УДК 681.518+332.14

 

Н. С. Завізєна,

к.п.н., доцент кафедри економіки і міжнародних економічних відносин,

Міжнародний гуманітарний університет, м.Одеса

 

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 

В статті розглянуто питання інформатизації Одеського регіону. Зроблено аналіз кількості підприємств (організацій), які забезпечені ЕОМ, за видами економічної діяльності, поповнення парку ЕОМ по містах та регіонах, поповнення парку ЕОМ за рівнем процесорів по Одеській області.

 

Ключеві слова: інформатизація Одеського регіону, програма інформатизації, ЕОМ, підприємство, Інтернет

The question of informatization of the Odesa region is considered in the article. The analysis of amount of enterprises (organizations), what provided COMPUTERS, is done, after the types of economic activity, addition to the park COMPUTER on cities and regions, addition to the park COMPUTER after the level of processors on the Odesa area.

 

Кey words : informatization of the Odesa region, program of informatization, COMPUTER, enterprise, Internet

 

Опрацювання нормативно-правової бази інформатизації показало, що вона є неупорядкованою, суперечливою та потребує подальшого вдосконалення, зокрема з питань формування та виконання Національної та регіональних програм інформатизації. Аналіз стану інформатизації та розбудови інформаційного суспільства свідчить про наявність в Україні всіх необхідних передумов для успішної побудови інформаційного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; сформовано певні правові засади інформаційного суспільства, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на них, впровадження електронного документообігу на основі електронного цифрового підпису, захисту інформації; ведеться удосконалення системи управління інформаційною сферою; готується значна кількість висококваліфікованих фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій, математики, кібернетики; постійно зростає та поновлюється парк комп’ютерної техніки, сучасних систем та засобів телекомунікації, зв’язку; динамічно поширюється Інтернет та впроваджуються елементи технології електронного управління тощо. Вперше після 1995-1999 років сфера інформатизації та розвитку інформаційного суспільства отримала дієву підтримку з боку вищого керівництва держави, з’явилось бажання консолідувати сили навколо розв’язання проблеми розбудови інформаційного суспільства.

Дослідження проблем інформатизації суспільства знайшло відображення в роботах Т. І. Алачової, Л. В. Балабанової, О. С. Височана, Н. Г. Георгіаді, А. Г. Загороднього, О. Є. Кузьміна, С. М. Петренко, В. Д. Шквір та зарубіжних дослідників С. А. Бороненкової, В. В. Годіна, Є. Ю. Духоніна, Д. В. Ісаєва, І. К. Корнєєва та інших. Водночас ряд аспектів, що пов’язані, зокрема, з регіональними особливостями інформаційного забезпечення регіональної діяльності потребують більш детального розгляду й опрацювання. Недостатньо висвітленими в сучасній економічній науковій літературі залишаються питання щодо впливу інформатизації на економічний розвиток регіону, зокрема відносно масштабів та економічного виміру даного впливу.

Програма інформатизації Одеської області створена на основі концепції Національної програми інформатизації відповідно до Стратегії розвитку Одеської області на період до 2011 року.

Програма спрямована на впровадження елементів „Електронного Уряду” та вирішення завдань переходу до нового етапу розвитку суспільства – етапу інформаційного суспільства. Головним змістом етапу є діяльність людей, що пов’язана з отриманням, обробкою та створенням інформації. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стали головним інструментом розвитку сучасної ринкової економіки, вони кардинально впливають на політичні процеси у всьому світі.

Інформатизація являє собою процес розробки, впровадження і розвитку інформаційної інфраструктури Одеської області, широкомасштабного застосування новітніх інформаційних технологій, сучасних методів та засобів збирання, обробки, зберігання даних з метою забезпечення Одеського регіону і його суб’єктів необхідною і достатньою інформацією з усіх видів діяльності.

Головне завдання інформатизації полягає у створенні умов для прискореної ринкової трансформації економіки, ефективного управління суспільством, подальшого соціально-економічного розвитку регіону.

Нові інформаційні технології, сучасна обчислювальна та комунікаційна техніка, єдина телекомунікаційна мережа, бази і банки даних та знань, система підготовки висококваліфікованих фахівців забезпечують економічне зростання як вирішальну умову поліпшення ситуації в області, планомірний розвиток практично всіх галузей господарського комплексу.

За результатами статистичних спостережень кількість підприємств (організацій), що мали на балансі обчислювальну техніку та парк електронно-обчислювальних машин (далі ЕОМ) в 2009 році всього становила 7671 підприємств, що на 4,18 % більше порівняно з 2008 роком. В період 2006-2009 роки найбільша кількість ЕОМ була на підприємствах, що займались торгівлею, ремонтом автомобілів, державним управлінням, переробною промисловістю, будівництвом (табл. 1). В період 2006-2009рр. помітна тенденція до зростання цього показника майже в усіх сферах економічної діяльності, незважаючи на кризові явища в країні [1, с. 198].

 

Таблиця1. Кількість підприємств (організацій), які забезпечені ЕОМ, за видами економічної діяльності, одиниць*

* Складено за даними [2, с. 56].

 

Порівнявши кількість підприємств і наявність ЕОМ за видами економічної діяльності, то можна з впевненістю сказати, що наявність ЕОМ перевищує кількість підприємств в середньому за 2006-2009 рр. в 16 разів (рис. 1). Так, в 2006 році наявність перевищувала кількість підприємств в 15,6 разів, в 2007 році – в 16,7 разів, в 2008 році – в 17,5 разів, а в 2009 році – 17,8 разів.

 

Рис. 1. Порівняння кількості підприємств і наявності ЕОМ

 

Кількість підприємств, що в період 2006-2009 рр. були забезпеченні ЕОМ, мала зростаючу тенденцію по районах і містах Одеського регіону (крім м. Одеса). Найбільш забезпеченими ЕОМ були райони Овідіопольський (в 2006 році – 160 од., в 2007 р. – 191 од., в 2008 р. – 232 од., в 2009 р. – 266 од.), Комінтернівський (в 2006 р. – 111 од., в 2007 – 141 од., в 2008 – 180 од., в 2009 – 211 од.), Біляївський (в 2006 р. – 100 од., в 2007 – 107 од., в 2008 – 140 од., в 2009 – 146 од.) та міста Білгород-Дністровський (в 2006 році – 102 од., в 2007 – 113 од., в 2008 – 116 од., в 2009 – 154 од.), Ізмаїл (в 2006 р. – 151 од., в 2007 – 204 од., в 2008 – 177 од., в 2009 – 226 од.), Іллічівськ (в 2006 р. – 194 од., в 2007 – 232 од., в 2008 – 204 од., в 2009 – 220 од.). Хоча є райони та міста, в яких спостерігається досить низький рівень забезпеченості комп’ютерною технікою. Серед них Савранський, Косовський, Іванівський райони та місто Теплодар.

Загалом за рівнем забезпечення ЕОМ господарської діяльності Одеська область займає одне із перших місць в Україні, поряд з Дніпропетровською, Донецькою, Харківською, Львівською та Запорізькою областями. Так, в 2006 році загальна забезпеченість області становила 6366 одиниць, в 2007 році – 7150 одиниць, в 2008 р. – 7363 одиниць, а в 2009 р. – 7671 одиниць (табл. 2).

Місто Одеса має найбільш забезпечені підприємства ЕОМ, оскільки в 2006 році в м. Одеса було зосереджено 4393 одиниці техніки, а в 2007 році – 4849 одиниці (на 12,32 % більше порівняно з попереднім роком), в 2008 році – 4726 одиниці (на 3 % менше, ніж в 2007 році), в 2009 році – 4806 одиниці від загальної кількості, що на 4 % більше порівняно з 2008 роком [1, с. 215].

 

Таблиця 2. Кількість підприємств (організацій), які забезпечені ЕОМ загалом по області та в місті Одеса*

* Складено за даними [2, с. 69].

 

Зазначене, в першу чергу, пов’язано із переходом до всебічного використання більш сучасного програмного забезпечення, зокрема Windows XP, пакетів програм з проектування технологічних комплексів, різноманітних ARM, що в свою чергу вимагає використання більш потужних ЕОМ.

Зростаючі перспективи подальшого використання Windows Vista,  Windows 2007 та програмно-апаратних засобів обробки цифрового відео і аудіо зумовили надвисокі темпи переходу на використання сучасних 64-бітових процесорів.

Так, в 2006 році наявних ЕОМ на основі 64-бітових процесорів було 2333 одиниць, в 2007 році – 5106 од., що на 119 % більше порівняно з 2006 роком, в 2008 році – 10171 од., що на 99 % більше, ніж в 2007 році, а в 2009 році – 13721 од., що на 35 % більше порівняно з попереднім роком.

З іншого боку, зростання попиту на сучасні 64-бітові процесори спричинили падіння попиту на коштовні мейнфрейми (в 2006 році – 4 одиниці, в 2007 році – 2 од., що на 50 % менше порівняно з 2006 роком, в 2008 і 2009 роках кількість не змінилась). Це, передусім, зумовлено розвитком можливостей 64-бітової техніки, передусім потужних серверів, які, з одного боку, вирішують велику частку завдань, що покладено на мейнфрейми, а з іншого боку, є набагато дешевшими за них.

Лідером наявного парку 64-бітової техніки залишаються ЕОМ на базі процесорів Intel Core (Yonah), Dual-Core Xeon LV (Sossaman), Pentium (в 2006 році – 749 од., в 2007 році – 3366 од., що на 349 % більше порівняно з 2006 роком, в 2008 році – 7694 од., що на 129 % більше, ніж у 2007 році, в 2009 – 10754 од., що на 40 % більше, ніж в 2008 році). При цьому, протягом останніх років відбулася зміна та закріплення лідируючого стану наявного парку 32-бітової техніки ЕОМ на базі процесорів AMD (в 2006 році – 7850 од., в 2007 році – 9610 од., що на 22 % більше, ніж у 2006 році, в 2008 році – 11015 од., що на 15 % більше, ніж у 2007 році, в 2009 – 11764 од., що на 7 %, більше ніж в 2008 році).

Лідером в період 2006-2009 років серед ЕОМ залишилися сучасні 32-бітові процесори. Так, наявних ЕОМ в 2006 році було 53028 одиниць, в 2007 році – 66592 од., що на 25,6 % більше порівняно з 2006 роком, в 2008 році – 72592 од., що на 11 % більше, ніж в 2007 році, а в 2009 році – 78436 од., що на 6 % більше порівняно з попереднім роком [2, с. 97].

Зокрема, загальне поповнення парку ЕОМ в Одеській області за період  2006-2009 роки склало  в 2006 році 19337 одиниць, в 2007 році – 23731 од., що на 23 % більше, ніж у 2006 році, в 2008 році – 20886 од., що на 12 % менше порівняно з 2007 роком, в 2009 році – 12423 од., що на 40 % менше, ніж в 2008 році (табл. 3).

 

Таблиця 3. Поповнення парку ЕОМ по містах та регіонах*

* Складено за даними [2, с. 99].

 

Це зумовлено накопиченням великого обсягу застарілої техніки. В період 2006-2009 роки зафіксовано скорочення застарілих ЕОМ, але темпи такого скорочення досить низькі. Так, в 2006 році кількість обчислюваної техніки, що вибула, за видами економічної діяльності склала загалом склала 2551 одиниці ЕОМ, в 2007 році – 3556 од., що на 39 % більше порівняно з 2006 роком, в 2008 році – 4341 од., що на 22% більше порівняно з 2007 роком, а в 2009 році – 5638 од., що на 30% більше ніж у 2008 році (табл.4). Однак треба зважати те, що кількість ЕОМ, що поповнюється кожного року в 7 разів більша кількості техніки, що вибуває.

 

Таблиця 4. Поповнення та вибуття з парку ЕОМ в Одеській області*

* Складено за даними [2, с. 102].

 

В період 2006-2009 років помітна позитивна тенденція щодо поповнення парку обчислювальної техніки, хоча темпи зростання з 2008 року є низькими. Так, в 2006 році парк поповнився на 19337 одиниці, в 2007 році – на 23721 од., що на 23 % більше, ніж у 2006 році, в 2008 році – 20886 од., що на 12 % менше порівняно з 2007 роком, а в 2009 році – 12423 од., що на 40 % менше, ніж в 2008 році. Найбільша частка обчислювальної техніки, що вибула за період 2006-2009 років, у загальній структурі належить таким видам економічної діяльності, як  фінансова діяльність, державне управління, освіта, транспорт та зв’язок, переробна промисловість. Так, у 2006 році вибуло з парку ЕОМ в сфері фінансової діяльності 16,62 %, в державному управлінні – 23,36 %, в освіті – 14,27 %, в транспорті та зв’язку – 14,5 %, в переробній промисловості – 10,19 %..

У 2007 році: в сфері фінансової діяльності частка вибулого комп’ютерного обладнання становила 13,0 %, що на 4 % менше, ніж в 2006 році, в державному управлінні – 18,59 %, що на 5 % менше порівняно з 2006 роком, в освіті – 15,66 %, що на 1,39 % більше ніж у 2006 році,  в транспорті та зв’язку – 14,99 %, для якої характерне незначне збільшення на 0,49 % порівняно з 2006 роком, в переробній промисловості – 9,11 %, що на 1,08 % менше порівняно з попереднім роком [2, с. 111].

У 2008 році в сфері фінансової діяльності вибуло 24,4% ЕОМ, що на 11 % більше, ніж в 2007 році, в державному управлінні – 21,95 % (на 3,4 % більше порівняно з 2007 роком), в освіті – 9,79%, (на 6,2 % менше, ніж у 2007 році), в транспорті та зв’язку – 12,39, що на 2,6 % менше порівняно з 2007 роком, в переробній промисловості – 6,3 %, що на 3 % менше порівняно з попереднім роком.

У 2009 році відбулися кардинальні зміни в структурі економічної діяльності, що суттєво вплинуло і на парк ЕОМ. Так, в сфері фінансової діяльності вибуло 29,32 % до загальної кількості обчислювальної техніки, що на 5% більше ніж в 2008 році, в освіті – 13,3 % (на 3,5% більше, ніж у 2008 році), в торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вживання – 12,54 %, що в порівнянні з попередніми роками є значним проривом. В державному управлінні суттєво скоротився відсоток техніки, що вибула, (з 21,95 % в 2008 році до 6,74 % – в 2009 році). Такої ж участі зазнали і сфера транспорту та зв’язку та переробної промисловості. З метою досягнення високого рівня економічної діяльності і розвитку Одеської області необхідно покращити рівень забезпеченості регіону обчислювальною технікою високого рівня процесорів. Протягом 2006-2009 рр. техніка початкового рівня практично не поновлювалася. Зокрема, в 2006 році парк було поповнено на 2,94 тис. од., в 2007 році – 3,08 тис. од., в 2008 році кількість техніки впала в порівнянні з 2007 роком і становила 2,8 тис. од., в 2009 році тенденція зменшення продовжилась і кількість обчислювальної техніки складала 2,12 тис. од. (рис. 2).

 

Рис. 2. Поповнення парку ЕОМ за рівнем процесорів по Одеській області

 

Сучасні 32-бітові процесори є найоптимальнішими для діяльності будь-якої сфери. В 2006 році кількість техніки, що поповнила парк ЕОМ, склала 15,02 тис. од., в 2007 році показник був найвищий за період 2006-2009 років і становив 17,6 тис. од., що на 2,3 тис. од., більше ніж у 2006 році. В 2008 році показник впав до 13,3 тис. од. (на 4,3 тис. од. менше порівняно з попереднім роком). В 2009 році кількість обчислювальної техніки знизилась на 50 % порівняно з 2008 роком і склала 6,66 тис. од. [1, с. 232].

Найпотужнішими і дорогими, але швидкі і найбільш ефективні є надпотужні 64-бітові процесори, які в 2006 році становили 1,19 тис. од. техніки, в 2007 році – 3,06 тис. од., що на 157 % більше порівняно з 2006 роком, в 2008 році – 4,77 тис. од., що на 1,7 тис. од. більше, ніж у 2007 році і є найвищим показником за період 2006-2009 роки, а в 2009 році – 3,64 тис. од., що на 1,1 тис. од. менше порівняно з 2008 роком.

Швидкісні процесори можуть забезпечить не лише ефективну економічну діяльність, а ще і можливість швидкої роботи Інтернету, провайдерів Інтернету.

У великих містах розширюється використання технології надання доступу до мережі Інтернет операторами кабельного телебачення. Така ж участь і Одеського регіону. Доступ до мережі Інтернет все ще переважно здійснюється за технологією комутованого з’єднання, що пов’язано з відсутністю високошвидкісних ліній зв’язку по всій країні, причому в містах стан набагато кращий, ніж у селах. Абонентами широкосмугового доступу до мережі Інтернет постійного IP-з’єднання по виділеній лінії переважно залишаються корпоративні клієнти, однак почала зростати кількість як корпоративних, так і індивідуальних абонентів високошвидкісного доступу по телефонній лінії з використанням технологій xDSL.

Відзначимо також, що на сьогодні навіть значна частина ПЕОМ початкового рівня дозволяє успішно експлуатувати стандартні офісні програми і працювати у мережі Інтернет. Персональні комп’ютерів зібрані з використанням процесорних мікросхем фірми Intel, по сучасних ПЕОМ цей показник ще вищий.

На процесори фірми AMD припав також немалий відсоток всієї обчислювальної техніки. Поповнення парку ПЕОМ також відбувалося здебільшого за рахунок комп’ютерів на базі процесорів фірми Intel.

Доступ до мережі Інтернет на 1 січня 2008р. мали 3614 суб’єктів господарювання (50,5 % усіх власників ЕОМ). Найвищою їх частка була по підприємствах транспорту та зв’язку (62,8 %), виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (62,7 %), фінансової діяльності (58,3 %), освіти (57,6 %), переробної промисловості (56,3 %) [1, с. 239].

Станом на 1 січня 2009р. доступ до мережі Інтернет мали 4,3 тис. суб’єктів господарювання (57,9 % усіх власників ЕОМ). Найбільшими їх частки були по підприємствах транспорту та зв’язку (69,9 % усіх власників ЕОМ по галузі), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (68,5 %), фінансової діяльності (68,3 %), освіти (64,1 %) та інших сфер. Доступ до мережі Інтернет на 1 січня 2010 р. мали 4,6 тис. суб’єктів господарювання (60,3 % усіх власників ЕОМ). Найбільшими їх частки були по підприємствах освіти (72,8 % усіх власників ЕОМ по галузі), транспорту та зв’язку (70,4 %), фінансової діяльності, охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (по 69,1 %) (за даними Держкомстату Одеського регіону).

 

Література:

 

1. Статистичний щорічник Одеської області за 2008 рік  К. : Державний комітет статистики України, 2008. – 566 с.

2.  Головне управління статистики в Одеській області, режим доступу :http://www.od.ukrstat.gov.ua/

Стаття надійшла до редакції 02.01.2011 р.