Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 336.763

Л. М. Худолій,

д.е.н., професор,

Національний університет біоресурсів та природокористування України

 

СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

COMPONENTS OF ECONOMIC SECURITY ECONOMIC ENTITY

 

У статті досліджено економічну безпеку суб’єктів господарської діяльності та її складові. Розкрито функціонування складових економічної безпеки підприємств.

 

Ключові слова: система економічної безпеки, суб’єкти господарської діяльності, складові економічної безпеки.

 

The article examines the economic security of economic agents and its components. Solved functioning component of economic security

 

Key words: economic security, economic entities, components of economic security, economic security system.

 

 

Вступ. Забезпечення стійких темпів зростання виробництва і результатів економічної діяльності на  підприємстві ; досягнення цілей, що відповідають інтересам його власників та суспільства не можливе без розробки та проведення самостійної стратегії підприємств;  без забезпечення ефективної системи його фінансової стійкості та безпеки.

Недостатня увага до проблем фінансової стійкості та безпеки підприємства може привести, навіть при високій дохідності бізнесу, до того, що компанія може  стати  об’єктом для ворожого поглинання; а  з іншого боку,  прискорені темпи росту бізнесу викликають високу залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, що може  призвести  до втрати  фінансової стійкості та самостійності у прийнятті управлінських рішень.

Недавня світова фінансово- економічна  криза вже зачепила цілий ряд секторів економіки нашої країни та вплинула на діяльність багатьох підприємств і установ. Зниження доступності кредитів та відтік інвестицій  призвели до скорочення обсягів  виробничої діяльності українських підприємств та до  згортання попиту і пропозиції на   товарних і фінансових ринках. В результаті перед більшістю економічних суб’єктів  гостро постала проблема створення дієвої системи економічної безпеки, здатної забезпечити зниження рівня загроз для підприємств і фінансових установ у майбутньому.

У науковій сфері в останні роки актуалізувалися дослідження, що  пов’язані із  виявленням сутності економічних криз, їх першопричин, способами та напрямами зменшення чи уникнення їх руйнівної дії та з проблемами підвищення безпеки бізнесу в коротко – та довгостроковому періоді.

Першими вітчизняними науковцями, що займалися дослідженням економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності, стали: Г. Андрощук [1], О. Барановський [2], В. Геєць [3], А. О. Захаров [4], М. Кизим [3], Т. Клебанова [3], О. Кириченко [4], С. Лаптєв [4], В. Мунтіян [5], Є. Олейніков [6], В. Ортинський [7], П. Пригунов [4], В. Сідак [4], І. Шульга [8].

Постановка задачі. Дослідження полягає у розкритті складових економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності для ефективного управління ризиками суб’єктів господарювання в кризовому та посткризовому  періоді.            

Результати. Поняття економічної безпеки різними науковцями трактується неоднозначно. Одні науковці його розуміють як стан, за якого досягається стійкий економічний і фінансовий розвиток, надійний майновий захист підприємства; інші вбачають в ній заходи по досягненню такого стану. Більш коректним  виглядає саме перше визначення економічної безпеки підприємства як стану захищеності життєво важливих інтересів підприємства від реальних і потенційних джерел небезпеки або економічних загроз. Таке визначення може вважатися достатньо коректним, оскільки заходи, методи по досягненню такого стану – це вже управління економічною безпекою. Головні завдання управління системою економічної безпеки підприємства - передбачення та випередження можливих загроз, що призводять до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке спрямоване на виведення підприємства з кризового стану; мінімізація зовнішніх і внутрішніх загроз економічному стану суб'єкта підприємництва, зокрема його фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам на основі розробленого комплексу заходів економіко-правового та організаційного характеру.

Система економічної безпеки підприємства - комплексне поняття, до складу якого входять суб'єкти, об'єкти та механізм реалізації без­пеки на підприємстві. Система економічної безпеки кожного підприємства є індивідуальною, її повнота і дієвість залежать від чинної в державі законодавчої бази; від обсягу матеріально-технічних і фінансових ресурсів, виділених керівниками підприємств; від розуміння кожним з працівників важливості гарантування безпеки бізнесу; а також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.

Головною метою забезпечення економічної безпеки підприємства є досягнення максимальної стабільності  його функціонування, а також створення основи  для подальшого  зростання його економіки  навіть за  наявності   об’єктивних та суб’єктивних  факторів, що несуть загрози. В умовах непередбачуваної цінової кон’юнктури це особливо актуально.

 Для досягнення високого рівня економічної безпеки підприємство повинно проводити роботу із забезпечення стабільності та ефективності функціонування всіх основних її складових:

-      фінансової;

-      інформаційної;

-      техніко-технологічної;

-      кадрової;

-      правової.

Фінансова складова є найбільш важливою, оскільки фінансова стабільність свідчить про забезпеченість підприємства власними фінансовими ресурсами, рівень їх використання, напрямки розміщення. До того ж, фінансова стабільність має тісний взаємозв’язок з ефективністю виробництва, а також з кінцевими результатами діяльності підприємства.

Так, Реверчук Н.Й. вважає, що фінансова безпека підприємства – це захист від можливих фінансових втрат і попередження банкрутства підприємства, шлях до досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів. Саме вона, на її думку, є провідною і вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є рушієм будь-якої економічної системи [9, С.22]. З цією точкою зору важко не погодитись. Це  твердження є справедливим для будь-якого суб’єкта  господарювання – для підприємства чи фінансової установи.

В умовах кризи банківські установи не мають достатньої ліквідності. Вони різко скорочують обсяги  кредитування бізнесу,  особливо малого, знижують строки кредитування, підвищують відсоткові ставки, посилюють вимоги до застави,  в результаті чого з’являється нове негативне явище –

“ зайва ліквідність ”, яке виникло в результаті того, що акумульовані депозити не досить активно розміщуються ними  в кредити .

Така  ситуація в банківському секторі економіки призводить до того, що більшість підприємств в силу дефіциту фінансових ресурсів  посилює їх економію через  контроль за бюджетами, скорочення видатків. Зменшення витрат веде до наступних змін в компаніях:

-      перегляду портфелів інвестиційних проектів;

-      зниження обсягів закупівлі ресурсів;

-      перегляду організаційної структури компаній за рахунок об’єднання відділів;

-      скорочення персоналу;

-       надмірного підвищення   інтенсивності праці співробітників;

-      скорочення бюджетів на освіту персоналу.

Часом це виглядає як бажання поліпшити управлінську діяльність без кваліфікованих кадрів.

Фінансова нестабільність призводить до погіршення умов фінансування і  діяльності всіх  інших складових економічної безпеки, до неефективного функціонування всієї системи.

Тож першочергова задача  менеджменту  підприємств на етапі кризи та виходу із неї полягає у побудові оптимальної структури капіталу для забезпечення фінансової стійкості,  забезпечення платоспроможності та фінансової незалежності підприємства.

Важливою складовою економічної безпеки підприємства є інформація. Інформація, щодо  різних сторін діяльності підприємства є в теперішній час найбільш цінним та важливим з ресурсів підприємства. Інформація щодо зміни політичної, соціальної, економічної ситуації, новизни в методах організації та управлінні підприємством дозволить йому адекватно реагувати на будь-які зміни зовнішнього середовища, ефективно планувати та вчасно коригувати свою господарську діяльність. Ризик втрати конфіденційної інформації для компаній суттєво зростає саме  в період фінансових криз.

Як визначає В. Ортинський [7, С. 61], інформаційна складова полягає у здійсненні ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення господарської діяльності підприємства. Відповідні служби виконують при цьому певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки.

Кожен суб’єкт господарювання характеризується набором технологій матеріального або інтелектуального виробництва, що використовуються в їх діяльності. Якість даних технологій та їх відповідність новим світовим стандартам суттєвим чином впливають на ефективність діяльності суб’єкта господарювання та на перспективи його подальшого розвитку, а відповідно, і на забезпечення економічної безпеки.

Важливою складовою  економічної безпеки є кадровий склад. Професійна, кваліфікована група менеджерів здатна реорганізувати збиткове підприємство а некваліфіковане управління, погане виконання службових обов’язків, відсутність трудової дисципліни можуть  привести прибуткове підприємство до банкрутства. Належний рівень економічної безпеки значною мірою залежить від інтелекту та професіоналізму кадрів, що працюють на підприємстві. Вітчизняні вчені [7, С. 24]  наголошують, що факторами, які негативно впливають на цю складову є:

- звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до ослаблення інтелектуального потенціалу;

- зниження освітнього рівня працівників;

- невідповідність кваліфікації працівників вимогам до них з боку підприємства;

- слабка організація системи управління персоналом;

- неефективна система мотивації кадрів;

- відсутність корпоративної політики;

- неякісні перевірки кандидатів  в процесі приймання на роботу.

Значення правової складової економічної безпеки підприємства полягає в ефективному правовому забезпеченні діяльності суб’єкта господарювання, чіткому дотриманні співробітниками усіх правових норм чинного законодавства при оптимізації витрат ресурсів на досягнення даних цілей корпорації.

Таким чином, головною метою економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності є забезпечення їх стійкого функціонування в даний час та високого потенціалу розвитку  в майбутньому.

Напрямами посилення економічної безпеки господарюючих суб’єктів  мають стати:

-      підвищення  їх фінансової стійкості та незалежності;

-       посилення конкурентоспроможності технологічного потенціалу;

-      раціоналізація системи управління фінансами,;

-       підвищення рівня кваліфікації персоналу та повноцінне використання його інтелектуального потенціалу;

-      високий рівень екологічності роботи, мінімізація руйнівного впливу результатів діяльності на стан навколишнього середовища;

-      поліпшення правової захищеності усіх аспектів діяльності;

-       надійний захист інформаційного середовища суб’єкта, його комерційної таємниці та досягнення високого рівня інформаційного забезпечення роботи усіх його служб;

-      забезпечення безпеки персоналу, капіталу, майна та комерційних інтересів.

Виконання кожної із перерахованих задач дає можливість досягнути мети економічної безпеки суб’єкта господарської діяльності та найбільш ефективно використовувати її елементи.

Висновок. Система економічної безпеки кожного підприємства є індивідуальною, її повнота і дієвість залежать від чинної в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально-технічних і фінансових ресурсів, виділених керівниками підприємств, від розуміння кожним з працівників важливості гарантування безпеки бізнесу, а також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.

Надійна економічна безпека підприємства можлива лише за комплексного і системного підходу до її організації. Ця система забезпечує можливість оцінити перспективи зростання підприємства, розробити тактику і стратегію його розвитку, зменшити наслідки фінансових криз  і негативного впливу нових загроз та небезпек.

 

Список використаних джерел.

1. Андрощук Г.А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой  тайны : [монографія] / Г.А. Андрощук, П.П. Крайнев. – К. : ИнЮре, 2000. – 400 с.

2. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізм забезпечення) / О.І. Барановський. – К. : КНТЕУ, 2004. – 759 с.

3. Моделювання економічної безпеки : держава, регіон, підприємство / В.М. Геєць, М.О. Кизим, Т.С, Клебанова, О.І. Черняк. – Х., 2006. – 240 с.

4. Проблеми управління економічною безпекою суб’єктів господарювання : монографія / [О. А. Кириченко, М. П. Денисенко, В. С. Сідак, С. М. Лаптєв, С. А. Єрохін, О. І. Захаров, П. Я. Пригунов та ін.]. – К. : ІМБ Університету економіки та права «КРОК», 2010. – 412 с.

5.   Мунтіян В.І. Економічна безпека України / В.І. Мунтянін. – К. : вид-во КВІЦ, 1999. – 464 с.

6. Олейников Е.А. Основы экономической безопасности (Государство, регион, предприятие, личность) / Е.А. Олейников. – М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интер-Синтез», 1997. – 288 с.

7.  Ортинський В.Л. Економічна безпека підприємств, організацій та установ / В.Л. Ортинський, І.С. Керницький, З.Б. Живко  – К. : Правова єдність, 2009. – 544 с.

8. Шульга І.П. Рейтингова оцінка векселедавців як індикатор фінансової безпеки учасників фондового ринку України : [монографія] / І.П. Шульга. – Черкаси : вид-во ПП Чабаненко Ю. А. – Черкаси, 2009. – 220 с.

9. Реверчук Н.Й. Управління економічною безпекою підприємницьких структур / Н.Й. Реверчук. – Львів : ЛБІ НБУ, 2004. – 195 с.

Стаття надійшла до редакції 19.01.2011 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"