УДК 330.1:008

 

О. В. Євтушевська,

к. е. н., асистент кафедри підприємництва,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

ОСНОВНІ ВИДИ СПОЖИВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

 

O. V. Yevtushevska,

candidate of economic science, assistant of  thе Department of Enterprise, Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv

 

MAIN TYPES OF CONSUMPTION AND ITS IMPACT ON AN ECOLOGICAL POTENTIAL

 

Висвітлено основні види споживання. Досліджено вплив споживання на природно-ресурсний потенціал. Розкрито основні аспекти етики споживання.

 

Main types of consumption are lightened. Consumption impact on an ecological potential are analyzed. Main aspects of a consumption ethic are opened.

 

Ключові слова: споживчі потреби, природно-ресурсний потенціал, споживання, новітні технології, етика споживання.

 

Key words: consumption needs, ecological potential, consumption, new technology, consumption ethic.

 

 

Постановка проблеми. На сьогодні зростання обсягу споживання товарів і послуг є характерною тенденцією розвитку провідних країн світу. Ринковий механізм забезпечує споживачів не лише необхідною, але й надлишковою продукцією. При цьому обмежені ресурси витрачаються в таких масштабах, ніби існують невичерпні джерела постачання сировини. Завдання науковців у сучасних умовах – віднайти та дослідити нові способи відновлення природно-ресурсного потенціалу, завдання споживачів – обмежити надмірні, штучні потреби, задача виробників – дбати не лише про короткострокові економічні інтереси, але й про довгострокову перспективу розвитку суспільства.

 Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням особливостей споживання та його впливу на природне середовище займались такі зарубіжні вчені: Е. Тоффлер, Д. Белл, П. Друкер, Дж. Гелбрейт та інші. Серед українських вчених питанням споживання та його зв’язком з оточуючим середовищем цікавляться: Назаров І.В., Єщенко П.С., Ігнатович Н.І., Мандибура В.О., Кириленко Л.М. та інші.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є обгрунтування необхідності скорочення надмірного споживання для забезпечення збалансованого розвитку природно-ресурсного потенціалу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Споживання – одна з невід’ємних характеристик людини, воно є об’єктивним наслідком людської природи, яка набуває завершеності лише у поєднанні з природним середовищем, що оточує її. Водночас споживання є cyб’єктивним, оскільки його обсяги залежать від вподобань, характеру, досвіду, настрою споживачів, а також від діяльності виробників. Споживання визначається об’єктивними потребами лише до певної межі, після перетину якої включаються механізми збільшення його обсягу до штучних, подекуди нечуваних масштабів. При цьому ресурсна база нездатна адаптуватися до постійно зростаючих обсягів споживання.

Для кращого розуміння шляхів зменшення споживчих нужд варто дослідити основні види споживання продукції. Останнє поділяється на такі види:

1) матеріалістичне (міщанське) споживання – характерне для покупців, зорієнтованих на максимальне задоволення власних потреб та самореалізацію через володіння матеріальними благами;

2) патріотичне споживання – споживання, спрямоване не лише на задоволення власних нужд, але й на підтримку вітчизняного товаровиробника. Воно часто проявляється у критичні та складні періоди розвитку держави, коли покупці прагнуть підтримати економіку своєї країни.

3) ностальгійне споживання – купівля продукції, яка пов’язана з хорошими спогадами дитинства чи юності;

4) професійне споживання – купівля товарів або послуг, пов’язаних з професійною діяльністю споживача. Сюди належать речі, які формують людину як фахівця, митця, дозволяють реалізовувати таланти та вміння.

5) аскетичне споживання – споживання, орієнтоване на задоволення базових потреб. Самообмеження у споживанні може бути як вимушеним, так і добровільним. Вимушене обмеження пов’язане з розміром бюджету, зростанням витрат, негативною економічною кон’юнктурою тощо. Добровільне – з етичними, релігійними, політичними переконаннями споживача.

6) психологічне споживання, яке є не стільки наслідком об’єктивних потреб, скільки результатом психологічного дискомфорту людини, коли придбання нової речі покращує настрій, на короткий період заповнює відчуття порожнечі, надає радість від отримання нового блага.

7) патологічне споживання – споживання антиблаг, які руйнують фізичне та моральне здоров’я особистості;

8) осмислене споживання – купівля товарів і послуг через об’єктивні життєві обставини;

9) лотерейне споживання – купівля товарів, які можуть знадобитися та принести вигоду в майбутньому (купівля цінних паперів, страхових полісів, лотерей тощо).

Процес споживання є одним з найважливіших у суспільній системі, саме він запускає механізми економічної діяльності. Головна проблема полягає в тому, що споживання стає каталізатором розвитку не лише позитивних процесів у соціально-економічній сфері, а й джерелом руйнівних тенденцій розвитку суспільства. Відповідно, процес споживання потребує корекції з боку самих споживачів, оскільки адміністративні заходи впливу на глобальну ринкову систему майже неможливо реалізувати.

Основними проявами негативного впливу сучасної системи господарювання на природно-ресурсний потенціал є, по-перше, формування неправдивих, ілюзорних ідей щодо товарів і послуг. Ціла армія спеціалістів працює над створенням штучних нужд, над пошуком методів стимулювання збуту, над детальним вивченням поведінки споживачів, їх вподобань та примх. На сьогодні завдяки новітнім технологіям інформація про продукцію розповсюджується у небачених раніше масштабах. Водночас здійснюється дезінформація споживачів щодо правдивих мотивів споживання. Завдяки методам масової психології потенційних покупців переконують у необхідності придбання малопридатних речей, у радості, яку принесе їм споживання, у необхідності не відставати від інших тощо. Один з найбільш відомих науковців ХХ століття з цього приводу висловлювався так: “ми не можемо повністю відмовитися від нових методів, не можна накласти принципову заборону на розвиток науки та техніки, але ми повинні ясно розуміти страшну небезпеку основним людським цінностям, самому смислу життя, яка приховується у зловживанні технічними і біохімічними методами та методами масової психології” [1]. Дійсно, певний рівень споживання дає змогу індивіду бути включеним у соціальну матрицю. Цілковите вилучення з традиційної для того чи іншого суспільства системи споживання означає відокремленість людини від соціуму, проте прагнення дорівнятись або перевищити інших завдяки споживчим благам є нездоровим і неприйнятним для сучасної людини.

По-друге, створення ринком величезного обсягу “баласту”, тобто незатребуваних товарів, які “не знайшли” свого покупця. Близько 80% товарів виявляються неконкурентоспроможними [2]. Відповідно, значний обсяг ресурсів щорічно витрачається даремно, хоча частково цю продукцію можна спрямувати на переробку. На жаль, завадити цьому процесові практично неможливо. Ринок, як і планова економіка, не є ефективним механізмом використання природних ресурсів.

По-третє, ірраціональне сприйняття нових товарів чи послуг споживачами. Покупець часто цікавиться продуктом не тому, що в ньому є потреба, а через його новизну. Маються на увазі не новітні властивості товару, а просто купівля чогось нового. Такі покупки приносять короткотермінову радість, при цьому призводять до виснаження природного потенціалу планети. Такий вид споживання описується і в літературі, і в кінематографі, подекуди набуваючи хворобливого характеру. У творі Р. Бредбері “Кульбабове вино” головний герой мріє про нове літнє взуття, хоча така ж пара в нього вже є. Проте, на думку дитини, старе взуття уже втратило свою принадність, і є “мертвим”. Крім того, в багатьох країнах система стимулювання збуту побудована таким чином, щоб якомога більше знизити рівень критичного сприйняття споживача. Зокрема поєднання процесу купівлі товарів і послуг та розваг у великих торгівельних центрах притлумлює здатність до аналізу купівельної поведінки.

По-четверте, виробництво неякісної продукції. Низькоякісна продукція – це серйозний удар по природному середовищу. Речі, термін слугування та корисність яких значно менші, ніж витрати на їх утилізацію, є екологічною загрозою в сучасних умовах. Частина неякісної продукції не спрямовується на вторинну переробку, а перетворюється на потужне джерело забруднення довкілля. Отже, прагнення до зниження собівартості продукції не завжди призводить до зменшення використання ресурсів та дбайливого ставлення до природного середовища.

По-п’яте, виникнення такого явища як витратність споживання. На сьогодні кінцеве споживання матеріальних благ – це не просто знищення або зміна їх структури в процесі задоволення потреб. Це процес, який залишає свої сліди і вимагає значної кількості ресурсів, зокрема: енергоресурсів (технічні пристрої, автомобілі, інформаційні засоби, які потребують постійного живлення); територій (ділянки для сміттєзвалищ, території для захоронення відходів). Зрештою, частина неспожитої продукції просто викидається, що демонструє марнотратне використання обмежених природних ресурсів, крім того, є моральною проблемою у світі, де значна частина населення живе в надзвичайно складних умовах.

По-шосте, надмірне споживання товарів і послуг, яке може бути наслідком психологічної експлуатації індивідів. Можливо, саме надмірний психологічний тиск на працівників у сучасних умовах є однією з причин гіпертрофованого споживання товарів та послуг. Задоволення від споживання є певною компенсацією за отримані стреси. Крім того, норми сучасної корпоративної культури заохочують так зване статусне споживання (придбання речей, які підкреслюють суспільну роль особи, починаючи від одягу та аксесуарів, закінчуючи будинками, яхтами, літаками тощо). Для багатьох сучасних працівників характерна гнучкість, нервовість, схильність до безглуздого руху і подекуди до необдуманого споживання.

Орієнтованість розвинених країн на підвищення рівня добробуту та збільшення обсягів споживчих благ загострила проблему етики споживання. Остання є  сукупністю принципів та правил поведінки споживачів. На жаль, у вітчизняній економічній літературі цьому питанню приділяється мало уваги. Масове виробництво породило ряд проблем морального характеру, вирішення яких багато в чому залежить від споживачів. Основними проявами неетичного споживання можна вважати:

- купівлю товарів розкоші, створених за рахунок експлуатації робітників (використання дитячої праці, неприйнятні умови роботи, мізерна заробітна плата тощо);

- вживання антиблаг, які призводять до особистісної деградації;

- купівля продукції, створеної з використанням неприпустимих матеріалів (ембріональних тканин,  шкідливих речовин тощо);

- споживання товарів, розробка яких пов’язана з експериментами над тваринами;

- вживання продукції, яка несе особливо значну шкоду довкіллю.

Крім вказаних проявів сьогодні для України актуальним є питання етичності споживання товарів країни-агресора. Навряд чи російські виробники відчують суттєвий негативний вплив від бойкоту їхньої продукції. Проте з моральної точки зору, купівля їхніх товарів і послуг є, як мінімум, сумнівною. На сьогодні в Україні яскраво проявляється патріотичне споживання, яке свідчить про бажання підтримати економіку своєї країни.

На жаль, покупці далеко не завжди усвідомлюють, які “сюрпризи” готують їм виробники. З інформації, яка подається на упаковці, часто складно зрозуміти, що ж насправді містить у собі той чи інший товар. Крім того, багатьом простіше відмежуватися від негативної інформації. Низька споживча культура характерна для вітчизняних реалій через ряд причин. Зокрема для споживачів в Україні 90-х років притаманним було захоплене сприйняття імпортних товарів, невміння та небажання з’ясовувати вміст продукції, цікавитися репутацією компанії-виробника. На сьогодні ситуація поступово змінюється. Для більшості вітчизняних споживачів вже не характерне зверхнє ставлення до вітчизняного товаровиробника.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Процес споживання безумовно є одним з найважливіших складників господарювання. Споживання виступає каталізатором багатьох економічних процесів. Споживчий попит відіграє, як правило, позитивну роль для економіки, оскільки дозволяє виробникам створювати робочі місця, сплачувати податки, провадити інвестиційну діяльність, розвивати соціальну сферу, проте руйнування природного середовища, в тому числі і через надмірне розростання надуманих нужд, є, очевидно, більш масштабною проблемою. Надмірне, марнотратне вживання продукції активізує масове виробництво, що, в свою чергу, призводить до виснаження природно-ресурсного потенціалу. На сьогодні зусилля науковців спрямовані на пом’якшення постійно зростаючого тиску на довкілля. Завдяки досягненням у галузі біотехнологій деяким країнам вдається балансувати на межі виживання. Проте на даний момент розвиток інноваційних технологій нездатний нівелювати негативний антропогенний вплив на природне середовище. Хоча, можливо, у майбутньому ситуація зміниться.

Дещо знизити тиск господарської системи на екологічний потенціал за умов панування глобального капіталу можна за допомогою активізації міжнародного руху за дотримання принципів етичного споживання. Основними завданнями такого руху повинні стати: просвітницька діяльність, спрямована на інформування споживачів щодо вмісту продукції; тиск на виробників, які використовують ембріональні матеріали, застосовують канцерогенні речовини, виготовляють неякісну продукцію тощо; обмеження надмірної, неправдивої реклами, викриття аморальної, антисоціальної діяльності виробників.

Основними шляхами подолання вад сучасної системи господарювання можуть бути: обмеження надмірного, нездорового споживання (через самообмеження покупців); пошук та створення технологій регенерації природного середовища (ситуація в цьому напрямі досить складна, більшість так званих “зелених” технологій можна назвати екологічно нейтральними, а не такими, що сприяють відновленню довкілля); негайне реагування на порушення етичних норм розробниками новітніх технологій виробництва.

 

Література:

1. Сахаров А.Д. “Размышления о прогрессе, мирном сосуществовании и интеллектуальной свободе” [Електронний ресурс]: [сайт] / А.Д. Сахаров – Електрон. дані. - Режим доступу: www.jabloko.ru / (13.11.2013). – Назва з екрана.

2. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. “Основы маркетинга” / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. – М.: Вильямс, 2001. – 590 с.

3. Кириленко Л.М. Структура потреб та її вплив на систему і форми особистого споживання // Теоретичні та прикладні питання економіки. – Київ-2010. - № 22. – с. 66-72.

 

References:

1. Saharov A.D. (1968) “Reflections about progress, peaceful coexisting and intellectual freedom”, available at: http//www.jabloko.ru (Accessed 13 Nov 2013).

2. Kotler F., Armstrong G., Sonders D., Vong V. (2001), Osnovy marketinga [Marketing], Vil’jams, pp. 590.

3. Kyrylenko L.M. (2010), “Needs structure and its impact on a system and forms of private consumption”, Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, vol.22, pp. 66 – 74.

 

Стаття надійшла до редакції 31.10.2014 р.