УДК 338.51 (477)

 

К. В. Чичуліна,

к. т. н., старший викладач кафедри економіки підприємства та управління персоналом,

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

М. В. Ковалець,

студент, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

К. І. Кравченко,

студент, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, м. Полтава

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ НА ОСНОВІ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ

 

K. V. Chichulina,

Ph.D., lecturer of department of  Business Economics and Management Personnel,

Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk, Poltava

M. V. Коvalets,

student, Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk, Poltava

K. I. Kravchenko,

student, Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk, Poltava

 

THEORETICAL FOUNDATIONS OF MODERNIZING THE STATE SYSTEM OF REGULATION PRICING OF AGRICULTURAL PRODUCTS BASED ON INTERNATIONAL EXPERIENCE

 

У статті визначено сутність та напрями державного регулювання в аграрній сфері розвинених країн світу. Розглянуто  підходи в державному регулюванні аграрного сектора США, країн Європейського Союзу, та деяких інших країн з розвиненою ринковою економікою. Проаналізовано систему державної підтримки сільського господарства України, а також досліджено Закон України „ Про державну підтримку сільського господарства України" як один із важливих заходів у модернізації системи державної підтримки сільського господарства нашої держави. Розглянуто державне фінансування сільського господарства зарубіжних країн та України, визначено його ефективність. Розроблено основні заходи щодо модернізації системи державного регулювання ціноутворення на продукти сільського господарства в Україні на основі досвіду зарубіжних країн.

 

The article defined the nature and direction of government regulation in the agricultural sector of developed countries. Сonsidered approaches to state regulation of the agricultural sector the United States, European Union and some other countries with developed market economies. Analyzed system of state support of agriculture of Ukraine and investigated the Law of Ukraine "About State Support of Agriculture of Ukraine" as one of the most important events in the modernization system state support of agriculture in our state. Сonsidered public spending on agriculture foreign countries and Ukraine; its effectiveness. The basic measures to modernize the system of state regulation of pricing for agricultural products in Ukraine based on the experience of foreign countries.

 

Ключові слова: державне регулювання в аграрній сфері, політика ціноутворення, модернізація системи державного регулювання.

 

Keywords: government regulation in agriculture, pricing policy , modernization of state regulation.

 

 

Постановка проблеми. Як свідчить досвід розвинених західних країн, в умовах ринкової економіки, ефективність агропромислового виробництва і розвиток сільських територій значною мірою залежать від державного регулювання й підтримки [1].

Світова практика державного регулювання цього сектора економіки засвідчила існування різних форм державного впливу на виробника. Тож, високо розвинуті країни, які традиційно експортують сільськогосподарську продукцію (США, Канада, Австралія) і прагнуть зберегти своє місце на ринку, посилюють підтримку вітчизняного фермерства. Країни, які традиційно імпортують значну частину продуктів харчування (Японія, Норвегія, Австрія) прагнуть зменшити залежність від країн-експортерів, підтримуючи власного товаровиробника. На різних етапах економічного розвитку держави змінюють рівень підтримки (посилюють або зменшують) власного сільського господарства.

Особливість політики ціноутворення в аграрній сфері країн Європейського Союзу полягає у врахуванні умов кризи надвиробництва сільськогосподарської продукції, що зумовлює потребу підтримки національних товаровиробників. В країнах – членах ЄС широко використовується державне субсидування експорту деяких видів сільськогосподарської продукції, яке має не економічне, а соціальне навантаження. Такий хід необхідний з метою уникнення розорення нерентабельних і малорентабельних господарств [2, c. 306].

Аналіз останніх досліджень. Базуючись на дослідженнях провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме П. Саблука, В. Валентинова,  М. Корецького, О. Овчинникова, Б. Чернякова та інших, в усіх розвинутих країнах дія ринкового механізму в аграрній сфері доповнюється інструментами державного регулювання, співвідношення яких залежить від частки державного сектора, історичних особливостей і традицій, характеру вирішення завдань у теперішній час [6].

На сучасному етапі, великий досвід у питаннях державного регулювання і підтримки сільського господарства в ринкових умовах мають США, Канада, Японія, Китай, Німеччина, Данія.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є визначення сутності та напрямів державного регулювання аграрного ринку в Україні та зарубіжних країнах, а також розроблення основних заходів щодо модернізації системи державного регулювання ціноутворення на продукти сільського господарства в Україні на основі досвіду зарубіжних країн.

Виклад основного матеріалу. Система регулювання цін в країнах ЄС спрямована на підтримку фермерських цін на рівні, що дозволяє товаровиробникам не тільки відшкодовувати власні витрати на виробництво, а й вести розширене відтворення.

Комісія ЄС періодично регулює ціни по трьох головних критеріях:

- рекомендовані ціни (індикативні – для зернових культур, молока, цукру, соняшника; орієнтовні – для великої рогатої худоби, вина; цільові - для тютюну);

- мінімальні ціни імпорту (граничні - для зернових, цукру, молочних продуктів;довідкові – для фруктів, овочів, вина, рибопродуктів; шлюзові – для свинини, яєць, птиці). Захист від імпорту відбувається шляхом обкладання додатковим митним збором, що дорівнює різниці між національною торговельною ціною й ціною імпорту. Крім захисту від імпорту, стимулюється експорт за межі ЄС – експортні субсидії;

- мінімальні ціни, мета яких гарантувати виробникові нормальний рівень доходу й диференціювати заготівельні ціни по районах за видами продукції [1].

Одним з головних механізмів у системі державного регулювання аграрного ринку в зарубіжних країнах є підтримка відповідного рівня цін і цінової рівноваги. Система регулювання цін спрямована па підтримку фермерських цін на рівні, що дозволяє товаровиробникам не тільки відшкодовувати власні витрати на виробництво, а й вести розширене відтворення.

Спільна аграрна політика ЄС передбачає використання для регулювання аграрного ринку такий інструмент, як квотування. Сутність його в тому, що підтримка цін на продукцію веде до її надвиробництва, тому вводяться квоти на виробництво її певних видів (молоко, цукор, спирт, крохмаль) з метою збереження високого рівня внутрішніх цін, недопущення надвиробництва, а також зниження витрат з бюджету ЄС.

У країнах ЄС установлені цінові дотації на придбання техніки, меліорацію земель, модернізацію ферм, У деяких державах ЄС практикуються прямі дотації з державного бюджету фермам.

Специфіка сільського господарства, а саме: сезонність виробництва, значна тривалість виробничого процесу, висока капіталоємність і порівняно низька фондовіддача – є головною причиною недостатності вільних фінансових коштів у сільгоспвиробників.

Саме тому, в аграрному секторі країн з розвиненою ринковою економікою функціонує спеціалізована система сільськогосподарського кредитування. Система фінансування аграрного сектора в різних країнах Західної Європи й Америки має свою специфіку. Наприклад, у Великобританії немає спеціалізованої системи аграрних кредитів, і фермерські господарства підтримуються за допомогою державних субсидій. У Німеччині, Бельгії, Данії, Франції, США, навпаки, історичний розвиток фермерського укладу привів до створення спеціалізованих установ кредитування фермерів.

Важливе місце в кредитній системі західних країн займають кооперативні банки. Уперше вони почали функціонувати в Німеччині у вигляді кредито-зберігальних сільських кооперативів. Широкий розвиток сільська кредитна кооперація одержала в США, де налічується більш як 4000 комерційних сільськогосподарських банків . У 1995 р. загальна сума кредитів в аграрній сфері в США становила 160 млрд. дол. . Для порівняння в Україні в 2011 р. обсяг кредитування сільськогосподарського виробництва становив 135 млрд. грн.(1,3 млрд. дол.) або майже в 120 разів менше [7].

Досить поширена в розвинених країнах практика державного фінансування придбання засобів виробництва для сільського господарства. Так, у США встановлюються диференційовані ціни на дизельне паливо для фермерів. У Канаді податкові пільги й субсидії забезпечують фермерам ціну на паливо на рівні 56% від роздрібної. У країнах ЄС установлені цінові дотації на придбання техніки, меліорацію земель, модернізацію ферм. У Польщі з метою стабілізації ринку й захисту доходів фермерів через встановлення інтервалу припустимого коливання ринкових цін на внутрішньому ринку держава проводить інтервенційні закупівлі сезонних надлишків сільськогосподарської продукції й продовольства і продаж цих продуктів у період дефіциту. Цю функцію виконує державне Агентство аграрного ринку, що діє на ринках зерна, молочної продукції, м’яса,цукру, хмелю й продуктів переробки картоплі. Агентство надає гарантовані кредити на закупівлю цих продуктів за мінімальними цінами, виплачуючи їм 45% мінімальної ціни. Агентство також встановлює експортні субсидії на експорт продукції.

У багатьох країнах передбачені податкові пільги для сільськогосподарських підприємств. Рівень податків для них, у тому числі податок на прибуток, значно нижче порівняно з аналогічними податками в несільськогосподарських галузях. Наприклад, у Канаді фермери, які отримують прибуток у розмірі від 100 до 250 тис. дол., платять відповідно податок від 1 до 2,5 тис. дол., тобто майже 1%. У ряді розвинених країн на певну кількість років від оподатковування звільняються кооперативи, що виробляють екологічно чисту продукцію, а в Німеччині – якщо вони працюють на альтернативних джерелах енергії.

У Німеччині діє програма стимулювання інвестицій, що дозволяє знизити процентну ставку на 4% (на 6% - в економічно відсталих районах) для довгострокових кредитів. У рамках цієї програми можна також одержати пільгову державну позику (1% річних у рахунок погашення 3,5% на будівництво житлових будинків й інших споруджень) . Відсоток за кредит в іпотечних банках країн ЄС становить 4,5-6,5%, у Голландії - 5-7%, у Німеччині - 6-8,5% (пільговий - 1%) .

У всіх країнах з розвиненою економікою існують програми по страхуванню врожаю. Система компенсаційних платежів з державного бюджету страхує фермерів на випадок несприятливих погодних умов, повеней, епідемій тощо. Також існують бюджетні платежі, пов’язані з “регіональною підтримкою”, завдяки яким у фермерів з’являється можливість ведення сільськогосподарського виробництва на розширеній основі в зонах з несприятливими погодними умовами.

Фермери Франції одержують субсидії на підвищення ефективності виробництва, поліпшення умов життя, під виведення орних земель із сільськогосподарського виробництва, на підтримку родючості земель, компенсаційні виплати за роботу в районах з несприятливими природними умовами [1].

В Україні 11 серпня 2014 року Верховною Радою було прийнято Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України», прийняття цього закону - це великий позитивний крок вперед у модернізації системи державного регулювання ціноутворення в агропромисловому комплексі. За цим законом об'єктами державного цінового регулювання є такі види сільськогосподарської продукції (товарів): пшениця тверда; пшениця м'яка; зерно суміші пшениці та жита (меслин); кукурудза; ячмінь; жито озиме; жито ярове; горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; насіння ріпаку; насіння льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно пшеничне; борошно житнє; м'ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова [8].

Об'єктами бюджетної дотації є: велика рогата худоба; свині; вівці; коні; птиця свійська; кролі; молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунків (не  піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу); вовна стрижена; кокони тутового шовкопряда; мед натуральний [8].

Також важливою складовою державного регулювання є фінансування сільського господарства (Таблиця 1) [9].

Основними причинами неефективного використання коштів державного бюджету, які виділяються на підтримку АПК, є недосконалість механізмів отримання і розподілу бюджетних коштів та порушення бюджетної дисципліни при їх використанні. Щорічна зміна порядку та механізмів виділення коштів з державного бюджету, їх громіздкість, запізніле затвердження та внесення до них неодноразових змін протягом періоду спричиняє несвоєчасне отримання коштів державної фінансової підтримки та неефективне їх використання і повернення.

Таким чином, в процесі дослідження встановлено, що для ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні та підвищення його конкурентоздатності перш за все необхідно впорядкувати процес державного фінансування сільського господарства, забезпечити його значне зростання та ефективність використання, що відповідає як принципам ринкової економіки, так і підходам до державного стимулювання сільськогосподарського виробництва в інших країнах. Впорядкування потребує механізм прямої державної підтримки сільського господарства. Бюджетні дотації і компенсації потрібно виплачувати насамперед ефективно господарюючим товаровиробникам, а основну масу коштів потрібно спрямовувати на фінансування програм, здатних забезпечити сталий розвиток сільського господарства.

Для того щоб українські виробники сільськогосподарської продукції змогли вільно конкурувати на світовому ринку, їм потрібно провести повну модернізацію технологій і техніки що приймають участь у виробництві. Також модернізувати системи формування цін, щоб вона була спрямована не лише на отримання прибутку, але й для довгострокового планування та формування цін.

Держава в свою чергу повинна виділяти кошти для інноваційних досліджень в аграрному секторі, реформувати систему регулювання цін, підтримувати не тільки конкурентоспроможні підприємства, а й ті які тільки формуються, забезпечити підприємства пільговими кредитами. Всі ці заходи в сукупності здатні підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників на світовому ринку сільськогосподарської продукції.

 

Таблиця1.

Порівняння видатків Держбюджету на аграрну сферу в 2012–2014 рр.

 

Література.

1. Майстро С. В. Напрями державної підтримки аграрного сектора та її вплив на конкурентоспроможність продукції на світовому ринку [Електронний ресурс]: / С.В. Майстро. - Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej2/txts/galuz/05msvpsr.pdf.

2. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л. А. Швайка. - К.: Знання, 2006.- 435 c.

3. Валентинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної

політики. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 330 с.

4. Корецький М.Х. Державне регулювання розвитку аграрної сфери економіки

України: Моногр. – К., 2002. – 260 с.

5. Овчинников О.Г. Государственное регулирование аграрного сектора США. – М., 1999. – 663 с.

6. Ульянченко Ю. О. Державне регулювання аграрного ринку в країнах ЄС і США: досвід для України [Електронний ресурс]: / Ю. О. Ульянченко. - Режим доступу: http://kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-2/doc/5/05.pdf

7. Іванець І. В. Сучасний стан та оцінка кредитування сільського господарства України [Електронний ресурс]: / І. В. Іванець. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1667

8. Закон України „ Про державну підтримку сільського господарства України" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1877-15

9. Аграрний бюджет — 2014. - Режим доступу: http://www.agrotimes.net/journals/article/agrarnij-byudzhet--2014

 

References.

1. Majstro S.V. (2011), “Directions derzhavnoi support the agricultural sector and ii impact on the competitiveness of products in the global market ”, Natsional'na akademiia derzhavnoho upravlinnia pry prezydentovi Ukrainy, [Online], available at:  http://www.academy.gov.ua/ej/ej2/txts/galuz/05msvpsr.pdf (Accessed 10 November 2014).

2. Shvajka, L.A. (2006), Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [State Regulation of Economy], Znannia, Kyiv, Ukraine.

3. Valentynov, V.L. (2003), Rehuliuvannia mizhhaluzevykh vidnosyn v systemi ahrarnoi Polityky [Regulation of inter-industry relations in the system of agricultural

Policy], IAE UAAN, Kyiv, Ukraine.

4. Korets'kyj, M.Kh. (2002), Derzhavne rehuliuvannia rozvytku ahrarnoi sfery         ekonomiky Ukrainy [State regulation of the development of agriculture Ukraine], Monohr., Kyiv, Ukraine.

5. Ovchynnykov, O.H. (1999), Hosudarstvennoe rehulyrovanye ahrarnoho sektora SShA [State regulation of the agricultural sector of the US], Moscow, Russia.

6. Ul'ianchenko Y.O., “State regulation of agricultural markets in the EU and the US: Experience for Ukraine”, available at: http://kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-2/doc/5/05.pdf  (Accessed 10 November 2014).

7. Ivanets' I. V., “Current status and assessment of credit Ukraine Agriculture” [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1667 (Accessed 10 November 2014).

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law of Ukraine  “On State Support of Agriculture of Ukraine” ” [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1877-15  (Accessed 14 November 2014).

9. Ahrarnyj biudzhet (2014), ” [Online], available at: http://www.agrotimes.net/journals/article/agrarnij-byudzhet--2014  (Accessed 14 November 2014).

 

 Стаття надійшла до редакції 17.11.2014 р.