УДК 338.28:658.26
В. Я. Чевганова,
к. е. н., професор, завідувач кафедри економіки підприємства та управління персоналом,
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава
Т. О. Галайда,
старший викладач кафедри економіки підприємства та управління персоналом,
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД У ДОСЯГНЕННІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КРАЇН: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Vira Chevganova,
PhD (candidate of economics), Professor, Head of Department of Enterprise Economics and
Human Resource Management of Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University
Tat'yana Galayda,
senior lecturer department of Enterprise Economics and Human Resource Management of
Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University
EUROPEAN EXPERIENCE OF ACHIEVMENT IN ENERGY INDEPENDENCE: LESSONS FOR UKRAINE
В статті досліджено досвід Латвії у вирішенні питань забезпечення енергоефективності економіки країни. Розглянуто можливості та сучасні реалії застосування кращих європейських практик щодо впровадження енергоефективних проектів в межах реалізації політики енергозбереження на національному та регіональному рівні з метою досягнення енергетичної незалежності України.
In the article was researched the experience of Latvia in determination of questions of the energy efficiency of the economy. Opportunities and realities of modern application of the best European practices was considered according to implementation of energy efficiency projects within the realization of energy saving policy at national and regional level in order to achieve the energy independence of Ukraine.
Ключові слова: енергозбереження, енергетична безпека, енергетична стратегія, енергетична незалежність, енергоменеджмент, енергоаудит.
Keywords: energy efficiency, energy security, energy strategy, energy independence, energy management, energy audit.
Постановка проблеми. Вивчення досвіду європейських країн у галузі енергозбереження може сприяти підвищенню енергоефективності вітчизняної економіки та ефективного використання енергетичних ресурсів у господарстві регіонів та країни в цілому.
Забезпечення енергетичної безпеки є одним із найбільш важливих питань, які визначають можливості сталого розвитку суспільства, тому вирішення проблеми енергозбереження вимагає розробки і реалізації відповідної енергозберігаючої політики. Від ефективності реалізації передбачених нею заходів залежить успішність досягнення країною енергетичної незалежності.
Енергозберігаюча політика, спрямована на збереження енергетичних ресурсів шляхом підвищення ефективності їх використання на окремих підприємствах та в економіці в цілому, являє собою складну комбінацію внутрішньо- та зовнішньо орієнтованих заходів. Вибір цих заходів залежить від особливостей країни у конкретний момент її соціально-економічного і політичного розвитку [1].
Корисним може бути досвід Латвії у побудові механізму енергозбереження як чинника енергетичної незалежності. На сьогодні у багатьох сферах реформування Латвія мала можливість поділитися з Україною своїм досвідом та знанням. Саме Рига стала першим містом на пострадянському просторі, в якому було створене муніципальне енергетичне агентство. У місті розроблено та прийнято План дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР), діє муніципальна система енергомоніторингу та енергоменеджменту.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми енергетичної безпеки та енергоефективності, пошук шляхів їх оптимального вирішення не залишаються поза увагою багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників: науковців, політиків, фахівців в галузі енергетики, економіки та управління. Серед українських дослідників виділяються праці А. Шидловського, С Плачкової, І Плачкова, Б. Шиляєва, Ю. Ландау, Д. Зеркалова, С. Кудрі, В. Тучинського, Б. Стогнія, В. Геєця, Г. Рижкової, Ю. Макогона. Серед зарубіжних авторів заслуговують на увагу наукові праці М. Мак-Корміка, Н. Скотта, С. Буклея, І. Гарднера, К Палмера, К. Галлінгема, Ж. Ричарда, Я. Ніколайдіса. Б. Алексеєва, А. Тарасова, Л. Бєляєва та інших.
Постановка завдання. Метою статті є дослідження досвіду Латвії в розв’язанні проблем енергозбереження та досягнення енергетичної незалежності країни як прикладу для України на шляху до євроінтеграції.
Виклад основного матеріалу дослідження. На початку 90-х років уряд Латвії прийняв низку робочих документів (розпоряджень), за якими все житлово-комунальне господарство було передане у власність територіальних громад. У 1996 році у Ризі була створена компанія Rigas Siltums, 49% акцій якої знаходяться у власності держави, 49% – муніципалітету м. Рига і 2% – у власності банку. Водночас велику активність при реформуванні теплового господарства Прибалтики проявила французька компанія Dalkia City Hiat, яка викупила 2%-ний пакет акцій Rigas Siltums у Ризького банку. Наступним етапом було укладання нових угод між споживачами теплової енергії та компанією Rigas Siltums. Результатом зазначених дій стало те, що вже у 1997 році всі житлові будинки були укомплектовані приладами обліку, що дало змогу споживачам знизити вартість платежів за опалення на 10-15%. Окрім установлення приладів обліку, важливим стала ліквідація центральних теплових пунктів (ЦТП) та заміна їх на індивідуальні теплові пункти (ІТП), що дало можливість мешканцям регулювати обсяг теплопостачання. Перший такий проект ліквідації 5 ЦТП здійснився за рахунок фінансування шведського уряду, а решту 180 ЦТП ліквідовано за рахунок кредитних коштів. На сьогодні всі ЦТП ліквідовані та створені ІТП, у складі яких установлено однопотокові лічильники. Крім того, було замінено 60% теплових мереж і ліквідовано 137 км трубопроводів гарячого водопостачання [2].
Слід зазначити той факт, що Латвія повністю залежить від імпорту палива та його постачання, тому в країні розроблені перспективні плани розвитку використання відновлюваних джерел енергії й очікується збільшення її рівня з 35% у 2000 році до 51% у 2020 році, 60% у 2030 році, 77% у 2040 році та 98% у 2050 році. Запроваджено практику використання соломи для опалення та комбінованого виробництва тепла й електроенергії. Окрім цього, активне використання місцевих ресурсів сприяє зростанню рівня зайнятості й формування позитивного балансу торгового сальдо. При переході до внутрішніх джерел енергії країна набула незалежність від цінової категорії на енергоносії. Зараз у Латвії енергоефективні більш ніж чверть будинків у маленьких містах. Впровадженню енергоощадних технологій допомагають гроші Кіотського протоколу та європейських фондів. Виробництво електроенергії в Латвії зараз забезпечується за рахунок гідроелектростанцій (66%) і теплових електроцетралей, які працюють на природному газі (30%), а також у рівних невеликих частках – за рахунок енергії вітру, горючих поновлюваних джерел енергії і відходів, а також нафтопродуктів [3].
В Латвії розроблено Спеціальну «Національну стратегію підвищення енергетичної ефективності», прийняту в 2000 році в якості першого документа з питань політики енергоефективності. Мета її, зокрема, полягала у визначенні пакету заходів, спрямованих на зменшення споживання первинної енергії в Латвії на 25% на одиницю ВВП до 2010 року, що й було досягнуто.
Нещодавно Латвія вийшла на друге місце в ЄС за часткою відновлюваних джерел енергії, передусім внаслідок значних інвестицій в деревинну біомасу та гідроенергетику [3].
Заміна тепломереж та впровадження енергоощадних технологій дали змогу знизити комунальні тарифи майже на третину для населення та підприємств Латвії.
Таким чином, використання відновлюваних джерел енергії, просування екологічно безпечних технологій та підвищення енергоефективності стало одним з пріоритетів у Латвії, що закріплено в стратегічних документах з питань національного розвитку. Результатом усіх позитивних змін, реформ та реалізованих ініціатив у галузі енергоефективності в Латвії стали підвищення ефективності використання енергоресурсів, зниження енергоємності та підвищення рівня енергетичної безпеки, а також зниження енергетичної залежності від імпорту енергоресурсів.
Щодо забезпечення політики енергоефективності економіки Латвії, заплановано перейняття вимог директиви ЄС з енергоефективності в національне законодавство:
- прийняття нового Закону про енергоефективність;
- внесення змін до Енергетичного Закону, Закону про публічні закупівлі, Закону про ринок електроенергії, Закону про енергоефективність будівель,
- внесення змін до більш ніж 15-ти постанов Кабінету Міністрів.
За оцінками Європейської комісії потенціал енергоефективності у латвійських підприємств досить високий: 30% в сфері послуг; 26% на транспорті; 25% у виробництві [4].
Серед вже засвоєних уроків у Латвії на державному рівні та для кожного громадянина можна відзначити:
- популяризація енергоефективності серед населення повинна здійснюватись постійно;
- підвищення енергоефективності будівель сприяє продовженню термінів їх експлуатації;
- комплексні рішення щодо енергоощадження будівель дають максимальну економію споживання енергії, а також при використанні потенціалу відновлюваних ресурсів;
- проведення енергоаудиту житлових будівель, підприємств, установ дає можливість зменшити витрати на споживання енергії та збільшити витрати на розвиток;
- необхідно працювати над спрощенням проектних рішень щодо енергоефективності для багатоквартирних будинків [4].
Таким чином Латвійська енергетична стратегія має на меті забезпечення сталої енергетики – просування ефективних технологій; підвищення енергетичної безпеки – забезпечення надійного енергопостачання споживачів, зниження геополітичних ризиків, розвиток енергетичної інфраструктури.
У червні 2015 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Посольством Латвійської Республіки в Україні проведено семінар на тему: «Роль відновлюваної енергії та енергоефективності на шляху до сталого розвитку та енергетичної незалежності» в рамках головування Латвії в Раді Європейського Союзу. У доповідях латвійських фахівців наголошувалось, що Головним завданням довгострокової енергетичної стратегії Латвії до 2030 року є розбудова конкурентоздатної економіки країни. Адже, розвиток збалансованої, ефективно побудованої на ринкових принципах та соціально і екологічно здатної енергетичної політики, сприяє енергетичній незалежності країни [5].
У Латвії успішно функціонує низка недержавних організацій, що займаються питаннями енергоефективності. Серед них можна відзначити Федерацію відновлюваної енергії (ЛФВЕ), яка представляє більшу частину асоціацій з місцевим енергоресурсом та включає наступні види діяльності:
- виробництво біомаси;
- виробництво деревинної щепи, у т.ч. гранул;
- виробництво енергії на біомасових теплоелектро- та електростанціях;
- виробництво енергії на біогазових станціях;
- малі ГЕС;
- сонячна енергія.
Цілями головної сфери діяльності ЛФВЕ у 2015 році є внесення законодавчіх ініціатив для сприяння використанню місцевих ресурсів, у т.ч подано заявку та отримано підтримку Норвезького фінансового інструменту Norway Grants щодо роз’яснення суспільству значення місцевих енергоресурсів.
Наступна неурядова організація, що об’єднує підприємства в секторі енергетики та енергоефективності – Асоціація енергоефективності Латвії (LATEA), яка тісно співпрацює з іншими країнами, неурядовими організаціями та міністерствами, шляхом проведення семінарів та інших заходів, а також стимулює обговорення питань енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії у повсякденному житті. LATEA працює над спеціальними нормами енергоефективності та критеріями якості, щоб допомогти компаніям отримати відповідну сертифікацію [4].
Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовольняє свої потреби в енергетичних ресурсах за рахунок власного виробництва менше ніж на 50 % (у тому числі по споживанню імпортованого природного газу на душу населення займає перше місце в світі). Поряд із цим ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в економіці країни низька, енергоємність валового внутрішнього продукту в два рази вища за енергоємність промислово розвинених країн світу [6].
Певні напрацювання в галузі енергозбереження із застосуванням досвіду європейських країн, у тому числі й Латвії, вже почали реалізовуватись в Україні. Існує досить значна кількість проблем, які потребують вирішення у найближчий час.
З метою надання допомоги у здійсненні аналітичних досліджень існуючих проблем в галузі енергоефективності й пошуку шляхів їх розв’язання Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) від імені Федерального Міністерства довкілля, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини (BMUB) впроваджує проект «Створення енергетичних агентств в Україні». Так в Україні з 2009 року засновано Європейсько-українське енергетичне агентство ЄУЕА – незалежна неприбуткова організація відкрита для всіх учасників ринку енергоефективності та відновлюваної енергетики України, які мають на меті конструктивно співпрацювати з компаніями-однодумцями. Пріоритетними напрямками діяльності ЄУЕА є:
- енергоефективність (за окремими підгрупами в секторі будівництва, централізованого теплопостачання, промисловості та енергії з відходів):
- біоенергетика (включаючи біомасу та біогаз), Вітрова та Сонячна енергетика, «Розумні Мережі»;
- проектне фінансування та Договір про Енергетичне Співтовариство.
ЄУЕА стало ефективною платформою для реалізації потенціалу енергозбереження та відновлюваної енергетики, шляхом співпраці з діловою спільнотою України, державними органами влади та з іншими ключовими гравцями ринку [7].
Експертне об’єднання лідерів енергоаудиту та енергоменеджменту України «Асоціація енергоаудиторів» успішно реалізує низку проектів щодо реалізації головного завдання – розвитку ринку енергоаудиту та енергоменеджменту. Одним з найуспішніших її інформаційно-навчальниих проектів можна вважати Вебінари з енергоефективності [8].
Відповідно до вимог Директиви №2009/28/ЄС про сприяння використанню енергії з відновлювальних джерел, на виконання Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства D/2012/04/MC-EnC від 18.10.2012 р. та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС був затверджений Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р., який передбачає досягнути 11% частки енергії, отриманої із відновлюваних джерел енергії в кінцевому енергоспоживанні до даного періоду [9].
На законодавчому рівні український Уряд максимально сприяє створенню умов для розвитку ринку енергоефективності. Вже ухвалені закони про енергосервісні компанії (ЕСКО) та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). На черзі – ухвалення законів «Про житлово-комунальні послуги та комерційний облік», «Щодо енергоефективності будівель» та «Про енергоефективність». Ці законопроекти розробляються відповідно до директив Євросоюзу та узгоджуються з Енергетичним співтовариством [10].
Таким чином, в Україні зроблено ряд важливих кроків щодо впровадження політики екнергозбереження, що наближають країну до стандартів європейського співтовариства. Україна започаткувала динамічну та інтенсивну співпрацю з ЄС з метою покращення енергетичної безпеки, а також для забезпечення українських споживачів сталою енергетикою.
Досвід Латвії підтвердив, що обов’язковий енергоаудит сприяє покращенню енергоефективності підприємств та зростанню їх конкурентоспроможності, дозволяє зменшити споживання енергії підприємством та зменшити витрати підприємства, сприяє створенню додаткових можливостей для подальшого розвитку підприємства. Латвійські фахівці під час проведення зустрічей, семінарів, спільних наукових заходів та в рамках регіонального співробітництва щиро діляться досвідом у сфері відновлюваної енергетики, енергоефективності та енергозбереження. Об’єднання зусиль різних країн, що мають спільні проблеми в галузі досягнення енергетичної незалежності, обмін досвідом, науково-технічна співпраця дозволяють впевнено рухатися в напрямку розвитку відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива тощо.
Висновки. Аналіз досвіду Латвії щодо забезпечення енергоефективної економіки показав, що найбільш надійними інструментами енергозбереження є фінансово-економічні регулятори і стимули, такі як ціни та тарифи, пільгове оподаткування, державна фінансова підтримка. Провідну роль в енергозбереженні відіграє і кваліфікований енергоменеджмент, що ефективно працює при виконанні вимог міжнародних стандартів.Україна започаткувала динамічну та інтенсивну співпрацю з ЄС задля вирішення енергоефективних викликів з метою покращення енергетичної безпеки та досягнення енергетичної незалежності. Європейські експерти допомагають наблизити українське законодавство до норм ЄС, надаючи стратегічну підтримку та консультації у встановленні мінімальних вимог до енергоефективності будівель та паспортизації енергетичних будівель.
Таким чином, першочерговими завданнями для України щодо реалізації заходів по досягненню енергетичної незалежності за рахунок здійснення ефективної політики енергозбереження на національному та регіональному рівнях є:
- дослідження, аналіз та адаптація досвіду європейських країн щодо реалізації проектів підвищення енергоефективності підприємств та житлово-комунального господарства;
- формування схем фінансування програм енергозбереження на основі співробітництва з європейськими партнерами;
- створення та реалізація проектів підвищення енергоефективності економіки.
Реалізація поставлених завдань протягом найближчих 2-3-х років дозволить:
1) скоротити витрати підприємств на виробництво продукції та підвищити її конкурентоспроможність на європейському ринку;
2) стимулювати створення нових послуг і відповідно нових робочих місць;
3) зменшити залежність економіки України від імпорту енергоносіїв;
4) стимулювати та забезпечувати інноваційний розвиток країни та її регіонів.
За умов використання європейського досвіду щодо забезпечення енергоефективності економіки при активному залученні іноземних інвестицій для фінансування енергоощадних технологій, продовження активної співпраці з європейськими фондами та асоціаціями Україна може здійснювати впевнені кроки до досягнення енергетичної незалежності.
Література.
1. Рижкова Г.В. Політика енергозбереження: напрями та джерела фінансування / Г.В. Рижкова // Наука й економіка. – 2011. – № 2 (22). – С. 37-43.
2. Опыт модернизации и диспетчеризации централизованного теплоснабжения г. Риги. М. Дубсон, Г. Калныньш, С. Плискачев, AS «RĪGAS SILTUMS», Латвия // Материалы VI-oй международной конференции «Энергоэффективность в жилищно-коммунальном хозяйстве и промышленности» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://arnica-center.kiev.ua/ru/news/56
3. Шевалл М. / М. Шевалл // Новости НЕФКО. – №1. – 2014. – С. 2 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nefco.org/sites/nefco.viestinta.org/files/NEFCO_NEWS_2014FEB_RUS_SCREEN.pdf
4. Тимофеева А. Политика Латвии в области возобновляемых энергоресурсов. Выводы для Украины / А. Тимофеева [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/4583.pdf
5. Держенергоефективності та посольство Латвійської Республіки в Україні посилюють співпрацю у сфері енергоефективності // Енергозбереження Поділля. – №3 (55). – С.7-8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cntei.com/cnii/Energozb/Energozb3_15.pdf
6. Зеркалов Д.В. Енергозбереження в Україні: монографія / Д.В. Зеркалов. – Х.: Основа, 2012. – 582 с.
7. Європейсько-українське енергетичне агенство. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://euea-energyagency.org/uа
8. Асоціація енергоаудиторів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aea.org.ua
9. Домбровський О. Енергоефективність і відновлювальна енергетика – це інвестиції у незалежність та глобальні цілі суспільства ХХІ ст. / О. Домбровський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dombrowskiy.com
10. Ринок енергоефективності України має значний інвестиційний потенціал // Урядовий кур’єр. – 25 листопада 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukurier.gov.ua/uk/news/rinok-energoefektivnosti-ukrayini-maye-znachnij-in
References.
1. Ryzhkova, H.V. (2011), “Polityka enerhozberezhennia: napriamy ta dzherela finansuvannia” [Energy saving policy: directions and sources of financing], Nauka j ekonomika, Kyiv, Ukraine.
2. Dubson, M. Kalnyn'sh, G. and Pliskachev S. “The experience of the modernization of district heating and dispatching of Riga”, Materialy VI-oj mezhdunarodnoj konferencii [Materials VI-th International Conference], Jenergojeffektivnost' v zhilishhno-kommunal'nom hozjajstve i promyshlennosti [Energy efficiency in housing and communal services and industry], available at: http://arnica-center.kiev.ua/ru/news/56.
3. Shevall M., (2014) Novosti NEFKO[ News of NEFCO], no 1, p.2, available at:http://www.nefco.org/sites/nefco.viestinta.org/files/NEFCO_NEWS_2014FEB_RUS_SCREEN.pdf.
4. Timofeeva A., “Politika Latvii v oblasti vozobnovljaemyh jenergoresursov. Vyvody dlja Ukrainy” [The policy of Latvia in the field of renewable energy resources. Conclusions for the Ukraine]. available at: http://www.minregion.gov.ua/attachments/content-attachments/4583.pdf.
5. “Derzhenerhoefektyvnosti ta posol'stvo Latvijs'koi Respubliky v Ukraini posyliuiut' spivpratsiu u sferi enerhoefektyvnosti” [State energy efficiency and the Embassy of Latvia in Ukraine strengthen cooperation on energy efficiency], Enerhozberezhennia Podillia [Energy saving of Podillya], no 3, pp.7-8, available at: http://www.cntei.com/cnii/Energozb/Energozb3_15.pdf.
6. Zerkalov, D.V. (2012), “Enerhozberezhennia v Ukrain” [Energy saving in Ukraine], Osnova, Kharkiv, Ukraina.
7. “Yevropejs'ko-ukrains'ke enerhetychne ahenstvo” [European-Ukrainian Energy Agency.], available at: http://euea-energyagency.org/uа/
8. “Asotsiatsiia enerhoaudytoriv” [Association of energy auditors], available at: http://aea.org.ua
9. Dombrovs'kyj, O. “Enerhoefektyvnist' i vidnovliuval'na enerhetyka – tse investytsii u nezalezhnist' ta hlobal'ni tsili suspil'stva ХХІ st.” [Energy efficiency and renewable energy - an investment in independence and global aims of society of XXI century.], available at: http://dombrowskiy.com
10. “Rynok enerhoefektyvnosti Ukrainy maie znachnyj investytsijnyj potentsial” (2015), [The market energy efficiency of Ukraine has considerable investment potential], Uriadovyj kur'ier. [Governmental Courier.], available at: ukurier.gov.ua/uk/news/rinok-energoefektivnosti-ukrayini-maye-znachnij-in.
Стаття надійшла до редакції 16.12.2015 р.
ТОВ "ДКС Центр"