УДК 339.9:621 (477+100)

 

О. Д. Витвицька,

доктор економічних наук, професор,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

КЛАСТЕР ЯК СУЧАСНА ФОРМА УЧАСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В ТРАНСКОРДОННОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

 

Olga Vutvutska,

Doctor of Economics, Professor , Head of Department of innovation activities

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

 

CLUSTER AS A MODERN FORM OF PARTICIPATION ENGINEERING COMPANIES IN CROSS-BORDER COOPERATION

 

Ольга Витвицкая,

доктор экономических наук, профессор,

заведующая кафедрой инновационной деятельности в АПК Национального университета биоресурсов и природопользования Украины

 

КЛАСТЕР КАК СОВРЕМЕННАЯ ФОРМА УЧАСТИЯ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ В ТРАНСГРАНИЧНОМ СОТРУДНИЧЕСТВЕ

 

Досліджено підходи до трактування сутності транскордонних кластерних об’єднань, виходячи зі змістовного наповнення ними термінів кластеру та транскордонного економічного співробітництва. Обґрунтовано   синергетичний ефект взаємодії підприємств у межах кластерних структур на основі: синергії  збуту, реклами, спільного розподілу; виробничої синергії, синергії  інвестування. Розглянуто інтегральний результат дії різних видів синергетичного ефекту в кластері як фактор підвищення його конкурентоспроможності.  Запропоновано для отримання переваг та найбільш результативного  залучення  машинобудівних підприємств до  транскордонної  співпраці створити дієвий організаційно-економічний механізм регулювання транскордонного співробітництва підприємств. Обґрунтовано перспективи участі в транскордонних кластерних об’єднаннях  вітчизняних машинобудівних підприємств.

 

Studied approaches to the interpretation of the essence of cross-border mergers cluster, based on the content of their terms cluster and cross-border economic cooperation. Grounded synergistic effect of interaction between enterprises within the cluster structures based on: synergy marketing, advertising, joint distribution; production synergies, synergies investment. We consider the integral result of the synergistic effect of different types in the cluster as a factor increasing its competitiveness. An advantage for attracting and most effective engineering companies to cross-border cooperation to establish effective organizational-economic mechanism of regulation of cross-border cooperation of enterprises. Grounded prospects participate in cross-border cluster associations of domestic machine-building enterprises.

 

Исследованы подходы к трактовке сущности трансграничных кластерных объединений, исходя из содержательного наполнения ими сроков кластера и трансграничного экономического сотрудничества. Обоснованно синергетический эффект взаимодействия предприятий в рамках кластерных структур на основе: синергии сбыта, рекламы, совместного распределения; производственной синергии, синергии инвестирования. Рассмотрены интегральный результат действия различных видов синергетического эффекта в кластере как фактор повышения его конкурентоспособности. Предложено для получения преимуществ и наиболее результативного привлечения машиностроительных предприятий к трансграничного сотрудничества создать действенный организационно-экономический механизм регулирования трансграничного сотрудничества предприятий. Обоснованы перспективы участия в трансграничных кластерных объединениях отечественных машиностроительных предприятий.

 

Ключові слова: кластер, машинобудівні підприємства, транскордонне співробітництво.

 

Keywords: cluster, machine-building enterprises, cross-border cooperation.

 

Ключевые слова: кластер, машиностроительные предприятия, трансграничное сотрудничество.

 

 

Постановка проблеми. Наявність невикористаного виробничого потенціалу у значної кількості машинобудівних підприємств, які розміщуються та функціонують в прикордонних областях України, говорить про необхідність пошуку нових шляхів його реалізації. Одним із таких шляхів виступає участь даних підприємств в транскордонному співробітництві шляхом об’єднання в кластерні структури.

Аналіз останніх досліджень. У сучасній економічній літературі, вивченню питань розвитку та використання кластерного підходу в рамках транскордонного співробітництва присвячена значна кількість наукових робіт таких вчених, як П.В.Дружинін, Ю.В.Рибак, А.А.Ковальчук, Н.А.Мікула, Є.З.Зелінська, С.І.Коваленко, Л.В.Кравцова та інші, де досліджені теоретичні основи функціонування кластерних структур, особливості їх розвитку та становлення.

Все більше вітчизняних машинобудівних підприємств, які беруть участь в транскордонному співробітництві, звертають увагу на  можливість використання кластерного підходу в організації своєї діяльності, що зумовлює необхідність проведення поглиблених досліджень стосовно даної проблематики.

Мета статті ­– дослідити сутність, значення і теоретичні основи формування транскордонних кластерів та обґрунтувати перспективи участі в них вітчизняних машинобудівних підприємств.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку інтеграційних та інтернаціоналізаційних процесів в Україні, стає очевидним пріоритетність впровадження новітніх форм ведення бізнесу, зокрема транскордонного кластеру.

Сьогодні, науковці по-різному підходять до трактування сутності транскордонних кластерних об’єднань, виходячи зі змістовного наповнення ними термінів кластеру та транскордонного економічного співробітництва  (табл.1).

 

Таблиця 1.

Підходи щодо визначення поняття «транскордонний кластер»

 

Як видно з табл.1, всі вищезгадані автори у своїх визначеннях поняття «транскордонний кластер», вказують на важливу особливість, а саме: географічне розташування на суміжних територіях сусідніх держав, тобто в транскордонному регіоні. Крім того, вчені погоджуються з взаємопов’язаністю та взаємозалежністю ключових учасників кластерних об’єднань, які відносяться до різних або суміжних галузей.

В свою чергу, кожний вчений зробив свій внесок у визначення сутності транскордонного кластеру. Так, Мікула Н.А. вказує на можливість виникнення синергетичних та мережевих  ефектів, дифузії знань та навиків внаслідок співробітництва учасників кластеру. Зелінська З.Є. конкретизує ключових учасників транскордонного кластеру та виділяє різного роду фірми, технологічні підприємства, підприємства сфери обслуговування та логістики, дизайнерські та PR-фірми, науково-дослідні і консультаційні організації. Дружинін П.В. на перше місце виносить формування транскордонних коопераційних зв’язків з приводу спільного виробництва продукції. Добрєва Н. акцентує увагу на особливість транскордонного кластеру, яка проявляється в розміщенні учасників кластеру у різних податкових, митних,  законодавчих середовищах сусідніх країн. Коваленко С.І. вказує на унікальну важливість органів місцевої влади для підтримання стабільного функціонування транскордонного кластеру.

Таким чином, врахувавши вищезгадані підходи, можна трактувати транскордонний кластер як новітню форму транскордонного співробітництва, яка передбачає співпрацю незалежних компаній, фірм, виробничих та логістичних підприємств, науково-дослідних установ та інших асоційованих інституцій, розташованих на прикордонних територіях двох чи більше суміжних країн, що обумовлює знаходження учасників кластерного об’єднання у різних податкових, митних,  законодавчих середовищах; забезпечує виникнення синергетичних та мережевих  ефектів, дифузії знань та навиків; та вимагає дієву підтримку органів регіональної та місцевої влади. Крім того, стабільний розвиток транскордонного кластеру потребує наявність погодженої стратегії розвитку учасників кластера, спрямованої на реалізацію інтересів кожного з них і території локалізації кластера.

Для вітчизняних машинобудівних підприємств, що функціонують на прикордонних територіях, транскордонне співробітництво з підприємствами прикордонних територій сусідніх країн в межах кластерних структур забезпечує виникнення синергетичних та мережевих ефектів.

Синергетичними ефектами взаємодії підприємств у межах кластерних структур можуть бути наступні: синергія збуту, що виникає внаслідок переваг організації з погляду маркетингу, реклами, спільного розподілу; виробнича синергія, яка призводить до максимального використання виробничих потужностей, зменшення витрат при закупівлях, до економії накладних витрат; синергія інвестування, як мультиплікативний ефект від використання інвестиційних можливостей кожної окремої фірми; синергія управління, що виникає внаслідок збільшення кадрового потенціалу, оскільки зростають можливості навчання, обміну досвідом, внутрішньої ротації кадрів тощо. Інтегральним результатом дії різних видів синергетичного ефекту в кластері є підвищення його конкурентоспроможності.

Крім того, участь в транскордонному співробітництві забезпечить реалізацію ефекту масштабу використання виробничих основних і оборотних фондів, враховуючи землю, інвестиційних коштів, трудових ресурсів, у тому числі висококваліфікований науковий, управлінський і технічний персонал; створення та реалізацію ефекту спеціалізації і кооперації робіт послуг; попередження ризиків взаємної конкуренції на ринках взаємозамінних товарів, солідарність у конкурентному змаганні з підприємствами, що не є учасниками кластера; організацію виробничої та інноваційної інфраструктури; концентрацію (у тому числі за рахунок перерозподілу) матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсів для цілеспрямованого здійснення інноваційної діяльності; оптимальне ціноутворення, яке забезпечує оптимальний рівень рентабельності кожного учасника і всієї групи; ефективну діяльність на ринку машинобудівної продукції (на внутрішньому та зовнішньому ринках); самостійності, свободи дій і ініціатив підприємств-учасників кластера та їхньої відповідальності  [4, C.65-66].

Для отримання вищезгаданих переваг та найбільш результативного  залучення  машинобудівних підприємств до  транскордонної  співпраці,  необхідно забезпечити дієвий організаційно-економічний механізм регулювання транскордонного співробітництва підприємств. Основними напрямками раціоналізації організаційної системи механізму є вдосконалення  нормативно-правового  забезпечення транскордонного співробітництва підприємств та  його  узгодження  з  країнами - партнерами, забезпечення дієвої структури управління (створення органу для координації  транскордонної співпраці на загальнодержавному рівні та напівдержавної структури за участю представників суб'єктів міжнародного  економічного  співробітництва  України),  покращення обліку  і  контролю  через впровадження системи моніторингу транскордонного співробітництва, впровадження стратегічного планування та прогнозування, підвищення значення інституцій ринкової та прикордонної інфраструктур [1, C.72]. Особливістю транскордонних кластерів є те, що їх учасники розміщені у різних податкових, митних, законодавчих середовищах сусідніх країн, однак можуть мати спільні підприємства та організації, користуватися спільною інфраструктурою, і функціонують, насамперед, на транскордонних ринках.

Висновок. Таким чином, транскордонний кластер виступає однією з найбільш перспективних та економічно ефективних форм  участі вітчизняних машинобудівних підприємств в транскордонному співробітництві.  Об’єднання вищезгаданих підприємств в транскордонні кластерні структури забезпечить налагодження економічних зв’язків з суб’єктами господарювання прикордонних територій сусідніх країн, і як результат, сприятиме підвищенню їх міжнародної конкурентоспроможності.

 

Список використаної літератури.

1. Горбашевська М. О. Економічна безпека розвитку регіонального ринку машинобудування та транскордонне співробітництво/ М. О. Горбашевська // Вісник Приазовського державного технічного університету : зб. наукових праць / ПДТУ. – Маріуполь, 2014. – Вип. 27. – С. 69-73. – (Серія : Економічні науки).

2. Добрєва Н. Ф. Основні напрями розвитку транскордонних кластерів в Україні / Н. Ф. Добрєва // Ефективність державного управління. - 2013. - Вип. 34. - С. 246-253. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/efdu_2013_34_29.pdf.  

3. Дружинин П.В. Приграничное сотрудничество и трансграничные кластеры: опыт Европы, возможности России и Украины / П.В.Дружинин, Е.А.Прокопьев, М.В.Морошкина // Материалы II международной научно-практической конференции «Перспективы скоординированного социально-экономического развития России и Украины в общеевропейском контексте».  - 14–15 ноября 2013 г. Москва, ИНИОН РАН.

4. Жигалкевич Ж.М. Стратегічні напрями розвитку інноваційно-технологічних  кластерів на основі машинобудівних підприємств / Ж.М. Жигалкевич // Стратегія розвитку України. Науковий журнал, №4, Т.2. Економіка, соціологія, право. – Київ – 2011. С.64-69.

5. Зелинская Е.З. Региональные трансграничные кластеры как формы современных систем управления в реальном секторе экономики // Псковский регионологический журнал. ‒ 2013. ‒ № 16. ‒ С. 12–18.

6. Коваленко С.І. Механізм формування та розвитку транскордонних інноваційних кластерів [Електроний ресурс] / С.І.Коваленко // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції. - Режим доступу: http://mev-hnu.at.ua/load/2013/30

7. Рекомендації щодо впровадження нових форм транскордонного співробітництва / Кол. авторів за ред. д.е.н., проф. Мікули Н.А. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень – Львів, 2010. – 150 с.

 

References.

1. Horbashevska, M. O. (2014), “Ekonomichna bezpeka rozvytku rehionalnoho rynku mashynobuduvannia ta transkordonne spivrobitnytstvo”, Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu Seriia : Ekonomichni nauky, vol. 27, pp. 69-73..

2. Dobrieva, N. F. (2013), “Osnovni napriamy rozvytku transkordonnykh klasteriv v Ukraini”, Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, vol. 34, pp. 246-253, [Online], available at:  http://nbuv.gov.ua/j-pdf/efdu_2013_34_29.pdf . 

3. Druzhinin, P.V. Prokop'ev, E.A. and Moroshkina, M.V. (2013), “Prigranichnoe sotrudnichestvo i transgranichnye klastery: opyt Evropy, vozmozhnosti Rossii i Ukrainy”, Materialy II mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii «Perspektivy skoordinirovannogo social'no-jekonomicheskogo razvitija Rossii i Ukrainy v obshheevropejskom kontekste», 14–15.11.2013, INION RAN, Moscow, Russia.

4. Zhyhalkevych, Zh.M. (2011), “Stratehichni napriamy rozvytku innovatsiino-tekhnolohichnykh  klasteriv na osnovi mashynobudivnykh pidpryiemstv”, Stratehiia rozvytku Ukrainy. Naukovyi zhurnal, vol.4, no.2., pp.64-69.

5. Zelinskaja, E.Z. (2013), “Regional'nye transgranichnye klastery kak formy sovremennyh sistem upravlenija v real'nom sektore jekonomiki”, Pskovskij regionologicheskij zhurnal, vol. 16, pp. 12–18.

6. Kovalenko, S.I. “Mekhanizm formuvannia ta rozvytku transkordonnykh innovatsiinykh klasteriv”, Materialy Kh Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, [Online], available at: http://mev-hnu.at.ua/load/2013/30

7. Mikula N.A. and others (2010), Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia novykh form transkordonnoho spivrobitnytstva [Recommendations for the introduction of new forms of cross-border cooperation], NAN Ukrainy, In-t rehionalnykh doslidzhen, Lviv, Ukraine, p.150.

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2015 р.