УДК: 631.1.027:330
І. М. Зеліско,
д. е. н. , професор кафедри фінансів і кредиту,
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
РИЗИКИ ТА ЗАГРОЗИ В ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИХ КОМПАНІЙ
I. M. Zelisko,
Doctor of Economic Science, Professor Department of Finance and Credit ,
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
RISKS AND THREATS OF BUSINESS AGRO-INDUSTRIAL COMPANIES
В статті розглянуто види ризиків діяльності економічних суб’єктів. Проаналізовано ризики та загрози функціонування аграрно-промислових компаній. Обґрунтовано ризики і загрози, що мають найбільший вплив на фінансовий стан аграрно-промислових компаній.
In the article consideres the types of risks of economic actors. Analyzes risks and threats operation agro-industrial companies Grounded risks and threats that have the greatest impact on the financial position of the agro-industrial companies.
Ключові слова: ризик, загроза, невизначеність, фінансові ресурси, фінансові відносини, фінансове забезпечення, аграрно-промислова компанія, аграрно-промислове виробництво.
Keywords: risk, threat, financial resources, financial relations, financial provision, agro-industrial companies, agro - industrial production.
Постановка проблеми. Аграрно-промислові компанії в процесі свого функціонування знаходяться під впливом зовнішнього фінансового середовища, а також їх діяльність визначається і внутрішнім середовищем, яке створено. Стан фінансового середовища, як внутрішнього, так і зовнішнього формується під впливом ризиків, які притаманні сучасній світовій економіці. Складні, непередбачувані, важкопрогнозовані умови господарювання пов’язані з докорінними змінами світового господарства, трансформацією світової економічної кон’юнктури. Глобальні природні, антропогенні, фінансові, економічні та соціальні виклики і загрози сучасної світової системи вимагають пошуку напрямів та способів подальшого розвитку цивілізації. Для аграрної сфери України має вирішальне значення застосування наявного потенціалу та використання можливостей щодо нівелювання негативних глобалізаційні тенденцій з метою отримання гідного місця на світовому ринку. Це в свою чергу вимагає від аграрно-промислових компаній відповідної реакції та переформатування економічних відносин з будь-якими контрагентами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Потужне наукове підгрунття щодо питань ризиків діяльності економічних суб’єктів створено такими вченими як В.Г. Андрійчук, І.Т. Балабанов, О.Є. Гудзь, Р.В. Пікус, А.С.Шапкін та іншими. Привернута значна увага до ризиків діяльності, як з боку іноземних і вітчизняних вчених, так і з боку економічних суб’єктів. Проте, ризики та загрози діяльності аграрно-промислових компаній мало досліджені та потребують комплексного та системного підходу.
Постановка завдання. Розвиток підприємницької активності змінив контури та вектори розгляду ризику через призму її результативності та успішності. Тобто з ризиком пов`язують не тільки можливі втрати або збитки, він також презентується як джерело надходжень, частина якого являє собою певну нагороду за сміливість та підприємливість. Таким чином, прогрес в суспільстві набувається за паралельного існування ризиків у бізнесовій активності, результативність якої певним чином набувається за їх існування та всупереч їм. Ми бачимо, що ризик є певним каталізатором динамічних трансформацій в економіці та суспільному бутті.
Динамічний розвиток аграрно-промислових компаній в Україні відбувається паралельно з існуючими загрозами та ризиками, які набувають стимулюючих впливів щодо пошуку шляхів подолання існуючих проблем та уможливлюють набуття конкурентних переваг у порівнянні із іншими організаційно-правовими формами та аграрної галузі в цілому.
Метою даної статті є визначення і обґрунтування ризиків і загроз, що супроводжують діяльність аграрно-промислових компаній в Україні.
Виклад основного матеріалу. Економічний термін «ризик» характеризується відсутністю єдності щодо його розуміння та трактування. Для нього властива різнобарвність змістовного наповнення. За своєю природою, інтуїтивно, розуміння ризику пов’язують з існуванням загроз, невизначеностей в економічній діяльності та суспільному бутті, тобто з небезпекою у господарській діяльності [4]. Дослідження сучасних вчених свідчить про те, що термін «ризик» не має єдиного змістовного визначення. Дуже часто науковці застосовують використання для тотожних термінів різних наповнень та тлумачень за суттю, або превалює зворотна тенденція, має місце однакове сутнісне наповнення щодо різних термінів за назвою.
З цього приводу виникає питання щодо місця та ролі людини в повсякденному житті та в економічній діяльності, у нерозривному зв’язку із ризиковістю всіх сфер забезпечення життєдіяльності суспільства.
Окрема фізична особа, сукупність фізичних осіб, домогосподарство можуть реалізовувати дії, підґрунтям яких є наявна, визначена ціль. Проте, вони можуть функціонувати без конкретизації сенсу та вектору їх життєдіяльності. Особливість процесу визначається наявністю певних орієнтирів, що породжують цілеспрямованість дій, в такому разі можливим є припущення щодо недосягнення цих орієнтирів, або досягнення з певними відхиленнями руху на шляху до них. Таким чином існують перепони, тобто певні чинники, що ускладнюють або зовсім не уможливлюють рух та досягнення мети цього руху. Із сукупності цих чинників складається ризик [8].
Якщо розглядати економічну діяльність як різновид діяльності людини, яка має певну визначену мету, то цілком логічно зазначити виникнення економічного ризику. Взагалі, для ідентифікації ризику функціонування економічних суб’єктів застосовують такі характеристики як підприємницький, комерційний, господарський, економічний, фінансовий.
Якщо говорити про економічний ризик, то він трактується як можливість не досягнення економічної мети функціонування економічного суб’єкту. Разом з цим, економічна мета є орієнтиром як підприємницької, господарської діяльності, так і комерційної та фінансової. Результати діяльності потребують їх кількісного виміру, тобто отримані числові значення можуть бути використанні для їх порівняння, а також уможливлюють оцінку позитивних та негативних впливів на результативний показник та його відхилення від визначених орієнтирів [5].
З точки зору функціонування аграрно-промислових компаній важливим є співвідношення між поняттями „ невизначеність ” та „ ризик ”. З’ясування змісту визначених понять та їх роз’єднання пов’язують з Ф. Кнайтом, який вважав, що використання технічного підходу є можливим для оцінки ризику, який розглядав як невизначеність[6]. Щоб визначити в числовому виразі ризик, застосовувався розрахунок ймовірнісного значення, із використанням його градації на апріорне, тобто математичне, апостеріорне – статистичне, естіматичне – експертної оцінки. При цьому вважав, що невизначеністю є така ситуація, ймовірність якої визначити наведеними способами не можливо.
За відсутності інформації математично – статистичного характеру, застосовується метод експертної оцінки. Цей метод набув поширення щодо застосування в галузі фінансів та економіки, проте він має деякі недоліки. В першу чергу це пов’язано із тим, що експертний висновок обумовлює існування дуже незначної межі між ризиком та невизначеністю, тобто вони практично ототожнюється, що не зовсім логічно доцільно [7] .
Досліджуючи ризики, більшість науковців детально розглядають характерні особливості виникнення та наслідків ризиків у функціонування певної галузі економіки. Щодо проблематики ризиків в аграрній сфері, існують напрацювання з управління ризиками в сенсі їх теоретико-методологічних засад та виробничих особливостей. Ці дослідження направлені на розв’язання питань визначення масштабів ризиків за видами продукції, галузями спеціалізації аграрно-промислових компаній в розрізі територіально-зональної специфіки та оцінки їх впливів та економічні, фінансові результати господарювання, що застосовуються в бюджетуванні їх діяльності.
Існує велика різноманітність підходів до класифікації ризиків. Класифікаційні ознаки ризиків розрізняють в першу чергу в залежності від витоків їх виникнення. Серед вчених, дослідження яких присвячені питанням ризиків, не склалося єдності в підходах щодо їх класифікації: існує безліч класифікаційних груп, що різняться між собою елементами наповнення. Окрім цього, класифікаційні ознаки визначаються в залежності від галузевої приналежності та специфічних особливостей видів господарської діяльності[5]. Цілком зрозуміло, що існує різноманітність аспектів, що відрізняють умови діяльності виробничого підприємства від обслуговуючого, фінансової інституції від торгівельної структури.
Розглянемо наступні види ризиків.
Виробничий ризик. Такий ризик пов`язаний з процесом виробництва продукції, товарів, наданням послуг. Для аграрно-промислових компаній, чинниками, що призвели до його виникнення є недостатня матеріально-технічна забезпеченість, збої у здійсненні технологічних процесів, несприятливі гідрометеорологічні умови. Зростання собівартості продукції та послуг, погіршення якості, скорочення асортименту продукції, зменшення масштабів виробничої діяльності - все негативні наслідки прояву виробничого ризику[8].
Кон`юнктурний або ринковий ризик. Під час реалізації готової продукції та придбання матеріальних ресурсів уможливлюється поява такого виду ризику. Він проявляється у змінах різних видів цін, що відбувається під впливом дії ринкових законів та суб’єктивних чинників, проявом яких є нечесна конкуренція, монополізм на ринку[9].
Технічний ризик. Цей вид ризику набуває проявів під час застосування технічного оснащення аграрно-промислових компаній, яке є надзвичайно різноманітним та складним у використанні, у зв’язку із довгим технологічним ланцюгом виробничого відтворення. Також розвиток наукової і технічної думки, прискорення технічного прогресу впливають на виникнення нової, продуктивнішої техніки, розробку нових технологічних процесів. Результатами використання сучасних технічних засобів є виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, послуг за рахунок зростання продуктивності праці, зменшення енергоємності і собівартості виробництва.
Катастрофічні ризики. Їх виникнення – наслідок природних катаклізмів та руйнівних проявів діяльності людей, яка відбувається без врахування законів природи та втручання в їх дію. Останнім часом на різних континентах планети відбуваються посухи, повені, землетруси та різні техногенні катастрофи, наявним є глобальне потепління. У зв’язку із цим загострюються світові проблеми продовольчої безпеки, запасів прісної води, вичерпних корисних копалин тощо.
Правовий ризик. Для успішної життєдіяльності фізичних та юридичних осіб важливого значення набуває наявна в країні нормативно-правова база, в рамках якої забезпечуються їх діяльність. Важливими аспектами цього питання є не тільки наявність певного закону, а дотримання його всіма гілками влади. Необхідно також враховувати права місцевих органів самоврядування щодо прийняття та виконання законодавчих актів. За часів трансформаційних ринкових процесів, відбуваються постійні зміни та корегування чинних нормативно-правових актів, що ускладнюють функціонування економічних суб’єктів та життя пересічних громадян.
Ризик людського фактору. Він пов'язаний із станом здоров`я людини та особливостями її поведінки. Від фізичного та емоційного стану окремої людини, працівників колективу залежать результати їх діяльності. Рівень освіти та професіональна компетентність, кваліфікація та практичні навички працівників віддзеркалюються в отриманих результатах праці. Окрім професіоналізму і кваліфікації важливими є моральні якості, які можуть виявитися у схильності до зради інтересів команди, в якій працюєш, економічний шпіонаж на користь конкурентів, навмисне нанесення збитків. Також в партнерських стосунках і фінансових відносинах визначальними є порядність контрагентів, чесність, дотримання обіцяного [4].
Галузевий ризик. Такий ризик виникає у зв’язку з економічними трансформаціями, що відбуваються в окремій галузі, а також під впливом загальнодержавних трендів[3]. Наприклад, у 2008-2009 р.р. під час світової фінансової кризи, виробництво в аграрній сфері зросло на 3 % , в той час як у будівництві, хімічній, металургійній галузях відбувався спад 20-40%, як наслідок загальних фінансових негараздів в цілому в економіці країни. У 2014р. спостерігається позитивна динаміка в аграрній сфері України та зростання обсягів виробництва на 5 % паралельно з існуванням значних фінансових проблем в інших галузях національної економіки на фоні 100% девальвації національної валюти.
Політичний ризик. Виникнення цього ризику обумовлюється особливостями формування і реалізації державної політики в країні. Існує певний взаємозв’язок між політичним устроєм та політичною системою, що діють, сформованими національними традиціями, менталітетом громадян, у відповідності до яких формується політика уряду щодо тих або інших питань. Важливим є питання політичної стабільності в країні.
Глобалізаційні аспекти функціонування мегаекономіки супроводжуються викликами, загрозами, невизначеностями та кризовими трансформаціями економічних відносин в світі. Серед вчених існує думка, що людство вступило у фазу новітнього етапу розвитку суспільства, яке є «суспільством-ризику» [10,с.11]. Для України та вітчизняних товаровиробників інтеграція у світовій фінансовий простір супроводжується відкритістю та незахищеністю для економічних суб’єктів, держави та суспільства. Можливості бути учасниками світового аграрного ринку, вимагають від аграрно-промислових компаній значних зусиль, щоб зайняти певні позиції, бути конкурентоспроможними. Відкритість внутрішнього ринку також посилює загрози, викликані глобалізацією.
В діяльності будь-якого економічного суб’єкту задіяні ресурси, які є у його власності або використовуються за наявності прав на це [7].
Аграрно-промислові компанії використовують в своїй діяльності: власні земельні ресурси, орендують земельні та майнові паї; виробничі об’єкти, мають ліцензії на певні види діяльності, продукції; права на застосування торгових знаків, марок, патентів .
У зв’язку із цим виникають ризики можливостей користування правами, втрат від наявності підробок, фальсифікатів оригіналу продукції, послуг, погіршення досягнутої репутації.
Інформаційні ресурси для сучасного підприємницького середовища мають визначальне значення. Комерційна таємниця у діяльності аграрно-промислових компаній породжує ризики несанкціонованого проникнення в базу даних, інформаційний простір, де наявна інформація про наукові розробки, плани діяльності, партнерів та компаньйонів, яка може бути цікавою для конкурентів. Наслідком використання будь-якої інформації є втрати доходів, прибутків, погіршення ділової репутації [1,2].
Реалізація функцій аграрно-промислових компаній знаходиться також під впливом ризиків. Виробнича діяльність пов’язана із ризиками виконання умов контрактів щодо термінів, якості та асортименту товарів та послуг.
Фінансова діяльність знаходиться під впливом ризиків втрати платоспроможності, частини власного капіталу, отримання збитків, зменшення доходів, тобто виникнення несприятливих у фінансовому плані обставин, ситуацій, подій. Маркетингова діяльність проявляється у пошуках споживачів продукції, нових ринків збуту, нових видів діяльності, нових сфер використання виробленої продукції. Ризики, що супроводжують ці процеси полягають у можливості зміни кон’юнктури ринку, зменшення портфелю замовлень, виникнення загрози незатребуваності продукції.
Використання ресурсних і функціональних засад діяльності аграрно-промислових компаній а врахування внутрішніх загроз у зв’язку із цим, уможливлює налагодження процесу використання фінансових ресурсів.
Щодо зовнішніх ризиків діяльності аграрно-промислових компаній, то можливим є їх розгляд за такими класами: економічний, монетарно-фіскальний, соціально – політичний [9, с.192].
Економічний ризик проявляється у невизначеностях, що зароджуються та супроводжують процеси суспільного відтворення на всіх етапах і рівнях його створення, розподілу, перерозподілу і використання сукупного суспільного продукту і національного доходу, збалансування функціонування матеріальної і нематеріальної сфер.
Монетарно-фіскальний ризик пов'язаний із загрозами, що супроводжують реалізацію заходів монетарної, депозитної, кредитної, валютної політики, що направлені на регулювання готівкового обігу національної валюти, курсових коливань іноземних валют. Реалізація фіскальної функції на другому рівні розподільчих відносин в суспільстві, обумовлюється існуванням ризиків результативності та загальноекономічних наслідків інструментів податкової і бюджетної політики.
Соціально-політичний ризик представлений загрозами для суспільства, громадян та економічних суб’єктів джерелами яких можуть бути: суспільно-політичний устрій, політична ситуація в країні, місце і роль держави на міжнародній політичній арені, рівень міжнародних стосунків з іншими країнами, участь у військових конфліктах та проведення військових операцій, членство у міжнародних політичних альянсах. У тісному зв’язку із зазначеними процесами знаходяться невизначеності, що пов’язані із розв’язанням питань захисту прав та свобод громадян, захищеності інтелектуальної та майнової власності фізичних і юридичних осіб.
Висновки. Необхідно усвідомлювати, що аграрно-промислові компанії повинні використовувати на свою користь ситуативну, сприятливу світову економічну кон’юнктуру та за можливістю не допускати, нівелювати або зменшувати прояви негативних тенденцій мікро-, мезо- та макроекономічних рівнів. Врахування ризиків, їх недопущення та нівелювання негативних впливів, які пов’язанні із диверсифікацією бізнесу, різними видами діяльності та галузями, які охоплюють аграрно-промислове виробництво аграрно-промислових компаній уможливлюють їх конкурентоспроможну, фінансово стійку та прибуткову діяльність.
З метою зменшення ризиків та їх руйнівних впливів на фінансові результати діяльності та фінансовий стан, вважаємо за необхідне застосування сучасних фінансових інструментів і альтернативних джерел фінансування аграрно-промислових компаній. Також доцільно укладати контракти, що супроводжують діяльність аграрно-промислових компаній, особливо зовнішньоекономічну, із максимальним врахуванням існуючої фінансової ситуації як на внутрішньому ринку, так і кон’юнктури світового аграрного ринку.
Література.
1. Андрійчук В. Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку: [монографія] / В. Г. Андрійчук . – Ніжин : ТОВ В-во “Аспект-Поліграф”, 2007. – 216 с.
2. Балабанов И.Т. Риск - менеджмент / И.Т. Балабанов. – М.: Финансы и статистика, 1996. –192 с.
3. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія / О.Є. Гудзь .– К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 578 с.
4. Клапків М.С. Питання етимології економічного ризику // Фінанси України. – 2001. – №4. – С.14-20.
5. Ковтун О. А. Оцінка ризику в аграрному менеджменті. Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / КНЕУ. – К., 2001. – 19 с.
6. Лудченко Я. О. Оцінка економічної ефективності інвестицій з врахуванням ризиків: Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / КНЕУ. –К., 2001. –19 с.
7. Минка А. П. Управління підприємницьким ризиком: Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / ІАЕ УААН. – К., 2001. – 22 с.
8. Пікус Р.В. Підприємницький ризик в АПК //Вісник академії праці і соціальних відносин – 2001.- №1. – С. 119–125.
9. Цай Т.Н., Грабовой П.Г., Марашда Бассам Сайел. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в условиях рынка. – М.: Аланс, 1997. – 288 с.
10. Шапкин А.С. Экономические и финансовые риски. Оценка, управление, портфель инвестиций / А.С. Шапкин, В.А. Шапкин. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2011. –544с.
References.
1. Andriichuk, V. H. (2007), Kapitalizatsia silskogo gospodarstva: stan ta economichne reguliuvannia rozvytku [Capitalization of Agriculture: status and economic regulation],TOV V-vo “Aspekt-Poligraf”, Nizhyn, Ukraine, p.216.
2. Balabanov, I.T. (1996), Risk - menedzhment [Risk - management], Finansy i statistica, Moscow, Russia, p.192.
3. Gudz, O.Ye. (2007), Finansovi resursy silskogospodarskyh pidpryjemstv [Financial resources agricultural enterprises], NNC IAE, Kyiv, Ukraine, 578p.
4. Klapkiv, M.S. (2001), “Pytannia etymologii ekonomichnogo ryzyku”, Finansy Ukrainy, vol. 4, pp.14–20.
5. Kovtun, O.A. (2001), “Assessment of risk management in agriculture ”,Ph.D. Thesis, 08.06.02, KNEU, Kyiv, Ukraine, p.19.
6. Ludchenko,Y.O. (2001), “ Evaluation of the economic efficiency of investments, taking into account risks:”, Ph.D. Thesis, 08.06.02, KNEU, Kyiv, Ukraine, p.19.
7. Mynka, A.P. (2001), “Managing business risk ”, Ph.D. Thesis, 08.06.02, IAE UAAN, Kyiv, Ukraine, p.19.
8. Pikus, R.V. (2001), “Pidpryiemnytskyi ryzyk v APK“, Visnyk akademii pratsi i sotsialnyh vidnosyn,vol. 1, pp.119–125.
9. Tsai, T.N. Grabovoi, P.G. Marashda, Bassam Saiel (1997), Konkurentsia I upravlenie riskami na predpriiatiiah v usloviiah rynka [ Competition and manage risk in the enterprise in terms of the market], Alans, Moscow, Russia, p.288 .
10. Shapkin, A.S. Shapkin, V. A. (2011), Ekonomicheskie i finansovye riski. Otsenka, upravlenie, portfel investitsyi [Economic and financial risks. Assessment, management, investment portfolio], Izdatelsko-torgovaia korporatsia “Dashkov i Ko“, Moscow, Russia, p.544.
Стаття надійшла до редакції 18.12.2014 р.
ТОВ "ДКС Центр"