Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК : 656.073.5

 

В. Ю. Фабіянська,

к. е. н., старший викладач кафедри аудиту та державного контролю,

Вінницький національний аграрний університет

А. М. Блоха,

студент, Вінницький національний аграрний університет

 

УКРАЇНСЬКИЙ МИТНИЙ ПОСТ-АУДИТ, НАБЛИЖЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ НОРМ ТА СТАНДАРТІВ

 

V. Y. Fabiianska,

Candidate of Economic Sciences, Senior Lecturer of the Chair of Audit and Public Control,

Vinnytsia National Agrarian University

A. M. Blokha,

student of the Faculty of Economics, Vinnytsia National Agrarian University

 

UKRAINIAN CUSTOMS POST-AUDIT APPROACHING TO EUROPEAN STANDARDS

 

В статті розглянуто визначення митного пост-аудиту згідно з європейським  та українським законодавством, зазначено його суть та принципи. Проаналізована основна сфера здійснення порушень митного законодавства, виявлених під час проведення документальних перевірок. Охарактеризовано стандарти країн Європейського Союзу щодо організації та проведення митного пост-аудиту. Здійснено порівняльний аналіз законодавства ЄС і України у сфері митного контролю. Визначено поняття митного пост-аудиту згідно Кіотської конвенції та основні його завдання. Визначено особливості проведення пост-аудиту в Україні  як сучасної форми митного контролю, а також зазначено види митного контролю, які застосовуються у міжнародній практиці та їх короткий опис. Розглянуто досвід зарубіжних країн щодо організації, здійснення та удосконалення митного пост-аудиту, ефективність його застосування.

 

In the article under consideration was viewed the definition of post-customs audit according to European and Ukrainian legislation and was defined its essence and principles. The main sphere of customs violations detected during the documentary checks was analysed here. EU standards of the organisation and customs post-audit was characterised. We compared EU and Ukraine legislation in the sphere of customs control. The concept of  customs  post-audit in accordance with the Kyoto Convention and its main task. The features of post-audit in Ukraine form of customs control were defined in this article, and these types customs applicable in international practice and a brief description. Besides, in the article we dealt with the experience of foreign countries as for the organisation, realization and improvement of customs post- audit and efficiency of its use.

 

Ключові слова: пост-аудит, європейські стандарти, митні порушення, митний контроль, форми митного контролю.

 

Keywords: post-audit, European standards, customs violations, customs, customs forms.

 

 

Постановка проблеми. Перед Державною фіскальною службою України постає завдання прискорення та підвищення ефективності митного контролю, що полягає в поступовому переході і адаптації до європейських норм та стандартів. Тому для забезпечення цих завдань митна служба України прагне до співробітництва з країнами Європейського Союзу. Так, одним із головних завдань при здійсненні митного контролю є застосування принципів пост-аудиту, результатом здійснення якого є посилення контрольно-перевірочної функції митних органів під час проведення документальних перевірок.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання  організації  та  вдосконалення  митного  контролю та проблеми  митного  пост-аудиту  досліджували  Вакульчик О., Губіна І.С., Гончарук О.А., Єдинак Т.С., Єдинак В.Ю., Івашова Л.М., Книшек О.О., та інші.

З приєднанням  України  до  міжнародної  Кіотської  конвенції  уряд  взяв  на  себе  зобов’язання  про  спрощення  й гармонізацію митних процедур для полегшення торгівлі й уникнення затримок в оформленні товарів і транспортних засобів.

Формулювання цілі статті. Метою роботи виступає дослідження митного пост-аудиту як сучасної форми митного контролю в Україні та висвітлення основних напрямків його наближення до європейських норм.

Виклад основного матеріалу. Суть митного пост-аудиту  полягає у пропуску товарів на основі самооцінки без їх огляду. У таких випадках перевірка відбувається періодично в приміщеннях імпортера, беручи до уваги їх ділову документацію щодо імпорту  товарів. Отже,  у  той  час,  як  процедура  імпорту  товарів  спрощується,  інтереси  держави  залишаються захищеними. З  одного  боку,  імпортери  отримують  користь  від  скорочення  часу  оформлення,  заощаджуючи  на зберіганні,  складських  витратах  і  витратах  на  страхування. З  іншого  боку,  митні  органи  здійснюють  контроль  за оформленням товарів, проводячи митний пост-аудит.

Аналізуючи отримані документи від суб’єктів ЗЕД, уповноважені особи митних органів можуть здійснювати перевірки підприємств на відповідність  попередньо  задекларованим  відомостям  щодо  товарів  і  в  разі  їх  невідповідності  здійснити донарахування  митних  платежів  до  бюджету. Інформація,  отримана  під  час  митного  пост-аудиту,  може  бути використана  в  подальшому  адміністративному  або  судовому  розгляді. Під  час  проведення  митного  пост-аудиту митні  органи  перевіряють  законність,  доцільність,  достовірність  інформації,  наданої  суб’єктом  ЗЕД,  що перевіряється, а також законності та правильності дій посадових осіб (представників) суб’єкта ЗЕД [4, с. 68-75].

Законодавче регулювання митного постаудиту в ЄС грунтується на загальних нормативних актах, які визначають стандарти його проведення. До основних нормативних документів належать: Митний кодекс ЄС 1992 р.; модернізований Митний кодекс ЄС 2008 р.; Митний кодекс ЄС 2013 р.; Посібник з митного постаудиту ВМО (WCOGuidelines for Post-clearance Audit, 2012); Посібник з митного аудиту ЄС (ЕUCustoms Audit Guide, 2007); технічні примітки ВМО до митного постаудиту (UNCTAD Technical Note 5 Post-clearance audit, 2008); Митні стандарти ЄС (Customs Вlueprints); інші нормативні акти ЄС [1; с. 12].

У міжнародній практиці застосовуються три види митного пост-аудиту, запропоновані департаментом митної адміністрації (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Види митного пост-аудиту, які застосовуються в міжнародній практиці

Види митного пост-аудиту

Опис

«Термінова перевірка на просвіт»

(випадковий аудит)

Може  проводитися  одразу  або  протягом  двох  днів  після митного  оформлення  товарів,  коли  вважається,  що  необхідно здійснити перевірку на правильність нарахування податків

Плановий аудит

Здійснюється  з  метою  поглибленого  вивчення  операцій  з окремими  товарами,  відповідно  до  яких  існує  високий  ризик ухилення  від  сплати  податків. Через  постійні  консультації  з відповідними  установами митні органи отримують пов’язані з торгівлею  іноземною  валютою  записи  транзакцій,  які дозволяють  здійснити  комплексний  аналіз  митного оформлення  даних  із  зовнішніми  даними. Аудитори перевіряють  оформлені  записи,  пов’язані  з  торгівлею,  і бухгалтерські  книги  тощо. У  разі  виявлення  серйозних порушень  у  ході  перевірки  справу  передають  для розслідування в суді

Комплексний аудит

Проводиться  в  компаніях,  які  мають  великі  масштаби торгівлі. Під  час  перевірки  враховуються  обсяги  торгівлі, рівень  довіри  до  компанії. Особлива  увага  приділяється оформленню  документів  і  бухгалтерських  книг  для  перевірки правильності  нарахування  обов’язкових  платежів  у деклараціях, за певний період часу

Джерело: [4]

 

Організаційні та методичні особливості здійснення митного аудиту в зарубіжних країнах подано в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Особливості здійснення митного аудиту в країнах ЄС

Країна

Організаційні та методичні аспекти

Франція

Щодо суб’єктів зовнішньої торгівлі митні органи здійснюють контроль за двома напрямами:

1. Формальний (вибіркова перевірка відповідності виду, номенклатури, вартості та походження товарів поданим документам, перевірка обґрунтованості пільг тощо).

2. Фундаментальний (суцільна перевірка правильності оформлення

та наявності всіх необхідних документів)

Великобританія

Митний постаудит проводиться вибірково до окремих суб’єктів ЗЕД, а також брокерів, які є найбільш ризиковими. Митний офіцер має право самостійно визначати обсяг перевірки.

Федеративна Республіка Німеччини

1. Митний аудит (Zollprüfung) – перевірка коду класифікації товарів,

повноти поданої інформації, розрахунку митної вартості, наявності документів про пільги, наявності антидемпінгових і компенсаційних мит.

2. Аудит преференцій (Präferenzprüfung) – перевірка преференцій під

час експорту товарів на основі міжнародних договорів або права ЄС.

3. Зовнішній аудит (Außenwirtschaftsprüfung) – перевірка експорту,

імпорту, заявлених коштів на банківських рахунках.

4. Аудит у сфері управління повітряним рухом

Болгарія

У структурі Центрального митного управління створено Дирекцію наступного контролю, основною місією якої є розробка та сприяння впровадженню методичних рекомендацій щодо здійснення постаудиту дотримання вимог митного та акцизного законодавства.

Термін проведення перевірки не може перевищувати 2-х міс. (за обґрунтованої необхідності термін може бути подовжено, але не більше ніж на 4 міс.).

Посадові особи митних органів з метою отримання доказів уповноважені здійснювати обшук і вилучення документів, інших носіїв інформації, товарів, опечатувати офіси, каси, склади, торговельні та інші приміщення

Ірландія

Митний аудит здійснюється в таких формах:

 Неаудиторські втручання: профільні інтерв’ю (опитування платників податків); направлення запитів; фактичний контроль за реєстраторами розрахункових операцій; галузеві огляди; отримання та дослідження інформації з інших державних і комерційних організацій; відвідування інтернет-сайтів платників податків.

Джерело: [1]

 

Найкращі принципи і стандарти Європейського Союзу в галузі митної справи зосереджено в Митних прототипах (Customs Blueprints) комплексі заходів практичного характеру, розроблених європейськими митними експертами. Це своєрідні стандарти, у порівнянні з якими можна оцінювати недоліки функціонування митних адміністрацій і вносити відповідні зміни до стратегії їх діяльності. Одним із 22 напрямів Митних прототипів є митний пост-аудит, який передбачає сприяння розвиткові міжнародної торгівлі шляхом встановлення балансу між спрощенням торговельних процедур, з одного боку, і забезпечення ефективного митного контролю та безпеки – з іншого [1; с. 11-22].

Україною 5 жовтня 2006 року була підписана Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур, в якій передбачено обмеження митного контролю із застосуванням методу аналізу ризиків для визначення товарів, що підлягають перевірці. При цьому система митного контролю базується на основі методів аудиту, обсяг застосування яких може розподілятися на різних етапах перевірки (рис. 1):

 

Рис. 1. Класифікація митного аудиту

 

- перевірка до перетину товарами митної території та до їх декларування (попередній аудит);

- перевірка під час перетину митного кордону та під час декларування (поточний аудит);

- перевірка після випуску товарів у вільний обіг (пост аудит).

 Відповідно до Кіотської конвенції, постаудит – це форма митного контролю, яку здійснюють митні органи для перевірки правильності та достовірності даних, зазначених у митних деклараціях, через вивчення бухгалтерських документів, рахунків, систем управління бізнесом після завершення митного оформлення [6].

Стаття 336 Митного кодексу України визначає наступні форми митного контролю [5]:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

В Україні інструментом реалізації форми митного контролю на основі пост-аудиту є документальна перевірка. Відповідно до статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка – це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів [5].

 Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з  УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Митним кодексом України також закріплені:

– підстави та порядок проведення митними органами документальних виїзних перевірок (ст. 346);

– права та обов’язки посадових осіб митних органів під час проведення документальних виїзних перевірок (ст. 347);

– проведення зустрічних звірок (ст. 348);

– умови допуску посадових осіб митних органів до проведення документальних (планових чи позапланових) виїзних перевірок та зустрічних звірок (ст. 349);

– права та обов’язки посадових осіб підприємства, що перевіряється, під час проведення документальних перевірок (ст. 350);

–  предмет, підстави проведення документальних невиїзних перевірок (ст. 351);

– матеріали, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок (ст. 352);

– порядок надання документів посадовими особами підприємства, що перевіряється (ст. 353);

– порядок оформлення результатів перевірок (ст. 354) та ін.

Таким чином, більше 10 статей МКУ 2012 року тепер регламентують окремі аспекти митного аудиту [8; с. 25-26].

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. № 339 про “Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”  установлено випадки, коли здійснюється пост-аудит:

- виникнення обґрунтованих сумнівів стосовно достовірностей, що містяться в наданих до митного оформлення документах;

- надходження інформації від митних органів іноземних держав щодо не підтвердження автентичності наданих до митного оформлення документів;

- виявлення фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов’язаних з їх виробництвом;

- виявлення обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та оформлення [2].

Принципи в пост-аудиті допомагають зробити пост аудит результативним та надійним інструментом у підтримці органів управління надаючи інформацію, на основі якої суб’єкт ЗЕД може поліпшити свою діяльність. Принципами пост-аудиту є наступні:

1) пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами й цілями у сфері господарської діяльності;

2) підконтрольність та підзвітність митних органів (суб’єктів контролю) Державній митній службі України;

3) рівність прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;

4) гарантування прав суб’єкту господарювання;

5) об’єктивність та неупередженість пост аудиту;

6) наявність законних підстав для здійснення перевірки;

7) відкритість, прозорість, плановість та системність перевірок;

8) неприпустимість дублювання повноважень державних органів під час пост аудиту;

9) невтручання митного органу в статутну діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах законодавства;

10) відповідальність митного органу та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єктові господарювання;

11) дотримання умов міжнародних договорів України;

12) незалежність митних органів від політичних партій та будь-яких інших об’єднань громадян [3; с. 21].

Комплексна система аудиту була встановлена для зменшення навантаження на підприємства, а також підвищення ефективності митного контролю.

Вибір компанії для цільової комплексної перевірки здійснюється через аналіз інформації про надійність і фактори  ризику  компанії. Відповідно  до  цього  в митних  органах  застосовується  система  управління  ризиками, метою якої є забезпечення якісної вибірковості пост-аудиту.

Об’єктами системи аналізу та керування ризиками є: товари, що є предметом зовнішньоекономічних угод, транспортні засоби, що здійснюють переміщення та відомості, що декларуються на момент митного оформлення.

Український пост-аудит здійснюється безпосередньо на території підприємства субєкта ЗЕД, що перевіряється. Під час перевірки посадові особи митних органів вивчають, аналізують та порівнюють інформацію подану в митній декларації та інших документах; приймають рішення щодо правильності представлених в митній декларації кодів товарів згідно УКТЗЕД та розробляють висновки щодо своєчасності та достовірності нарахування і сплати митних платежів.

Український митний пост-аудит здійснюється на підприємствах і підрозділах, безпосередньо пов’язаних з експортом або імпортом:

– підприємства та підрозділи, що займаються зовнішньою торгівлею;

– підприємства, що займаються міжнародною обробкою;

– підприємства, що займаються митним бізнесом;

– підприємства, що займаються брокерською діяльністю;

- інші  підприємства  та  підрозділи,  діяльність  яких  безпосередньо  пов’язана  з  імпортом  та  експортом продукції, як це визначено Генеральною митною адміністрацією.

Аналізуючи виявлені порушення під час проведення пост-аудиту, митними органами України встановлено, що найбільша частка порушень здійснюється при класифікації товарів (близько 40%). Близько 28% порушень здійснюється за рахунок заниження митної вартості. Близько 21% - порушення законодавства у сфері виконання операцій із давальницькою сировиною, зокрема заниження митної вартості за рахунок не включення роялті, за рахунок заниження витрат на транспортування, заниження витрат на страхування, проектування). Близько 5% правопорушень припадає на безпідставне застосування пільг, 3% - подання до митного оформлення недостовірних відомостей [7].

Отже, принцип митного контролю на основі методів аудиту, який передбачений Кіотською Конвенцією, є одним з важливих принципів митного  контролю. Всесвітня  митна  організація вважає, що пост-аудит перевірка товарів після  випуску є  важливою  формою  сучасного митного контролю та сприяє розвитку торгівлі. З  одного  боку,  він  дозволяє  впоратися  зі зростаючим  об’ємом  переміщень  товарів, з іншої створює сприятливі умови для учасників зовнішньої торгівлі. Пост-аудит повинен  забезпечувати  комплексне  управління  усім  ланцюгом постачань  товарів, тому  треба, щоб  він  був єдиним  комплексом  перевірочних  заходів. Для цього необхідно створити єдину систему планування, яка ґрунтувалася би на розрахунку  трудовитрат, щоб  найефективніше  розподіляти  ресурси  митних  органів  і  отримувати кращі результати. Для забезпечення результативності перевірочних заходів, митним органам потрібно налагодити  взаємодію  з  митними  органами  інших  країн, податковими  та  іншими контролюючими  органами.

При  проведенні пост-аудиту має бути активна взаємодія  з  суб’єктами  зовнішньоекономічної діяльності, які є об’єктами перевірки. Результати  пост-аудиту  можуть  мати  широке застосування  для  ухвалення управлінських рішень.

Висновки. Враховуючи  вищезазначене,  для  підтвердження  правильності  нарахування  митних  платежів  українським митникам  слід  перевіряти  такі  характеристики  імпортованого  товару:  митну  вартість,  країну  походження, товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної  діяльності та ставки  у відсотках до митної вартості.

Митні  органи  повинні  переходити  від  тотального митного контролю за переміщенням товарів  до  митного  контролю, заснованого переважно на процедурах аудиту. Такий контроль  дозволить  проводити  фінансовий  аналіз, який здійснюється на основі даних бухгалтерської  звітності та  призначений  для отримання  ключових найбільш  інформативних параметрів, які дають об’єктивну та точну  картину  фінансового  стану  зовнішньоекономічної діяльності суб’єкта. Без розвиненої системи пост-аудиту,  тобто  віднесення  контролю  на  якийсь час після випуску товарів, говорити про прискорення митних формальностей та спрощення процедур неможливо. Для реалізації принципів пост-аудиту в дійсний час необхідно вдосконалення механізмів його реалізації та розробка відповідних методик на загальнодержавному рівні.

Порівнявши вітчизняні та європейські норми щодо проведення пост-аудиту,можна зробити наступні висновки:

український пост-аудит поступово переходить на стандарти європейського;

чинне митне законодавство відповідає Кіотській конвенції, і це дозволяє максимально спростити процедуру митного контролю;

митна служба України прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі для вдосконалення  митного контролю.

 

Література.

1. Вакульчик О.М. Використання досвіду ЄС у побудові системи законодавчого та методичного забезпечення митного пост-аудиту в Україні / О.М. Вакульчик // Економічні науки. - 2012. - № 2. – с. 11–22. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vamsue_2013_2_4.pdf

2. Губіна І.С. Митний пост-аудит у системі митного контролю: проблеми нормативно-правового регулювання / І.С. Губіна // Митна справа №1. - 2012 р. - с. 38-43. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vamsue_2012_1_8.pdf.

3. Івашова Л.М. Основи митного пост аудиту [Текст] : навч. посіб. / Івашова Л.М., Єдинак Т.С., Єдинак В.Ю. ; вступне слово д.е.н. Пашка П.В. – Дніпропетровськ : АМСУ, 2011. – 200 с.

4. Книшек О.О. Управління ризиками як основа проведення успішного митного пост-аудиту:зарубіжний досвід та українські перспективи / О.О. Книшек, Є.С. Дяченко, Ю.О. Білан // Економічні науки. - № 2. – 2012 р. – с. 68-75. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vamsue_2012_2_11.pdf.

5. Митний кодекс України (від 13 березня 2012 року № 4495-VI). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

6. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 року (редакція на 26 червня 1999 року). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_6431.

7. Форми митного контролю [ Електронний ресурс]. - Режим доступу:   http://revolution.allbest.ru/custom/00232416_0.html

8. Формування системи митного аудиту в Україні : монографія; за заг. ред. О.М. Вакульчик. – Хмельницький : ПП Мельник А.А., 2014. – 208 с. – (Митна справа в Україні. Том 25).

 

References.

1. Vakul'chyk, O.M. Yedynak, T. S. and  Knyshek, O. O. (2012), Using the EU experience in building a system of legal and methodological support customs postaudytu in Ukraine , Ekonomichni Nauky, vol.2, pp.11-22.

2. Hubina, I.S.(2012), Customs Post Audit System in customs control: problems of legal regulation , Mytna Sprava, vol.1, pp.38-43.

3. Ivashova, L.M. Yedynak, T.S.and Yedynak, V.Yu.(2011), “ Basics customs postaudytu [Text] teach. guidances  ;opening remarks PhD Pashka P.V.- Dnipropetrovs'k : AMSU, p.200

4. Knyshek, O.O. Diachenko, Ye.S.and Bilan. Yu.O. (2012), “  Risk management as a basis for a successful post-customs audit: international experience and Ukrainian prospects  ”, Ekonomichni Nauky, vol.2, pp.68-75

5. Customs Code of Ukraine (March 13, 2012 № 4495-VI). - [Electronic resource]. -Mode Access: http://zakon2.rada.gov.ua/

6. International Convention on the Simplification and Harmonization of Customs Procedures from 05.18.1973, the (revised 26 June 1999). - [Electronic resource]. - Access: http//zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_6431.

7. Forms custom control [electronic resource]. - Access:  http://revolution.allbest.ru/custom/00232416_0.html

8. Vakulchyk, O.M. (2014), Mytna sprava v Ukraini [Customs in Ukraine], Formuvannia systemy mytnoho audytu v Ukraini, Khmel'nyts'kyj, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 17.04.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"