УДК 330.322

 

К. А. Малишенко,

к. е. н., доцент, директор Інституту економіки та управління,

РВНЗ Кримський гуманітарний університет, м. Ялта

 

ПОДІЄВИЙ АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

 

K. A. Malyshenko,

Ph.D, Associate Professor, Director of the Institute of Economics and Management,

Graduate Educational Institution Republican Crimean University of Humanities, Yalta

 

EVENT ANALYSIS AS A TOOL INVESTMENT POLICY

 

Мета. Визначення можливостей застосування подієвого аналізу для цілей прогнозування ринкової кон'юнктури.

Методика дослідження. Івент-аналіз – методика спрямована на обробку інформації, яка б показала, хто говорить або робить, що говорить або робить, по відношенню до кого і коли говорить або робить. Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками: суб'єкт-ініціатор, сюжет, об'єкт, дата події.

Результати. Методичні підходи для проведення подієвого аналізу засновані на очікуваннях. Методика побудована відповідно з гіпотезами, що описують можливу поведінку агента на фондовому ринку: гіпотеза раціональних очікувань, гіпотеза адаптивних очікувань, альтернативні гіпотези очікувань. Внаслідок невизначеності майбутньої ситуації учасники ринку формують очікування економічної кон'юнктури в тій перспективі, яка їм необхідна для економічної діяльності.

Наукова новизна. Проведено аналіз наявних підходів до подієвому аналізу. Сформовано теоретичний базис проведення подієвого аналізу. Визначено можливості застосування подієвого аналізу для цілей прогнозування ринкової кон'юнктури.

Практичне значення. Важливість дослідження подієвого аналізу полягає в тому, що в силу особливостей розвитку фондового ринку в Україні, дозволить застосовувати його як єдино можливий інструмент для цілей прогнозування ринкової кон'юнктури.

 

Purpose. Identify opportunities application event analysis for the prediction of market conditions.

Research Methodology. Event analysis – a technique aimed at processing information that shows who says or does, that says or does in relation to whom, and when he says or does. Organizing and processing relevant data are the following features: an initiating, story, object, event date.

Results. Methodological approaches for event analysis based on expectations. Methods constructed in accordance with the hypotheses that describe the possible behavior of the agent in the stock market: the hypothesis of rational expectations, adaptive expectations hypothesis, alternative hypothesis expectations.

Due to the uncertainty of the future situation, market participants form expectations of economic conditions in the future, which they need for economic activity.

Scientific novelty. The analysis of existing approaches to event-driven analysis. Formed the theoretical basis conduct event analysis. Determined the applicability of event analysis for the prediction of market conditions.

The practical significance. The importance of the study of event analysis is that by reason of stock market development in Ukraine, will use it as the only possible instrument for the purposes of forecasting market conditions.

 

Ключові слова: фондовий ринок, подієвий аналіз, курс акцій, нейронні мережі.

 

Key words: stock market, event analysis, price of equities, neuron networks.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Фондовий ринок є невід'ємною частиною ринкової економіки. З його допомогою здійснюється перелив інвестиційних ресурсів і капіталу з однієї галузі в іншу, тобто відбувається автоматичне регулювання інвестиційних процесів в країні. У зв'язку з цим, необхідно врахувати, що без розуміння причин і факторів зміни тенденцій фондового ринку в нашій економіці неможливо очікувати припливу інвестицій в Україну.

Такими причинами являються події, чутки, офіційні новини, заяви провідних економістів країни, опублікування звітностей, які дуже сильно впливають на зміну котирувань. Основу для реакції ринку на такі фактори становить психологія людини, його очікування та здатність адекватно оцінювати ситуацію. Щоб прийняти правильне рішення при здійсненні торгових операцій на фондовому ринку застосовується фундаментальний аналіз, який розглядає ціновий рух за допомогою вивчення економічних і політичних подій. Таким чином, фондовий ринок вимагає знань і вміння аналізувати його динаміку за допомогою фундаментальних інструментів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Фондовий ринок із супутньою йому системою фінансових інструментів – сфера, в якій формуються фінансові джерела економічного зростання, концентруються і розподіляються інвестиційні ресурси. В умовах свободою ринкової економіки курси цінних паперів і валюти грають життєво важливу роль у розвитку країни. Через відсутність інформаційної бази подієвий аналіз поки є єдино можливим застосуванням фундаментального аналізу.

Курси цінних паперів мають так само значення і в менших масштабах, а саме: вони впливають на реальну прибутковість портфеля інвестора. Інвестори повинні мати уявлення про те, яку роль відіграє аналіз подій, що впливають на зміну курсу, що відбивається на нормі прибутку інвестицій. Оскільки події економічного чи політичного характеру здатні впливати на курс цінних паперів, важливо розглядати подієвий аналіз як інструмент інвестиційної політики України. На підставі вищевикладеного сформулюємо основну проблему дослідження, а саме: неможливість застосування сучасних механізмів фундаментального аналізу на фондовому ринку, що обумовлено слабкою інформативністю економічної діяльності в країні. У цьому зв'язку подієвий аналіз є єдиним доступним інструментом.

Окремі елементи фундаментального аналізу вивчені в наукових роботах В.Н. Ліховідова [7, с. 85], Л. Колмикова [5, с. 12], А.С. Кияниця [4, с. 58], П.П. Кравченко [6, с. 79]. Однак, поняття подієвого аналізу у вітчизняній літературі в основному розглядається в контексті політичної науки. Так, івент-аналіз (від англ. Event – подія) як метод досліджень політичної науки зародився в 1960-х рр. і пов'язаний з ім'ям американського вченого Ч. Маклеланда [1]. Даний аналіз належить до групи кількісних методів вивчення політичної реальності. Його суть полягає в систематичному формалізованому представленні інтеракцій між суб'єктами політики в рамках певної шкали. Інформаційною базою аналізу є повідомлення ЗМІ: переважно газет та інформаційних агентств.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є визначення можливостей застосування подієвого аналізу для цілей прогнозування ринкової кон'юнктури.

Завдання дослідження:

1. Зробити аналіз наявних підходів до подієвому аналізу;

2. Сформувати теоретичний базис проведення такого аналізу;

3. Розробити методичні підходи для проведення подієвого аналізу в умовах України.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. У 60-ті роки XX століття під впливом робіт американського дослідника Ч. Тіллі аналітики сфокусували увагу на частоті і рівні інтенсивності подій, що формують взаємодію сторін в рамках конкретної ситуації [2]. У цьому зв'язку джерела інформації стали оброблятися під кутом зору чіткої класифікації акцій та їх часовій послідовності. Ця методика отримала назву «івент-аналіз», або «подієвий аналіз», і існує в даний час в самих різних варіантах. Проекти, що використовують івент-аналіз, відрізняються за типом досліджуваних подій, числу розглянутих факторів, тимчасовим параметрам, використовуваних джерел, системам класифікації даних.

Івент-аналіз – методика (звана інакше методом аналізу подієвих даних) спрямована на обробку інформації, яка б показала, хто говорить або робить, що говорить або робить, по відношенню до кого і коли говорить або робить. Систематизація та обробка відповідних даних здійснюється за такими ознаками:

- суб'єкт-ініціатор (хто);

- сюжет (що);

- об'єкт (стосовно кого);

- дата події (коли).

Систематизовані таким чином події зводяться в матричні таблиці, ранжуються і підраховуються за допомогою ЕОМ. Ефективність даного методу припускає наявність значного банку даних [2]. На фондовому ринку впродовж останніх десяти років активно застосовуються нейромережі для проведення подієвого аналізу. "Нейронні мережі" – термін, який означає штучний інтелект. Технічно, нейронні мережі відносяться до методів аналізу даних, і складаються з декількох блоків обробки, які об'єднані за допомогою зважених ймовірностей. Нейронні мережі – це моделі, які подібні до того, як наш мозок працює і пристосовується до певних змін [10]. Цю мережу моделей розглядають як інтелектуальну систему, яка може "скопіювати" процеси людського мозку. Таким чином, коли такі нейронні програми застосовуються щодо ринку цінних паперів, вони можуть бути дуже корисні для трейдерів.

Нейронні мережі ринку цінних паперів відрізняються від звичайної структури даних тим, що вони можуть пристосувати різноманітні потоки даних, які приведуть тільки до одного результату. Нейронні мережі дають кількісну оцінку даних і потім додають їх до факторів, які використовують мережу як нейронної стратегії для прогнозу на ринку. Нейронні мережі часто використовуються, щоб зробити прогноз стратегії торгів, і застосовуються як програмне забезпечення, яке буде розробляти інтелектуальні гіпотези.

Більшість експертів відзначають, що цей підхід розроблений, щоб полегшити роботу трейдеру за допомогою програмного забезпечення, так як воно навчається розуміти і приймати в обробку дані рухів ринку, і робить прогноз руху курсу.

Фундаментальна ідея тут полягає в тому, що, коли в програму вносять зразки даних входу і виходу, вона може виявити їх залежність. Пізніше вона представлятиме нові дані. Ґрунтуючись на цьому етапі, мережа буде порівнювати свої власні набори даних, і визначати, наскільки близькі припущення. Після цього вона буде повертатися до тонких налаштувань, поки не досягне точної відповіді.

Для того щоб нейронна стратегія могла функціонувати належним чином, необхідно, щоб вона мала два різних набору даних: першим з яких є навчальна вибірка, а другий – для тестового набору. Це дозволить програмі прогнозувати рух курсів. Крім того, вона продовжуватиме самостійно навчатися, і це одна з причин, чому багато трейдерів використовують цю стратегію, щоб допомогти їм у здійсненні торгівлі [10].

Одним з видів торгівлі по новинах є торгівля на чутках.

Крім традиційних особливостей, властивих поширенню чуток взагалі, чутки на фондовому ринку мають ряд особливостей:

- виборче реагування ринку на отримувану інформацію;

- висока ймовірність сприйняття чуток, що підтримують існуючий тренд;

- різке реагування ринку при збігу інформації слуху з очікуваннями цільової аудиторії.

Ніколи не можна сказати точно, як біржа відреагує на той чи інший слух. При різних збіги обставин він може бути, як сприйнятий, так і проігнорований. І навіть у випадку сприйняття реакція на слух в різних випадках може бути протилежна залежно від того, наскільки інформація слуху збіглася з очікуваннями учасників ринку.

Існує заснована на спостереженнях закономірність, що говорить про те, що ринок схильний сприймати чутки, що підтримують існуючу тенденцію і до певного моменту ігнорувати інформацію протилежного характеру. Це означає, що при домінуванні настроїв зростання (т.зв. «бичачий ринок») в першу чергу буде сприйнята і відображена в котируваннях паперів позитивна інформація, а негативна – з великою ймовірністю проігнорована. При низхідній (т. зв. «ведмежою») моделі ринку все буде з точністю навпаки.

У підсумку в крайніх випадках зміни ситуації на ринку домінує або нестримний оптимізм або непробивний песимізм. У результаті при зміні котирувань цінних паперів виникає взаємодія складових «сигнал» – «шум», де сигнал – фактична інформація, заснована на перевірених даних, а шум – неперевірені припущення, засновані, в першу чергу, на чутках, плітках, спотвореннях, домислах.

Таким чином, в ході подієвого аналізу ситуації на ринку цінних паперів необхідно досліджувати не тільки новини, але й чутки про них [11].

Як і всяка прикладна методика, івент-аналіз має сильні і слабкі сторони. До його безумовних переваг слід віднести високу ступінь об'єктивності інформації про події, а, отже, і надійності як основи для прийняття практичних рішень, оскільки отримання прибутку від фінансових спекуляцій прямо пов'язане з умінням трейдера розробляти достовірні прогнози для правильної оцінки перспектив [5]. Однак ця методика, як в «ручному», так і в «машинному» варіанті є дуже трудомісткою процедурою, що вимагає досить високого рівня кваліфікації виконавців. Крім того, в ряді випадків існує небезпека перебільшення можливостей поведінкового і подієвого підходу до побудови програми дослідження і при формулюванні категорій, використовуваних при класифікації подій. При проведенні порівнянь використовуються фінансові та виробничі показники, що допомагають проаналізувати фактори, які можуть впливати (і впливають) на курси фінансових інструментів, що котируються в біржовому обороті. Ціни активів на ринку складаються під впливом попиту та пропозиції. Однак і попит, і пропозиція самі знаходяться під впливом великої кількості різних факторів. Фактори, що безпосередньо впливають на майбутні значення попиту і пропозиції будь-якого активу на ринку, називаються курсоутворюючими. Курсоутворюючими факторами ринку акцій є [6, с. 79]:

1. Макроекономічні фактори: ступінь економічного зростання; стан ринкової кон'юнктури; динаміка цін; інвестиційний попит; споживчий попит; зовнішня торгівля; валютний курс.

2. Мікроекономічні фактори: динаміка прибутку компанії; політика в галузі дивідендів; прогноз майбутньої рентабельності; рівень витрат; ступінь завантаженості виробничого апарату; управлінська ланка; збутові можливості.

3. Фактори ринку капіталів: ліквідність інвестицій; процентна ставка для облігацій; прибутковість іноземних інвестицій; оподаткування.

4. Фактори техніка ринку: техніка (купівля-продаж) для підтримки курсу; можливість отримання контрольного пакета; спекуляції.

5. Політичні фактори: соціальна політика; екологічна політика.

6. Психологічні фактори: чутки; ефект прикладу; оптимізм і пр.

Аналіз курсоутворюючих факторів ринку акцій проводять тільки професійні макроекономісти, їх експертна оцінка має величезне значення при проведенні аналізу всіх фундаментальних факторів. Так само вони проводять непряму оцінку даних факторів, прогнозуючи реакції і очікування ринку, тобто поведінку людей.

Ліховідов основну увагу приділяє економічним факторам і деяким елементам фінансової політики. На його думку, вони і є головним предметом вивчення у фундаментальному аналізі, тому що є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між економікою і фінансовими ринками. Схема цих зв'язків представлена в табл. 1 [7, с. 83].

 

Таблиця 1.

Очікуваний вплив економічних даних на фінансові ринки

 

Така схема зв'язків у Ліховідова заснована на основних фінансово-економічних індикаторах, застосовуваних трейдерами на фондовому ринку. Кожен індикатор має свою природну зв'язок з поведінкою валютних курсів і впливом його на різні фінансові ринки, враховуючи умови бізнесу і інфляцію.

Нами ж розглянуті загальні типи впливу ринку, викликані різними очікуваннями ринку.

Існує три види впливу ринку на те чи інше фундаментальне подія:

1) до першого виду можна віднести той випадок, коли прогнози ринку виправдані. У цьому випадку показники ціни не зміняться;

2) до другого варіанту відносять випадок, коли очікування ринку не виправдані, на увазі якого-небудь події, якого він не врахував (недооцінив). Тоді ціна продовжує свою динаміку, тільки прискорюючись в момент, коли повідомлення було опубліковане;

3) до третього виду відносять очікування ринку, яке не виправдано і навіть помилково. У цьому випадку, швидше за все курс різко змінить своє напрямку у зворотний бік. До того як динаміка поміняє свій напрямок очікується час осмислення ринком подій, що відбуваються.

Але трапляється, що фундаментальна новина не збігається з чинним трендом. У цьому випадку час впливу на ринкову динаміку стримується на годину або більше. Коли новина підтверджує тренд, то час прискорюється з можливим, згодом, відкотом.

Головне при аналізі та прийнятті рішень на основі фундаментальних даних це події, що відбуваються й очікування цих подій учасниками ринку. Якщо реально опубліковані дані суттєво відрізняються від того, що очікував ринок, то обов'язково відбудуться зміни [7, с. 85]. У такому разі застосування подієвого аналізу є єдино можливим інструментом для цілей прогнозування ринкової кон'юнктури.

Кожна подія має зв'язок з курсом. Можна припустити, що якщо очікування ринку виправдані, то відбудеться підвищення курсу і, навпаки, якщо очікування ринку не виправдані або помилкові, нікого підвищення курсу не слід очікувати. Але насправді, чи буде мати місце саме такий вплив ринку, або буде все без змін, або відбудеться прямо протилежне, залежить від того, як ринок прийшов до такого його стану, які сприйняття трейдерами подій, що відбуваються і їхні очікування на майбутнє. Є загальна схема причинно-наслідкових зв'язків, а є конкретні настрої, які в цю схему вкладаються, або ж суперечать їй. Схема цих зв'язків представлена в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Матриця подієвих реакцій

 

Ліховідов відзначає психологічну природу сприйняття ринком економічних даних, яка вносить відхилення в наведену вище таблицю: у момент публікації тієї чи іншої події найважливіше значення має не сама новина, а то – наскільки це подія відрізняється від очікувань ринку. Якщо опубліковане подія збігається з очікуванням ринку, то воно, як правило, вже і враховано ринком в русі ціни. Особливою реакції курсу на опубліковане подія може і не бути, попри загальну економічну значимість події. Але якщо ринок очікував одного, а вийшли зовсім інші дані, то реакція ринку на істотні економічні новини буде обов'язково [7]. Ринок реагує на несподівані новини більш яскраво, точно так само, як і людина сприймає несподівана звістка більш емоційно, незалежно від того негативний воно чи позитивне [5]. Під очікуваннями розуміються припущення або думки щодо майбутніх значень економічних змінних. Внаслідок невизначеності майбутньої ситуації учасники ринку формують очікування економічної кон'юнктури в тій перспективі, яка їм необхідна для економічної діяльності. Очікування відносяться до деякого думку про майбутнє явище чи групі подій, які можуть виявитися правильними, або ні. Помилковість або достовірність очікувань дуже важлива для досягнення рівноваги в економічній системі. Якщо учасники ринку приймали рішення і діяли виходячи з невірних очікувань, стан економіки ніколи не буде рівноважним [8].

Методичні підходи для проведення подієвого аналізу засновані на очікуваннях. Методика побудована відповідно з гіпотезами, що описують можливу поведінку агента на фондовому ринку (рис. 1).

Теорія поведінкових фінансів відзначає те, що людина є ірраціональним і намагається знайти не найкраще рішення, а оптимальне. Крім того, саме людські упередження обумовлюють більшість рішень, в тому числі інвестиційні рішення. Серед людських упереджень, які мають місце на фондовому ринку, присутні такі: консерватизм, підтвердження інформації, репрезентативність, ілюзії контролю, самовпевненість, невжиття втрат і інше.

Всі ці упередження базуються на принципах роботи мозку людини і його психіки для забезпечення виконання головної мети – підтримки життєдіяльності та оптимального використання ресурсів. Залежно від того, як змінюється зовнішнє середовище, рішення інвесторів також змінюються, але мотив для цих змін полягає не тільки в максимізації прибутку, а й в психологічних особливостях людей. Взагалі українських інвесторів можна охарактеризувати як схильних йти на більший рівень ризику заради більшого прибутку. Але кризові події на фінансових ринках, а також, зокрема, на фондовому ринку, призводять до того, що інвестори стають неприйнятними до ризику і до можливих втрат. Учасники ринку через його постійної невизначеності будують свої очікування щодо економічної кон'юнктури, які і лягають в основу їх діяльності і тактичних рішень. У разі володіння всієї інформації та повної визначеності, теорія очікування трансформується в теорію досконалого поведінки. Головні принципи, які узагальнюють дану теорію, зводяться до того, що при зміні закону коливання якійсь змінної, змінюється і метод формування очікувань щодо неї. Другий принцип говорить, що помилка не може бути попередньо передвіщена, а її прогноз практично завжди дорівнює нулю [9].

З цього випливає, що жоден прогноз, навіть найдосконаліший, не може бути гранично точним, а очікування часто не можуть бути раціональними.

 

 

Рис. 1. Методичні підходи для проведення подієвого аналізу відповідно до гіпотезами, що описують можливу поведінку агента на фондовому ринку

 

В даний час в Україні інформація залишається визначальним фактором. Трейдери озброєні цілою армією онлайнових інформаційних систем, щодня розповсюджують тисячі і тисячі новин в режимі реального часу. Всім інвесторам на ринку повинна бути доступна вся релевантна інформація. Насправді на фондових ринках одні інвестори обізнані краще, ніж інші. В результаті інформаційних асиметрій поінформовані інвестори повинні заробляти прибуток при торгівлі з неінформованими інвесторами. Так, якби всі вважали, що ринок є ефективним (тобто збір інформації не дозволяє знаходити можливості для арбітражних операцій), то ніхто б тоді не став займатися пошуком інформації [3, с. 61]. Однак концепція ефективного фондового ринку ґрунтується якраз на тому, що арбітражери повинні своїми діями виправляти ринкову неефективність, приводячи ціни до їх істинним значенням. Тому, якщо ніхто не буде займатися пошуком інформації, ринок стане неефективним. Згідно з моделями, заснованим на торгівлі на чутках, ціни можуть істотно відхилятися від своїх фундаментальних значень, оскільки дії раціональних інвесторів на реальних ринках піддаються ризику і тому обмежені. Одним із значущих чинників ризику при цьому є непередбачений вплив на ринок ірраціональних інвесторів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Методичні підходи для проведення подієвого аналізу засновані на очікуваннях. Методика побудована відповідно з гіпотезами, що описують можливу поведінку агента на фондовому ринку: гіпотеза раціональних очікувань, гіпотеза адаптивних очікувань, альтернативні гіпотези очікувань. Учасники ринку через його постійної невизначеності будують свої очікування щодо економічної кон'юнктури, які і лягають в основу їх діяльності і тактичних рішень. У разі володіння всієї інформації та повної визначеності, теорія очікування трансформується в теорію досконалого поведінки.

Внаслідок невизначеності майбутньої ситуації учасники ринку формують очікування економічної кон'юнктури в тій перспективі, яка їм необхідна для економічної діяльності.

Важливість дослідження подієвого аналізу полягає в тому, що в силу особливостей розвитку фондового ринку в Україні, дозволить застосовувати його як єдино можливий інструмент для цілей прогнозування ринкової кон'юнктури. Через відсутність інформаційної бази, а також здатності подій економічного чи політичного характеру впливати на курс цінних паперів, слід розглядати подієвий аналіз як інструмент інвестиційної політики України.

 

Список літератури:

1. Ивент-анализ и ситуационный анализ. Политическая аналитика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://politanalitica.livejournal.com/

2. Ивент-анализ в исследованиях политических ситуаций и процессов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://chitalka.net.ua/

3. Горбуненко Я.І. Аналіз тенденцій фондового ринку України у контексті зміни уподобань інвесторів /  Я.І. Горбуненко // Академічний огляд. 2013. - № 2 (39). С. 58-65.

4. Кияница А.С. Фундаментальный анализ финансовых рынков. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://whatisbirga.com/

5. Колмыкова Л. И. Фундаментальный анализ финансовых рынков / Колмыкова Л. И. — Москва, 2008. — 535 с.

6. Кравченко П. П. Как не проигрывать на финансовых рынках / Кравченко П. П. — М.: ИАУЦ НАУФОР, 1999, — 208 с.

7. Лиховидов В. Н. Фундаментальный анализ мировых валютных рынков: методы прогнозирования и принятия решений / Лиховидов В. Н. — г. Владивосток, 1999 г. – 234 с.

8. Моисеев С.Р. Ожидания на валютном рынке: теоретический экскурс и результаты прикладных исследований / С.Р. Моисеев // Финансы и кредит. 2001. - №18. С. 31-35.

9. Песаран Хашем М. Ожидания в экономической теории [Электронный ресурс]. – Режим доступа:  www.seinstitute.ru

10. Нейронные сети на Форекс [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://analitika-forex.ru/publ/nejronnye_seti_na_foreks/3-1-0-425

11. Слухи и сплетни на фондовом рынке [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bogatey-in-ua.livejournal.com/27493.html

12. Что происходит на инвестиционном рынке Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.prostobank.ua/finansovyy gid/

 

References.

1. Political analyst (2014), “Event analysis and situational analysis”, [Online], at: http://politanalitica.livejournal.com/ (accessed 3 January 2014).

2. “Event analysis in studies of political situations and processes” [Online], available at:  http://chitalka.net.ua/ (Accessed May 5, 2014)

3. Gorbunenko YA.І. (2013), “Trending stock market of Ukraine in the context of changing preferences of investors, “Academic Review. Number 2 (39). Pp. 58-65.

4. Kyianytsia A.S. (2013), “Fundamental analysis of financial markets”,  [Online], available at: http://whatisbirga.com/ (Accessed February 7, 2014)

5. Kolmykova L.I. (2008), “Fundamental analysis of financial markets”, Moscow, Russia.

6. Kravchenko P.P. (1999), “How not to lose in the financial markets”,  M. IAUTS NAUFOR Russia.

7. Lihovidov V.N. (1999), “Fundamental analysis of global currency markets: forecasting methods and decision-making”, Vladivostok, Russia.

8. Moiseev S.R. (2001), “The expectations in the foreign exchange market: a theoretical digression and the results of applied research”,  Finance and Credit, № 18. Pp. 31-35.

9. M. Hashem Pesaran (2009), “Expectations in economic theory” [Online], available at: www.seinstitute.ru (Accessed February 8, 2014).

10. Forex (2014), “Neural Network Forex” [Online], available at: http://analitika-forex.ru/publ/nejronnye_seti_na_foreks/3-1-0-425 (Accessed March 1, 2014).

11. “Rumors and gossip in the stock market”,  [Online], available at: http://bogatey-in-ua.livejournal.com/27493.html (Accessed January 4, 2014).

12. “What happens in the investment market in Ukraine”, [Online], available at: http://www.prostobank.ua/finansovyy gid / (accessed March 3, 2014).

 

 Стаття надійшла до редакції 18.06.2014 р.