УДК: 004:338.488(477)

 

В. С. Домбровський,

к. е. н., доцент, доцент кафедри економічної кібернетики,

Українська академія банківської справи Національного Банку України, м. Суми

І. А. Сорочинська,

студентка V курсу, Українська академія банківської справи Національного Банку України, м. Суми

 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ АГЕНЦІЙ УКРАЇНИ

 

V. Dombrovskyy,

Ph.D., Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics,

Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine, Sumy

I. Sorochynska,

student of the V-th course, Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine, Sumy

 

ACTUAL PROBLEMS OF USING COMPUTER TECHNOLOGIES IN THE ACTIVITIES OF TRAVEL AGENCIES IN UKRAINE

 

У статті здійснено комплексний аналіз діяльності рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим за останні 5 років, на підставі якого визначено головні проблеми функціонування туристичних агенцій у Криму та обґрунтовано необхідність впровадження і розвитку комп’ютерних технологій у роботі туристичних агенцій.

 

The article presents a comprehensive analysis of the recreational activities of Republic of Crimea for the last 5 years, by which identified the main problems in the functioning of travel agencies in the Crimea, and the necessity of the introduction and development of computer technology in the travel agencies is proved.

 

Ключові слова: туристичний бізнес, туристична агенція, економічні показники, обслуговування туристів, інформаційне забезпечення, автоматизація туристичних послуг, комп’ютерні технології.

 

Keywords: tourist business, travel agency, economic indicators, tourist services, information security, automation of travel services, computer technologies.

 

 

Постановка проблеми. Активне впровадження сучасних комп'ютерних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки і передачі інформації визначає ефективність управлінських рішень у цій сфері. Питання комплексної автоматизації процесів бронювання, розрахунків з клієнтами і готелями стає все більш актуальним для туристичних агентств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження теоретичних та практичних аспектів розвитку туристичної індустрії і її комп’ютерізації розглядається в працях Ю. А. Олександрової, А. Н. Бабко, М. П. Мальської, В. А. Квартальнова, А. А. Соловьова, С. В. Мельниченко.

Невирішені частини досліджуваної проблеми. Туризм в Україні і зокрема в Криму – перспективна і швидкозростаючих індустрія. Стримуючим фактором для динамічного і якісного її зростання є низька інформаційна грамотність та слабкі комунікації. Сучасному рівню розвитку туристичного бізнесу потрібні нові елементи інформаційного обслуговування, серед яких має бути присутнім забезпечення підвищеної швидкості передачі інформації, а також її достовірності, актуальності та своєчасності надання кінцевому користувачеві. Завдяки використанню інформаційних технологій в туристичному бізнесі, значно поліпшується як якість, так і інтелектуальні можливості системи управління в цілому, що досягається завдяки системі використання банків даних та експертних систем. Таким чином, використовуючи переваги комп'ютерних технологій сучасні туристичні компанії можуть працювати значно ефективніше.

Метою статті є розробка пропозицій щодо використання комп'ютерних технологій у діяльності турагенцій України (на прикладі Криму).

Виклад основного матеріалу. Початок ХХI століття характеризується складними і неоднозначними змінами в економічному, політичному, культурному та технологічному середовищі в світі, що викликано процесами глобалізації, які призводять до зближення держав і до посилення їх взаємозалежності. Невід'ємнім учасником даного процесу є і Україна, яка, як і будь-яка держава світу, шукає свої шляхи вирішення економічних і соціальних проблем. Можливими рішеннями для цього є: створення сприятливого інвестиційного клімату; стимулювання зовнішніх і внутрішніх інвестицій; підвищення ефективності виробництва; зростання експорту товарів і послуг. І особливе місце в цьому ряду займає туризм.

Туристична індустрія на сучасному етапі виявляє високу динаміку розвитку і є третьою по прибутковості галуззю світової економіки [1]. Якщо розглядати тільки експорт комерційних послуг, то на туризм припадає близько 30% світового експорту послуг [2]. Для багатьох країн, що розвиваються, туризм є одним з головних джерел доходу, сприяючи зростанню зайнятості та економічному розвитку. Туризм робить істотний вплив на розвиток ряду суміжних галузей: сільське господарство, транспорт, зв'язок, торгівля, будівництво, виробництво споживчих товарів тощо, і, таким чином, може розглядатися в якості каталізатора соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.

У своїй діяльності туристична галузь схожа на будь-яку іншу економічну систему. Важливою особливістю досліджуваної сфери діяльності є інформація про послуги, їх якість. Світовий досвід свідчить, що для соціально-культурної діяльності та туристської галузі одним з головних факторів, що визначає успіх, є час обслуговування клієнтів. У високо конкурентному середовищі сфери послуг успішно може працювати тільки та організація, яка застосовує у своїй діяльності інформаційні технології, що підвищують якість обслуговування клієнтів. Виграє той, хто в змозі надати клієнтові весь комплекс послуг в максимально короткі терміни.

Туристична індустрія максимально використовує всі види інформаційного забезпечення та супутні сфери діяльності суспільства. Інформаційні потоки забезпечують зв'язки між виробниками туристичних послуг, а також між виробниками і споживачами цих послуг. При чому вони йдуть не тільки у вигляді потоків даних, але і виступають у формі послуг і платежів [3].

Туризм сьогодні – масштабний комп'ютеризований бізнес, учасниками якого є не тільки туроператори і турагенти, а й великі авіакомпанії, готелі і ресторани усього світу. Цей сектор економіки входить до п'ятірки, а за деякими даними вже в трійку, галузей з найбільшою часткою реалізації товарів і послуг через Інтернет [4].

Для Криму туризм є провідною діяльністю. В структурі рекреаційного комплексу України він займає 42%. Відзначимо, що Кримський півострів посів перше місце в рейтингу найбільш привабливих місць для туристів у 2013 році, складеним авторитетним виданням National Geographic. Експерти журналу порівняли південне узбережжя Криму з французькою Рів'єрою.

1 серпня 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив концепцію розвитку туризму і курортів до 2022 року. У програму включені заходи щодо визначення туристичної спеціалізації регіонів, туристичного районування країни. Зокрема, це стосується територій пріоритетного розвитку туризму та створення умов для залучення інвестицій. Прийняття даного документу може стати революційним моментом в історії України. Адже його реалізація дозволить вивести країну в розряд найкращих туристичних центрів Європи.

Активне впровадження сучасних комп'ютерних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки і передачі інформації створює суттєві конкурентні переваги у цій галузі. Питання комплексної автоматизації процесів бронювання, розрахунків з клієнтами і готелями стають все більш актуальним для туристичних агентств.

Згідно визначення СОТ, основний напрямок діяльності турагентів і туроператорів полягає в наданні інформаційних послуг [5]. Головною ринковою роллю цих організацій є з'єднання постачальників послуг з клієнтами – туристами, часом сильно роз'єднаних як у часі, так і територіально [6]. Тільки 48 % клієнтів знають, куди вони хотіли б відправитися в поїздку, 35 % мають туманне уявлення про це, а 17 % не мають його зовсім.

Турагенти інформують потенційних покупців про туристичні райони, розклад руху транспорту, варіанти розміщення, діючі розцінки і допомагають зробити приблизний кошторис витрат на подорож. Робота в прямому контакті з клієнтами, бесіди і консультації, а також добірка і відпрацювання довідкових матеріалів дуже трудомісткі і займають до половини всіх витрат часу.

Другою функцією туристичного агента є збут туристських послуг, що надаються перевізниками, об'єктами громадського харчування та іншими суб’єктами туризму. Турагенти часто виступають і в ролі посередників, реалізуючи квитки на всі види транспорту, бронюючи місця в готелях та інших базах розташування. Крім цього вони можуть здавати автомобілі в оренду, замовляти екскурсії, оформляти виїзні документи, здійснювати страхування туристів, проводити обмін валют, видавати дисконтні картки, продавати туристську літературу й сувеніри і тому подібне. Крім окремих туристських послуг, турагенти реалізують повні, комплексні їхні пакети – тури [5].

Як правило, автоматизація турфірм здійснюється на базі стандартних офісних програм, а також фірми створюють власні сайти в мережі Інтернет. Найпростіші можливості Інтернет в туризмі полягають у поширенні інформації про фірму і її послуги на різних дошках оголошень та форумах. Навіть сайти, які частіше за все виконують функцію ознайомчого буклету, дозволяють фірмам залучати до 20% всіх клієнтів [6].

Необхідність використання спеціального програмного забезпечення для автоматизації всієї офісної роботи залежить від обсягів, і виду діяльності турфірми, так як програмне забезпечення для турагентів і туроператорів розрізняється досить суттєво. Так для фірм з малим об'ємом реалізованих послуг цілком достатньо можливостей Microsoft Office (Excel, Word, Е - mail тощо) [7].

Комплексна автоматизація турфірми включає в себе, крім автоматизації офісної діяльності та бухобліку, наявність інтернет - каналів і систем бронювання туристичних послуг.

Існують такі основні види систем бронювання:

- Глобальні системи бронювання (Sabre, Galileo, Worldspan Amadeus);

- Національні (російські) системи бронювання (Сирена, Експрес, Кипарис, Avantix, Matisse та інші);

- Національні (українські) системи бронювання та пошуку (Вookit, SpyGlass, «Айті-тур» – система орієнтована виключно на український туристичний ринок);

- Корпоративні системи бронювання (готель Маріотт та інші);

- Системи бронювання готельних брокерів;

- Internet-системи бронювання.

Загальносвітовою тенденцією розвитку туристичного ринку провайдерських послуг є надання готелям пакету послуг, пов'язаних з просуванням на різних ринках з акцентом на глобальні системи бронювання (Global Distribution System - GDS).

З існуючих на світовому ринку систем бронювання туристичні фірми Криму користуються лише системою Amadeus. Останнім часом Amadeus активно виходить на український ринок туристичних послуг і є однією з систем GDS, яка динамічно розвивається в Україні та Криму.

Українські підприємства, стикаючись з проблемами забезпечення конкурентоспроможності туристичних послуг, ще недостатньо ефективно використовують вироблений зарубіжними туристичними фірмами інструментарій сучасних комп'ютерних технологій. В основному використовуються російські та українські системи бронювання Вookit, SpyGlass, «Айті-тур».

На основі інформації про туристичні підприємства України, що мають власні сайти [8], 1485 українських і кримських СТД – суб'єкти туристичної діяльності, можна сказати, що лише 17 % туристичних фірм мають свій власний сайт. Даний показник свідчить про недосконалість механізму інформаційного обміну суб'єктів туристичного господарювання та зовнішнього середовища за допомогою мережі Інтернет.

Відповідно показникам Програми розвитку та реформування рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим на 2012-2013 роки, в 2013 році Крим відвідало 6,3 мільйона туристів, а кількість СТД становить 210. Найбільшу кількість туристів у Криму традиційно складають росіяни: за 2010 рік в'їхало росіян з метою туризму 354 тис чол., а в 2011 р. – 489 тис.. чол. [7], в 2012 р. – 1,5 млн. турістів, в 2013 р. ще на 20% більше.

У таблиці 1 наведені основні показники діяльності рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим за останні п'ять років.

 

_{Таблиця 1.}

_{Основні показники діяльності рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим за 2009-2013 рр..}

 

Як бачимо з таблиці 1 в структурі в'їзного туризму переважає неорганізований туризм або поїздки приватного характеру. У ході Міжнародної туристичної виставки «Інтурмаркет (ITM) – 2012» в Москві на зустрічі з міністром курортів і туризму АРК Олександром Лієвим (керівник Федерального агентства з туризму при Міністерстві спорту, туризму і молодіжної політики Російської Федерації) Олександр Радьков заявив, що пріоритетними в Криму повинні стати індивідуальні тури: «Більшість росіян обирають Крим не через туристичні агенції та групові поїздки, а індивідуально». За його словами, Криму необхідно зосередитися на розвитку системи он-лайн бронювання та створенні спеціальних туристичних продуктів, які могли б пропонуватися туристу прямо в готелі.

Підводячи підсумки дослідження, виділимо основні проблеми функціонування туристичних фірм у Криму :

- Слабкі комунікації. Більшість сайтів туристичних підприємств використовуються як інформаційно-рекламний канал, який надає інформацію, яка постійно оновлюється. Однак, найчастіше, з моменту створення сайт не оновлюється і містить застарілу інформацію, крім того, сайти кримських туристичних фірм містять в собі обмежений обсяг інформації та є однотипними;

- Недостатній рівень знань менеджерів у сфері комп'ютерних технологій. Основною проблемою, яка стримує встановлення сучасного ПЗ на кримських туристичних підприємствах, крім технічних питань, є недостатня підготовка персоналу. Навчання співробітників або найм професіоналів потребує додаткових значних фінансових коштів і далеко не всі туристичні підприємства Криму можуть дозволити собі утримувати в штаті фахівців з інформаційних технологій. Також впливає сезонний характер функціонування підприємств сфери туризму. Кваліфіковані працівники в «не сезон» звільняються, що негативно впливає на якість туристичних послуг;

- Більшість кримських туристичних фірм надають не якісну інформацію клієнтам на своїх сайтах щодо місця розташування готелю або пансіонату (часто відсутня інформація про віддаленість об'єктів від моря). Інформація про вартість пропонованих послуг також нерідко буває застарілою і неточною;

- Значні недоліки в системі бронювання та резервування готельних номерів. Найбільшого поширення набула система резервування номерів, коли турист придбає номер в готелі (чотирьох, трьох або п'яти зірковому – як зазначено в прайсі), але він не знає назви цього готелю до самого приїзду. Така система називається у різних операторів по-різному: ROULETTE, TEZ - EXPRESS та інші. Багато хто віддає перевагу такій системі, тому що вона дозволяє значно економити бюджет на поїздку та, якщо пощастить, потрапити в хороший готель. Але найчастіше результат не виправдовує очікувань туриста;

- Відсутність державної електронної системи забезпечення суб'єктів туристичної діяльності оперативною інформацією про попит, пропозицію, ціни, тарифи та ін.

Висновки. Таким чином, результати аналізу діяльності туристичних фірм України вказують на необхідність розробки цільової програми розвитку комп'ютерних технологій для підприємств туристичної сфери, так як використання сучасних інформаційних технологій допоможе зробити туристичний бізнес більш динамічним, збільшити туристичні потоки в Україну, і зокрема в Криму і Севастополі, тим самим, підвищити прибутковість української економіки від в'їзного туризму.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Державна служба статистики України: [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Tourism and the world economy. – Madrid: World Tourism Organization [Електронний ресурс] / Режим доступу:// www.unwto.org/facts/menu.html.

3. Бабко, А. Н. Глобальные системы бронирования в туризме: проблемы и перспективы развития в Украине [Текст] / А. Н. Бабко // Информационные технологии в управлении туристической и курортно-рекреационной экономикой: материалы ІІІ науч.-практ. конф. – Бердянськ: АУИТ «АРИУ», 2007. – 37-51.

4. Мальська, М. П. Основы туристического бизнеса [Текст]: навч. посібник / М. П. Мальська, В. В. Худо, В. И. Цибух. – К.: Центр освітньої літератури, 2004.

5. Александрова, Ю. А. Международный туризм [Текст]: навч. посібник / Ю. А. Александрова. – М.: Аспект Пресс, 2011. – 464 с.

6. Квартальнов, В. А. Туризм [Текст]: підручник. / В. А. Квартальнов – М.: Фінанси і статистика, 2004. – 320 с.

7. Державна служба статистики України: [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

8. Захарова, К. В. Використання сучасних інформаційних технологій в туристичній галузі Криму [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/zaharova.htm.

9. Стратегія розвитку туристично-рекреаційного комплексу Криму до 2020 г. // Доповнення 1 к рішенню міської Ради від 14 вересня 2010 року №10837. [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://flot2017.com/index.php/item/crimea2018/31519.

10. Програма розвитку і реформування рекреаційного комплексу АР Крим на 2012-2013 рр.: [Електронний ресурс] // Міністерство курортів и туризму АР Крим: офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.crimea.gov.ua

11. Соловьов, А. А. Интернет как средство развития туризма в Крыму [Текст] / А. А. Соловьов // Культура народів Причорномор’я. – 2008. – №137. – 130-133 с.

12. Міністерство курортів і туризму АР Крим: [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.crimea.gov.ua.

13. Рейтинг регіонів за основними показниками ліцензіатів (туроператорів та турагентів) України за 2013 рік (ф.№1Тур) // [Електронний ресурс]: офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.tourism.gov.ua.

14. Мельниченко, С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, практика: Монографія. [Текст] / С.В. Мельниченко // – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 493 с.

 

REFERENCES.

1. The official website of Ukraine (2013), “State Statistics Service of Ukraine” available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 5 March 2014).

2. World Tourism Organization (2013), “Tourism and the world economy”, available at: www.unwto.org/facts/menu.html (Accessed 12 March 2014).

3. Babko, A. N. (2010), “Global reservation systems in tourism: problems and prospects in Ukraine”, Zbirka dopovidej na Mizhnarodnij ekonomichnij konferentsii [Conference Proceedings of the International Economic Conference], Mіzhnarodna Ekonomichna konferentsіya [International economic conference], National University, Berdyansk, Ukraine, pp. 37–51.

4. Malska, M. P. (2004), Osnovu turisticheskogo biznesa [Travel Basics of business], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

5. Alexandrov, U. A. (2011), Mezhdunarodny'j Turizm [Mezhdunarodny'j Tourism], Aspect Press, Moscow, Russia.

6. Kvartalnov, V. A. (2004), Turizm [Tourism], Finance and Statistics, Moscow, Russia.

7. The official website of Ukraine (2013), “State Statistics Service of Ukraine” available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 15 March 2014).

8. Zakharov, K. V. (2013), “The use of modern information technologies in the tourism industry of the Crimea”, IT tehnologii v turizme, [Online], vol. 10, available at: http://tourlib.net/statti_ukr/zaharova.htm.

9. The official site by the City Council of Crimea (2010), “The strategy of tourist and recreational complex of Crimea to 2020 year”, available at: http://flot2017.com/index.php/item/crimea2018/31519 (Accessed 22 February 2014).

10. The official site of Ministry of Resorts and Tourism of Crimea (2011), “Program development and reform of the recreational complex Crimea in 2012-2013 years”, available at: http://www.crimea.gov.ua (Accessed 25 February 2014).

11. Solovyov, A. A. (2008), Internet kak sredstvo razvitiya turizma v Krumy [Internet as a means of development of tourism in Crimea], Culture of people of Black Sea Coas, Kyiv, Ukraine.

12. The official site of Ministry of Resorts and Tourism of Crimea (2011), “Program development of the relax complex in Crimea in 2012-2015 years”, available at: http://www.crimea.gov.ua (Accessed 10 March 2014).

13. The official site of the basic parameters of licensees in Ukraine (2013), “Rating the Regions on the basic parameters of licensees (tour operators and travel agents) Ukraine 2013”, available at: http://www.tourism.gov.ua (Accessed 25 March 2014).

14. Melnichenko, S. V. (2008), Informaziini tehnologii v turizme: teoriya, metodologiya, praktika [Information Technology in Tourism: theory, methodology, practice], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 07.04.2014 р.