Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 330.322.5

 

Л. І. Павленко,

аспірант, Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, м.Черкаси

 

Оцінювання Вартості людського капіталу на рівні держави

 

L. I. Pavlenko,

postgraduate, East European University of Economics and Management

 

Valuation of human capital at state level

 

Стаття присвячена визначенню сутності вартісного оцінювання людського капіталу. Обґрунтовано функціональну структуру людського капіталу та напрями здійснення аналізу вартості людського капіталу. Проведено аналіз стану і динаміки вартості людського капіталу в Україні. Дослідження та аналіз існуючих підходів до оцінки вартості людського капіталу на макрорівні, тобто на рівні держави, дозволило провести аналіз динаміки показників оцінки людського капіталу. Використання даних державного комітету статистики України, які стосуються таких розділів, як: освіта, наука, населення дозволило визначити динаміку формування людського капіталу та його приріст. Можливість використання різних підходів оцінювання вартості людського капіталу залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Поєднання різних методів оцінки забезпечить врахування різних факторів. Подальшим напрямом наукових досліджень є розробка моделі оцінювання вартості людського капіталу, що поєднує різні методики та дасть можливість провести достовірну оцінку вартості людського капіталу як на рівні держави, так і на рівні конкретного підприємства.

 

The article is devoted to defining the essence of human capital cost estimation. Grounded functional structure of human capital and areas to analyze the value of human capital. The analysis of the dynamics and the value of human capital in Ukraine. Research and analysis of existing approaches to valuation of human capital at the macro level, ie at the state level, allowing to analyze the dynamics of the evaluation of human capital. Using the data of the State Committee of Statistics of Ukraine concerning the following sections: education, science, population dynamics allowed to define human capital formation and its growth. The ability to use different approaches valuation of human capital depends on the internal and external factors. Logic is a combination of different assessment methods that will ensure consideration of various factors. A further area of research is to develop models of human capital valuation, combining different techniques and enable to conduct reliable estimate of the value of human capital as at the state level and at the level of a particular company.

 

Ключові слова: людський капітал, вартість, оцінювання людського капіталу, показники оцінювання, людський капітал України.

 

Keywords: human capital, cost, human capital evaluation, performance evaluation, human capital of Ukraine.

 

 

Вступ. Необхідно відмітити два важливі аспекти ролі людини в суспільному виробництві: людина як ресурс виробничої системи і людина як головний суб’єкт управління. У західній економічній думці «людський капітал» трактують як сукупність усіх виробничих якостей працівників. Сучасна концепція людського капіталу стверджує, що найманий працівник не відчужується від відносин власності, що характеризують умови й результати суспільного виробництва, він сам стає власником «нових» економічних ресурсів: знань, кваліфікації, досвіду, інформації. [1].

Поняття «людський капітал» включає не тільки знання та вміння працівника, але й його мотивацію, лояльність, здатність працювати в колективі. До його трактування можна віднести такі якості працівника, як: розум, рівень інтелекту, надійність, досвід, енергійність, творчість, цілеспрямованість.

Людський капітал має здатність до формування та накопичення в результаті навчання, професійної підготовки на робочому місці, набуття досвіду. Витрати у розвиток людського капіталу вважають інвестиціями у людський капітал, що приносять віддачу та є економічно доцільними [2].

На даному етапі розвитку економіки важливою є не лише кількісна оцінка людського капіталу, а й розрахунок обсягу доходу, який принесе певний працівник, тобто вимірювання ефективності витрат, понесених на людський капітал. Необхідність такої оцінки людського спричинена визначається такими факторами: провідною роллю людини у суспільному виробництві; суттєвим впливом науково-технічного прогресу на розвиток суспільного виробництва; важливістю людських ресурсів порівняно з матеріальними ресурсами; визнання людини головним джерелом ідей, знань, їх накопичення, оновлення та можливістю реалізації. Враховуючи ці фактори людський капітал виступає одним із основних об’єктів для інвестування, являється економічно вигідним та ефективним.

Постановка проблеми. Сучасний етап економічного розвитку країни підтверджує необхідність та значимість оцінювання людського капіталу як основного чинника нарощування національного багатства.

Метою статті є систематизація та аналіз показників оцінювання людського капіталу на рівні держави, визначення основних критеріїв оцінки та їх впливу на людський капітал держави.

Викладення основного матеріалу. Питанню оцінювання людського капіталу присвячені праці вітчизняних та закордонних науковців: В. Антонюк, В. Боуен, О.А. Грішнової, А.М. Колота, Т. Шульца, Г. Беккера, Е. Денісона, Р. Солоу, Дж. Кендрика, І. Фішера, Р. Лукаса, Л. Туроу та ін. Сьогодні актуальною є потреба у розвитку існуючих теорій оцінювання вартості людського капіталу та формулювання сучасних концепцій оцінювання людського капіталу.

Вартість людського капіталу аналізується та оцінюється різними шляхами за допомогою різних інструментів на відповідних рівнях, зокрема: макрорівні, мезорівні, виробничому рівні, індивідуальному рівні працівника. Це призводить до того, виникають труднощі під час визначення вартості людського розвитку, зокрема на рівні держави, виникають певні розбіжності в аналізі. Для того, щоб провести оцінювання людського капіталу, необхідно визначити систему показників, які дають можливість провести таку оцінку. Аналіз праць вище згаданих науковців, дає можливість зробити висновок, що на різних рівнях розвитку економіки людський капітал оцінювали по-різному, тому питання щодо оцінювання вартості людського капіталу за єдиною методикою, яка була б універсальною, залишається невирішеним.

Класики політичної економії використовували дві методики вартісного оцінювання людського капіталу: метод вартості виробництва і метод капіталізації заробітків. За методом вартості виробництва обчислювали витрати на засоби існування людини. За методом капіталізації заробітків здійснювалася оцінка реальної вартості майбутнього доходу працівника.

Складність розрахунку вартості людського капіталу методом вартості виробництва полягає в тому, що немає єдиної думки щодо складових елементів витрат (врахування усіх витрат на формування і виховання людини чи тільки витрат на освіту, підготовку та перепідготовку кадрів, науку, інновації, охорону здоров’я, мобільність, культуру), так щодо носіїв людського капіталу ( все населення країни або лише економічно активне населення) [3]. У таблиці 1 представлений розрахунок вартості витрат домогосподарств України на формування людського капіталу.

 

Таблиця 1.

Споживчі витрати на формування людського капіталу

[адаптовано з 4]

Показник, одиниця виміру

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Прожитковий мінімум, грн.

492

592

701

825

894

1017

1108

Постійне населення, млн. чол.

46,4

46,1

46

45,8

45,6

45,6

45,4

Кількість домогосподарств, тис.

17341,1

17199

17096,8

17050,3

17022,7

16984,1

16958,7

Споживчі витрати одного домашнього господарства за місяць, грн.

1722

2590,4

2754,1

3072,7

3456

3591,8

3814

Споживчі витрати у межах прожиткового мінімуму одним домогосподарством за місяць, грн.

1269,11

1784,79

1941,64

2193,91

2498,69

2586,10

2723,20

Споживчі витрати на формування людського капіталу одним домогосподарством за місяць, грн.

106,76

168,38

170,75

205,87

221,18

269,39

255,54

Споживчі витрати у межах прожиткового мінімуму всього, млн. грн.

264,09

368,36

398,35

448,88

510,41

527,07

554,18

Споживчі витрати на формування людського капіталу всього, млн. грн.

22,22

34,75

35,03

42,12

45,18

54,90

52,00

 

Дані табл. 1 свідчать, що у 2007-2013 рр. значна частина споживчих  витрат домогосподарств була спрямована на покриття суми витрат у межах прожиткового мінімуму. Так, у 2007 і у 2013 році 90% витрат складають споживчі витрати, при чому 73,4% споживчих у 2007 році і 71,4% у 2013 році у межах прожиткового мінімуму, це такі витрати як: продукти харчування, одяг і взуття, житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива, предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла. Можна зробити висновок, що основна витрат серед домогосподарств України фактично здійснення на забезпечення фізіологічного виживання, ці процеси були зумовлені, насамперед, низьким рівнем оплати праці, низькими доходами з інших джерел, високими ставками оподаткування. Так, у 2007 р. у середньому одне домогосподарство витрачало на формування та розвиток людського капіталу ( на освіту, охорону здоров’я, культуру) 6,2% споживчих витрат, що становить 106,76.грн. на місяць, а у 2013 р. – 6,7% споживчих витрат, що складає 255,54 грн. на місяць. Як бачимо, структура споживчих витрат домогосподарств залишається майже незмінною це є наслідком, насамперед, інфляційних процесів. Споживчі витрати на формування людського капіталу загалом, враховуючи річні витрати усіх домогосподарств за рік, у динаміці мають тенденцію до зростання, якщо у 2007 році вони склали 22,22 млн. грн., то вже у 2008 році відбувається їхнє зростання на 56,4% порівняно з попереднім роком. Суттєве зростання витрат на формування людського капіталу спостерігається і у 2012 році, коли вони досягають 54,90 млн. грн., це на 21,5% більше порівняно з 2011 роком, проте вже у 2013 році витрати зменшилися на 5,3% і складали 52 млн. грн.

В. М. Порохня пропонує проводити оцінку людського капіталу в системі показників інтелектуального капіталу, виокремлюючи в інтелектуальному капіталі наступні складові: людський, організаційний та маркетинговий. Така система дозволяє визначити якісні і кількісні показники, які відображають реальний стан країни у сфері людського капіталу та його структури [5].

Зокрема, для оцінювання людського капіталу пропонується використовувати наступні показники (рис. 1.).

 

Рис. 1. Групування показників оцінювання людського капіталу

 

Показник «Фахівці вищої кваліфікації» показує кількість висококваліфікованих фахівців у масштабах країни. Даний показник прямо пропорційно впливає на рівень людського капіталу: збільшення кількості фахівців вищої кваліфікації призведе до підвищення рівня людського капіталу. Показник важливий для подальшого розвитку держави в усіх сферах, оскільки кандидати та доктори наук виступають джерелом практичних знань, навичок та ідей. Вони після детального аналізу можуть внести покращення у будь-який соціально-економічний процес, що передбачає певні затрати часу та навички. Також вони мають можливість накопичувати знання та передавати їх молодим спеціалістам, що сприяє прискоренню та полегшенню процесу накопичення та оновлення знань в усіх видах діяльності.

Показник «Зростання населення» впливає на людський капітал опосередковано. Вважається, що чим вищого рівня розвитку досягла держава, тим більша кількість людей хоче проживати в цій державі. Внаслідок цього відбувається збільшення населення за рахунок зовнішніх ресурсів, тобто виникає процес імміграції та за рахунок внутрішніх ресурсів (впевненість громадян, які в цій країні проживають у майбутньому своїх нащадків). Показник розраховується у відсотковому значенні, що дозволяє абстрагуватися від розмірів країни та кількості населення.

Показник «Індекс рівня життя» показує рівень життя в країні. Одним із показників, що характеризують рівень життя є індекс споживчих цін.

Показник «Кількість випускників» виступає основою для створення бази висококваліфікованих фахівців. Він враховує два аспекти: сучасний рівень забезпечення вищою освітою і потенціал для формування резерву висококваліфікованих фахівців.

Показник «Фінансування освіти» відображає ставлення країни до освітнього процесу. Значення цього показника проявляється з часом. Уряд має дбати про розвиток освіти, якщо прагне, щоб країна досягла певного розвитку та посіла гідне місце серед рейтингу країн світу. Показник наукового розвитку є важливим для підвищення конкурентної оцінки країни, що потребує фінансової підтримки держави. Сума витрат, яка необхідна для наукових досліджень перевищує можливості державних фондів та меценатів, тому важливою являється участь у міжнародних наукових проектах. Внаслідок цього відбувається обмін навичками та знаннями і країна займає певне місце в науковій сфері. За основу взято видатки зведеного державного бюджету України.

Показник «Тривалість життя» залежить від показника рівня якості життя та вимірюється в роках.

Показник «Співвідношення учні/учителі» показує скільки учнів припадає на одного вчителя. Показник опосередковано характеризує якість освіти: чим менше учнів припадає на одного вчителя, тим більше уваги учитель може приділити кожному учневі, як наслідок, рівень знань буде вищим. Має обернений вплив на показник людського капіталу.

Динаміка показників людського капіталу України у період з 2007 по 2013 рік відображено в таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Показники, які формують людський капітал України

[адаптовано з 4]

Показник

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

1. Кількість населення, млн. чол.

46,5

46,2

46

45,8

45,5

45,4

45,2

2. Зростання населення, млн. чол.

-

-0,3

-0,2

-0,2

-0,3

-0,1

-0,2

3. Динаміка скорочення населення, %

100

99,35

99,57

99,57

99,34

99,78

99,56

4. Середня тривалість життя, років

68,25

68,27

69,29

70,44

71,02

71,15

73,01

5. Динаміка середньої тривалості життя, %

100

100,03

101,49

101,66

100,82

100,18

102,61

6. Працездатне населення, тис. осіб

20606,2

20675,7

20321,6

20220,7

20247,9

20393,5

20478,2

7. Динаміка працездатного населення, %

100

100,34

98,29

99,50

100,13

100,72

100,42

8. Індекс споживчих цін

112,8

125,2

115,9

109,4

108

110,6

99,7

9. Динаміка індексу споживчих цін, %

100

110,99

92,57

94,39

98,72

102,41

90,14

10. Кількість учнів, тис. осіб

4857

4617

4495

4299

4292

4222

4204

11. Кількість учителів, тис. осіб

531

524

522

515

509

510

508

12. Співвідношення учні/вчителі

9,15

8,81

8,61

8,35

8,43

8,28

8,28

13. Динаміка співвідношення учні/вчителі, %

100

96,28

97,73

96,98

100,96

98,22

100,00

14. Кількість випускників вищих навчальних закладів, тис. осіб

602,7

623,3

642,1

654,7

626,5

612,9

576,3

15. Динаміка кількості випускників ВНЗ, %

100

103,42

103,02

101,96

95,69

97,83

94,03

16. Фінансування освіти, млн. грн.

15149,7

21554

23 926

28 807,5

27 232,7

30 243,2

30 942,9

17. Динаміка фінансування освіти, %

100

142,27

111,00

120,40

94,53

111,05

102,31

18. Підготовлено аспірантів, чол.

7154

7343

7929

8290

8578

8499

8320

19. Підготовлено докторантів, чол.

414

424

465

459

491

424

578

20. Підготовлено фахівців вищої кваліфікації, чол.

7568

7767

8394

8749

9069

8923

8898

21. Динаміка підготовки фахівців вищої кваліфікації, %

100

102,63

108,07

104,23

103,66

98,39

99,72

22. Спеціалісти з науковими ступенями, чол.

87036

91186

95035

98418

99874

103649

106563

23. Динаміка спеціалістів з науковими ступенями, %

100

104,77

104,22

103,56

101,48

103,78

102,81

 

За даними таблиці протягом останніх 7 років в Україні відбувається скорочення населення в межах від 100 до 300 тис. чол. щорічно, але позитивним моментом в даному випадку є незначне збільшення середньої тривалості життя існуючого населення в динаміці в середньому на 1% щороку.

Носієм людського капіталу є окрема людина, тому при оцінюванні людського капіталу в масштабах економіки країни слід приділяти увагу процесам нагромадження капіталу освіти, здоров’я та культури особистості. Для цього визначають демографічний стан населення за віковою ознакою (а саме: динаміку працездатного населення та його відтворення), звертати увагу на управління факторами, що дають можливість збільшувати його обсяг за рахунок системи освіти і професійної підготовки. Аналізуючи працездатне населення, можна стверджувати, що кількість людей працездатного віку серед економічного активного населення в Україні з 2007 року по 2013 рік зменшилася на 128 тис. осіб. У динаміці спостерігається зменшення працездатних осіб у 2009 році на 1,71% та на 0,5% у 2010 році.

Зміни показника співвідношення учні/вчителі свідчать, що за аналізований період відбулося зменшення учнів на 653 тис осіб та вчителів на 23 тис. осіб, їх зменшення відбувалося приблизно однаковими темпами, тому на кінець 2013 року змін у динаміці показника не відбулося. Що стосується показника фінансування освіти, то слід відмінити 2008 рік, коли відбулося суттєве зростання фінансування (на 42,27%) та 2011 рік, коли фінансування зменшилося на 5,47% в порівнянні з 2010 роком.

Великий вплив на формування людського капіталу мають спеціалісти вищої кваліфікації, фахівці, які мають наукову ступінь кандидата чи доктора наук. За аналізований період найбільшу кількість фахівців вищої кваліфікації було підготовлено у 2011 році – 9069 чол., що на 1501 чол. більше порівняно з 2007 роком, проте в 2012 році було підготовлено на 146 чол. менше порівняно з минулим роком, а у 2013 році на 25 чоловік менше порівняно з 2012 роком. Підготовка та випуск таких кадрів призвела до зростання кількості спеціалістів з науковими ступенями. Якщо порівнювати кількість спеціалістів, яка була у 2007 році (87036 чол.) з тією, яка стала у 2013 році (106563), то вона збільшилася на 19527 чол. (на 22,44%), що свідчить про позитивний вплив науковців на формування людського капіталу.

Висновки. Дослідження та аналіз існуючих підходів до оцінки вартості людського капіталу на макрорівні, тобто на рівні держави, дозволило провести аналіз динаміки показників оцінки людського капіталу. Використання даних державного комітету статистики України, які стосуються таких розділів, як: освіта, наука, населення дозволило визначити динаміку формування людського капіталу та його приріст. Можливість використання різних підходів оцінювання вартості людського капіталу залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Логічним буде поєднання різних методів оцінки, що забезпечить врахування різних факторів. Подальшим напрямом наукових досліджень є розробка моделі оцінювання вартості людського капіталу, що поєднує різні методики та дасть можливість провести достовірну оцінку вартості людського капіталу як на рівні держави, так і на рівні конкретного підприємства.

 

Література.

1. Федулова І. Л. Економіка знань: підручник. / Л. І. Федулова; НАН України. – К., 2009. – 600 с.: табл., рис.

2. Дерій Ж. В. Модифікація методів оцінювання людського капіталу. // Вісник Чернігівського національного технологічного університету Режим доступу: http://vistnic.stu.cn.ua/index.pl?task=arcl&j=9&id=3

3. Кондиріна А. Г. Оцінка вартості людського капіталу України. А. Г. Кондиріна / Науковий вісник ЧДІЕУ. – 2011. - № 1(9). – с. 12 – 14.

4. Статистичний щорічник України / За редакцією О. Г. Осауленка. – К.: 2014. – 534с.

5. Порохня В. М. Інтелектуальний капітал економічного зростання: навчальний посібник // В. М. Порохня. – Запоріжжя: КПУ, 2012. – 568 с.

 

References.

1. Fedulova, I. L. (2009) Ekonomika znan' [knowledge Economy], NAN, Kyiv, Ukraine.

2. Derij, Zh. V. Modification of methods for assessing human capital”, Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho tekhnolohichnoho universytetu, [Online],  available at: http://vistnits.stu.tsn.ua/indekh.pl?task=artsl&j=9&id=3

3. Kondyrina, A. H. (2011), “Valuation of Human Capital Ukraine”, Naukovyj visnyk ChDIEU, vol. 1(9). – pp. 12 – 14.

4. Osaulenko, O. H. (2014), “Statystychnyy shchorichnyk Ukrayiny” [Statistical Yearbook of Ukraine], Kyiv, Ukraine.

5. Porokhnia, V. M. (2012), “Intelektual'nyj kapital ekonomichnoho zrostannia” [Intelektual'nyy kapital ekonomichnoho zrostannya]. – Zaporizhzhia, Ukraine.

 

 Стаття надійшла до редакції 19.01.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"