УДК 332.13

 

М. Х. Шершун,

доктор економічних наук

Б. М. Берташ,

Поліський центр агроекології і природокористування та адаптації аграрного виробництва до змін клімату

Інституту агроекології і природокористування НААН

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДЕРМАНСЬКО-ОСТРОЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА ПРОГНОЗ ЙОГО РОЗВИТКУ

 

M. Shershun,

Doctor of Economics

B. Bertash,

Polessky center of Agroecology and Environmental

and adaptation of agriculture to climate change Institute of Agroecology and Environmental NAAS

 

SOCIO-ECONOMIC CHARACTERISTICS OF THE AREA DERMAN-OSTROH NATIONAL PARK AND FORECAST OF ITS DEVELOPMENT

 

Дана соціально-економічна характеристика території Дермансько-Острозького національного природного парку та прилеглих територій, визначені основні напрямки розвитку економіки на них.

 

This socio-economic characteristics of the area Derman-Ostrog National Park and surrounding areas, set priorities of economic development on them.

 

Ключові слова: природно-заповідні території, національний природний парк, соціально-економічні умови, соціально-екологічне значення, екологічний туризм, сільське-господарство.

 

Keywords: natural protected areas, national park, socio-economic conditions, social and environmental value, eco-tourism, rural-farm.

 

 

Постановка проблеми. Однією з головних проблеми функціонування новостворених природно-заповідних територій, і особливо національних природних парків є забезпечення соціально-економічного розвитку територій їх розташування та прилеглих до них ділянок в нових умовах, враховуючи обмеження, що накладаються внаслідок запровадження режиму їх охорони.

Для вироблення правильної стратегії розвитку територій, в межах яких створюються національні природні, регіональні ландшафтні парки чи інші природно-заповідні території, необхідне вивчення існуючих соціально-економічних умов, що історично склалися в таких районах. Адже при подальшому розвитку соціально-економічних комплексів таких територій необхідно враховувати і розвиток зазначених вище природно-заповідних об’єктів. При чому в найкращому випадку створення природно-заповідного об’єкта мало би сприяти розвитку ресурсозберігаючих, екологічно безпечних напрямків господарства, компенсувати певні обмеження, що можуть накладатися на традиційні галузі економіки (промислове виробництво, сільське господарство, тощо) за рахунок розбудови нових для таких місцевостей напрямків, як наприклад, туризм, народні промисли, органічне землеробство, тощо.

Такого дослідження вимагає і територія створеного на площі 5448,3 га в Здолбунівському і Острозькому районах Рівненської обл. Дермансько-Острозького національного природного парку та прилеглі до нього ділянки, що розташовані в межах фізико-географічного утворення Малого Полісся у південній частині Рівненської області.

Аналіз останніх досліджень та постановка завдання. Дослідження даного регіону зустрічаються в роботах А.І. Барбарича, Є.М. Брадіс, Т.Л. Андрієнко, В.І. Мельника, Р.І. Савчука, В.М. Баточенко, О.Р. Баранського, В.В. Дацюк, В.А. Онищенко, П.Г. Плюти, Ю.М. Грищенка, та ін. [1, 2, 5, 8, 11]. Але дані роботи стосуються здебільшого природної складової зазначеної місцевості, зокрема ботанічних досліджень, які і стали основою по суті створення Дермансько-Острозького національного природного парку. Соціально-економічні ж умови території, на якій створений зазначений об’єкт, який буде на них впливати, і які будуть в свою чергу впливати на його розбудову і розвиток, досліджені в меншій мірі, а створення Дермансько-Острозького національного природного парку передбачає ряд дій, що вплинуть на соціально-економічний розвиток регіону, як, наприклад, вилучення земельних ділянок в користування безпосередньо парку, тощо. Окремі дані про соціально-екологічне значення окремих об’єктів природно-заповідного фонду даної місцевості, що існували до створення парку, належать Т.Л. Андрієнко, П.Г. Плюті, О.І. Прядко, Г.М. Каркуциєву [1, 10]. Відомості щодо соціально-економічного розвитку території теперішнього Дермансько-Острозького національного природного парку лише франментарно зустрічаються в публікаціях К.І. Геренчука, Ю.М. Грищенка, І.М. Коротуна, Л.К. Коротун, А. Мельника, О. Токар, Г.К. Мошковської та А.Ю. Якимчук [3-7, 9, 10, 12].

Метою статті є аналіз соціально-економічних умов розбудови Дермансько-Острозького національного природного парку.

Результати досліджень. Дермансько-Острозький національний природний парк безпосередньо знаходиться в районі сіл Буща, Мости, Святе, Зелений дуб, Нова Мощаниця Здолбунівського адміністративного району; Новомалин, Деревянче, Лючин, Межиріч, Ілляшівка Острозького адміністративного району; Майдан Дубенського району та ряду сіл Шумського району сусідньої Тернопільської області (Переморівка, Руська Гута, Андрушівка).

Село Буща газифіковане, нараховує 274 двори та розташовується на дорозі загального користування „Буща – Здолбунів – Рівне”. Воно – адміністративно-громадський центр однойменної сільської ради з будинком культури, відділенням зв’язку, публічно-шкільною бібліотекою, загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, дошкільним навчальним закладом, підприємствами торгівлі.

В Бущі 113 пустуючих будинків, що частково використовуються як дачі.

Станом на 01.05.2012 року землі запасу сільської ради (нові масиви), які б відводилися під забудову в с. Буща, становлять 5,20 га.

Села Мости, Святе та Зелений Дуб належать до Будеразької сільської ради.

В Мостах 86 дворів, клуб, філіал публічно-шкільної бібліотеки с. Будераж, Мостівське лісництво Острозького держлісгоспу, фельдшерсько-акушерський пункт, два підприємства торгівлі, вулиці частково ачфальтовані, газифіковане.

В Святому 39 дворів, ставок, форельне господарство, житлово-комунальна інфраструктура відсутня.

В Зеленому Дубі, що на межі Тернопільської та Рівненської областей, 70 дворів, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт та магазин. Частина земель - в оренді приватного господарства, яке займається вирощуванням овець.

Кількість оборотних рейсів по маршруту „Зелений Дуб – Рівне” через села Будераж та Мости – 3. Кількість оборотних рейсів по маршруту „Буща – Рівне” через села Будераж та Мости 4. Із селами сусідньої Тернопільської області Шумського району Кути та Андрушівка автосполучення відсутнє.

Кількість жителів населених пунктів Здолбунівського та Острозького районів регіону Дермансько-Острозького НПП приведені в таблиці 1 [4].

Зайнятість населення сіл Нова Мощаниця та Буща Золбунівського району регіону Дермансько-Острозького національного природного парку приведена в таблиці 2. Відсоток зайнятого населення інших населених пунктів регіону Дермансько-Острозького НПП наближено така ж, як в селах Нова Мощаниця та Буща.

 

Таблиця 1.

Кількість жителів населених пунктів регіону Дермансько-Острозького НПП

Здолбунівського та Острозького районів Рівненської обл.

 

Таблиця 2.

Зайнятість населення сіл Нова Мощаниця та Буща регіону Дермансько-Острозького НПП Здолбунівського району

 

Здолбунівський район має власну промислову базу. Він один з найбільш промислово розвинутих районів Рівненської області. У структурі промислової продукції 84 % становить продукція будівельної галузі, з них 80 % – продукція ПАТ „Волинь”. Найбільші підприємства розташовані в Здолбунові та селищі Мізоч [4].

Здебільшого промисловість району сконцентрована в районному центрі і віддалена від НПП в середньому на 30–40 км.

Безпосередньо на території НПП, в т. ч. в межах Новомощанецької сільської ради здійснюють господарську діяльність 14 суб’єктів підприємницької діяльності в галузях сільськогосподарського виробництва, роздрібної торгівлі та обробки деревини.

На території сільської ради є ліси загальною площею 2433,3 га Острозького держлісгоспу.

На території Бущанської сільської ради здійснюють господарську діяльність 13 суб’єктів підприємницької діяльності в тих же галузях.

Територія населеного пункту сприятлива для розвитку лісового господарства, розвитку сільського зеленого туризму, так як село окутане лісами з усіх сторін. На території сільської ради є ліси загальною площею 1058,8 га Здолбунівського держспецлісгоспу та Острозького держлісгоспу та ставок площею 1,5 га.

На території Будеразької сільської ради розташовані ліси загальною площею 2724,00 га, три водні об’єкти (ставки) в с. Будераж, Мости та Святе.

На території сільської ради здійснюють господарську діяльність 14 суб’єктів підприємницької діяльності в галузях сільськогосподарського виробництво, роздрібної торгівлі, обробки деревини.

Острозький район характеризується невисоким рівнем розвитку промислового виробництва. У структурі обсягу реалізації 82,2 % припадає на виробництво харчових продуктів, 15,1 % – на виробництво будівельних матеріалів (цегли) та 2,7 % – на продукцію легкої промисловості.

Територія НПП в межах Острозького адміністративного району на відміну від Здолбунівського більш наближена до центрів розвитку промисловості, яка здебільшого зконцентрована в районному центрі, що знаходиться на віддалі 10-12 км від східної межі парку.

У минулому в межах території парку і на прилеглих землях масове промислове виробництво не розвивалося – існували окремі кустарні промисли з обробки кременю, пізніше – міді і заліза для забезпечення землеробства. Варто відзначити, що вся історія господарського розвитку території пов’язана з сільським господарством і землеробством [5].

Бущанська сільська рада – це територія з родючими землями, вільними для забудови, великою кількістю вільних робочих рук, молодих сімей, численними приватними виробниками сільськогосподарської продукції, що може сприяти створенню та розвитку підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, деревообробної галузі, відкриттю цехів з виготовленню столярних виробів. Села сільради – екологічно чисті місця проживання з чудовою природою, багатою цілющою рослинністю, з архітектурними та історичним пам’ятками, старовинними традиціями та обрядами, що сприяє розвитку туризму.

Святе розкинулося півколом навколо чималого озера й оточене лісами.

В Зеленому Дубі – чудові краєвиди, що вражають красою та багатством природи, якої ще не надто торкнулася цивілізація.

Будеразька сільська рада загалом має значний туристичний потенціал, оскільки на території знаходиться археологічні пам’ятки Городище та Курган. При потребі можлива розробка пізнавальних туристичних маршрутів для учнів та студентів. Це створює передумови для розвитку „зеленого” туризму [3, 7, 9].

До основних антропогенних чинників, що впливають на природні комплекси та об’єкти національного природного парку „Дермансько-Острозький”, що зв’язані з промисловістю, слід віднести будівництво дамб, прокладання автошляхів, заготівлю лісу, порушення природоохоронного режиму заповідних територій, так як традиційна промисловість на півдні Здолбунівського та Острозького районів не розвинена.

Розвиток сільського господарства в минулому, на сучасному етапі та в перспективі на територіях впливу НПП значною мірою залежить від його розвитку загалом в області.

Ще більший вплив на розвиток сільського господарства територій впливу НПП має також стан сільського господарства безпосередньо районів, в якому вони розташовані. Так, Острозький район розміщений в південно-східному напрямку від м. Рівне на межі Малого Полісся та лісостепу. В структурі земель найбільшу питому вагу (66,5 %) займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про те, що район сільськогосподарський. Ліси займають 25,4 % або 17,6 тис. га, що свідчить про достатні запаси деревини, які оцінюються в 33447,7 тис. м3. В структурі земель забудовані землі займають 3 %, землі під водою - 1,9 % та заболочені землі 0,9 %.

Основний напрямок розвитку агропромислового комплексу району - виробництво сільськогосподарської продукції, особливо зернових та технічних культур, овочів, молока та м’яса.

Сільськогосподарське виробництво, що ведеться безпосередньо на території НПП, в цілому відповідає стану його розвитку у відповідних районах.

Сільськогосподарська діяльність є одним з видів антропогенного впливу на довкілля, що веде до спрощення структури агробіоценозів, створення моноценозів та отримання збільшених обсягів чистої продукції [12]. Створюючи штучні агробіоценози за рахунок природних біоценозів, людина порушує стабільність усієї біосистеми.

Найбільш вразлива частина агробіоценозу – ґрунти. При розорюванні ґрунтів, різко змінюється їх структура, мікробіологічні процеси, рослинний та тваринний світ. Спрощення агробіоценозів зменшує процеси саморегуляції і сталості екосистем, які стають залежними від штучних впливів і змін соціально-економічних умов. З нарощуванням темпів інтенсифікації землеробства, масовим застосуванням сільськогосподарської техніки і хімізацією виробництва, посилюється негативний вплив на довкілля. При внесенні високих доз мінеральних добрив та гербіцидів на поля та невідповідному їх збереженні, вони можуть потрапляти у водоймища, джерела питної води та забруднювати їх. З метою інтенсифікації тваринництва створюються крупні комплекси, де накопичується значна маса органічних відходів. Без їх утилізації та вивезення як добрива на поля, створюється загроза забруднення навколишніх водоймищ.

В межах НПП землі сільськогосподарського призначення, зокрема рілля, відсутні, а тому перспективи негативного впливу сільського господарства на його території мінімальні.

Ризики негативного впливу залишаються лише за рахунок застосування пестицидів, осушення боліт, заготівлі сіна, лози, випасання худоби, надходження органічних стоків у природні водойми через скидні канали осушувальних систем з прилеглих територій до НПП.

Сінокосіння один з основних елементів сільського господарства на сучасній території НПП. Цей вид господарської діяльності традиційний для даного регіону. Сінокосіння тут проводиться постійно, але, переважно, на прилеглій до сучасної території НПП, а у минулому також на території сучасного НПП – на заболочених землях, через дефіцит лучних угідь. На даний час площа земель, на яких проводиться сінокосіння щорічно зменшується, і, відповідно, відбувається трансформація природних угідь, внаслідок чого відбувається заростання сінокосів на болотах і частково на луках чагарниками. Тому, враховуючи досвід інших національних парків, потреби обмежувати його нема.

Іншим незначним, але традиційним елементом сільського господарства щодо впливу на природні угіддя є випасання худоби. Цей вид господарської діяльності, як і сінокосіння, є прийнятним з огляду на незначний вплив на природні комплекси.

Сільськогосподарське виробництво на даний час у зоні впливу НПП практично представлене приватними користувачами (місцевими жителями). Випасання худоби здійснюється без значної їх концентрації в одному з місць, яке носить характер локального розгалуженого типу змінних площ, а сінокосіння здійснюється вручну.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У перспективі підвищити рівень зайнятості населення і створити додаткові робочі місця можливо шляхом розвитку народних промислів, розширення мережі садиб зеленого та сільського туризму, а також створення обслуговуючої інфраструктури у населених пунктах, розміщених у безпосередній близькості до паркової території. Так, наприклад, доцільно створювати пункти відпочинку та громадського харчування у місцях масового відвідування туристів з відповідними під’їзними шляхами, місцями стоянок та кемпінгів, наметовими містечками з відповідною їм інфраструктурою.

Є потреба в твердому покритті вулиць сіл Нова Мощаниця, Буща, Святе, Зелений дуб. Потребують ремонту шосейні дороги до них [7, 9].

На перспективу розвиток промисловості в районі впливу національного природного парку доцільно здійснювати у напрямку відновлення і розширення народних промислів та виробництва екологічно чистої органічної сільськогосподарської продукції та туризму.

Вагомою часткою у розвиток туризму було б будівництво із с. Буща до сусіднього села Новомалин Острозького району дороги з твердим покриттям, що дало б змогу не тільки скоротити шлях до м. Острог, а і мати належне транспорте сполучення (а не ґрунтову дорогу) до с. Новомалин і далі до історичного центру – міста Острог.

Розвиток туризму сприятиме не тільки культурному розвитку населених пунктів, а при цьому збільшиться попит та покращиться збут сільськогосподарської продукції особистих селянських господарств, можливе розширення виготовлення та збуту сувенірної продукції народними умільцями (вишивки, різьба по дереву, лозоплетіння, інше) покращиться стан доріг в селах та які ведуть до них.

Таким чином, основні види природокористування у межах НПП – лісогосподарське, землеробське, водогосподарське, селітебне і рекреаційне.

 

Література

1. Андриенко Т.Л. Социально-экологическая значимость природно-заповедных територий Украины / Т.Л. Андриенко, П.Г. Плюта, Е.И. Прядко, Г.Н. Каркуциев // АН УССР. Ин-т ботаники им.Н.Г. Холодного. – Киев: Наук. думка, 1991. – 160 с.

2. Андрієнко Т.Л. НПП Дермансько-Острозький // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки / Колектив авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2012. – С. 206-214.

3. Берташ Б.М. Про деякі аспекти управління рекреаційними ресурсами півдня Рівненщини // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Економіка та менеджмент. Збірник наукових праць. – Рівне: РДГУ, 2006. – №1. – С. 12-17.

4. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2010 р. – Рівне: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, 2011. – 274 с.

5. Дермансько-Мостівський регіональний ландшафтний парк: проблеми становлення / Під редакцією Т.Л. Андрієнко, Ю.М. Грищенка. – К.: Карбон: Літа, 2001. – 134 с.

6. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області / І.М. Коротун, Л.К. Коротун. – Рівне: Кабінет редакційно-видавничої діяльності та друкованої пропаганди передового педагогічного досвіду Рівненського інституту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, 1996. – С. 78–84.

7. Мельник А. Основні туристичні об’єкти національно природного парку „Дермансько-Острозький” та його околиць / А. Мельник, О. Токар // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід: Міжнар. наук. конф., 5–7 жовтня 2012.: Матеріали. – Львів, 2012. – С. 261–268.

8. Мельник В.І. Рослинний покрив Острозької долини та його охорона / В.І. Мельник, Р.І. Савчук, В.М. Баточенко, О.Р. Баранський // Вісн. Нетішинського краєзнавчого музею. – 2002. – С. 102–113.

9. Мошковська Г.К. Стан та розвиток агротуристичних підприємств Рівненщини / Г.К. Мошковська // Вісник НУЛП. – 2011. – № 720. – С. 225-229.

10. Природа Рівненської області / За ред. д.геогр.н. К.І. Геренчука. – Львів: Видавниче об’єднання „Вища школа”: Видавництво при ЛДУ, 1976.

11. Природно-заповідний фонд Рівненської області / під ред. Ю.М. Грищенка. – Рівне: Волинські обереги, 2008. – 216 с.

12. Якимчук А.Ю. Економіка та організація природно-заповідного фонду: монографія / А.Ю. Якимчук. – Рівне: ред.-вид. центр НУВГП, 2007.

 

References

1. Andrienko T.L., Pluta P.G., Pryadko E.I., Karkutsiev G.N. (1991), Social'no-jekologicheskaja znachimost' prirodno-zapovednyh teritorij Ukrainy [Social and ecological significance of natural protected areas of Ukraine], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

2. Onishchenko V.A., Andrienko T.L. (2012), Natsional'nyj pryrodnyj park Dermans'ko-Ostroz'kyj [National Park Derman-Ostrog], Fitosotsiotsentr, Kyiv, Ukraine.

3. Bertash B.M. (2006), “Some aspects of managing recreation resources south of Rivne”, Naukovi zapysky Rivnens'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Ekonomika ta menedzhment [Scientific Notes Rivne State Humanitarian University. Economics and Management], Rivne, Ukraine, pp. 12–17.

4. State Administration of Environmental Protection in Rivne (2011), “Report on the state of the environment in Rivne region in 2010”, p. 274.

5. Andrienko T.L., Gryshchenka Y.M. (2001), Dermans'ko-Mostivs'kyj rehional'nyj landshaftnyj park: problemy stanovlennia [Derman-Mostivskyy regional landscape park: formation problems], Karbon: Lita, Kyiv, Ukraine.

6. Korotun I.M., Korotun L.K. (1996), Heohrafiia Rivnens'koi oblasti [Geography of Rivne region], Kabinet redaktsijno-vydavnychoi diial'nosti ta drukovanoi propahandy peredovoho pedahohichnoho dosvidu Rivnens'koho instytutu pidvyschennia kvalifikatsii pedahohichnykh kadriv, Rivne, Ukraine.

7. Miller A. and Turner A. (2012), “The main tourist sites of national nature park "Derman-Ostrog" and its environs”,  Heohrafiia i turyzm: natsional'nyj ta mizhnarodnyj dosvid [Geography and Tourism: National and International Experience], Mіzhnarodna Ekonomichna konferentsіya [International economic conference], L'viv, Ukraine, pp. 261-268.

8. Melnyk V., Savchuk R.I., Batochenko V., Baranskii O.R. (2002), “Vegetation Ostrog valley and its protection”, Visnyk Netishyns'koho kraieznavchoho muzeiu, pp. 102-113.

9. Moshkovskaya G.K. (2011), “Status and development of agritourism enterprises of Rivne”, Visnyk NULP, pp. 225-229.

10. Herenchuk K.I. (1976), Pryroda Rivnens'koi oblasti [Nature of Rivne region], Vyscha shkola, L'viv, Ukraine.

11. Gryschenko Y.M. (2008), Pryrodno-zapovidnyj fond Rivnens'koi oblasti [Natural Areas Rivne region], Volyns'ki oberehy, Rivne, Ukraine.

12. Yakymchuk A.Y. (2007), Ekonomika ta orhanizatsiia pryrodno-zapovidnoho fondu [Economics and organization of natural protected areas: a monograph], red.-vyd. tsentr NUVHP , Rivne, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 07.05.2014 р.