту. Через що органами ДФС було заблоковано 931 рахунки.

В той же час, спостерігається, збільшення витрат часу на видачу податкових накладних контрагентам, у разі недостатньої величини суми, дозволенної для реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі. На підприємствах відбувається відволікання обігових коштів на поповнення електронних рахунків ПДВ.

Перспективи подальших досліджень. У ході дослідження застосування електронного адміністрування ПДВ в Україні було виявлено схеми зменшення податкового зобов’язання підприємствами, що впливає на невідповідність надходження коштів до бюджету фактичних, та надходження від реально здійснених операцій. Окрім того, відзначено подальші варіанти реформування податкової системи та недосконалість нормативно-правової бази. Таким чином, слід особливу слід приділити розробці рекомендацій по вдосконаленню електронного адміністрування з усуненням негативних наслідків, що спостерігаються.

 

Література.

1. Податковий кодекс України : прийнятий Верховною Радою України 2 груд. 2010 р. № 2755-VI : текст із змін. станом на 24.12.2015 р. / М-во юстиції України. – Офіц. вид. – Київ : Укрправінформ, 2015. – 455 с.

2. Зміна ПДВ чи краще адміністрування? / Інститут Економічних Досліджень та політичних консультацій в Україні // Німецька Косультативна група з питань економічних реформ [Електронній ресурс]. Режим доступу : http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_papers/German_advisory_group/2004/T36_ukr_.pdf

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» вiд 16.10.2014  № 569

4. Поддєрьогін А. М. Механізм функціонування податку на додану вартість та його вплив на господарську діяльність суб'єктів підприємництва / А. М. Поддєрьогін, М. В. Лесько // Наукові записки. Серія "Економіка", вип. 21. – К.: 2013, С. – 246-250.

5. Новації щодо застосування податку на додану вартість [Електронний ресурс] / Л. Мельянкова // Національний університет біоресурсів і природокористування України. – К.: – 2011. Режим доступу: http://elibrary.nubip.edu.ua/11656/1/5.Meliankova_St_NUBIP.pdf

6. Огірчук М. Ф. Електронне оподаткування в системі обліку податку на додану вартість / М. Ф. Огійчук, І. В. Горковенко, І. В. Сколотій // Проблеми економіки : Фінанси та банківська справа. – № 4, К.: 2014. С. 376 – 381

7. Основні напрями вдосконалення механізму податкового регулювання [Електронний ресурс] / А. О. Нікітішин // Ефективна економіка. – №2, 2016. Режим доступу: – http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4789

8. Колісніченко К.В. Ризики адміністрування ПДВ / К.В. Колісніченко // Актуальні проблеми економіки : Гроші, фінанси і кредит. – №5 (131), К: 2012, – С. 243-248

9. Білянський Д. Система електронного адміністрування ПДВ : коротко про головне / Д. Білянський, О. Чорна // Аудитор України. № 7-8 (236 – 237), С. 72-73.

10. Офіційна сторінка Міністерства Фінанансів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: – http://minfin.gov.ua/

11. Безверхий К. Схеми формування проблемного кредиту з податку на додану вартість / К. Безверхий, О. Юрченко // Бухгалтерський облік і аудит. № 8-9. – К.: 2015. – С. 44 – 51.

 

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “Podatkovyj kodeks Ukrainy” / M-vo iustytsii Ukrainy, Kyiv, Ukrpravinform, 455 p.

2. Instytut Ekonomichnykh Doslidzhen' ta politychnykh konsul'tatsij v Ukraini  (2014), “Zmina PDV chy krasche administruvannia”, available at http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_papers/German_advisory_group/2004/T36_ukr_.pdf (Accessed 15 Mart 2016).

3. Cabinet of Ministers of Ukraine (2014), “Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine " Some issues of electronic administration of VAT "”, available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/569-2014-%D0%BF .

4. Poddєr'ogіn, А. М. and Les'ko, M. V. (2013), “The mechanism of functioning of VAT and its impact on the economic activity of business entities”, Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

5. Mel'jankova, L. (2011), “Innovations on the application of value added tax”, Nacіonal'nij unіversitet bіoresursіv і prirodokoristuvannja Ukraїni, [Online], available at: http://elibrary.nubip.edu.ua/11656/1/5.Meliankova_St_NUBIP.pdf

6. Ogіjchuk, M. F. Gorkovenko, І. V. and Skolotіj І. V. (2014), “Electronic tax accounting system of value added tax”,  Problemi ekonomіki : Fіnansi ta bankіvs'ka sprava, vol. 4, pp. 376 – 381.

7. Nіkіtіshin, A. O. (2016), “The main directions of improving the mechanism of tax regulation” Efektyvna ekonomika, [Online], vol . 2, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4789 (Accessed 15 Feb 2016).

8. Kolіsnіchenko, K.V. (2012), “Risks VAT administration”, Aktual'nі problemi ekonomіki : Groshі, fіnansi і kredit, vol. 5 (131), pp. 243-248

9. Bіljans'kij, D. and Chorna, O. (2015), “Electronic Administration VAT: briefly about the main”, Auditor Ukraїni, vol. 7-8 (236 – 237), pp. 72-73.

10. The official site of Ministry of Finance of Ukraine, available at: – http://minfin.gov.ua/

11. Bezverhij, K. and Jurchenko O. (2015), “Schemes NPL formation of value added tax”, Buhgalters'kij oblіk і audit, vol. 8-9, pp. 44 – 51.

 

Стаття надійшла до редакції 20.03.2016 р.